Разъяснение Восточного межрегионального управления Гоструда «О погашении задолженности по выплате заработной платы» от 17.07.2023Роз’яснення Східного міжрегіонального управління Держпраці «Щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати» від 17.07.2023

ВОСТОЧНОЕ МЕЖРЕГИОНАЛЬНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ ТРУДА

РАЗЪЯСНЕНИЕ

от 17.07.2023

О погашении задолженности по выплате заработной платы

Конституция Украины (статья 43) гарантирует каждому право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который человек свободно выбирает или на который свободно соглашается. Для этого государство создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями.

Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда и заработную плату, не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом. Конституционный Суд Украины в решении от 29 января 2008 года № 2-рп/2008 отметил, что право зарабатывать себе на жизнь является неотъемлемым от права на саму жизнь, поскольку последнее реально только тогда, когда материально обеспечено.

Определение термина «заработная плата» приведено в конвенции Международной организации труда «О защите заработной платы» № 95, ратифицированной Украиной 30.06.1961, статье 94 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ Украины), статье 1 Закона Украины «Об оплате труда».

Заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу. Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально-деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия, учреждения, организации и максимальным размером не ограничивается.

Однако нередки случаи, когда такое право работодателем нарушается. Это может быть несвоевременная выплата заработной платы/аванса работающим работникам или задержка расчета с работником при увольнении. Предпосылки таких нарушений разные — от пренебрежения работодателем своими обязанностями и сроками выплаты заработной платы до объективных причин, влияющих на возможность работодателя оплачивать работу наемных работников и своевременно рассчитываться с теми, кто увольняется.

Задолженность по выплате заработной платы — это сумма своевременно невыплаченной заработной платы всем категориям работников, а именно: штатным работникам, лицам, не состоящим в учетном составе предприятия, — совместителям и работающим по договорам, а также уволенным работникам. Задолженной считается сумма, включающая все начисления в денежной и натуральной форме с фонда оплаты труда, за исключением обязательных удержаний (налог на доходы физических лиц и суммы единого взноса работников на общеобязательное государственное социальное страхование), срок выплаты которой истек до конца месяца, в котором она должна быть выплачена (Методологические положения по организации государственного статистического наблюдения «Состояние выплаты заработной платы», утвержденные приказом Государственного комитета статистики Украины от 20.10.2011 № 264).

Согласно части 5 статьи 97 КЗоТ Украины оплату труда работников осуществляют в первую очередь. Все остальные платежи осуществляются работодателем после выполнения обязательств по оплате труда. К тому же своевременность и объемы выплаты заработной платы работникам не могут зависеть от других платежей и их очередности (часть 6 статьи 24 Закона Украины «Об оплате труда»).

В соответствии с частью 1 статьи 2, частью 2 статьи 10 Конвенции «О защите заработной платы» заработная плата должна охраняться от арестов и передачи в такой мере, в какой это считается необходимым для содержания работника и его семьи.

Следует напомнить, что за нарушение сроков выплаты заработной платы или ее выплату не в полном объеме для работодателей предусмотрена административная и уголовная ответственность. Так, статья 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях предусматривает за нарушение установленных сроков выплаты заработной платы ответственность в виде штрафа от 30 до 100 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан. Если работодатель допустит такое противоправное действие повторно в течение года, или такое правонарушение будет затрагивать права несовершеннолетнего, беременной женщины, одинокого отца, матери или лица, которое их заменяет и воспитывает ребенка в возрасте до 14 лет или ребенка с инвалидностью, размер штрафа уже будет составлять от 100 до 300 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан.

В случае установления безосновательной невыплаты заработной платы работникам более чем за месяц, совершенной работодателем умышленно, наступает уже уголовная ответственность по статье 175 Уголовного кодекса Украины. Наказания за такие действия предусматривают уплату штрафа от 500 до 1000 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан или исправительные работы на срок до 2 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 3 лет. Те же действия работодателя, совершенные вследствие нецелевого использования денежных средств, предназначенных для выплаты заработной платы, будут наказаны штрафом от 1000 до 1500 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан, или ограничением свободы на срок до 3 лет, или лишением свободы на срок до 5 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 3 лет. Работодатель может быть освобожден от уголовной ответственности при условии, что до привлечения к уголовной ответственности им будет осуществлена выплата заработной платы.

Согласно требованиям статьи 265 КЗоТ Украины юридические и физические лица – предприниматели, использующие наемный труд, несут ответственность в виде штрафа в случае нарушения установленных сроков выплаты заработной платы работникам, других выплат, предусмотренных законодательством о труде, более чем за один месяц, выплаты их не в полном объеме — в трехкратном размере минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения.

В период действия военного положения в случае выполнения в полном объеме и в установленный срок предписаний об устранении нарушений, выявленных при осуществлении внеплановых мероприятий государственного надзора (контроля), штрафы, предусмотренные статьей 265 Кодекса законов о труде Украины, не применяются.

Работодатель освобождается от ответственности за нарушение обязательства по срокам оплаты труда, если докажет, что это нарушение произошло вследствие ведения боевых действий или действия других обстоятельств непреодолимой силы. Освобождение работодателя от ответственности за несвоевременную оплату труда не освобождает его от обязанности выплаты заработной платы.

В случае невозможности своевременной выплаты заработной платы вследствие ведения боевых действий срок выплаты заработной платы может быть отсрочен до момента возобновления деятельности предприятия.

Уважаемые работодатели! Не ждите визита инспектора труда! Выплачивайте заработную плату в соответствии с требованиями законодательства!

Следует помнить, что соблюдение трудовых прав — это не только ваша обязанность, но и показатель уважения к человеку, который рядом с вами в это сложное время, является бесценной опорой трудового фронта и своим трудом поддерживает экономику нашей страны, свои семьи и детей.

СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 17.07.2023

Щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати

Конституція України (стаття 43) гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується. Для цього держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці та заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Конституційний Суд України в рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід’ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.

Визначення терміну «заробітна плата» наведене у конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, яка ратифікована Україною 30.06.1961, статті 94 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), статті 1 Закону України «Про оплату праці».

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Однак непоодинокі випадки, коли таке право роботодавцем порушується. Це може бути несвоєчасна виплата заробітної плати/авансу працюючим працівникам чи затримка розрахунку з працівником при звільненні. Передумови таких порушень різні — від нехтування роботодавцем своїм обов’язком та строками виплати заробітної плати до об’єктивних причин, які впливають на можливість роботодавця оплачувати роботу найманих працівників і своєчасно розрахуватись з тими, хто звільняється.

Заборгованість із виплати заробітної плати — це сума своєчасно невиплаченої заробітної плати всім категоріям працівників, а саме: штатним працівникам, особам, які не перебувають в обліковому складі підприємства, — сумісникам і працюючим за договорами, а також звільненим працівникам. Заборгованою вважається сума, яка включає всі нарахування в грошовій і натуральній формі з фонду оплати праці, за винятком обов’язкових утримань (податок із доходів фізичних осіб та суми єдиного внеску працівників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), строк виплати якої минув до кінця місяця, у якому вона повинна бути виплачена (Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати», затверджені наказом Державного комітету статистики України від 20.10.2011 № 264).

Згідно з частиною 5 статті 97 КЗпП України оплату праці працівників здійснюють першочергово. Усі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов’язань щодо оплати праці. До того ж своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть залежати від інших платежів та їхньої черговості (частина 6 статті 24 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції «Про захист заробітної плати» заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника та його сім’ї.

Слід нагадати, що за порушення строків виплати заробітної плати чи її виплату не в повному обсязі для роботодавців передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. Так, стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати відповідальність у вигляді штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо роботодавець допустить таке протиправне діяння повторно протягом року, або таке правопорушення буде зачіпати права неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, розмір штрафу вже буде складати від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі встановлення безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць, що вчинена роботодавцем умисно, настає вже кримінальна відповідальності за статтею 175 Кримінального кодексу України. Покарання за такі дії передбачають сплату штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Ті самі дії роботодавця, вчинені внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, будуть покарані штрафом від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Роботодавець може бути звільнений від кримінальної відповідальності за умови, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності ним буде здійснено виплату заробітної плати.

Згідно з вимогами статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплати їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

У разі неможливост своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Шановні роботодавці! Не чекайте на візит інспектора праці! Виплачуйте заробітну плату відповідно до вимог законодавства!

Варто пам’ятати, що дотримання трудових прав — це не лише ваш обов’язок, а й показник поваги до людини, яка поряд з вами в цей складний час, є безцінною опорою трудового фронту та своєю працею підтримує економіку нашої країни, свої сім’ї та дітей.