Лист Міністерства економіки України «Про надання без збереження заробітної плати невикористаної оплачуваної відпустки» від 28.01.2024 № 4706-05/6893-09
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 28.01.2024 № 4706-05/6893-09
Про надання без збереження заробітної плати невикористаної оплачуваної відпустки
(Витяг)
Міністерство економіки України розглянуло Ваше електронне звернення <…> і в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136), із урахуванням змін, внесених Законом України від 22.12.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (далі — Закон № 3494)1, у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
1 Докладно про нововведення Закону № 3494 йдеться у статті «Нововведення в наданні відпусток і трудових гарантіях працівників» журналу «Все про працю і зарплату» № 9/2023, стор. 10. (Ред.)
Змінами передбачається право, а не обов’язок роботодавця обмежити надання працівнику у період дії воєнного стану будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим частини першої статті 12 Закону № 2136. Тому працівникам, які мають право на такі оплачувані відпустки, за рішенням роботодавця ці відпустки можуть бути надані у період воєнного стану.
У разі прийняття рішення роботодавцем щодо надання без збереження заробітної плати невикористаної оплачуваної відпустки вважаємо, що роботодавець має обґрунтувати необхідність надання цих відпусток без збереження заробітної плати та документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність.
Слід зауважити, що надання будь-яких оплачуваних відпусток без збереження заробітної плати після припинення або скасування воєнного стану суперечить статті 64 Конституції України, згідно з якою:
1) окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану;
2) в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, а не їх скасування.
Отже, після припинення або скасування воєнного стану невикористані дні оплачуваних відпусток можуть бути надані лише зі збереженням на їх період заробітної плати (як передбачено статтею 74 Кодексу законів про працю України та статтею 2 Закону України від 15.11.96 № 504/96-ВР «Про відпустки»).
Зазначаємо, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, норми абзацу третього частини першої статті 12 Закону № 2136 (у редакції Закону № 3494) можуть бути застосовані лише до відпусток, на які працівник набув права після 24.12.2023 — дня набрання чинності відповідними змінами.
Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.
<…>
Заступник Міністра економіки України Тетяна БЕРЕЖНА
_____________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: З вищенаведеного листа Мінекономіки та норм статті 12 Закону № 2136 (з урахуванням змін, внесених до неї з 24.12.2023 Законом № 3494)2 стосовно надання оплачуваних відпусток у період воєнного стану можна зробити такі висновки:
– якщо тривалість щорічної основної відпустки у працівника більше 24 календарних днів, він використав 24 календарних дні такої відпустки за поточний робочий рік, то за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки переносяться на період після припинення (скасування) воєнного стану або можуть бути надані працівнику на його прохання в період воєнного стану без збереження заробітної плати (тобто без нарахування відпускних). Таке перенесення або надання невикористаних днів щорічної основної відпустки без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком роботодавця;
2 Докладно про зміни, внесені Законом № 3494 до статті 12 Закону № 2136, йдеться у статті «Нововведення в наданні відпусток і трудових гарантіях працівників» журналу «Все про працю і зарплату» № 9/2023, стор. 10. (Ред.)
– якщо працівник використав 24 календарних дні щорічної основної відпустки за поточний робочий рік, а також має право на інші оплачувані відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини), то за рішенням роботодавця невикористані дні таких оплачуваних відпусток переносяться на період після припинення (скасування) воєнного стану або можуть бути надані працівнику на його прохання в період воєнного стану без збереження заробітної плати (тобто без нарахування відпускних). Таке перенесення або надання невикористаних днів оплачуваних відпусток без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком роботодавця;
– якщо роботодавець у вищенаведених випадках надає працівникам невикористані дні оплачуваних відпусток без збереження заробітної плати (тобто без нарахування відпускних), то, на думку Мінекономіки, він має обґрунтувати необхідність надання оплачуваних відпусток без збереження заробітної плати та документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність. Але, на жаль, такої норми немає в Законі № 2136, тому, на нашу думку, роботодавець має право надавати працівникам без збереження заробітної плати невикористані дні оплачуваних відпусток без обґрунтування свого рішення і без документального підтвердження настання обставин, що спричинили таку необхідність. Щоб такого права у роботодавця не було, Мінекономіки може через Кабмін (автор законодавчої ініціативи) ініціювати внесення відповідних змін (доповнень) до статті 12 Закону № 2136;
– норми абзаців другого і третього частини 1 статті 12 Закону № 2136 щодо надання оплачуваних відпусток без збереження заробітної плати після припинення (скасування) воєнного стану суперечать статті 64 Конституції України, яка передбачає окремі обмеження прав лише в умовах воєнного або надзвичайного стану, тобто після припинення (скасування) воєнного стану невикористані дні оплачуваних відпусток можуть бути надані лише зі збереженням заробітної плати (ст. 74 КЗпП, ст. 2 Закону про відпустки). Сподіваємося, що законодавці виправлять норму статті 12 Закону № 2136, яка суперечить статті 64 Конституції України;
– абзац третій частини 1 статті 12 Закону № 2136, яким цей Закон був доповнений Законом № 3494 з 24.12.2023 і в якому йдеться про надання оплачуваних відпусток без збереження заробітної плати, на думку Мінекономіки, може бути застосований лише до відпусток, на які працівник набув права з 24.12.2023 — дня набрання чинності Закону № 3494. Відповідно, невикористані дні оплачуваних відпусток, на які працівник набув право по 23.12.2023, не можна надавати без збереження заробітної плати. Така думка Мінекономіки має право на життя, але не є істиною в останній інстанції, оскільки ані в Законі № 2136, ані в Законі № 3494 це питання не врегульоване.