Выполнение обязанностей временно отсутствующего работникаВиконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Статьей 24 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) определено, что работник не может быть допущен к работе без заключения трудового договора, оформленного приказом или распоряжением собственника или уполномоченного им органа, в котором, в частности, определяются его трудовые обязанности и права.

Согласно статье 21 КЗоТ трудовым договором является соглашение между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом или физическим лицом (далее — работодатель), по которому работник обязуется выполнять работу, определенную этим соглашением, а работодатель обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон.

В соответствии со статьей 31 КЗоТ работодатель не имеет права требовать от работника выполнения работы, не обусловленной трудовым договором.

В то же время существует несколько видов дополнительной работы, которые могут выполнять работники с их согласия на одном предприятии, кроме выполнения своих трудовых (должностных) обязанностей по основной должности, определенных трудовым договором, в основное рабочее время.

Одним из видов дополнительной работы является выполнение обязанностей временно отсутствующего работника.

Несмотря на активное применение предприятиями такого вида дополнительной работы, законодательство Украины практически не регламентирует его, в частности, не разъясняет, что представляет собой выполнение обязанностей временно отсутствующего работника и каковы особенности его введения на предприятии. Отечественное законодательство, в частности статья 105 КЗоТ, отдельные постановления Кабинета Министров Украины и приказы центральных органов исполнительной власти, устанавливает только порядок оплаты труда при введении указанного вида дополнительной работы.

В то же время согласно постановлению Верховной Рады Украины «О порядке временного действия на территории Украины отдельных актов законодательства Союза ССР» от 12.09.1991 № 1545-XII до принятия соответствующих актов законодательства Украины применяются акты законодательства СССР по вопросам, не урегулированным законодательством Украины, при условии, что они не противоречат Конституции и законам Украины.

Нормативными актами законодательства СССР, которые регулируют отдельные вопросы выполнения обязанностей временно отсутствующего работника, являются:

• постановление Совета Министров СССР «О порядке и условиях совмещения профессий (должностей)» от 04.12.1981 № 1145 (далее — Постановление № 1145);
• Инструкция по применению постановления Совета Министров СССР от 4 декабря 1981 г. № 1145 «О порядке и условиях совмещения профессий (должностей)» от 14.05.1982 № 53-ВЛ, изданная Государственным комитетом СССР по труду и социальным вопросам, Министерством финансов СССР, Всесоюзным центральным советом профессиональных союзов (далее — Инструкция № 53).

Что такое выполнение обязанностей временно отсутствующего работника

Большинство норм Постановления № 1145 и Инструкции № 53, в том числе устанавливающих ограничения на введение дополнительных видов работ, противоречит нормам трудового законодательства Украины, поэтому эти два документа применяются только в части определения понятия «выполнение обязанностей временно отсутствующего работника» и в части указания на необходимость издания приказа о поручении работнику дополнительных обязанностей в порядке выполнения обязанностей временно отсутствующего работника.¹

Согласно пункту 2 Постановления № 1145 выполнение обязанностей временно отсутствующего работника без освобождения от своей основной работы допускается на одном и том же предприятии, в учреждении, организации (далее — предприятия) с согласия работника в течение установленной законодательством продолжительности рабочего дня (рабочей смены), если это экономически целесообразно и не ведет к ухудшению качества продукции, выполняемых работ, обслуживания населения.

Пунктом 1 Инструкции № 53 определено, что под выполнением обязанностей временно отсутствующего работника без освобождения от своей основной работы следует понимать замену работника, отсутствующего в связи с временной нетрудоспособностью, отпуском, командировкой и по другим причинам, когда в соответствии с действующим законодательством за ним сохраняется рабочее место (должность).²

Исходя из вышеизложенных норм, можно сделать вывод, что выполнение обязанностей временно отсутствующего работника имеет следующие особенности:

1. Оно возможно только на одном и том же предприятии.

2. Оно осуществляется только в период временного отсутствия работника, когда его должность не является вакантной.

3. Дополнительные обязанности выполняются работником без освобождения от выполнения основной работы.

4. Дополнительные обязанности выполняется в течение установленного рабочего времени по основной работе.

5. Возложение дополнительных обязанностей на работника возможно только с его согласия.

6. Выполнение дополнительных обязанностей должно быть экономически целесообразно.

7. Как дополнительная, так и основная работа должны выполняться качественно.

Следует учитывать, что иногда выполнение обязанностей по другой должности осуществляется с полным освобождением работника от выполнения должностных обязанностей по основной должности. Такой вид дополнительной работы называется временным заместительством и применяется, как правило, по более ответственной (руководящей) должности, являясь одним из способов проверки на практике потенциальных возможностей работников для включения их в резерв для выдвижения на должность руководителя.

Введение выполнения обязанностей временно отсутствующего работника

Предприятия самостоятельно решают вопросы возложения на работников, в т. ч. руководителей всех уровней и их заместителей, наряду с их основной работой выполнения обязанностей временно отсутствующего работника.

Категории (названия должностей) работников, на которых может быть возложено выполнение обязанностей временно отсутствующих работников, предприятия могут установить в коллективном договоре.

Действующим законодательством не установлены какие-либо ограничения на выполнение такой дополнительной работы (для работников бюджетной сферы установлены ограничения, касающиеся только выплаты доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника). При этом норма пункта 15 Постановления № 1145, в которой приведен перечень категорий работников, которые не могут выполнять обязанности временно отсутствующего работника, в Украине не действует.³

Как правило, инициатором поручения сотруднику дополнительной работы в виде выполнения обязанностей временно отсутствующего работника является работодатель, поскольку именно он, в первую очередь, заинтересован в том, чтобы вся работа на предприятии выполнялась. Но работодателю в обязательном порядке, как отмечено выше, необходимо получить согласие работника на выполнение дополнительной работы. Подтверждением согласия работника на выполнение дополнительной работы является его подпись в документе работодателя о поручении дополнительной работы (в этом документе работник может указать «не возражаю» или «согласен»).

Если инициатором выполнения обязанностей временно отсутствующего работника является сотрудник, то он должен сообщить о готовности выполнять дополнительные трудовые обязанности в заявлении, поданном на имя руководителя предприятия.

Возложение выполнения обязанностей временно отсутствующего работника на сотрудника осуществляется путем издания приказа руководителя.⁴ В таком приказе указываются фамилия, имя и отчество отсутствующего работника, название его должности (по которой работающий сотрудник будет выполнять обязанности временно отсутствующего работника), продолжительность (дата начала и окончания) выполнения дополнительной работы и порядок ее оплаты. Если продолжительность выполнения обязанностей временно отсутствующего работника установить заранее невозможно, то моментом прекращения такого выполнения обязанностей можно определить конкретное событие (окончание периода временного отсутствия работника: окончание отпуска, болезни, командировки, выполнения государственных обязанностей и т. п.).

Заявление о готовности работника выполнять обязанности временно отсутствующего работника может иметь такой вид:

Приказ руководителя предприятия о поручении сотруднику выполнять обязанности временно отсутствующего работника может быть таким:

Обращаем внимание, что выполнение обязанностей временно отсутствующего работника предусматривает точное определение круга обязанностей, дополнительно возлагаемых на работающего сотрудника. Поскольку на предприятиях, как правило, для каждой должности, предусмотренной штатным расписанием, разрабатывается должностная инструкция, то работник, которому поручается дополнительная работа, должен будет выполнять все трудовые обязанности, определенные такой должностной инструкцией для должности, которую занимает временно отсутствующий работник. Учитывая, что выполнение обязанностей временно отсутствующего работника должно осуществляться без освобождения от основной работы, во избежание ухудшения качества работ по обеим должностям перечень трудовых обязанностей, подлежащих выполнению работающим сотрудником по должности отсутствующего работника, может быть уменьшен. Полный перечень обязанностей по должности временно отсутствующего работника, которые обязан будет выполнять сотрудник, которому поручается дополнительная работа, можно привести в приложении к приказу о введении выполнения обязанностей временно отсутствующего работника. Кроме того, у работающего сотрудника должна быть соответствующая профессиональная подготовка для качественного выполнения дополнительной работы. Обязанности временно отсутствующего работника могут быть распределены между несколькими работниками.

Что касается возможности выполнения заместителем руководителя предприятия дополнительно обязанностей руководителя предприятия или заместителем главного бухгалтера дополнительно обязанностей главного бухгалтера в период их временного отсутствия (отпуск, командировка, временная нетрудоспособность и т. п.), то хотя запрета на такую дополнительную работу законодательство не содержит, заместители, как правило, выполняют эти обязанности на основании своих должностных инструкций, которыми предусмотрено выполнение обязанностей временно отсутствующего руководителя.

Однако следует учитывать особенности подписания отчетности, представляемой юридическими лицами в различные государственные органы. Так, если на предприятии временно отсутствует главный бухгалтер, и его никто не заменяет, то отчетность подписывает только руководитель предприятия.

Поскольку согласно пунктам 48.5–48.6 Налогового кодекса Украины налоговая отчетность юридических лиц должна быть подписана руководителем или уполномоченным лицом, а также лицом, отвечающим за ведение бухгалтерского учета и представление отчетности, то в отсутствие руководителя юридического лица на рабочем месте по объективным причинам (командировка, отпуск, болезнь и т. п.) налоговая отчетность (декларация, расчет) может быть подписана лицом, уполномоченным учредителями или учредительными документами предприятия исполнять обязанности руководителя на время его отсутствия при условии, что отсутствие руководителя подтверждено соответствующими документами (например, приказ об отпуске, командировке и т. п.).

В случае временного отсутствия руководителя предприятия или главного бухгалтера перед представлением налоговой отчетности в налоговый орган должна быть подана информация, определяющая лиц, которые выполняют их обязанности в этот период. Для этого в налоговый орган подается заявление по форме № 1-ОПП с отметкой «Зміни» или «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».⁵ Это заявление может быть подано в налоговый орган средствами электронной связи в электронной форме (п.п. 9.2, 9.3 р. IX Порядка учета плательщиков налогов и сборов, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 09.12.2011 № 1588, в редакции приказа от 22.04.2014 № 462).

Выполнение обязанностей временного отсутствующего заместителя руководителя предприятия может быть возложено на период его временного отсутствия (отпуск, командировка и т. п.) как на любого другого заместителя руководителя (руководителя структурного подразделения), так и на самого руководителя предприятия.

Если возникает необходимость в выполнении обязанностей временного отсутствующего работника, являющегося материально ответственным лицом, то такое выполнение обязанностей можно временно возложить приказом на другого работника, с которым заключается договор о полной материальной ответственности. В частности, выполнение обязанностей временно отсутствующего кассира, находящегося в отпуске, можно возложить приказом руководителя на другого работника (например, бухгалтера), с которым заключается договор о полной материальной ответственности (п. 45 Положения о ведении кассовых операций в национальной валюте в Украине, утвержденного постановлением Правления Национального банка Украины от 29.12.2017 № 148).⁶

Поскольку выполнение обязанностей временно отсутствующего работника осуществляется в течение рабочего времени, отведенного для выполнения основных обязанностей работника, часы (дни) такой дополнительной работы в табеле учета использования рабочего времени не отражаются (они включаются в общее отработанное работником время по основной работе).

Отмена выполнения обязанностей временно отсутствующего работника

В случае если по каким-то причинам работник, на которого возложено выполнение обязанностей временно отсутствующего работника, не может или не желает в дальнейшем выполнять такие дополнительные обязанности, он может написать на имя руководителя предприятия заявление с просьбой освободить его от их выполнения.

Если же инициатором освобождения работника от выполнения обязанностей временно отсутствующего работника является работодатель, у которого для этого имеются уважительные причины, например некачественное выполнение работником дополнительных обязанностей или ухудшение качества работы по основной должности, то он вправе отменить дополнительные обязанности работника с момента выявления некачественного выполнения обязанностей или ухудшения качества работы.

В случае если у работодателя нет уважительных причин для освобождения работника от выполнения обязанностей временно отсутствующего работника, но он планирует это сделать, то об этом необходимо уведомить работника не позднее чем за два месяца, поскольку такое освобождение влечет изменение существенных условий труда — уменьшение оплаты труда (ч. третья ст. 32 КЗоТ) из-за отмены доплаты за такую работу.

Освобождение работника от выполнения обязанностей временно отсутствующего работника во всех вышеперечисленных случаях осуществляется на основании приказа руководителя предприятия.

Если же в приказе о поручении сотруднику выполнять обязанности временно отсутствующего работника был оговорен период выполнения такой дополнительной работы (например, до окончания у отсутствующего работника отпуска, командировки, болезни, выполнения государственных обязанностей и т. п.), то отмена для сотрудника выполнения обязанностей временно отсутствующего работника осуществляется без предварительного уведомления и издания дополнительного приказа.

Отражение выполнения обязанностей временно отсутствующего работника в трудовой книжке работника не предусмотрено.

Оплата труда при выполнении обязанностей временно отсутствующего работника

В соответствии со статьей 105 КЗоТ работникам, выполняющим на том же предприятии наряду со своей основной работой, обусловленной трудовым договором, обязанности временно отсутствующего работника без освобождения от своей основной работы, осуществляется доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника.

Указанная доплата вводится для стимулирования работников качественно выполнять дополнительные обязанности наряду со своей основной работой в пределах установленной нормы рабочего времени.

По договоренности между работником и работодателем с учетом норм действующего законодательства и условий коллективного договора указанная доплата может устанавливаться:

– в абсолютном размере;

– в процентах к часовой (дневной, месячной) тарифной ставке (окладу, должностному окладу) работника по основной профессии (должности, выполняемой работе);

– в процентах к часовой (дневной, месячной) тарифной ставке (окладу, должностному окладу) отсутствующего работника.

При сдельной системе оплаты труда размер доплаты может рассчитываться исходя из количества продукции, которую изготовил работник по соответствующей профессии, и сдельных расценок на нее.

Доплата на хозрасчетных предприятиях

Размер доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника хозрасчетные предприятия устанавливают самостоятельно в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным, отраслевыми (межотраслевыми) и территориальными соглашениями. Если коллективный договор на предприятии не заключен, работодатель обязан согласовать размеры доплаты с выборным органом первичной профсоюзной организации (профсоюзным представителем), представляющим интересы большинства работников, а в случае его отсутствия — с другим уполномоченным на представительство органом (ст. 97, 105 КЗоТ, ст. 15 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.1995 № 108/95-ВР).⁷

Для предприятий, представители которых (как со стороны работодателей, так и со стороны профсоюзов или другого уполномоченного на представительство трудовым коллективом органом) участвовали в подписании Генерального соглашения о регулировании основных принципов и норм реализации социально-экономической политики и трудовых отношений в Украине на 2019–2021 годы от 14.05.2019 (далее — Генеральное соглашение), обязательными являются размеры доплат работникам, установленные в приложении 3 к Генеральному соглашению.⁸ Этим приложением, в частности, установлено, что размер доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника составляет до 100% тарифной ставки (оклада, должностного оклада) отсутствующего работника.

Такой же размер указанной доплаты рекомендовано устанавливать:

• разделом 5 (таблица 5.1) Рекомендаций относительно определения заработной платы работающих в зависимости от личного взноса работника в конечные результаты работы предприятия, утвержденных приказом Министерства труда и социальной политики Украины (далее — Минтруда) от 31.03.1999 № 44; 
• разделом 6 (таблица 6.1) Методических рекомендаций относительно оплаты труда работников малых предприятий, утвержденных приказом Минтруда от 13.08.2004 № 186;
• приложением Г Методических рекомендаций по организации материального стимулирования труда работников предприятий и организаций, утвержденных приказом Минтруда от 29.01.2003 № 23.

Для предприятий, представители которых (как со стороны работодателей, так и со стороны профсоюзов или другого уполномоченного на представительство трудовым коллективом органа) участвовали в подписании отраслевого (межотраслевого) или территориального соглашения, размер доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника устанавливается в соответствии с положениями таких соглашений. Анализ норм многих действующих отраслевых (межотраслевых) соглашений показывает, что установленный ими размер указанной доплаты соответствует размеру этой доплаты, приведенному в приложении 3 к Генеральному соглашению.

Если предприятие не находится в сфере действия Генерального соглашения или отраслевого (территориального) соглашения, которыми предусмотрена выплата доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в процентах от тарифной ставки (оклада, должностного оклада) отсутствующего работника, то указанную доплату предприятие может выплачивать работнику в процентах к должностному окладу по основной должности, с использованием для этого экономии заработной платы по должности, которую занимает отсутствующий работник. Такой порядок начисления указанной доплаты необходимо отразить в коллективном договоре (другом локальном документе) предприятия.

Таким образом, действующее законодательство предоставляет хозрасчетным предприятиям право самостоятельно решать вопрос установления размера доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника. Конкретный размер такой доплаты в зависимости от сложности, характера, объема выполняемой дополнительной работы, степени затрат основного рабочего времени указывается в приказе руководителя с учетом норм коллективного договора, Генерального и отраслевого (территориального) соглашений (если представители предприятия участвовали в их подписании).

Хозрасчетные предприятия также самостоятельно решают вопросы возложения на руководителей всех уровней и их заместителей наряду с основной работой дополнительных функций по выполнению обязанностей временно отсутствующих работников и установления им размера доплаты. Условия и размеры оплаты труда, в том числе виды и размеры всех доплат, руководителей (директоров, генеральных директоров, председателей правления) предприятий, основанных на государственной, коммунальной собственности определяются в контракте с соблюдением положений постановления Кабинета Министров Украины «Об условиях и размерах оплаты труда руководителей предприятий, основанных на государственной, коммунальной собственности, и объединений государственных предприятий» от 19.05.1999 № 859.⁹

Работник, выполняющий обязанности временно отсутствующего работника без освобождения от основной работы, получает заработную плату по основной должности согласно условиям трудового договора (штатному расписанию) и доплату за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника, которая начисляется пропорционально отработанному времени.

ПРИМЕР 1

Начисление заработной платы при выполнении обязанностей
временно отсутствующего работника, проходящего военную службу в особый период

На хозрасчетном предприятии, которое не участвовало в подписании Генерального (отраслевого, территориального) соглашения и на котором нет коллективного договора, работник Алексеев А. А. занимает штатную должность старшего экономиста с должностным окладом 9000 грн. Работник Борисов Б. Б., занимающий должность экономиста с окладом 8300 грн., в 2020–2021 годах проходит военную службу по контракту в особый период. На время отсутствия экономиста Борисова Б. Б. приказом руководителя предприятия на старшего экономиста Алексеева А. А. без освобождения от основной работы возложено выполнение обязанностей временно отсутствующего работника с доплатой в размере 70% должностного оклада отсутствующего работника. В сентябре старший экономист Алексеев А. А. отработал все установленные графиком работы предприятия рабочие дни.

За работу в сентябре старшему экономисту Алексееву А. А. должны быть начислены:

– заработная плата в размере оклада по его штатной должности — 9000 грн.;

– доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в размере:

8300 грн. х 70% = 5810 грн.

Общая заработная плата старшего экономиста Алексеева А. А. за сентябрь:

9000 + 5810 = 14 810 грн.

ПРИМЕР 2

Начисление заработной платы при выполнении обязанностей
временно отсутствующего работника, находящегося в ежегодном отпуске часть месяца

На хозрасчетном предприятии, работающем с 5-дневной 40-часовой рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье, которое находится в сфере действия Генерального и отраслевого соглашений, работница Власова В. В. занимает должность бухгалтера с окладом 8000 грн. Работница Галкина Г. Г., занимающая должность кассира с окладом 7500 грн., находилась в ежегодном отпуске 24 календарных дня с 1 по 24 сентября 2021 года. На время отсутствия кассира Галкиной Г. Г. приказом руководителя предприятия на бухгалтера Власову В. В. без освобождения от основной работы было возложено выполнение обязанностей временно отсутствующего работника с доплатой в размере 50% должностного оклада отсутствующего работника (кассира) согласно нормам коллективного договора, Генерального и отраслевого соглашений.

Бухгалтер Власова В. В. выполняла обязанности временно отсутствующего работника в течение 18 рабочих дней (далее — отраб. д.). В сентябре 2021 года по графику работы предприятия — 22 рабочих дня (далее — р. д.).

За работу в сентябре бухгалтеру Власовой В. В. должны быть начислены:

– заработная плата в размере оклада по ее штатной должности — 8000 грн.;

– доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в размере:

7500 грн. : 22 р. д. х 18 отраб. д. х 50% = 3068,18 грн.

Общая заработная плата бухгалтера Власовой В. В. за сентябрь:

8000 + 3068,18 = 11 068,18 грн.

ПРИМЕР 3

Начисление заработной платы при выполнении обязанностей
временно отсутствующего работника из-за болезни,
если доплата установлена в процентах от оклада по основной должности

На хозрасчетном предприятии, работающем с 5-дневной 40-часовой рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье, которое не участвовало в подписании Генерального (отраслевого, территориального) соглашения, работница Демина Д. Д. занимает штатную должность референта с окладом 7500 грн.

Работница Егорова Е. Е., занимающая должность секретаря с окладом 7000 грн., болела в период с 6 по 17 сентября, на который приходится 10 рабочих дней.

На время отсутствия секретаря Егоровой Е. Е. приказом руководителя предприятия на референта Демину Д. Д. без освобождения от основной работы было возложено выполнение обязанностей временно отсутствующего работника с доплатой в размере 30% должностного оклада по основной должности (референта) согласно нормам коллективного договора предприятия.

В сентябре референт Демина Д. Д. отработала все установленные графиком работы предприятия рабочие дни — всего 22 рабочих дня.

За работу в сентябре референту Деминой Д. Д. должны быть начислены:

– заработная плата в размере оклада по ее штатной должности — 7500 грн.;

– доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в размере:

7500 грн. : 22 р. д. х 10 отраб. д. х 30% = 1022,73 грн.

Общая заработная плата референта Деминой Д. Д. за сентябрь:

7500 + 1022,73 = 8522,73 грн.

ПРИМЕР 4

Начисление заработной платы при выполнении обязанностей
временно отсутствующего работника, находящегося на курсах повышения квалификации,
если работникам установлена сдельная система оплаты труда

На хозрасчетном предприятии работник Карпов К. К. работает токарем со сдельной расценкой 60 грн. за изготовленную деталь. Его коллега Леонов Л. Л., которому за изготовление детали другого вида установлена сдельная расценка в размере 50 грн., в период с 6 по 24 сентября находился на курсах повышения квалификации.

На время временного отсутствия токаря Леонова Л. Л. приказом руководителя предприятия на токаря Карпова К. К. без освобождения от основной работы было возложено выполнение обязанностей временно отсутствующего работника с доплатой в размере сдельной расценки за каждую изготовленную деталь.

В сентябре токарь Карпов К. К. изготовил 130 деталей по основной должности и 70 деталей за коллегу Леонова Л. Л.

За работу в сентябре токарю Карпову К. К. должны быть начислены:

– заработная плата по основной должности в размере:

130 дет. х 60 грн. = 7800 грн.;

– доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в размере:

70 дет. х 50 грн. = 3500 грн.

Общая заработная плата токаря Карпова К. К. за сентябрь:

7800 + 3500 = 11 300 грн.

_______________________________________________________________________

Если обязанности временно отсутствующего работника распределяются между несколькими сотрудниками, то в приказе о поручении дополнительной работы указываются не только указанные сотрудники, но и конкретные обязанности, которые должен выполнять каждый из них по должности временно отсутствующего работника, а также размер доплаты каждому сотруднику за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в соответствии с нормами коллективного договора.

ПРИМЕР 5

Начисление заработной платы двоим работникам,
которым поручается выполнение обязанностей временно отсутствующего работника

На хозрасчетном предприятии, работающем с 5-дневной 40-часовой рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье, которое участвовало в подписании Генерального и отраслевого соглашений, коллективным договором предусмотрено выполнение обязанностей временно отсутствующего работника с доплатой в размере до 100% должностного оклада отсутствующего работника.

На предприятии работнице Мишиной М. М., занимающей должность юрисконсульта с должностным окладом 10 000 грн., с 30.08.2021 предоставлен отпуск в связи с беременностью и родами продолжительностью 126 календарных дней. На время отсутствия юрисконсульта Мишиной М. М. приказом руководителя предприятия выполнение ее обязанностей с 01.09.2021 возложено на двоих работников:

– ведущего юрисконсульта Носова Н. Н. без освобождения от основной работы с доплатой за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в размере 60% должностного оклада отсутствующего работника, поскольку на него возложено выполнение большей части обязанностей по должности юрисконсульта;

– начальника юридического отдела Петренко П. П. без освобождения от основной работы с доплатой за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в размере 40% должностного оклада отсутствующего работника, поскольку на него возложено выполнение меньшей части обязанностей по должности юрисконсульта.

Должностной оклад ведущего юрисконсульта Носова Н. Н. — 12 000 грн., должностной оклад начальника юридического отдела Петренко П. П. — 15 000 грн.

В сентябре ведущий юрисконсульт Носов Н. Н. и начальник юридического отдела Петренко П. П. отработали все 22 рабочих дня, установленных графиком работы предприятия на этот месяц, в том числе выполнили весь объем работ по должности временно отсутствующего работника — юрисконсульта Мишиной М. М.

За работу в сентябре ведущему юрисконсульту Носову Н. Н. должны быть начислены:

– заработная плата в размере оклада по его штатной должности — 12 000 грн.;

– доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в размере:

10 000 грн. х 60% = 6000 грн.

Общая заработная плата ведущего юрисконсульта Носова Н. Н. за сентябрь:

12 000 + 6000 = 18 000 грн.

За работу в сентябре начальнику юридического отдела Петренко П. П. должны быть начислены:

– заработная плата в размере оклада по его штатной должности — 15 000 грн.;

– доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в размере:

10 000 грн. х 40% = 4000 грн.

Общая заработная плата начальника юридического отдела Петренко П. П. за сентябрь:

15 000 + 4000 = 19 000 грн.

__________________________________________________________________________

Доплата в бюджетных учреждениях

Для бюджетных учреждений, заведений и организаций (далее — бюджетные учреждения) законодательством установлены определенные ограничения в вопросе оплаты выполнения обязанностей временно отсутствующих работников.

Так, согласно подпункту «а» пп. 3 п. 3 постановления Кабинета Министров Украины «Об оплате труда работников на основе Единой тарифной сетки разрядов и коэффициентов по оплате труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы» от 30.08.2002 № 1298 (далее — Постановление № 1298) работникам бюджетных учреждений доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующих работников выплачивается в размере до 50% должностного оклада (тарифной ставки).

Обращаем внимание, что при начислении доплаты работникам бюджетных учреждений за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника размер такой доплаты должен определяться в процентах от должностного оклада (тарифной ставки) по основной должности, а не по должности временно отсутствующего работника.¹⁰

Так, в соответствии с подпунктом 3.1.1 Условий оплаты труда работников заведений здравоохранения и учреждений социальной защиты населения, утвержденных приказом Минтруда, Министерства здравоохранения Украины от 05.10.2005 № 308/519, профессионалам, специалистам, техническим служащим и рабочим, которые выполняют в том же заведении, учреждении наряду со своей основной работой дополнительную работу по другой профессии (должности) или обязанности временно отсутствующего работника без освобождения от своей основной работы, осуществляется доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в размере до 50% должностного оклада по основной должности. Конкретный размер этой доплаты устанавливается руководителем заведения, учреждения в зависимости от квалификации работника, сложности и объема выполняемых работ.

Доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующих работников могут устанавливаться нескольким работникам в размере до 50% должностного оклада по основной должности в пределах экономии по должностному окладу (ставке заработной платы) отсутствующего работника.¹²

Право устанавливать конкретный размер доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующих работников в бюджетных учреждениях предоставлено руководителям местных органов исполнительной власти, органов местного самоуправления, при которых созданы централизованные бухгалтерии, руководителям бюджетных учреждений в пределах фонда заработной платы, утвержденного в сметах доходов и расходов (пп. «а» п. 4 Постановления № 1298).

Доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующих работников не устанавливается руководителям бюджетных учреждений, их заместителям, руководителям структурных подразделений этих учреждений и их заместителям (абз. пятый пп. «а» пп. 3 п. 3 Постановления № 1298).

Нормы, аналогичные вышеприведенным, содержит также подпункт «а» пп. 3 п. 4 приказа Министерства образования и науки Украины «Об упорядочении условий оплаты труда и утверждении схем тарифных разрядов работников учебных заведений, учреждений образования и научных учреждений» от 26.09.2005 № 557.

Что касается размера указанной доплаты для лиц государственных органов, на которых распространяется действие постановления Кабинета Министров Украины «Об упорядочении структуры и условий оплаты труда работников аппарата органов исполнительной власти, органов прокуратуры, судов и других органов» от 09.03.2006 № 268, то согласно подпункту «г» пп. 1 п. 2 этого документа специалистам и служащим (кроме заместителей руководителей органов исполнительной власти, прокуратуры, судов и других госорганов, руководителей структурных подразделений и их заместителей) выплачивается доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующих работников тех же категорий персонала (в случае отсутствия вследствие временной нетрудоспособности, пребывания в отпуске без сохранения заработной платы, отпуске по беременности и родам, отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего (6-летнего) возраста) в размере до 50% должностного оклада по основной работе с использованием для этого до 50% должностного оклада отсутствующего работника.

Согласно подпункту 1 пункта 3 Условий оплаты труда работников государственных органов, которые выполняют функции по обслуживанию и работников Управления административных зданий Хозяйственно-финансового департамента Секретариата Кабинета Министров Украины, Управления административными зданиями Государственного управления делами, Управления административными зданиями Управления делами Аппарата Верховной Рады Украины, утвержденных постановлением Кабинета Министров Украины от 24.12.2019 № 1112 (далее — Условия), руководители государственной службы в государственном органе и руководители Управлений, на которые распространяется действие Условий (далее — Управления), в пределах утвержденного фонда оплаты труда устанавливают доплату за дополнительную нагрузку в связи с выполнением обязанностей временно отсутствующего работника (кроме обязанностей руководителя и заместителей руководителя самостоятельного структурного подразделения) в размере до 50% должностного оклада временно отсутствующего работника. Указанная доплата не устанавливается руководителям Управлений, их заместителям, руководителям структурных подразделений Управлений и их заместителям. В случае несвоевременного выполнения задач, ухудшения качества работы и нарушения трудовой дисциплины указанная доплата отменяется или ее размер уменьшается.

Налогообложение доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника

В соответствии с подпунктом 2.2.1 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 № 5, доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника относится к фонду дополнительной заработной платы фонда оплаты труда.

Следовательно, из суммы указанной доплаты как составляющей заработной платы удерживаются налог на доходы физических лиц и военный сбор, а также на сумму этой доплаты работодателями начисляется единый социальный взнос (далее — ЕСВ).

В бухгалтерском (налоговом) учете доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в фактически начисленном размере включается в расходы в составе расходов на оплату труда соответствующей категории работников.

Учет доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника
при расчете средней заработной платы

Согласно абзацу первому пункта 3 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 № 100 (далее — Порядок № 100), при исчислении средней заработной платы учитываются все суммы начисленной заработной платы в соответствии с законодательством и условиями трудового договора, кроме определенных в пункте 4 этого Порядка.

В соответствии с подпунктом «а» пункта 4 Порядка № 100 при исчислении средней заработной платы не учитываются выплаты за выполнение отдельных поручений (разового характера), не входящих в обязанности работника (за исключением доплат за совмещение профессий и должностей, расширение зон обслуживания или выполнение дополнительных объемов работ и выполнение обязанностей временно отсутствующих работников, а также разности в должностных окладах, которая выплачивается работникам, выполняющим обязанности временно отсутствующего руководителя предприятия или его структурного подразделения и не являющимся штатными заместителями).

Таким образом, доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника, а также разность в должностных окладах, которая выплачивается работникам, выполняющим обязанности временно отсутствующего руководителя предприятия или его структурного подразделения и не являющимся штатными заместителями, учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления выплат, рассчитываемых согласно Порядку № 100 (отпускные, средний заработок за дни командировки, выходное пособие, оплата за время выполнения государственных и общественных обязанностей, оплата вынужденного прогула и т. д.).

Что касается учета доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника при начислении страховых выплат («больничные», «декретные» и прочие), то поскольку с указанной доплаты как составляющей дополнительной заработной платы уплачивается ЕСВ, она на основании пункта 3 Порядка исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 № 1266, учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления страховых выплат.

Прочие выплаты работникам, выполняющим обязанности
временно отсутствующего работника

В случае если сотрудник, выполняющий обязанности временно отсутствующего работника, привлекается к работе в ночное (вечернее) время, в выходные и праздничные (нерабочие) дни, к сверхурочной работе, то доплата в установленном размере за отработанные часы такой работы начисляется на оклад (тарифную ставку) по основной должности работника.

Обращаем внимание также на то, что по должности, обязанности по которой временно выполняются, ежегодный и другие отпуска, пособие по временной нетрудоспособности, пособие по беременности и родам, компенсация за неиспользованный отпуск и выходное пособие при увольнении не предоставляются.

Что касается индексации доходов работника, выполняющего обязанности временно отсутствующего работника, то согласно статье 2 Закона Украины «Об индексации денежных доходов населения» от 03.07.1991 № 1282-XII и пункту 2 Порядка проведения индексации денежных доходов населения, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 17.07.2003 № 1078, индексации подлежат денежные доходы граждан, полученные ими в гривнах на территории Украины и не имеющие разового характера.

Следовательно, поскольку доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника является не постоянной, а временной (разовой) выплатой, сумма такой доплаты не подлежит индексации.¹¹ Соответственно, сумма увеличения доплаты не включается в общую сумму повышения дохода, которая сравнивается со сложившейся суммой индексации в месяце повышения дохода.¹²

Доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника включается в минимальную заработную плату.¹³

Статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, в якому, зокрема, визначаються його трудові обов’язки і права.

Згідно зі статтею 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (далі — роботодавець), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 31 КЗпП роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

У той же час існує декілька видів додаткової роботи, які можуть виконувати працівники за їхньою згодою на одному підприємстві, крім виконання своїх трудових (посадових) обов’язків за основною посадою, визначених трудовим договором, в основний робочий час.

Одним з видів додаткової роботи є виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Незважаючи на активне застосування підприємствами такого виду додаткової роботи, законодавство України практично не регламентує його, зокрема, не пояснює, що вважається виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника і які особливості його запровадження на підприємстві. Вітчизняне законодавство, зокрема стаття 105 КЗпП, окремі постанови Кабінету Міністрів України та накази центральних органів виконавчої влади, встановлює лише порядок оплати праці при запровадженні зазначеного виду додаткової роботи.

Водночас згідно з постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 № 1545-XII до прийняття відповідних актів законодавства України застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Нормативними актами законодавства СРСР, які регулюють окремі питання виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, є:

• постанова Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 № 1145 (далі — Постанова № 1145);
• Інструкція по застосуванню постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 14.05.1982 № 53-ВЛ, видана Державним комітетом СРСР з праці та соціальних питань, Міністерством фінансів СРСР, Всесоюзною центральною радою професійних спілок (далі — Інструкція № 53).

Що таке виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Більшість норм Постанови № 1145 та Інструкції № 53, в тому числі ті норми, що встановлюють обмеження на введення додаткових видів робіт, суперечить нормам трудового законодавства України, тому ці два документи застосовуються лише в частині визначення поняття «виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника» і в частині зазначення на необхідність видання наказу про доручення працівнику додаткових обов’язків в порядку виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.¹

Згідно з пунктом 2 Постанови № 1145 виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без увільнення від своєї основної роботи допускається на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації (далі — підприємства) за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не веде до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення.

Пунктом 1 Інструкції № 53 визначено, що під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада).²

Таким чином, можна зробити висновок, що виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника має такі особливості:

1. Воно можливе тільки на одному і тому ж підприємстві.

2. Воно здійснюється лише в період тимчасової відсутності працівника, коли його посада не є вакантною.

3. Додаткові обов’язки виконуються працівником без увільнення від виконання основної роботи.

4. Додаткові обов’язки виконуються протягом встановленого робочого часу за основною роботою.

5. Покладання додаткових обов’язків на працівника можливе лише за його згодою.

6. Виконання додаткових обов’язків має бути економічно доцільним.

7. Як додаткова, так і основна робота повинні виконуватися якісно.

Слід враховувати, що іноді виконання обов’язків за іншою посадою здійснюється з повним увільненням працівника від виконання посадових обов’язків за основною посадою. Такий вид додаткової роботи називається тимчасовим заступництвом і застосовується, як правило, за більш відповідальною (керівною) посадою та є одним із способів перевірки на практиці потенційних можливостей працівників для включення їх до резерву для висунення на посаду керівника.

Введення виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Підприємства самостійно вирішують питання покладання на працівників, в т. ч. керівників всіх рівнів та їх заступників, поряд з їхньою основною роботою виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Категорії (назви посад) працівників, на яких може бути покладено виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, підприємства можуть встановити в колективному договорі.

Чинним законодавством не встановлено будь-яких обмежень на виконання такої додаткової роботи (для працівників бюджетної сфери встановлені обмеження, які стосуються тільки виплати доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника). При цьому норма пункту 15 Постанови № 1145, в якій наведено перелік категорій працівників, які не можуть виконувати обов’язки тимчасово відсутнього працівника, в Україні не діє.³

Як правило, ініціатором доручення співробітнику додаткової роботи у вигляді виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника є роботодавець, оскільки саме він, в першу чергу, зацікавлений в тому, щоб вся робота на підприємстві виконувалася. Але роботодавцю в обов’язковому порядку, як зазначено вище, необхідно отримати згоду працівника на виконання додаткової роботи. Підтвердженням згоди працівника на виконання додаткової роботи є його підпис у документі роботодавця про доручення додаткової роботи (в цьому документі (наказі) працівник може вказати «не заперечую» або «згоден»).

Якщо ініціатором виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника є співробітник, то він повинен повідомити про свою готовність виконувати додаткові трудові обов’язки в заяві, поданій на ім’я керівника підприємства.

Покладання виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника на співробітника здійснюється шляхом видання наказу керівника.⁴ У такому наказі вказуються прізвище, ім’я та по батькові відсутнього працівника, назва його посади (по якій працюючий співробітник буде виконувати обов’язки тимчасово відсутнього працівника), тривалість (дата початку та закінчення) виконання додаткової роботи і порядок її оплати. Якщо тривалість виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановити заздалегідь неможливо, то моментом припинення такого виконання обов’язків можна визначити конкретну подію (закінчення періоду тимчасової відсутності працівника: закінчення відпустки, тимчасової непрацездатності, відрядження, виконання державних обов’язків, військової служби тощо).

Заява про готовність працівника виконувати обов’язки тимчасово відсутнього працівника може мати такий вигляд:

Наказ керівника підприємства про доручення співробітнику виконувати обов’язки тимчасово відсутнього працівника може бути таким:

Звертаємо увагу, що виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника передбачає точне визначення кола обов’язків, додатково покладених на працюючого співробітника. Оскільки на підприємствах, як правило, для кожної посади, передбаченої штатним розписом, розробляється посадова інструкція, то працівник, якому доручається додаткова робота, повинен буде виконувати всі трудові обов’язки, визначені такою посадовою інструкцією для посади, яку обіймає тимчасово відсутній працівник. З огляду на те, що виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника має здійснюватися без увільнення від основної роботи, щоб уникнути погіршення якості робіт за обома посадами перелік трудових обов’язків, що підлягають виконанню працюючим співробітником за посадою відсутнього працівника, може бути зменшений. Повний перелік обов’язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, які зобов’язаний буде виконувати працівник, якому доручається додаткова робота, можна привести в додатку до наказу про введення виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Крім того, у працюючого співробітника повинна бути відповідна професійна підготовка для якісного виконання додаткової роботи. Обов’язки тимчасово відсутнього працівника можуть бути розподілені між декількома працівниками.

Що стосується можливості виконання заступником керівника підприємства додатково обов’язків керівника підприємства або заступником головного бухгалтера додатково обов’язків головного бухгалтера в період їхньої тимчасової відсутності (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність тощо), то хоча заборони на таку додаткову роботу законодавство не містить, заступники, як правило, виконують ці обов’язки на підставі своїх посадових інструкцій, якими передбачено виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника.

Однак слід враховувати особливості підписання звітності, що подається юридичними особами в різні державні органи. Так, якщо на підприємстві тимчасово відсутній головний бухгалтер, і його ніхто не замінює, то звітність підписує тільки керівник підприємства.

Оскільки згідно з пунктами 48.5–48.6 Податкового кодексу України податкова звітність юридичних осіб повинна бути підписана керівником або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання звітності, то під час відсутності керівника юридичної особи на робочому місці з об’єктивних причин (відрядження, відпустка, хвороба тощо) податкова звітність (декларація, розрахунок) може бути підписана особою, уповноваженою засновниками або установчими документами підприємства виконувати обов’язки керівника на час його відсутності за умови, що відсутність керівника підтверджена відповідними документами (наприклад, наказ про відпустку, відрядження, листок непрацездатності).

У разі тимчасової відсутності керівника підприємства або головного бухгалтера перед поданням податкової звітності до податкового органу має бути подана інформація, що визначає осіб, які виконують їхні обов’язки в цей період. По особі, яка замінює тимчасово відсутнього керівника підприємства або головного бухгалтера, підприємством до податкового органу подається заява за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» або «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».⁵ Ця заява може бути подана до податкового органу засобами електронного зв’язку в електронній формі (п.п. 9.2, 9.3 р. IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у редакції наказу від 22.04.2014 № 462).

Виконання обов’язків тимчасового відсутнього заступника керівника підприємства може бути покладено на період його тимчасової відсутності (відпустка, відрядження, хвороба тощо) на будь-якого іншого заступника керівника (керівника структурного підрозділу) або на самого керівника підприємства.

Якщо виникає необхідність у виконанні обов’язків тимчасового відсутнього працівника, який є матеріально відповідальною особою, то таке виконання обов’язків можна тимчасово покласти наказом на іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність. Зокрема, виконання обов’язків тимчасово відсутнього касира, який перебуває у відпустці, можна покласти наказом керівника на іншого працівника (наприклад, бухгалтера), з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність (п. 45 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148).⁶

Оскільки виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника виконується поряд з основною роботою (протягом робочого часу, відведеного для виконання основних обов’язків працівника), години (дні) такої додаткової роботи в табелі обліку використання робочого часу не відображаються (вони включаються в загальний відпрацьований працівником час за основним місцем роботи).

Скасування виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

У разі якщо з будь-яких причин працівник, на якого покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, не може або не бажає надалі виконувати такі додаткові обов’язки, він може написати на ім’я керівника підприємства заяву з проханням увільнити його від їх виконання.

Якщо ж ініціатором увільнення працівника від виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника є роботодавець, у якого для цього є поважні причини, наприклад неякісне виконання працівником додаткових обов’язків або погіршення якості роботи за основною посадою, то він має право скасувати додаткові обов’язки працівника з моменту виявлення неякісного виконання додаткових обов’язків або погіршення якості роботи за основною посадою.

У разі якщо у роботодавця немає поважних причин для увільнення працівника від виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, але він планує це зробити, то про скасування додаткової роботи необхідно повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці, оскільки таке звільнення тягне за собою зміну істотних умов праці — зменшення оплати праці (ч. третя ст. 32 КЗпП) через скасування доплати за виконання додаткової роботи.

Увільнення працівника від виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника у всіх перерахованих вище випадках здійснюється на підставі наказу керівника підприємства.

Якщо ж в наказі про доручення співробітнику виконувати обов’язки тимчасово відсутнього працівника був обумовлений період виконання такої додаткової роботи (наприклад, до закінчення у відсутнього працівника відпустки, відрядження, хвороби, виконання державних обов’язків тощо), то скасування для співробітника виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника здійснюється без попереднього повідомлення і видання додаткового наказу.

Відображення виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника у трудовій книжці працівника не передбачено.

Оплата праці при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Відповідно до статті 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Зазначена доплата вводиться для стимулювання працівників якісно виконувати додаткові обов’язки поряд зі своєю основною роботою в межах установленої норми робочого часу.

За домовленістю між працівником і роботодавцем з урахуванням норм чинного законодавства та умов колективного договору зазначена доплата може встановлюватися:

– в абсолютному розмірі;

– у відсотках до годинної (денної, місячної) тарифної ставки (окладу, посадового окладу) працівника за основною професією (посадою, виконуваною роботою);

– у відсотках до годинної (денної, місячної) тарифної ставки (окладу, посадового окладу) відсутнього працівника.

При відрядній системі оплати праці розмір доплати може розраховуватися виходячи з кількості продукції, яку виготовив працівник за відповідною професією, і відрядних розцінок на виготовлення одиниці такої продукції.

Доплата на госпрозрахункових підприємствах

Розмір доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника госпрозрахункові підприємства встановлюють самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити розміри доплати з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво органом (ст. 97, 105 КЗпП, ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР).⁷

Для підприємств, представники яких (як з боку роботодавців, так і з боку профспілок або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу) брали участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019–2021 роки від 14.05.2019 (далі — Генеральна угода), обов’язковими є розміри доплат працівникам, встановлені в додатку 3 до Генеральної угоди.⁸ Цим додатком, зокрема, встановлено, що розмір доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника становить до 100% тарифної ставки (окладу, посадового окладу) відсутнього працівника.

Такий же розмір зазначеної доплати рекомендовано встановлювати:

• розділом 5 (таблиця 5.1) Рекомендацій щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України (далі — Мінпраці) від 31.03.1999 № 44;
• розділом 6 (таблиця 6.1) Методичних рекомендацій щодо оплати праці працівників малих підприємств, затверджених наказом Мінпраці від 13.08.2004 № 186;¹⁰
• додатком Г Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Мінпраці від 29.01.2003 № 23.

Для підприємств, представники яких (як з боку роботодавців, так і з боку профспілок або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу) брали участь в підписанні галузевої (міжгалузевої) або територіальної угоди, розмір доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється відповідно до положень таких угод. Аналіз норм багатьох діючих галузевих (міжгалузевих) угод свідчить, що встановлений ними розмір зазначеної доплати відповідає розміру цієї доплати, наведеному в додатку 3 до Генеральної угоди.

Якщо підприємство не перебуває у сфері дії Генеральної угоди або галузевої (територіальної) угоди, якими передбачено виплату доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника у відсотках від тарифної ставки (окладу, посадового окладу) відсутнього працівника, то зазначену доплату підприємство може виплачувати працівникові у відсотках до посадового окладу за основною посадою з використанням для цього економії заробітної плати за посадою, яку обіймає відсутній працівник. Такий порядок нарахування зазначеної доплати необхідно відобразити в колективному договорі (іншому локальному документі) підприємства.

Таким чином, трудове законодавство надає госпрозрахунковим підприємствам право самостійно вирішувати питання встановлення розміру доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Конкретний розмір такої доплати залежно від складності, характеру, обсягу виконуваної додаткової роботи, ступеня витрат основного робочого часу зазначається в наказі керівника підприємства з урахуванням норм колективного договору, Генеральної та галузевої (територіальної) угод (якщо представники підприємства брали участь в їх підписанні).

Госпрозрахункові підприємства також самостійно вирішують питання покладання на керівників усіх рівнів та їх заступників поряд з основною роботою додаткових функцій з виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників і встановлення їм розміру доплати. Умови і розміри оплати праці (в тому числі види та розміри всіх доплат) керівників (директорів, генеральних директорів, голів правління) підприємств, заснованих на державній, комунальній власності визначаються в контракті з дотриманням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» від 19.05.1999 № 859.⁹

Працівник, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника без увільнення від основної роботи, отримує заробітну плату за основною посадою відповідно до умов трудового договору (штатного розпису) і доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, яка нараховується пропорційно відпрацьованому часу.

ПРИКЛАД 1

Нарахування заробітної плати при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника,
який проходить військову службу в особливий період,
якщо доплата встановлена у відсотках від окладу відсутнього працівника

На госпрозрахунковому підприємстві, яке не брало участі у підписанні Генеральної (галузевої, територіальної) угоди і на якому немає колективного договору, працівник Алексєєв А. А. обіймає штатну посаду старшого економіста з посадовим окладом 9000 грн. Працівник Борисов Б. Б., який обіймає посаду економіста з окладом 8300 грн., у 2020–2021 роках проходить військову службу за контрактом в особливий період. На час відсутності економіста Борисова Б. Б. наказом керівника підприємства на старшого економіста Алексєєва А. А. без увільнення від основної роботи покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника з доплатою в розмірі 70% посадового окладу відсутнього працівника. У вересні старший економіст Алексєєв А. А. відпрацював усі встановлені графіком роботи підприємства робочі дні.

За роботу у вересні старшому економісту Алексєєву А. А. мають бути нараховані:

– заробітна плата в розмірі окладу за його штатною посадою — 9000 грн.;

– доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі:

8300 грн. х 70% = 5810 грн.

Загальна заробітна плата старшого економіста Алексєєва А. А. за вересень:

9000 + 5810 = 14 810 грн.

ПРИКЛАД 2

Нарахування заробітної плати при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника,
який перебуває у щорічній відпустці частину місяця

На госпрозрахунковому підприємстві (працює з 5-денним 40-годинним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю), яке перебуває у сфері дії Генеральної та галузевої угод, працівниця Власова В. В. обіймає посаду бухгалтера з окладом 8000 грн. Працівниця Галкіна Г. Г., яка обіймає посаду касира з окладом 7500 грн., перебувала в щорічній відпустці 24 календарних дні з 1 по 24 вересня 2021 року. На час відсутності касира Галкіної Г. Г. наказом керівника підприємства на бухгалтера Власову В. В. без увільнення від основної роботи було покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника з доплатою в розмірі 50% посадового окладу відсутнього працівника (касира) згідно з нормами колективного договору, Генеральної та галузевої угод.

Бухгалтер Власова В. В. виконувала обов’язки тимчасово відсутнього працівника протягом 18 робочих днів (далі — відпрац. д.). У вересні 2021 року за графіком роботи підприємства 22 робочих дні (далі — р. д.).

За роботу у вересні бухгалтеру Власовій В. В. мають бути нараховані:

– заробітна плата в розмірі окладу за її штатною посадою — 8000 грн.;

– доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі:

7500 грн. : 22 р. д. х 18 відпрац. д. х 50% = 3068,18 грн.

Загальна заробітна плата бухгалтера Власової В. В. за вересень:

8000 + 3068,18 = 11 068,18 грн.

ПРИКЛАД 3

Нарахування заробітної плати при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника
через його хворобу, якщо доплата встановлена у відсотках від окладу за основною посадою

На госпрозрахунковому підприємстві (працює з 5-денним 40-годинним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю), яке не брало участі у підписанні Генеральної (галузевої, територіальної) угоди, працівниця Дьоміна Д. Д. обіймає штатну посаду референта з окладом 7500 грн.

Працівниця Єгорова Є. Є., яка обіймає посаду секретаря з окладом 7000 грн., хворіла в період з 6 по 17 вересня, на який припадає 10 робочих днів.

На час відсутності секретаря Єгорової Є. Є. наказом керівника підприємства на референта Дьоміну Д. Д. без увільнення від основної роботи було покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника з доплатою в розмірі 30% посадового окладу за основною посадою (референта) згідно з нормами колективного договору підприємства.

У вересні референт Дьоміна Д. Д. відпрацювала всі встановлені графіком роботи підприємства робочі дні — всього 22 робочих дні.

За роботу у вересні референту Дьоміній Д. Д. мають бути нараховані:

– заробітна плата в розмірі окладу за її штатною посадою — 7500 грн.;

– доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі:

7500 грн. : 22 р. д. х 10 відпрац. д. х 30% = 1022,73 грн.

Загальна заробітна плата референта Дьоміної Д. Д. за вересень:

7500 + 1022,73 = 8522,73 грн.

ПРИКЛАД 4

Нарахування заробітної плати при виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника,
який перебуває на курсах підвищення кваліфікації,
якщо працівникам встановлена відрядна система оплати праці

На госпрозрахунковому підприємстві працівник Карпов К. К. працює токарем з відрядною розцінкою 60 грн. за виготовлену деталь. Його колега Леонов Л. Л., якому за виготовлення деталі іншого виду встановлена відрядна розцінка в розмірі 50 грн., в період з 6 по 24 вересня перебував на курсах підвищення кваліфікації.

На час тимчасової відсутності токаря Леонова Л. Л. наказом керівника підприємства на токаря Карпова К. К. без увільнення від основної роботи було покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника з доплатою в розмірі відрядної розцінки за кожну виготовлену деталь.

У вересні токар Карпов К. К. виготовив 130 деталей за основною посадою і 70 деталей за колегу Леонова Л. Л.

За роботу у вересні токарю Карпову К. К. мають бути нараховані:

– заробітна плата за основною посадою в розмірі:

130 дет. х 60 грн. = 7800 грн.;

– доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі:

70 дет. х 50 грн. = 3500 грн.

Загальна заробітна плата токаря Карпова К. К. за вересень:

7800 + 3500 = 11 300 грн.

_______________________________________________________________________

Якщо обов’язки тимчасово відсутнього працівника розподіляються між декількома співробітниками, то в наказі про доручення додаткової роботи вказуються не тільки зазначені співробітники, але і конкретні обов’язки, які повинен виконувати кожний з них за посадою тимчасово відсутнього працівника, а також розмір доплати кожному співробітнику за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника відповідно до норм колективного договору та Генеральної (галузевої, територіальної) угоди.

ПРИКЛАД 5

Нарахування заробітної плати двом працівникам,
яким доручається виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

На госпрозрахунковому підприємстві (працює з 5-денним 40-годинним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю), яке брало участь у підписанні Генеральної та галузевої угод, колективним договором передбачено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника з доплатою в розмірі до 100% посадового окладу відсутнього працівника.

На підприємстві працівниці Мішиній М. М., яка обіймає посаду юрисконсульта з посадовим окладом 10 000 грн., з 30 серпня 2021 року надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів. На час відсутності юрисконсульта Мішиної М. М. наказом керівника підприємства виконання її обов’язків з 01 вересня 2021 року покладено на двох працівників:

– провідного юрисконсульта Носова Н. Н. без увільнення від основної роботи з доплатою за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі 60% посадового окладу відсутнього працівника, оскільки на нього покладено виконання більшої частини обов’язків за посадою юрисконсульта;

– начальника юридичного відділу Петренка П. П. без увільнення від основної роботи з доплатою за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі 40% посадового окладу відсутнього працівника, оскільки на нього покладено виконання меншої частини обов’язків за посадою юрисконсульта.

Посадовий оклад провідного юрисконсульта Носова Н. Н. — 12 000 грн., посадовий оклад начальника юридичного відділу Петренка П. П. — 15 000 грн.

У вересні провідний юрисконсульт Носов Н. Н. і начальник юридичного відділу Петренко П. П. відпрацювали всі 22 робочих дні, установлених графіком роботи підприємства на цей місяць, в тому числі виконали весь обсяг робіт за посадою тимчасово відсутнього працівника — юрисконсульта Мішиної М. М.

За роботу у вересні провідному юрисконсульту Носову Н. Н. мають бути нараховані:

– заробітна плата в розмірі окладу за його штатною посадою — 12 000 грн.;

– доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі:

10 000 грн. х 60% = 6000 грн.

Загальна заробітна плата провідного юрисконсульта Носова Н. Н. за вересень:

12 000 + 6000 = 18 000 грн.

За роботу у вересні начальнику юридичного відділу Петренкові П. П. мають бути нараховані:

– заробітна плата в розмірі окладу за його штатною посадою — 15 000 грн.;

– доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі:

10 000 грн. х 40% = 4000 грн.

Загальна заробітна плата начальника юридичного відділу Петренка П. П. за вересень:

15 000 + 4000 = 19 000 грн.

__________________________________________________________________________

Доплата в бюджетних установах

Для бюджетних установ, закладів та організацій (далі — бюджетні установи) законодавством встановлено певні обмеження в питанні оплати виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників.

Так, згідно з підпунктом «а» пп. 3 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298) працівникам бюджетних установ доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників виплачується у розмірі до 50% посадового окладу (тарифної ставки).

Звертаємо увагу, що при нарахуванні доплати працівникам бюджетних установ за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника розмір такої доплати повинен визначатися у відсотках від посадового окладу (тарифної ставки) за основною посадою, а не за посадою тимчасово відсутнього працівника.¹⁰

Так, відповідно до підпункту 3.1.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці, Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 № 308/519, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям та робітникам, які виконують у тому ж самому закладі, установі поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі до 50% посадового окладу за основною посадою. Конкретний розмір цієї доплати встановлюється керівником закладу, установи залежно від кваліфікації працівника, складності та обсягу виконуваних робіт.

Доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників можуть встановлюватися декільком працівникам в розмірі до 50% посадового окладу за основною посадою в межах економії за посадовим окладом (ставкою заробітної плати) відсутнього працівника.¹²

Право встановлювати конкретний розмір доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників в бюджетних установах надано керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків (пп. «а» п. 4 Постанови № 1298).

Доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників не встановлюється керівникам бюджетних установ, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ та їх заступникам (абз. п’ятий пп. «а» пп. 3 п. 3 Постанови № 1298).

Норми, аналогічні вищенаведеним, містить також підпункт «а» пп. 3 п. 4 наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557.

Що стосується розміру зазначеної доплати для осіб державних органів, на яких поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268, то згідно з підпунктом «г» пп. 1 п. 2 цього документа у межах затвердженого фонду оплати праці спеціалістам і службовцям (крім заступників керівників органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших державних органів, керівників структурних підрозділів та їх заступників) виплачується доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників таких самих категорій персоналу (у разі відсутності внаслідок тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку) в розмірі до 50% посадового окладу за основною роботою з використанням для цього до 50% посадового окладу відсутнього працівника.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Умов оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1112 (далі — Умови), керівники державної служби в державному органі та керівники Управлінь, на які поширюється дія Умов (далі — Управління), у межах затвердженого фонду оплати праці встановлюють доплату за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника (крім обов’язків керівника та заступників керівника самостійного структурного підрозділу) у розмірі до 50% посадового окладу тимчасово відсутнього працівника. Зазначена доплата не встановлюється керівникам Управлінь, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів Управлінь та їх заступникам. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена доплата скасовується або її розмір зменшується.

Оподаткування доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Відповідно до підпункту 2.2.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника належить до фонду додаткової заробітної плати фонду оплати праці.

Отже, із суми зазначеної доплати як складової заробітної плати утримуються податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, а на суму цієї доплати нараховується єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ).

У бухгалтерському (податковому) обліку доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника у фактично нарахованому розмірі включається до витрат у складі витрат на оплату праці відповідної категорії працівників.

Врахування доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього
працівника при розрахунку середньої заробітної плати

Згідно з абзацом першим пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100), при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати відповідно до законодавства та умов трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Відповідно до підпункту «а» пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками).

Таким чином, доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, а також різниця в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками, враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування виплат, які розраховуються відповідно до Порядку № 100 (відпускні, середній заробіток за період відрядження, виконання державних і громадських обов’язків, проходження військової служби в особливий період, перебування на військових зборах, переведення на нижчеоплачувану роботу, за дні проходження медичного огляду, «донорські» дні, вихідна допомога, оплата вимушеного прогулу тощо).

Що стосується врахування доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника при нарахуванні страхових виплат («лікарняні», «декретні» та інші), то оскільки з вказаної доплати як складової додаткової заробітної плати сплачується ЄСВ, вона на підставі пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат.

Інші виплати працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника

У разі якщо співробітник, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника, залучається до роботи в нічний (вечірній) час, у вихідні та святкові (неробочі) дні, до надурочної роботи, то доплата в установленому розмірі за відпрацьовані години такої роботи нараховується на оклад (тарифну ставку) за основною посадою працівника.

Звертаємо увагу також на те, що за посадою, обов’язки за якою тимчасово виконуються, щорічна та інші види відпусток, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах, компенсація за невикористану відпустку та вихідна допомога при звільненні не надаються.

Що стосується індексації доходів співробітника, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника, то відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII та пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру (мають постійний характер).

Отже, оскільки доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника є не постійною, а тимчасовою (разовою) виплатою, сума такої доплати не підлягає індексації.¹¹ Відповідно, сума збільшення доплати не включається в загальну суму підвищення доходу, яка порівнюється з сумою індексації, що склалася в місяці підвищення доходу.¹²

Доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника включається до мінімальної заробітної плати.¹³