Щодо нарахування працівниці «лікарняних» за період догляду за хворою дитиною під час простою підприємства
На підприємстві через карантин з 18 березня 2020 року введено простій, який оплачується працівникам в розмірі 2/3 окладу. Простій триває до закінчення карантину, тому працівники весь квітень не працювали. Під час простою в однієї працівниці захворіла дитина, що підтверджено листком непрацездатності, датованим з 6 по 17 квітня 2020 року (12 календарних днів). Чи нараховуються працівниці «лікарняні» за період догляду за хворою дитиною, який припав на час простою? Якщо так, то чи потрібно виключати час простою з розрахункового періоду при обчисленні «лікарняних»?
«Лікарняні» нараховуються, період простою не виключається з розрахункового періоду.
Згідно з частиною першою статті 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Отже, за час простою не з вини працівника, введеного на період карантину, працівникам нараховується оплата в розмірі не нижче 2/3 окладу. Конкретний розмір оплати часу простою встановлюється в наказі керівника підприємства про введення простою.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).
Підпунктом 2.2.12 Інструкції № 5 визначено, що оплата простоїв не з вини працівника як оплата за невідпрацьований час є фондом додаткової заробітної плати фонду оплати праці (далі — ФОП).
Отже, оплата простою у складі заробітної плати (ФОП) є базою нарахування ЄСВ і відображається у Звіті з ЄСВ.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхового випадку — необхідності догляду за хворою дитиною.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується Фондом соціального страхування України (далі — Фонд) застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною (ч. 3 ст. 22 Закону № 1105).
Вичерпний перелік випадків, коли допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, визначено у статті 23 Закону № 1105. До таких випадків не належить період простою не з вини працівника, який оплачується в розмірі не нижче 2/3 окладу.
Отже, якщо під час частково оплачуваного простою у працівниці настав страховий випадок — необхідність догляду за хворою дитиною, що підтверджено листком непрацездатності, то працівниці як компенсація втраченої заробітної плати (оплати простою) нараховується (виплачується) за рахунок Фонду допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів (при стаціонарному лікуванні — за весь час перебування працівниці в стаціонарі разом з хворою дитиною).
Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі по догляду за хворою дитиною віком до 14 років (далі — «лікарняні»), здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Пунктом 32 Порядку № 1266 встановлено, що середня заробітна плата для розрахунку «лікарняних» обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до Звіту з ЄСВ.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).
Оскільки час простою не належить до вищезазначених поважних причин відсутності на роботі, то він не виключається з розрахункового періоду. Оплата простою як складова заробітної плати є базою нарахування ЄСВ і відображається у Звіті з ЄСВ, тому вона враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних».
ПРИКЛАД
Нарахування працівниці «лікарняних» за період догляду за хворою дитиною під час простою підприємства
Умови як в запитанні: на підприємстві через карантин з 18 березня 2020 року введено простій, який оплачується працівникам в розмірі 2/3 окладу. Під час простою у працівниці захворіла дитина, що підтверджено листком непрацездатності (ЛН), датованим з 6 по 17 квітня 2020 року (12 календарних днів). В розрахунковому періоді (квітень 2019 року – березень 2020 року) працівниці нарахована заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, в сумі 73 586 грн., в тому числі оплата за час простою з 18 по 31 березня 2020 року. Загальний страховий стаж працівниці — 7 років, страховий стаж протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців.
Середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді:
73 586 грн. : 366 к. д. = 201,05 грн.
Середньоденна заробітна плата з урахуванням страхового стажу (7 років):
201,05 грн. х 70% = 140,74 грн.
Сума «лікарняних» за період хвороби дитини з 6 по 17 квітня (12 календарних днів):
140,74 грн. х 12 к. д. хв. = 1688,88 грн.