Разъяснение Главного управления Гоструда в Днепропетровской области «О праве на выходное пособие в размере не менее чем шестимесячный средний заработок при увольнении должностного лица по пункту 5 статьи 41 КЗоТ» от 28.08.2020 г.Роз’яснення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області «Щодо права на вихідну допомогу в розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток при звільненні посадової особи за пунктом 5 статті 41 КЗпП» від 28.08.2020 р.

ГЛАВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ГОСТРУДА В ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ

РАЗЪЯСНЕНИЕ

от 28.08.2020 г.

О праве на выходное пособие в размере не менее чем шестимесячный средний заработок
при увольнении должностного лица по пункту 5 статьи 41 КЗоТ

(Извлечение)

<…>

Законом Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно защиты прав инвесторов» от 13.05.2014 г. № 1255-VII часть первая статьи 41 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) дополнена пунктом 5, согласно которому дополнительным основанием расторжения трудового договора по инициативе собственника или уполномоченного им органа с отдельными категориями работников при определенных условиях является прекращение полномочий должностных лиц.

Согласно статье 4 КЗоТ законодательство о труде состоит из Кодекса законов о труде Украины и других актов законодательства Украины, принятых в соответствии с ним.

В законодательстве о труде определение понятия «должностное лицо» отсутствует.

В соответствии со статьей 2 Закона Украины «О государственной службе» должностными лицами считаются руководители и заместители руководителей государственных органов и их аппарата, другие государственные служащие, на которых законами или другими нормативными актами возложено осуществление организационно-распорядительных и консультативно-совещательных функций.

В статье 2 Закона Украины «О службе в органах местного самоуправления» (далее — Закон) указано, что должностным лицом местного самоуправления является лицо, которое работает в органах местного самоуправления, имеет соответствующие должностные полномочия по осуществлению организационно-распорядительных и консультативно-совещательных функций и получает заработную плату за счет местного бюджета.

Законом Украины от 11.07.95 г. № 282/95-ВР в Кодексе Украины об административных правонарушениях слова «служебное лицо» заменены словами «должностное лицо». Таким образом, можно сделать вывод о том, что понятия «должностное лицо» и «служебное лицо» являются синонимами.

В примечании к статье 364 Уголовного кодекса Украины определено, что служебными лицами являются лица, которые постоянно, временно или по специальному полномочию осуществляют функции представителей власти или местного самоуправления, а также занимают постоянно или временно в органах государственной власти, органах местного самоуправления, на государственных или коммунальных предприятиях, в учреждениях или организациях должности, связанные с выполнением организационно-распорядительных или административно-хозяйственных функций, или выполняют такие функции по специальному полномочию, которым лицо наделяется уполномоченным органом государственной власти, органом местного самоуправления, центральным органом государственного управления со специальным статусом, уполномоченным органом или уполномоченным лицом предприятия, учреждения, организации.

Служебное лицо обладает определенным объемом полномочий и в их пределах имеет право совершать действия, которые порождают, изменяют или прекращают конкретные правоотношения (например, право принятия и увольнения работников, применения дисциплинарных или административных взысканий и т. д.).

Согласно постановлению Пленума Верховного суда Украины от 26.04.2002 г. № 5 организационно-распорядительными обязанностями (наличие которых характерно для понятия «должностное лицо») являются обязанности по осуществлению руководства отраслью промышленности, трудовым коллективом, участком работы, производственной деятельностью отдельных работников на предприятиях, в учреждениях, организациях независимо от форм собственности. Такие функции выполняют, в частности, руководители министерств, других центральных органов исполнительной власти, государственных, коллективных или частных предприятий, учреждений и организаций, их заместители, руководители структурных подразделений (начальники цехов, заведующие отделами, лабораториями, кафедрами), их заместители, лица, руководящие участками работ (мастера, прорабы, бригадиры и т. п.).

Перечень должностных лиц, с которыми может быть прекращен трудовой договор на основании пункта 5 статьи 41 КЗоТ, и ограничения по применению увольнения работника на основании пункта 5 статьи 41 КЗоТ в зависимости от вида трудового договора (срочный или бессрочный) законодательством не предусмотрены.

Трудовой договор, заключенный на неопределенный срок, а также срочный трудовой договор до окончания срока его действия могут быть расторгнуты собственником или уполномоченным им органом в случаях, предусмотренных статьей 40 КЗоТ, а с отдельными категориями работников в случаях, определенных статьей 41 КЗоТ.

Должностными лицами общества признаются председатель и члены исполнительного органа, председатель ревизионной комиссии (ревизор), а в случае создания совета общества (наблюдательного совета) — председатель и члены этого совета. Ограничения относительно объединения одним лицом указанных должностей устанавливаются законом.

Согласно части третьей статьи 99 Гражданского кодекса Украины полномочия члена исполнительного органа общества могут быть в любое время прекращены или он может быть временно отстранен от выполнения своих полномочий.

В случае прекращения трудового договора по основаниям, указанным в пункте 5 части первой статьи 41 КЗоТ, статьей 44 КЗоТ предусмотрена выплата выходного пособия в размере не менее чем шестимесячный средний заработок.

На работников, избранных в профсоюзные органы, распространяются гарантии, предусмотренные главой XVI КЗоТ и Законом Украины «О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности». Увольнение указанной категории работников в соответствии с пунктом 5 статьи 41 КЗоТ происходит в порядке, определенном статьей 252 КЗоТ, а именно: увольнение членов выборного профсоюзного органа предприятия, учреждения, организации (в том числе структурных подразделений), его руководителей, профсоюзного представителя (там, где не избирается выборный орган профсоюза), кроме случаев соблюдения общего порядка, допускается при наличии предварительного согласия выборного органа, членами которого они являются, а также высшего выборного органа этого профсоюза (объединения профессиональных союзов).

Увольнение по инициативе собственника или уполномоченного им органа работников, избиравшихся в состав профсоюзных органов предприятия, учреждения, организации, не допускается в течение года после окончания срока, на который избирался этот состав (кроме случаев полной ликвидации предприятия, учреждения, организации, выявленного несоответствия работника занимаемой должности или выполняемой работе в связи с состоянием здоровья, препятствующим продолжению данной работы, или совершения работником действий, за которые законом предусмотрена возможность увольнения с работы или службы). Такая гарантия не предоставляется работникам в случае досрочного прекращения полномочий в этих органах в связи с ненадлежащим выполнением своих обязанностей или по собственному желанию, за исключением случаев, если это связано с состоянием здоровья.

Согласно статье 184 КЗоТ увольнение беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до трех лет (до шести лет — часть шестая статьи 179), одиноких матерей при наличии ребенка в возрасте до четырнадцати лет или ребенка с инвалидностью по инициативе собственника или уполномоченного им органа не допускается, кроме случаев полной ликвидации предприятия, учреждения, организации, когда допускается увольнение с обязательным трудоустройством. Обязательное трудоустройство указанных женщин осуществляется также в случаях их увольнения после окончания срочного трудового договора. На период трудоустройства за ними сохраняется средняя заработная плата, но не более трех месяцев со дня окончания срочного трудового договора.

Исходя из вышеизложенного, увольнение беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до трех лет, по инициативе работодателя в соответствии с пунктом 5 статьи 41 КЗоТ не допускается.

То есть, если секретарь городского совета города по своим должностным обязанностям был должностным лицом и был уволен на основании пункта 5 статьи 41 КЗоТ, он имеет право на выходное пособие в размере не менее чем шестимесячный средний заработок в соответствии со статьей 44 КЗоТ.

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 28.08.2020 р.

Щодо права на вихідну допомогу в розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток
при звільненні посадової особи за пунктом 5 статті 41 КЗпП

(Витяг)

<…>

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13.05.2014 р. № 1255-VII частину першу статті 41 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) доповнено пунктом 5, відповідно до якого додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов є припинення повноважень посадових осіб.¹

Згідно зі статтею 4 КЗпП законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У законодавстві про працю визначення поняття «посадова особа» відсутнє.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну службу» посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

У статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі — Закон) зазначено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Законом України від 11.07.95 р. № 282/95-ВР у Кодексі України про адміністративні правопорушення слова «службова особа» замінено словами «посадова особа». Таким чином, можна зробити висновок про те, що поняття «посадова особа» та «службова особа» є синонімічними.

У примітці до статті 364 Кримінального кодексу України визначено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації.

Службова особа наділена певним обсягом повноважень і в їх межах має право вчиняти дії, що породжують, змінюють або припиняють конкретні правовідносини (наприклад, право прийняття та звільнення працівників, застосування дисциплінарних чи адміністративних стягнень тощо).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 р. № 5 організаційно-розпорядчими обов’язками (наявність яких є характерним для поняття «посадова особа») є обов’язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Перелік посадових осіб, з якими може бути припинений трудовий договір на підставі пункту 5 статті 41 КЗпП України, та обмеження щодо застосування звільнення працівника на підставі пункту 5 статті 41 КЗпП України залежно від виду трудового договору (строковий чи безстроковий) законодавством не передбачено.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках, передбачених статтею 40 КЗпП України, а з окремими категоріями працівників у випадках, визначених статтею 41 КЗпП України.

Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) — голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

Відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України повноваження члена виконавчого органу товариства можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП, статтею 44 КЗпП передбачена виплата вихідної допомоги у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

На працівників, обраних до профспілкових органів, поширюються гарантії, передбачені главою XVI КЗпП та Законом України «Про професійні спілки, їх права, та гарантії діяльності». Звільнення зазначеної категорії працівників згідно з пунктом 5 статті 41 КЗпП відбувається у порядку, визначеному статтею 252 КЗпП, а саме: звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об’єднання професійних спілок).

Звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв’язку із станом здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв’язку з неналежним виконанням своїх обов’язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов’язано із станом здоров’я.

Згідно зі статтею 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Виходячи з вищевикладеного, звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років, за ініціативою роботодавця згідно з пунктом 5 статті 41 КЗпП не допускається.

Тобто, якщо секретар міської ради міста за своїми посадовими обов’язками був посадовою особою і був звільнений на підставі пункту 5 статті 41 КЗпП, він має право на вихідну допомогу в розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток у відповідності до статті 44 КЗпП.