Разъяснение Северо-Восточного межрегионального управления Гоструда «О выполнении работниками своих должностных обязанностей во время объявленной воздушной тревоги» от 14.02.2023Роз’яснення Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці «Щодо виконання працівниками своїх посадових обов’язків під час оголошеної повітряної тривоги» від 14.02.2023
СЕВЕРО-ВОСТОЧНОЕ МЕЖРЕГИОНАЛЬНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ ТРУДА
РАЗЪЯСНЕНИЕ
от 14.02.2023
О выполнении работниками своих должностных обязанностей
во время объявленной воздушной тревоги
Имеет ли право работодатель заставлять работников выполнять свои должностные обязанности во время объявленной воздушной тревоги?
Гражданская защита — это функция государства, направленная на защиту населения, территорий и имущества от чрезвычайных ситуаций, в частности, от событий военного характера.
Согласно требованиям статьи 19 Кодекса гражданской защиты Украины обеспечение оповещения и информирования населения об угрозе и возникновении чрезвычайных ситуаций — прямая обязанность местных государственных администраций и органов местного самоуправления в сфере гражданской защиты.
Граждане Украины имеют право на получение информации о чрезвычайных ситуациях или опасных событиях, которые возникли или могут возникнуть (статья 21 Кодекса гражданской защиты Украины).
Для осуществления функций гражданской защиты государство привлекает материально-технические ресурсы всех уровней. Поэтому руководитель субъекта хозяйствования обязан обеспечивать гражданскую защиту как своих работников, так и клиентов/посетителей, в т. ч. во время оповещения о воздушной тревоге в населенном пункте, где расположено предприятие.
Согласно статье 153 Кодекса законов о труде Украины работодатель не вправе требовать от работника выполнения работы, которая представляет явную опасность для жизни работника, а также в условиях, не отвечающих законодательству об охране труда.
При этом прямой ответственности за работу предприятия во время воздушной тревоги действующее законодательство Украины не предусматривает.
Помните: во время войны воздушная тревога не бывает учебной — всякий раз, когда ее объявляют, существует угроза жизни. Это уведомление о реальной угрозе удара с воздуха.
Поэтому не пренебрегайте правилами!
Если, находясь на рабочем месте, услышали сирену, должны выполнить мероприятия, предусмотренные на этот случай во внутреннем документе по предприятию — инструкции или плане реагирования.
_____________________________________________________________________________
КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: К вышеизложенному добавим, что согласно статье 2 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) работники имеют право, в частности, на здоровые и безопасные условия труда.
В соответствии со статьей 153 КЗоТ обеспечение безопасных и безвредных условий труда возлагается на работодателя, кроме случаев заключения между работником и работодателем трудового договора о дистанционной работе. Работодатель не вправе требовать от работника выполнения работы, представляющей явную опасность для жизни работника, а также в условиях, не соответствующих законодательству об охране труда. Работник имеет право отказаться от выполнения порученной работы, если создалась производственная ситуация, представляющая опасность для жизни или здоровья такого работника или окружающих его людей и окружающей среды.
Таким образом, если работодатель требует от работников выполнять свои должностные обязанности во время объявленной воздушной тревоги, то работник в это время по собственному желанию имеет право отказаться от выполнения работы, поскольку создается производственная ситуация, представляющая опасность для жизни и здоровья работника. Если работник во время объявленной воздушной тревоги воспользуется своим правом отказаться от выполнения работы, то никаких нарушений (в том числе трудовой дисциплины) со стороны работника не будет, и, соответственно, работодатель не будет иметь оснований для привлечения работника к какой-либо ответственности.
Обращаем внимание, что сейчас в законодательстве нет нормы, которая устанавливала бы ответственность работодателя именно за факт принуждения работников выполнять работу во время воздушной тревоги. Однако за нарушение законодательства об охране труда к должностным лицам работодателя может быть применена административная ответственность в виде наложения штрафа от 20 до 40 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (далее — нмдг) (ч. пятая ст. 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях).
Кроме того, согласно статье 271 Уголовного кодекса Украины нарушение требований законодательных и других нормативно-правовых актов об охране труда служебным лицом предприятия, если это нарушение нанесло ущерб здоровью потерпевшего, наказывается штрафом от 1000 до 3000 нмдг или исправительными работами на срок до 2 лет или ограничением свободы на тот же срок. То же деяние, если оно повлекло за собой гибель людей или другие тяжкие последствия, наказывается ограничением свободы на срок от 2 до 5 лет или лишением свободы на срок до 7 лет, с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 2 лет или без такого.
По действующему законодательству работодатель не обязан обеспечить работников укрытием. Но в соответствии со статьей 130 Кодекса гражданской защиты Украины предприятие обязано разработать и утвердить план реагирования на чрезвычайные ситуации, а субъект хозяйствования (кроме объектов повышенной опасности) с численностью работающего персонала 50 человек и менее — инструкцию по действиям персонала в случае угрозы или чрезвычайных ситуаций. Также субъект хозяйствования обязан разработать и утвердить план проведения мероприятий по эвакуации работников (населения) в случае угрозы или возникновения чрезвычайных ситуаций.
Следовательно, работодатель должен разработать план реагирования/инструкцию по действиям персонала в случае объявления воздушной тревоги и план проведения мероприятий по эвакуации работников во время воздушной тревоги (далее — планы). С указанными документами следует ознакомить всех работников предприятия под подпись. Также желательно проинформировать персонал о местонахождении ближайшего укрытия (если его нет на территории предприятия).
Если работник отказывается ознакамливаться с планами или отказывается выполнять их требования, то такого работника рекомендуем не допускать к работе в помещениях работодателя в целях его безопасности. В случае наступления несчастного случая орган Гоструда будет изучать не только принятые работодателем меры по безопасности работника, но и то, соблюдал ли работник, жизни и здоровью которого причинен ущерб, требования планов.
Что касается оплаты рабочего времени, в течение которого работники находятся в укрытии во время воздушной тревоги, то согласно части третьей статьи 113 КЗоТ за время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника не по его вине, за ним сохраняется средний заработок.
В то же время трудовым или коллективным договором (другим внутренним документом предприятия) могут устанавливаться более высокие размеры оплаты простоя.
Однако если при нахождении в укрытии во время воздушной тревоги у работника сохраняется возможность выполнять свои трудовые обязанности (например, у него с собой есть ноутбук, на котором можно выполнять работу), то вводить простой для него нет необходимости, а оплата труда осуществляется в общем порядке.
ПІВНІЧНО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 14.02.2023
Щодо виконання працівниками своїх посадових обов’язків
під час оголошеної повітряної тривоги
Чи має право роботодавець змушувати працівників виконувати свої посадові обов’язки під час оголошеної повітряної тривоги?
Цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист населення, територій та майна від надзвичайних ситуацій, зокрема від подій воєнного характеру.
Відповідно до вимог статті 19 Кодексу цивільного захисту України забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій — прямий обов’язок місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту.
Громадяни України мають право на отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути (стаття 21 Кодексу цивільного захисту України).
Для здійснення функцій цивільного захисту держава залучає матеріально-технічні ресурси всіх рівнів. Тому керівник суб’єкта господарювання зобов’язаний забезпечувати цивільний захист як своїх працівників, так і клієнтів/відвідувачів, у т. ч. під час оповіщення про повітряну тривогу в населеному пункті, де розташоване підприємство.
Згідно зі статтею 153 Кодексу законів про працю України роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
При цьому прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство України наразі не передбачає.
Пам’ятайте: під час війни повітряна тривога не буває навчальною — щоразу, коли її оголошують, існує загроза життю. Це сповіщення про реальну загрозу удару з повітря.
Тому не нехтуйте правилами!
Якщо, перебуваючи на робочому місці, почули сирену, мусите виконати заходи, передбачені на такий випадок у внутрішньому документі по підприємству — інструкції або плані реагування.
__________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: До вищенаведеного додамо, що згідно зі статтею 2 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівники мають право, зокрема, на здорові і безпечні умови праці.
Відповідно до статті 153 КЗпП забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу. Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
Таким чином, якщо роботодавець вимагає від працівників виконувати свої посадові обов’язки під час оголошеної повітряної тривоги, то працівник в цей час за власним бажанням має право відмовитися від виконання роботи, оскільки створюється виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя та здоров’я такого працівника. Якщо працівник під час оголошеної повітряної тривоги скористається своїм правом відмовитися від виконання роботи, то жодного порушення (в тому числі трудової дисципліни) з боку працівника не буде, і, відповідно, роботодавець не матиме підстав для притягнення працівника до будь-якої відповідальності.
Звертаємо увагу, що наразі в законодавстві немає норми, яка б встановлювала відповідальність роботодавця саме за факт примусу працівників виконувати роботу під час повітряної тривоги. Однак за порушення законодавства про охорону праці до посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) (ч. п’ята ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Крім того, згідно зі статтею 271 Кримінального кодексу України порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, карається штрафом від 1000 до 3000 нмдг або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на строк до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого.
За чинним законодавством роботодавець не зобов’язаний забезпечити працівників укриттям. Але відповідно до статті 130 Кодексу цивільного захисту України суб’єкт господарювання зобов’язаний розробити та затвердити план реагування на надзвичайні ситуації, а суб’єкт господарювання (крім об’єктів підвищеної небезпеки) з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше — інструкцію щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій. Також суб’єкт господарювання зобов’язаний розробити та затвердити план проведення заходів з евакуації працівників (населення) у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.
Отже, роботодавець має розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у випадку оголошення повітряної тривоги та план проведення заходів з евакуації працівників під час повітряної тривоги (далі — плани). З зазначеними документами потрібно ознайомити всіх працівників підприємства під підпис. Також бажано проінформувати персонал про місцезнаходження найближчого укриття (якщо його немає на території підприємства).
Якщо працівник відмовляється ознайомлюватися з планами або відмовляється виконувати їхні вимоги, то такого працівника рекомендуємо не допускати до роботи у приміщеннях роботодавця задля його безпеки. У випадку настання нещасного випадку орган Держпраці буде вивчати не тільки вжиті роботодавцем заходи для безпеки працівника, а й те, чи дотримувався працівник, життю та здоров’ю якого завдано шкоди, вимог планів.
Що стосується оплати робочого часу, протягом якого працівники перебувають в укритті під час повітряної тривоги, то згідно з частиною третьою статті 113 КЗпП за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Водночас трудовим або колективним договором (іншим внутрішнім документом підприємства) можуть встановлюватись вищі розміри оплати простою.
Проте якщо під час перебування в укритті при оголошенні повітряної тривоги у працівника зберігається можливість виконувати свої трудові обов’язки (наприклад, в нього з собою є ноутбук, на якому можна виконувати роботу), то запроваджувати простій для нього немає потреби, а оплата праці здійснюється в загальному порядку.