Лист Мінекономіки «Щодо обчислення середньої заробітної плати за час відрядження» від 13.07.2021 № 4711-06/36275-07

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.07.2021  № 4711-06/36275-07

Щодо обчислення середньої заробітної плати за час відрядження

(Витяг)

Мінекономіки розглянуло листа <…> щодо обчислення середньої заробітної плати та в межах компетенції повідомляє.

Гарантії для працівників, які направляються у відрядження, встановлені статтею 121 Кодексу законів про працю України, згідно з якою працівникам, які направляються у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Тобто необхідно здійснити розрахунок денної заробітної плати і середньоденної заробітної плати, порівняти їх значення та проводити виплату виходячи із більшого значення.

Для визначення денного заробітку враховуються всі елементи заробітної плати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо.

Розрахунок середньоденної заробітної плати, яка зберігається за працівником у разі службового відрядження, здійснюється відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами) (далі — Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані відпустки) середня заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період.

У випадку коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Тобто середня заробітна плата, як правило, нараховується виходячи із середньоденної заробітної плати.

Середньогодинний заробіток обчислюється у випадках, коли згідно із законодавством необхідно здійснити працівнику оплату за середнім заробітком лише декількох годин (наприклад, якщо працівника було викликано до суду, направлено на медобстеження тощо).

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.

<…>

Заступник Міністра економіки України                             Світлана ГЛУЩЕНКО

____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: У вищенаведеному листі Мінекономіки роз’яснило, в яких випадках застосовується середньоденна, а в яких середньогодинна заробітна плата при розрахунку виплат, що обчислюються згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.9595 № 100 (далі — Порядок № 100).

Справа в тому, що абзац перший пункту 8 Порядку № 100 містить лише загальну норму, відповідно до якої нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

На жаль, ані в Порядку № 100, ані в інших нормативно-правових актах не визначено, в яких випадках при обчисленні середнього заробітку за останні 2 календарні місяці роботи потрібно застосовувати середньоденну, а в яких середньогодинну заробітну плату.

На думку Мінекономіки, середня заробітна плата нараховується виходячи із середньоденної заробітної плати (зокрема, при обчисленні середнього заробітку за час відрядження, про який йдеться у статті 121 КЗпП), а «середньогодинний заробіток обчислюється у випадках, коли згідно із законодавством необхідно здійснити працівнику оплату за середнім заробітком лише декількох годин (наприклад, якщо працівника було викликано до суду, направлено на медобстеження тощо)».

Аналогічний висновок був зроблений Мінсоцполітики в листі від 06.10.2017 № 19671/0/2-17/28 (див. ВПЗ № 6/2018, стор. 118):

«За час перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації, у відрядженні, за дні здавання крові та (або) її компонентів тощо оплату також проводять із урахуванням середньоденного заробітку.

У ситуаціях відсутності працівника на роботі згідно із законодавством упродовж кількох годин (як у наведеному вами прикладі перебування за викликом у суді) за ці години за ним зберігається середньогодинний заробіток, а за відпрацьовані години оплата праці здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим договором».

Враховуючи вищевикладене, якщо працівник був відсутній на роботі лише декілька годин протягом робочого дня, і за ним в цей період відповідно до законодавства зберігався середній заробіток (наприклад, працівник викликався до суду, проходив медогляд), то потрібно обчислювати середньогодинний заробіток і множити його на кількість робочих годин відсутності працівника на роботі. У випадках, коли працівник був відсутній на роботі весь робочий день, і за ним в цей період відповідно до законодавства зберігався середній заробіток (зокрема, за дні відрядження, підвищення кваліфікації, здавання крові), то потрібно обчислювати середньоденний заробіток і множити його на кількість робочих днів відсутності працівника на роботі.

Водночас слід враховувати, що Порядок № 100 не містить вищезазначених норм, а листи міністерств не є нормативно-правовими актами, мають інформаційно-рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм. Тому, на нашу думку, якщо законодавством передбачено збереження середнього заробітку за працівником, але не йдеться про оплату саме днів відсутності працівника на роботі (це не стосується днів відрядження, підвищення кваліфікації, здавання крові), то у внутрішньому документі (наприклад, колективному договорі або Положенні про оплату праці на підприємстві, затвердженому наказом керівника) можна визначити, що середній заробіток працівникам, які працюють позмінно (у яких години однієї зміни можуть припадати на дві суміжні доби), нараховується середньогодинний заробіток за робочі години відсутності на роботі. Це стосується, зокрема, позмінно працюючих працівників, призваних (прийнятих) на військову службу в особливий період, за якими зберігається середній заробіток відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП.

Що стосується відрядження, то його тривалість обчислюється в календарних днях, тому оплаті підлягають робочі дні (а не години), що припадають на період відрядження, незалежно від тривалості робочого дня (зміни) за місцем постійної роботи, в т. ч. працівникам з погодинною оплатою праці.

ПРИКЛАД

Нарахування оплати за час відрядження працівнику,
який працює позмінно з погодинною оплатою праці

Працівник, який працює позмінно, перебував у відрядженні два дні: 8 і 9 вересня (середа і четвер), які є його робочими днями, оскільки за графіком змінності 8-годинна робоча зміна працівника починалась о 22 годині 8 вересня та закінчувалась о 6 годині 9 вересня. У вересні за графіком змінності норма робочого часу працівника — 176 робочих годин (22 робочих зміни по 8 робочих годин), а фактично за місцем постійної роботи він відпрацював в цьому місяці 168 робочих годин (21 робоча зміна по 8 робочих годин). Працівнику встановлено погодинну оплату праці з годинною ставкою — 50 грн. У вересні за графіком змінності працівник мав відпрацювати 64 години у нічний час (з 22 години до 6 години наступного дня) і 28 годин у вечірній час (з 18 до 22 години). Фактично він відпрацював 56 годин у нічний час (не відпрацьовано 8 годин вночі у зміну з 22 години 8 вересня до 6 години 9 вересня) і 28 годин у вечірній час, тому йому відповідно до норм колективного договору нараховуються доплата за роботу у нічний час в розмірі 40% годинної ставки за кожну відпрацьовану годину в нічний час та доплата за роботу у вечірній час в розмірі 20% годинної ставки за кожну відпрацьовану годину у вечірній час.

В розрахунковому періоді (липень – серпень) працівник відпрацював всі робочі зміни (далі — р. зм.) і робочі години (далі — р. г.), при цьому за графіком змінності у працівника було:

– у липні — 22 робочі зміни по 8 робочих годин (всього 176 р. г. = 22 р. зм. х 8 р. г.), що припали на 29 робочих днів (далі — р. д.), оскільки 7 робочих змін, які починались о 22 годині і закінчувались о 6 годині наступного дня, припадали на два робочих дні;

– у серпні — 21 робоча зміна по 8 робочих годин (всього 168 р. г. = 21 р. зм. х 8 р. г.), що припали на 27 робочих днів, оскільки 6 робочих змін, які починались о 22 годині і закінчувались о 6 годині наступного дня, припадали на два робочих дні.

Працівнику в місяцях розрахункового періоду нарахована заробітна плата:

– у липні — 10 240 грн., в тому числі основна заробітна плата — 8800 грн. (50 грн. х 176 відпрац. г.), доплата за роботу у нічний час — 1120 грн. (50 грн. х 40% х 56 ніч. г.), доплата за роботу у вечірній час — 320 грн. (50 грн. х 20% х 32 веч. г.);

– у серпні — 9600 грн., в тому числі основна заробітна плата — 8400 грн. (50 грн. х 168 відпрац. г.), доплата за роботу у нічний час — 960 грн. (50 грн. х 40% х 48 ніч. г.), доплата за роботу у вечірній час — 240 грн. (50 грн. х 20% х 24 веч. г.).

Сумарна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

10 240 грн. (липень) + 9600 грн. (серпень) = 19 840 грн.

Незважаючи на те що працівник працює по змінах і на два дні відрядження припала лише одна робоча зміна тривалістю 8 р. г. (2 р. г. — на перший день відрядження 8 вересня, 6 р. г. — на другий день відрядження 9 вересня), для оплати часу відрядження потрібно обчислити середньоденний заробіток в розрахунковому періоді та денний заробіток в місяці відрядження (вересні).

І. Обчислення середньоденного заробітку.

Кількість відпрацьованих робочих днів в розрахунковому періоді:

29 відпрац. д. (липень) + 27 відпрац. д. (серпень) = 56 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

19 840 грн : 56 відпрац. д. = 354,29 грн.

Зазначений середньоденний заробіток працівника порівнюється з його денним заробітком в місяці відрядження.

ІІ. Обчислення денного заробітку в місяці відрядження.

У вересні у працівника за графіком змінності 22 робочі зміни по 8 робочих годин (всього 176 р. г. = 22 р. зм. х 8 р. г.), що припадають на 29 робочих днів, оскільки 7 робочих змін, які починаються о 22 годині і закінчуються о 6 годині наступного дня, припадають на два робочих дні.

Заробітна плата працівника за вересень включає основну заробітну плату (за 176 робочих годин), доплату за роботу у нічний час (за 56 годин роботи у нічний час), доплату за роботу у вечірній час (за 28 годин роботи у вечірній час) і становить:

50 грн. х 176 р. г. + 50 грн. х 40% х 56 ніч. г. + 50 грн. х 20% х 28 веч. г. = 8800 + 1120 + 280 = 10 200 грн.

Денний заробіток працівника у вересні:

10 200 грн. : 29 р. д. = 351,72 грн.

ІІІ. Оплата за час відрядження і за місяць.

Розрахунки показали, що середньоденний заробіток працівника вище його денного заробітку (354,29 грн. > 351,72 грн.), отже, працівнику за кожний робочий день, що припадає на період відрядження, тобто за 8 і 9 вересня, підприємство має нарахувати середньоденний заробіток в розмірі 354,29 грн.

Середній заробіток за час відрядження (8 і 9 вересня):

354,29 грн. х 2 р. д. = 708,58 грн.

Якщо працівник в період з 1 по 7 та з 10 по 30 вересня відпрацює передбачені графіком змінності 21 робочу зміну або 168 робочих годин (21 р. зм. х 8 р. г.), в тому числі 48 годин у нічний час і 28 годин у вечірній час, то йому у вересні має бути нарахована заробітна плата за відпрацьований час в такому розмірі:

50 грн. х 168 відпрац. г. + 50 грн. х 40% х 48 ніч. г. + 50 грн. х 20% х 28 веч. г. = 8400 + 960 + 280 = 9640 грн.

Загальна заробітна плата працівника за вересень:

9640 грн. (зарплата за відпрацьований час) + 708,58 грн. (середній заробіток за час відрядження) = 10 348,58 грн.¹

______________________________________________________________________