ИНК Главного управления ГНС в г. Киеве «О применении ставки единого социального взноса в размере 8,41% к заработной плате лиц с инвалидностью» от 14.07.2020 г. № 2862/10/26-15-33-18-12-ІПКІПК Головного управління ДПС у м. Києві «Щодо застосування ставки єдиного соціального внеску в розмірі 8,41% до заробітної плати осіб з інвалідністю» від 14.07.2020 р. № 2862/10/26-15-33-18-12-ІПК

ГЛАВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ГНС В Г. КИЕВЕ

ИНДИВИДУАЛЬНАЯ НАЛОГОВАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ

от 14.07.2020 г. № 2862/10/26-15-33-18-12-ІПК

О применении ставки единого социального взноса в размере 8,41%
к заработной плате лиц с инвалидностью

(Извлечение)

Главное управление ГНС в г. Киеве, руководствуясь ст. 52 Налогового кодекса Украины от 2 декабря 2010 № 2755-VI <…> (далее — НКУ), рассмотрело запрос <…> по вопросу начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование (далее — единый взнос) <…> и в пределах компетенции сообщает.

Правовые и организационные основы обеспечения сбора и учета единого взноса, условия и порядок начисления и уплаты, полномочия органа, осуществляющего его сбор и ведение учета, определяет Закон Украины от 08.07.2010 г. № 2464-VI «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» (далее — Закон № 2464).

Согласно п. 1 части первой ст. 4 Закона № 2464 плательщиками единого взноса являются работодатели, в частности, предприятия, учреждения, организации, другие юридические лица, использующие наемный труд физических лиц на условиях трудового договора (контракта) или на других условиях, предусмотренных законодательством, или по гражданско-правовым договорам.

Пунктом 1 части первой ст. 7 Закона № 2464 определено, что базой начисления единого взноса для работодателей является сумма начисленной каждому застрахованному лицу заработной платы по видам выплат, которые включают основную и дополнительную заработную плату, прочие поощрительные и компенсационные выплаты, в том числе в натуральной форме, определяемые в соответствии с Законом Украины от 24.03.95 г № 108/95-ВР «Об оплате труда», и сумма вознаграждения физическим лицам за выполнение работ (предоставление услуг) по гражданско-правовым договорам.

Единый взнос для плательщиков, указанных в ст. 4 Закона № 2464, устанавливается в размере 22 проц. к определенной ст. 7 Закона № 2464 базе начисления единого взноса.

В случае если база начисления единого взноса не превышает размера минимальной заработной платы, установленной законом на месяц, за который получен доход, сумма единого взноса рассчитывается как произведение размера минимальной заработной платы, установленной законом на месяц, за который получен доход (прибыль), и ставки единого взноса.

Кроме того, единый взнос для предприятий, учреждений и организаций, в которых работают лица с инвалидностью, устанавливается в размере 8,41 проц. определенной п. 1 части первой ст. 7 Закона № 2464 базы начисления единого взноса для работающих лиц с инвалидностью (часть тринадцатая ст. 8 Закона № 2464).

Подтверждением установления работнику инвалидности и основанием для применения единого взноса в размере 8,41 проц. в соответствии с п. 8 раздела III Инструкции о порядке начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 20.04.2015 г. № 449 <…> (далее — Инструкция № 449), является заверенная копия справки к акту осмотра в медико-социальной экспертной комиссии об установлении группы инвалидности (далее — МСЭК).

Исчисление единого взноса осуществляется на основании бухгалтерских и других документов, согласно которым осуществляется начисление (исчисление) или которые подтверждают начисление (исчисление) выплат (дохода), на которые в соответствии с Законом № 2464 начисляется единый взнос (часть вторая ст. 9 Закона № 2464).

При этом согласно части четвертой ст. 9 Закона № 2464 исчисление единого взноса за прошедшие периоды, кроме случаев уплаты единого взноса согласно части пятой ст. 10 Закона № 2464, осуществляется исходя из размера единого взноса, действовавшего на день начисления (исчисления, определения) заработной платы (дохода), на которую в соответствии с Законом № 2464 начисляется единый взнос.

Начисление единого взноса <…> работающим лицам с инвалидностью на суммы заработной платы (дохода), пособия по временной нетрудоспособности и пособия по беременности и родам в размере 8,41 проц. осуществляется с даты установления группы инвалидности, но не ранее получения работодателем удостоверенной копии справки МСЭК, и заканчивая датой отмены инвалидности на основании решения данной комиссии. При этом до даты получения удостоверенной указанной справки и после даты отмены инвалидности, работодатель начисляет единый взнос в размере 22 проц. определенной базы начисления.

Учитывая вышеизложенное, работодатель, у которого работает лицо с инвалидностью, начисляет и уплачивает единый взнос за такое лицо в размере 22 проц. с начисленной суммы заработной платы (больничных) до даты получения заверенной копии справки МСЭК, в том числе в промежуток времени между датой, до которой была установлена инвалидность, и датой получения заверенной копии справки МСЭК после переосвидетельствования.

В случае если работник предоставляет работодателю в месяце установления ему инвалидности листок нетрудоспособности за прошедшие периоды, работодатель начисляет единый взнос за такие периоды в размере 8,41 проц.

Согласно п. 52.2 ст. 52 НКУ индивидуальная налоговая консультация имеет индивидуальный характер и может использоваться исключительно налогоплательщиком, которому предоставлена такая консультация.

__________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: Прежде всего, отметим, что Инструкция № 449 с 4 января 2021 года изложена в новой редакции. Теперь не в пункте 8 раздела III, а в подпункте 5 пункта 2 раздела III Инструкции № 449 указано следующее:

«Подтверждением установления работнику инвалидности является удостоверенная копия справки к акту осмотра в медико-социальной экспертной комиссии об установлении группы инвалидности. Удостоверение копии справки осуществляется непосредственно плательщиками, указанными в абзацах втором – четвертом пункта 3 этого раздела этой Инструкции.

Начисление единого взноса в размерах, определенных абзацами вторым – четвертым пункта 3 этого раздела этой Инструкции, осуществляется с даты установления группы инвалидности (но не ранее получения удостоверенной копии справки к акту осмотра в медико-социальной экспертной комиссии) и заканчивается датой прекращения инвалидности».

Из этих норм, вышеприведенной ИНК ГНС в г. Киеве, а также из ИНК ГФСУ от 23.02.2018 г. № 728/6/99-99-13-02-03-15/ІПК (см. ВТЗ № 4/2018, стр. 108), ИНК ГФСУ от 17.01.2018 г. № 183/6/99-99-13-02-03-15/ІПК (см. ВТЗ № 2/2018, стр. 110) следует, что ставку ЕСВ в размере 8,41% работодатель может применить к доходам работника-инвалида, начисленным ему с даты (дня) получения от него и удостоверения работодателем копии справки к акту осмотра в МСЭК об установлении группы инвалидности (далее — справка) независимо от даты, с которой работнику установлена группа инвалидности (перерасчет ранее уплаченного ЕСВ по ставке 22% с доходов, начисленных работнику в период со дня установления инвалидности и до дня получения от него справки, не осуществляется).

Например, если инвалидность установлена 11.01.2021 г., а работник предоставил работодателю справку 18.01.2021 г., то именно с 18.01.2021 г. работодатель начисляет ЕСВ на доход работника-инвалида по ставке 8,41%. При этом в целях уплаты ЕСВ начисленную заработную плату за январь необходимо «разбить» на два периода:

– на зарплату за период работы с 1 по 17 января ЕСВ начисляется по ставке 22%;

– на зарплату за период работы с 18 по 31 января ЕСВ начисляется по ставке 8,41%.

В случае предоставления этим работником после 18.01.2021 г. листков нетрудоспособности (ЛН) за периоды болезни в месяцах 2020 года (когда работнику не была установлена инвалидность), работодатель на «больничные», начисленные по таким ЛН, начисляет ЕСВ по ставке 8,41% (т. е. по ставке, действующей на день начисления ЕСВ на «больничные» — ч. 4 ст. 9 Закона № 2464). Если суммарный доход работника за месяцы, за которые доначислены «больничные», не превышает размера минимальной заработной платы (МЗП) в этих месяцах, то ЕСВ начисляется на фактически начисленный доход работнику в таких месяцах (не на МЗП).

Если работнику отменена инвалидность 01.03.2021 г., а после этой даты он предоставил работодателю ЛН с периодами болезни до 01.03.2021 г., то на «больничные», начисленные по таким ЛН, работодатель начисляет ЕСВ по ставке 22% (т. е. по ставке, действующей на день начисления ЕСВ на «больничные»).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У М. КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.07.2020 р. № 2862/10/26-15-33-18-12-ІПК

Щодо застосування ставки єдиного соціального внеску в розмірі 8,41%
до заробітної плати осіб з інвалідністю

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації від <…> щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок), з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, та в межах компетенції повідомляє.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Крім того, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (частина тринадцята ст. 8 Закону № 2464).

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності та підставою для застосування єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. відповідно до п. 8 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, із змінами та доповненнями (далі — Інструкція № 449), є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (далі — МСЕК).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

При цьому відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Нарахування єдиного внеску в розмірі, визначеному пунктом 6 розділу III Інструкції № 449 працюючим особам з інвалідністю, на суми заробітної плати (доходу), допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 8,41 відс. здійснюється з дати встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання роботодавцем завіреної копії довідки МСЕК, та закінчуючи датою скасування інвалідності на підставі рішення даної комісії. При цьому до дати одержання завіреної зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності, роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відс. визначеної бази нарахування.

Враховуючи вищенаведене, роботодавець, у якого працює особа з інвалідністю, нараховує та сплачує єдиний внесок за таку особу в розмірі 22 відс. з нарахованої суми заробітної плати (лікарняних) до дати отримання завіреної копії довідки МСЕК, в тому числі у проміжок часу між датою, до якої була встановлена інвалідність, і датою отримання завіреної копії довідки МСЕК після переогляду.

У разі якщо працівник надає роботодавцю у місяці встановлення йому інвалідності листок непрацездатності за минулі періоди, роботодавець нараховує єдиний внесок за такі періоди у розмірі 8,41 відс.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

__________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Перш за все, зазначимо, що Інструкцію № 449 з 4 січня 2021 року викладено в новій редакції. Тепер не в пункті 8 розділу III, а в підпункті 5 пункту 2 розділу III Інструкції № 449 зазначено таке:

«Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо платниками, зазначеними в абзацах другому – четвертому пункту 3 цього розділу цієї Інструкції.

Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених абзацами другим – четвертим пункту 3 цього розділу цієї Інструкції, здійснюється з дати встановлення групи інвалідності (але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії) та закінчується датою припинення інвалідності».

Із цих норм, вищенаведеної ІПК ДПС у м. Києві, а також з ІПК ДФСУ від 23.02.2018 р. № 728/6/99-99-13-02-03-15/ІПК (див. ВТЗ № 4/2018, стор. 108) та ІПК ДФСУ від 17.01.2018 р. № 183/6/99-99-13-02-03-15/ІПК (див. ВТЗ № 2/2018, стор. 110) випливає, що ставку ЄСВ в розмірі 8,41% роботодавець може застосувати до доходів працівника-інваліда, нарахованих йому починаючи з дати (дня) одержання від нього і завіряння роботодавцем копії довідки до акту огляду в МСЕК про встановлення групи інвалідності (далі — довідка) незалежно від дати, з якої працівнику встановлено групу інвалідності (перерахунок раніше сплаченого ЄСВ за ставкою 22% з доходів, нарахованих працівнику в період з дня встановлення інвалідності до дня отримання від нього довідки, не здійснюється).

Наприклад, якщо інвалідність встановлено працівнику 11.01.2021 р., а він надав роботодавцю довідку 18.01.2021 р., то саме з 18.01.2021 р. роботодавець нараховує ЄСВ на дохід працівника-інваліда за ставкою 8,41%. При цьому з метою сплати ЄСВ нараховану заробітну плату за січень потрібно «розбити» на два періоди:

– на зарплату за період роботи з 1 по 17 січня ЄСВ нараховується за ставкою 22%;

– на зарплату за період роботи з 18 по 31 січня ЄСВ нараховується за ставкою 8,41%.

У разі надання цим працівником після 18 січня 2021 року листків непрацездатності (далі — ЛН) за періоди хвороби у місяцях 2020 року (періоди, коли працівнику не була встановлена інвалідність), роботодавець на «лікарняні», нараховані за такими ЛН, нараховує ЄСВ за ставкою 8,41% (тобто за ставкою, що діє на день нарахування ЄСВ на «лікарняні» — ч. 4 ст. 9 Закону № 2464). Якщо сумарний дохід працівника за місяці, за які донараховано «лікарняні», не перевищує розміру мінімальної заробітної плати в цих місяцях, то ЄСВ нараховується на фактично нарахований дохід працівнику в таких місяцях (не на мінімальну заробітну плату).

Якщо працівнику скасовано інвалідність 01.03.2021 р., а після цієї дати він надав роботодавцю ЛН з періодами хвороби до 01.03.2021 р., то на «лікарняні», нараховані за такими ЛН, роботодавець нараховує ЄСВ за ставкою 22% (тобто за ставкою, що діє на день нарахування ЄСВ на «лікарняні»).