Щодо нарахування «лікарняних», якщо в розрахунковому періоді працівнику надавалася щорічна відпустка, оплачена за рахунок компенсації, перерахованої колишнім роботодавцем
Працівник підприємства хворів в період з 4 по 15 травня 2020 року (12 календарних днів). На це підприємство він був прийнятий на роботу з 21 січня 2020 року за переведенням з іншого підприємства, яке при звільненні працівника перерахувало належну йому «відпускну» компенсацію за невикористані 24 календарні дні щорічної відпустки новому роботодавцю. Колишній роботодавець з такої «відпускної» компенсації сплатив ПДФО, військовий збір, ЄСВ та відобразив її у Звіті з ЄСВ. На новому підприємстві працівнику надано щорічну відпустку з 6 по 30 квітня, яку оплачено за рахунок «відпускної» компенсації, отриманої від колишнього роботодавця. Чи виключаються з розрахункового періоду для нарахування «лікарняних» календарні дні зазначеної щорічної відпустки, оплаченої за рахунок «відпускної» компенсації, отриманої від колишнього роботодавця?
Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
Оскільки в зазначеному випадку нарахування працівнику грошової компенсації за не використані ним дні щорічних відпусток (далі — «відпускна» компенсація) здійснює роботодавець, у якого працівник звільняється (далі — колишній роботодавець), то саме він як податковий агент і страхувальник сплачує податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ) з суми «відпускної» компенсації під час її перерахування новому роботодавцю працівника. Також колишній роботодавець відображає у Звіті з ЄСВ та Податковому розрахунку ф. № 1ДФ суму нарахованої працівнику «відпускної» компенсації, яка перераховується новому роботодавцю працівника.
Новий роботодавець при наданні працівнику календарних днів щорічної відпустки, не використаних за попереднім місцем роботи, здійснює їхню оплату за рахунок «відпускної» компенсації, отриманої від колишнього роботодавця працівника.1 При цьому на таку «відпускну» компенсацію новим роботодавцем ЄСВ не нараховується (ЄСВ з неї вже сплачений колишнім роботодавцем) і сума такої «відпускної» компенсації у Звіті з ЄСВ новим роботодавцем не відображається (її відображав у Звіті з ЄСВ колишній роботодавець в місяці звільнення працівника), тому ця «відпускна» компенсація не враховується за новим місцем роботи при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних».1
1 Див. також лист Мінсоцполітики від 25.11.2015 р. № 1531/13/84-15 в журналі «Все про працю і зарплату» № 6/2016, стор. 103. (Ред.)
Що стосується виключення з розрахункового періоду календарних днів щорічної відпустки, наданих за новим місцем роботи, але не використаних за попереднім місцем роботи, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних», то слід враховувати таке.
Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).
Як бачимо, перелік поважних причин, через які не відпрацьовані календарні дні виключаються з розрахункового періоду, обмежений і не включає період щорічної відпустки.
Отже, календарні дні щорічної відпустки, надані за новим місцем роботи, але не використані за попереднім місцем роботи, які оплачені за рахунок «відпускної» компенсації, отриманої з попереднього місця роботи працівника, не виключаються з розрахункового періоду, оскільки щорічна відпустка не відноситься до поважних причин відсутності на роботі, визначених пунктом 3 Порядку № 1266.2
2 Див. також роз’яснення ФССУ від 11.06.2018 р. та роз’яснення УВД ФССУ у Вінницькій області від 30.01.2018 р. в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 6/2018, стор. 126, та № 2/2018, стор. 114. (Ред.)
ПРИКЛАД
Нарахування «лікарняних», якщо в розрахунковому періоді працівнику надавалася щорічна відпустка,
оплачена за рахунок компенсації, перерахованої колишнім роботодавцем
Працівник підприємства «Б» хворів в період з 4 по 15 травня 2020 року (12 календарних днів). Він був прийнятий на роботу на підприємство «Б» 21 січня 2020 року за переведенням з підприємства «А». Останнє при звільненні працівника в січні 2020 року нарахувало йому за невикористані 24 к. д. щорічної основної відпустки грошову компенсацію в сумі 6000 грн. (250 грн. х 24 к д.), з якої сплатило ПДФО в сумі 1080 грн. (6000 грн. х 18%), військовий збір в сумі 90 грн. (6000 грн. х 1,5%) та ЄСВ в сумі 1320 грн. (6000 грн. х 22%). На підставі заяви працівника в день його звільнення — 20 січня 2020 року підприємство «А» перерахувало підприємству «Б» грошову компенсацію за невикористані працівником 24 к. д. щорічної основної відпустки в сумі 4830 грн. (6000 – 1080 – 90) та відобразило цю компенсацію (6000 грн.) і нарахований на неї ЄСВ (1320 грн.) у Звіті з ЄСВ за січень 2020 року.
На підприємстві «Б» з працівником укладено трудовий договір з 21 січня 2020 року із встановленням окладу в розмірі 8000 грн. Для нарахування «лікарняних» в травні працівник в розрахунковому періоді (лютий – квітень 2020 року) відпрацював всі робочі дні у лютому і березні, тому отримав в цих місяцях заробітну плату в розмірі окладу — 8000 грн. В квітні 2020 року працівник відпрацював лише 3 робочі дні в період з 1 по 5 квітня, за що йому була нарахована зарплата в сумі 1142,86 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 3 відпрац. д.).
В період з 6 по 30 квітня 2020 року працівнику було надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 к. д. (всі дні відпустки, не використані за попереднім місцем роботі — на підприємстві «А») і виплачено «відпускну» компенсацію в сумі 4830 грн., отриману з попереднього місця роботи (з підприємства «А»).
Обчислимо суму «лікарняних» за період хвороби з 4 по 15 травня 2020 року, яку підприємство «Б» має виплатити працівнику.
Сумарний заробіток працівника в розрахунковому періоді (лютий – квітень 2020 року) на підприємстві «Б», з якого цим підприємством сплачено ЄСВ:
8000 грн. х 2 міс. (зарплата за лютий – березень) + 1142,86 грн. (зарплата за квітень) = 17 142,86 грн.
Обчислимо кількість календарних днів в розрахунковому періоді, враховуючи, що 24 к. д. невикористаної щорічної відпустки на підприємстві «А», які надані працівнику у квітні на підприємстві «Б», із розрахунку не виключаються:
29 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) = 90 к. д.
Середньоденна заробітна плата:
17 142,86 грн. : 90 к. д. = 190,48 грн.
Якщо у працівника загальний страховий стаж становить більше 8 років, а протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців, то сума «лікарняних» становить:
190,48 грн. х 12 к. д. хвороби = 2285,76 грн.