Виплата «лікарняних» і «декретних» особам, які працюють за цивільно-правовими договорами

Ще 11 жовтня 2017 року до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) були внесені зміни Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII, внаслідок яких особи, які працюють на умовах цивільно-правового договору, стали застрахованими особами та отримали право на страхові виплати.

Наразі згідно з частиною 1 статті 11 та частиною 1 статті 29 Закону № 1105 соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах цивільно-правового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання або у фізичних осіб (далі — роботодавці).

У частині 1 статті 12 Закону № 1105 визначено, що право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 1105 страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною (далі — «лікарняні»), допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи¹ (діяльності) і за сумісництвом² (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наразі діє Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266). Тому страхувальникам (роботодавцям) при нарахуванні «лікарняних» і «декретних» (далі — страхові виплати) особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору (далі — ЦПД), необхідно враховувати норми Закону № 1105 та Порядку № 1266.

Звертаємо увагу, що особами, які працюють на умовах ЦПД, є застрахованими особами і мають право на отримання страхових виплат, є лише фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД і отримують за це винагороду, оскільки згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі — Закон № 2464) роботодавці нараховують єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД. Фізичні особи, з якими роботодавці укладають ЦПД не на виконання робіт (надання послуг), а, наприклад, з оренди нерухомого (рухомого) майна, не є застрахованими особами і не мають права на отримання страхових виплат, оскільки виплачувана їм плата в межах таких ЦПД не є базою нарахування ЄСВ (крім фізичних осіб, які працюють у резидентів Дія Сіті за гіг-контрактами, але в цій статті на особливостях надання їм страхових виплат зупинятися не будемо).

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності (далі — ЛН). У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія ЛН, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію ЛН засвідчує установа охорони здоров’я, яка його видає.

Таким чином, особам, які працюють на умовах трудового договору за основним місцем роботи і одночасно для свого «основного» роботодавця виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, нараховувати «лікарняні» і «декретні» повинен «основний» роботодавець на підставі сформованого електронного ЛН (далі — е-ЛН), який надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (далі — ПФУ), або на підставі наданого працівником паперового ЛН (див. приклад 3 нижче).

Особам, які працюють на умовах трудового договору за місцем роботи за сумісництвом і одночасно по такому місцю роботи для свого роботодавця (далі — «додатковий» роботодавець) виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, нараховувати «лікарняні» і «декретні» повинен «додатковий» роботодавець на підставі копії ЛН, засвідченої підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Особам, які не працюють на умовах трудового договору (не мають основного місця роботи і місця роботи за сумісництвом), але виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, нараховувати «лікарняні» і «декретні» повинен замовник робіт або послуг (роботодавець) на підставі копії ЛН, засвідченої установою охорони здоров’я, що видає ЛН особі (це може бути копія паперового ЛН або роздруківка е-ЛН з Електронного реєстру листків непрацездатності, засвідчена закладом охорони здоров’я), а оригінал паперового ЛН може залишатися у такої особи (див. приклади 1 і 2 нижче).

Особливості надання страхових виплат особам,
які працюють за цивільно-правовими договорами

Відразу зазначимо, що чинним законодавством недостатньо врегульовано порядок розрахунку суми страхової виплати особам, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД. Більш того, в деяких випадках через особливості виплати винагороди за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД неможливе надання страхових виплат зазначеним особам. Тому перед тим як перейти до розрахунку сум страхових виплат, нагадаємо порядок виконання робіт (надання послуг) за ЦПД, який регламентується Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ).

Договором на виконання роботи зазвичай є договір підряду, особливості укладення і виконання якого визначені главою 61 ЦКУ. Згідно зі статтею 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст. 843 ЦКУ).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦКУ).

У договорі підряду також встановлюються строки виконання роботи або її окремих етапів. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦКУ).³

Що стосується ЦПД на надання послуг, то відповідно до частини 1 статті 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строком договору (підряду, про надання послуг та інших ЦПД) є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором (ст. 631 ЦКУ).

Таким чином, договір підряду (договір про надання послуг) набирає чинності з моменту його укладення і діє до дати, зазначеної в такому договорі (як правило, діє до моменту передачі роботи (надання послуги) або здійснення оплати). Оплата виконаної роботи (наданої послуги) зазвичай здійснюється за фактом її передачі (надання) замовнику, що оформляється актом виконаних робіт (наданих послуг).

Звертаємо увагу, що підрядник (виконавець) самостійно планує свій робочий процес, в тому числі на свій розсуд визначає час (дні, години), протягом якого він буде виконувати роботу (надавати послугу), передбачену ЦПД, при цьому для замовника (роботодавця) важливий лише факт отримання кінцевого результату робіт, який підлягає оплаті. При цьому як на момент укладення ЦПД, так і на момент надання замовнику (роботодавцю) кінцевого результату робіт неможливо достовірно визначити, в які саме календарні дні підрядник (виконавець) буде виконувати або виконував роботу, передбачену ЦПД.

Нагадаємо, що згідно з частиною 1 статті 15 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного із страхових випадків, зазначених у цій частині, а відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка).

Відзначимо, що «декретна» відпустка (як і будь-яка інша відпустка) надається тільки працівникам (особам, з якими укладено трудовий договір або контракт) і не може бути надана особам, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД.

Таким чином, «лікарняні» і «декретні» надаються як компенсація втрати заробітної плати (доходу) за період страхового випадку. Але якщо у працівника факт втрати заробітної плати внаслідок настання страхового випадку очевидний (працівник в період тимчасової непрацездатності роботу не виконує, тому заробітна плата за цей період йому не нараховується), то у підрядника (виконавця) факт втрати доходу (винагороди за ЦПД) не обов’язковий, оскільки підрядник (виконавець) може виконати роботу (надати послугу) після закінчення страхового випадку, надати результат робіт в передбачений ЦПД термін і отримати винагороду в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, Фонд соціального страхування України (далі — ФССУ) в роз’ясненні від 08.07.2019 (див. ВПЗ № 11/2020, стор. 119) повідомив, що якщо підрядник (виконавець) надав замовнику ЛН (або його засвідчену копію), дати якого припадають на період дії ЦПД, то він має право на оплату ЛН лише за умови втрати певної частини заробітку (доходу). Тобто, якщо замовником буде здійснена оплата за ЦПД в повному обсязі у визначений ЦПД строк, то оплачувати ЛН не можна, адже немає факту втрати заробітку (доходу).

Отже, на думку ФССУ, для надання страхової виплати особам, які виконують роботу (надають послугу) за ЦПД, необхідна наявність таких обов’язкових умов:

• дата настання страхового випадку (тимчасової непрацездатності) припадає на період дії ЦПД;
• втрата доходу підрядником (виконавцем) через страховий випадок (тимчасову непрацездатність), тобто фактично повинно мати місце невиконання частини роботи (ненадання частини послуги) за ЦПД у встановлений строк, внаслідок чого зменшується розмір винагороди за ЦПД або строк дії ЦПД продовжується до повного виконання роботи (надання послуги).

Відповідно, страхова виплата не надається особам, які виконують роботу (надають послугу) за ЦПД, якщо:

• дата настання страхового випадку (тимчасової непрацездатності) припадає на період до дня початку дії ЦПД або після дня завершення дії ЦПД;
• відсутня втрата доходу через страховий випадок, тобто за період тимчасової непрацездатності замовником підряднику (виконавцю) виплачено винагороду за ЦПД в повному обсязі.

Встановити, чи має місце втрата доходу підрядником (виконавцем) через страховий випадок (тимчасову непрацездатність), можно шляхом порівняння умов ЦПД, в якому зазначаються вид, обсяг, строк виконання роботи (надання послуги) і розмір винагороди за неї, та інформації, зазначеної в акті виконаних робіт (наданих послуг), з урахуванням фактично виплаченої суми винагороди. Але не завжди таке порівняння може допомогти.

Наприклад, якщо строк дії ЦПД досить тривалий (зокрема, становить два-три місяці), а страховий випадок (тимчасова непрацездатність) набагато коротший (зокрема, становить 15–20 днів) і припадає на перший місяць дії ЦПД, то можлива ситуація, коли підрядник (виконавець) під час страхового випадку (тимчасової непрацездатності) не буде виконувати роботу (надавати послугу) замовнику, але після закінчення страхового випадку з додатковими зусиллями встигне до граничного строку дії ЦПД в повному обсязі виконати роботу (надати послугу), передбачену ЦПД, та отримати за неї винагороду в повному обсязі. В цій ситуації якби страховий випадок в період дії ЦПД не настав, підрядник (виконавець) міг виконати роботу (надати послугу) без додаткових зусиль у встановлений строк або раніше встановленого ЦПД строку і отримати за неї винагороду в повному обсязі. Настання у підрядника (виконавця) страхового випадку (тимчасової непрацездатності) призвело до того, що виконання роботи (надання послуги) було перенесено на період після закінчення страхового випадку, внаслідок чого підрядник (виконавець) був змушений виконувати роботу (надавати послугу) в більш активному режимі (з додатковими зусиллями), щоб вчасно надати замовнику результат робіт (послугу) і отримати винагороду за ЦПД в повному обсязі, чого у працівника за трудовим договором не відбувається.

Вважаємо, що у вищезазначеній ситуації остаточне рішення щодо призначення страхової виплати підряднику (виконавцю) має прийняти замовник (роботодавець), враховуючи конкретний час і обставини виконання роботи підрядником (надання послуги виконавцем) за ЦПД. Фактично в цій ситуації виплата «лікарняних» за період страхового випадку підряднику (виконавцю) є компенсацією втраченого ним доходу (винагороди за ЦПД), який міг би отримати підрядник (виконавець) за виконану роботу (надану послугу) в період страхового випадку, а виконання цієї ж роботи (надання цієї ж послуги) в період після закінчення страхового випадку потребувало від підрядника (виконавця) додаткових зусиль, які й були додатково оплачені замовником шляхом виплати винагороди за ЦПД в повному обсязі (див. приклад 2 нижче). Якби підрядник (виконавець) додаткових зусиль не докладав, він би втратив частину винагороди за ЦПД.

Водночас замовник (роботодавець) має бути готовий відстоювати свою позицію щодо призначення страхової виплати підряднику (виконавцю) перед органом ПФУ, якщо в останнього виникнуть питання щодо правомірності такого призначення.

У разі відмови в наданні страхової виплати замовник (роботодавець) має видати або надіслати підряднику (виконавцю) повідомлення про відмову в призначенні страхової виплати із зазначенням причини відмови та порядку оскарження не пізніше 5 днів після прийняття відповідного рішення (абз. другий ч. 1 ст. 24 Закону № 1105).

Роботодавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків (п. 1 ч. 2, п. 4 ч. 5 ст. 8 Закону № 1105).

Розрахунок суми страхової виплати особам,
які працюють за цивільно-правовими договорами

Відповідно до пункту 30 Порядку № 1266 у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, на умовах цивільно-правового договору, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, обчислення середньої заробітної плати (суми заробітної плати) здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Страхові виплати та оплата перших 5 днів (17 днів — за місцем роботи, де стався страховий випадок за страхуванням від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку ЛН (у разі видачі ЛН у формі документа на папері — на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом. У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.⁴

ФССУ в роз’ясненні від 03.10.2018 (див. ВПЗ № 11/2020, стор. 122) повідомив, що застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та одночасно виконують роботи, надають послуги на умовах ЦПД, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах за рахунок коштів ФССУ по місцю знаходження замовника робіт, послуг на умовах ЦПД, і для реалізації цього права підрядник надає копії ЛН замовнику для подальшого призначення та надання зазначеної допомоги.

Міністерство соціальної політики України у листі від 17.12.2017 № 571/0/86-17/218 (далі — Лист № 571; див. ВПЗ № 2/2018, стор. 111) зазначило, що у випадку коли застрахована особа одночасно здійснює декілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, ЦПД, є фізичною особою – підприємцем тощо), розрахунок страхової виплати має здійснюватися окремо за кожним місцем діяльності (аналогічно розрахунку сум страхових виплат сумісникам, встановленому пунктом 30 Порядку № 1266). Тобто, якщо працівник у одного і того ж роботодавця одночасно працює за трудовим договором і за ЦПД, розрахунковий період, сума виплат в розрахунковому періоді, середньоденна заробітна плата і середньоденний дохід, сума страхової виплати визначаються окремо для роботи за трудовим договором і для роботи за ЦПД.

Середній дохід для розрахунку страхових виплат особам, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДПС (п. 32 Порядку № 1266). Наразі таким звітом є Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок), який подається до ДПС.

Мінсоцполітики у Листі № 571 та ФССУ в роз’ясненні від 08.07.2019 (див. ВПЗ № 11/2020, стор. 119) повідомили, що розрахунок матеріального забезпечення для осіб, які працюють на умовах ЦПД, має здійснюватися після подання звітності щодо сум нарахованого ЄСВ (наразі — Податкового розрахунку; — Авт.) за місяці розрахункового періоду.

Таким чином, розрахунок страхової виплати для осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, повинен здійснюватися після подання Податкового розрахунку за місяці розрахункового періоду, коли відомі сума нарахованої винагороди та сума сплаченого з неї ЄСВ у розрахунковому періоді.

Як зазначалося вище, роботодавці нараховують ЄСВ на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Сплата ЄСВ здійснюється в день виплати суми вказаної винагороди, а якщо таку винагороду нараховано, але не виплачено, ЄСВ сплачується не пізніше 20 календарних днів після закінчення місяця, в якому нараховано винагороду (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат особам, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, здійснюється відповідно до абзацу першого пункту 2 та пункту 3 Порядку № 1266 за місцем здійснення діяльності на умовах ЦПД, під час дії якого настав страховий випадок (Лист № 571).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 1266 сума страхових виплат застрахованій особі обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Що стосується кількості календарних днів, що підлягають оплаті, то необхідно враховувати наступне.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 1105 «лікарняні» у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини 1 цієї статті (зокрема, у випадку тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві), виплачуються ПФУ застрахованим особам з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини 1 цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищенаведеної норми був прийнятий і наразі діє Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 440 (далі — Порядок № 440). Відповідно до пункту 2 цього Порядку оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Отже, норми Порядку № 440 поширюються тільки на осіб, які працюють за трудовим договором (за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом) і яким нараховується заробітна плата (дохід) за відпрацьований час. На таких осіб (далі — працівники) поширюються норми трудового законодавства (зокрема, Кодексу законів про працю України), вони зобов’язані виконувати роботу в робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку, а в разі тимчасової непрацездатності в період роботи роботодавець нараховує їм оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності як компенсацію втрати заробітної плати в ці дні.

На осіб, які виконують роботу (надають послуги) за ЦПД, трудове законодавство не поширюється, а правовідносини з роботодавцем (замовником), як зазначено вище, регламентуються ЦКУ. Такі особи не зараховуються до штату підприємства, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, вони самостійно організовують свою роботу. При цьому роботодавцем (замовником) оплачується не процес праці, а його кінцеві результати, які оформляються актами виконаних робіт (наданих послуг).⁵

Таким чином, у разі хвороби фізичної особи під час дії ЦПД оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності йому роботодавцем (замовником) не здійснюється⁶, а починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності незалежно від припинення підприємницької чи іншої діяльності такої особи в період втрати працездатності, нарахування «лікарняних» здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Сума таких «лікарняних» відображається страхувальником (роботодавцем) в заяві-розрахунку, що подається до ПФУ з метою отримання від нього відповідного фінансування.

Якщо фізичній особі під час дії ЦПД видано (по ній сформовано) ЛН по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, то «лікарняні» по догляду за хворою дитиною віком до 14 років за рахунок ПФУ виплачуються застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше як за 14 календарних днів (ч. 3 ст. 15 Закону № 1105).

Що стосується розрахунку середньоденного доходу для оплати днів тимчасової непрацездатності фізичної особи під час дії ЦПД на виконання робіт (надання послуг), то згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за ЦПД, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, вичерпний перелік яких наведено в цьому пункті (далі — поважні причини).

Отже, для осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, середньоденний дохід в розрахунковому періоді визначається шляхом ділення нарахованого за розрахунковий період доходу (винагороди за ЦПД), з якого сплачено ЄСВ, на кількість календарних днів виконання робіт (надання послуг) за ЦПД в розрахунковому періоді.

Виходячи з норм пунктів 25 – 27 Порядку № 1266 розрахунковим періодом для особи, яка виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД, є:

– останні 12 календарних місяців виконання роботи (надання послуги) за ЦПД, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок;

– фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа), якщо застрахована особа виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД менше 12 календарних місяців;

– фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку, якщо застрахована особа виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД менше ніж календарний місяць.

Звертаємо увагу, що період (дати початку і закінчення) виконання роботи (надання послуги), тобто період дії ЦПД, зазначається в ЦПД (ст. 846, 905 ЦКУ).

Відомості про укладення з фізичною особою ЦПД на виконання робіт (надання послуг) відображаються в додатку Д5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» Податкового розрахунку. У реквізиті 10 «Період … цивільно-правових відносин …» додатка Д5 зазначаються дати початку і закінчення дії ЦПД, в реквізиті 07 «Категорія особи» — категорія 3 (особи, які виконують роботи за ЦПД), в реквізиті 16 «Документ підстава про початок, кінець … цивільно-правових відносин…» — номер і дата ЦПД. Тривалість (у календарних днях) цивільно-правових відносин протягом календарного місяця відображається в реквізиті 14 «Кількість календарних днів перебування у … цивільно-правових відносинах … протягом звітного місяця» додатка Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» Податкового розрахунку.

Частиною 2 статті 7 Закону № 2464 визначено, що для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД та отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Таким чином, якщо за ЦПД фізичною особою робота виконувалася (послуга надавалася) протягом декількох календарних місяців, а сума винагороди за виконану роботу (надану послугу) виплачена роботодавцем разово, то цю суму винагороди з метою нарахування ЄСВ необхідно розподілити по місяцях, протягом яких виконувалася робота (надавалася послуга). В результаті такого розподілу суми винагороди по місяцях у фізичної особи, яка захворіла в період дії ЦПД, будуть розрахунковий період і нарахований в ньому дохід, з якого сплачено ЄСВ (якщо дата початку дії ЦПД не збігається з першим днем хвороби фізичної особи). Відповідно, такій фізичній особі, яка надала ЛН роботодавцю (замовнику), останній повинен нарахувати «лікарняні» з 6-го дня хвороби, які виплачуються за рахунок ПФУ (див. приклади 2 і 3 нижче).

Якщо фізичною особою протягом одного календарного місяця виконувалася робота за ЦПД, за яку в цьому ж місяці йому виплачено винагороду, то в цілях визначення доходу в розрахунковому періоді для оплати ЛН, виданого в період дії ЦПД, рекомендуємо нараховану суму винагороди за виконану роботу розподілити на всі фактичні дні виконання роботи за ЦПД (тобто без днів хвороби) (див. приклад 1 нижче).

Якщо дата початку дії ЦПД збігається з першим днем хвороби фізичної особи, то на підставі норм пункту 28 Порядку № 1266 розрахунок «лікарняних» проводиться виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на день настання страхового випадку, тобто середньоденний дохід визначається діленням мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5 Порядку № 1266).

При нарахуванні «лікарняних» як працівникам, так і особам, які виконують роботи за ЦПД, роботодавцям необхідно враховувати їхній страховий стаж, обчислення якого має здійснюватися за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр соцстрахування). Для підтвердження страхового стажу, наявного у застрахованої особи на день настання страхового випадку, така особа повинна надати роботодавцю довідку форми ОК-7, що видається органом ПФУ (її можна отримати після реєстрації на вебпорталі ПФУ за запитом або через сервіс «Дія»). Крім того, роботодавець за згодою застрахованої особи може самостійно звернутися із запитом до ПФУ, в тому числі в електронній формі, для отримання інформації (довідки ОК-7) по такій застрахованій особі з Держреєстру соцстрахування (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 17 Закону № 2464).

Якщо в особи, яка виконує роботи за ЦПД, протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж становить менше 6 місяців, то на неї поширюються обмеження щодо максимальної суми «лікарняних» і «декретних», встановлені частиною 4 статті 12 Закону № 1105:

1) «лікарняні» — обчислюються виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачено ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;⁷

2) «декретні» — обчислюються виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачено ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.⁸

Якщо фізична особа, яка не працює на умовах трудового договору, виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД для декількох роботодавців, то для нарахування страхової виплати вона повинна надати довідки про середній дохід за місцями роботи за ЦПД. В такому випадку сумарний дохід, з якого розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за місцем (місцями) роботи за ЦПД не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ (аналогічно розрахунку сум страхових виплат сумісникам — п. 30 Порядку № 1266).

Що стосується строків надання страхових виплат особам, які працюють за ЦПД, то документи (в т. ч. ЛН) для призначення «лікарняних» розглядаються страхувальником не пізніше 10 робочих днів з дня їх надходження, «декретних» — не пізніше 3 робочих днів з дня їх надходження. Заява-розрахунок подається страхувальником до ПФУ не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття страхувальником рішення про призначення страхової виплати. ПФУ здійснює фінансування страхувальників протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку. «Лікарняні» і «декретні» виплачуються застрахованим особам, які працюють на умовах ЦПД, здійснюють підприємницьку або іншу діяльність, протягом 10 робочих днів після їх призначення (ч.ч. 1, 2 ст. 24, ч. 1 ст. 26 Закону № 1105, п.п. 3–6 Порядку фінансування страхувальників для надання страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою правління ПФУ від 19.08.2025 № 28-1).

Враховуючи вищевикладене, розглянемо порядок нарахування страхових виплат особам, які працюють за ЦПД, на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Нарахування «лікарняних» фізичній особі, яка виконувала роботу
за цивільно-правовим договором протягом одного місяця

Роботодавцем (замовником) з фізичною особою укладено ЦПД на виконання роботи (ремонт електроприладів) з 6 по 31 жовтня 2025 року. Ця фізична особа в жовтні 2025 року не працювала за трудовим договором і не виконувала роботи за ЦПД для інших замовників. Фізична особа за період дії ЦПД мала відремонтувати 50 електроприладів, за що мала отримати винагороду в сумі 50 000 грн. Водночас 31 жовтня фізична особа передала роботодавцю (замовнику) лише 30 відремонтованих електроприладів, що оформлено актом виконаних робіт від 31 жовтня. Одночасно з передачею результатів роботи фізична особа надала роботодавцю копію ЛН, засвідчену установою охорони здоров’я, з якої видно, що фізична особа хворіла з 10 по 19 жовтня (10 календарних днів).

На підставі акта виконаних робіт фізичній особі 31 жовтня була виплачена винагорода за ЦПД в сумі 30 000 грн, з якої сплачено ЄСВ в сумі 6600 грн (30 000 грн х 22%). Суми нарахованого фізичній особі доходу (винагороди за ЦПД) і сплаченого з нього ЄСВ роботодавець відображає в Податковому розрахунку за жовтень 2025 року. При цьому в додатку Д5 в реквізиті 10 зазначаються дата початку цивільно-правових відносин з фізичною особою — 06.10.2025 та дата закінчення таких відносин — 31.10.2025. У додатку Д1 зазначаються: в реквізиті 08 — 26 (код категорії застрахованої особи), в реквізиті 14 — 26 (кількість календарних днів перебування у цивільно-правових відносинах), в реквізитах 16 і 17 — 30 000,00 (сума винагороди за ЦПД). У додатку 4ДФ сума нарахованої і виплаченої винагороди за ЦПД (30 000 грн) відображається за ознакою доходу «102».

У фізичної особи протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж становить менше 6 місяців, тому застосовується обмеження, передбачене пунктом 1 частини 4 статті 12 Закону № 1105. Загальний страховий стаж фізичної особи згідно з довідкою ОК-7 становить 7 років, тому «лікарняні» нараховуються в розмірі 70% середнього доходу, але для застосування обмеження, передбаченого пунктом 1 частини 4 статті 12 Закону № 1105, загальний страховий стаж застрахованої особи значення не має.

Фізична особа в період дії ЦПД замість 50 електроприладів відремонтувала лише 30 електроприладів, тому втратила частину винагороди за ЦПД через страховий випадок, оскільки не виконувала роботу в період хвороби. Отже, така фізична особа має право за місцем виконання роботи за ЦПД на отримання «лікарняних» за рахунок ПФУ за період хвороби з 15 по 19 жовтня (5 календарних днів, починаючи з 6-го дня хвороби), а перші 5 календарних днів хвороби (з 10 по 14 жовтня) їй не оплачуються, оскільки це не передбачено ані Порядком № 440, ані Законом № 1105.

Оскільки ЦПД діяв в період з 6 по 31 жовтня 2025 року, а фізична особа хворіла в період з 10 по 19 жовтня, розрахунковий період включає фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку: з 6 по 9 жовтня (4 календарних дні).

Для визначення доходу, нарахованого в розрахунковому періоді, з якого сплачено ЄСВ, необхідно загальну суму винагороди розподілити на всі фактичні дні виконання роботи за ЦПД (тобто без днів хвороби). Враховуючи, що ЦПД укладено на період з 6 по 31 жовтня, який включає 26 календарних днів (далі — к. д.), з яких працівник хворів 10 к. д. з 10 по 19 жовтня, тобто фактично він виконував роботу 16 к. д. (26 – 10) то сума винагороди, що припадає на розрахунковий період з 6 по 9 жовтня, який включає 4 к. д., становить:

30 000 грн : 16 к. д. х 4 к. д. = 7500 грн

Середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді:

7500 грн : 4 к. д. = 1875 грн

Середньоденний дохід фізичної особи з урахуванням страхового стажу:

1875 грн х 70% = 1312,50 грн

Максимальний середньоденний дохід для осіб, у яких протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж становить менше 6 місяців (визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) — п. 5 Порядку № 1266):

8000 грн : 30,44 = 262,81 грн

Середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді з урахуванням страхового стажу більше ніж максимальний середньоденний дохід (1312,50 грн > 262,81 грн), тому для розрахунку суми «лікарняних» застосовується остання величина (262,81 грн).

Сума «лікарняних», яка нараховується фізичній особі за період хвороби з 15 по 19 жовтня, що повністю фінансується ПФУ:

262,81 грн х 5 к. д. хвороби = 1314,05 грн

Ця сума «лікарняних» відображається в Податковому розрахунку за місяць, в якому нараховано «лікарняні», — листопад 2025 року. «Лікарняні» в розділі I загальної таблиці Податкового розрахунку відображаються в рядку 1.4 з перенесенням до рядка 1 та в рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2. У додатку Д1 в рядку по фізичній особі з сумою «лікарняних» відображаються, зокрема: в реквізиті 08 — 29 (код категорії застрахованої особи), в реквізиті 10 — 10.2025 (місяць та рік, за який проведено нарахування), в реквізиті 12 — 10 (загальна кількість календарних днів хвороби), в реквізитах 16 та 17 — 1314,05 (сума «лікарняних»). У додатку 4ДФ сума нарахованих і виплачених «лікарняних» (1314,05 грн) відображається за ознакою доходу «127» (інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ; пп. 164.2.20 ПКУ).

ПРИКЛАД 2

Нарахування «лікарняних» фізичній особі, яка виконувала роботу
за цивільно-правовим договором протягом 5 місяців

Роботодавцем (замовником) з фізичною особою був укладений ЦПД на виконання роботи (установка, налагодження та запуск обладнання) з 2 червня по 30 жовтня 2025 року. Ця фізична особа в червні – жовтні 2025 року не працювала за трудовим договором і не виконувала роботи за ЦПД для інших замовників. Передачу результатів роботи замовнику за актом здійснено 30 жовтня 2025 року і в цей же день фізичній особі була виплачена винагорода за ЦПД в сумі 100 000 грн зі сплатою в цей день ЄСВ в сумі 22 000 грн (100 000 грн х 22%). У додатку Д5 Податкового розрахунку за червень в реквізиті 10 була вказана дата початку цивільно-правових відносин з фізичною особою — 02.06.2025.

В кінці жовтня 2025 року фізична особа надала роботодавцю копію ЛН, засвідчену установою охорони здоров’я, відповідно до якої фізична особа хворіла з 22 вересня по 10 жовтня 2025 року (19 календарних днів). Роботодавець прийняв рішення про призначення їй «лікарняних», оскільки настання у фізичної особи (виконавця) страхового випадку (хвороби) призвело до того, що виконання частини роботи було перенесено на період після закінчення страхового випадку (після 10 жовтня), внаслідок чого виконавець був змушений виконувати роботу в більш активному режимі (з додатковими зусиллями), щоб вчасно надати замовнику результат робіт.

«Лікарняні» за рахунок ПФУ нараховуються фізичній особі за період хвороби з 27 вересня по 10 жовтня (14 календарних днів, починаючи з 6-го дня хвороби), а перші 5 календарних днів хвороби (з 22 по 26 вересня) їй не оплачуються.

Протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж фізичної особи становить більше 6 місяців, загальний страховий стаж — 15 років, тому фізична особа має право на нарахування «лікарняних» в розмірі 100% середнього доходу.

Оскільки період виконання робіт за ЦПД включає 5 календарних місяців (червень – жовтень), суму винагороди за ЦПД, виплачену в жовтні, необхідно розподілити на 5 місяців. Після такого розподілу на кожний місяць з червня по жовтень припадає частина винагороди в сумі 20 000 грн (100 000 грн : 5 міс.). На цю частину винагороди в кожному місяці нараховується ЄСВ в сумі 4400 грн (20 000 грн х 22%), при цьому загальна сума нарахованого ЄСВ становить 22 000 грн (4400 грн х 5 міс. або 100 000 грн х 22%).

Суми нарахованої фізичній особі винагороди за ЦПД і сплаченого з неї ЄСВ роботодавець відображає в Податковому розрахунку за жовтень 2025 року. Сума винагороди за ЦПД відображається в додатку Д1 з розподілом по місяцях у 5 окремих рядках по 20 000 грн — за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, при цьому в реквізиті 14 необхідно вказати: в рядку за червень — 29 (кількість календарних днів перебування у цивільно-правових відносинах), за липень — 31, за серпень — 31, за вересень — 30, за жовтень — 30; в реквізиті 08 — 26; в реквізиті 09 — 1 (код типу нарахувань). У додатку Д5 в реквізиті 10 зазначається дата закінчення цивільно-правових відносин — 30.10.2025. У додатку 4ДФ сума нарахованої та виплаченої винагороди за ЦПД (100 000 грн) відображається за ознакою доходу «102».

Враховуючи, що фізична особа почала виконувати роботу за ЦПД з 2 червня (не з 1 червня), а захворіла 22 вересня, розрахунковий період включає 2 календарних місяці, які повністю відпрацьовані до настання страхового випадку: липень – серпень.

Дохід фізичної особи в розрахунковому періоді, з якого сплачено ЄСВ:

20 000 грн (винагорода, що припадає на липень) + 20 000 грн (винагорода, що припадає на серпень) = 40 000 грн

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

31 к. д. (липень) + 31 к. д. (серпень) = 62 к. д.

Середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді:

40 000 грн : 62 к. д. = 645,16 грн

Сума «лікарняних», яка нараховується фізичній особі за період хвороби з 27 вересня по 10 жовтня (14 календарних днів), що повністю фінансується ПФУ:

645,16 грн х 14 к. д. хвороби = 9032,24 грн

Ця сума «лікарняних» відображається в Податковому розрахунку за місяць, в якому її нараховано, — листопад 2025 року. «Лікарняні» в розділі I загальної таблиці Податкового розрахунку відображаються в рядку 1.4 з перенесенням до рядка 1 та в рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2. У додатку Д1 по фізичній особі «лікарняні» відображаються в двох рядках:

– в першому рядку відображаються «лікарняні», що припадають на вересень, зокрема: в реквізиті 08 — 29 (код категорії застрахованої особи), в реквізиті 10 — 09.2025, в реквізиті 12 — 4 (кількість календарних днів хвороби з 27 по 30 вересня), в реквізитах 16 та 17 — 2580,64 (сума «лікарняних», що припадають на вересень: 645,16 грн х 4 к. д.), в реквізиті 20 — 567,74 (сума ЄСВ, нарахованого на «лікарняні», що припадають на вересень: 2580,64 грн х 22%);

– в другому рядку відображаються «лікарняні», що припадають на жовтень, зокрема: в реквізиті 08 — 29, в реквізиті 10 — 10.2025, в реквізиті 12 — 10 (кількість календарних днів хвороби з 1 по 10 жовтня), в реквізитах 16 та 17 — 6451,60 (сума «лікарняних», що припадають на жовтень: 645,16 грн х 10 к. д.), в реквізиті 20 — 1419,35 (сума ЄСВ, нарахованого на «лікарняні», що припадають на жовтень: 6451,60 грн х 22%).

У додатку 4ДФ сума нарахованих і виплачених «лікарняних» (9032,24 грн) відображається за ознакою доходу «127» (інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ; пп. 164.2.20 ПКУ).

ПРИКЛАД 3

Нарахування «лікарняних» працівнику, який в одного роботодавця
одночасно працює за трудовим договором і виконує роботу за ЦПД

Працівник Борисов Б. Б. працює на підприємстві за трудовим договором системним адміністратором з 2020 року (основне місце роботи). З цим же підприємством він як фізична особа уклав ЦПД на виконання роботи (створення для підприємства сайту з певним функціоналом) з 18 серпня по 17 жовтня 2025 року з розміром винагороди 45 000 грн. У додатку Д5 Податкового розрахунку за серпень в реквізиті 10 була вказана дата початку цивільно-правових відносин з фізичною особою — 18.08.2025.

Працівник (фізична особа) Борисов Б. Б. хворів у період з 1 по 15 жовтня 2025 року (15 календарних днів), тому 16 жовтня надав підприємству паперовий ЛН, який є підставою для нарахування працівнику Борисову Б. Б. «лікарняних» за основним місцем роботи (де він працює за трудовим договором), а копія такого ЛН, засвідчена підписом керівника та печаткою (за наявності) підприємства, є підставою для нарахування «лікарняних» Борисову Б. Б. як фізичній особі, яка працює за ЦПД.

У зв’язку з хворобою станом на 17 жовтня 2025 року Борисов Б. Б. виконав не весь обсяг робіт (зі створення сайту для підприємства) за ЦПД, тому сторони ЦПД прийняли рішення продовжити строк дії ЦПД на виконання роботи зі створення сайту до 31 жовтня 2025 року, про що були внесені доповнення до ЦПД. Борисов Б. Б. виконав всю роботу за ЦПД (створив для підприємства сайт з певним функціоналом) 30 жовтня 2025 року і в цей день передав її результати за актом, а 31 жовтня підприємство виплатило йому винагороду за ЦПД в сумі 45 000 грн зі сплатою в цей день ЄСВ у розмірі 9900 грн (45 000 грн х 22%).

Враховуючи, що станом на первинний день закінчення дії ЦПД — 17 жовтня 2025 року працівник через настання страхового випадку (хвороби) не виконав весь обсяг робіт, передбачений ЦПД, і фактично втратив частину винагороди за ЦПД, а для завершення виконання роботи за ЦПД сторони вимушено продовжили дію ЦПД до 31 жовтня, то роботодавець (замовник) прийняв рішення про призначення фізичній особі (виконавцю) «лікарняних» за період хвороби, які нараховано на початку листопада.

Протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж Борисова Б. Б. становить більше 6 місяців. Його загальний страховий стаж згідно з довідкою ОК-7 становить 10 років, тому він має право на нарахування «лікарняних» в розмірі 100% середньої заробітної плати і 100% середнього доходу.

Визначення суми «лікарняних», яку належить виплатити Борисову Б. Б. як працівнику і як фізичній особі, яка виконує роботу за ЦПД, здійснюється окремо.

1. Сума «лікарняних» за основним місцем роботи.

Оскільки працівник хворів у період з 1 по 15 жовтня 2025 року, розрахунковий період у нього становить останні 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку: жовтень 2024 року – вересень 2025 року. У цьому розрахунковому періоді, який включає 365 календарних днів (далі — к. д.), він працював, був у щорічній відпустці 24 к. д., хворів протягом 10 к. д. днів у квітні 2025 року, перебував у відпустці без збереження заробітної плати 15 к. д. (ст. 26 Закону України «Про відпустки»), тобто був відсутній на роботі з поважних причин сумарно протягом 25 (10 + 15) к. д. Загальний дохід працівника в розрахунковому періоді без урахування «лікарняних», нарахованих у квітні 2025 року, але з урахуванням відпускних та всіх інших виплат, з яких сплачено ЄСВ, становить 285 976,14 грн.

Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

285 976,14 грн : (365 к. д. – 25 к. д.) = 841,11 грн

Загальна сума «лікарняних» за період хвороби:

841,11 грн х 15 к. д. хвороби = 12 616,65 грн

Сума «лікарняних», яка виплачується за перші 5 к. д. хвороби (з 1 по 5 жовтня) за рахунок роботодавця:

841,11 грн х 5 к. д. хвороби = 4205,55 грн

Сума «лікарняних», що виплачується за 10 к. д. хвороби (з 6 по 15 жовтня) за рахунок ПФУ:

841,11 грн х 10 к. д. хвороби = 8411,10 грн

2. Сума «лікарняних» фізичній особі, яка виконує роботу за ЦПД.

Оскільки період виконання роботи за ЦПД з 18 серпня по 31 жовтня 2025 року включає 3 календарні місяці (серпень, вересень, жовтень), суму винагороди за ЦПД, виплачену в жовтні, необхідно розподілити на 3 місяці. Після такого розподілу на кожний місяць з серпня по жовтень припадає частина винагороди в сумі 15 000 грн (45 000 грн : 3 міс.). На цю частину винагороди в кожному місяці нараховується ЄСВ в сумі 3300 грн (15 000 грн х 22%), при цьому загальна сума ЄСВ, нарахованого на винагороду, становить 9900 грн (3300 грн х 3 міс. або 45 000 грн х 22%).

Суми нарахованої фізичній особі винагороди за ЦПД і сплаченого з неї ЄСВ роботодавець відображає в Податковому розрахунку за жовтень 2025 року. Сума винагороди за ЦПД відображається в додатку Д1 з розподілом по місяцях у 3 окремих рядках по 15 000 грн — за серпень, вересень, жовтень, при цьому в реквізиті 14 необхідно вказати: в рядку за серпень — 14 (кількість календарних днів перебування у цивільно-правових відносинах: з 18 по 31 серпня), за вересень — 30, за жовтень — прочерк (у рядку із зарплатою — 31); в реквізиті 08 — 26; в реквізиті 09 — 1 (код типу нарахувань). У додатку Д5 в реквізиті 10 зазначається дата закінчення цивільно-правових відносин — 31.10.2025. У додатку 4ДФ сума нарахованої та виплаченої винагороди за ЦПД (45 000 грн) відображається за ознакою доходу «102».

Враховуючи, що фізична особа почала виконувати роботу за ЦПД з 18 серпня, а захворіла 1 жовтня, розрахунковий період включає 1 календарний місяць — вересень, який повністю відпрацьований до настання страхового випадку.

Дохід фізичної особи в розрахунковому періоді (вересні) становить 15 000 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (вересні) — 30 к. д.

Середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді:

15 000 грн : 30 к. д. = 500 грн

«Лікарняні» за рахунок ПФУ нараховуються фізичній особі за період з 6 по 15 жовтня (10 к. д., починаючи з 6-го дня хвороби), а перші 5 к. д. хвороби (з 1 по 5 жовтня) їй не оплачуються.

Сума «лікарняних», яка нараховується фізичній особі за період хвороби з 6 по 15 жовтня, яка повністю фінансується ПФУ:

500 грн х 10 к. д. хвороби = 5000 грн

Таким чином, за дні хвороби в жовтні підприємство повинно нарахувати Борисову Б. Б.:

– «лікарняні» як працівнику в сумі 8411,10 грн;

– «лікарняні» як фізичній особі, яка виконувала роботу за ЦПД, в сумі 5000 грн.⁹

____________________________________________________________________________

Звертаємо увагу на такий нюанс: якщо працівнику в розрахунковому періоді, крім заробітної плати, цим самим роботодавцем нараховувалася винагорода за ЦПД за виконану роботу (надану послугу), з якої сплачено ЄСВ, то така винагорода не враховується при обчисленні середньої заробітної плати за основним місцем роботи для нарахування страхової виплати.

Наприклад, якщо працівник за основним місцем роботи хворів в період з 13 по 24 жовтня 2025 року, а в розрахунковому періоді (жовтень 2024 року – вересень 2025 року) йому, крім заробітної плати, цим самим роботодавцем 16 липня 2025 року була виплачена винагорода за виконану роботу за ЦПД, що діяв в період з 1 по 15 липня 2025 року, то така винагорода не враховується при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді за основним місцем роботи.

Крім того, якщо фізичній особі за поточним ЦПД, що діє в період з 01.07.2025 по 31.10.2025, нараховано винагороду за виконану роботу 31.10.2025, і така фізична особа в період дії цього ЦПД хворіла з 06.10.2025 по 19.10.2025, а в розрахунковому періоді (липень – вересень) цим же роботодавцем фізичній особі нараховувалася винагорода за виконану роботу за іншим ЦПД, який діяв в період з 21.07.2025 по 08.08.2025, то така (інша) винагорода не враховується при обчисленні середнього доходу в розрахунковому періоді за поточним ЦПД. Тобто при обчисленні середнього доходу для розрахунку страхової виплати за страховим випадком, що припадає на період дії поточного ЦПД, в розрахунковому періоді враховується лише сума винагороди, яка виплачується за поточним ЦПД.

Стосовно виплати «декретних» ПФУ в листі від 10.05.2023 № 2800-030401-8/25868 (див. ВПЗ № 6/2023, стор. 85) та ФССУ в роз’ясненні від 08.07.2019 (див. ВПЗ № 11/2020, стор. 119) повідомили, що якщо страховий випадок «вагітність та пологи» настав в період дії ЦПД, то особа, яка виконувала роботи за ЦПД, має право на «декретні». Оскільки «декретні» є компенсацією втраченого доходу за період «декретної» відпустки, а особам, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, не передбачено надання «декретної» відпустки, то «декретні» вказаним особам мають надаватися лише за період з початку страхового випадку і до завершення дії ЦПД (див. приклад 4 нижче).

Обмеження строку виплати «декретних» датою завершення дії ЦПД пояснюється тим, що після закінчення строку дії ЦПД фізична особа втрачає статус застрахованої особи та, відповідно, втрачає право на отримання «декретних» (на відміну від «лікарняних», які виплачуються незалежно від припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, — ч. 2 ст. 15 Закону № 1105).

Нагадаємо, що «декретні» виплачуються застрахованій особі (в тому числі тій, що працює за ЦПД) повністю (з 1-го дня тимчасової непрацездатності, зазначеного в «декретном» ЛН) за рахунок ПФУ в розмірі 100% середнього доходу (ч. 1 ст. 19 Закону № 1105).

Сума «декретних» у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачено ЄСВ, та не може бути меншою за розмір «декретних», обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 19 Закону № 1105).

Отже, якщо в розрахунковому періоді середньоденний дохід фізичної особи є меншим ніж мінімальний середньоденний дохід, обчислений із мінімальної заробітної плати, тобто у 2025 році менше 262,81 грн (8000 грн : 30,44), то сума «декретних» розраховується шляхом множення мінімального середньоденного доходу на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами до завершення строку дії ЦПД.¹⁰

Якщо в розрахунковому періоді середньоденний дохід фізичної особи буде більше ніж максимальний середньоденний дохід, обчислений із максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, тобто у 2025 році буде більше 5256,24 грн (8000 грн х 20 : 30,44), то сума «декретних» розраховується шляхом множення максимального середньоденного доходу на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами до завершення строку дії ЦПД.¹⁰

¹⁰ Детально про нарахування «декретних» працівницям, в тому числі про застосування верхнього та нижнього обмеження суми «декретних», розказано та показано на прикладах у статті «Надання відпустки і допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами» журналу «Все про працю і зарплату» № 11/2024, стор. 28.

Крім того, якщо в особи, яка виконує роботи за ЦПД, протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж становить менше 6 місяців, то «декретні» обчислюються виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачено ЄСВ, але не більше за розмір, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (п. 2 ч. 4 ст. 12 Закону № 1105).¹⁰

¹⁰ Детально про нарахування «декретних» працівницям, в тому числі про застосування верхнього та нижнього обмеження суми «декретних», розказано та показано на прикладах у статті «Надання відпустки і допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами» журналу «Все про працю і зарплату» № 11/2024, стор. 28.

ПРИКЛАД 4

Нарахування «декретних» працівниці, яка виконує роботу за ЦПД

Роботодавцем (замовником) з фізичною особою (виконавцем) – жінкою був укладений ЦПД на виконання роботи (ремонт службових приміщень роботодавця) з 1 липня по 31 жовтня 2025 року. У додатку Д5 Податкового розрахунку за липень в реквізиті 10 була вказана дата початку цивільно-правових відносин з фізичною особою — 01.07.2025. Ця фізична особа в липні – жовтні 2025 року не працювала за трудовим договором і не виконувала роботи за ЦПД для інших замовників. За договором ЦПД роботодавець (замовник) мав прийняти у фізичної особи (виконавця) роботи за актом 31 жовтня 2025 року з виплатою їй винагороди за ЦПД в сумі 80 000 грн. Але працівниця 16 жовтня надала роботодавцю (замовнику) ЛН у зв’язку з вагітністю та пологами, датований з 17 жовтня 2025 року по 19 лютого 2026 року — 126 календарних днів (далі — к. д.).

Оскільки з 17 жовтня 2025 року фізична особа не могла працювати, у другій половині жовтня роботодавець виплатив їй винагороду за фактично виконану роботу за ЦПД в період з 1 липня по 16 жовтня в сумі 70 000 грн та одночасно прийняв рішення про призначення фізичній особі страхової виплати – «декретних», оскільки через настання страхового випадку (вагітність та пологи) в період дії ЦПД фізична особа не виконала весь обсяг робіт, передбачений ЦПД, і фактично втратила частину винагороди за ЦПД.

«Декретний» ЛН оплачується ПФУ частково — тільки за період з дня настання страхового випадку по день закінчення дії ЦПД — з 17 по 31 жовтня 2025 року (15 к. д.). У заяві-розрахунку, що подається до ПФУ, роботодавець зазначає суму «декретних» за 15 к. д. (з 17 по 31 жовтня).

Оскільки період виконання робіт за ЦПД включає 4 календарних місяці (липень – жовтень), суму винагороди за ЦПД, виплачену в жовтні, необхідно розподілити на 4 місяці. Після такого розподілу на кожний місяць з липня по жовтень припадає частина винагороди в сумі 17 500 грн (70 000 грн : 4 міс.). На цю частину винагороди в кожному місяці нараховується ЄСВ в сумі 3850 грн (17 500 грн х 22%), при цьому загальна сума нарахованого ЄСВ становить 15 400 грн (3850 грн х 4 міс. або 70 000 грн х 22%).

Суми нарахованої фізичній особі винагороди за ЦПД і сплаченого з неї ЄСВ роботодавець відображає в Податковому розрахунку за жовтень 2025 року. Сума винагороди за ЦПД відображається в додатку Д1 з розподілом по місяцях у 4 окремих рядках по 17 500 грн — за липень, серпень, вересень, жовтень, при цьому в реквізиті 14 зазначаються: в рядку за липень — 31 (кількість календарних днів перебування у цивільно-правових відносинах), за серпень — 31, за вересень — 30, за жовтень — 31; в реквізиті 08 — 26; в реквізиті 09 — 1. У додатку Д5 в реквізиті 10 зазначається дата закінчення цивільно-правових відносин — 31.10.2025. У додатку 4ДФ сума нарахованої та виплаченої винагороди за ЦПД (70 000 грн) відображається за ознакою доходу «102».

Враховуючи, що фізична особа почала виконувати роботу за ЦПД з 1 липня, а страховий випадок настав 17 жовтня, то розрахунковий період включає 3 календарних місяці, які повністю відпрацьовані до настання страхового випадку: липень – вересень.

Дохід фізичної особи в розрахунковому періоді, з якого сплачено ЄСВ:

17 500 грн (липень) + 17 500 грн (серпень) + 17 500 грн (вересень) = 52 500 грн

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

31 к. д. (липень) + 31 к. д. (серпень) + 30 к. д. (вересень) = 92 к. д.

Середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді:

52 500 грн : 92 к. д. = 570,65 грн

Протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж фізичної особи становить менше 6 місяців, тому застосовується обмеження, передбачене пунктом 2 частини 4 статті 12 Закону № 1105 та пунктом 29 Порядку № 1266, а саме «декретні» обчислюються виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачено ЄСВ, але не більше за розмір, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Максимальний середньоденний дохід для нарахування «декретних» визначається шляхом ділення двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5 Порядку № 1266), тому для працівниці в жовтні 2025 року становить:

8000 грн х 2 : 30,44 = 525,62 грн

Оскільки середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді більше ніж максимальний середньоденний дохід (570,65 грн > 525,62 грн), для розрахунку суми «декретних» застосовується остання величина (525,62 грн).

Сума «декретних», яка нараховується фізичній особі за 15 к. д. (з 17 по 31 жовтня) і повністю фінансується ПФУ, становить:

525,62 грн х 15 к. д. = 7884,30 грн

Ця сума «декретних» відображається в Податковому розрахунку за місяць, в якому її нараховано, — листопад 2025 року. При цьому вона в розділі I загальної таблиці Податкового розрахунку відображається в рядку 1.5 з перенесенням до рядка 1 та в рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2. У додатку Д1 в рядку по фізичній особі з сумою «декретних» відображаються, зокрема: в реквізиті 08 — 42 (код категорії застрахованої особи), в реквізиті 10 — 10.2025, в реквізиті 15 — 15 (кількість календарних днів, за які нараховано «декретні»), в реквізитах 16 та 17 — 7884,30 (сума «декретних»), в реквізиті 20 — 1734,55 (сума ЄСВ, нарахованого на «декретні»: 7884,30 грн х 22%). У додатку 4ДФ сума нарахованих і виплачених «декретних» (7884,30 грн) відображається за ознакою доходу «128» (пп. 165.1.1 ПКУ).