Сплата єдиного соціального внеску з мінімальної заробітної плати

Ще з 1 січня 2015 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII до частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі — Закон № 2464) були внесені зміни, якими встановлено єдину (загальну) ставку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний соціальний внесок, ЄСВ) — 22% (крім пільгових категорій), а також запроваджено принципово новий підхід до сплати ЄСВ з доходів працівників за основним місцем роботи, який гарантує зарахування повного календарного місяця роботи до страхового стажу працівника. З того часу норми, якими було доповнено частину 5 статті 8 Закону № 2464, лише трохи змінилися, але вказана гарантія для працівників за основним місцем роботи залишилася.

Нагадаємо, що згідно з пунктом 12 частини 1 статті 1 Закону № 2464 основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі.

Таким чином, працівник при працевлаштуванні зобов’язаний повідомити роботодавця в заяві про те, на яке місце роботи він приймається — основне чи за сумісництвом. Такою заявою може бути заява про прийняття на роботу.

Випадки сплати єдиного соціального внеску з мінімальної заробітної плати

Наразі відповідно до абзаців другого – четвертого частини 5 статті 8 Закону № 2464 у разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена цією частиною (тобто 22%), застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка ЄСВ, встановлена цією частиною (тобто 22%), застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Застосування вищенаведених норм більш детально роз’яснено в підпункті 6 пункту 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі — Інструкція № 449), а саме: для платників, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 (тобто для роботодавців), якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до:

– заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи;

– заробітної плати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи –підприємця, у тому числі тієї, яка обрала спрощену систему оподаткування, де застосовується ставка 8,41%;

– заробітної плати (доходів) всіх працівників всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;

– заробітної плати (доходів) працівників з інвалідністю підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, де застосовується ставка 5,5%;

– заробітної плати (доходів) працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Таким чином, якщо працівник, який не є особою з інвалідністю (далі — інвалід), зовнішнім сумісником і не працює з нефіксованим робочим часом, за основним місцем роботи перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацював всі робочі дні місяця, передбачені графіком його роботи, але в нього база нарахування ЄСВ у розрахунку на місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, і ставки ЄСВ.

Фактично сума ЄСВ, сплаченого з МЗП, дорівнює мінімальному страховому внеску (далі — МСВ), яким є сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір ЄСВ, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

До бази нарахування ЄСВ за основним місцем роботи включаються виплати, зазначені в пункті 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464, а саме:

– заробітна плата за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

– винагорода за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (далі — винагорода за ЦПД);

– оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомога по тимчасовій непрацездатності (далі разом — «лікарняні»), допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретні»).

Також слід враховувати, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу IV Інструкції № 449 застосування максимальної величини при нарахуванні ЄСВ на суми «лікарняних», «декретних», оплати щорічної відпустки (далі — відпускні), період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Отже, якщо працівнику нараховуються відпускні, «лікарняні», що припадають на два та більше місяців, «декретні» (далі — «перехідні» виплати), то вони з метою визначення бази нарахування ЄСВ у конкретному місяці повинні бути віднесені до місяців, за які вони нараховані. Після такого розподілу по місяцях «перехідних» виплат визначається остаточний місячний дохід працівника для його порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ та МЗП у відповідному місяці.

Якщо хвороба почалась у працівника в одному місяці, а закінчилась в наступному місяці, в якому нараховано «лікарняні» за весь період хвороби, то ЄСВ в місяці початку хвороби спочатку нараховується на фактично нараховану заробітну плату за відпрацьований час в цьому місяці (навіть якщо сума заробітної плати менше МЗП), оскільки станом на кінець місяця, в якому почалась хвороба, ще не відомий загальний місячний дохід за такий місяць (він буде відомий лише після закінчення хвороби, коли працівнику будуть нараховані «лікарняні» за весь період хвороби). Якщо після нарахування і розподілу перехідних «лікарняних» по місяцях, за які вони нараховані, загальний дохід в місяці початку хвороби (база нарахування ЄСВ) буде менше МЗП, то ЄСВ за такий місяць сплачується з МЗП (таке донарахування ЄСВ не вважається несвоєчасним нарахуванням ЄСВ на різницю між МЗП та нарахованим доходом).

Якщо в місяці початку або в місяці закінчення тимчасової непрацездатності база нарахування ЄСВ, що включає тільки «лікарняні» або тільки «декретні» або такі страхові виплати разом із заробітною платою та винагородою за ЦПД, не перевищує розміру МЗП, то ЄСВ за такий місяць сплачується з МЗП. При цьому необхідно здійснити донарахування ЄСВ до розміру МСВ та відобразити його в Податковому розрахунку за звітний місяць, на який припадає останній день тимчасової непрацездатності (див. приклади 6 та 7 нижче).

Якщо листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами відкрито у поточному році, а дата його закриття припадає на наступний календарний рік, і періоди перебування на лікарняному по вагітності та пологах припадають на зміну розміру МЗП, а сума «декретних» (база нарахування ЄСВ) в місяцях наступного календарного року становить менше розміру МЗП, то необхідно донарахувати ЄСВ виходячи із зміненого розміру МЗП за місяці, за які нараховано «декретні»  (див. приклад 7 нижче).

Якщо працівнику нараховують «перехідні» відпускні (за поточний та майбутні періоди), то сплата ЄСВ здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому здійснено нарахування відпускних. Якщо працівник відпрацював частину місяця, а іншу частину місяця перебував у відпустці, при цьому загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру МЗП, то ЄСВ за такий місяць сплачується з МЗП. При цьому ЄСВ на другу частину відпускних, що припадають на наступний місяць, нараховується на фактично нараховану суму відпускних, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування ЄСВ наступного місяця  (див. приклад 5 нижче).

Звертаємо увагу: якщо за місцем основної роботи у працівника в календарному місяці відсутня база нарахування ЄСВ (наприклад, працівник весь календарний мiсяць перебував у вiдпустцi без збереження заробiтної плати і у нього немає в такому місяці нарахованого доходу, з якого сплачується ЄСВ), то норма абзацу другого частини 5 статті 8 Закону № 2464 щодо сплати ЄСВ з МЗП не застосовується, а ЄСВ за такий місяць роботодавцем за працівника не сплачується.

Якщо за місцем основної роботи працівник весь календарний місяць не працював (наприклад, перебував у вiдпустцi без збереження заробiтної плати), але в цьому місяці йому нараховано виплату, з якої сплачується ЄСВ (наприклад, виробничу премію за попередній місяць, матерiальну допомогу, що виплачується один раз на рік і має систематичний характер, одноразову премiю до святкової дати, винагороду за пiдсумками роботи за рiк), тобто у працівника в такому місяці є база нарахування ЄСВ, то якщо вона менше МЗП, ЄСВ за цей місяць сплачується з МЗП⁶ (див. приклад 4 нижче).

Що стосується доходів сумісників, то якщо працівник є внутрішнім сумісником, тобто працює в одного роботодавця за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом, в нього база нарахування ЄСВ в розрахунку на місяць за такими місцями роботи підсумовується, оскільки всі доходи йому нараховано «основним» роботодавцем. Якщо сукупний дохід внутрішнього сумісника за календарний місяць менше МЗП, то ЄСВ за такий місяць за працівника сплачується роботодавцем з МЗП.

Якщо працівник є зовнішнім сумісником, тобто працює у різних роботодавців за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом, і в нього база нарахування ЄСВ у розрахунку на місяць за місцем (місцями) роботи за сумісництвом менше МЗП, то ЄСВ за такий місяць сплачується роботодавцем з фактично нарахованої зовнішньому суміснику заробітної плати.

Якщо працівник, який не є інвалідом, зовнішнім сумісником і не працює з нефіксованим робочим часом, за основним місцем роботи працює на умовах неповного робочого часу або частину місяця не відпрацював з будь-яких причин (крім місяця прийняття на роботу та місяця звільнення), а база нарахування ЄСВ у розрахунку на місяць не перевищує розміру МЗП, то ЄСВ за такий місяць сплачується роботодавцем з МЗП  (див. приклади 1 та 2 нижче).

Якщо працівник є інвалідом або працює з нефіксованим робочим часом, і в нього база нарахування ЄСВ у розрахунку на місяць менше МЗП, то ЄСВ за такий місяць сплачується роботодавцем з фактично нарахованої такому працівнику заробітної плати.

Якщо працівник за основним місцем роботи перебував у трудових відносинах неповний календарний місяць або у місяці прийняття на роботу, місяці звільнення з роботи відпрацював не всі робочі дні місяця, передбачені графіком роботи (наприклад, прийнятий на роботу 2 липня, хоча 1 липня (вівторок) — робочий день, або звільнений з роботи 30 липня, а 31 липня (четвер) — робочий день), і база нарахування ЄСВ в такому місяці не перевищує розміру МЗП, то ЄСВ за цей місяць сплачується роботодавцем з фактично нарахованої працівнику заробітної плати незалежно від її розміру.¹¹

Якщо працівнику після звільнення з роботи нарахували премію за відпрацьований час, яку на підставі частини 2 статті 7 Закону № 2464 було віднесено до відповідних періодів, за які вона нарахована, а після такого розподілу премії по місяцях загальний дохід за місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час і сума премії) менше МЗП, то ЄСВ за такий місяць сплачується з МЗП.

Сума єдиного соціального внеску при його сплаті з мінімальної заробітної плати

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX у 2025 році МЗП у місячному розмірі становить 8000 грн.

Отже, оскільки протягом усього 2025 року МЗП становить 8000 грн, а загальна (базова) ставка ЄСВ, встановлена абзацом першим частини 5 статті 8 Закону № 2464, дорівнює 22%, то сума ЄСВ, який сплачується з МЗП, у всіх місяцях 2025 року становить 1760 грн (8000 грн х 22%). Аналогічний розмір у 2025 році має і МСВ.

Відображення сплати єдиного соціального внеску
з мінімальної заробітної плати в Податковому розрахунку

Нарахований працівникам дохід і нарахований на нього ЄСВ роботодавці (страхувальники) відображають у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок), форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу від 24.01.2025 № 39). Цим же наказом затверджено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Порядок № 4).

Інформація про нараховані доходи і ЄСВ, а також інша інформація по кожній застрахованій особі (працівнику) за звітний місяць відображається роботодавцями в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі — додаток Д1) до Податкового розрахунку, а загальні суми нарахованих за місяць роботодавцем доходів і ЄСВ відображаються в розділі І «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників» основної таблиці Податкового розрахунку (далі — таблиця Податкового розрахунку).

Додаток Д1 містить графу 18 «Сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати / доходу / грошового забезпечення/) доплата до мінімального страхового внеску або сума мінімальної заробітної плати для категорії застрахованих осіб 72». В цій графі по працівниках за основним місцем роботи відображається додаткова база нарахування ЄСВ, що дорівнює різниці між розміром МЗП та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) за звітний місяць (далі — різниця).

Додаткова база нарахування ЄСВ (різниця) і нарахований на неї ЄСВ в додатку Д1 відображаються в окремому рядку.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 4 в рядку з додатковою базою нарахування ЄСВ (різницею) в реквізиті 09 «Код типу нарахувань» зазначається код типу нарахувань 13 — сума різниці між розміром МЗП та фактично нарахованою заробітною платою (доходом) за звітний період.

Тип нарахувань 13 застосовується для сум у звітному періоді за попередній звітний (податковий) період лише в таких випадках:

– під час нарахування «лікарняних» за попередні місяці;

– під час нарахування «декретних» за попередні місяці.

Також додаткова база нарахування ЄСВ (різниця) зазначається в реквізиті 09 з кодом типу нарахувань 14 — сума різниці між розміром МЗП та фактично нарахованої заробітної плати (доходу) за попередні періоди у зв’язку зі здійсненням перерахунку під час звільнення працівника за попередні періоди, пов’язані з уточненням днів використаної наперед відпустки (у зв’язку зі сторнуванням).

У розділі І таблиці Податкового розрахунку різниця по всіх працівниках роботодавця відображається в рядку 2.5 «додаткова база нарахування єдиного внеску (22 %)», а нарахований на неї ЄСВ — в рядку 3.5 «на суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати роботодавцями (22 %)».

Далі розглянемо на конкретних прикладах порядок нарахування ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ менше МЗП, та відображення додаткової бази нарахування ЄСВ в додатку Д1 і таблиці Податкового розрахунку.

ПРИКЛАД 1

Нарахування ЄСВ, якщо працівнику за місяць нараховано заробітну плату,
розмір якої менше мінімальної заробітної плати

Працівник за основним місцем роботи працює на умовах неповного робочого дня — 4 години на день (фактично обіймає 0,5 посади) за 8-годинної тривалості робочого дня на підприємстві. Оклад за повною посадою працівника становить 15 000 грн, а оклад працівника пропорційно індивідуальному режиму роботи — 7500 грн (15 000 грн х 0,5).

Працівник у серпні 2025 року виконав індивідуальну норму робочого часу — відпрацював 84 години (далі — відпрац. г.) зі 168 робочих годин (далі — р. г.), передбачених графіком роботи підприємства на цей місяць, тому працівнику за серпень нараховано заробітну плату пропорційно відпрацьованому часу в цьому місяці в сумі 7500 грн (15 000 грн : 168 р. г. х 84 відпрац. г.).

Оскільки працівник весь серпень перебував у трудових відносинах з підприємством, але сума нарахованої йому в цьому місяці заробітної плати (база нарахування ЄСВ) є меншою за МЗП (7500 грн < 8000 грн), то ЄСВ за працівника за серпень необхідно сплатити з МЗП в сумі 1760 грн (8000 грн х 22%). Фактично в цьому місяці за працівника ЄСВ сплачується в розмірі, який визначається як сума двох величин:

– сума ЄСВ із заробітної плати: 7500 грн х 22% = 1650 грн;

– сума ЄСВ з різниці між МЗП і фактично нарахованим доходом:

(8000 грн – 7500 грн (заробітна плата)) х 22% = 500 грн х 22% = 110 грн

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівника в серпні:

1650 + 110 = 1760 грн     або     8000 грн х 22% = 1760 грн

У додатку Д1 до Податкового розрахунку за серпень по працівнику заповнюються два рядки, в яких відображаються:

– в першому рядку — заробітна плата за серпень в сумі 7500 грн і нарахований на неї ЄСВ в сумі 1650 грн;

– в другому рядку — з кодом типу нарахувань 13 (зазначається в реквізиті 09) різниця між МЗП і фактично нарахованим доходом (заробітною платою) за серпень в сумі 500 грн (зазначається в реквізиті 18) та нарахований на цю різницю ЄСВ в сумі 110 грн. В цьому рядку реквізит 14 «Кількість календарних днів перебування у трудових / цивільно-правових відносинах, проходження військової служби протягом звітного місяця» не заповнюється, оскільки цей реквізит за звітний місяць заповнюється тільки у першому рядку по працівнику, де зазначається дохід (заробітна плата тощо).

У розділі І таблиці Податкового розрахунку по працівнику відображаються, зокрема:

– в рядку 2.5 «додаткова база нарахування єдиного внеску (22 %)» з перенесенням до рядка 2.1 — 500 грн (різниця);

– в рядку 3.5 «на суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати роботодавцями (22 %)» з перенесенням до рядка 3.1 — 110 грн (ЄСВ, нарахований на різницю).

ПРИКЛАД 2

Нарахування ЄСВ, якщо працівнику в одному місяці виплачувалися заробітна плата
і «лікарняні», загальна сума яких менше мінімальної заробітної плати

Працівниця, оклад якої становить 10 000 грн, за основним місцем роботи, де їй встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, в серпні 2025 року хворіла в період з 1 по 8 серпня, працювала в період з 9 по 24 серпня та перебувала у відпустці без збереження заробітної плати з 25 по 31 серпня.

За дні хвороби з 1 по 8 серпня (8 к. д.) працівниці нараховано «лікарняні» в сумі 2649,36 грн (331,17 грн х 8 к. д. хвороби), а за відпрацьовані в період з 9 по 24 серпня 10 днів з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи на серпень, нараховано заробітну плату в сумі 4761,90 грн (10 000 грн : 21 р. д. х 10 відпрац. д.).

Визначимо сумарний дохід працівниці в серпні 2025 року:

4761,90 грн (заробітна плата) + 2649,36 грн («лікарняні») = 7411,26 грн

Оскільки працівниця весь серпень перебувала у трудових відносинах з підприємством, але сума нарахованого їй в цьому місяці доходу (база нарахування ЄСВ) є меншою за МЗП (7411,26 грн < 8000 грн), то ЄСВ за працівницю за серпень необхідно сплатити з МЗП в сумі 1760 грн (8000 грн х 22%). Фактично в цьому місяці з доходу працівниці ЄСВ сплачується в розмірі, який визначається як сума трьох величин:

– сума ЄСВ із заробітної плати: 4761,90 грн х 22% = 1047,62 грн;

– сума ЄСВ з «лікарняних»: 2649,36 грн х 22% = 582,86 грн;

– сума ЄСВ з різниці між МЗП і фактично нарахованим доходом:

(8000 грн – 4761,90 грн (заробітна плата) – 2649,36 грн («лікарняні»)) х 22% = 588,74 грн х 22% = 129,52 грн

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю в серпні:

1047,62 + 582,86 + 129,52 = 1760 грн     або     8000 грн х 22% = 1760 грн

У додатку Д1 до Податкового розрахунку за серпень по працівниці заповнюються три рядки, в яких відображаються:

– в першому рядку — заробітна плата за серпень в сумі 4761,90 грн і нарахований на неї ЄСВ в сумі 1047,62 грн;

– в другому рядку — «лікарняні» в сумі 2649,36 грн і нарахований на них ЄСВ в сумі 582,86 грн;

– в третьому рядку — з кодом типу нарахувань 13 (зазначається в реквізиті 09) різниця між МЗП і фактично нарахованим доходом (заробітна плата і «лікарняні») за серпень в сумі 588,74 грн (зазначається в реквізиті 18) та нарахований на цю різницю ЄСВ в сумі 129,52 грн.

У розділі І таблиці Податкового розрахунку роботодавець по працівниці відображає, зокрема:

– в рядку 2.5 «додаткова база нарахування єдиного внеску (22 %)» з перенесенням до рядка 2.1 — 588,74 грн (різниця);

– в рядку 3.5 «на суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати роботодавцями (22 %)» з перенесенням до рядка 3.1 — 129,52 грн (ЄСВ, нарахований на різницю).

ПРИКЛАД 3

Нарахування ЄСВ, якщо працівнику в одному місяці виплачувалися заробітна плата та винагорода
за цивільно-правовим договором, загальна сума яких менше мінімальної заробітної плати

Працівниця підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 2022 року по 20 серпня 2025 року, а 21 серпня вийшла на роботу. Її оклад становить 15 000 грн. Після виходу на роботу працівниця у період з 21 по 31 серпня відпрацювала 7 з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи на серпень, тому її заробітна плата в серпні склала 5000 грн (15 000 грн : 21 р. д. х 7 відпрац. д.). Крім того, це ж підприємство, яке для працівниці є основним місцем роботи, у серпні виплатило їй винагороду за виконану в цьому місяці роботу за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) у сумі 2800 грн.

Визначимо сумарний дохід працівниці (фізичної особи) в серпні, отриманий від одного підприємства, яке є основним місцем роботи:

5000 грн (заробітна плата) + 2800 грн (винагорода за ЦПД) = 7800 грн

Оскільки працівниця весь серпень перебувала у трудових відносинах з підприємством, але сума нарахованого їй в цьому місяці доходу (база нарахування ЄСВ) є меншою за МЗП (7800 грн < 8000 грн), то ЄСВ за серпень необхідно сплатити з МЗП у сумі 1760 грн (8000 грн х 22%). Фактично в цьому місяці з доходу працівниці ЄСВ сплачується в розмірі, що визначається як сума трьох величин:

– сума ЄСВ із заробітної плати: 5000 грн х 22% = 1100 грн;

– сума ЄСВ з винагороди за ЦПД: 2800 грн х 22% = 616 грн;

– сума ЄСВ з різниці між МЗП і нарахованим доходом:

(8000 грн – 5000 грн (заробітна плата) – 2800 грн (винагорода за ЦПД)) х 22% = 200 грн х 22% = 44 грн

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю в серпні:

1100 + 616 + 44 = 1760 грн     або     8000 грн х 22% = 1760 грн

У додатку Д1 до Податкового розрахунку за серпень по працівниці заповнюються три рядки:

– в першому рядку відображаються заробітна плата за серпень у сумі 5000 грн та нарахований на неї ЄСВ у сумі 1100 грн;

– в другому рядку відображаються винагорода за ЦПД (у реквізиті 08 зазначається код категорії застрахованої особи 26) у сумі 2800 грн та нарахований на неї ЄСВ у сумі 616 грн;

– в третьому рядку з кодом типу нарахувань 13 (зазначається в реквізиті 09) відображаються різниця між МЗП і нарахованим доходом (заробітна плата і винагорода за ЦПД) за серпень у сумі 200 грн (зазначається в реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ у сумі 44 грн.

У розділі І таблиці Податкового розрахунку по працівниці відображаються, зокрема:

– в рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2.1 — 200 грн (різниця);

– в рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3.1 — 44 грн (ЄСВ, нарахований на різницю).

ПРИКЛАД 4

Нарахування єдиного соціального внеску, якщо працівник весь місяць перебував у відпустці
без збереження заробітної плати, але йому в цьому місяці виплачено премію за попередній місяць

Працівник за основним місцем роботи працює на підприємстві, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Колективним договором підприємства передбачено виплату працівникам місячної виробничої премії в розмірі 20% посадового оклада пропорційно відпрацьованому часу в місяці. Така премія виплачується за поточний місяць в наступному місяці. Оклад працівника — 14 000 грн. Працівник повністю відпрацював липень 2025 року, тому в серпні 2025 року йому виплачено виробничу премію за липень в сумі 2800 грн (14 000 грн х 20%). З 1 по 30 серпня 2025 року працівнику на підставі його заяви надано відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін тривалістю 30 календарних днів (ч. перша ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР). 31 серпня (неділя) на підприємстві вихідний день.

Дохід працівника в серпні включає лише премію в сумі 2800 грн. Оскільки працівник весь серпень перебував у трудових відносинах з підприємством, але сума нарахованого йому в цьому місяці доходу (база нарахування ЄСВ) є меншою за МЗП (2800 грн < 8000 грн), то ЄСВ за працівника за серпень необхідно сплатити з МЗП в сумі 1760 грн (8000 грн х 22%). Фактично в цьому місяці ЄСВ сплачується в розмірі, який визначається як сума двох величин:

– сума ЄСВ із заробітної плати (премії): 2800 грн х 22% = 616 грн;

– сума ЄСВ з різниці між МЗП і фактично нарахованим доходом:

(8000 грн – 2800 грн (заробітна плата)) х 22% = 5200 грн х 22% = 1144 грн

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівника в серпні:

616 + 1144 = 1760 грн     або     8000 грн х 22% = 1760 грн

У додатку Д1 до Податкового розрахунку за серпень по працівнику заповнюються два рядки, в яких відображаються:

– в першому рядку — заробітна плата (премія) в сумі 2800 грн і нарахований на неї ЄСВ в сумі 616 грн (в реквізиті 13 — 30 к. д. відпустки без збереження заробітної плати);

– в другому рядку — з кодом типу нарахувань 13 (зазначається в реквізиті 09) різниця між МЗП і фактично нарахованим доходом (заробітною платою) за серпень в сумі 5200 грн (зазначається в реквізиті 18) та нарахований на цю різницю ЄСВ в сумі 1144 грн.

У розділі І таблиці Податкового розрахунку за серпень роботодавець по працівнику відображає, зокрема:

– в рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2.1 — 5200 грн (різниця);

– в рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3.1 — 1144 грн (ЄСВ, нарахований на різницю).

ПРИКЛАД 5

Сплата ЄСВ з відпускних, нарахованих за відпустку, що припадає на липень
і серпень 2025 року, якщо місячний дохід менше мінімальної заробітної плати

На підприємстві, де встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, за основним місцем роботи працює працівник, оклад якого становить 8000 грн. Йому надано щорічну основну відпустку за попередній та поточний робочі роки загальною тривалістю 34 (10 + 24) календарних дні (далі — к. д.) з 14 липня по 16 серпня 2025 року. За весь період цієї відпустки перед її початком працівнику нараховано та виплачено відпускні в сумі 8885,56 грн (34 к. д. х 261,34 грн), у тому числі за 18 календарних днів відпустки, що припадають на липень, — 4704,12 грн (18 к. д. х 261,34 грн) та за 16 календарних днів відпустки, що припадають на серпень, — 4181,44 грн (16 к. д. х 261,34 грн).

За 9 відпрацьованих днів у липні до відпустки (в період з 1 по 13 липня) працівнику нараховано заробітну плату в сумі 3130,43 грн (8000 грн : 23 р. д. х 9 відпрац. д.). На всю суму заробітної плати в липні було нараховано ЄСВ у сумі 688,69 грн (3130,43 грн х 22%), який було сплачено при виплаті заробітної плати працівнику перед відпусткою.

За 10 відпрацьованих днів у серпні після відпустки (в період з 17 по 31 серпня) працівнику нараховано заробітну плату в сумі 3809,52 грн (8000 грн : 21 р. д. х 10 відпрац. д.).

Оскільки «перехідні» відпускні для визначення бази нарахування ЄСВ розподіляються по місяцях, за які вони нараховані, а визначення бази нарахування ЄСВ здійснюється окремо за кожний місяць, то:

– відпускні в сумі 4704,12 грн, нараховані за 18 к. д. відпустки з 14 по 31 липня, належать до виплат за липень, в якому МЗП становить 8000 грн;

– відпускні в сумі 4181,44 грн, нараховані за 16 к. д. відпустки з 1 по 16 серпня, належать до виплат за серпень, в якому МЗП становить 8000 грн.

Визначимо загальний дохід працівника, базу нарахування ЄСВ у липні та серпні, а також суму ЄСВ, що підлягає сплаті за ці місяці.

Загальний дохід працівника, який припадає на липень:

3130,43 грн (заробітна плата) + 4704,12 грн (відпускні, що припадають на липень) = 7834,55 грн

Враховуючи, що загальний дохід працівника, який припадає на липень, є меншим за МЗП цього місяця (7834,55 грн < 8000 грн), за липень ЄСВ необхідно сплатити з МЗП — 8000 грн. Тобто фактично ЄСВ нараховується на суму заробітної плати за липень — 3130,43 грн, на частину відпускних, що припадають на липень, — 4704,12 грн і на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між МЗП і нарахованим доходом) у липні — 165,45 грн (8000 – 3130,43 – 4704,12).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за липень:

(3130,43 грн + 4704,12 грн + 165,45 грн) х 22% = 8000 грн х 22% = 1760 грн

Загальний дохід працівника, який припадає на серпень 2025 року:

4181,44 грн (відпускні, що припадають на серпень) + 3809,52 грн (заробітна плата) = 7990,96 грн

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на серпень, є меншим за МЗП цього місяця (7990,96 грн < 8000 грн), за серпень ЄСВ необхідно сплатити з МЗП — 8000 грн. Тобто фактично ЄСВ нараховується на суму відпускних, що припадають на серпень, — 4181,44 грн, на суму заробітної плати за серпень, — 3809,52 грн і на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між МЗП та нарахованим доходом) у серпні — 9,04 грн (8000 – 4181,44 – 3809,52).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за серпень:

(4181,44 грн + 3809,52 грн + 9,04 грн) х 22% = 8000 грн х 22% = 1760 грн

Нараховані працівнику в липні заробітна плата і вся сума відпускних та нарахований на них ЄСВ відображаються в Податковому розрахунку за липень.

У додатку Д1 до Податкового розрахунку за липень працівник відображається у чотирьох рядках, де зазначаються:

– у першому рядку — заробітна плата за липень, зокрема: у реквізиті 10 — 07.2025, у реквізитах 16 та 17 — 3130,43 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 688,69 грн (3130,43 грн х 22%);

– у другому рядку — відпускні, що припадають на липень , зокрема: у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 10; у реквізиті 10 — 07.2025; у реквізитах 16 та 17 — нараховані відпускні — 4704,12 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на відпускні, що припадають на липень, — 1034,91 грн (4704,12 грн х 22%);

– у третьому рядку — відпускні, що припадають на серпень, зокрема: у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 10; у реквізиті 10 — 08.2025; у реквізитах 16 та 17 — нараховані відпускні — 4181,44 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на відпускні, що припадають на серпень, — 919,92 грн (4181,44 грн х 22%);

– у четвертому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у липні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 07.2025; у реквізиті 18 — різниця між МЗП та нарахованим доходом — 165,45 грн (8000 – 3130,43 – 4704,12); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на вказану різницю, — 36,40 грн (165,45 грн х 22%).

У розділі І таблиці Податкового розрахунку за липень зазначаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — нарахована заробітна плата за липень у сумі 3130,43 грн та нараховані у липні відпускні в загальній сумі 8885,56 грн;

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — заробітна плата за липень у сумі 3130,43 грн та нараховані у липні відпускні в загальній сумі 8885,56 грн;

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — сума додаткової бази нарахування ЄСВ у липні, — 165,45 грн;

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — ЄСВ, нарахований на заробітну плату за липень, в сумі 688,69 грн (3130,43 грн х 22%) та ЄСВ, нарахований на всю суму відпускних, в сумі 1954,82 грн (8885,56 грн х 22%).

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ у липні, — 36,40 грн (165,45 грн х 22%).

У додатку Д1 до Податкового розрахунку за серпень по працівнику необхідно заповнити два рядки, де зазначаються:

– у першому рядку — заробітна плата за серпень, зокрема: у реквізиті 10 — 08.2025, у реквізитах 16 та 17 — 3809,52 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 838,09 грн (3809,52 грн х 22%);

– у другому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у серпні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 08.2025; у реквізиті 18 — різниця між МЗП та нарахованим доходом — 9,04 грн (8000 – 4181,44 – 3809,52); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на вказану різницю, — 1,99 грн (9,04 грн х 22%).

У розділі І таблиці Податкового розрахунку за серпень зазначаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — заробітна плата за серпень у сумі 3809,52 грн;

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — заробітна плата за серпень у сумі 3809,52 грн;

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — сума додаткової бази нарахування ЄСВ у серпні, — 9,04 грн;

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — ЄСВ, нарахований на заробітну плату за серпень, у сумі 838,09 грн (3809,52 грн х 22%).

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ у серпні, — 1,99 грн (9,04 грн х 22%).

З додаткової бази нарахування ЄСВ у липні ЄСВ в сумі 36,40 грн має бути сплачений не пізніше 20 серпня (гірничими підприємствами — не пізніше 28 серпня), а з додаткової бази нарахування ЄСВ у серпні ЄСВ в сумі 9,04 грн має бути сплачений не пізніше 22 вересня, оскільки 20 і 21 вересня — субота і неділя (гірничими підприємствами — не пізніше 29 вересня, оскільки 28 вересня — неділя).

ПРИКЛАД 6

Сплата ЄСВ з «лікарняних», нарахованих за період хвороби, що припадає на липень
і серпень, якщо місячний дохід менше мінімальної заробітної плати

На підприємстві, де встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, за основним місцем роботи працює працівник на умовах неповного робочого дня — 5 годин на день (фактично обіймає 0,625 посади) за 8-годинної тривалості робочого дня на підприємстві. Оклад за повною посадою працівника становить 12 000 грн, а оклад працівника пропорційно індивідуальному режиму роботи — 7500 грн (12 000 грн х 0,625).

Працівник хворів у період з 21 липня по 15 серпня 2025 року (26 календарних днів). Загальна сума «лікарняних», нарахованих та виплачених працівнику в серпні, становить 6411,08 грн (26 к. д. х 246,58 грн), у тому числі сума «лікарняних» за 11 к. д. хвороби, що припадають на липень, — 2712,38 грн (11 к. д. х 246,58 грн), сума «лікарняних» за 15 к. д. хвороби, що припадають на серпень, — 3698,70 грн (15 к. д. х 246,58 грн).

За 14 відпрацьованих днів у липні до хвороби працівнику нараховано заробітну плату в сумі 4565,22 грн (7500 грн : 23 р. д. х 14 відпрац. д.). На суму цієї заробітної плати у липні нараховано ЄСВ у сумі 1004,35 грн (4565,22 грн х 22%), який було сплачено при виплаті заробітної плати.

Хоча сума заробітної плати за липень була меншою за МЗП (4565,22 грн < 8000 грн), ЄСВ за липень сплачувався лише з нарахованої заробітної плати (не з МЗП), оскільки станом на кінець липня, в якому почалася хвороба, ще не був відомий загальний місячний дохід за липень (він буде відомий лише після закінчення хвороби працівника, коли працівнику будуть нараховані «лікарняні» за весь період хвороби).

За 10 відпрацьованих днів у серпні після хвороби працівнику нараховано заробітну плату в сумі 3571,43 грн (7500 грн : 21 р. д. х 10 відпрац. д.).

Оскільки перехідні «лікарняні» розподіляються по місяцях, за які вони нараховані, а визначення бази нарахування ЄСВ здійснюється окремо за кожний місяць, то:

– «лікарняні» в сумі 2712,38 грн, нараховані за дні хвороби з 21 по 31 липня, належать до виплат за липень, в якому МЗП становить 8000 грн;

– «лікарняні» в сумі 3698,70 грн, нараховані за дні хвороби з 1 по 15 серпня, належать до виплат за серпень, в якому МЗП становить 8000 грн.

Визначимо загальний дохід працівника, базу нарахування ЄСВ у липні та серпні, а також суму ЄСВ, що підлягає сплаті за ці місяці.

Загальний дохід працівника, який припадає на липень:

4565,22 грн (заробітна плата) + 2712,38 грн («лікарняні», що припадають на липень) = 7277,60 грн

Враховуючи, що загальний дохід працівника, який припадає на липень, є меншим за МЗП цього місяця (7277,60 грн < 8000 грн), за липень ЄСВ необхідно сплатити з МЗП — 8000 грн. Тобто фактично ЄСВ нараховується на суму заробітної плати за липень — 4565,22 грн, на частину «лікарняних», що припадають на липень, — 2712,38 грн і на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між МЗП та нарахованим доходом) у липні — 722,40 грн (8000 – 4565,22 – 2712,38).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за липень:

(4565,22 грн + 2712,38 грн + 722,40 грн) x 22% = 8000 грн х 22% = 1760 грн

Загальний дохід працівника, який припадає на серпень:

3571,43 грн (заробітна плата) + 3698,70 грн («лікарняні», що припадають на серпень) = 7270,13 грн

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на серпень, є меншим за МЗП цього місяця (7270,13 грн < 8000 грн), за серпень ЄСВ необхідно сплатити з МЗП — 8000 грн. Тобто фактично ЄСВ нараховується на суму заробітної плати за серпень — 3571,43 грн, на частину «лікарняних», що припадають на серпень, — 3698,70 грн і на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між МЗП та нарахованим доходом) у серпні — 729,87 грн (8000 – 3571,43 – 3698,70).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за серпень:

(3571,43 грн + 3698,70 грн + 729,87 грн) x 22% = 8000 грн х 22% = 1760 грн

Нараховані працівнику в серпні заробітна плата і вся сума «лікарняних», а також нарахований на них ЄСВ відображаються в Податковому розрахунку за серпень.

У додатку Д1 до Податкового розрахунку за серпень працівник відображається у п’яти рядках, де зазначаються:

– у першому рядку — нарахована заробітна плата за серпень, зокрема: у реквізитах 16 та 17 — 3571,43 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 785,71 грн (3571,43 грн х 22%);

– у другому рядку — «лікарняні», що припадають на липень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 29; у реквізиті 10 — 07.2025; у реквізиті 12 — кількість днів хвороби у липні — 11; у реквізитах 16 та 17 — «лікарняні» в сумі 2712,38 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «лікарняні», — 596,72 грн (2712,38 грн х 22%);

– у третьому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у липні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 07.2025; у реквізиті 18 — різниця між МЗП та нарахованим доходом — 722,40 грн (8000 – 4565,22 – 2712,38); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на вказану різницю, — 158,93 грн (722,40 грн х 22%);

– у четвертому рядку — «лікарняні», що припадають на серпень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 29; у реквізиті 10 — 08.2025; у реквізиті 12 — кількість днів хвороби в серпні — 15; у реквізитах 16 та 17 — «лікарняні» в сумі 3698,70 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «лікарняні», — 813,71 грн (3698,70 грн х 22%);

– у п’ятому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у серпні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 08.2025; у реквізиті 18 — різниця між МЗП та нарахованим доходом — 729,87 грн (8000 – 3571,43 – 3698,70); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на вказану різницю, — 160,57 грн (729,87 грн х 22%).

У розділі І таблиці Податкового розрахунку за серпень зазначаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — сума нарахованої заробітної плати за серпень — 3571,43 грн;

– у рядку 1.3 з перенесенням до рядка 1 — сума «лікарняних», нарахованих працівнику в серпні, яка виплачується за рахунок роботодавця (за перші 5 календарних днів хвороби з 21 по 25 липня) — 1232,90 грн (5 к. д. х 246,58 грн);

– у рядку 1.4 з перенесенням до рядка 1 — сума «лікарняних», нарахованих працівнику в серпні, починаючи з 6-го календарного дня хвороби, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України (за 21 календарний день хвороби з 26 липня по 15 серпня) — 5178,18 грн (21 к. д. х 246,58 грн);

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — сума заробітної плати за серпень і вся сума «лікарняних», нарахованих у серпні, — 9982,51 грн (3571,43 + 6411,08);

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — загальна сума додаткової бази нарахування ЄСВ у липні та серпні, — 1452,27 грн (722,40 + 729,87);

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в серпні на заробітну плату за серпень і всю суму «лікарняних», — 2196,15 грн (9982,51 грн х 22%);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в серпні на загальну додаткову базу нарахування ЄСВ у липні та серпні, — 319,50 грн (1452,27 грн х 22%).

З додаткової бази нарахування ЄСВ у липні ЄСВ у сумі 158,93 грн має бути сплачений не пізніше 20 серпня (гірничими підприємствами — не пізніше 28 серпня), а з додаткової бази нарахування ЄСВ у серпні ЄСВ в сумі 160,57 грн має бути сплачений не пізніше 22 вересня, оскільки 20 і 21 вересня — субота і неділя (гірничими підприємствами — не пізніше 29 вересня, оскільки 28 вересня — неділя).

ПРИКЛАД 7

Сплата ЄСВ з «декретних», нарахованих за «декретну» відпустку, що припадає
на вересень 2025 року – січень 2026 року, якщо місячний дохід
в окремих місяцях менше мінімальної заробітної плати

Працівниці, оклад якої становить 8000 грн, надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка) тривалістю 126 календарних днів з 15 вересня 2025 року по 18 січня 2026 року.

Середньоденна заробітна плата працівниці для нарахування «декретних», обчислена на підставі даних розрахункового періоду, становить 262,35 грн (95 756,14 грн : 365 к. д.), що менше за мінімальну середньоденну заробітну плату — 262,81 грн (8000 грн : 30,44), розраховану з мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку (вересні) — 8000 грн (ч. 2 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV). Тому «декретні» працівниці нараховано з урахуванням «нижнього» обмеження — виходячи з мінімальної середньоденної заробітної плати, яка дорівнює 262,81 грн.

Нарахована у вересні сума «декретних» за весь період «декретної» відпустки становить 33 114,06 грн (126 к. д. х 262,81 грн), у тому числі по місяцях:

– за 16 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на вересень, — 4204,96 грн (16 к. д. х 262,81 грн);

– за 31 календарний день «декретної» відпустки, що припадає на жовтень, — 8147,11 грн (31 к. д. х 262,81 грн);

– за 30 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на листопад, — 7884,30 грн (30 к. д. х 262,81 грн);

– за 31 календарний день «декретної» відпустки, що припадає на грудень, — 8147,11 грн (31 к. д. х 262,81 грн);

– за 18 календарних днів «декретної» відпустки, що припадають на січень 2026 року, — 4730,58 грн (18 к. д. х 262,81 грн).

На всю суму «декретних» — 33 114,06 грн у вересні був нарахований та сплачений ЄСВ у сумі 7285,09 грн (33 114,06 грн х 22%), у тому числі по місяцях:

– з «декретних», що припадають на вересень, — ЄСВ у сумі 925,09 грн (4204,96 грн х 22%);

– з «декретних», що припадають на жовтень, — ЄСВ у сумі 1792,36 грн (8147,11 грн х 22%);

– з «декретних», що припадають на листопад, — ЄСВ у сумі 1734,55 грн (7884,30 грн х 22%);

– з «декретних», що припадають на грудень, — ЄСВ у сумі 1792,36 грн (8147,11 грн х 22%);

– з «декретних», що припадають на січень 2026 року, — ЄСВ у сумі 1040,73 грн (4730,58 грн х 22%).

У вересні працівниця відпрацювала 10 днів з 22 робочих днів, встановлених графіком роботи на цей місяць, тому в цьому місяці їй за відпрацьований час нараховано заробітну плату в сумі 3636,36 грн (8000 грн : 22 р. д. х 10 відпрац. д.). На всю суму заробітної плати за вересень нараховано і сплачено при її виплаті ЄСВ у сумі 800 грн (3636,36 грн х 22%).

Загальний дохід працівниці, що припадає на вересень:

3636,36 грн (заробітна плата) + 4204,96 грн («декретні», що припадають на вересень) = 7841,32 грн.

Оскільки загальний дохід працівниці, що припадає на вересень, є меншим за МЗП цього місяця (7841,32 грн < 8000 грн), то ЄСВ за вересень необхідно сплатити з МЗП. Фактично ЄСВ за вересень сплачується в розмірі, що визначається як сума трьох величин:

– сума ЄСВ із заробітної плати — 800 грн (3636,36 грн х 22%);

– сума ЄСВ з «декретних» — 925,09 грн (4204,96 грн х 22%);

– сума ЄСВ з різниці між МЗП і нарахованим доходом:

(8000 грн – 3636,36 грн (зарплата) – 4204,96 грн («декретні», що припадають на вересень)) x 22% = 158,68 грн х 22% = 34,91 грн

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за вересень:

800 + 925,09 + 34,91 = 1760 грн     або     8000 грн х 22% = 1760 грн

Загальний дохід працівниці в жовтні, який включає лише «декретні», що припадають на жовтень, становить 8147,11 грн (31 к. д. х 262,81 грн), що більше МЗП цього місяця (8147,11 грн > 8000 грн), тому ЄСВ за жовтень доплачувати не потрібно.

Загальний дохід працівниці в листопаді, що включає лише «декретні», що припадають на листопад, становить 7884,30 грн (30 к. д. х 262,81 грн), що менше МЗП цього місяця (7884,30 грн < 8000 грн), тому ЄСВ за листопад необхідно сплатити з МЗП. Тобто, крім сплати ЄСВ з «декретних», які припадають на листопад, у сумі 1734,55 грн (7884,30 грн х 22%), в листопаді по працівниці є додаткова база нарахування ЄСВ — різниця між МЗП і нарахованим доходом («декретними»), що становить 115,70 грн (8000 – 7884,30), на яку нараховується ЄСВ у сумі 25,45 грн (115,70 грн х 22%).

В результаті сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю за листопад, становить:

1734,55 + 25,45 = 1760 грн     або     8000 грн х 22% = 1760 грн

Враховуючи, що ЄСВ з «декретних», які припадають на листопад, було сплачено під час їх виплати у вересні, то роботодавець за листопад має доплатити за працівницю ЄСВ (з додаткової бази нарахування ЄСВ) у сумі 25,45 грн не пізніше 22 грудня, оскільки 20 і 21 грудня — субота і неділя (гірничими підприємствами — не пізніше 29 грудня, оскільки 28 грудня — неділя).

Загальний дохід працівниці у грудні, який включає лише «декретні», що припадають на грудень, становить 8147,11 грн (31 к. д. х 262,81 грн), що більше МЗП цього місяця (8147,11 грн > 8000 грн), тому ЄСВ за грудень доплачувати не потрібно.

Якщо працівниці одразу після закінчення «декретної» відпустки з 19 січня 2026 року буде надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то загальний дохід працівниці у січні 2026 року, який включає лише «декретні», що припадають на січень, становитиме 4730,58 грн (18 к. д. х 262,81 грн).

Якщо Законом про Держбюжет-2026 буде визначено, що МЗП у 2026 році становитиме 8688 грн (як передбачено схваленою 27 червня Урядом Бюджетною декларацією на 2026–2028 роки), то база нарахування ЄСВ («декретні») у січні 2026 року буде менше МЗП цього місяця (4730,58 грн < 8688 грн), тому ЄСВ за січень 2026 року необхідно сплатити з МЗП. Тобто, крім сплати у вересні ЄСВ з «декретних», які припадають на січень, у сумі 1040,73 грн (4730,58 грн х 22%), у січні 2026 року по працівниці буде додаткова база нарахування ЄСВ — різниця між МЗП та нарахованим доходом («декретними»), що становить 3957,42 грн (8688 – 4730,58), на яку нараховується ЄСВ у сумі 870,63 грн (3957,42 грн х 22%).

В результаті сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю за січень 2026 року, становить:

1040,73 + 870,63 = 1911,36 грн     або     8688 грн х 22% = 1911,36 грн

ЄСВ з різниці між МЗП і нарахованим доходом у сумі 870,63 грн має бути сплачений не пізніше 20 лютого 2026 року (гірничими підприємствами — не пізніше 28 лютого 2026 року).

Нараховані працівниці у вересні заробітна плата і вся сума «декретних» та нарахований на них ЄСВ відображаються у Податковому розрахунку за вересень.

У додатку Д1 до Податкового розрахунку за вересень працівниця відображається у семи рядках, де зазначаються:

– у першому рядку — заробітна плата за вересень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи (далі — код категорії ЗО) — 1; у реквізиті 10 — 09.2025; у реквізитах 16 та 17 — 3636,36 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 800 грн (3636,36 грн х 22%);

– у другому рядку — «декретні», що припадають на вересень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 09.2025; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки у вересні — 16; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 4204,96 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 925,09 грн (4204,96 грн х 22%);

– у третьому рядку — додаткова база нарахування ЄСВ у вересні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 1; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 09.2025; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом — 158,68 грн (8000 – 3636,36 – 4204,96); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП і фактично нарахованим доходом, — 34,91 грн (158,68 грн х 22%);

– у четвертому рядку — «декретні», що припадають на жовтень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 10.2025; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки в жовтні — 31; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 8147,11 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1792,36 грн (8147,11 грн х 22%);

– у  п’ятому рядку — «декретні», що припадають на листопад, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 11.2025; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки в листопаді — 30; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 7884,30 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1734,55 грн (7884,30 грн х 22%);

– у шостому рядку — «декретні», що припадають на грудень, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 12.2025; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки у грудні — 31; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 8147,11 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1792,36 грн (8147,11 грн х 22%);

– у сьомому рядку — «декретні», що припадають на січень 2026 року, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 10 — 01.2026; у реквізиті 14 — кількість днів перебування у трудових відносинах у січні — 18; у реквізиті 15 — кількість днів «декретної» відпустки у січні — 18; у реквізитах 16 та 17 — нараховані «декретні» — 4730,58 грн; у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на «декретні», — 1040,73 грн (4730,58 грн х 22%).

У розділі І таблиці Податкового розрахунку за вересень відображаються:

– у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — сума нарахованої заробітної плати за вересень — 3636,36 грн;

– у рядку 1.5 з перенесенням до рядка 1 — загальна сума «декретних», нарахованих працівниці у вересні, — 33 114,06 грн (126 к. д. х 262,81 грн);

– у рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — сума заробітної плати за вересень і загальна сума «декретних», на які нараховано ЄСВ, — 36 750,42 грн (3636,36 + 33 114,06);

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП і фактично нарахованим доходом) у вересні — 158,68 грн (8000 – 3636,36 – 4204,96);

– у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого у вересні на заробітну плату за вересень і загальну суму «декретних», — 8085,09 грн (36 750,42 грн х 22%);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю) у вересні, — 34,91 грн (158,68 грн х 22%).

Якщо у працівниці не буде нарахування (виплати) доходів у жовтні, то в Податковому розрахунку за жовтень вона відображатися не буде.

У додатку Д1 до Податкового розрахунку за листопад працівниця відображається в одному рядку, де зазначається додаткова база нарахування ЄСВ у листопаді, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 11.2025; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП і фактично нарахованим доходом («декретними») — 115,70 грн (8000 – 7884,30); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП і фактично нарахованим доходом («декретними»), — 25,45 грн (115,70 грн х 22%).

У розділі І таблиці Податкового розрахунку за листопад відображаються:

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП і фактично нарахованим доходом — «декретними») в листопаді — 115,70 грн (8000 – 7884,30);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю) в листопаді, — 25,45 грн (115,70 грн х 22%).

Якщо у працівниці не буде нарахування (виплати) доходів у грудні, то в Податковому розрахунку за грудень вона відображатися не буде.

Якщо у працівниці не буде нарахування доходів у січні 2026 року (їй одразу після закінчення «декретної» відпустки буде надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), то в додатку Д1 до Податкового розрахунку за січень працівниця буде відображатися в одному рядку, де зазначатиметься додаткова база нарахування ЄСВ у січні, зокрема: у реквізиті 08 — код категорії ЗО — 42; у реквізиті 09 — код типу нарахувань — 13; у реквізиті 10 — 01.2026; у реквізиті 18 — сума різниці між розміром МЗП і фактично нарахованим доходом («декретними») — 3957,42 грн (8688 – 4730,58); у реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на різницю між розміром МЗП та фактично нарахованим доходом («декретними»), — 870,63 грн (3957,42 грн х 22%).

У розділі І таблиці Податкового розрахунку за січень 2026 року відображаються:

– у рядку 2.5 з перенесенням до рядка 2 — додаткова база нарахування ЄСВ (різниця між розміром МЗП та нарахованими «декретними») у січні — 3957,42 грн (8688 – 4730,58);

– у рядку 3.5 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю) у січні, — 870,63 грн (3957,42 грн х 22%).

_____________________________________________________________________________