Лист Пенсійного фонду України «Особливості врахування періодів і виплат при розрахунку «лікарняних» від 07.03.2023 № 7882-7843/Я-03/8-2800/23

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 07.03.2023  № 7882-7843/Я-03/8-2800/23

Особливості врахування періодів і виплат при розрахунку «лікарняних»

(Витяг)

Ситуація 1. Повний місяць поважні причини (перебування на лікарняному, відпустка без збереження заробітної плати тощо) і в цьому місяці нараховано премію за минулий період або іншу виплату, яка є базою для нарахування ЄСВ.

Місяць виключається із розрахункового періоду у випадку, коли в цьому місяці застрахована особа усі календарні дні місяця перебувала в поважних причинах, передбачених пунктом 3 Порядку № 1266, а тому підстав включення заробітної плати, нарахованої в такому місяці, у розрахунок середньоденної заробітної плати немає.

Ситуація 2. Поважні причини охоплюють всі робочі дні місяця, але не всі календарні.

Місяць не виключається із розрахункового періоду, оскільки в цьому місяці застрахована особа перебувала в поважних причинах, передбачених пунктом 3 Порядку № 1266, не усі календарні дні місяця, тому в розрахунковий період такий місяць включається в кількості календарних днів, в яких застрахована особа не перебувала в поважних причинах. Оскільки у розрахунку залишаються календарні дні, тому залишається і сума премії, наприклад, нарахована за минулий місяць.

Ситуація 3. Усі 12 місяців розрахункового періоду охоплюють поважні або неповажні причини відсутності на роботі, зарплата не нараховувалась.

Обчислення середньоденної заробітної плати у зазначеному випадку здійснюється на загальних підставах шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. Таким чином, маємо 0 зарплати у розрахунковому періоді, тому не маємо оплати такого лікарняного взагалі.

__________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Висновки, зроблені ПФУ по ситуаціях, розглянутих у вищенаведеному листі, ґрунтуються на нормах пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Нагадаємо, що згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — поважні причини).

Отже, календарний місяць виключається з розрахункового періоду та не враховуються всі нараховані в такому місяці виплати, якщо усі календарні дні цього місяця застрахована особа не працювала з поважних причин.

Календарний місяць не виключається з розрахункового періоду та враховуються нараховані в такому місяці виплати, з яких сплачено ЄСВ (премії, винагороди тощо), якщо в цьому місяці застрахована особа не працювала як з поважних, так і з неповажних причин.

Наприклад, якщо працівник захворів у квітні 2023 року, а в місяці розрахункового періоду — січні 2023 року йому нараховано виробничу премію за грудень (IV квартал) 2022 року та річну винагороду за 2022 рік, з яких сплачено ЄСВ, при цьому в січні 2023 року цей працівник з 2 по 31 число перебував у відпустці без збереження заробітної плати, то січень, а саме 1 січня 2023 року, не виключається з розрахункового періоду, а виробнича премія за грудень (IV квартал) 2022 року та річна винагорода за 2022 рік включаються до виплат розрахункового періоду, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» у квітні 2023 року.

Якщо в розрахунковому періоді — протягом останніх 12 календарних місяців перед місяцем настання хвороби працівник не працював як з поважних, так і з неповажних причин, внаслідок чого в нього немає в розрахунковому періоді нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачено ЄСВ, то «лікарняні» йому за дні хвороби не нараховуються.

Наприклад, якщо працівник хворів з 10 по 17 квітня 2023 року (8 к. д.), а в розрахунковому періоді (квітень 2022 року – березень 2023 року) він з 1 квітня 2022 року по 26 березня 2023 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати (поважна причина), в період з 27 по 31 березня 2023 року не виходив на роботу з власної вини (оформлено прогул — неповажна причина відсутності), і в розрахунковому періоді в нього немає нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачено ЄСВ, то «лікарняні» йому за дні хвороби у квітні 2023 року не нараховуються. Це пояснюється тим, що в розрахунковому періоді є 5 календарних днів з 27 по 31 березня 2023 року (період з 1 квітня 2022 року по 26 березня 2023 року виключається з розрахункового періоду), але у березні немає нарахованої заробітної плати (доходу). В цьому випадку в розрахунковому періоді заробітна плата (дохід) становить 0 грн., середньоденна заробітна плата (дохід) дорівнює 0 грн. (0 грн. : 5 к. д.), відповідно, і сума «лікарняних» становить 0 грн. (0 грн. х 8 к. д. хвороби).

Нагадаємо, що згідно з пунктом 28 Порядку № 1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.

Наприклад, якщо працівник захворів 24 квітня 2023 року, а протягом останніх 12 календарних місяців (з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року) перебував у відпустці без збереження заробітної плати (поважна причина), то розрахункового періоду в нього немає, а середня заробітна плата визначається виходячи з посадового окладу (або його частини при роботі з неповним робочим часом), встановленого на 24 квітня 2023 року.¹