Разъяснение Государственной службы Украины по вопросам труда «Относительно размеров штрафов за нарушение законодательства о труде и процедуры их наложения» от 06.02.2020 г.Роз’яснення Державної служби України з питань праці «Щодо розмірів штрафів за порушення законодавства про працю та процедуру їх накладення» від 06.02.2020 р.

ГОСУДАРСТВЕННАЯ СЛУЖБА УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ ТРУДА

РАЗЪЯСНЕНИЕ

от 06.02.2020 г.

Относительно размеров штрафов за нарушение
законодательства о труде и процедуры их наложения

Законом Украины «О внесении изменений в Кодекс законов о труде Украины» от 12.12.2019 г. № 378-ІХ, вступившим в силу 02.02.2020 г., внесены изменения в статью 265 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ Украины). Эти изменения предусматривают изменение подхода к процедуре наложения финансовых санкций и изменение их размеров.

Так, фактический допуск работника к работе без оформления трудового договора (контракта), оформление работника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы полное рабочее время, установленное на предприятии, и выплата заработной платы (вознаграждения) без начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование и налогов в соответствии с абзацем вторым части второй статьи 265 КЗоТ Украины влечет за собой штраф в десятикратном размере минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (до внесения изменений размер составлял 30 минимальных зарплат), а к юридическим лицам и физическим лицам – предпринимателям, которые используют наемный труд и являются плательщиками единого налога первой – третьей групп, применяется предупреждение.

Предусмотрена дополнительная ответственность в случае совершения нарушения, предусмотренного абзацем вторым части второй статьи 265 КЗоТ Украины, повторно в течение двух лет со дня выявления нарушения — в тридцатикратном размере минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение.

Уменьшен размер штрафа за несоблюдение минимальных государственных гарантий в оплате труда с десяти размеров минимальной заработной платы до двух за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение.

Несоблюдение установленных законом гарантий и льгот работникам, привлекаемым к выполнению обязанностей, предусмотренных законами Украины «О воинской обязанности и военной службе», «Об альтернативной (невоенной) службе», «О мобилизационной подготовке и мобилизации», предусматривает штраф в четырехкратном размере минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение, а к юридическим лицам и физическим лицам – предпринимателям, которые используют наемный труд и являются плательщиками единого налога первой – третьей групп, применяется предупреждение.

Недопущение к проведению контрольного мероприятия по выявлению неоформленных трудовых отношений предусматривает штраф в шестнадцатикратном размере минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения.

За нарушение прочих требований законодательства о труде предусмотрен штраф за каждое такое нарушение в размере минимальной заработной платы и дополнен ответственностью за повторное совершение нарушения в двукратном размере минимальной заработной платы за каждое такое нарушение.

Изменения также предусматривают возможность уменьшения расходов на уплату штрафов в случае уплаты юридическим лицом или физическим лицом – предпринимателем, использующим наемный труд, 50 процентов размера штрафа в течение 10 банковских дней со дня вручения постановления о наложении штрафа за нарушение требований законодательства о труде.

В случае выполнения предписания центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику по вопросам надзора и контроля за соблюдением законодательства о труде и устранения выявленных нарушений, предусмотренных абзацами четвертым – шестым, девятым части второй статьи 265 КЗоТ Украины, в определенные предписанием сроки меры по привлечению к ответственности не применяются.

Меры по привлечению к ответственности за совершение нарушения, предусмотренного абзацами вторым, третьим, седьмым, восьмым, десятым части второй статьи 265 КЗоТ Украины, применяются одновременно с вынесением предписания независимо от факта устранения выявленных при проведении проверки нарушений.

В связи с указанными изменениями Государственная служба Украины по вопросам труда обращает внимание на следующее.

В соответствии со статьей 58 Конституции Украины законы и другие нормативно-правовые акты не имеют обратного действия во времени, кроме случаев, когда они смягчают или отменяют ответственность лица.

При рассмотрении дел о наложении штрафных санкций в соответствии с частью второй статьи 265 КЗоТ Украины необходимо учитывать принятое Конституционным Судом Украины решение по делу № 1-7/99 от 09.02.1999 г. по конституционному обращению Национального банка Украины относительно официального толкования положения части первой статьи 58 Конституции Украины.

Согласно указанному решению «в Конституции Украины статья 58 содержится в разделе II «Права, свободы и обязанности человека и гражданина», в котором закреплены конституционные права, свободы и обязанности прежде всего человека и гражданина и их гарантии. Об этом свидетельствует как название этого раздела, так и системный анализ содержания его статей и части второй статьи 3 Конституции Украины.»

Таким образом, Конституционный Суд Украины пришел к выводу, что положение части первой статьи 58 Конституции Украины об обратном действии во времени законов и других нормативно-правовых актов в случаях, когда они смягчают или отменяют ответственность лица, касается только человека и гражданина (физического лица) и не распространяется на юридических лиц.

В соответствии со статьей 51 Гражданского кодекса Украины к предпринимательской деятельности физических лиц применяются нормативно-правовые акты, регулирующие предпринимательскую деятельность юридических лиц, если иное не установлено законом или не вытекает из сути отношений.

В связи с этим, привлечение к ответственности за нарушение законодательства о труде должно осуществляться в соответствии с редакцией части второй статьи 265 КЗоТ Украины, которая действовала на день выявления нарушения (подписания акта инспекционного посещения).

Положения новой редакции статьи 265 КЗоТ Украины о частичной уплате штрафа, изменении его размера, а также предупреждении применяются к нарушениям, выявленным после вступления в силу Закона Украины «О внесении изменений в Кодекс законов о труде Украины».

Относительно составления протокола об административном правонарушении, ответственность за которое предусмотрена частями первой – четвертой и седьмой статьи 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее — КУоАП), в отношении физического лица – предпринимателя, который использует наемный труд и является плательщиком единого налога первой – третьей группы, следует отметить следующее.

Административная ответственность за нарушение требований законодательства о труде предусмотрена статьей 41 КоАП. Следовательно, частью второй статьи 265 КЗоТ Украины и частью третьей статьи 41 КоАП предусмотрена ответственность для физических лиц – предпринимателей, которые используют наемный труд, в виде штрафа за нарушение законодательства о труде.

Штраф по части второй статьи 265 КЗоТ Украины является финансовой санкцией, которая накладывается постановлением уполномоченного должностного лица Гоструда, что может быть обжаловано в судебном порядке, а штраф по статье 41 КоАП является административной ответственностью и накладывается согласно решению суда по результатам рассмотрения дела об административном правонарушении.

Таким образом, до утверждения в установленном порядке формы предупреждения финансовые санкции, предусмотренные абзацами вторым и шестым части второй статьи 265 КЗоТ Украины, не применяются, что не исключает обязанности инспектора труда направлять протокол об административном правонарушении на рассмотрение в суд.

О проведении инспекционных посещений по обращениям граждан,
поступивших на рассмотрение в органы местного самоуправления.

Частью первой статьи 6 Закона Украины «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» (далее — Закон № 877) предусмотрено, что одним из оснований для проведения внеплановых мероприятий является обращение физического лица (физических лиц) о нарушениях, повлекших ущерб его (их) правам, законным интересам, жизни или здоровью, окружающей среде или безопасности государства, с приложением документов или их копий, подтверждающих такие нарушения (при наличии). Внеплановое мероприятие в таком случае осуществляется исключительно по согласованию центрального органа исполнительной власти, обеспечивающего формирование государственной политики в соответствующей сфере государственного надзора (контроля), или соответствующего государственного коллегиального органа.

Таким образом, в случае поступления в органы местного самоуправления (далее — ОМС) обращения работника о нарушении в отношении него законодательства о труде по вопросам, отнесенным к полномочиям ОМС, кроме вопросов выявления неоформленных трудовых отношений, для проведения инспекционного посещения необходимо согласование Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства.

Для получения такого согласования ОМС направляет копию обращения работника с сопроводительным письмом в территориальный орган Гоструда, который в свою очередь в установленном порядке направляет это обращение в Гоструда. В случае получения согласования, оно направляется в территориальный орган Гоструда для передачи ОМС.

Согласование на проведение инспекционного посещения по обращению работника предоставляется только в случае, если работник обращается о нарушении своих личных трудовых прав.

Также отмечаем, что инспекционные посещения по вопросам выявления неоформленных трудовых отношений проводятся в соответствии с Порядком, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 21.08.2019 г. № 823 с изменениями. Инспекционные посещения по другим вопросам проводятся в порядке, установленном Законом № 877.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 06.02.2020 р.

Щодо розмірів штрафів за порушення законодавства про працю та процедуру їх накладення

Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 р. № 378-ІХ, який набув чинності 02.02.2020 р., внесені зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України). Ці зміни передбачають зміну підходу до процедури накладення фінансових санкцій та зміну їх розмірів.

Так, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України тягне за собою штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (до внесення змін розмір становив 30 мінімальних зарплат), а до юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.

Передбачена додаткова відповідальність у разі вчинення порушення, передбаченого абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Зменшений розмір штрафу за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці з десяти розмірів мінімальної заробітної плати до двох за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», передбачає штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.

Недопущення до проведення контрольного заходу з питань виявлення неоформлених трудових відносин передбачає штраф у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

За порушення інших вимог законодавства про працю передбачений штраф за кожне таке порушення у розмірі мінімальної заробітної плати та доповнено відповідальністю за повторне вчинення порушення у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Зміни також передбачають можливість зменшення витрат на сплату штрафів у разі сплати юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю.

У разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим – шостим, дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП України, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої статті 265 КЗпП України, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

У зв’язку із зазначеними змінами Державна служба України з питань праці звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

При розгляді справ про накладення штрафних санкцій відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України необхідно враховувати прийняте Конституційним Судом України рішення у справі № 1-7/99 від 09.02.1999 р. за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України.

Відповідно до вказаного рішення: «в Конституції України стаття 58 міститься у розділі II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», в якому закріплені конституційні права, свободи і обов’язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії. Про це свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей та частини другої статті 3 Конституції України.»

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб.

Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

У зв’язку з цим, притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції частини другої статті 265 КЗпП України, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування).

Положення нової редакції статті 265 КЗпП України щодо часткової сплати штрафу, зміни його розміру, а також попередження застосовуються до порушень, виявлених після набуття чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України».

Щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частинами першою – четвертою та сьомою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), стосовно фізичної особи – підприємця, який використовує найману працю та є платником єдиного податку першої – третьої групи, слід зазначити наступне.

Адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства про працю передбачена статтею 41 КУпАП. Отже, частиною другою статті 265 КЗпП України і частиною третьою статті 41 КУпАП передбачено відповідальність для фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за порушення законодавства про працю.

Штраф за частиною другою статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за статтею 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, до затвердження в установленому порядку форми попередження фінансові санкції, передбачені абзацами другим та шостим частини другої статті 265 КЗпП України, не застосовуються, що не виключає обов’язку інспектора праці направляти протокол про адміністративне правопорушення на розгляд до суду.

Щодо проведення інспекційних відвідувань за зверненнями громадян, які надійшли на розгляд до органів місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон № 877) передбачено, що однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Таким чином, у разі надходження до органів місцевого самоврядування (далі — ОМС) звернення працівника про порушення щодо нього законодавства про працю з питань, що віднесені до повноважень ОМС, крім питань виявлення неоформлених трудових відносин, для проведення інспекційного відвідування необхідно погодження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Для одержання такого погодження ОМС надсилає копію звернення працівника із супровідним листом до територіального органу Держпраці, який у свою чергу в встановленому порядку направляє це звернення до Держпраці. У разі одержання погодження, воно направляється до територіального органу Держпраці для передачі ОМС.

Погодження на проведення інспекційного відвідування за зверненням працівника надається тільки у випадку, якщо працівник звертається щодо порушення своїх особистих трудових прав.

Також наголошуємо, що інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин проводяться відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 823 із змінами. Інспекційні відвідування з інших питань проводяться у порядку, встановленому Законом № 877.