ВОЄННИЙ СТАН ТА МОБІЛІЗАЦІЮ ПРОДОВЖЕНО ДО 20 ТРАВНЯ 2023 РОКУ
Першим Указом Президента, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 № 2915-IX, що набрали чинності 14.02.2023, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Таким чином, воєнний стан в Україні продовжено до 20 травня 2023 року, відповідно, до цієї дати будуть діяти всі заходи, обмеження, особливості трудових відносин, податкові пільги тощо, встановлені на період дії воєнного стану, про які докладно йдеться у низці статей нашого журналу за 2022 рік.
Другим Указом Президента, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 07.02.2023 № 2916-IX, що набрали чинності 14.02.2023, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань продовжено з 19 лютого 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Отже, загальну мобілізацію в Україні продовжено до 20 травня 2023 року, відповідно, до цієї дати будуть проводитися всі заходи, пов’язані з призовом (прийняттям за контрактом) на військову службу громадян із збереженням трудових гарантій працівників-військовослужбовців, про які докладно йдеться у низці статей нашого журналу за 2022 рік.
ДЕРЖАВНИМ СЛУЖБОВЦЯМ ТА ДЕЯКИМ ІНШИМ КАТЕГОРІЯМ ПОСАДОВИХ ОСІБ
ОБМЕЖИЛИ ВИЇЗД ЗА КОРДОН НА ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ
Першим документом, який набрав чинності 25.01.2023, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану» від 23.01.2023 (далі — Рішення РНБО).
Рішенням РНБО Кабінету Міністрів України доручено у п’ятиденний строк внести зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 № 57, передбачивши для членів уряду, керівників центральних органів виконавчої влади, інших державних органів та їх заступників, а також керівників структурних підрозділів державних органів, працівників, заброньованих на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, можливість виїзду за межі України виключно у службові відрядження.
Другим документом (далі — Постанова № 69), який набрав чинності 28.01.2023, Кабінет Міністрів України на виконання вищезазначеного доручення РНБО вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 № 57 (далі — Правила № 57), доповнивши їх пунктами 214 – 217.
Так, згідно з пунктом 214 Правил № 57 у разі введення в Україні воєнного стану члени Кабінету Міністрів України (далі — КМУ), перші заступники та заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники та заступники, Державний секретар КМУ, його перший заступник та заступники, Керівник Апарату Верховної Ради України (далі — ВРУ), його перший заступник та заступники, державні секретарі міністерств, Керівник Офісу Президента України та його заступники, керівники інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України, та їх заступники, Голова Служби безпеки, його перший заступник та заступники, Голова та члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени ЦВК, голови та члени інших державних колегіальних органів, Секретар РНБО, його перший заступник та заступники, народні депутати України, Уповноважений ВРУ з прав людини та його представники, Голова НБУ, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в АР Крим та його заступники, голови місцевих держадміністрацій, їх перші заступники та заступники, судді Конституційного Суду України, судді, прокурори, керівники інших державних органів та їх заступники, депутати місцевих рад, а також керівники структурних підрозділів державних органів та органів місцевого самоврядування і працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, керівники державних унітарних підприємств та їх заступники, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50% і більше акцій (часток) належать державі, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50% і більше акцій (часток) належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100%, у тому числі дочірніх підприємств, мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.
У виняткових випадках пропуск через держкордон жінки та/або чоловіка, який є одиноким батьком, з числа вищезазначених осіб, які мають дитину/дітей віком до 18 років (включно), під час їх виїзду за межі України з метою відвідування таких дітей, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтвердних документів.
У разі введення в Україні воєнного стану пропуск через держкордон осіб, визначених пунктом 214 Правил № 57, для лікування за кордоном здійснюється за наявності документів, які дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, та листа Міністра охорони здоров’я про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном. Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення (п. 216 Правил № 57).
У разі введення в Україні воєнного стану Голова Держприкордонслужби може прийняти рішення про дозвіл на перетин державного кордону для осіб, визначених пунктом 214 Правил № 57, у разі смерті за кордоном одного із членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення (п. 217 Правил № 57).
Пунктом 2 Постанови № 69 міністерствам, центральним та місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, керівникам суб’єктів господарювання доручено подати в триденний строк до Адміністрації Держприкордонслужби списки осіб, передбачених у пункті 214 Правил № 57, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності) особи, дати народження, займаної посади та в подальшому в разі кадрових змін подавати оновлену інформацію не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення.
Таким чином, з 28.01.2023 державні службовці, а також працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, керівники державних унітарних підприємств та їх заступники, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50% і більше акцій (часток) належать державі, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50% і більше акцій (часток) належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100%, у тому числі дочірніх підприємств, не мають права перетинати державний кордон за власним бажанням, а можуть це робити лише при направленні у службове відрядження (на підставі наказу чи розпорядження про відрядження), для відвідування своїх дітей, які перебувають за межами України, або для супроводження своїх дітей для виїзду за межі України за наявності відповідних підтвердних документів (стосується жінки та/або чоловіка, який є одиноким батьком), для лікування за кордоном за наявності підтвердних документів та у разі смерті за кордоном одного із членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення.
ЗАТВЕРДЖЕНО ПОРЯДОК БРОНЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ
Цим документом (далі — Постанова № 76), який набрав чинності 31.01.2023 та прийнятий на виконання норм статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII (далі — Закон про мобілізацію), Кабінет Міністрів України затвердив:
– Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок бронювання);
– Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — Порядок № 76).
Одночасно Постановою № 76 скасовано дію постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194, якою раніше був встановлений порядок бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану.
Нагадаємо, що з 30.11.2022 статтю 25 Закону про мобілізацію було викладено в новій редакції, яка передбачає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Таким чином, статтею 25 Закону про мобілізацію значно розширено перелік підприємств, які можуть бронювати працівників.
Порядок бронювання визначає механізм бронювання військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, під час дії воєнного стану за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час. Бронювання військовозобов’язаних здійснюється згідно з рішенням Міністерства економіки України, в якому зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:
– строку проведення мобілізації — для військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
– 6 місяців — для військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях.
Порядок № 76 встановлює механізм визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Докладно — див. статтю на стор. 80.
ОНОВЛЕНО ПОРЯДОК НАДАННЯ КОМПЕНСАЦІЙ РОБОТОДАВЦЯМ
ЗА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
Цим документом, який набрав чинності 27.01.2023, внесено зміни до Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 696 (далі — Порядок № 696).
Зміни обумовлено набранням чинності з 29.01.2023 окремих норм Закону України від 21.09.2022 № 2622-IX, про які ми докладно вже повідомляли (див. статтю «Новий порядок стимулювання роботодавців працевлаштовувати безробітних» у ВПЗ № 6/2022, стор. 105).
Пункт 3 Порядку № 696 доповнено абзацом сьомим, яким встановлено, що фінансування заходів сприяння зайнятості, визначених цим пунктом, здійснюється в межах коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд з безробіття) та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі — ФСЗІ; у разі працевлаштування особи з інвалідністю) після працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО) за направленням центру зайнятості (далі — ЦЗ).
Нагадаємо, що згідно з пунктом 3 Порядку № 696 до заходів сприяння зайнятості належать, зокрема:
– компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа ВПО;
– компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа ВПО, на перепідготовку та підвищення кваліфікації (далі — навчання) таких осіб.
В абзаці другому пункту 7 Порядку № 696 тепер зазначено, що компенсація витрат роботодавця на оплату праці виплачується в розмірі фактичних витрат на оплату праці осіб, прийнятих за направленням ЦЗ, але не вище двох розмірів мінімальної заробітної плати (далі — 2 розміри МЗП), установленої законом (раніше було — не вище середнього розміру заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць), або обчисленої з неї відповідної суми в разі, коли особа працювала неповний місяць.
Якщо компенсація надається за неповний місяць і фактичні витрати на оплату праці перевищують 2 розміри МЗП, розмір компенсації за цей період обчислюється шляхом ділення 2 розмірів МЗП на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація (абз. четвертий п. 7 Порядку № 696).
Також до пунктів 14, 21 та 25 Порядку № 696 внесено зміни, які набрали чинності з 29.01.2023.
Так, в оновленому абзаці другому пункту 14 Порядку № 696 тепер зазначено, що у разі звільнення працівника, за якого виплачується/виплачувалася компенсація до закінчення строку збереження гарантій зайнятості, згідно з пунктом 1 статті 36 та пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) роботодавець повертає суму одержаної компенсації в повному обсязі, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням ЦЗ, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості.
Одночасно пункт 14 Порядку № 696 доповнено новим абзацом третім, яким встановлено, що у разі якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа ВПО, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості.
В пункті 21 Порядку № 696 тепер зазначено, що компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує за направленням ЦЗ зареєстрованого безробітного з числа ВПО строком не менш як на 12 календарних місяців, на навчання здійснюється за рахунок коштів Фонду з безробіття та ФСЗІ (у разі працевлаштування особи з інвалідністю).
В оновленому абзаці першому пункту 25 Порядку № 696 визначено, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація витрат на оплату праці до закінчення строку збереження гарантій зайнятості або на навчання протягом 12 місяців з дня працевлаштування, згідно з пунктом 1 статті 36 та пунктом 1 статті 40 КЗпП сума перерахованих коштів повертається роботодавцем у повному обсязі до бюджету Фонду з безробіття або ФСЗІ залежно від джерела компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням ЦЗ, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості.
Одночасно пункт 25 Порядку № 696 доповнено новим абзацом другим, яким встановлено, що у разі якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа ВПО, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості.
Таким чином, з 29.01.2023 роботодавці мають право на отримання компенсації витрат на:
– оплату праці (в розмірі фактичних витрат на оплату праці, але не вище 2 розмірів МЗП, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, коли особа працювала неповний місяць) працевлаштованих зареєстрованих безробітних з числа ВПО на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше 6 календарних місяців за умови збереження гарантій зайнятості таких осіб протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази;
– навчання осіб з числа безробітних ВПО, яких працевлаштовано строком не менше ніж на 12 календарних місяців. Розмір компенсації визначається Кабінетом Міністрів України в межах вартості навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації, але не може перевищувати 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати (у 2023 році не може перевищувати 26 840 грн.).
ЗАТВЕРДЖЕНО ФОРМИ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛУ
НА ЗАСТОСУВАННЯ ПРАЦІ ІНОЗЕМЦІВ
Цей документ (далі — Постанова № 68), який набрав чинності 28.01.2023, прийнято на виконання норм статей 42, 422, 425 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, оскільки з 15.10.2022 в цьому Законі було оновлено процедуру отримання або продовження дії дозволу на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, про що ми докладно повідомляли (див. статтю «Нововведення у порядку працевлаштування іноземців» у ВПЗ № 6/2022, стор. 91).
Постановою № 68 затверджено:
– технічний опис бланка дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (додаток 1);
– зразок бланка дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (додаток 2);
– форму заяви про отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (додаток 3);
– форму заяви про внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (додаток 4);
– форму заяви про продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (додаток 5).
Крім того, пунктом 2 Постанови № 68 встановлено, що:
– під час воєнного стану резиденти Дія Сіті можуть отримувати роботи (послуги), які виконуються (надаються) гіг-спеціалістами з числа іноземців та осіб без громадянства за гіг-контрактами, без отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні;
– бланки дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, видані до набрання чинності цією Постановою (тобто до 28.01.2023), є чинними протягом строку, на який їх видано;
– не використані центрами зайнятості Державної служби зайнятості бланки дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, друк яких здійснено до набрання чинності цією Постановою (тобто до 28.01.2023), є дійсними.
Одночасно Постановою № 68 скасовано постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм заяв для отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» від 15.11.2017 № 858 та постанови Кабінету Міністрів України, які вносили до неї зміни.