Роз’яснення ГУ ДПС в Івано-Франківській області «Щодо відповідальності за застосування податкової соціальної пільги без отримання від працівника заяви про її застосування» від 21.03.2025

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 21.03.2025

Щодо відповідальності за застосування податкової соціальної пільги
без отримання від працівника заяви про її застосування

Чи є відповідальним за сплату ПДФО роботодавець, який застосовував податкову соціальну пільгу без отримання від працівника заяви про її застосування?

Відповідно до пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Проте податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у підпункті 169.2.2 цього пункту, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги (пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Перелік таких документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Згідно із п. 169.3 ст. 169 ПКУ у випадку, якщо платник має право на застосування пільги за кількома підставами, то в заяві необхідно вказати, яким видом пільги платник хоче скористатись та додати відповідні підтвердні документи.

Якщо ж державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву, в якій зазначається, якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Враховуючи вищевикладене, відповідальним за сплату податку на доходи фізичних осіб є роботодавець, який застосував податкову соціальну пільгу без отримання від працівника заяви про її застосування.

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: З вищенаведеного роз’яснення випливає, що якщо роботодавець застосував податкову соціальну пільгу (далі — ПСП) до заробітної плати працівника (не державного службовця) без отримання від працівника заяви про застосування ПСП, то саме роботодавець є відповідальним за таке порушення (недоплату ПДФО).

Оскільки в цьому випадку не з вини працівника відбулося неправомірне застосування ПСП, то до працівника не застосовується відповідальність, передбачена підпунктом 169.2.4 ПКУ, згідно з яким платник податку (працівник) для відновлення права на застосування ПСП має подати заяву про відмову від ПСП всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати ПДФО та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку (працівнику), а у разі, коли сума виплати недостатня, — за рахунок наступних виплат.

В ситуації, що розглядається, роботодавець як особа, винна за недоплату ПДФО, має провести перерахунок та доплатити ПДФО до бюджету, оскільки згідно з підпунктом 169.4.3 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування ПСП.¹