Выплата «больничных» и «декретных» лицам, работающим по гражданско-правовым договорамВиплата «лікарняних» і «декретних» особам, які працюють за цивільно-правовими договорами

Еще 11 октября 2017 года в Закон Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV (далее — Закон № 1105) были внесены изменения Законом Украины от 03.10.2017 г. № 2148-VIII, о которых мы тогда детально рассказывали¹, в частности был расширен перечень застрахованных лиц в сфере общеобязательного государственного социального страхования.

Так, с 11 октября 2017 года и по настоящее время согласно части 1 статьи 18 и части 1 статьи 35 Закона № 1105 социальному страхованию в связи с временной утратой трудоспособности и от несчастного случая на производстве, подлежат, в частности, лица, работающие на условиях гражданско-правового договора.

В части 1 статьи 19 Закона № 1105 определено, что право на материальное обеспечение и социальные услуги по страхованию в связи с временной утратой трудоспособности имеют застрахованные лица. Это право возникает с наступлением страхового случая в период работы (включая время испытания и день увольнения), занятия предпринимательской и другой деятельностью, если иное не предусмотрено законом.

В соответствии с частью 1 статьи 30 Закона № 1105 материальное обеспечение и социальные услуги по страхованию в связи с временной утратой трудоспособности застрахованным лицам, работающим на условиях трудового договора (контракта), гражданско-правового договора и на других основаниях, предусмотренных законом, назначаются и предоставляются по основному месту работы (деятельности).

Пособие по временной нетрудоспособности, включая уход за больным ребенком (далее — «больничные»), пособие по беременности и родам (далее — «декретные») застрахованным лицам (в том числе тем, которые осуществляют предпринимательскую или другую деятельность и одновременно работают на условиях трудового договора) предоставляется по основному месту работы² (деятельности) и по совместительству³ (найму) в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.

В настоящее время действует Порядок исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 г. № 1266 (далее — Порядок № 1266). Поэтому страхователям (работодателям) при начислении «больничных» и «декретных» лицам, работающим на условиях гражданско-правового договора (далее — ГПД), необходимо учитывать действующие нормы Закона № 1105 и Порядка № 1266, а также руководствоваться разъяснениями Министерства социальной политики Украины (далее — Минсоцполитики), поскольку пунктом 4 постановления Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 г. № 1266 предоставлено право именно Минсоцполитики предоставлять разъяснения касательно применения норм Порядка № 1266. Одно из таких разъяснений предоставлено в письме Минсоцполитики от 17.12.2017 г. № 571/0/86-17/218 (далее — Письмо № 571).⁴

Согласно части 1 статьи 31 Закона № 1105 основанием для назначения пособия по временной нетрудоспособности, по беременности и родам является выданный в установленном порядке листок нетрудоспособности (далее — ЛН). В случае работы по совместительству, по трудовому договору (контракту) одновременно с осуществлением предпринимательской или другой деятельности основанием для назначения пособия является копия ЛН, удостоверенная подписью руководителя и печатью (при наличии) по основному месту работы. Для застрахованных лиц, которые одновременно осуществляют предпринимательскую и другую деятельность и не работают на условиях трудового договора (контракта), копию ЛН удостоверяет учреждение здравоохранения, которое его выдает.

Таким образом, лицам, которые работают на условиях трудового договора по основному месту работы и одновременно для своего «основного» работодателя выполняют работы (предоставляют услуги) по ГПД (в том числе в рамках предпринимательской или другой деятельности), начислять «больничные» и «декретные» (далее — страховые выплаты) должен «основной» работодатель на основании предоставленного работником ЛН (см. пример 3 ниже).

Лицам, которые работают на условиях трудового договора по месту работы по совместительству и одновременно по такому месту работы для своего работодателя (далее — «дополнительный» работодатель) выполняют работы (предоставляют услуги) по ГПД (в том числе в рамках предпринимательской или другой деятельности), начислять «больничные» и «декретные» должен «дополнительный» работодатель на основании копии ЛН, удостоверенной подписью руководителя и печатью (при наличии) по основному месту работы.

Лицам, которые не работают на условиях трудового договора (не имеют основного места работы и места работы по совместительству), но выполняют работы (предоставляют услуги) по ГПД (в том числе в рамках предпринимательской или другой деятельности), начислять «больничные» и «декретные» должен заказчик работ или услуг (работодатель) на основании копии ЛН, удостоверенной учреждением здравоохранения, выдающим ЛН лицу, а оригинал ЛН может оставаться у такого лица (см. примеры 1 и 2 ниже).

Особенности предоставления страховых выплат лицам,
работающим по гражданско-правовым договорам

Сразу отметим, что действующим законодательством недостаточно урегулирован порядок расчета суммы страховой выплаты лицам, выполняющим работы (предоставляющим услуги) по ГПД. Более того, по мнению Фонда социального страхования Украины (далее — ФССУ, Фонд), изложенному в разъяснении от 08.07.2019 г. (далее — Разъяснение ФССУ; см. в этом номере), размещенном на сайте этого Фонда, в некоторых случаях невозможно предоставление страховых выплат указанным лицам. Поэтому прежде чем перейти к расчету сумм страховых выплат, напомним порядок выполнения работ (предоставления услуг) по ГПД, который регламентируется Гражданским кодексом Украины (далее — ГКУ).

Договором на выполнение работы обычно является договор подряда, особенности заключения и выполнения которого определены главой 61 ГКУ. Согласно статье 837 ГКУ по договору подряда одна сторона (подрядчик) обязуется на свой риск выполнить определенную работу по заданию другой стороны (заказчика), а заказчик обязуется принять и оплатить выполненную работу. Договор подряда может заключаться на изготовление, обработку, переработку, ремонт вещи или на выполнение другой работы с передачей ее результата заказчику.

В договоре подряда определяется цена работы или способы ее определения. Цена работы в договоре подряда включает возмещение расходов подрядчика и плату за выполненную им работу (ст. 843 ГКУ). Если договором подряда не предусмотрена предварительная оплата выполненной работы или отдельных ее этапов, заказчик обязан уплатить подрядчику обусловленную цену после окончательной сдачи работы при условии, что работа выполнена надлежащим образом и в согласованный срок или, с согласия заказчика, — досрочно. Подрядчик вправе требовать выплаты ему аванса только в случае и в размере, установленных договором (ст. 854 ГКУ).

В договоре подряда также устанавливаются сроки выполнения работы или ее отдельных этапов. Если в договоре подряда не установлены сроки выполнения работы, подрядчик обязан выполнить работу, а заказчик имеет право требовать ее выполнения в разумные сроки, в соответствии с сутью обязательства, характером и объемом работы, обычаями делового оборота (ст. 846 ГКУ).⁵

Что касается ГПД на предоставление услуг, то согласно части 1 статьи 901 ГКУ по договору о предоставлении услуг одна сторона (исполнитель) обязуется по заданию другой стороны (заказчика) предоставить услугу, которая потребляется в процессе совершения определенного действия или осуществления определенной деятельности, а заказчик обязуется оплатить исполнителю указанную услугу, если иное не установлено договором.

Продолжительностью договора (подряда, о предоставлении услуг и других ГПД) является время, в течение которого стороны могут осуществить свои права и выполнить свои обязанности по договору. Договор вступает в силу с момента его заключения (ст. 631 ГКУ).

Таким образом, договор подряда (договор о предоставлении услуг) вступает в силу с момента его заключения и действует до даты, указанной в таком договоре (как правило, действует до даты передачи работы (предоставления услуги) или осуществления оплаты). Оплата выполненной работы (предоставленной услуги) обычно осуществляется по факту ее передачи (предоставления) заказчику, что оформляется актом приема-передачи выполненной работы (предоставленной услуги).

Обращаем внимание, что подрядчик (исполнитель) самостоятельно планирует свой рабочий процесс, в том числе на свое усмотрение определяет время (дни, часы), в течение которого он будет выполнять работу (предоставлять услугу), предусмотренную ГПД, при этом для заказчика (работодателя) важен только факт получения конечного результата работ, который подлежит оплате. При этом как на момент заключения ГПД, так и на момент предоставления заказчику (работодателю) конечного результата работ невозможно достоверно определить, в какие именно календарные дни подрядчик (исполнитель) будет выполнять или выполнял работу, предусмотренную ГПД.

Напомним, что согласно части 1 статьи 22 Закона № 1105 пособие по временной нетрудоспособности предоставляется застрахованному лицу в форме материального обеспечения, которое полностью или частично компенсирует потерю заработной платы (дохода), в случае наступления у него одного из страховых случаев, указанных в этой части, а в соответствии с частью 1 статьи 25 Закона № 1105 пособие по беременности и родам предоставляется застрахованному лицу в форме материального обеспечения, которое компенсирует потерю заработной платы (дохода) за период отпуска в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» отпуск).

Отметим, что «декретный» отпуск (как и любой другой отпуск) предоставляется только работникам (лицам, с которыми заключен трудовой договор или контракт) и не может быть предоставлен лицам, выполняющим работы (предоставляющим услуги) по ГПД.

Таким образом, «больничные» и «декретные» предоставляются как компенсация потери заработной платы (дохода) за период страхового случая. Но если у работника факт потери заработной платы вследствие наступления страхового случая не оспорим (работник в период страхового случая не работает, поэтому ему не начисляется заработная плата за этот период), то у подрядчика (исполнителя) факт потери дохода (вознаграждения по ГПД) не обязателен, поскольку подрядчик (исполнитель) может выполнить работу (предоставить услугу) после окончания страхового случая, сдать результат работ в предусмотренный ГПД срок и получить вознаграждение в полном объеме.

Учитывая вышеизложенное, в Разъяснении ФССУ сделан вывод, что если подрядчик (исполнитель) предоставил заказчику ЛН (или его заверенную копию), даты которого приходятся на период действия ГПД, то он имеет право на оплату ЛН только при условии потери определенной части заработка (дохода). То есть, если заказчиком будет осуществлена оплата по ГПД в полном объеме в определенный ГПД срок, то оплачивать ЛН нельзя, поскольку нет факта потери заработка (дохода). Учитывая, что «декретные» являются компенсацией утраченного дохода за период «декретного» отпуска, то они должны предоставляться за счет денежных средств Фонда только за период с начала наступления страхового случая и до завершения действия ГПД.

Конечно, определенная логика в выводах ФССУ есть, однако ни Закон № 1105, ни Порядок № 1266 не содержат прямого запрета на предоставление страховой выплаты подрядчику (исполнителю), если у него нет факта потери дохода (вознаграждения по ГПД). Также не совсем понятно (Фонд не разъясняет), каким образом необходимо рассчитывать сумму страховой выплаты, если вознаграждение по ГПД выплачено подрядчику (исполнителю) частично (Закон № 1105 и Порядок № 1266 такого механизма не содержат). В результате создается впечатление, что Разъяснение ФССУ имеет целью сэкономить денежные средства Фонда в ущерб застрахованным лицам. К тому же, как отмечалось выше, право предоставлять разъяснения о применении норм Порядка № 1266 предоставлено только Минсоцполитики. Это касается и разъяснений по расчету суммы страховой выплаты лицам, выполняющим работы (предоставляющим услуги) по ГПД. Примером такого разъяснения является Письмо № 571.

В Письме № 571 нет вывода, аналогичного выводу в Разъяснении ФССУ, согласно которому если подрядчик (исполнитель) предоставил заказчику ЛН (его заверенную копию), даты которого приходятся на период действия ГПД, то он имеет право на оплату ЛН только при условии потери определенной части заработка (дохода). То есть Минсоцполитики не ставит возможность (необходимость) оплаты ЛН подрядчика (исполнителя) в зависимость от размера (в полном или неполном объеме) и срока выплаты (в определенный или не определенный ГПД срок) вознаграждения по ГПД.

Работа по ГПД имеет много нюансов касательно размеров и сроков ее оплаты, поэтому не стоит буквально понимать нормы части 1 статьи 22 и части 1 статьи 25 Закона № 1105, а именно фразу «пособие … предоставляется застрахованному лицу в форме материального обеспечения, которое … компенсирует потерю … (дохода)» и лишать страховой выплаты подрядчиков (исполнителей) только из-за того, что они уже после окончания страхового случая выполнили работу (предоставили услугу) и получили за это вознаграждение по ГПД в полном объеме и в установленный ГПД срок.

Таким образом, Минсоцполитики является сторонником другого подхода (отличного от подхода ФССУ) к вопросу оплаты ЛН лицам, работающим по ГПД.⁶ Он заключается в следующем: в случае наступления у подрядчика (исполнителя) страхового случая (болезни, беременности и родов и т. д.) в период действия ГПД оплате подлежат все календарные дни страхового случая, которые приходятся на период действия ГПД, при этом не имеет значения, в полной или не в полной сумме выплачено ему вознаграждение по ГПД заказчиком.

Это объясняется тем, что если бы страховой случай в период действия ГПД не наступил, подрядчик (исполнитель) выполнял работу (предоставлял услугу) в обычном режиме, своевременно (или раньше установленного срока) предоставил заказчику результат работ и получил вознаграждение по ГПД. Наступление страхового случая у подрядчика (исполнителя) привело к тому, что срок выполнения работы (предоставления услуги) был перенесен на период после окончания страхового случая (в период страхового случая физическое лицо объективно не может выполнять работу или предоставлять услугу), вследствие чего подрядчик (исполнитель) был вынужден выполнять работу (предоставлять услугу) позднее установленного срока и в более активном режиме, чтобы вовремя предоставить заказчику результат работ (услугу) и получить вознаграждение по ГПД в полном объеме, хотя в это время мог уже выполнять другую работу (предоставлять другую услугу) по новому ГПД для этого или иного заказчика.

Учитывая вышеизложенное, выплата «больничных» («декретных») за период страхового случая подрядчику (исполнителю) является компенсацией утраченного им дохода, т. е. компенсацией утраченного вознаграждения по ГПД, которое мог бы получить подрядчик (исполнитель) за выполненную работу (предоставленную услугу) в период страхового случая. Поэтому, считаем, что независимо от того, выполнит или нет работу (предоставит или нет услугу) в полном объеме подрядчик (исполнитель) уже после окончания страхового случая, а также независимо от того, в каком размере ему заказчик выплатит вознаграждение по ГПД, все календарные дни страхового случая должны быть оплачены Фондом.

Если работодатель (страхователь) после окончания страхового случая начислит вознаграждение подрядчику (исполнителю) в полном объеме за выполненную работу (предоставленную услугу) по ГПД, но, руководствуясь Разъяснением ФССУ, не начислит страховую выплату подрядчику (исполнителю), у которого в период действия ГПД наступил страховой случай, то фактически работодатель (страхователь) проигнорирует право такого застрахованого лица на получение материального обеспечения, предоставленное ему частью 1 статьи 19 Закона № 1105, и не выполнит свою обязанность, предусмотренную пунктом 1 части 2 статьи 15 Закона № 1105, — предоставлять и оплачивать застрахованным лицам в случае наступления страхового случая соответствующий вид материального обеспечения, страховых выплат и социальных услуг в соответствии с этим Законом. Работодатель несет ответственность за ущерб, причиненный застрахованным лицам в результате невыполнения или ненадлежащего выполнения обязанностей, определенных Законом № 1105 (п. 4 ч. 5 ст. 15 Закона № 1105).

Расчет суммы страховой выплаты лицам,
работающим по гражданско-правовым договорам

В Письме № 571 указано, что в случае если застрахованное лицо одновременно осуществляет несколько видов деятельности (работает на условиях трудового договора, ГПД, является физическим лицом – предпринимателем и т. д.), расчет страховой выплаты должен осуществляться отдельно по каждому месту деятельности (аналогично расчету сумм страховых выплат совместителям⁷, установленному пунктом 30 Порядка № 1266). То есть если работник у одного и того же работодателя одновременно работает по трудовому договору и по ГПД, расчетный период, сумма выплат в расчетном периоде, среднедневная заработная плата и среднедневной доход, сумма страховой выплаты определяются отдельно для работы по трудовому договору и для работы по ГПД.

Средний доход для расчета страховых выплат лицам, выполнявшим работы (предоставлявшим услуги) по ГПД, исчисляется работодателями на основании сведений, включаемых в Отчет о суммах начисленной заработной платы (дохода, денежного обеспечения, помощи, компенсации) застрахованных лиц и суммах начисленного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование (далее — Отчет о ЕСВ), которые подаются в ГФС (п. 32 Порядка № 1266). Обращаем внимание, что с 1 января 2021 года сведения о начисленном застрахованным лицам доходе и начисленном на него едином социальном взносе (далее — ЕСВ) отражаются в Налоговом расчете сумм дохода, начисленного (выплаченного) в пользу плательщиков налогов – физических лиц, и сумм удержанного из них налога, а также сумм начисленного единого взноса (далее — Налоговый расчет), подаваемом в ГНС.

Таким образом, расчет страховой выплаты для лиц, выполнявших работы (предоставлявших услуги) по ГПД, должен осуществляться после представления Отчета о ЕСВ, а с 2021 года — Налогового расчета за месяцы расчетного периода, когда известны сумма начисленного вознаграждения и сумма уплаченного с него ЕСВ в расчетном периоде (см. Письмо № 571).

Напомним, что согласно пункту 1 части 1 статьи 7 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VІ (далее — Закон о ЕСВ) работодатели начисляют ЕСВ на сумму вознаграждения физическим лицам за выполнение работ (предоставление услуг) по ГПД.

Уплата ЕСВ осуществляется в день выплаты суммы вознаграждения (дохода) физическим лицам за выполнение работ (предоставление услуг) по ГПД, а если такое вознаграждение начислено, но не выплачено, ЕСВ уплачивается не позднее 20 календарных дней после окончания месяца, в котором начислено вознаграждение (ч. 8 ст. 9 Закона о ЕСВ).

Исчисление среднедневного дохода для расчета страховых выплат лицам, выполнявшим работы (предоставлявшим услуги) по ГПД, осуществляется в соответствии с абзацем первым пункта 2 и пунктом 3 Порядка № 1266 по месту осуществления деятельности на условиях ГПД, во время действия которого наступил страховой случай (см. Письмо № 571).

В соответствии с абзацем первым пункта 2 Порядка № 1266 сумма страховых выплат застрахованному лицу исчисляется путем умножения суммы дневной выплаты, размер которой устанавливается в процентах среднедневной заработной платы (дохода, денежного обеспечения) в зависимости от страхового стажа, если его наличие предусмотрено законодательством, на количество календарных дней, подлежащих оплате.

Что касается количества календарных дней, подлежащих оплате, то необходимо учитывать следующее.

Согласно части 2 статьи 22 Закона № 1105 «больничные» выплачиваются Фондом застрахованным лицам начиная с 6-го дня нетрудоспособности за весь период до восстановления трудоспособности или до установления медико-социальной экспертной комиссией инвалидности (установления другой группы, подтверждения ранее установленной группы инвалидности) независимо от увольнения, прекращения предпринимательской или другой деятельности застрахованного лица в период утраты трудоспособности, в порядке и размерах, установленных законодательством.

Оплата первых 5 дней временной нетрудоспособности вследствие заболевания или травмы, не связанной с несчастным случаем на производстве, осуществляется за счет денежных средств работодателя в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.

Во исполнение вышеприведенной нормы был принят и в настоящее время действует Порядок оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности вследствие заболевания или травмы, не связанной с несчастным случаем на производстве, за счет денежных средств работодателя, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 26.06.2015 г. № 440 (далее — Порядок № 440). В соответствии с пунктом 2 этого Порядка оплата первых 5 дней временной нетрудоспособности осуществляется по основному месту работы застрахованного лица и по месту работы по совместительству в форме материального обеспечения, которое полностью или частично компенсирует потерю заработной платы (дохода).

Следовательно, нормы Порядка № 440 распространяются только на лиц, работающих по трудовому договору (по основному месту работы или по месту работы по совместительству), которым начисляется заработная плата (доход) за отработанное время. На таких лиц (далее — работники) распространяются нормы трудового законодательства (в частности, Кодекса законов о труде Украины), они обязаны выполнять работу в рабочее время, установленное правилами внутреннего трудового распорядка, а в случае временной нетрудоспособности в период работы работодатель начисляет им оплату первых 5 дней временной нетрудоспособности в качестве компенсации потери заработной платы в эти дни.

На лиц, выполняющих работу (предоставляющих услуги) по ГПД, трудовое законодательство не распространяется, а правоотношения с работодателем (заказчиком), как отмечено выше, регламентируются ГКУ. Такие лица не зачисляются в штат предприятия, на них не распространяются правила внутреннего трудового распорядка предприятия, они самостоятельно организовывают свою работу. При этом работодателем (заказчиком) оплачивается не процесс труда, а его конечные результаты, которые оформляются актами приема-передачи выполненной работы (предоставленной услуги).⁸

Таким образом, в случае болезни физического лица во время действия ГПД оплата первых 5 дней временной нетрудоспособности ему работодателем (заказчиком) не осуществляется, а начиная с 6-го дня нетрудоспособности за весь период до восстановления трудоспособности или до установления МСЭК инвалидности независимо от прекращения предпринимательской или другой деятельности такого лица в период утраты трудоспособности, начисление «больничных» осуществляется за счет денежных средств Фонда. Сумма таких «больничных» отражается страхователем (работодателем) в заявлении-расчете, подаваемом в Фонд с целью получения от него соответствующего финансирования.

Если же физическому лицу во время действия ГПД выдан ЛН по уходу за больным ребенком в возрасте до 14 лет, то согласно части 3 статьи 22 Закона № 1105 «больничные» по уходу за больным ребенком в возрасте до 14 лет за счет Фонда выплачиваются застрахованному лицу с первого дня за период, в течение которого ребенок по заключению врача нуждается в уходе, но не более чем за 14 календарных дней.

Что касается расчета среднедневного дохода для оплаты дней временной нетрудоспособности физического лица во время действия ГПД на выполнение работ (предоставление услуг), то согласно пункту 3 Порядка № 1266 среднедневная заработная плата (доход, денежное обеспечение) исчисляется путем деления начисленной за расчетный период (12 календарных месяцев) заработной платы (дохода, денежного обеспечения), на которую начислен ЕСВ и/или страховые взносы на соответствующие виды общеобязательного государственного социального страхования, на количество календарных дней занятости (в соответствии с видами страхования — период пребывания в трудовых отношениях, выполнения работ (услуг) по ГПД, прохождения службы, осуществления предпринимательской или другой деятельности, связанной с получением дохода непосредственно от такой деятельности) в расчетном периоде без учета календарных дней, не отработанных по уважительным причинам, — временная нетрудоспособность, отпуск в связи с беременностью и родами, отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и шестилетнего возраста по медицинскому заключению, отпуск без сохранения заработной платы (далее — уважительные причины).

Следовательно, для лиц, выполнявших работы (предоставлявших услуги) по ГПД, среднедневной доход в расчетном периоде определяется путем деления начисленного за расчетный период дохода (вознаграждения по ГПД), с которого уплачен ЕСВ, на количество календарных дней выполнения работ (предоставления услуг) по ГПД в расчетном периоде.

Исходя из норм пунктов 25 – 27 Порядка № 1266 расчетным периодом для лица, выполнявшего работы (предоставлявшего услуги) по ГПД, являются:

– последние 12 календарных месяцев выполнения работы (предоставления услуги) по ГПД, предшествующих месяцу, в котором наступил страховой случай;

– фактически отработанные календарные месяцы, если застрахованное лицо выполняло работы (предоставляло услуги) по ГПД менее 12 календарных месяцев;

– фактически отработанное время (календарные дни) перед наступлением страхового случая, если застрахованное лицо выполняло работы (предоставляло услуги) по ГПД меньше календарного месяца.

Обращаем внимание, что период (даты начала и окончания) выполнения работы (предоставления услуги), т. е. период действия ГПД, указывается в ГПД (ст. 847, 905 ГКУ).

Сведения о заключении с физическим лицом ГПД на выполнение работ (предоставление услуг) с 1 января 2021 года отражаются в приложении 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (форма Д5) Налогового расчета, представляемого за отчетный квартал. В реквизите 10 «Період … цивільно-правових відносин …» формы Д5 указываются даты начала и окончания действия ГПД. Продолжительность (в календарных днях) гражданско-правовых отношений в течение календарного месяца отражается в реквизите 14 «Кількість календарних днів перебування у … цивільно-правових відносинах … протягом звітного місяця» приложения 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (форма Д1) Налогового расчета.

Учитывая вышеизложенное, с целью контроля за использованием денежных средств Фонда к заявлению-расчету, подаваемому страхователем в Фонд, желательно прилагать копию формы Д5 Налогового расчета, содержащей данные о периоде отношений по ГПД, во время действия которого наступил страховой случай. Такую рекомендацию (только касательно подачи таблицы 5 Отчета о ЕСВ) содержат Письмо № 571 и со ссылкой на него Разъяснение ФССУ.

Частью 2 статьи 7 Закона о ЕСВ определено, что для лиц, выполняющих работы (предоставляющих услуги) по ГПД и получающих доход за выполненную работу (предоставленные услуги), срок выполнения которых превышает календарный месяц, ЕСВ начисляется на сумму, которая определяется путем деления дохода, выплаченного по результатам работы, на количество месяцев, за которые он начислен.

Таким образом, если по ГПД физическим лицом работа выполнялась (услуга предоставлялась) в течение нескольких календарных месяцев, а сумма вознаграждения за выполненную работу (предоставленную услугу) выплачена работодателем разово, то эту сумму вознаграждения в целях начисления ЕСВ необходимо распределить по месяцам, в течение которых выполнялась работа (предоставлялась услуга). В результате такого распределения суммы вознаграждения по месяцам у физического лица, заболевшего в период действия ГПД, будут расчетный период и начисленный в нем доход, с которого уплачен ЕСВ (если, конечно, дата начала действия ГПД не совпадает с первым днем болезни физического лица). Соответственно, такому физическому лицу, предоставившему ЛН работодателю (заказчику), последний должен начислить «больничные», начиная с 6-го календарного дня болезни, которые выплачиваются за счет Фонда (см. примеры 2 и 3 ниже).

Если физическим лицом в течение одного календарного месяца выполнялась работа по ГПД, за которую в этом же месяце ему выплачено вознаграждение, то в целях определения дохода в расчетном периоде для оплаты ЛН, выданного в период действия ГПД, рекомендуем начисленную сумму вознаграждения за выполненную работу распределить на все календарные дни действия ГПД (по аналогии с отнесением отпускных и «больничных» к календарным дням, за которые они начислены). В этом случае у физического лица будет расчетный период и начисленный в нем доход (см. пример 1 ниже).

При начислении «больничных» как работникам, так и лицам, выполняющим работы по ГПД, работодателям необходимо учитывать их страховой стаж, исчисление которого должно осуществляться по данным Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования (далее — Госреестр соцстрахования). Для подтверждения страхового стажа, имеющегося у застрахованного лица на день наступления страхового случая, такое лицо должно предоставить работодателю справку формы ОК-7, которая выдается органом Пенсионного фонда Украины (далее — ПФУ) застрахованному лицу, лично обратившемуся в такой орган по месту жительства. Работодатель с согласия застрахованного лица может самостоятельно обратиться с запросом в ПФУ, в т. ч. в электронной форме, для получения информации по такому застрахованному лицу из Госреестра соцстрахования (ч. 1, 5, 6 ст. 17 Закона о ЕСВ).

Напомним, что в страховой стаж включаются также периоды, начиная с 1 января 2016 года, в течение которых лицо не подлежало страхованию согласно Закону № 1105, но им или работодателем за него уплачен ЕСВ в соответствии с Законом о ЕСВ (ч. 4 ст. 21 Закона № 1105).

Например, если физическое лицо в 2016–2020 годах не работало на условиях трудового договора, но выполняло работы (предоставляло услуги) по ГПД, и работодатели (заказчики) начислили и уплатили ЕСВ с сумм вознаграждений, выплаченных такому физическому лицу, то месяцы выполнения работ (предоставления услуг) по ГПД включаются в страховой стаж физического лица пропорционально уплаченному ЕСВ за такие месяцы. Если за месяцы, в которых действовали ГПД, ЕСВ с сумм вознаграждений по ГПД был уплачен работодателями (заказчиками) в размере не менее минимального страхового взноса, то такие месяцы полностью включаются в страховой стаж физического лица.

Расчет страхового стажа каждого застрахованного лица должен делать работодатель (страхователь) на основании информации из Госреестра соцстрахования. При этом если у лица, выполняющего работы по ГПД, в течение последних 12 месяцев перед наступлением страхового случая страховой стаж составляет менее 6 месяцев, то на него распространяются ограничения по максимальной сумме «больничных» и «декретных», установленные частью 4 статьи 19 Закона № 1105:

1) «больничные» — исчисляются исходя из начисленного дохода, с которого уплачен ЕСВ, но не более размера пособия, исчисленного из минимальной заработной платы, установленной на момент наступления страхового случая;⁹ 

2) «декретные» — исчисляются исходя из начисленного дохода, с которого уплачен ЕСВ, но не более размера пособия, исчисленного из двукратного размера минимальной заработной платы, установленной на момент наступления страхового случая.¹⁰

Если физическое лицо, не работающее на условиях трудового договора, выполняло работы (предоставляло услуги) по ГПД для нескольких работодателей, то для начисления страховой выплаты такое лицо должно предоставить справки о среднем доходе по местам работы по ГПД. В таком случае суммарный доход, с которого рассчитываются страховые выплаты, по месяцам расчетного периода по месту (местам) работы по ГПД не может превышать размер максимальной величины базы начисления ЕСВ (аналогично расчету сумм страховых выплат совместителям — п. 30 Порядка № 1266).

Что касается сроков выплаты материального обеспечениялицам, работающим по ГПД, то документы (в т. ч. ЛН) для назначения страховых выплат рассматриваются не позднее 10 дней со дня их поступления. Заявление-расчет должно быть передано страхователем в рабочий орган ФССУ не позднее 5 рабочих дней с даты принятия комиссией по социальному страхованию предприятия решения о назначении материального обеспечения. Рабочие органы Фонда осуществляют финансирование страхователей в течение 10 рабочих дней после поступления заявления-расчета. «Больничные» и «декретные» выплачиваются застрахованным лицам, которые работают на условиях ГПД, осуществляют предпринимательскую или другую деятельность, в течение 10 дней после назначения страховой выплаты (ч. 1, 2 ст. 32, абз. третий ч. 1 ст. 34 Закона № 1105, п. 2, 4, 8 Порядка финансирования страхователей для предоставления материального обеспечения застрахованным лицам в связи с временной утратой трудоспособности и отдельных выплат пострадавшим на производстве за счет денежных средств Фонда социального страхования Украины, утвержденного постановлением правления ФССУ от 19.07.2018 г. № 12).

Рассмотрим порядок начисления страховых выплат лицам, работающим по ГПД, на конкретных примерах.

ПРИМЕР 1

Начисление «больничных» физическому лицу,
выполнявшему работу по гражданско-правовому договору в течение одного месяца

Работодателем (заказчиком) с физическим лицом заключен ГПД на выполнение работы (ремонт электроприборов, используемых в электрооборудовании) с 4 по 29 января 2021 года. Это физическое лицо в январе 2021 года не работало по трудовому договору и не выполняло работы по ГПД для других заказчиков. Передача физическим лицом результатов работы работодателю (заказчику) по акту была осуществлена 29 января и в этот же день физическому лицу было выплачено вознаграждение по ГПД в сумме 10 000 грн., с которого уплачен ЕСВ в сумме 2200 грн. (10 000 грн. х 22%). Суммы начисленного физическому лицу вознаграждения по ГПД и уплаченного с него ЕСВ работодатель должен отразить в Налоговом расчете за І квартал 2021 года. При этом в форме Д5 в реквизите 10 датой начала гражданско-правовых отношений с физическим лицом указывается 04.01.2021, а датой окончания таких отношений — 29.01.2021. В форме Д1 (за январь) указываются: в реквизите 08 — 26 (код категории застрахованного лица), в реквизите 14 — 26 (количество календарных дней пребывания в гражданско-правовых отношениях), в реквизитах 16 и 17 — 10 000,00.

Одновременно с передачей результатов работы физическое лицо предоставило работодателю копию ЛН, удостоверенную учреждением здравоохранения, из которой следует, что физическое лицо болело с 11 по 20 января (10 календарных дней).

В течение последних 12 месяцев перед наступлением страхового случая страховой стаж физического лица составляет менее 6 месяцев, поэтому применяется ограничение, предусмотренное пунктом 1 части 4 статьи 19 Закона № 1105. Общий страховой стаж физического лица согласно справке ОК-7 составляет 7 лет, поэтому «больничные» в общем случае начисляются в размере 70% среднего дохода, но для применения ограничения, предусмотренного пунктом 1 части 4 статьи 19 Закона № 1105, общий страховой стаж застрахованного лица значения не имеет.

В данной ситуации физическое лицо имеет право по месту выполнения работы по ГПД на начисление «больничных» за счет Фонда за период болезни с 16 по 20 января (5 календарных дней, начиная с 6-го дня болезни), а первые 5 календарных дней болезни (с 11 по 15 января) ему не оплачиваются, поскольку это не предусмотрено Порядком № 440.

Учитывая, что ГПД действовал в период с 4 по 29 января 2021 года, а физическое лицо болело в период с 11 по 20 января, расчетный период включает фактически отработанное время (календарные дни) перед наступлением страхового случая: с 4 по 10 января (7 календарных дней).

Для определения дохода, начисленного в расчетном периоде, с которого уплачен ЕСВ, необходимо общую сумму вознаграждения распределить по календарным дням действия ГПД. Поскольку ГПД заключен на период с 4 по 29 января 2021 года, включающий 26 календарных дней, сумма вознаграждения, приходящаяся на расчетный период с 4 по 10 января, включающий 7 календарных дней (далее — к. д.), составляет:

10 000 грн. : 26 к. д. х 7 к. д. = 2692,31 грн.

Среднедневной доход физического лица в расчетном периоде:

2692,31 грн. : 7 к. д. = 384,62 грн.

Среднедневной доход физического лица с учетом страхового стажа:

384,62 грн. х 70% = 269,23 грн.

Максимальный среднедневной доход для лиц, у которых в течение последних 12 месяцев перед наступлением страхового случая страховой стаж составляет менее 6 месяцев (определяется делением минимальной заработной платы на среднемесячное количество календарных дней (30,44) — п. 5 Порядка № 1266):

6000 грн. : 30,44 = 197,11 грн.

Поскольку среднедневной доход физического лица в расчетном периоде с учетом страхового стажа оказался больше максимального среднедневного дохода (269,23 грн. > 197,11 грн.), для расчета суммы «больничных» применяется последняя величина.

Сумма «больничных», подлежащая начислению физическому лицу за период болезни с 16 по 20 января, которая полностью финансируется Фондом:

197,11 грн. х 5 к. д. болезни = 985,55 грн.

Эта сумма «больничных» отражается в Налоговом расчете за І квартал 2021 года. При этом она в разделе I таблицы Налогового расчета отражается в графе 1 (январь) в строке 1.4 с переносом в строку 1 и в строке 2.1 с переносом в строку 2. В форме Д1 за январь в строке по физическому лицу с суммой «больничных» отражаются, в частности: в реквизите 08 — 29 (код категории застрахованного лица), в реквизите 12 — 10 (общее количество календарных дней болезни), в реквизитах 16 и 17 — 985,55 (сумма «больничных»).

ПРИМЕР 2

Начисление «больничных» физическому лицу,
выполнявшему работу по гражданско-правовому договору в течение 5 месяцев

Работодателем (заказчиком) с физическим лицом был заключен ГПД на выполнение работы (установка, наладка и запуск оборудования) с 5 октября 2020 года по 26 февраля 2021 года. Это физическое лицо в октябре 2020 года – феврале 2021 года не работало по трудовому договору и не выполняло работы по ГПД для других заказчиков. Передача результатов работы заказчику по акту была осуществлена 25 февраля 2021 года, а 26 февраля физическому лицу было выплачено вознаграждение по ГПД в сумме 40 000 грн. с уплатой в этот день ЕСВ в сумме 8800 грн. (40 000 грн. х 22%). В таблице 5 Отчета о ЕСВ за октябрь 2020 года в реквизите 11 была указана дата начала гражданско-правовых отношений с физическим лицом — 05.10.2020.

В конце февраля 2021 года физическое лицо предоставило работодателю копию ЛН, удостоверенную учреждением здравоохранения, согласно которой физическое лицо болело с 25 января по 5 февраля 2021 года (12 календарных дней). «Больничные» за счет Фонда начисляются физическому лицу за период болезни с 30 января по 5 февраля (7 календарных дней, начиная с 6-го дня болезни), а первые 5 календарных дней болезни (с 25 по 29 января) ему не оплачиваются.

В течение последних 12 месяцев перед наступлением страхового случая страховой стаж физического лица составляет более 6 месяцев. Общий страховой стаж согласно справке ОК-7 составляет 15 лет, поэтому физическое лицо имеет право на начисление «больничных» в размере 100% среднего дохода.

Поскольку период выполнения работ по ГПД включает 5 календарных месяцев (октябрь 2020 года – февраль 2021 года), сумму вознаграждения по ГПД, выплаченную в феврале, необходимо распределить на 5 месяцев. После такого распределения получаем, что на каждый месяц с октября по февраль приходится часть вознаграждения в сумме 8000 грн. (40 000 грн. : 5 мес.). На эту часть вознаграждения в каждом месяце начисляется ЕСВ в сумме 1760 грн. (8000 грн. х 22%), при этом общая сумма начисленного ЕСВ составляет 8800 грн. (1760 грн. х 5 мес. или 40 000 грн. х 22%).

Суммы начисленного физическому лицу вознаграждения по ГПД и уплаченного с него ЕСВ работодатель должен отразить в Налоговом расчете за І квартал 2021 года. Сумма вознаграждения по ГПД физического лица отражается с распределением по месяцам в форме Д1 за январь 2021 года (в отдельных строках по 8000 грн. — за октябрь, ноябрь и декабрь 2020 года, за январь 2021 года) и форме Д1 за февраль 2021 года (8000 грн.). При этом в реквизите 14 формы Д1 за январь 2021 года необходимо указать: в строке за октябрь — 27 (количество календарных дней пребывания в гражданско-правовых отношениях), за ноябрь — 30, за декабрь — 31, за январь — 31. В реквизите 14 формы Д1 за февраль 2021 года необходимо указать 26. В форме Д5 в реквизите 10 указывается дата окончания гражданско-правовых отношений — 26.02.2021.

Учитывая, что физическое лицо начало выполнять работу по ГПД с 5 октября 2020 года, а заболело 25 января 2021 года, расчетный период включает 2 календарных месяца, полностью отработанных до наступления страхового случая: ноябрь – декабрь 2020 года.

Доход физического лица в расчетном периоде, с которого уплачен ЕСВ:

8000 грн. (вознаграждение, приходящееся на ноябрь) + 8000 грн. (вознаграждение, приходящееся на декабрь) = 16 000 грн.

Количество календарных дней в расчетном периоде:

30 к. д. (ноябрь) + 31 к. д. (декабрь) = 61 к. д.

Среднедневной доход физического лица в расчетном периоде:

16 000 грн. : 61 к. д. = 262,30 грн.

Сумма «больничных», подлежащая начислению физическому лицу за период болезни с 30 января по 5 февраля, которая полностью финансируется Фондом:

262,30 грн. х 7 к. д. болезни = 1836,10 грн.

Эта сумма «больничных» отражается в Налоговом расчете за І квартал 2021 года. При этом она в разделе I таблицы Налогового расчета отражается в графе 2 (февраль — месяц начисления «больничных») в строке 1.4 с переносом в строку 1 и в строке 2.1 с переносом в строку 2. В форме Д1 за январь в строке по физическому лицу с суммой «больничных» отражаются, в частности: в реквизите 08 — 29 (код категории застрахованного лица), в реквизите 12 — 2 (количество календарных дней болезни в январе), в реквизитах 16 и 17 — 524,60 (сумма «больничных», приходящихся на январь: 262,30 грн. х 2 к. д.). В форме Д1 за февраль в строке по физическому лицу с суммой «больничных» отражаются, в частности: в реквизите 08 — 29, в реквизите 12 — 5 (количество календарных дней болезни в феврале), в реквизитах 16 и 17 — 1311,50 (сумма «больничных», приходящихся на февраль: 262,30 грн. х 5 к. д.).

ПРИМЕР 3

Начисление «больничных» работнику, который у одного работодателя одновременно работает
по трудовому договору и выполняет работу по ГПД

Работник Борисов Б. Б. работает на предприятии по трудовому договору системным администратором с 2018 года. С этим же предприятием работник заключил ГПД на выполнение работы (создание сайта для предприятия) с 28 декабря 2020 года по 26 февраля 2021 года. 22 февраля 2021 года работник досрочно выполнил работу по ГПД и передал ее результаты по акту, а 23 февраля предприятие выплатило ему вознаграждение по ГПД в сумме 18 000 грн. с уплатой в этот день ЕСВ в размере 3960 грн. (18 000 грн. х 22%). В таблице 5 Отчета о ЕСВ за декабрь 2020 года в реквизите 11 была указана дата начала гражданско-правовых отношений с физическим лицом — 28.12.2020.

Работник болел в период с 2 по 12 февраля 2021 года (11 календарных дней), поэтому 15 февраля представил на предприятие ЛН. Оригинал ЛН является основанием для начисления работнику Борисову Б. Б. «больничных» по основному месту работы (где он работает по трудовому договору), а копия такого ЛН, удостоверенная подписью руководителя и печатью (при наличии) предприятия, является основанием для начисления «больничных» Борисову Б. Б. как физическому лицу, работающему по ГПД.

В течение последних 12 месяцев перед наступлением страхового случая страховой стаж физического лица составляет более 6 месяцев. Общий страховой стаж работника согласно справке ОК-7 составляет 10 лет, поэтому он имеет право на начисление «больничных» в размере 100% средней заработной платы и 100% среднего дохода.

Определение суммы «больничных», которую надлежит выплатить Борисову Б. Б. как работнику и как физическому лицу, выполняющему работу по ГПД, осуществляется отдельно.

1. Сумма «больничных» по основному месту работы.

Поскольку работник болел в период с 2 по 12 февраля 2021 года, расчетный период у него составляет последние 12 календарных месяцев перед наступлением страхового случая: февраль 2020 года – январь 2021 года. В этом расчетном периоде, включающем 366 календарных дней, он работал, был в ежегодном отпуске 24 календарных дня, болел в течение 16 календарных дней, находился в отпуске без сохранения заработной платы (в т. ч. на период карантина) 45 календарных дней (ст. 26 Закона Украины «Об отпусках»), т. е. отсутствовал на работе по уважительным причинам суммарно в течение 61 (16 + 45) календарного дня. Общий доход работника в расчетном периоде без учета «больничных», но с учетом отпускных и всех прочих выплат, с которых уплачен ЕСВ, составляет 84 900 грн.

Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде:

84 900 грн. : (366 к. д. – 61 к. д.) = 278,36 грн.

Общая сумма «больничных» за период болезни:

278,36 грн. х 11 к. д. = 3061,96 грн.

Сумма «больничных», выплачиваемая за первые 5 календарных дней болезни (с 2 по 6 февраля) за счет работодателя:

278,36 грн. х 5 к. д. = 1391,80 грн.

Сумма «больничных», выплачиваемая за 6 календарных дней болезни (с 7 по 12 февраля) за счет Фонда:

278,36 грн. х 6 к. д. = 1670,16 грн.¹¹

2. Сумма «больничных» физическому лицу, выполняющему работу по ГПД.

Поскольку период выполнения работ по ГПД включает 3 календарных месяца (декабрь – февраль), сумму вознаграждения по ГПД, выплаченную в феврале, необходимо распределить на 3 месяца. После такого распределения получаем, что на каждый месяц с декабря по февраль приходится часть вознаграждения в сумме 6000 грн. (18 000 грн. : 3 мес.). На эту часть вознаграждения в каждом месяце начисляется ЕСВ в сумме 1320 грн. (6000 грн. х 22%), при этом общая сумма начисленного ЕСВ составляет 3960 грн. (1320 грн. х 3 мес. или 18 000 грн. х 22%).

Суммы начисленного физическому лицу дохода по ГПД и уплаченного с него ЕСВ работодатель должен отразить в Налоговом расчете за І квартал 2021 года. Сумма вознаграждения по ГПД физического лица отражается с распределением по месяцам в форме Д1 за январь 2021 года (в отдельных строках по 6000 грн. — за декабрь 2020 года и январь 2021 года) и форме Д1 за февраль 2021 года (6000 грн.). При этом в реквизите 14 формы Д1 за январь 2021 года необходимо указать: в строке за декабрь — 4 (количество календарных дней пребывания в гражданско-правовых отношениях: с 28 по 31 декабря), за январь — 31. В реквизите 14 формы Д1 за февраль 2021 года необходимо указать 23. В форме Д5 в реквизите 10 указывается дата окончания гражданско-правовых отношений — 23.02.2021.

Учитывая, что физическое лицо начало выполнять работу по ГПД с 28 декабря 2020 года, а заболело 2 февраля 2021 года, расчетный период включает 1 календарный месяц — январь, полностью отработанный до наступления страхового случая.

Доход физического лица в расчетном периоде (январе) составляет 6000 грн.

Количество календарных дней в расчетном периоде (январе) — 31 к. д.

Среднедневной доход физического лица в расчетном периоде:

6000 грн. : 31 к. д. = 193,55 грн.

«Больничные» за счет Фонда начисляются физическому лицу за период с 7 по 12 февраля (6 календарных дней, начиная с 6-го дня болезни), а первые 5 календарных дней болезни (с 2 по 6 февраля) ему не оплачиваются.

Сумма «больничных», подлежащая начислению физическому лицу за период болезни с 7 по 12 февраля, которая полностью финансируется Фондом:

193,55 грн. х 6 к. д. = 1161,30 грн.

Таким образом, за дни болезни в феврале предприятие должно начислить Борисову Б. Б.:

– «больничные» как работнику в сумме 3061,96 грн.;

– «больничные» как физическому лицу, выполнявшему работу по ГПД, в сумме 1161,30 грн.

____________________________________________________________________________

Обращаем внимание на такой нюанс: если работнику в расчетном периоде, кроме заработной платы, этим же работодателем начислялось вознаграждение по ГПД за выполненную работу, с которого уплачен ЕСВ, то такое вознаграждение не учитывается при исчислении средней заработной платы по основному месту работы для начисления страховой выплаты.

Например, если работник по основному месту работы болел в период с 15 по 26 февраля 2021 года, а в расчетном периоде (февраль 2020 года – январь 2021 года) ему, кроме заработной платы, этим же работодателем 15 декабря 2020 года было выплачено вознаграждение за выполненную работу по ГПД, действовавшему в период с 1 по 15 декабря 2020 года, то такое вознаграждение не учитывается при исчислении средней заработной платы в расчетном периоде по основному месту работы.

Кроме того, если физическому лицу по текущему ГПД, действующему в период с 04.01.2021 г. по 30.04.2021 г., начислено вознаграждение за выполненную работу 30.04.2021 г., и такое лицо в период действия этого ГПД болело с 5 по 16 апреля, а в расчетном периоде (февраль – март 2021 года) этим же работодателем ему начислялось вознаграждение за выполненную работу по другому ГПД, который действовал в период с 25.01.2021 г. по 12.02.2021 г., то такое (другое) вознаграждение не учитывается при исчислении среднего дохода в расчетном периоде по текущему ГПД. То есть при исчислении среднего дохода для расчета страховой выплаты по страховому случаю, приходящемуся на период действия текущего ГПД, в расчетном периоде учитывается только сумма вознаграждения, выплачиваемая по текущему ГПД.

Что касается начисления «декретных» по ЛН, выданному физическому лицу в период действия ГПД, то порядок расчета среднего дохода в расчетном периоде и определения общей суммы «декретных» аналогичен вышерассмотренному. Но, как указано в Разъяснении ФССУ, учитывая, что «декретные» являются компенсацией утраченного дохода за период «декретного» отпуска, они должны предоставляться за счет денежных средств Фонда только за период с начала наступления страхового случая и до завершения действия ГПД.

Ограничение срока выплаты «декретных» датой завершения действия ГПД объясняется тем, что после окончания срока действия ГПД физическое лицо утрачивает статус застрахованного лица и, соответственно, утрачивает право на получение «декретных» (в отличие от «больничных», которые выплачиваются независимо от прекращения предпринимательской или другой деятельности застрахованного лица в период утраты трудоспособности, — ч. 2 ст. 22 Закона № 1105). Кроме того, частью 1 статьи 26 Закона № 1105 предусмотрена выплата «декретных» за весь период «декретного» отпуска, который может предоставляться только работникам и, как отмечалось выше, не предоставляется лицам, работающим по ГПД.

Например, если между работодателем (заказчиком) и физическим лицом (подрядчиком, исполнителем) ГПД заключен на период с 01.02.2021 г. по 30.04.2021 г., а физическое лицо предоставило ЛН в связи с беременностью и родами, датированный с 15.03.2021 г. по 18.07.2021 г. (126 календарных дней), то такой «декретный» ЛН оплачивается Фондом частично — только за период с 15.03.2021 г. по 30.04.2021 г. (47 календарных дней). Следовательно, в заявлении-расчете, подаваемом в Фонд, работодателю (страхователю) необходимо указывать сумму «декретных» не за 126 календарных дней, а только за 47 календарных дней.

Кроме того, следует помнить, что сумма «декретных» в расчете на месяц не должна превышать размер максимальной величины базы начисления ЕСВ, с которой уплачен ЕСВ, и не может быть меньше размера «декретных», исчисленного из минимальной заработной платы, установленной на момент наступления страхового случая (ч. 2 ст. 26 Закона № 1105).

Следовательно, если в расчетном периоде среднедневной доход физического лица окажется меньше минимального среднедневного дохода, исчисленного из минимальной заработной платы (в сентябре – декабре 2020 года составлял 164,26 грн. (5000 грн. : 30,44), а в январе – ноябре 2021 года составляет 197,11 грн. (6000 грн. : 30,44)), то сумма «декретных» рассчитывается путем умножения минимального среднедневного дохода на количество календарных дней временной нетрудоспособности в связи с беременностью и родами до завершения срока действия ГПД.¹²

Если в расчетном периоде среднедневной доход лица окажется больше максимального среднедневного дохода, исчисленного из максимальной величины базы начисления ЕСВ в последнем месяце расчетного периода (при начислении «декретных» в октябре 2020 года – январе 2021 года составлял 2463,86 грн. (5000 грн. х 15 : 30,44), в феврале – декабре 2021 года составляет 2956,64 грн. (6000 грн. х 15 : 30,44)), то сумма «декретных» рассчитывается путем умножения максимального среднедневного дохода на количество календарных дней временной нетрудоспособности в связи с беременностью и родами до завершения срока действия ГПД.

Ще 11 жовтня 2017 року до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) були внесені зміни Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII, про які ми тоді докладно розповідали¹, зокрема, ними було розширено перелік застрахованих осіб у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Так, з 11 жовтня 2017 року і по теперішній час згідно з частиною 1 статті 18 та частиною 1 статті 35 Закону № 1105 соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві, підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах цивільно-правового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання або у фізичних осіб (далі — роботодавці).

У частині 1 статті 19 Закону № 1105 визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону № 1105 матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються і надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною (далі — «лікарняні»), допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи² (діяльності) і за сумісництвом³ (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В даний час діє Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266). Тому страхувальникам (роботодавцям) при нарахуванні «лікарняних» і «декретних» особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору (далі — ЦПД), необхідно враховувати чинні норми Закону № 1105 та Порядку № 1266, а також керуватися роз’ясненнями Міністерства соціальної політики України (далі — Мінсоцполітики), оскільки пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 надано право саме Мінсоцполітики надавати роз’яснення щодо застосування норм Порядку № 1266. Одне з таких роз’яснень щодо розрахунку страхових виплат надано в листі Мінсоцполітики від 17.12.2017 р. № 571/0/86-17/218 (далі — Лист № 571).⁴

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі — ЛН). У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія ЛН, засвідчена підписом керівника та печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію ЛН засвідчує установа охорони здоров’я, яке його видає.

Таким чином, особам, які працюють на умовах трудового договору за основним місцем роботи і одночасно для свого «основного» роботодавця виконують роботи (надають послуги) за ЦПД (в тому числі в межах підприємницької або іншої діяльності), нараховувати «лікарняні» і «декретні» (далі — страхові виплати) повинен «основний» роботодавець на підставі наданого працівником ЛН (див. приклад 3 нижче).

Особам, які працюють на умовах трудового договору за місцем роботи за сумісництвом і одночасно по такому місцю роботи для свого роботодавця (далі — «додатковий» роботодавець) виконують роботи (надають послуги) за ЦПД (в тому числі в межах підприємницької або іншої діяльності), нараховувати «лікарняні» і «декретні» повинен «додатковий» роботодавець на підставі копії ЛН, засвідченої підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи.

Особам, які не працюють на умовах трудового договору (не мають основного місця роботи і місця роботи за сумісництвом), але виконують роботи (надають послуги) за ЦПД (в тому числі в межах підприємницької або іншої діяльності), нараховувати «лікарняні» і «декретні» повинен замовник робіт або послуг (роботодавець) на підставі копії ЛН, засвідченої установою охорони здоров’я, що видає ЛН особі, а оригінал ЛН може залишатися у такої особи (див. приклади 1 і 2 нижче).

Особливості надання страхових виплат особам, які працюють за цивільно-правовими договорами

Відразу зазначимо, що чинним законодавством недостатньо врегульовано порядок розрахунку суми страхової виплати особам, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД. Більш того, на думку Фонду соціального страхування України (далі — ФССУ, Фонд), викладену в роз’ясненні від 08.07.2019 р. (далі — Роз’яснення ФССУ; див. в цьому номері), розміщеному на сайті цього Фонду, в деяких випадках неможливе надання страхових виплат зазначеним особам. Тому перед тим як перейти до розрахунку сум страхових виплат, нагадаємо порядок виконання робіт (надання послуг) за ЦПД, який регламентується Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ).

Договором на виконання роботи зазвичай є договір підряду, особливості укладення і виконання якого визначені главою 61 ЦКУ. Згідно зі статтею 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст. 843 ЦКУ).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦКУ).

У договорі підряду також встановлюються строки виконання роботи або її окремих етапів. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦКУ).⁵

Що стосується ЦПД на надання послуг, то відповідно до частини 1 статті 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строком договору (підряду, про надання послуг та інших ЦПД) є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ст. 631 ЦКУ).

Таким чином, договір підряду (договір про надання послуг) набирає чинності з моменту його укладення і діє до дати, зазначеної в такому договорі (як правило, діє до моменту передачі роботи (надання послуги) або здійснення оплати). Оплата виконаної роботи (наданої послуги) зазвичай здійснюється за фактом її передачі (надання) замовнику, що оформляється актом прийому-передачі виконаної роботи (наданої послуги).

Звертаємо увагу, що підрядник (виконавець) самостійно планує свій робочий процес, в тому числі на свій розсуд визначає час (дні, години), протягом якого він буде виконувати роботу (надавати послугу), передбачену ЦПД, при цьому для замовника (роботодавця) важливий лише факт отримання кінцевого результату робіт, який підлягає оплаті. При цьому як на момент укладення ЦПД, так і на момент надання замовнику (роботодавцю) кінцевого результату робіт неможливо достовірно визначити, в які саме календарні дні підрядник (виконавець) буде виконувати або виконував роботу, передбачену ЦПД.

Нагадаємо, що згідно з частиною 1 статті 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного із страхових випадків, зазначених у цій частині, а відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка).

Відзначимо, що «декретна» відпустка (як і будь-яка інша відпустка) надається тільки працівникам (особам, з якими укладено трудовий договір або контракт) і не може бути надана особам, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД.

Таким чином, «лікарняні» і «декретні» надаються як компенсація втрати заробітної плати (доходу) за період страхового випадку. Але якщо у працівника факт втрати заробітної плати внаслідок настання страхового випадку очевидний (працівник в період страхового випадку роботу не виконує, тому заробітна плата за цей період йому не нараховується), то у підрядника (виконавця) факт втрати доходу (винагороди за ЦПД) не обов’язковий, оскільки підрядник (виконавець) може виконати роботу (надати послугу) після закінчення страхового випадку, надати результат робіт в передбачений ЦПД термін і отримати винагороду в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, в Роз’ясненні ФССУ зроблено висновок, що якщо підрядник (виконавець) надав замовнику ЛН (або його засвідчену копію), дати якого припадають на період дії ЦПД, то він має право на оплату ЛН лише за умови втрати певної частини заробітку (доходу). Тобто, якщо замовником буде здійснена оплата за ЦПД в повному обсязі у визначений ЦПД строк, то оплачувати ЛН не можна, оскільки немає факту втрати заробітку (доходу). Враховуючи, що «декретні» є компенсацією втраченого доходу за період «декретної» відпустки, вони повинні надаватися за рахунок коштів Фонду лише за період від початку настання страхового випадку і до завершення дії ЦПД.

Звичайно, певна логіка у висновках ФССУ є, однак ні Закон № 1105, ні Порядок № 1266 не містять прямої заборони на надання страхової виплати підряднику (виконавцю), якщо в нього немає факту втрати доходу (винагороди за ЦПД). Також не зрозуміло (Фонд не роз’яснює), яким чином необхідно розраховувати суму страхової виплати, якщо винагороду за ЦПД підряднику (виконавцю) виплачено частково (Закон № 1105 і Порядок № 1266 механізму такого розрахунку не містять). В результаті складається враження, що Роз’яснення ФССУ має на меті заощадити кошти Фонду і якомога менше виплатити коштів застрахованим особам. До того ж, як зазначалося вище, право надавати роз’яснення щодо застосування норм Порядку № 1266 надано лише Мінсоцполітики. Це стосується і роз’яснень щодо розрахунку суми страхової виплати особам, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД. Прикладом такого роз’яснення є вищезгаданий Лист № 571.

Звертаємо увагу, що Лист № 571 не містить висновку, аналогічного за суттю висновку в Роз’ясненні ФССУ, згідно з яким якщо підрядник (виконавець) надав замовнику ЛН (його засвідчену копію), дати якого припадають на період дії ЦПД, то він має право на оплату ЛН лише за умови втрати певної частини заробітку (доходу). Тобто Мінсоцполітики не ставить можливість (необхідність) оплати ЛН підрядника (виконавця) в залежність від розміру (в повному або неповному обсязі) і терміну виплати (у визначений або невизначений ЦПД термін) винагороди за ЦПД.

Робота за ЦПД має багато нюансів щодо розмірів і термінів її оплати, тому не варто буквально розуміти норми частини 1 статті 22 та частини 1 статті 25 Закону № 1105, а саме фразу «допомога… надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке … компенсує втрату … (доходу)» і позбавляти страхової виплати підрядників (виконавців) лише через те, що вони вже після закінчення страхового випадку виконали роботу (надали послугу) і отримали за це винагороду за ЦПД в повному обсязі і у визначений ЦПД термін.

Таким чином, Мінсоцполітики є прихильником іншого підходу (відмінного від підходу ФССУ) до питання оплати ЛН особам, які працюють за ЦПД.⁶ Він полягає в наступному: в разі настання у підрядника (виконавця) страхового випадку (хвороби, вагітності та пологів тощо) в період дії ЦПД оплаті підлягають всі календарні дні страхового випадку, які припадають на період дії ЦПД, при цьому не має значення, в повній або не в повній сумі виплачено йому винагороду за ЦПД замовником.

Це пояснюється тим, що якби страховий випадок в період дії ЦПД не настав, підрядник (виконавець) виконував роботу (надавав послугу) в звичайному режимі, своєчасно (або раніше встановленого терміну) надав замовнику результат робіт і отримав винагороду за ЦПД. Настання страхового випадку у підрядника (виконавця) призвело до того, що строк виконання роботи (надання послуги) був перенесений на період після закінчення страхового випадку (в період страхового випадку фізична особа об’єктивно не може виконувати роботу або надавати послугу), внаслідок чого підрядник (виконавець) був змушений виконувати роботу (надавати послугу) пізніше встановленого строку і в більш активному режимі, щоб вчасно надати замовнику результат робіт (послугу) і отримати винагороду за ЦПД в повному обсязі, хоча в цей час він міг виконувати вже іншу роботу (надавати іншу послугу) за новим ЦПД для цього або іншого замовника.

З огляду на вищевикладене, виплата «лікарняних» («декретних») за період страхового випадку підряднику (виконавцю) є компенсацією втраченого ним доходу, тобто компенсацією втраченої винагороди за ЦПД, яку міг би отримати підрядник (виконавець) за виконану роботу (надану послугу) в період страхового випадку. Тому, вважаємо, що незалежно від того, виконає чи ні роботу (надасть чи ні послугу) в повному обсязі підрядник (виконавець) вже після закінчення страхового випадку, а також незалежно від того, в якому розмірі йому замовник виплатить винагороду за ЦПД, всі календарні дні страхового випадку повинні бути оплачені Фондом.

Якщо роботодавець (страхувальник) після закінчення страхового випадку нарахує винагороду підряднику (виконавцю) в повному обсязі за виконану роботу (надану послугу) за ЦПД, але, керуючись Роз’ясненням ФССУ, не нарахує страхову виплату підряднику (виконавцю), у якого в період дії ЦПД настав страховий випадок, то фактично роботодавець (страхувальник) проігнорує право такої застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення, надане їй частиною 1 статті 19 Закону № 1105, і не виконає свій обов’язок, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 15 Закону № 1105, — надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат і соціальних послуг згідно із цим Законом. Роботодавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків, визначених Законом № 1105 (п. 4 ч. 5 ст. 15 Закону № 1105).

Розрахунок суми страхової виплати особам, які працюють за цивільно-правовими договорами

У Листі № 571 зазначено, що у випадку коли застрахована особа одночасно здійснює декілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, ЦПД, є фізичною особою – підприємцем тощо), розрахунок страхової виплати має здійснюватися окремо за кожним місцем діяльності (аналогічно розрахунку сум страхових виплат сумісникам⁷, встановленому пунктом 30 Порядку № 1266). Тобто якщо працівник у одного і того ж роботодавця одночасно працює за трудовим договором і за ЦПД, розрахунковий період, сума виплат в розрахунковому періоді, середньоденна заробітна плата і середньоденний дохід, сума страхової виплати визначаються окремо для роботи за трудовим договором і для роботи за ЦПД.

Середній дохід для розрахунку страхових виплат особам, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Звіт з ЄСВ), що подаються до ДФС (п. 32 Порядку № 1266). Але звертаємо увагу, що з 1 січня 2021 року відомості про нарахований застрахованим особам дохід і нарахований на нього єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ) відображаються в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок), який подається до ДПС.

Таким чином, розрахунок страхової виплати для осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, повинен здійснюватися після подання Звіту з ЄСВ, а починаючи з 2021 року — Податкового розрахунку за місяці розрахункового періоду, коли відомі сума нарахованої винагороди та сума сплаченого з неї ЄСВ в розрахунковому періоді (див. Лист № 571).

Нагадаємо, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ) роботодавці нараховують ЄСВ на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД.

Сплата ЄСВ здійснюється в день виплати суми винагороди (доходу) фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД, а якщо таку винагороду нараховано, але не виплачено, ЄСВ сплачується не пізніше 20 календарних днів після закінчення місяця, в якому нараховано винагороду (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).

Обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат особам, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, здійснюється відповідно до абзацу першого пункту 2 та пункту 3 Порядку № 1266 за місцем здійснення діяльності на умовах ЦПД, під час дії якого настав страховий випадок (див. Лист № 571).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 1266 сума страхових виплат застрахованій особі обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Що стосується кількості календарних днів, що підлягають оплаті, то необхідно враховувати наступне.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону № 1105 «лікарняні» виплачуються Фондом застрахованим особам починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищенаведеної норми був прийнятий і наразі діє Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 440 (далі — Порядок № 440). Відповідно до пункту 2 цього Порядку оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Отже, норми Порядку № 440 поширюються тільки на осіб, які працюють за трудовим договором (за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом) і яким нараховується заробітна плата (дохід) за відпрацьований час. На таких осіб (далі — працівники) поширюються норми трудового законодавства (зокрема, Кодексу законів про працю України), вони зобов’язані виконувати роботу в робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку, а в разі тимчасової непрацездатності в період роботи роботодавець нараховує їм оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності як компенсацію втрати заробітної плати в ці дні.

На осіб, які виконують роботу (надають послуги) за ЦПД, трудове законодавство не поширюється, а правовідносини з роботодавцем (замовником), як зазначено вище, регламентуються ЦКУ. Такі особи не зараховуються до штату підприємства, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, вони самостійно організовують свою роботу. При цьому роботодавцем (замовником) оплачується не процес праці, а його кінцеві результати, які оформляються актами прийому-передачі виконаної роботи (наданої послуги).⁸

Таким чином, у разі хвороби фізичної особи під час дії ЦПД оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності йому роботодавцем (замовником) не здійснюється, а починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від припинення підприємницької чи іншої діяльності такої особи в період втрати працездатності, нарахування «лікарняних» здійснюється за рахунок коштів Фонду. Сума таких «лікарняних» відображається страхувальником (роботодавцем) в заяві-розрахунку, що подається до Фонду з метою отримання від нього відповідного фінансування.

Якщо фізичній особі під час дії ЦПД видано ЛН по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, то відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 1105 «лікарняні» по догляду за хворою дитиною віком до 14 років за рахунок Фонду виплачуються застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше як за 14 календарних днів.

Що стосується розрахунку середньоденного доходу для оплати днів тимчасової непрацездатності фізичної особи під час дії ЦПД на виконання робіт (надання послуг), то згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за ЦПД, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, «декретна» відпустка, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).

Отже, для осіб, які виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, середньоденний дохід в розрахунковому періоді визначається шляхом ділення нарахованого за розрахунковий період доходу (винагороди за ЦПД), з якого сплачено ЄСВ, на кількість календарних днів виконання робіт (надання послуг) за ЦПД в розрахунковому періоді.

Виходячи з норм пунктів 25 – 27 Порядку № 1266 розрахунковим періодом для особи, яка виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД, є:

– останні 12 календарних місяців виконання роботи (надання послуги) за ЦПД, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок;

– фактично відпрацьовані календарні місяці, якщо застрахована особа виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД менше 12 календарних місяців;

– фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку, якщо застрахована особа виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД менше ніж календарний місяць.

Звертаємо увагу, що період (дати початку і закінчення) виконання роботи (надання послуги), тобто період дії ЦПД, зазначається в ЦПД (ст. 847, 905 ЦКУ).

Відомості про укладення з фізичною особою ЦПД на виконання робіт (надання послуг) з 1 січня 2021 року відображаються в додатку 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (форма Д5) Податкового розрахунку, який подають за звітний квартал. У реквізиті 10 «Період … цивільно-правових відносин …» форми Д5 вказуються дати початку і закінчення дії ЦПД. Тривалість (у календарних днях) цивільно-правових відносин протягом календарного місяця відображається в реквізиті 14 «Кількість календарних днів перебування у … цивільно-правових відносинах … протягом звітного місяця» додатка 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (форма Д1) Податкового розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, з метою контролю за використанням коштів Фонду до заяви-розрахунку, яка подається страхувальником до Фонду, бажано додавати копію форми Д5 Податкового розрахунку, що містить дані про період відносин за ЦПД, під час дії якого настав страховий випадок. Таку рекомендацію (але тільки стосовно подачі таблиці 5 Звіту з ЄСВ) містять Лист № 571 та з посиланням на нього Роз’яснення ФССУ.

Частиною 2 статті 7 Закону про ЄСВ визначено, що для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД та отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.

Таким чином, якщо за ЦПД фізичною особою робота виконувалася (послуга надавалася) протягом декількох календарних місяців, а сума винагороди за виконану роботу (надану послугу) виплачена роботодавцем разово, то цю суму винагороди з метою нарахування ЄСВ необхідно розподілити по місяцях, протягом яких виконувалася робота (надавалася послуга). В результаті такого розподілу суми винагороди по місяцях у фізичної особи, яка захворіла в період дії ЦПД, будуть розрахунковий період і нарахований в ньому дохід, з якого сплачено ЄСВ (якщо, звичайно, дата початку дії ЦПД не збігається з першим днем хвороби фізичної особи). Відповідно, такій фізичній особі, яка надала ЛН роботодавцю (замовнику), останній повинен нарахувати «лікарняні» починаючи з 6-го календарного дня хвороби, які виплачуються за рахунок Фонду (див. приклади 2 і 3 нижче).

Якщо фізичною особою протягом одного календарного місяця виконувалася робота за ЦПД, за яку в цьому ж місяці йому виплачено винагороду, то в цілях визначення доходу в розрахунковому періоді для оплати ЛН, виданого в період дії ЦПД, рекомендуємо нараховану суму винагороди за виконану роботу розподілити на всі календарні дні дії ЦПД (за аналогією з віднесенням відпускних і «лікарняних» до календарних днів, за які вони нараховані). В цьому випадку у фізичної особи буде розрахунковий період і нарахований в ньому дохід (див. приклад 1 нижче).

При нарахуванні «лікарняних» як працівникам, так і особам, які виконують роботи за ЦПД, роботодавцям необхідно враховувати їхній страховий стаж, обчислення якого має здійснюватися за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр соцстрахування). Для підтвердження страхового стажу, наявного у застрахованої особи на день настання страхового випадку, така особа повинна надати роботодавцю довідку форми ОК-7, що видається органом Пенсійного фонду України (далі — ПФУ) застрахованій особі, яка особисто звернулася до такого органу за місцем проживання. Крім того, роботодавець за згодою застрахованої особи може самостійно звернутися із запитом до ПФУ, в тому числі в електронній формі, для отримання інформації по такій застрахованій особі з Держреєстру соцстрахування (ч. 1, 5, 6 ст. 17 Закону про ЄСВ).

Нагадаємо, що до страхового стажу включаються також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню згідно із Законом № 1105, але нею або роботодавцем за неї сплачено ЄСВ відповідно до Закону про ЄСВ (ч. 4 ст. 21 Закону № 1105).

Наприклад, якщо фізична особа у 2016–2020 роках не працювала на умовах трудового договору, але виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД, і роботодавці (замовники) нарахували та сплатили ЄСВ з сум винагород, виплачених такій фізичній особі, то місяці виконання робіт (надання послуг) за ЦПД включаються до страхового стажу фізичної особи пропорційно сплаченому ЄСВ за такі місяці. Якщо за місяці, в яких діяли ЦПД, ЄСВ з сум винагород за ЦПД був сплачений роботодавцями (замовниками) в розмірі не менше мінімального страхового внеску, то такі місяці повністю включаються до страхового стажу фізичної особи.

Розрахунок страхового стажу кожної застрахованої особи повинен здійснювати роботодавець (страхувальник) на підставі інформації з Держреєстру соцстрахування. При цьому якщо в особи, яка виконує роботи за ЦПД, протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж становить менше 6 місяців, то на неї поширюються обмеження щодо максимальної суми «лікарняних» і «декретних», встановлені частиною 4 статті 19 Закону № 1105:

1) «лікарняні» — обчислюються виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачено ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;⁹

2) «декретні» — обчислюються виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачено ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.¹⁰

Якщо фізична особа, яка не працює на умовах трудового договору, виконувала роботи (надавала послуги) за ЦПД для декількох роботодавців, то для нарахування страхової виплати така особа повинна надати довідки про середній дохід за місцями роботи за ЦПД. В такому випадку сумарний дохід, з якого розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за місцем (місцями) роботи за ЦПД не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (аналогічно розрахунку сум страхових виплат сумісникам — п. 30 Порядку № 1266).

Що стосується строків виплати матеріального забезпечення особам, які працюють за ЦПД, то документи (в т. ч. ЛН) для призначення страхових виплат розглядаються не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Заява-розрахунок повинна бути передана страхувальником до робочого органу ФССУ не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією із соціального страхування підприємства рішення про призначення матеріального забезпечення. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку. «Лікарняні» і «декретні» виплачуються застрахованим особам, які працюють на умовах ЦПД, здійснюють підприємницьку або іншу діяльність, протягом 10 днів після призначення страхової виплати (ч. 1, 2 ст. 32, абз. третій ч. 1 ст. 34 Закону № 1105, п. 2, 4, 8 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління ФССУ від 19.07.2018 р. № 12).

Розглянемо порядок нарахування страхових виплат особам, які працюють за ЦПД, на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Нарахування «лікарняних» фізичній особі,
яка виконувала роботу за цивільно-правовим договором протягом одного місяця

Роботодавцем (замовником) з фізичною особою укладено ЦПД на виконання роботи (ремонт електроприладів) з 4 по 29 січня 2021 року. Ця фізична особа в січні 2021 року не працювала за трудовим договором і не виконувала роботи за ЦПД для інших замовників. Передача фізичною особою результатів роботи роботодавцю (замовнику) за актом була здійснена 29 січня і в цей же день фізичній особі була виплачена винагорода за ЦПД в сумі 10 000 грн., з якої сплачено ЄСВ в сумі 2200 грн. (10 000 грн. х 22%). Суми нарахованого фізичній особі доходу (винагороди за ЦПД) і сплаченого з нього ЄСВ роботодавець має відобразити в Податковому розрахунку за І квартал 2021 року. При цьому в формі Д5 в реквізиті 10 датою початку цивільно-правових відносин з фізичною особою необхідно вказати 04.01.2021, а датою закінчення таких відносин — 29.01.2021. У формі Д1 (за січень) зазначаються: в реквізиті 08 — 26 (код категорії застрахованої особи), в реквізиті 14 — 26 (кількість календарних днів перебування у цивільно-правових відносинах), в реквізитах 16 і 17 — 10 000,00 (сума винагороди за ЦПД).

Одночасно з передачею результатів роботи фізична особа надала роботодавцю копію ЛН, засвідчену установою охорони здоров’я, з якої видно, що фізична особа хворіла з 11 по 20 січня (10 календарних днів).

Протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж фізичної особи становить менше 6 місяців, тому застосовується обмеження, передбачене пунктом 1 частини 4 статті 19 Закону № 1105. Загальний страховий стаж фізичної особи згідно з довідкою ОК-7 становить 7 років, тому «лікарняні» в загальному випадку нараховуються в розмірі 70% середнього доходу, але для застосування обмеження, передбаченого пунктом 1 частини 4 статті 19 Закону № 1105, загальний страховий стаж застрахованої особи значення не має.

У цій ситуації фізична особа має право за місцем виконання роботи за ЦПД на нарахування «лікарняних» за рахунок Фонду за період хвороби з 16 по 20 січня (5 календарних днів, починаючи з 6-го дня хвороби), а перші 5 календарних днів хвороби (з 11 по 15 січня) їй не оплачуються, оскільки це не передбачено Порядком № 440.

Оскільки ЦПД діяв в період з 4 по 29 січня 2021 року, а фізична особа хворіла в період з 11 по 20 січня, розрахунковий період включає фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку: з 4 по 10 січня (7 календарних днів).

Для визначення доходу, нарахованого в розрахунковому періоді, з якого сплачено ЄСВ, необхідно загальну суму винагороди розподілити за календарними днями дії ЦПД. Враховуючи, що ЦПД укладено на період з 4 по 29 січня 2021 року, який включає 26 календарних днів, сума винагороди, що припадає на розрахунковий період з 4 по 10 січня, який включає 7 календарних днів (далі — к. д.), становить:

10 000 грн. : 26 к. д. х 7 к. д. = 2692,31 грн.

Середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді:

2692,31 грн. : 7 к. д. = 384,62 грн.

Середньоденний дохід фізичної особи з урахуванням страхового стажу:

384,62 грн. х 70% = 269,23 грн.

Максимальний середньоденний дохід для осіб, у яких протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж становить менше 6 місяців (визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) — п. 5 Порядку № 1266):

6000 грн. : 30,44 = 197,11 грн.

Оскільки середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді з урахуванням страхового стажу більше ніж максимальний середньоденний дохід (269,23 грн. > 197,11 грн.), для розрахунку суми «лікарняних» застосовується остання величина.

Сума «лікарняних», яка підлягає нарахуванню фізичній особі за період хвороби з 16 по 20 січня, що повністю фінансується Фондом:

197,11 грн. х 5 к. д. хвороби = 985,55 грн.

Ця сума «лікарняних» відображається в Податковому розрахунку за І квартал 2021 року. При цьому вона в розділі I таблиці Податкового розрахунку відображається у графі 1 (січень) в рядку 1.4 з перенесенням до рядка 1 і в рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2. У формі Д1 за січень в рядку по фізичній особі з сумою «лікарняних» відображаються, зокрема: в реквізиті 08 — 29 (код категорії застрахованої особи), в реквізиті 12 — 10 (загальна кількість календарних днів хвороби), в реквізитах 16 та 17 — 985,55 (сума «лікарняних»).

ПРИКЛАД 2

Нарахування «лікарняних» фізичній особі,
яка виконувала роботу за цивільно-правовим договором протягом 5 місяців

Роботодавцем (замовником) з фізичною особою був укладений ЦПД на виконання роботи (установка, налагодження та запуск обладнання) з 5 жовтня 2020 року по 26 лютого 2021 року. Ця фізична особа в жовтні 2020 року – лютому 2021 року не працювала за трудовим договором і не виконувала роботи за ЦПД для інших замовників. Передача результатів роботи замовнику за актом була здійснена 25 лютого 2021 року, а 26 лютого фізичній особі була виплачена винагорода за ЦПД в сумі 40 000 грн. зі сплатою в цей день ЄСВ в сумі 8800 грн. (40 000 грн. х 22%). У таблиці 5 Звіту з ЄСВ за жовтень 2020 року в реквізиті 11 була вказана дата початку цивільно-правових відносин з фізичною особою — 05.10.2020.

В кінці лютого 2021 року фізична особа надала роботодавцю копію ЛН, засвідчену установою охорони здоров’я, відповідно до якої фізична особа хворіла з 25 січня по 5 лютого 2021 року (12 календарних днів). «Лікарняні» за рахунок Фонду нараховуються фізичній особі за період хвороби з 30 січня по 5 лютого (7 календарних днів, починаючи з 6-го дня хвороби), а перші 5 календарних днів хвороби (з 25 по 29 січня) їй не оплачуються.

Протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж фізичної особи становить більше 6 місяців. Загальний страховий стаж згідно з довідкою ОК-7 становить 15 років, тому фізична особа має право на нарахування «лікарняних» в розмірі 100% середнього доходу.

Оскільки період виконання робіт за ЦПД включає 5 календарних місяців (жовтень 2020 року – лютий 2021 року), суму винагороди за ЦПД, виплачену в лютому, необхідно розподілити на 5 місяців. Після такого розподілу отримуємо, що на кожний місяць з жовтня по лютий припадає частина винагороди в сумі 8000 грн. (40 000 грн. : 5 міс.). На цю частину винагороди в кожному місяці нараховується ЄСВ в сумі 1760 грн. (8000 грн. х 22%), при цьому загальна сума нарахованого ЄСВ становить 8800 грн. (1760 грн. х 5 міс. або 40 000 грн. х 22%).

Суми нарахованої фізичній особі винагороди за ЦПД і сплаченого з неї ЄСВ роботодавець повинен відобразити в Податковому розрахунку за І квартал 2021 року. Сума винагороди за ЦПД фізичної особи відображається з розподілом по місяцях у формі Д1 за січень 2021 року (в окремих рядках по 8000 грн. — за жовтень, листопад і грудень 2020 року, за січень 2021 року) і формі Д1 за лютий 2021 року (8000 грн.). При цьому в реквізиті 14 форми Д1 за січень 2021 року необхідно вказати: в рядку за жовтень — 27 (кількість календарних днів перебування у цивільно-правових відносинах), за листопад — 30, за грудень — 31, за січень — 31. У реквізиті 14 форми Д1 за лютий 2021 року необхідно вказати 26. У формі Д5 в реквізиті 10 зазначається дата закінчення цивільно-правових відносин — 26.02.2021.

Враховуючи, що фізична особа почала виконувати роботу за ЦПД з 5 жовтня 2020 року, а захворіла 25 січня 2021 року, розрахунковий період включає 2 календарні місяці, які повністю відпрацьовано до настання страхового випадку: листопад – грудень 2020 року.

Дохід фізичної особи в розрахунковому періоді, з якого сплачено ЄСВ:

8000 грн. (винагорода, що припадає на листопад) + 8000 грн. (винагорода, що припадає на грудень) = 16 000 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

30 к. д. (листопад) + 31 к. д. (грудень) = 61 к. д.

Середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді:

16 000 грн. : 61 к. д. = 262,30 грн.

Сума «лікарняних», яка підлягає нарахуванню фізичній особі за період хвороби з 30 січня по 5 лютого, що повністю фінансується Фондом:

262,30 грн. х 7 к. д. хвороби = 1836,10 грн.

Ця сума «лікарняних» відображається в Податковому розрахунку за І квартал 2021 року. При цьому вона в розділі I таблиці Податкового розрахунку відображається у графі 2 (лютий — місяць нарахування «лікарняних») в рядку 1.4 з перенесенням до рядка 1 і в рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2. У формі Д1 за січень в рядку по фізичній особі з сумою «лікарняних» відображаються, зокрема: в реквізиті 08 — 29 (код категорії застрахованої особи), в реквізиті 12 — 2 (кількість календарних днів хвороби в січні), в реквізитах 16 та 17 — 524,60 (сума «лікарняних», що припадають на січень: 262,30 грн. х 2 к. д.). У формі Д1 за лютий в рядку по фізичній особі з сумою «лікарняних» відображаються, зокрема: в реквізиті 08 — 29, в реквізиті 12 — 5 (кількість календарних днів хвороби в лютому), в реквізитах 16 та 17 — 1311,50 (сума «лікарняних», що припадають на лютий: 262,30 грн. х 5 к. д.).

ПРИКЛАД 3

Нарахування «лікарняних» працівнику, який в одного роботодавця
одночасно працює за трудовим договором і виконує роботу за ЦПД

Працівник Борисов Б. Б. працює на підприємстві за трудовим договором системним адміністратором з 2018 року. З цим же підприємством працівник уклав ЦПД на виконання роботи (створення сайту для підприємства) з 28 грудня 2020 року по 26 лютого 2021 року. 22 лютого 2021 року працівник достроково виконав роботу за ЦПД і передав її результати за актом, а 23 лютого підприємство виплатило йому винагороду за ЦПД в сумі 18 000 грн. зі сплатою в цей день ЄСВ в розмірі 3960 грн. (18 000 грн. х 22%). У таблиці 5 Звіту з ЄСВ за грудень 2020 року в реквізиті 11 була вказана дата початку цивільно-правових відносин з фізичною особою — 28.12.2020.

Працівник хворів у період з 2 по 12 лютого 2021 року (11 календарних днів), тому 15 лютого надав підприємству ЛН. Оригінал ЛН є підставою для нарахування працівнику Борисову Б. Б. «лікарняних» за основним місцем роботи (де він працює за трудовим договором), а копія такого ЛН, засвідчена підписом керівника та печаткою (за наявності) підприємства, є підставою для нарахування «лікарняних» Борисову Б. Б. як фізичній особі, яка працює за ЦПД.

Протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку страховий стаж фізичної особи становить більше 6 місяців. Загальний страховий стаж працівника згідно з довідкою ОК-7 становить 10 років, тому він має право на нарахування «лікарняних» в розмірі 100% середньої заробітної плати і 100% середнього доходу.

Визначення суми «лікарняних», яку належить виплатити Борисову Б. Б. як працівнику і як фізичній особі, яка виконує роботу за ЦПД, здійснюється окремо.

1. Сума «лікарняних» за основним місцем роботи.

Оскільки працівник хворів у період з 2 по 12 лютого 2021 року, розрахунковий період у нього становить останні 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку: лютий 2020 року – січень 2021 року. У цьому розрахунковому періоді, який включає 366 календарних днів, він працював, був у щорічній відпустці 24 календарні дні, хворів протягом 16 календарних днів, перебував у відпустці без збереження заробітної плати (у т. ч. на період карантину) 45 календарних днів (ст. 26 Закону України «Про відпустки»), тобто був відсутній на роботі з поважних причин сумарно протягом 61 (16 + 45) календарних днів. Загальний дохід працівника в розрахунковому періоді без урахування «лікарняних», але з урахуванням відпускних і всіх інших виплат, з яких сплачено ЄСВ, становить 84 900 грн.

Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

84 900 грн. : (366 к. д. – 61 к. д.) = 278,36 грн.

Загальна сума «лікарняних» за період хвороби:

278,36 грн. х 11 к. д. хвороби = 3061,96 грн.

Сума «лікарняних», яка виплачується за перші 5 календарних днів хвороби (з 2 по 6 лютого) за рахунок роботодавця:

278,36 грн. х 5 к. д. хвороби = 1391,80 грн.

Сума «лікарняних», що виплачується за 6 календарних днів хвороби (з 7 по 12 лютого) за рахунок Фонду:

278,36 грн. х 6 к. д. хвороби = 1670,16 грн.¹⁰

2. Сума «лікарняних» фізичній особі, яка виконує роботу за ЦПД.

Оскільки період виконання робіт за ЦПД включає 3 календарні місяці (грудень – лютий), суму винагороди за ЦПД, виплачену в лютому, необхідно розподілити на 3 місяці. Після такого розподілу отримуємо, що на кожний місяць з грудня по лютий припадає частина винагороди в сумі 6000 грн. (18 000 грн. : 3 міс.). На цю частину винагороди в кожному місяці нараховується ЄСВ в сумі 1320 грн. (6000 грн. х 22%), при цьому загальна сума нарахованого ЄСВ становить 3960 грн. (1320 грн. х 3 міс. або 18 000 грн. х 22%).

Суми нарахованого фізичній особі доходу за ЦПД і сплаченого з нього ЄСВ роботодавець повинен відобразити в Податковому розрахунку за І квартал 2021 року. Сума винагороди за ЦПД фізичної особи відображається з розподілом по місяцях у формі Д1 за січень 2021 року (в окремих рядках по 6000 грн. — за грудень 2020 року та січень 2021 року) і формі Д1 за лютий 2021 року (6000 грн.). При цьому в реквізиті 14 форми Д1 за січень 2021 року необхідно вказати: в рядку за грудень — 4 (кількість календарних днів перебування у цивільно-правових відносинах: з 28 по 31 грудня), за січень — 31. У реквізиті 14 форми Д1 за лютий 2021 року необхідно вказати 23. У формі Д5 в реквізиті 10 зазначається дата закінчення цивільно-правових відносин — 23.02.2021.

Враховуючи, що фізична особа почала виконувати роботу за ЦПД з 28 грудня 2020 року, а захворіла 2 лютого 2021 року, розрахунковий період включає 1 календарний місяць — січень, який повністю відпрацьовано до настання страхового випадку.

Дохід фізичної особи в розрахунковому періоді (січні) становить 6000 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (січні) — 31 к. д.

Середньоденний дохід фізичної особи в розрахунковому періоді:

6000 грн. : 31 к. д. = 193,55 грн.

«Лікарняні» за рахунок Фонду нараховуються фізичній особі за період з 7 по 12 лютого (6 календарних днів, починаючи з 6-го дня хвороби), а перші 5 календарних днів хвороби (з 2 по 6 лютого) їй не оплачуються.

Сума «лікарняних», яка підлягає нарахуванню фізичній особі за період хвороби з 7 по 12 лютого, яка повністю фінансується Фондом:

193,55 грн. х 6 к. д. хвороби = 1161,30 грн.

Таким чином, за дні хвороби в лютому підприємство повинно нарахувати Борисову Б. Б.:

– «лікарняні» як працівнику в сумі 3061,96 грн.;

– «лікарняні» як фізичній особі, яка виконувала роботу за ЦПД, в сумі 1161,30 грн.

____________________________________________________________________________

Звертаємо увагу на такий нюанс: якщо працівнику в розрахунковому періоді, крім заробітної плати, цим самим роботодавцем нараховувалася винагорода за ЦПД за виконану роботу, з якої сплачено ЄСВ, то така винагорода не враховується при обчисленні середньої заробітної плати за основним місцем роботи для нарахування страхової виплати.

Наприклад, якщо працівник за основним місцем роботи хворів в період з 15 по 26 лютого 2021 року, а в розрахунковому періоді (лютий 2020 року – січень 2021 року) йому, крім заробітної плати, цим самим роботодавцем 15 грудня 2020 року була виплачена винагорода за виконану роботу за ЦПД, що діяв в період з 1 по 15 грудня 2020 року, то така винагорода не враховується при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді за основним місцем роботи.

Крім того, якщо фізичній особі за поточним ЦПД, що діє в період з 04.01.2021 р. по 30.04.2021 р., нараховано винагороду за виконану роботу 30.04.2021 р., і така особа в період дії цього ЦПД хворіла з 5 по 16 квітня, а в розрахунковому періоді (лютий – березень 2021 року) цим же роботодавцем фізичній особі нараховувалася винагорода за виконану роботу за іншим ЦПД, який діяв в період з 25.01.2021 р. по 12.02.2021 р., то така (інша) винагорода не враховується при обчисленні середнього доходу в розрахунковому періоді за поточним ЦПД. Тобто при обчисленні середнього доходу для розрахунку страхової виплати за страховим випадком, що припадає на період дії поточного ЦПД, в розрахунковому періоді враховується лише сума винагороди, яка виплачується за поточним ЦПД.

Що стосується нарахування «декретних» за ЛН, виданим фізичній особі в період дії ЦПД, то порядок розрахунку середнього доходу в розрахунковому періоді і визначення загальної суми «декретних» є аналогічним вищерозглянутому. Але, як зазначено в Роз’ясненні ФССУ, враховуючи, що «декретні» є компенсацією втраченого доходу за період «декретної» відпустки, вони повинні надаватися за рахунок коштів Фонду лише за період від початку настання страхового випадку і до завершення дії ЦПД.

Обмеження строку виплати «декретних» датою завершення дії ЦПД пояснюється тим, що після закінчення строку дії ЦПД фізична особа втрачає статус застрахованої особи та, відповідно, втрачає право на отримання «декретних» (на відміну від «лікарняних», які виплачуються незалежно від припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, — ч. 2 ст. 22 Закону № 1105). Крім того, частиною 1 статті 26 Закону № 1105 передбачено виплату «декретних» за весь період «декретної» відпустки, яка може надаватися лише працівникам і, як зазначалося вище, не надається особам, які працюють за ЦПД.

Наприклад, якщо між роботодавцем (замовником) і фізичною особою (підрядником, виконавцем) укладено ЦПД на період з 01.02.2021 р. по 30.04.2021 р., а фізична особа надала ЛН у зв’язку з вагітністю та пологами, датований з 15.03.2021 р. по 18.07.2021 р. (126 календарних днів), то такий «декретний» ЛН оплачується Фондом частково — тільки за період з 15.03.2021 р. по 30.04.2021 р. (47 календарних днів). Отже, в заяві-розрахунку, що подається до Фонду, роботодавцю (страхувальнику) необхідно вказувати суму «декретних» не за 126 календарних днів, які зазначені в «декретному» ЛН, а лише за 47 календарних днів.

Крім того, слід пам’ятати, що сума «декретних» у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачено ЄСВ, і не може бути меншою за розмір «декретних», обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

Отже, якщо в розрахунковому періоді середньоденний дохід фізичної особи є меншим ніж мінімальний середньоденний дохід, обчислений із мінімальної заробітної плати (у вересні – грудні 2020 року становив 164,26 грн. (5000 грн. : 30,44), а в січні – листопаді 2021 року становить 197,11 грн. (6000 грн. : 30,44)), то сума «декретних» розраховується шляхом множення мінімального середньоденного доходу на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами до завершення строку дії ЦПД.¹²

Якщо в розрахунковому періоді середньоденний дохід фізичної особи буде більше ніж максимальний середньоденний дохід, обчислений із максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (при нарахуванні «декретних» у жовтні 2020 року – січні 2021 року становив 2463,86 грн. (5000 грн. х 15 : 30,44), в лютому – грудні 2021 року становить 2956,64 грн. (6000 грн. х 15 : 30,44)), то сума «декретних» розраховується шляхом множення максимального середньоденного доходу на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами до завершення строку дії ЦПД.