Письмо Министерства экономики Украины «О расчете с работником при увольнении в период военного положения» от 17.05.2022 № 4706-06/25215-07Лист Міністерства економіки України «Щодо розрахунку з працівником при звільненні в період воєнного стану» від 17.05.2022 № 4706-06/25215-07

МИНИСТЕРСТВО ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 17.05.2022  № 4706-06/25215-07

О расчете с работником при увольнении в период военного положения

(Извлечение)

Минэкономики рассмотрело ваше обращение <…> и в пределах компетенции сообщает.

Согласно части первой статьи 47 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику копию приказа (распоряжения) об увольнении, осуществить с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 этого Кодекса, а также по требованию работника внести надлежащие записи об увольнении в трудовую книжку, хранящуюся у работника.

В соответствии с частью первой статьи 116 КЗоТ при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, осуществляется в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.

Согласно части первой статьи 1 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» (далее — Закон) этот Закон определяет особенности трудовых отношений работников всех предприятий, учреждений, организаций в Украине независимо от формы собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также лиц, работающих по трудовому договору с физическими лицами, в период действия военного положения, введенного в соответствии с Законом Украины «О правовом режиме военного положения».

Частью третьей статьи 1 Закона определено, что в период действия военного положения не применяются нормы законодательства о труде в части отношений, урегулированных этим Законом.

Статьями 4, 5 Закона установлены особенности увольнения работников в условиях военного положения. При этом указанными статьями Закона не предусмотрены изменения в расчете с работниками при увольнении.

Частью первой статьи 13 Закона предусмотрено, что приостановление действия трудового договора — это временное прекращение работодателем обеспечения работника работой и временное прекращение работником выполнения работы по заключенному трудовому договору.

Согласно части второй статьи 13 Закона действие трудового договора может быть приостановлено в связи с военной агрессией против Украины, что исключает возможность предоставления и выполнения работы.

Следовательно, приостановление действия трудового договора применимо тогда, когда трудовым договором установлена обязанность предоставления и выполнения работы, но военная агрессия против Украины исключает возможность ее предоставления и выполнения.

Однако при увольнении работника обязанность предоставления и выполнения работы прекращается.

Исходя из изложенного, при увольнении работника все суммы, причитающиеся ему от работодателя, должны быть выплачены работнику за счет средств работодателя с учетом требований, установленных статьей 116 КЗоТ.

Одновременно сообщаем, что письма Министерства не являются нормативно-правовыми актами, они имеют информационный характер и не устанавливают правовые нормы.

Заместитель Министра экономики Украины по вопросам цифрового развития, цифровых трансформаций и цифровизации – Игорь ДЯДЮРА

_________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: Вышеприведенное письмо было издано Минэкономики еще в мае 2022 года, то есть до 19 июля 2022 года, когда вступил в силу Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по оптимизации трудовых отношений» от 01.07.2022 № 2352-IX (далее — Закон № 2352), о нормах которого мы подробно рассказали в предыдущем номере журнала.¹ И хотя Законом № 2352 в часть первую статьи 47, часть первую статьи 116 КЗоТ, часть первую статьи 1, статью 13 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» были внесены изменения, вывод, сделанный в предпоследнем абзаце комментируемого письма, продолжает оставаться актуальным, в том числе во время военного положения: при увольнении работника все суммы, причитающиеся ему от работодателя, должны быть выплачены работнику за счет денежных средств работодателя с учетом требований, установленных статьей 116 КЗоТ.

Сейчас согласно части первой статьи 116 КЗоТ при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, осуществляется в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О суммах, начисленных и выплаченных работнику при увольнении, с указанием отдельно каждого вида выплаты (основная и дополнительная заработная плата, поощрительные и компенсационные выплаты, другие выплаты, на которые работник имеет право согласно условиям трудового договора и в соответствии с законодательством, в том числе при увольнении) работодатель должен письменно уведомить работника в день их выплаты.

В случае невыплаты по вине работодателя причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, определенные статьей 116 КЗоТ, при отсутствии спора об их размере предприятие должно выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета, но не более чем за шесть месяцев (ст. 117 КЗоТ).

В случае невыплаты работодателем всех сумм, причитающихся работнику при увольнении, работник может обратиться в суд в трехмесячный срок со дня получения им письменного уведомления о суммах, начисленных и выплаченных ему при увольнении (ч. вторая ст. 233 КЗоТ).

Гоструда в письме от 09.05.2022 № 1922/4/4.1-ЗВ-22а сообщила, что в случае приостановления трудового договора работодатель должен продолжать ведение учета в части определения и фиксации сумм заработной платы и компенсационных выплат, которые причитались бы работнику, если бы не было такого приостановления. В случае увольнения работника в период приостановления действия трудового договора работодатель должен выплатить ему все причитающиеся средства до дня приостановления действия трудового договора. Возмещение заработной платы, гарантийных и компенсационных выплат работникам на время приостановления действия трудового договора в полном объеме возлагается на государство, осуществляющее военную агрессию против Украины.

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 17.05.2022  № 4706-06/25215-07

Щодо розрахунку з працівником при звільненні в період воєнного стану

(Витяг)

Мінекономіки розглянуло ваше звернення <…> і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон) цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частиною третьою статті 1 Закону визначено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Статтями 4, 5 Закону встановлені особливості звільнення працівників в умовах воєнного стану. При цьому зазначеними статтями Закону не передбачено змін щодо розрахунку з працівниками при звільненні.

Частиною першою статті 13 Закону передбачено, що призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Отже, призупинення дії трудового договору може бути застосовано тоді, коли трудовим договором встановлено обов’язок надання та виконання роботи, але військова агресія проти України виключає можливість її надання та виконання.

Однак при звільненні працівника обов’язок надання та виконання роботи припиняється.

Виходячи із зазначеного, у разі звільнення працівника всі суми, що належать йому від роботодавця, мають бути виплачені працівникові за рахунок коштів роботодавця з урахуванням вимог, встановлених статтею 116 КЗпП.

Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації – Ігор ДЯДЮРА

_________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Вищенаведений лист був виданий Мінекономіки ще у травні 2022 року, тобто до 19 липня 2022 року, коли набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (далі — Закон № 2352), про норми якого ми докладно розповіли в попередньому номері журналу.¹ І хоча Законом № 2352 до частини першої статті 47, частини першої статті 116 КЗпП, частини першої статті 1, статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» були внесені зміни, висновок, зроблений у передостанньому абзаці вищенаведеного листа, продовжує залишатись актуальним, в тому числі під час воєнного стану: у разі звільнення працівника всі суми, що належать йому від роботодавця, мають бути виплачені працівникові за рахунок коштів роботодавця з урахуванням вимог, встановлених статтею 116 КЗпП.

Наразі згідно з частиною першою статті 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Держпраці у листі від 09.05.2022 № 1922/4/4.1-ЗВ-22а повідомила, що у разі призупинення трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б. У разі звільнення працівника у період призупинення дії трудового договору роботодавець має виплатити йому всі належні кошти до дня призупинення дії трудового договору. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ст. 117 КЗпП).

У разі невиплати роботодавцем всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник може звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ч. друга ст. 233 КЗпП).