Сумісники: нарахування «лікарняних» і «декретних»

Як ми вже повідомляли, 04.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 18.12.2024 № 4158-IX (далі — Закон № 4158), яким внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105). Завдяки змінам, внесеним до абзацу другого частини 1 статті 22 Закону № 1105, у разі настання страхових випадків починаючи з 04.04.2025 застраховані особи мають право на отримання страхових виплат за всіма місцями роботи. Нагадаємо, що з 01.01.2023 по 03.04.2025 застраховані особи були позбавлені права на отримання страхових виплат за рахунок Пенсійного фонду України (далі — ПФУ) більш ніж за одним місцем роботи (в першу чергу це право реалізовувалось за основним місцем роботи).

Отже, по страхових випадках, які настали не пізніше 03.04.2025 (незалежно від того, скільки триватиме страховий випадок), застраховані особи мають право на отримання страхових виплат за рахунок ПФУ за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом, тобто лише за одним місцем роботи, про що неодноразово йшлося на сторінках журналу.

Далі зупинимося на нормах законодавства, які регламентують отримання сумісниками страхових виплат по страхових випадках, які настали починаючи з 04.04.2025.

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 22 Закону № 1105 в редакції, що діє з 04.04.2025, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням особливостей для страхових випадків, передбачених абзацом третім частини третьої статті 36 цього Закону.

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) і допомога по вагітності та пологах надаються як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини 1 цієї статті, виплачується ПФУ застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

У вищезгаданих пунктах 1 і 7 частини 1 статті 15 Закону № 1105 передбачено надання допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі у разі настання таких страхових випадків:

1) тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;

7) перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Отже, при настанні вищенаведених страхових випадків допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується ПФУ застрахованим особам починаючи з 6-го дня непрацездатності.

Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом здійснюється за рахунок коштів роботодавця відповідно до Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 440 (далі — Порядок № 440).

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів, а при стаціонарному лікуванні такої дитини — з першого дня за весь час перебування застрахованої особи в стаціонарі разом з хворою дитиною (ч. 3 ст. 15 Закону № 1105).

Також з першого дня непрацездатності (настання страхового випадку) допомога по тимчасовій непрацездатності (по догляду за хворим членом сім’ї і т. і.) надається ПФУ у випадках і в порядку, встановлених частинами 4–5, 7–9 статті 15 Закону № 1105.

Допомога по вагітності та пологах надається за період перебування працівниці у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і виплачується повністю за рахунок коштів ПФУ (в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом).

Середня заробітна плата для розрахунку суми оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, яка виплачується за рахунок роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі разом — «лікарняні»), а також допомоги по вагітності та пологах (далі — «декретні») обчислюється (в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом) згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Підстави для призначення суміснику «лікарняних» і «декретних»

Підставою для призначення «лікарняних» і «декретних» є сформований на основі медичного висновку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 23 Закону № 1105).

Застрахована особа у разі настання тимчасової непрацездатності (страхового випадку) звертається до лікаря, який формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі — медичний висновок) в Реєстрі медичних висновків (далі — РМВ) в електронній системі охорони здоров’я. На підставі медичного висновку створюється електронний листок непрацездатності (далі — е-ЛН) в Електронному реєстрі листків непрацездатності (далі — ЕРЛН), який одразу направляється до електронного кабінету страхувальника (роботодавця) на порталі електронних послуг ПФУ.

ФССУ в роз’ясненні від 10.02.2022 (див. ВПЗ № 1/2022, стор. 120) та ГУ ПФУ в Луганській області в роз’ясненні від 20.03.2025 (див. стор. 124 цього номера) повідомили, що особливістю е-ЛН сумісників є те, що в електронному кабінеті роботодавця за сумісництвом відображається не е-ЛН безпосередньо, а його цифрова копія. Вона відрізняється від оригіналу е-ЛН порядковим номером копії, який додається до унікального номеру е-ЛН після знаку крапки: ХХХХХХ-ХХХХХХХХХХ-Х.1. Якщо у працівника декілька роботодавців за сумісництвом, цифра після крапки буде зростати за порядком (.2 і далі). Номер цифрової копії е-ЛН (символ «1» або «2» чи інша цифра) вказує на кількість місць роботи працівника за сумісництвом. Зазначена цифра є технічною інформацією про те, що це копія е-ЛН, а застрахована особа працює в роботодавця за сумісництвом. Номер копії е-ЛН не є складовою частиною унікального номеру е-ЛН, тому при формуванні заяви-розрахунку для працівників за сумісництвом необхідно вказувати номер їхнього ЛН до знаку крапки. Внесення до заяви-розрахунку номеру е-ЛН сумісника із врахуванням номеру його копії (крапка та цифра після неї) призведе до помилки — таку заяву буде автоматично відхилено. Роботодавець сумісника не має права оплачувати оригінал е-ЛН, тобто е-ЛН, який не має у своєму унікальному номері додаткового символу після крапки. Це свідчить про те, що з сумісником неправильно оформлені трудові відносити, зокрема його оформлено сумісником без наявності основного місця роботи або після укладення трудових відносин на місці роботи за сумісництвом він звільнився з основного місця роботи і не повідомив про це свого роботодавця за сумісництвом тощо. У будь-якому випаду перш ніж вирішувати питання про призначення страхової виплати потрібно провести відповідні зміни у трудових відносинах.

Усі роботодавці за сумісництвом побачать е-ЛН в своїх кабінетах страхувальників з дня його відкриття зі статусом «закритий», але призначати за ним страхову виплату можна тільки після завершення визначеного у ньому періоду непрацездатності та спливу строку, в який лікарі можуть внести зміни (7 днів після створення медичного висновку). Коли е-ЛН змінить свій статус на «готовий до сплати», роботодавець має право розпочати процедуру призначення за ним страхової виплати. Після закриття е-ЛН стає підставою для призначення «лікарняних», а в разі вагітності та пологів — одразу після відкриття е-ЛН.

Електронний ЛН має статус «закритий» з дня свого створення і змінює його на «готовий до сплати» у день видачі — тобто через 7 днів після дати закриття для нарахування «лікарняних» і через 7 днів після дати відкриття — для нарахування «декретних». Якщо статус е-ЛН через технічні збої не змінено на «готовий до сплати» попри вичерпання строків (залишився статус «закритий»), то потрібно орієнтуватись на дати — якщо після дати закриття, зазначеної в е-ЛН, пройшло 7 днів, на 8-й день за е-ЛН можна розпочати процедуру призначення страхової виплати.

Документи для призначення «лікарняних» розглядаються не пізніше 10 робочих днів з дня їх надходження, а для призначення «декретних» — не пізніше 3 робочих днів з дня їх надходження (ч. 1 ст. 24 Закону № 1105).

Строки призначення страхової виплати обчислюються починаючи з дати видачі е-ЛН, якою вважається 8-й день після дати закриття е-ЛН для нарахування «лікарняних», і 8-й день з дати відкриття е-ЛН — для нарахування «декретних». Отже, 10 робочих днів на призначення «лікарняних» починають рахуватися з дати видачі е-ЛН — з 8-го дня після дати його закриття, а 3 робочих дні на призначення «декретних» починають рахуватися з дати видачі е-ЛН — з 8-го дня після дати його відкриття.⁶

Якщо у випадках, передбачених у підпунктах 1–6 пункту 8 наказу Міністерства охорони здоров’я України «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність» від 01.06.2021 № 1066 (далі — Наказ № 1066), застрахованій особі видається паперовий ЛН, то така особа повинна його надати роботодавцю за основним місцем роботи (де він і зберігається), а для отримання страхової виплати за місцем роботи за сумісництвом застрахована особа повинна надати копію паперового ЛН, засвідчену підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 23 Закону № 1105).

Якщо при настанні страхового випадку по застрахованій особі був сформований е-ЛН, а згодом виникла потреба у його продовженні, проте в електронній формі лікарю це зробити не вдалося, то у бланку паперового ЛН, який видається у вищезазначених випадках як продовження е-ЛН, зазначається номер е-ЛН, який продовжується (абз. восьмий п. 8 Наказу № 1066).

ФССУ в роз’ясненні від 19.11.2021 (див. ВПЗ № 8/2021, стор. 109) повідомив, що за наявності технічних помилок, які призвели до неможливості формування е-ЛН та які не було усунуто упродовж 7 днів, а також за наявності помилки при створенні медичного висновку та спливу строку — 7 днів, протягом якого лікар мав можливість внести зміни, паперовий ЛН можуть видати як продовження е-ЛН. Такі ЛН складають один страховий випадок та оплачуються за загальними правилами. При цьому в паперовому ЛН, виданому на продовження, обов’язково має бути зазначено номер е-ЛН, який продовжується.

Крім формування е-ЛН або видачі паперового ЛН, для призначення страхової виплати працівник за місцем роботи за сумісництвом повинен надати роботодавцю й інші документи.

Згідно з абзацом другим пункту 30 Порядку № 1266 страхові виплати здійснюються на підставі виданого в установленому порядку ЛН (у разі видачі ЛН у формі документа на папері — на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

Отже, застрахована особа має право на отримання страхових виплат за місцем роботи за сумісництвом за одночасної наявності таких документів:

– е-ЛН в електронному кабінеті роботодавця, що містить номер цифрової копії е-ЛН, або копії паперового ЛН, виданої за основним місцем роботи (така копія ЛН має містити напис «Згідно з оригіналом»);

– довідки про середню заробітну плату, виданої за основним місцем роботи (довідок — якщо у працівника більше двох місць роботи за сумісництвом).

У випадку невідображення в електронних кабінетах страхувальників е-ЛН застрахована особа має можливість підтвердити факт своєї тимчасової непрацездатності витягом з ЕРЛН, виданим територіальними органами ПФУ в паперовій формі для кожного роботодавця окремо (роботодавець також може отримати такий витяг з ЕРЛН).

Форма довідки про середню заробітну плату, яка видається за основним місцем роботи і подається за місцем роботи за сумісництвом, нормативними актами не затверджена, але підприємства можуть використовувати форму довідки про заробітну плату для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, наведену в додатку до Порядку № 1266. У довідці повинні бути відображені місяці розрахункового періоду, нарахована в них заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ і яка використовувалася при обчисленні середньоденної заробітної плати для нарахування страхової виплати.

Працівник має самостійно визначити перше (друге, третє і т. д.) місце нарахування страхової виплати за місцями роботи за сумісництвом та черговість подання їм довідок.

Звертаємо увагу, що Закон № 1105 і Порядок № 1266 не відрізняють (не виділяють окремо) внутрішнє і зовнішнє сумісництво, а передбачають за місцем роботи за сумісництвом наявність е-ЛН чи копії паперового ЛН і довідки про середню заробітну плату з основного місця роботи незалежно від того, один роботодавець у працівника чи кілька.

Отже, якщо працівник є внутрішнім сумісником (обидва місця роботи на одному підприємстві), то для нарахування йому страхової виплати за місцем роботи за сумісництвом у підприємства все одно повинні бути е-ЛН з номером його цифрової копії або засвідчена копія паперового ЛН.

Якщо за місцем роботи за сумісництвом по працівнику до електронного кабінету роботодавця потрапляє не цифрова копія е-ЛН, а сам е-ЛН, або для отримання страхової виплати працівник надає не копію, а оригінал паперового ЛН і не надає довідку про середню заробітну плату з основного місця роботи, то це може свідчити про відсутність у такого працівника основного місця роботи. В цьому випадку підприємство спочатку має з’ясувати, чи є у працівника основне місце роботи. Якщо такого місця роботи у працівника немає, то необхідно вжити заходів для того, щоб місце роботи за сумісництвом стало основним місцем роботи працівника, і тільки після цього нарахувати йому страхову виплату вже як «основному» працівнику.

Обчислення сум «лікарняних» і «декретних» суміснику

Обчислення сум страхових виплат працівнику-суміснику за основним місцем роботи здійснюється у загальновстановленому порядку і не залежить від того, як і в якому розмірі нараховується страхова виплата такому працівникові за місцем (місцями) роботи за сумісництвом.

За місцем (місцями) роботи за сумісництвом визначення сум страхових виплат суміснику залежить від того, з якої суми обчислюється середня заробітна плата і в якому розмірі нараховується страхова виплата за основним місцем роботи та іншим місцем (місцями) роботи за сумісництвом (за його (їх) наявності).

Виходячи з норм Порядку № 1266 процес нарахування страхових виплат працівнику-суміснику за місцем (місцями) роботи за сумісництвом включає п’ять основних етапів:

I — визначення розрахункового періоду;

II — визначення заробітної плати по місяцях розрахункового періоду, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати (з урахуванням заробітної плати за основним місцем роботи);

III — визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді, з якої обчислюється середня заробітна плата;

IV — обчислення середньоденної заробітної плати (з урахуванням страхового стажу та встановлених обмежень);

V — розрахунок суми страхової виплати.

Зупинимося детальніше на кожному з вищенаведених етапів нарахування страхових виплат.

Розрахунковий період у сумісників

Відповідно до абзацу першого пункту 30 Порядку № 1266 у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Отже, для нарахування страхової виплати за кожним місцем роботи працівника-сумісника (в т. ч. при внутрішньому сумісництві) визначення розрахункового періоду та обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками (страхувальником) окремо.

Нагадаємо, що розрахунковим періодом для нарахування «лікарняних» і «декретних» є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п.п. 3, 25 Порядку № 1266). Для сумісника розрахунковим періодом є 12 календарних місяців роботи на своїй посаді за трудовим договором.

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) (п. 26 Порядку № 1266).

У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку № 1266).

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку № 1266).

Враховуючи вищевикладене, якщо працівник-сумісник за основним місцем роботи працює більше одного року, а за місцем роботи за сумісництвом прийнятий на роботу, наприклад, 10 березня 2025 року, то при настанні у нього страхового випадку (хвороби, «декретної» відпустки) 14 квітня 2025 року розрахунковий період становитиме:

– за основним місцем роботи — з 1 квітня 2024 року по 31 березня 2025 року (12 календарних місяців);

– за місцем роботи за сумісництвом — з 10 березня по 13 квітня 2025 року (фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку, оскільки немає повністю відпрацьованого календарного місяця).

Виходячи з норм пункту 3 Порядку № 1266, з розрахункового періоду виключаються календарні дні, невідпрацьовані з поважних причин, до яких відносяться:

– тимчасова непрацездатність;

– відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка);

– відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та 6-річного віку за медичним висновком;

– відпустка без збереження заробітної плати.

– призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

– період проходження військової служби під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, коли за працівником не зберігався роботодавцем середній заробіток.

Звертаємо увагу, що якщо з основного місця роботи працівника було звільнено і відразу прийнято на роботу як сумісника (або навпаки) цим самим роботодавцем, то період перебування в трудових відносинах буде обчислюватися спочатку — з моменту прийняття на роботу як сумісника. Відповідно, період (місяці) роботи «основним» працівником не буде включатися до розрахункового періоду при нарахуванні страхової виплати працівнику як суміснику.

Визначення сумарної заробітної плати сумісника,
з якої обчислюється середня заробітна плата

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для нарахування «лікарняних» і «декретних» обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний соціальний внесок, ЄСВ) та/або страхові внески, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (див. вище).

Пунктом 32 Порядку № 1266 встановлено, що середня заробітна плата для розрахунку «декретних» і «лікарняних» обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, які включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Податковий розрахунок), що подаються до ДПСУ.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом) враховуються всі виплати, з яких сплачено ЄСВ (за винятком виплат, нарахованих в місяцях, які виключаються з розрахункового періоду).

Для визначення розміру виплат, які були нараховані працівнику в розрахунковому періоді і з яких було сплачено ЄСВ, необхідно використовувати дані додатка Д1 до Податкового розрахунку, в якому відображаються відомості про нараховані доходи кожному працівнику і сплачений ЄСВ з таких доходів. База нарахування ЄСВ визначена у статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ).

Звертаємо увагу, що при обчисленні середньої заробітної плати (в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом) не враховуються «лікарняні» і «декретні», оскільки вони нараховуються за календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (тимчасова непрацездатність, «декретна» відпустка), які виключаються з розрахункового періоду.

Крім того, при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються всі виплати (у тому числі з яких сплачено ЄСВ), нараховані в місяцях, які виключаються з розрахункового періоду, тобто в яких застрахована особа не працювала з поважних причин повний місяць (з першого до першого числа).

Оскільки, як зазначалося вище, обчислення середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» і «декретних» працівнику за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом провадиться страхувальниками окремо, то і облік виплат, нарахованих у розрахунковому періоді за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом, здійснюється окремо.

Водночас при визначенні сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді за місцем (місцями) роботи за сумісництвом необхідно враховувати норму абзацу третього пункту 30 Порядку № 1266, згідно з якою сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Нагадаємо, що згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, а у 2025 році згідно зі статтею 39 Закону про Держбюджет-2025 — 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, оскільки мінімальна заробітна плата в місячному розмірі протягом усього 2025 року становить 8000 грн, максимальна величина бази нарахування ЄСВ протягом усього 2025 року становить 160 000 грн (20 х 8000 грн), при цьому максимальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за місяць, у 2025 році становить 35 200 грн (160 000 грн х 22%).

Протягом квітня–грудня 2024 року мінімальна заробітна плата в місячному розмірі становила 8000 грн, а максимальна величина бази нарахування ЄСВ у цьому періоді становила 120 000 грн (8000 грн х 15).

Отже, якщо в місяці розрахункового періоду працівник-сумісник сумарно за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом отримав заробітну плату в розмірі, що перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ (у 2025 році — в розмірі, що перевищує 160 000 грн), то для обчислення середньої заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом в такому місяці застосовується зазначена максимальна величина, зменшена на суму заробітної плати, нарахованої в цьому місяці за основним місцем роботи (саме для цього і потрібна за сумісництвом довідка про середню заробітну плату з основного місця роботи).

Наприклад, якщо в місяці розрахункового періоду — березні 2025 року за основним місцем роботи працівнику була нарахована заробітна плата в розмірі 140 000 грн, то за місцем роботи за сумісництвом при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати використовується фактично нарахована суміснику заробітна плата в цьому місяці, але не більше 20 000 грн (160 000 грн – 140 000 грн).

Вищевикладене узгоджується також з прикладом до пункту 30 Порядку № 1266, наведеним в пункті 9 розділу III Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 21.10.2015 № 1022.

Обчислення середньоденної заробітної плати сумісника

Для розрахунку «лікарняних» і «декретних» середньоденна заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за таким місцем роботи в місяцях розрахункового періоду заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ (з урахуванням заробітної плати за основним місцем роботи) на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (п. 3 Порядку № 1266).

При розрахунку середньоденної заробітної плати для нарахування «лікарняних» враховується загальний страховий стаж працівника, порядок обчислення якого визначено статтею 14 Закону № 1105. Розмір (відсоток) середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу встановлено частиною 1 статті 17 Закону № 1105.

Для нарахування «декретних» загальний страховий стаж працівниці значення не має, оскільки згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 1105 «декретні» надаються застрахованій особі в розмірі 100% середньої заробітної плати, обчисленої відповідно до Порядку № 1266, і не залежать від страхового стажу.

Максимальна середньоденна зарплата

Середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 4 Порядку № 1266, ч. 3 ст. 17, ч. 2 ст. 19 Закону № 1105).

Наприклад, якщо страховий випадок настав у працівника в квітні 2025 року, то останнім місяцем розрахункового періоду є березень 2025 року, а максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування страхової виплати становить 5256,24 грн (160 000 грн : 30,44). Якщо за основним місцем роботи обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата працівника становила 4500 грн, що менше максимальної середньоденної заробітної плати (4500 грн < 5256,24 грн), то для розрахунку страхової виплати за таким місцем роботи застосовується середньоденна заробітна плата — 4500 грн. Якщо ж у цього працівника за місцем роботи за сумісництвом обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата склала 1200 грн, то за таким місцем роботи з урахуванням обмеження у вигляді максимальної середньоденної заробітної плати для розрахунку суми страхової виплати використовується середньоденна заробітна плата в розмірі 756,24 грн (5256,24 – 4500) (див. приклади 1 та 4 нижче).

Мінімальна середньоденна зарплата для нарахування «декретних»

При обчисленні середньоденної заробітної плати для нарахування «декретних» необхідно пам’ятати про обмеження, встановлене частиною 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266: сума «декретних» не може бути меншою за розмір, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Зазначена гарантія (у вигляді мінімального розміру «декретних») є загальною для працівниці, тому застосовується за основним місцем роботи. Це пояснюється дотриманням принципу еквівалентності та узгоджується з нормою абзацу другого частини 5 статті 8 Закону про ЄСВ, згідно з якою за основним місцем роботи в разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки ЄСВ.

Якщо за основним місцем роботи дотримана (реалізована) вищевказана гарантія (сума «декретних» становить не менше розміру, обчисленого з мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку), то за місцем роботи за сумісництвом сума «декретних» обчислюється з фактично нарахованої заробітної плати в розрахунковому періоді та може бути меншою за розмір, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку (тобто доплата «декретних» до розміру, обчисленого з мінімальної заробітної плати, за сумісництвом не здійснюється). Хоча про зазначене прямо не йдеться ані в Законі № 1105, ані в Порядку № 1266, однак, на думку держорганів¹⁹, це обумовлено дотриманням принципу еквівалентності та узгоджується з абзацом третім частини 5 статті 8 Закону про ЄСВ, згідно з яким при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру, тобто за місцем роботи за сумісництвом ЄСВ сплачується з фактично нарахованої заробітної плати, а не з мінімальної заробітної плати.

Якщо середня заробітна для нарахування «декретних» обчислюється з мінімальної заробітної плати, то з урахуванням норми пункту 5 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (у розрахунку за один календарний день) визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44.

Наприклад, якщо «декретна» відпустка надається працівниці з 23 квітня 2025 року, то мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних» становить 262,81 грн (8000 грн : 30,44). Якщо за основним місцем роботи середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді становить 230 грн, що менше мінімальної середньоденної заробітної плати (230 грн < 262,81 грн), то для розрахунку суми «декретних» за таким місцем роботи застосовується мінімальна середньоденна заробітна плата — 262,81 грн. Якщо ж у цієї працівниці за місцем роботи за сумісництвом середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді становить 180 грн, що менше мінімальної середньоденної заробітної плати (180 грн < 262,81 грн), то для розрахунку суми «декретних» за таким місцем роботи застосовується обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата — 100 грн, оскільки гарантія у вигляді мінімального розміру «декретних» (мінімальна середньоденна заробітна плата) вже застосована (реалізована) за основним місцем роботи (див. приклади 5 і 6 нижче).

Розрахунок суми страхової виплати суміснику

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1266 сума страхових виплат застрахованій особі обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Отже, сума «лікарняних» за місцем роботи за сумісництвом (як і за основним місцем роботи) обчислюється шляхом множення суми середньоденної заробітної плати, розмір якої встановлюється у відсотках залежно від страхового стажу, на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності.

Сума «декретних» за місцем роботи за сумісництвом (як і за основним місцем роботи) обчислюється шляхом множення суми середньоденної заробітної плати на кількість календарних днів «декретної» відпустки.

Якщо на період тимчасової непрацездатності («декретної» відпустки) працівника припадають святкові і неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП (як в мирний час, так і в період воєнного стану, на час якого дію статті 73 КЗпП зупинено), або вихідні дні (дні межвахтового відпочинку), а також дні, в які працівник не працював через встановлення йому неповного робочого тижня, то за такі дні «лікарняні» («декретні») виплачуються в загальному порядку.

Звертаємо увагу, що згідно з частиною 3 статті 17, частиною 2 статті 19 Закону № 1105, абзацами другим і третім пункту 2 Порядку № 1266 сума «лікарняних» і «декретних» у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачено страхові внески (ЄСВ).

Для виконання вищенаведеної норми використовується максимальна величина бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, як це передбачено пунктом 4 Порядку № 1266.

А тепер все вищевикладене розглянемо на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Нарахування «лікарняних», якщо за двома місцями роботи відпрацьовано 12 місяців
і сумарна заробітна плата в місяцях розрахункового періоду перевищує
максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску

Працівник – зовнішній сумісник хворів в період з 7 по 18 квітня 2025 року. По працівнику сформований е-ЛН, який був направлений в електронний кабінет роботодавця за основним місцем роботи, а в електронний кабінет роботодавця за місцем роботи за сумісництвом направлено цифрову копію е-ЛН. 28 квітня 2025 року працівник за місцем роботи за сумісництвом надав довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи в розрахунковому періоді. За основним місцем роботи працівник працює програмістом з 2015 року, за сумісництвом — теж програмістом, але з січня 2024 року. Працівнику за основним місцем роботи встановлено неповний робочий тиждень з 4 робочими днями (понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця) з 8-годинним робочим днем, а за місцем роботи за сумісництвом — неповний робочий тиждень з 2 робочими днями (середа, субота) з 8-годинним робочим днем.

Розрахунковим періодом для нарахування «лікарняних» як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом є останні 12 календарних місяців, що передують місяцю початку хвороби, тобто період з 1 квітня 2024 року по 31 березня 2025 року.

У працівника в розрахунковому періоді за двома місцями роботи немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Загальний страховий стаж працівника — 10 років, тому при розрахунку суми «лікарняних» використовується 100% середньоденної заробітної плати.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «лікарняних»:

Місяці розрахункового періоду	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Квітень 2024 р.	110 000	30	40 000	30	120 000	110 000	10 000
Травень 2024 р.	110 000	31	40 000	31	120 000	110 000	10 000
Червень 2024 р.	110 000	30	40 000	30	120 000	110 000	10 000
Липень 2024 р.	110 000	31	40 000	31	120 000	110 000	10 000
Серпень 2024 р.	110 000	31	40 000	31	120 000	110 000	10 000
Вересень 2024 р.	110 000	30	40 000	30	120 000	110 000	10 000
Жовтень 2024 р.	110 000	31	40 000	31	120 000	110 000	10 000
Листопад 2024 р.	110 000	30	40 000	30	120 000	110 000	10 000
Грудень 2024 р.	110 000	31	40 000	31	120 000	110 000	10 000
Січень 2025 р.	140 000	31	45 000	31	160 000	140 000	20 000
Лютий 2025 р.	160 000	28	45 000	28	160 000	160 000	–
Березень 2025 р.	160 000	31	45 000	31	160 000	160 000	–
Всього	1 450 000	365	495 000	365	–	1 450 000	110 000

На підставі наведених у таблиці даних обчислимо середньоденну заробітну плату за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

В даній ситуації незважаючи на відсутність в лютому і березні 2025 року за місцем роботи за сумісництвом заробітної плати, яка враховується для обчислення середньої заробітної плати, вказані місяці не виключаються з розрахункового періоду і, відповідно, календарні дні таких місяців не виключаються з розрахункового періоду, оскільки в цих місяцях працівник працював у звичайному режимі (виключаються тільки календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин — п. 3 Порядку № 1266).

Середньоденна заробітна плата працівника для нарахування «лікарняних»:

• за основним місцем роботи: 1 450 000 грн : 365 к. д. = 3972,60 грн;

• за сумісництвом: 110 000 грн : 365 к. д. = 301,37 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у березні 2025 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

160 000 грн : 30,44 = 5256,24 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом:

3972,60 грн + 301,37 грн = 4273,97 грн

Як бачимо, розрахована середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи (4273,97 грн), а також окремо за основним місцем роботи (3972,60 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (301,37 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5256,24 грн), тому для розрахунку суми «лікарняних» застосовується обчислена за кожним місцем роботи в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата.

Сума «лікарняних» за період хвороби з 7 по 18 квітня 2025 року, який включає 12 календарних днів, становить:

• за основним місцем роботи: 3972,60 грн х 12 к. д. = 47 671,20 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 календарних днів хвороби): 3972,60 грн х 5 к. д. = 19 863 грн;

– за рахунок ПФУ: 3972,60 грн х 7 к. д. = 27 808,20 грн;

• за сумісництвом: 301,37 грн х 12 к. д. = 3616,44 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 календарних днів хвороби): 301,37 грн х 5 к. д. = 1506,85 грн;

– за рахунок ПФУ: 301,37 грн х 7 к. д. = 2109,59 грн

_______________________________________________________________________

ПРИКЛАД 2

Нарахування «лікарняних», якщо за сумісництвом відпрацьовано менше місяців,
ніж за основним місцем роботи, і в розрахунковому періоді хвороба

Працівник – зовнішній сумісник хворів в період з 17 по 30 квітня 2025 року. За основним місцем роботи він працює з 2018 року, за сумісництвом — з 26 серпня 2024 року. За основним місцем роботи працівнику встановлено неповний робочий день — 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю з 6-годинним робочим днем, а за місцем роботи за сумісництвом встановлено неповний робочий тиждень і неповний робочий день — 4 робочі дні (понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця) з 3-годинним робочим днем.

У працівника розрахунковий період за основним місцем роботи включає 12 місяців (квітень 2024 року – березень 2025 року), а за місцем роботи за сумісництвом — 7 місяців (вересень 2024 року – березень 2025 року). Повний оклад за посадами працівника — 16 000 грн.

В розрахунковому періоді працівник хворів у період з 28 січня по 3 березня 2025 року (35 календарних днів), тому цей період (4 к. д. в січні, 28 к. д. в лютому, 3 к. д. в березні) виключається з розрахункового періоду (поважна причина відсутності на роботі) за двома місцями роботи. Відповідно, «лікарняні», нараховані за період хвороби за основним місцем роботи, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Крім того, оскільки через хворобу працівник не працював повний місяць — лютий 2025 року, який виключається з розрахункового періоду, то нарахована в цьому місяці за основним місцем роботи річна винагорода за 2024 рік в сумі 9000 грн не враховується при обчисленні середньої заробітної плати за цим місцем роботи.

Загальний страховий стаж працівника — 7 років, тому при розрахунку суми «лікарняних» використовується 70% середньоденної заробітної плати.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «лікарняних»:

Місяці розрахункового періоду	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Квітень 2024 р.	12 000	30			120 000	12 000
Травень 2024 р.	12 000	31			120 000	12 000
Червень 2024 р.	12 000	30			120 000	12 000
Липень 2024 р.	12 000	31			120 000	12 000
Серпень 2024 р.	12 000	31			120 000	12 000
Вересень 2024 р.	12 000	30	4857,14	30	120 000	12 000	4857,14
Жовтень 2024 р.	12 000	31	4695,65	31	120 000	12 000	4695,65
Листопад 2024 р.	12 000	30	4857,14	30	120 000	12 000	4857,14
Грудень 2024 р.	12 000	31	4909,09	31	120 000	12 000	4909,09
Січень 2025 р.	9913,04	27	3913,04	27	160 000	9913,04	3913,04
Лютий 2025 р.	9000	–	–	–	160 000	–	–
Березень 2025 р.	11 428,57	28	4571,43	28	160 000	11 428,57	4571,43
Всього	138 341,61	330	27 803,49	177	–	129 341,61	27 803,49

На підставі наведених у таблиці даних обчислимо середньоденну заробітну плату для нарахування «лікарняних» за дні хвороби в квітні за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» з урахуванням страхового стажу:

• за основним місцем роботи: 129 341,61 грн : 330 к. д. х 70% = 274,36 грн;

• за сумісництвом: 27 803,49 грн : 177 к. д. х 70% = 109,96 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у березні 2025 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

160 000 грн : 30,44 = 5256,24 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом:

274,36 грн + 109,96 грн = 384,32 грн

Як бачимо, розрахована середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи (384,32 грн), а також окремо за основним місцем роботи (274,36 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (109,96 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5256,24 грн), тому для розрахунку суми «лікарняних» застосовується обчислена за кожним місцем роботи в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата.

Сума «лікарняних» за період хвороби з 17 по 30 квітня 2025 року, який включає 14 календарних днів, становить:

• за основним місцем роботи: 274,36 грн х 14 к. д. = 3841,04 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 календарних днів хвороби): 274,36 грн х 5 к. д. = 1371,80 грн;

– за рахунок ПФУ: 274,36 грн х 9 к. д. = 2469,24 грн;

• за сумісництвом: 109,96 грн х 14 к. д. = 1539,44 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 календарних днів хвороби): 109,96 грн х 5 к. д. = 549,80 грн;

– за рахунок ПФУ: 109,96 грн х 9 к. д. = 989,64 грн

________________________________________________________________________

ПРИКЛАД 3

Нарахування «лікарняних», якщо за основним місцем роботи відпрацьовано
кілька місяців, а за сумісництвом — менше ніж календарний місяць

Працівник – зовнішній сумісник хворів у період з 28 квітня по 7 травня 2025 року. За основним місцем роботи він працює з 16 вересня 2024 року (відпрацьовано 6 повних місяців), а за сумісництвом — з 11 березня 2025 року (немає повного відпрацьованого місяця).

За основним місцем роботи працівнику встановлено неповний робочий тиждень — 3 робочі дні (понеділок, середа, п’ятниця) з 8-годинним робочим днем, а за місцем роботи за сумісництвом — неповний робочий тиждень з 2 робочими днями (вівторок, четвер) з 8-годинним робочим днем. Повний оклад за посадами працівника становить 14 000 грн.

У працівника розрахунковий період за основним місцем роботи включає 6 місяців (жовтень 2024 року – березень 2025 року), а за місцем роботи за сумісництвом — 48 календарних днів (з 11 березня по 27 квітня 2025 року). В розрахунковому періоді за двома місцями роботи у працівника немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Загальний страховий стаж працівника — 4,5 роки, тому при розрахунку суми «лікарняних» використовується 60% середньоденної заробітної плати.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування працівникові «лікарняних» за двома місцями роботи:

Місяці розрахункового періоду (жовтень 2024 р. – квітень 2025 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Жовтень	7913,04	31	–	–	120 000	7913,04	–
Листопад	8666,67	30	–	–	120 000	8666,67	–
Грудень	8272,73	31	–	–	120 000	8272,73	–
Січень	8521,74	31	–	–	160 000	8521,74	–
Лютий	8400	28	–	–	160 000	8400	–
Березень	8666,67	31	4000	21	160 000	8666,67	4000
Квітень	–	–	5090,91	27	160 000	–	5090,91
Всього	50 440,85	182	9090,91	48	–	50 440,85	9090,91

На підставі вищенаведених даних обчислимо середньоденну заробітну плату для нарахування «лікарняних» за дні хвороби за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» з урахуванням страхового стажу:

• за основним місцем роботи: 50 440,85 грн : 182 к. д. х 60% = 166,29 грн;

• за сумісництвом: 9090,91 грн : 48 к. д. х 60% = 113,64 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у березні (за сумісництвом — у квітні) — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

160 000 грн : 30,44 = 5256,24 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом:

166,29 грн + 113,64 грн = 279,93 грн

Як бачимо, розрахована середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи (279,93 грн), а також окремо за основним місцем роботи (166,29 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (113,64 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5256,24 грн), тому для розрахунку суми «лікарняних» застосовується обчислена за кожним місцем роботи в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата.

Сума «лікарняних» за період хвороби з 28 квітня по 7 травня 2025 року, який включає 10 календарних днів, становить:

• за основним місцем роботи: 166,29 грн х 10 к. д. = 1662,90 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 днів хвороби): 166,29 грн х 5 к. д. = 831,45 грн;

– за рахунок ПФУ: 166,29 грн х 5 к. д. = 831,45 грн;

• за сумісництвом: 113,64 грн х 10 к. д. = 1136,40 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 днів хвороби): 113,64 грн х 5 к. д. = 568,20 грн;

– за рахунок ПФУ: 113,64 грн х 5 к. д. = 568,20 грн

__________________________________________________________________________

ПРИКЛАД 4

Нарахування «декретних», якщо за двома місцями роботи відпрацьовано 12 місяців
і сумарна заробітна плата в місяцях розрахункового періоду перевищує
максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску

По працівниці, яка працює на двох підприємствах, сформований е-ЛН по вагітності та пологах з 24 квітня по 27 серпня 2025 року на 126 календарних днів. В електронний кабінет роботодавця за місцем роботи за сумісництвом направлено цифрову копію е-ЛН. Наказами керівників за обома місцями роботи працівниці надано «декретну» відпустку з 24 квітня по 27 серпня тривалістю 126 календарних днів. Працівниця надала за місцем роботи за сумісництвом довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи. За основним місцем роботи працівниця працює головним бухгалтером з 2015 року з 5-денним робочим тижнем і 8-годинним робочим днем, а за сумісництвом — бухгалтером з 2023 року з 5-денним робочим тижнем і 2-годинним робочим днем.

Розрахунковий період для нарахування «декретних» за двома місцями роботи: квітень 2024 року – березень 2025 року. В розрахунковому періоді працівниця хворіла (не працювала з поважних причин) з 10 по 17 березня 2025 року (8 календарних днів), тому цей період виключається з розрахункового періоду, а «лікарняні» за цей період не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «декретних».

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «декретних»:

Місяці розрахункового періоду (квітень 2024 р. – березень 2025 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Квітень	115 000	30	25 000	31	120 000	115 000	5000
Травень	115 000	31	25 000	30	120 000	115 000	5000
Червень	115 000	30	25 000	31	120 000	115 000	5000
Липень	115 000	31	25 000	31	120 000	115 000	5000
Серпень	115 000	31	25 000	30	120 000	115 000	5000
Вересень	115 000	30	25 000	31	120 000	115 000	5000
Жовтень	115 000	31	25 000	30	120 000	115 000	5000
Листопад	115 000	30	25 000	31	120 000	115 000	5000
Грудень	115 000	31	25 000	31	120 000	115 000	5000
Січень	150 000	31	30 000	28	160 000	150 000	10 000
Лютий	160 000	28	30 000	31	160 000	160 000	–
Березень	107 142,85	23	21 428,57	23	160 000	107 142,85	21 428,57
Всього	1 452 142,85	357	306 428,57	357	–	1 452 142,85	76 428,57

На підставі наведених у таблиці даних обчислимо середньоденну заробітну плату для нарахування «декретних» за дні «декретної» відпустки за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних»:

• за основним місцем роботи: 1 452 142,85 грн : 357 к. д. = 4067,63 грн;

• за сумісництвом: 76 428,57 грн : 357 к. д. = 214,09 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у березні 2025 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

160 000 грн : 30,44 = 5256,24 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом:

4067,63 грн + 214,09 грн = 4281,72 грн

Мінімальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється з мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку — квітні 2025 року, становить:

8000 грн : 30,44 = 262,81 грн

Як бачимо, розрахована середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи (4281,72 грн), а також окремо за основним місцем роботи (4067,63 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (214,09 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5256,24 грн) і за основним місцем роботи перевищує мінімальну середньоденну заробітну плату (262,81 грн), тому для розрахунку суми «декретних» застосовується обчислена за кожним місцем роботи в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата.

Сума «декретних» за період «декретної» відпустки становить:

• за основним місцем роботи: 4067,63 грн х 126 к. д. = 512 521,38 грн;

• за сумісництвом: 214,09 грн х 126 к. д. = 26 975,34 грн

В даному випадку сума «декретних» у розрахунку на місяць як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом, а також сумарно за двома місцями роботи не перевищує розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ в місяцях, на які повністю припадає «декретна» відпустка (в травні, червні, липні).

Зокрема, сума «декретних», яка припадає окремо на травень і липень, за основним місцем роботи становить 126 096,53 грн (4067,63 грн х 31 к. д.), за сумісництвом — 6636,79 грн (214,09 грн х 31 к. д.), а сумарно за двома місцями роботи — 132 733,32 грн (126 096,53 + 6636,79), що менше максимальної величини бази нарахування ЄСВ у травні та липні 2025 року, яка становить 160 000 грн.

_________________________________________________________________________

ПРИКЛАД 5

Нарахування «декретних», якщо за двома місцями роботи відпрацьовано 12 місяців
і зарплата в місяцях розрахункового періоду менше мінімальної заробітної плати

Працівниці-суміснику з 22 квітня по 25 серпня 2025 року надано «декретну» відпустку тривалістю 126 календарних днів. За основним місцем роботи вона працює з 2020 року з 5-денним робочим тижнем і 4-годинним робочим днем (фактично обіймає 0,5 посади), а за сумісництвом — з жовтня 2023 року з 3-денним робочим тижнем (понеділок, середа, п’ятниця) і 3-годинним робочим днем. Повний оклад за обома посадами — 8000 грн.

Розрахунковий період для нарахування «декретних» за двома місцями роботи: квітень 2024 року – березень 2025 року. В розрахунковому періоді за двома місцями роботи у працівниці немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «декретних» за двома місцями роботи:

Місяці розрахункового періоду (квітень 2024 р. – березень 2025 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн.	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Квітень	4000	30	1772,73	30	120 000	4000	1772,73
Травень	4000	31	1826,09	31	120 000	4000	1826,09
Червень	4000	30	1800	30	120 000	4000	1800
Липень	4000	31	1826,09	31	120 000	4000	1826,09
Серпень	4000	31	1772,73	31	120 000	4000	1772,73
Вересень	4000	30	1857,14	30	120 000	4000	1857,14
Жовтень	4000	31	1695,65	31	120 000	4000	1695,65
Листопад	4000	30	1857,14	30	120 000	4000	1857,14
Грудень	4000	31	1772,73	31	120 000	4000	1772,73
Січень	4000	31	1826,09	31	160 000	4000	1826,09
Лютий	4000	28	1800	28	160 000	4000	1800
Березень	4000	31	1857,14	31	160 000	4000	1857,14
Всього	48 000	365	21 663,53	365	–	48 000	21 663,53

На підставі вищенаведених даних обчислимо середньоденну заробітну плату для нарахування «декретних» за дні «декретної» відпустки за основним місцем роботи та місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних»:

• за основним місцем роботи: 48 000 грн : 365 к. д. = 131,51 грн;

• за сумісництвом: 21 663,53 грн : 365 к. д. = 59,35 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у березні 2025 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

160 000 грн : 30,44 = 5256,24 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом:

131,51 грн + 59,35 грн = 190,86 грн

Мінімальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється з розміру мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку — квітні 2025 року, становить:

8000 грн : 30,44 = 262,81 грн

Як бачимо, розрахована в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи (190,86 грн), а також окремо за основним місцем роботи (131,51 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (59,35 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5256,24 грн), але менша за мінімальну середньоденну заробітну плату (262,81 грн).

Отже, для дотримання гарантії, передбаченої частиною 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266 (сума «декретних» не може бути меншою за розмір, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку), для розрахунку суми «декретних» за основним місцем роботи застосовується мінімальна середньоденна заробітна плата, а за місцем роботи за сумісництвом — фактична середньоденна заробітна плата, обчислена в розрахунковому періоді.

Сума «декретних» за сумісництвом:

59,35 грн х 126 к. д. = 7478,10 грн

Сума «декретних» за основним місцем роботи:

262,81 грн х 126 к. д. = 33 114,06 грн

Сума «декретних» за основним місцем роботи по місяцях:

– в квітні — 2365,29 грн (262,81 грн х 9 к. д.);

– в травні — 8147,11 грн (262,81 грн х 31 к. д.);

– в червні — 7884,30 грн (262,81 грн х 30 к. д.);

– в липні — 8147,11 грн (262,81 грн х 31 к. д.);

– в серпні — 6570,25 грн (262,81 грн х 25 к. д.).

Розрахунок показав, що за основним місцем роботи сума «декретних», що припадають окремо на травень і липень (повні місяці «декретної» відпустки), перевищує мінімальну заробітну плату, встановлену в цих місяцях (8147,11 грн > 8000 грн). Сума «декретних», що припадають на червень (повний місяць «декретної» відпустки), менше мінімальної заробітної плати, встановленої в цьому місяці (7884,30 грн < 8000 грн), але це не є підставою для донарахування суми «декретних» за червень до мінімальної заробітної плати. Тобто сума «декретних», розрахована з мінімальної середньоденної заробітної плати, яка обчислюється з мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, в подальшому вже не коригується.

_________________________________________________________________________

ПРИКЛАД 6

Нарахування «декретних», якщо за основним місцем роботи в розрахунковому періоді
не відпрацьовано жодного дня, а за сумісництвом заробітна плата в місяцях
розрахункового періоду менше мінімальної заробітної плати

По працівниці-суміснику, яка працює на двох підприємствах, сформований е-ЛН у зв’язку з вагітністю та пологами з 2 травня по 4 вересня 2025 року, тому за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом їй надано «декретну» відпустку з 2 травня по 4 вересня 2025 року тривалістю 126 календарних днів. За основним місцем роботи працівниця працює на 0,5 ставки (4 години в день), але з жовтня 2022 року по 1 травня 2025 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а за місцем роботи за сумісництвом вона працює з 12 серпня 2024 року на умовах неповного робочого часу — з 3 робочими днями (понеділок, середа, п’ятниця ) і 5-годинним робочим днем.

За основним місцем роботи в розрахунковому періоді (травень 2024 року – квітень 2025 року) у працівниці немає відпрацьованих днів і заробітної плати. Посадовий оклад працівниці, що відповідає 0,5 посади, у травні 2025 року становить 4000 грн (8000 грн х 0,5).

За місцем роботи за сумісництвом розрахунковий період для нарахування «декретних» становить 8 місяців: вересень 2024 року – квітень 2025 року. В цьому розрахунковому періоді у працівниці немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин. Повний оклад за посадою працівниці за сумісництвом — 9000 грн.

Страховий стаж працівниці протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «декретних»:

Місяці розрахункового періоду вересень 2024 р. – квітень 2025 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Вересень	–	–	3482,14	30	120 000	–	3482,14
Жовтень	–	–	3179,35	31	120 000	–	3179,35
Листопад	–	–	3482,14	30	120 000	–	3482,14
Грудень	–	–	3323,86	31	120 000	–	3323,86
Січень	–	–	3423,91	31	160 000	–	3423,91
Лютий	–	–	3375	28	160 000	–	3375
Березень	–	–	3482,14	31	160 000	–	3482,14
Квітень	–	–	3323,86	30	160 000	–	3323,86
Всього	–	–	27 072,40	242	–	–	27 072,40

На підставі вищенаведених даних обчислимо середньоденну заробітну плату для нарахування «декретних» за дні «декретної» відпустки за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Оскільки за основним місцем роботи перед настанням страхового випадку працівниця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (відпустка для догляду за дитиною до 3 років) і не мала заробітку, середня заробітна плата визначається виходячи з частини посадового окладу, що відповідає 0,5 посади і дорівнює 4000 грн (8000 грн х 0,5), встановленого працівниці на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку № 1266).

У разі коли середня заробітна плата обчислюється відповідно до пункту 28 Порядку № 1266, середньоденна заробітна плата (за один календарний день) визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або їх частини на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5 Порядку № 1266).

Середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних»:

• за основним місцем роботи: 4000 грн : 30,44 = 131,41 грн;

• за сумісництвом: 27 072,40 грн : 242 к. д. = 111,87 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у квітні 2025 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

160 000 грн : 30,44 = 5256,24 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом:

131,41 грн + 111,87 грн = 243,28 грн

Мінімальна середньоденна заробітна плата, що обчислюється з розміру мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку — травні 2025 року, становить:

8000 грн : 30,44 = 262,81 грн

Розрахована середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи працівниці (243,28 грн), а також окремо за основним місцем роботи (131,41 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (111,87 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5256,24 грн).

Водночас середньоденна заробітна плата, розрахована окремо за основним місцем роботи (131,41 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (111,87 грн), є меншою за мінімальну середньоденну заробітну плату (262,81 грн). Отже, для розрахунку суми «декретних» за основним місцем роботи застосовується мінімальна середньоденна заробітна плата, а за місцем роботи за сумісництвом — фактична середньоденна заробітна плата, обчислена в розрахунковому періоді.

Сума «декретних» за основним місцем роботи:

262,81 грн х 126 к. д. = 33 114,06 грн

Сума «декретних» за сумісництвом:

111,87 грн х 126 к. д. = 14 095,62 грн

За основним місцем роботи сума «декретних», що припадають окремо на липень і серпень (повні місяці «декретної» відпустки), становить 8147,11 грн (262,81 грн х 31 к. д.), що більше мінімальної заробітної плати в цих місяцях (8147,11 грн > 8000 грн), а сума «декретних», які припадають на червень (повний місяць «декретної» відпустки), становить 7884,30 грн (262,81 грн х 30 к. д.), що менше мінімальної заробітної плати, встановленої в цьому місяці (7884,30 грн < 8000 грн), але це не є підставою для донарахування суми «декретних» за червень до мінімальної заробітної плати, тобто обчислені з мінімальної середньоденної заробітної плати «декретні» в подальшому вже не коригуються.

__________________________________________________________________________

Нарахування страхових виплат суміснику, у якого страховий стаж
протягом останніх 12 місяців становить менше 6 місяців

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону № 1105, пункту 29 Порядку № 1266 та пункту 5 Порядку № 440 застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр соцстрахування) мають страховий стаж менше 6 місяців, мають право на страхові виплати в таких розмірах:

– «лікарняні» — в розмірі, розрахованому виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески (ЄСВ), але не більше за розмір, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;

– «декретні» — в розмірі, розрахованому виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески (ЄСВ), але не більше за розмір, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Таким чином, для сум «лікарняних» і «декретних» законодавством встановлено верхнє обмеження для обчислення суми страхової виплати, якщо працівник протягом останніх 12 місяців, що передують дню настання страхового випадку, має страховий стаж менше 6 місяців. Для застосування зазначеного верхнього обмеження не має значення загальний страховий стаж працівника. При цьому продовжує діяти і вищерозглянуте нижнє обмеження для сум «декретних».

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1266 у разі коли середня заробітна плата обчислюється відповідно до пункту 29 цього Порядку, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати або її частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Обмеження суми «лікарняних» розміром, обчисленим із мінімальної заробітної плати, передбачене пунктом 1 частини 4 статті 12 Закону № 1105 та абзацом другим пункту 29 Порядку № 1266, а також обмеження суми «декретних» розміром, обчисленим із двократного розміру мінімальної заробітної плати, передбачене пунктом 2 частини 4 статті 12 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 29 Порядку № 1266, для осіб, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру соцстрахування мають страховий стаж менше 6 місяців, повинні застосовуватися окремо за кожним місцем роботи працівника-сумісника, оскільки пунктом 30 Порядку № 1266 передбачено обчислення сумарної заробітної плати, з якої розраховуються страхові виплати за основним місцем роботи і за місцем (місцями) роботи за сумісництвом, тільки в разі застосування обмеження у вигляді максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Що стосується гарантії у вигляді встановлення суми «декретних» не менше розміру, обчисленого з мінімальної заробітної плати, передбаченої частиною 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266, то вона є загальною для працівниць за основним місцем роботи, в тому числі поширюється на випадок, передбачений пунктом 2 частини 4 статті 12 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 29 Порядку № 1266 для осіб, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру соцстрахування мають страховий стаж менше 6 місяців. За місцем роботи за сумісництвом сума «декретних» обчислюється з фактично нарахованої заробітної плати в розрахунковому періоді (тобто доплата «декретних» до розміру, обчисленого з мінімальної заробітної плати, за місцем роботи за сумісництвом не здійснюється).²⁴

Розглянемо застосування вищевказаних обмежень при нарахуванні страхових виплат сумісникам на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 7

Нарахування «лікарняних», якщо за двома місцями роботи заробітна плата працівника
в місяцях розрахункового періоду більше мінімальної заробітної плати

Працівник – зовнішній сумісник хворів у період з 21 квітня по 5 травня 2025 року (15 календарних днів). За основним місцем роботи він працює з 28 жовтня 2024 року, за сумісництвом — з 16 грудня 2024 року. За основним місцем роботи працівнику встановлено неповний робочий день — 5-денний робочий тиждень з 5-годинним робочим днем, а за місцем роботи за сумісництвом — неповний робочий день з 5-денним робочим тижнем і 4-годинним робочим днем. Повний оклад за обома посадами — 18 000 грн. Протягом останніх 12 місяців перед днем настання страхового випадку (хвороби) страховий стаж у працівника становить менше 6 місяців.

У працівника розрахунковий період за основним місцем роботи включає 5 місяців (листопад 2024 року – березень 2025 року), а за місцем роботи за сумісництвом — 3 місяці (січень – березень 2025 року). В розрахунковому періоді за двома місцями роботи немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Загальний страховий стаж працівника — 12 років, тому при розрахунку суми «лікарняних» використовується 100% середньоденної заробітної плати.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «лікарняних»:

Місяці розрахункового періоду (листопад 2024 р. – березень 2025 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Листопад	11 250	30	–	–	120 000	11 250	–
Грудень	11 250	31	–	–	120 000	11 250	–
Січень	11 250	31	9000	31	160 000	11 250	9000
Лютий	11 250	28	9000	28	160 000	11 250	9000
Березень	11 250	31	9000	31	160 000	11 250	9000
Всього	56 250	151	27 000	90	–	56 250	27 000

На підставі вищенаведених даних розрахункового періоду обчислимо середньоденну заробітну плату працівника за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом:

• за основним місцем роботи: 56 250 грн : 151 к. д. = 372,52 грн;

• за сумісництвом: 27 000 грн : 90 к. д. = 300 грн

Оскільки протягом останніх 12 місяців перед днем настання страхового випадку (хвороби) страховий стаж у працівника становить менше 6 місяців, на нього поширюється обмеження суми «лікарняних» розміром, обчисленим із мінімальної заробітної плати. В цьому випадку застосовується обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати (8000 грн), встановленої в квітні 2025 року (місяць настання страхового випадку) незалежно від загального страхового стажу працівника.

Максимальна середньоденна зарплата, обчислена з мінімальної заробітної плати:

8000 грн : 30,44 = 262,81 грн

Оскільки максимальна середньоденна зарплата, обчислена з мінімальної заробітної плати, є меншою за середньоденну заробітну плату в розрахунковому періоді за основним місцем роботи (262,81 грн < 372,52 грн) і за місцем роботи за сумісництвом (262,81 грн < 300 грн), для розрахунку суми «лікарняних» за двома місцями роботи використовується зазначена максимальна середньоденна зарплата (262,81 грн).

Сума «лікарняних» за період хвороби з 21 квітня по 5 травня 2025 року становить (однакова за двома місцями роботи):

• за основним місцем роботи: 262,81 грн х 15 к. д. = 3942,15 грн;

• за сумісництвом: 262,81 грн х 15 к. д. = 3942,15 грн

_________________________________________________________________________

ПРИКЛАД 8

Нарахування «декретних», якщо за двома місцями роботи заробітна плата працівниці
в місяцях розрахункового періоду більше двократного розміру мінімальної заробітної плати

По працівниці – внутрішньому суміснику сформований е-ЛН у зв’язку з вагітністю та пологами з 12 травня по 14 вересня 2025 року на 126 календарних днів, тому на цей період їй надано «декретну» відпустку за двома посадами. Вона працює за основним місцем роботи з 26 листопада 2025 року, за сумісництвом — з 16 грудня 2024 року.

Страховий стаж у працівниці протягом останніх 12 місяців становить менше 6 місяців. Працівниця на обох посадах працює з неповним робочим днем — по 4 години в день. Повний оклад на посадах, які обіймає працівниця за основним місцем роботи і за сумісництвом, — 40 000 грн і 36 000 грн, а місячна заробітна плата працівниці пропорційно відпрацьованому часу в місяцях розрахункового періоду — відповідно 20 000 грн і 18 000 грн.

Розрахунковий період за основним місцем роботи включає 5 місяців (грудень 2024 року – квітень 2025 року), за місцем роботи за сумісництвом — 4 місяці (січень – квітень 2025 року). В розрахунковому періоді немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «декретних»:

Місяці розрахункового періоду (грудень 2024 р. – квітень 2025 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		По За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Грудень	20 000	31	–	–	120 000	20 000	–
Січень	20 000	31	18 000	31	160 000	20 000	18 000
Лютий	20 000	28	18 000	28	160 000	20 000	18 000
Березень	20 000	31	18 000	31	160 000	20 000	18 000
Квітень	20 000	30	18 000	30	160 000	20 000	18 000
Всього	100 000	151	72 000	120	–	100 000	72 000

На підставі вищенаведених даних обчислимо середньоденну заробітну плату за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата працівниці виходячи з даних розрахункового періоду:

• за основним місцем роботи: 100 000 грн : 151 к. д. = 662,25 грн;

• за сумісництвом: 72 000 грн : 120 к. д. = 600 грн

Оскільки протягом останніх 12 місяців перед днем настання страхового випадку («декретної» відпустки) страховий стаж у працівниці становить менше 6 місяців, на неї поширюється обмеження суми «декретних» розміром, обчисленим з двократного розміру мінімальної заробітної плати. У цьому випадку застосовується обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати (8000 грн), встановленої в травні 2025 року (місяць настання страхового випадку) незалежно від загального страхового стажу працівниці.

Максимальна середньоденна зарплата, обчислена з двократного розміру мінімальної заробітної плати:

8000 грн х 2 : 30,44 = 16 000 грн : 30,44 = 525,62 грн

Оскільки максимальна середньоденна зарплата, обчислена з двократного розміру мінімальної заробітної плати, є меншою за середньоденну заробітну плату в розрахунковому періоді за основним місцем роботи (525,62 грн < 662,25 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (525,62 грн < 600 грн), для розрахунку суми «декретних» за двома місцями роботи використовується максимальна середньоденна зарплата (525,62 грн).

Сума «декретних» за період «декретної» відпустки (однакова за двома місцями роботи):

• за основним місцем роботи: 525,62 грн х 126 к. д. = 66 228,12 грн;

• за сумісництвом: 525,62 грн х 126 к. д. = 66 228,12 грн

Сума «декретних» по місяцях за кожним місцем роботи:

– в травні — 10 512,40 грн (525,62 грн х 20 к. д.);

– в червні — 15 768,60 грн (525,62 грн х 30 к. д.);

– в липні — 16 294,22 грн (525,62 грн х 31 к. д.);

– в серпні — 16 294,22 грн (525,62 грн х 31 к. д.);

– у вересні — 7358,68 грн (525,62 грн х 14 к. д.).

Розрахунок показав, що сума «декретних», які припадають окремо на повні місяці «декретної» відпустки — липень і серпень (16 294,22 грн), перевищує двократний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої в травні 2025 року (місяці настання страхового випадку), що дорівнює 16 000 грн (8000 грн х 2), але це не є підставою для зменшення суми «декретних» за ці місяці до зазначеного двократного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто сума «декретних», обчислена із двократного розміру мінімальної заробітної плати, в подальшому вже не коригується.

_____________________________________________________________________________

ПРИКЛАД 9

Нарахування «декретних», якщо за двома місцями роботи заробітна плата
працівниці в місяцях розрахункового періоду менше мінімальної заробітної плати

Умови ті ж самі, що і у прикладі 8, тільки відрізняються розміри заробітної плати в розрахунковому періоді. Працівниці-суміснику надано «декретну» відпустку з 12 травня по 14 вересня 2025 року на 126 календарних днів. Вона працює за основним місцем роботи з 26 листопада 2025 року, за сумісництвом — з 16 грудня 2024 року. Протягом останніх 12 місяців страховий стаж у працівниці менше 6 місяців. Вона на обох посадах працює з неповним робочим днем — по 4 години в день. Повний оклад за посадами працівниці — 7800 грн і 7400 грн, а місячна заробітна плата працівниці пропорційно відпрацьованому часу — 3900 грн і 3700 грн.

Розрахунковий період за основним місцем роботи включає 5 місяців (грудень 2024 року – квітень 2025 року), за місцем роботи за сумісництвом — 4 місяці (січень – квітень 2025 року). В розрахунковому періоді немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «декретних»:

Місяці розрахункового періоду (грудень 2018 р. – квітень 2019 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Грудень	3900	31	–	–	120 000	3900	–
Січень	3900	31	3700	31	160 000	3900	3700
Лютий	3900	28	3700	28	160 000	3900	3700
Березень	3900	31	3700	31	160 000	3900	3700
Квітень	3900	30	3700	30	160 000	3900	3700
Всього	19 500	151	14 800	120	–	19 500	14 800

На підставі даних, наведених у таблиці, обчислимо середньоденну заробітну плату за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата працівниці виходячи з даних розрахункового періоду:

• за основним місцем роботи: 19 500 грн : 151 к. д. = 129,14 грн;

• за сумісництвом: 14 800 грн : 120 к. д. = 123,33 грн

Оскільки протягом останніх 12 місяців перед днем настання страхового випадку («декретної» відпустки) страховий стаж у працівниці становить менше 6 місяців, на неї поширюється обмеження суми «декретних» розміром, обчисленим із двократного розміру мінімальної заробітної плати. У цьому випадку застосовується обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується із двократного розміру мінімальної заробітної плати (8000 грн), встановленої в травні 2025 року (місяць настання страхового випадку) незалежно від загального страхового стажу працівника.

Максимальна середньоденна зарплата, обчислена з двократного розміру мінімальної заробітної плати:

8000 грн х 2 : 30,44 = 16 000 грн : 30,44 = 525,62 грн

Середньоденна заробітна плата працівниці виходячи з даних розрахункового періоду не перевищує максимальну середньоденну зарплату, обчислену з двократного розміру мінімальної заробітної плати, ані за основним місцем роботи (129,14 грн < 525,62 грн), ані за місцем роботи за сумісництвом (123,33 грн < 525,62 грн).

Водночас на працівницю поширюється загальна гарантія, встановлена частиною 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266, згідно з якою сума «декретних» не може бути меншою за розмір, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку. При цьому для розрахунку суми «декретних» за основним місцем роботи застосовується мінімальна середньоденна заробітна плата, а за місцем роботи за сумісництвом — фактична середньоденна заробітна плата, обчислена в розрахунковому періоді (див. приклад 6 вище).

Мінімальна середньоденна заробітна плата, обчислена з розміру мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку — травні 2025 року:

8000 грн : 30,44 = 262,81 грн

Середньоденна заробітна плата, розрахована окремо за основним місцем роботи (129,14 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (123,33 грн), є меншою за мінімальну середньоденну заробітну плату (262,81 грн).

Отже, для дотримання гарантії, передбаченої частиною 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266, для розрахунку суми «декретних» за основним місцем роботи застосовується мінімальна середньоденна заробітна плата (262,81 грн), а за місцем роботи за сумісництвом — фактична середньоденна заробітна плата, обчислена в розрахунковому періоді (123,33 грн).

Сума «декретних» за основним місцем роботи:

262,81 грн х 126 к. д. = 33 114,06 грн

Сума «декретних» за сумісництвом:

123,33 грн х 126 к. д. = 15 539,58 грн

__________________________________________________________________________

Можлива ситуація, коли у працівника «основний» роботодавець перебуває на окупованій території або в зоні бойових дій (фактично не здійснює господарську діяльність), тому не може нарахувати працівнику страхову виплату та не може видати довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи (зокрема, якщо з ним немає жодного зв’язку). В такій ситуації працівник не може надати за місцем роботи за сумісництвом довідку про середню заробітну плату з основного місця роботи і фактично не може отримати страхову виплату хоча б за одним місцем роботи. Тому в цій ситуації рекомендуємо працівнику припинити трудовий договір за основним місцем роботи шляхом звернення до Державної служби зайнятості за процедурою, передбаченою абзацом сімнадцятим пункту 5-2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, після чого місце роботи за сумісництвом зробити основним місцем роботи.

Для того щоб отримати від ПФУ кошти на фінансування страхової виплати суміснику, роботодавцю потрібно подати до ПФУ заяву-розрахунок, до якої прикріпити скан-копію довідки про зарплату з основного місця роботи сумісника та рішення роботодавця або уповноважених ним осіб про призначення страхової виплати. Протягом 3 робочих днів після надходження заяви-розрахунку ПФУ має здійснити фінансування. Протягом місяця з дня проведення виплати роботодавець має подати до ПФУ засобами порталу електронних послуг ПФУ повідомлення про виплату коштів застрахованій особі.

Виплата сумісникам «лікарняних» внаслідок нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання

Виходячи з викладеного Законом № 4158 в новій редакції абзацу третього частини 3 статті 36 розділу V «Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Закону № 1105 з 04.04.2025 не тільки роботодавець, у якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, має нараховувати «лікарняні» потерпілому (як і раніше в цьому випадку перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок роботодавця, а починаючи з 18-го дня тимчасової непрацездатності — за рахунок ПФУ), але й всі інші роботодавці, у яких такий потерпілий працює за трудовим договором, повинні нараховувати «лікарняні» в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу, але відповідно до розділу IV «Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» Закону № 1105: оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок роботодавця, а починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності — за рахунок ПФУ.

Наприклад, якщо у працівника, який працює на двох підприємствах за трудовими договорами, 14 квітня 2025 року за основним місцем роботи настав страховий випадок — тимчасова непрацездатність внаслідок травми, пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, то за цим страховим випадком «лікарняні» за перші 17 днів тимчасової непрацездатності (за період з 14 по 30 квітня) виплачуються за рахунок роботодавця за основним місцем роботи, а «лікарняні» починаючи з 18-го дня тимчасової непрацездатності (з 1 травня по останній день непрацездатності) — за рахунок ПФУ. За місцем роботи за сумісництвом «лікарняні» за цим страховим випадком за перші 5 днів тимчасової непрацездатності (з 14 по 18 квітня) виплачуються за рахунок роботодавця, а «лікарняні» починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності (з 19 квітня по останній день непрацездатності) — за рахунок ПФУ.