О начислении «больничных», если в расчетном периоде работнику предоставлялся ежегодный отпуск, оплаченный за счет компенсации, перечисленной бывшим работодателемЩодо нарахування «лікарняних», якщо в розрахунковому періоді працівнику надавалася щорічна відпустка, оплачена за рахунок компенсації, перерахованої колишнім роботодавцем

В соответствии со статьей 24 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР в случае перевода работника на работу на другое предприятие денежная компенсация за не использованные им дни ежегодных отпусков по его желанию должна быть перечислена на счет предприятия, на которое перешел работник.

Поскольку в указанном случае начисление работнику денежной компенсации за неиспользованные им дни ежегодных отпусков (далее — «отпускная» компенсация) осуществляет работодатель, у которого работник увольняется (далее — бывший работодатель), то именно он как налоговый агент и страхователь уплачивает налог на доходы физических лиц, военный сбор и единый социальный взнос (далее — ЕСВ) с суммы «отпускной» компенсации во время ее перечисления новому работодателю работника. Также бывший работодатель отражает в Отчете о ЕСВ и Налоговом расчете ф. № 1ДФ сумму начисленной работнику «отпускной» компенсации, которая перечисляется новому работодателю работника.

Новый работодатель при предоставлении работнику календарных дней ежегодного отпуска, не использованных по предыдущему месту работы, осуществляет их оплату за счет «отпускной» компенсации, полученной от бывшего работодателя работника.¹ При этом на такую «отпускную» компенсацию новым работодателем ЕСВ не начисляется (ЕСВ с нее уже уплачен бывшим работодателем) и сумма такой «отпускной» компенсации в Отчете о ЕСВ новым работодателем не отражается (ее отражал в Отчете о ЕСВ бывший работодатель в месяце увольнения работника), поэтому эта «отпускная» компенсация не учитывается по новому месту работы при исчислении средней заработной платы для начисления «больничных».¹

Что касается исключения из расчетного периода календарных дней ежегодного отпуска, предоставленных по новому месту работы, но не использованных по предыдущему месту работы, при исчислении средней заработной платы для начисления «больничных», то необходимо учитывать следующее.

Согласно пункту 3 Порядка исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 г. № 1266 (далее — Порядок № 1266), среднедневная заработная плата для начисления «больничных» исчисляется путем деления начисленной за расчетный период (12 календарных месяцев) заработной платы, на которую начислен ЕСВ, на количество календарных дней занятости (пребывания в трудовых отношениях) в расчетном периоде без учета календарных дней, не отработанных по уважительным причинам, — временная нетрудоспособность, отпуск в связи с беременностью и родами, отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и шестилетнего возраста по медицинскому заключению, отпуск без сохранения заработной платы (далее — уважительные причины).

Как видим, перечень уважительных причин, из-за которых не отработанные календарные дни исключаются из расчетного периода, ограничен и не включает период ежегодного отпуска.

Следовательно, календарные дни ежегодного отпуска, предоставляемые по новому месту работы, но не использованные по предыдущему месту работы, оплаченные за счет «отпускной» компенсации, полученной с предыдущего места работы работника, не исключаются из расчетного периода, поскольку ежегодный отпуск не относится к уважительным причинам отсутствия на работе, определенным пунктом 3 Порядка № 1266.²

ПРИМЕР

Начисление «больничных», если в расчетном периоде работнику предоставлялся ежегодный отпуск,
оплаченный за счет компенсации, перечисленной бывшим работодателем

Работник предприятия «Б» болел в период с 4 по 15 мая 2020 года (12 календарных дней). Он был принят на работу на предприятие «Б» 21 января 2020 года по переводу с предприятия «А». Последнее при увольнении работника в январе 2020 года начислило ему за неиспользованные 24 к. д. ежегодного основного отпуска денежную компенсацию в сумме 6000 грн. (250 грн. х 24 к. д.), с которой уплатило НДФЛ в сумме 1080 грн. (6000 грн. х 18%), военный сбор в сумме 90 грн. (6000 грн. х 1,5%) и ЕСВ в сумме 1320 грн. (6000 грн. х 22%). На основании заявления работника в день его увольнения — 20 января 2020 года предприятие «А» перечислило предприятию «Б» денежную компенсацию за неиспользованные работником 24 к. д. ежегодного основного отпуска в сумме 4830 грн. (6000 – 1080 – 90) и отразило эту компенсацию (6000 грн.) и начисленный на нее ЕСВ (1320 грн.) в Отчете о ЕСВ за январь 2020 года.

На предприятии «Б» с работником заключен трудовой договор с 21 января 2020 года с установлением оклада в размере 8000 грн. Для начисления «больничных» в мае работник в расчетном периоде (февраль – апрель 2020 года) отработал все рабочие дни в феврале и марте, поэтому получил в этих месяцах заработную плату в размере оклада — 8000 грн. В апреле 2020 года работник отработал всего 3 рабочих дня в период с 1 по 5 апреля, за что ему была начислена зарплата в сумме 1142,86 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 3 отраб. д.).

В период с 6 по 30 апреля 2020 года работнику был предоставлен ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 к. д. (все дни отпуска, не использованные по предыдущему месту работы — на предприятии «А») и выплачена «отпускная» компенсация в сумме 4830 грн., полученная с предыдущего места работы (с предприятия «А»).

Исчислим сумму «больничных» за период болезни с 4 по 15 мая 2000 года, которую предприятие «Б» должно выплатить работнику.

Суммарный заработок работника в расчетном периоде (февраль – апрель 2020 года) на предприятии «Б», с которого этим предприятием уплачен ЕСВ:

8000 грн. х 2 мес. (зарплата за февраль – март) + 1142,86 грн. (зарплата за апрель) = 17 142,86 грн.

Исчислим количество календарных дней в расчетном периоде, учитывая, что 24 к. д. неиспользованного ежегодного отпуска на предприятии «А», предоставленных работнику в апреле на предприятии «Б», из расчета не исключаются:

29 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) = 90 к. д.

Среднедневная заработная плата:

17 142,86 грн. : 90 к. д. = 190,48 грн.

Если у работника общий страховой стаж составляет более 8 лет, а в течение последних 12 месяцев — более 6 месяцев, то сумма «больничных» составляет:

190,48 грн. х 12 к. д. болезни = 2285,76 грн.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Оскільки в зазначеному випадку нарахування працівнику грошової компенсації за не використані ним дні щорічних відпусток (далі — «відпускна» компенсація) здійснює роботодавець, у якого працівник звільняється (далі — колишній роботодавець), то саме він як податковий агент і страхувальник сплачує податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ) з суми «відпускної» компенсації під час її перерахування новому роботодавцю працівника. Також колишній роботодавець відображає у Звіті з ЄСВ та Податковому розрахунку ф. № 1ДФ суму нарахованої працівнику «відпускної» компенсації, яка перераховується новому роботодавцю працівника.

Новий роботодавець при наданні працівнику календарних днів щорічної відпустки, не використаних за попереднім місцем роботи, здійснює їхню оплату за рахунок «відпускної» компенсації, отриманої від колишнього роботодавця працівника.¹ При цьому на таку «відпускну» компенсацію новим роботодавцем ЄСВ не нараховується (ЄСВ з неї вже сплачений колишнім роботодавцем) і сума такої «відпускної» компенсації у Звіті з ЄСВ новим роботодавцем не відображається (її відображав у Звіті з ЄСВ колишній роботодавець в місяці звільнення працівника), тому ця «відпускна» компенсація не враховується за новим місцем роботи при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних».¹

Що стосується виключення з розрахункового періоду календарних днів щорічної відпустки, наданих за новим місцем роботи, але не використаних за попереднім місцем роботи, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних», то слід враховувати таке.

Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).

Як бачимо, перелік поважних причин, через які не відпрацьовані календарні дні виключаються з розрахункового періоду, обмежений і не включає період щорічної відпустки.

Отже, календарні дні щорічної відпустки, надані за новим місцем роботи, але не використані за попереднім місцем роботи, які оплачені за рахунок «відпускної» компенсації, отриманої з попереднього місця роботи працівника, не виключаються з розрахункового періоду, оскільки щорічна відпустка не відноситься до поважних причин відсутності на роботі, визначених пунктом 3 Порядку № 1266.²

ПРИКЛАД

Нарахування «лікарняних», якщо в розрахунковому періоді працівнику надавалася щорічна відпустка,
оплачена за рахунок компенсації, перерахованої колишнім роботодавцем

Працівник підприємства «Б» хворів в період з 4 по 15 травня 2020 року (12 календарних днів). Він був прийнятий на роботу на підприємство «Б» 21 січня 2020 року за переведенням з підприємства «А». Останнє при звільненні працівника в січні 2020 року нарахувало йому за невикористані 24 к. д. щорічної основної відпустки грошову компенсацію в сумі 6000 грн. (250 грн. х 24 к д.), з якої сплатило ПДФО в сумі 1080 грн. (6000 грн. х 18%), військовий збір в сумі 90 грн. (6000 грн. х 1,5%) та ЄСВ в сумі 1320 грн. (6000 грн. х 22%). На підставі заяви працівника в день його звільнення — 20 січня 2020 року підприємство «А» перерахувало підприємству «Б» грошову компенсацію за невикористані працівником 24 к. д. щорічної основної відпустки в сумі 4830 грн. (6000 – 1080 – 90) та відобразило цю компенсацію (6000 грн.) і нарахований на неї ЄСВ (1320 грн.) у Звіті з ЄСВ за січень 2020 року.

На підприємстві «Б» з працівником укладено трудовий договір з 21 січня 2020 року із встановленням окладу в розмірі 8000 грн. Для нарахування «лікарняних» в травні працівник в розрахунковому періоді (лютий – квітень 2020 року) відпрацював всі робочі дні у лютому і березні, тому отримав в цих місяцях заробітну плату в розмірі окладу — 8000 грн. В квітні 2020 року працівник відпрацював лише 3 робочі дні в період з 1 по 5 квітня, за що йому була нарахована зарплата в сумі 1142,86 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 3 відпрац. д.).

В період з 6 по 30 квітня 2020 року працівнику було надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 к. д. (всі дні відпустки, не використані за попереднім місцем роботі — на підприємстві «А») і виплачено «відпускну» компенсацію в сумі 4830 грн., отриману з попереднього місця роботи (з підприємства «А»).

Обчислимо суму «лікарняних» за період хвороби з 4 по 15 травня 2020 року, яку підприємство «Б» має виплатити працівнику.

Сумарний заробіток працівника в розрахунковому періоді (лютий – квітень 2020 року) на підприємстві «Б», з якого цим підприємством сплачено ЄСВ:

8000 грн. х 2 міс. (зарплата за лютий – березень) + 1142,86 грн. (зарплата за квітень) = 17 142,86 грн.

Обчислимо кількість календарних днів в розрахунковому періоді, враховуючи, що 24 к. д. невикористаної щорічної відпустки на підприємстві «А», які надані працівнику у квітні на підприємстві «Б», із розрахунку не виключаються:

29 к. д. (лютий) +  31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) = 90 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

17 142,86 грн. : 90 к. д. = 190,48 грн.

Якщо у працівника загальний страховий стаж становить більше 8 років, а протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців, то сума «лікарняних» становить:

190,48 грн. х 12 к. д. хвороби = 2285,76 грн.