О начислении работнице «больничных» за период ухода за больным ребенком во время простоя предприятияЩодо нарахування працівниці «лікарняних» за період догляду за хворою дитиною під час простою підприємства
На предприятии из-за карантина с 18 марта 2020 года введен простой, который оплачивается работникам в размере 2/3 оклада. Простой продолжается до окончания карантина, поэтому работники весь апрель не работали. Во время простоя у одной работницы заболел ребенок, что подтверждено листком нетрудоспособности, датированным с 6 по 17 апреля 2000 года (12 календарных дней). Начисляются ли работнице «больничные» за период ухода за больным ребенком, который пришелся на время простоя? Если да, то необходимо ли исключать время простоя из расчетного периода при исчислении «больничных»?На підприємстві через карантин з 18 березня 2020 року введено простій, який оплачується працівникам в розмірі 2/3 окладу. Простій триває до закінчення карантину, тому працівники весь квітень не працювали. Під час простою в однієї працівниці захворіла дитина, що підтверджено листком непрацездатності, датованим з 6 по 17 квітня 2020 року (12 календарних днів). Чи нараховуються працівниці «лікарняні» за період догляду за хворою дитиною, який припав на час простою? Якщо так, то чи потрібно виключати час простою з розрахункового періоду при обчисленні «лікарняних»?
«Больничные» начисляются, период простоя не исключается из расчетного периода.
Согласно части первой статьи 113 Кодекса законов о труде Украины время простоя не по вине работника, в том числе на период объявления карантина, установленного Кабинетом Министров Украины, оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).
Следовательно, за время простоя не по вине работника, введенного на период карантина, работникам начисляется оплата в размере не ниже 2/3 оклада. Конкретный размер оплаты времени простоя устанавливается в приказе руководителя предприятия о введении простоя.
Согласно подпункту 5 пункта 3 раздела IV Инструкции о порядке начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 20.04.2015 г. № 449, определение видов выплат, относящихся к основной, дополнительной заработной плате и прочим поощрительным и компенсационным выплатам, при начислении единого социального взноса (далее — ЕСВ) предусмотрено Инструкцией по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 г. № 5 (далее — Инструкция № 5).
Подпунктом 2.2.12 Инструкции № 5 определено, что оплата простоев не по вине работника как оплата за неотработанное время является фондом дополнительной заработной платы фонда оплаты труда (далее — ФОТ).
Следовательно, оплата простоя в составе заработной платы (ФОТ) является базой начисления ЕСВ и отражается в Отчете о ЕСВ.
В соответствии с пунктом 2 части 1 статьи 22 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV (далее — Закон № 1105) пособие по временной нетрудоспособности предоставляется застрахованному лицу в форме материального обеспечения, которое полностью или частично компенсирует потерю заработной платы (дохода), в случае наступления у него страхового случая — необходимости ухода за больным ребенком.
Пособие по временной нетрудоспособности по уходу за больным ребенком в возрасте до 14 лет выплачивается Фондом социального страхования Украины (далее — Фонд) застрахованному лицу с первого дня за период, в течение которого ребенок по заключению врача нуждается в уходе, но не более чем за 14 календарных дней. Пособие по временной нетрудоспособности по уходу за больным ребенком в возрасте до 14 лет, если он нуждается в стационарном лечении, выплачивается застрахованному лицу с первого дня за все время его пребывания в стационаре вместе с больным ребенком (ч. 3 ст. 22 Закона № 1105).
Исчерпывающий перечень случаев, когда пособие по временной нетрудоспособности не предоставляется, определен в статье 23 Закона № 1105. К таким случаям не относится период простоя не по вине работника, который оплачивается в размере не ниже 2/3 оклада.
Следовательно, если во время частично оплачиваемого простоя у работницы наступил страховой случай — необходимость уходу за больным ребенком, что подтверждено листком нетрудоспособности, то работнице как компенсация утраченной заработной платы (оплаты простоя) начисляется (выплачивается) за счет Фонда пособие по временной нетрудоспособности по уходу за больным ребенком в возрасте до 14 лет с первого дня за период, в течение которого ребенок по заключению врача нуждается в уходе, но не более чем за 14 календарных дней (при стационарном лечении — за все время нахождения работницы в стационаре вместе с больным ребенком).
Исчисление средней заработной платы для расчета пособия по временной нетрудоспособности, в том числе по уходу за больным ребенком в возрасте до 14 лет (далее — «больничные»), осуществляется в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 г. № 1266 (далее — Порядок № 1266).
Пунктом 32 Порядка № 1266 установлено, что средняя заработная плата для расчета «больничных» исчисляется работодателями на основании сведений, включаемых в Отчет о ЕСВ.
Согласно пункту 3 Порядка № 1266 среднедневная заработная плата для начисления «больничных» исчисляется путем деления начисленной за расчетный период (12 календарных месяцев) заработной платы, на которую начислен ЕСВ, на количество календарных дней занятости (пребывания в трудовых отношениях) в расчетном периоде без учета календарных дней, не отработанных по уважительным причинам, — временная нетрудоспособность, отпуск в связи с беременностью и родами, отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и шестилетнего возраста по медицинскому заключению, отпуск без сохранения заработной платы (далее — уважительные причины).
Поскольку время простоя не относится к вышеуказанным уважительным причинам отсутствия на работе, то оно не исключается из расчетного периода. Оплата простоя как составляющая заработной платы является базой начисления ЕСВ и отражается в Отчете о ЕСВ, поэтому она учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления «больничных».
ПРИМЕР
Начисление работнице «больничных» за период ухода за больным ребенком во время простоя предприятия
Условия как в вопросе: на предприятии из-за карантина с 18 марта 2000 года введен простой, который оплачивается работникам в размере 2/3 оклада. Во время простоя у работницы заболел ребенок, что подтверждено листком нетрудоспособности (ЛН), датированным с 6 по 17 апреля 2000 года (12 календарных дней). В расчетном периоде (апрель 2019 года – март 2000 года) работнице начислена заработная плата, с которой уплачен ЕСВ, в сумме 73 586 грн., в том числе оплата за время простоя с 18 по 31 марта 2000 года. Общий страховой стаж работницы — 7 лет, страховой стаж в течение последних 12 месяцев — более 6 месяцев.
Среднедневная заработная плата в расчетном периоде:
73 586 грн. : 366 к. д. = 201,05 грн.
Среднедневная заработная плата с учетом страхового стажа (7 лет):
201,05 грн. х 70% = 140,74 грн.
Сумма «больничных» за период болезни ребенка с 6 по 17 апреля (12 календарных дней):
140,74 грн. х 12 к. д. болезни = 1688,88 грн.
«Лікарняні» нараховуються, період простою не виключається з розрахункового періоду.
Згідно з частиною першою статті 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Отже, за час простою не з вини працівника, введеного на період карантину, працівникам нараховується оплата в розмірі не нижче 2/3 окладу. Конкретний розмір оплати часу простою встановлюється в наказі керівника підприємства про введення простою.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).
Підпунктом 2.2.12 Інструкції № 5 визначено, що оплата простоїв не з вини працівника як оплата за невідпрацьований час є фондом додаткової заробітної плати фонду оплати праці (далі — ФОП).
Отже, оплата простою у складі заробітної плати (ФОП) є базою нарахування ЄСВ і відображається у Звіті з ЄСВ.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхового випадку — необхідності догляду за хворою дитиною.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується Фондом соціального страхування України (далі — Фонд) застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною (ч. 3 ст. 22 Закону № 1105).
Вичерпний перелік випадків, коли допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, визначено у статті 23 Закону № 1105. До таких випадків не належить період простою не з вини працівника, який оплачується в розмірі не нижче 2/3 окладу.
Отже, якщо під час частково оплачуваного простою у працівниці настав страховий випадок — необхідність догляду за хворою дитиною, що підтверджено листком непрацездатності, то працівниці як компенсація втраченої заробітної плати (оплати простою) нараховується (виплачується) за рахунок Фонду допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів (при стаціонарному лікуванні — за весь час перебування працівниці в стаціонарі разом з хворою дитиною).
Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі по догляду за хворою дитиною віком до 14 років (далі — «лікарняні»), здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Пунктом 32 Порядку № 1266 встановлено, що середня заробітна плата для розрахунку «лікарняних» обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до Звіту з ЄСВ.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).
Оскільки час простою не належить до вищезазначених поважних причин відсутності на роботі, то він не виключається з розрахункового періоду. Оплата простою як складова заробітної плати є базою нарахування ЄСВ і відображається у Звіті з ЄСВ, тому вона враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних».
ПРИКЛАД
Нарахування працівниці «лікарняних» за період догляду за хворою дитиною під час простою підприємства
Умови як в запитанні: на підприємстві через карантин з 18 березня 2020 року введено простій, який оплачується працівникам в розмірі 2/3 окладу. Під час простою у працівниці захворіла дитина, що підтверджено листком непрацездатності (ЛН), датованим з 6 по 17 квітня 2020 року (12 календарних днів). В розрахунковому періоді (квітень 2019 року – березень 2020 року) працівниці нарахована заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, в сумі 73 586 грн., в тому числі оплата за час простою з 18 по 31 березня 2020 року. Загальний страховий стаж працівниці — 7 років, страховий стаж протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців.
Середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді:
73 586 грн. : 366 к. д. = 201,05 грн.
Середньоденна заробітна плата з урахуванням страхового стажу (7 років):
201,05 грн. х 70% = 140,74 грн.
Сума «лікарняних» за період хвороби дитини з 6 по 17 квітня (12 календарних днів):
140,74 грн. х 12 к. д. хв. = 1688,88 грн.