Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України «Щодо складання авансового звіту в електронній формі» від 14.04.2021 № 1536/ІПК/99-00-04-03-03-06
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 14.04.2021 № 1536/ІПК/99-00-04-03-03-06
Щодо складання авансового звіту в електронній формі
(Витяг)
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення <…> щодо правомірності складання первинних документів в електронному вигляді та використання кваліфікованого електронного підпису та повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.
У зверненні <…>, посилаючись на абзац 1 ч. 2 ст. 17 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі — Закон № 2155), просить надати роз’яснення: чи можливо при складанні Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт) використовувати простий електронний підпис або це має бути виключно кваліфікований електронний підпис, а також чи підписання авансового звіту електронним підписом не передбачається діючим законодавством взагалі, і потрібно використовувати виключно паперову форму авансового звіту з власноручним підписом підзвітної особи.
Згідно із пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
При цьому з метою оподаткування фізична особа – працівник має надати роботодавцю – податковому агенту підтвердні документи, передбачені п. 170.9 ст. 170 Кодексу, що засвідчують вартість витрат на відрядження або під звіт та їх зв’язок з господарською діяльністю роботодавця.
Форма Звіту та Порядок його складання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 р. № 841 <…> (далі — Порядок).
Згідно із п. 6 Порядку Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримав(ла) такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.
Фізична особа, яка отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: «Звіт перевірено», «Залишок унесений (перевитрата видана) в сумі за касовим ордером», кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, яка надала такі кошти. Графу «Звіт затверджено» підписує керівник (податковий агент).
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі — Закон № 851).
Електронний документ — документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа (ст. 5 Закону № 851).
Відповідно до ст. 6 Закону № 851 для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису.
Згідно із пп. 12 п. 1 ст. 1 Закону № 2155 електронний підпис — електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до пп. 23 п. 1 ст. 1 Закону № 2155 кваліфікований електронний підпис — удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Враховуючи викладене, положеннями Порядку не передбачено складання та надання платником податку Звіту в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а отже такий Звіт подається у паперовому вигляді з дотриманням усіх вимог, визначених Кодексом і Порядком.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.