Оплата простою за середнім заробітком, якщо в розрахунковому періоді відбулося переведення працівника на нижчеоплачувану посаду

Оксана Михайлівна ГУЗЕНКО, головний спеціаліст Директорату норм і стандартів гідної праці Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Для працівників підприємства через карантин введено простій з 18 березня 2020 року із збереженням середнього заробітку. Один з працівників в розрахунковому періоді (січень – лютий) — з 1 лютого був переведений на іншу постійну нижчеоплачувану посаду (оклад за новою посадою — 6500 грн., за попередньою — 7000 грн.). Протягом двох тижнів з дня переведення — з 1 по 14 лютого працівнику здійснювалась доплата до середнього заробітку на попередній посаді (ст. 114 КЗпП). Чи потрібно виключати період роботи з 1 по 14 лютого на новій посаді з розрахункового періоду при обчисленні середнього заробітку за час простою в березні? Чи включається до виплат розрахункового періоду доплата до середнього заробітку на попередній посаді, виплачена працівнику за період роботи з 1 по 14 лютого на новій посаді?

Згідно з частиною третьою статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Середній заробіток за час простою обчислюється згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

Середній заробіток за час простою обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю початку простою. Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (п. 2 Порядку № 100).

Отже, якщо простій введено в березні 2020 року, то розрахунковий період включає останні 2 місяці роботи: січень – лютий.

Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати, визначені у пункті 3 Порядку № 100, а виплати, які не включаються до розрахунку середньої заробітної плати, — у пункті 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (в т. ч. передбачені законодавством); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Абзацом другим пункту 4 Порядку № 100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час щорічної і додаткової відпусток, відрядження, виконання державних і громадських обов’язків тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Що стосується включення (невключення) періоду роботи на новій нижчеоплачуваній посаді (з 1 по 14 лютого) до розрахункового періоду при обчисленні середнього заробітку за час простою, то слід враховувати таке.

Відповідно до статтi 114 КЗпП при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.

Для виконання вищенаведеної норми у працівників, яким встановлено оклади (посадові оклади, місячні тарифні ставки), необхідно порівняти денний заробіток працівника протягом перших двох тижнів роботи після переведення з середньоденним заробітком на попередньому місці роботи. Якщо денний заробіток працівника на новому місці роботи буде менше середньоденного заробітку, то здійснюється доплата до середньоденного заробітку за кожний робочий день протягом перших двох тижнів роботи з дня переведення, тобто денний заробіток працівника з урахуванням доплати повинен дорівнювати середньоденному заробітку протягом перших двох тижнів з дня переведення. До денного заробітку, який має порівнюватись із середньоденним заробітком, включаються всі елементи заробітної плати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору на новому місці роботи: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо.

Обчислення середньоденного заробітку з метою його порівняння із денним заробітком у разі переведення працівника на іншу нижчеоплачувану роботу здійснюється відповідно до норм Порядку № 100 виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю переведення.

Таким чином, в разі переведення працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу для реалізації норми статті 114 КЗпП працівнику протягом двох тижнів з дня переведення мають нараховувати заробітну плату на новій посаді за виконану роботу, і якщо вона нижча від середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, працівнику здійснюється доплата до рівня такої середньої заробітної плати.

Оскільки протягом двох тижнів з дня переведення за працівником на новій посаді (роботі) середня заробітна плата не зберігається, а нараховується заробітна плата за виконану роботу і проводиться доплата до рівня середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, то такий період (два тижні з дня переведення на нижчеоплачувану посаду) не підпадає під дію абзацу другого пункту 4 Порядку № 100 і не виключається з розрахункового періоду.

Доплата до рівня середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи у разі переведення працівника на іншу нижчеоплачувану роботу не зазначена в пункті 4 Порядку № 100 (не включена до виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати), тому вона враховується при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження (в тому за час простою).