О начислении «больничных» работникам, один из которых лечился от коронавирусной болезни в медицинском учреждении, а другой находился на самоизоляции под медицинским контролемЩодо нарахування «лікарняних» працівникам, один з яких лікувався від коронавірусної хвороби в медичному закладі, а інший перебував на самоізоляції під медичним наглядом

Согласно части 1 статьи 31 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV (далее — Закон № 1105) основанием для назначения пособия по временной нетрудоспособности является выданный в установленном порядке листок нетрудоспособности (далее — ЛН).

Если работник заболел коронавирусной болезнью и лечился сначала в стационаре учреждения здравоохранения, а потом дома, и за период этой болезни ему выдан ЛН, оформленный в установленном порядке, то работнику за весь период болезни в общем порядке начисляется оплата первых пяти дней временной нетрудоспособности за счет работодателя согласно Порядку оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности вследствие заболевания или травмы, не связанной с несчастным случаем на производстве, за счет денежных средств работодателя, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 26.06.2015 г. № 440, а с шестого дня нетрудоспособности за весь период до восстановления трудоспособности — пособие по временной нетрудоспособности за счет Фонда социального страхования Украины (далее — Фонд).

Что касается нахождения на самоизоляции под медицинским контролем, то необходимо учитывать следующее.

В соответствии со статьей 1 Закона Украины «О защите населения от инфекционных болезней» от 06.04.2000 г. № 1645-III самоизоляция — пребывание лица, в отношении которого есть обоснованные основания для риска инфицирования или распространения им инфекционной болезни, в определенном им месте (помещении) с целью соблюдения противоэпидемических мероприятий на основе обязательства лица.

До 21 мая 2020 года действовал Порядок проведения противоэпидемических мероприятий, связанных с самоизоляцией лиц, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 11.03.2020 г. № 211, а с 21 мая 2020 года действует Порядок осуществления противоэпидемических мероприятий, связанных с самоизоляцией, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 20.05.2020 г. № 392. Этими Порядками установлено, что лечащим врачом устанавливается самоизоляция для лиц, которые, в частности:

– болеют COVID-19 в легкой форме и не требуют госпитализации;

– имели контакт с пациентом с подтвержденным случаем COVID-19 и несут риск распространения болезни.

Информация о лицах, нуждающихся в самоизоляции, вносится лечащим врачом или работниками государственных учреждений Министерства здравоохранения Украины эпидемиологического профиля в электронный сервис «Дій вдома» Единого государственного веб-портала электронных услуг.

Самоизоляция осуществляется с целью предотвращения распространения на территории Украины COVID-19 и уменьшения количества больных с тяжелым течением COVID-19.

Лица, нуждающиеся в самоизоляции, обязаны постоянно находиться в определенном ими месте самоизоляции, воздерживаться от контакта с другими лицами, кроме тех, с которыми совместно проживают.

В соответствии с пунктом 1.7 Инструкции о порядке выдачи документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность граждан, утвержденной приказом Министерства здравоохранения Украины от 13.11.2001 г. № 455 (далее — Инструкция № 455), выдача и продление документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность, осуществляются только после личного осмотра больного лечащим врачом (фельдшером), о чем делается соответствующая запись в медицинской карте амбулаторного или стационарного больного с обоснованием временной нетрудоспособности. На период проведения мероприятий, направленных на предотвращение возникновения и распространения коронавирусной болезни (COVID-19), а также локализацию и ликвидацию ее вспышек и эпидемий в Украине (далее — антикоронавирусные мероприятия), открытие ЛН может осуществляться врачом, предоставляющим первичную медицинскую помощь, на основании обращения и опроса больного с помощью средств телефонной связи или интернет-телефонии с обязательной записью в медицинской карте амбулаторного больного.

Пунктом 5.2 Инструкции № 455 установлено, что на период пребывания застрахованного лица в самоизоляции, обсервации, во временных учреждениях здравоохранения (специализированных госпиталях), в учреждениях здравоохранения, а также на самоизоляции под медицинским контролем в связи с проведением антикоронавирусных мероприятий, кроме больных лиц, ЛН выдается лечащим врачом на срок, определенный законодательством и отраслевыми стандартами в сфере здравоохранения.

Министерство здравоохранения Украины в письме от 13.05.2000 г. № 03.4-26/13138/2-20 сообщило, что в целях недопущения нарушения прав застрахованных лиц на своевременное получение пособия по временной нетрудоспособности за период их пребывания в специализированных учреждениях здравоохранения, а также на самоизоляции под медицинским контролем в связи с проведением антикоронавирусных мероприятий для такой категории застрахованных лиц лечащими врачами в бланках ЛН как причина нетрудоспособности указывается «ізоляція від COVID-19 – 11». Если таким застрахованным лицам были предварительно выданы справки, то они подлежат замене на ЛН с соответствующим указанием причины временной нетрудоспособности.

С 18 марта 2020 года Законом Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и другие законы Украины относительно поддержки плательщиков налогов на период осуществления мероприятий, направленных на предупреждение возникновения и распространения коронавирусной болезни (COVID-19)» от 17.03.2000 г. № 533-IX внесены изменения в Закон № 1105, которыми, в частности, установлен новый страховой случай.

Так, согласно новому пункту 5-1 части 1 статьи 22 Закона № 1105 пособие по временной нетрудоспособности предоставляется застрахованному лицу в форме материального обеспечения, которое полностью или частично компенсирует потерю заработной платы (дохода), на период пребывания в учреждениях здравоохранения, а также на самоизоляции под медицинским контролем в связи с проведением антикоронавирусных мероприятий.

Частью 2 статьи 22 Закона № 1105 установлено, что пособие по временной нетрудоспособности вследствие пребывания в учреждениях здравоохранения, а также на самоизоляции под медицинским контролем в связи с проведением антикоронавирусных мероприятий выплачивается Фондом застрахованным лицам начиная с шестого дня нетрудоспособности за весь период до восстановления трудоспособности или до установления медико-социальной экспертной комиссией инвалидности независимо от увольнения, прекращения предпринимательской или иной деятельности застрахованного лица в период утраты трудоспособности в порядке и размерах, установленных законодательством.

Согласно части 2 статьи 24 Закона № 1105 лицам, находящимся в учреждениях здравоохранения, а также на самоизоляции под медицинским контролем в связи с проведением антикоронавирусных мероприятий, пособие по временной нетрудоспособности выплачивается в размере 50% средней заработной платы (дохода) независимо от страхового стажа, за исключением медицинских работников, которым пособие по временной нетрудоспособности в таких случаях выплачивается в размере 100% средней заработной платы (дохода) независимо от страхового стажа.

Учитывая вышеизложенное, если работник прошел обследование (тест) на коронавирус, которое сначала дало положительный результат (наличие вируса в организме), на основании чего ему лечащим (семейным) врачом была назначена самоизоляция под медицинским контролем, а после нее повторное обследование (тест) на коронавирус дало отрицательный результат (нет вируса в организме), и работнику лечащим (семейным) врачом выдан ЛН с причиной нетрудоспособности «ізоляція від COVID-19 – 11», то такой ЛН является основанием для начисления работнику, начиная с шестого дня нетрудоспособности за весь период до восстановления трудоспособности, пособия по временной нетрудоспособности в размере 50% средней заработной платы (дохода) независимо от страхового стажа (ч. 2 ст. 22, ч. 2 ст. 24 Закона № 1105).

Что касается начисления застрахованным лицам, находившимся на самоизоляции под медицинским контролем, оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности за счет работодателя, то отдельный порядок для оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности вследствие пребывания в учреждениях здравоохранения, самоизоляции под медицинским контролем в связи с проведением антикоронавирусных мероприятий за счет работодателя Законом № 1105 не предусмотрен.

Следовательно, при определении размера оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности вследствие пребывания в заведениях здравоохранения, на самоизоляции под медицинским контролем в связи с проведением антикоронавирусных мероприятий следует применять нормы части 2 статьи 24 Закона № 1105 с начислением оплаты в размере 50% средней заработной платы независимо от страхового стажа.

Что касается исчисления средней заработной платы для начисления «больничных» в вышеуказанных случаях, то оно никаких особенностей не имеет и осуществляется в соответствии с нормами Порядка исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 г. № 1266.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі — ЛН).

Якщо працівник захворів на коронавірусну хворобу і лікувався спочатку в стаціонарі закладу охорони здоров’я, а потім вдома, та за період цієї хвороби йому видано ЛН, оформлений в установленому порядку, то працівнику за весь період хвороби в загальному порядку нараховується оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця згідно з Порядком оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 440, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності — допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі — Фонд).

Що стосується перебування на самоізоляції під медичним наглядом, то слід враховувати таке.

Відповідно статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III самоізоляція — перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи.

До 21 травня 2020 року діяв Порядок проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211, а з 21 травня 2020 року діє Порядок здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 392. Цими Порядками встановлено, що лікуючим лікарем встановлюється самоізоляція для осіб, які, зокрема:

– хворіють на COVID-19 в легкій формі та не потребують госпіталізації;

– мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 та несуть ризик поширення хвороби.

Інформація про осіб, які потребують самоізоляції, вноситься лікуючим лікарем або працівниками державних установ Міністерства охорони здоров’я України епідеміологічного профілю до електронного сервісу «Дій вдома» Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Самоізоляція здійснюється з метою запобігання поширенню на території України COVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом COVID-19.

Особи, які потребують самоізоляції, зобов’язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні (далі — антикоронавірусні заходи), відкриття ЛН може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу, на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв’язку або інтернет-телефонії з обов’язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.

Пунктом 5.2 Інструкції № 455 встановлено, що на період перебування застрахованої особи в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів, крім хворих осіб, ЛН видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.

Міністерство охорони здоров’я України в листі від 13.05.2020 р. № 03.4-26/13138/2-20 повідомило, що з метою недопущення порушення права застрахованих осіб на своєчасне отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за період їх перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів для такої категорії застрахованих осіб лікуючими лікарями в бланках ЛН як причина непрацездатності зазначається «ізоляція від COVID-19 – 11». Якщо таким застрахованим особам були попередньо видані довідки, то вони підлягають заміні на ЛН із відповідним зазначенням причини тимчасової непрацездатності.

З 18 березня 2020 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-IX внесено зміни до Закону № 1105, якими, зокрема, встановлено новий страховий випадок.

Так, відповідно до нового пункту 5-1 частини 1 статті 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), на період перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів.

Частиною 2 статті 22 Закону № 1105 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону № 1105 особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

Враховуючи вищезазначене, якщо працівник пройшов обстеження (тест) на коронавірус, який спочатку дав позитивний результат (наявність вірусу в організмі), на підставі чого йому лікуючим (сімейним) лікарем була призначена самоізоляція під медичним наглядом, а після неї повторне обстеження (тест) на коронавірус дало негативний результат (немає вірусу в організмі), і працівнику лікуючим (сімейним) лікарем видано ЛН з причиною непрацездатності «ізоляція від COVID-19 – 11», то такий ЛН є підставою для нарахування працівнику починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу (ч. 2 ст. 22, ч. 2 ст. 24 Закону № 1105).

Що стосується нарахування застрахованим особам, які перебували на самоізоляції під медичним наглядом, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, то окремого порядку для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів за рахунок коштів роботодавця Законом № 1105 не передбачено.

Отже, при визначенні розміру оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів слід застосовувати норми частини 2 статті 24 Закону № 1105 з нарахуванням оплати у розмірі 50% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.

Що стосується обчислення середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» у вищезазначених випадках, то воно жодних особливостей не має і здійснюється відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266.