Письмо Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины «Относительно применения гибкого режима рабочего времени» от 28.04.2021 № 4706-06/25564-07Лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Щодо застосування гнучкого режиму робочого часу» від 28.04.2021 № 4706-06/25564-07

МИНИСТЕРСТВО РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ, ТОРГОВЛИ И СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 28.04.2021 № 4706-06/25564-07

Относительно применения гибкого режима рабочего времени

(Извлечение)

Министерство <…> рассмотрело письмо о предоставлении разъяснения отдельных положений законодательства о применении гибкого режима работы и в пределах компетенции сообщает.

Частью первой статьи 60 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ), в частности, установлено, что по письменному согласованию между работником и собственником предприятия, учреждения, организации независимо от формы собственности или уполномоченным им органом для работника может устанавливаться гибкий режим рабочего времени.

Согласно части третьей статьи 60 КЗоТ гибкий режим рабочего времени — это форма организации труда, при которой допускается установление другого режима работы, чем определен правилами внутреннего трудового распорядка, при условии соблюдения установленной дневной, недельной или иной, установленной на определенный учетный период (неделя, месяц, квартал, год и т. п.), нормы продолжительности рабочего времени.

Следовательно, вышеуказанные нормы КЗоТ как раз и предусматривают возможность установления, в частности, на предприятии, в учреждении, организации индивидуального режима работы работника.

В соответствии с частью четвертой статьи 60 КЗоТ гибкий режим рабочего времени предусматривает: фиксированное время, в течение которого работник обязательно должен присутствовать на рабочем месте и выполнять свои должностные обязанности. При этом может предусматриваться деление рабочего дня на части; изменяемое время, в течение которого работник по своему усмотрению определяет периоды работы в пределах установленной нормы продолжительности рабочего времени; время перерыва для отдыха и питания.

Заметим, что нормы статьи 60 КЗоТ не содержат запрета устанавливать график работы с гибким режимом рабочего времени только в течение отдельных дней недели. Также не ограничивается возможность при гибком режиме рабочего времени предусматривать фиксированное время только в отдельные дни недели.

Поскольку установление гибкого режима рабочего времени, как правило, предусматривает письменное согласование между работником и собственником предприятия, учреждения, организации, по нашему мнению, стороны должны согласовать между собой условия его применения (часы, относящиеся к изменяемому/фиксированному времени, порядок учета и оплаты часов работы, учетный период, срок, на который он вводится, и т. д.).

При этом согласно части девятой статьи 60 КЗоТ собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган обязан, в частности, обеспечить учет отработанного времени и эффективный контроль за наиболее полным и рациональным использованием рабочего времени работником.

Первичным документом по учету использования рабочего времени, расчету с работниками по заработной плате, получению данных об отработанном времени является табель учета использования рабочего времени, типовая форма которого (№ П-5) утверждена приказом Государственного комитета статистики Украины от 05.12.2008 № 489 «Об утверждении типовых форм первичной учетной документации по статистике труда». В табеле учета использования рабочего времени делаются отметки о фактически отработанном времени, отработанных за месяц часах, в том числе сверхурочных, ночных часах работы, часах работы в выходные, праздничные и нерабочие дни.

Учитывая изложенное, а также нормы части одиннадцатой статьи 60 КЗоТ, предусматривающей, что введение гибкого режима рабочего времени не влечет изменений в нормировании, оплате труда и не влияет на объем трудовых прав работников, в случае если часы работы (в том числе в изменяемом периоде работы) приходятся на ночное время, их оплата осуществляется в соответствии со статьей 108 КЗоТ.

Вместе с тем согласно части десятой статьи 60 КЗоТ собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган, исходя из структуры рабочего времени и установленного учетного периода, нормы его продолжительности для каждого отдельного работника, согласовывает время работы работника, для которого установлен гибкий режим рабочего времени, с режимом работы других работников путем регулирования фиксированного, изменяемого времени и времени перерыва для отдыха и питания.

Следовательно, если трудовой распорядок на предприятии, в учреждении, организации, определенный правилами внутреннего трудового распорядка, не предусматривает часы работы ночью, работа не носит непрерывный характер, что приводит к необходимости соблюдения нормы продолжительности рабочего времени за определенный учетный период (как в случае с суммированным учетом рабочего времени), по нашему мнению, период изменяемого времени работника целесообразно определять в пределах дневной продолжительности рабочего времени.

Статьей 73 КЗоТ определен перечень праздничных и нерабочих дней, работа в которые не проводится. В случае привлечения к работе в указанные дни она компенсируется в соответствии со статьей 107 КЗоТ. Оплата в двойном размере осуществляется за часы, фактически отработанные в праздничный и нерабочий день. По желанию работника, работавшего в праздничный и нерабочий день, ему может быть предоставлен другой день отдыха.¹

При этом информируем, что если работник в течение соответствующего периода отработал все часы, то заработная плата начисляется в полном объеме по условиям трудового договора, в случае заключения трудового договора о работе на условиях неполного рабочего времени или невыполнения нормы времени — пропорционально отработанному времени.²

Одновременно сообщаем, что письма министерств не являются нормативно-правовыми актами, они имеют информационный характер и не устанавливают правовых норм.

<…>

Заместитель Министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины по вопросам цифрового развития, цифровых трансформаций и цифровизации – Игорь ДЯДЮРА

_________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: Подробно о порядке введения и особенностях применения гибкого режима рабочего времени (далее — ГРРВ) идет речь в статье «Работа с гибким режимом рабочего времени» журнала «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 72. Что касается вышеприведенного письма Минэкономики, то в нем есть два интересных вывода по применению ГРРВ.

Во-первых, статья 60 КЗоТ, регулирующая порядок применения ГРРВ, не запрещает устанавливать для работника график работы с ГРРВ только в течение отдельных дней недели. Также не ограничивается возможность при ГРРВ предусматривать фиксированное время только в отдельные дни недели.

Следовательно, ГРРВ по письменному согласованию сторон может быть установлен работнику не на все рабочие дни недели, а только на отдельные рабочие дни недели. То есть только в оговоренные сторонами рабочие дни для работника устанавливаются фиксированное время и изменяемое время.

Например, если предприятие работает с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, ГРРВ (фиксированное время, изменяемое время) может быть установлен работнику только на 3 рабочих дня недели — понедельник, среду и пятницу. Соответственно, во вторник и четверг работник должен работать с общеустановленным режимом работы на предприятии.

Во-вторых, в случае если при ГРРВ часы работы (в том числе в изменяемом периоде работы) приходятся на ночное время, их оплата осуществляется в соответствии со статьей 108 «Оплата работы в ночное время» КЗоТ.

Таким образом, если работнику введен ГРРВ, при этом изменяемое время включает, кроме дневного, ночное время (ночным считается время с 22.00 до 6.00 — ст. 54 КЗоТ), и работник фактически отработает в ночное время определенное количество часов, что будет отражено в табеле учета рабочего времени, то за каждый отработанный час в ночное время работнику должна быть начислена доплата за работу в ночное время, что предусмотрено статьей 108 КЗоТ. Это объясняется тем, что доплата за работу в ночное время начисляется независимо от того, какой режим работы установлен работнику. Такая доплата выплачивается в размере, установленном генеральным, отраслевым (региональным) соглашениями и коллективным договором, но не ниже 20% тарифной ставки (оклада) за каждый час работы в ночное время.

Например, если на предприятии рабочий день с 9.00 до 18.00 (обед с 13.00 до 14.00), а у работника с ГРРВ фиксированное время с 10.00 до 12.00 и с 15.00 до 17.00, изменяемое время с 8.00 до 10.00, с 12.00 до 15.00 и с 17.00 до 24.00, при этом работник в некоторые рабочие дни работал с 22.00 до 24.00, то за каждый отработанный час в это ночное время ему начисляется доплата в размере не ниже 20% часовой ставки.

Чтобы избежать работы в ночное время и, соответственно, избежать начисления доплаты за работу в ночное время, работодатель может установить работнику изменяемое время только в пределах дневного и вечернего времени (вечерним считается время с 18.00 до 22.00 — приложение 3 к Генеральному соглашению). Такое целесообразно делать для работников с ГРРВ на предприятии, где правила внутреннего трудового распорядка вообще не предусматривают часы работы ночью. Кроме того, как указано в части десятой статьи 60 КЗоТ, работодатель согласовывает время работы работника, для которого установлен ГРРВ, с режимом работы других работников путем регулирования фиксированного, изменяемого времени и времени перерыва для отдыха и питания.

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.04.2021  № 4706-06/25564-07

Щодо застосування гнучкого режиму робочого часу

(Витяг)

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглянуло лист про надання роз’яснення окремих положень законодавства стосовно застосування гнучкого режиму роботи і в межах компетенції повідомляє.

Частиною першою статті 60 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), зокрема, встановлено, що за письмовим погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу.

Згідно з частиною третьою статті 60 КЗпП гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.

Отже, вищевказані норми КЗпП саме і передбачають можливість встановлення, зокрема, на підприємстві, в установі, організації індивідуального режиму роботи працівника.

Відповідно до частини четвертої статті 60 КЗпП гнучкий режим робочого часу передбачає: фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини; змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу; час перерви для відпочинку і харчування.

Зауважимо, що норми статті 60 КЗпП не містять заборони встановлювати графік робити з гнучким режимом робочого часу лише протягом окремих днів тижня. Так само не обмежується можливість при гнучкому режимі робочого часу передбачати фіксований час лише в окремі дні тижня.

Оскільки встановлення гнучкого режиму робочого часу, як правило, передбачає письмове погодження між працівником і власником підприємства, установи, організації, на нашу думку, сторони мають узгодити між собою умови його застосування (години, що належать до змінного/фіксованого часу, порядок обліку та оплати годин роботи, обліковий період, строк, на який він запроваджується, тощо).

При цьому відповідно до частини дев’ятої статті 60 КЗпП власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язаний, зокрема, забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником.

Первинним документом з обліку використання робочого часу, розрахунку з працівниками щодо заробітної плати, отримання даних про відпрацьований час є табель обліку використання робочого часу, типова форма якого (№ П-5) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в тому числі надурочні, нічні години роботи, години роботи у вихідні, святкові та неробочі дні.

Враховуючи наведене, а також норми частини одинадцятої статті 60 КЗпП, якою передбачено, що запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників, у разі, якщо години роботи (в тому числі у змінному періоді роботи) припадають на нічний час, їх оплата проводиться відповідно до статті 108 КЗпП.

Разом з тим відповідно до частини десятої статті 60 КЗпП власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, виходячи із структури робочого часу та встановленого облікового періоду, норми його тривалості для кожного окремого працівника, узгоджує час роботи працівника, для якого встановлено гнучкий режим робочого часу, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.

Отже, якщо трудовий розпорядок на підприємстві, в установі, організації, визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, не передбачає години роботи вночі, робота не має безперервного характеру, що зумовлює необхідність дотримання норми тривалості робочого часу за певний обліковий період (як у випадку з підсумованим обліком робочого часу), на нашу думку, період змінного часу працівника доцільно визначати в межах денної тривалості робочого часу.

Статтею 73 КЗпП визначено перелік святкових та неробочих днів, робота в які не проводиться. У разі залучення до роботи в зазначені дні вона компенсується відповідно до статті 107 КЗпП. Оплата у подвійному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.¹

Принагідно інформуємо, що у разі якщо працівник протягом відповідного періоду відпрацював усі години, то заробітна плата нараховується в повному обсязі за умовами трудового договору, у разі укладання трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу або невиконання норми часу — пропорційно відпрацьованому часу.²

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

<…>

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації – Ігор ДЯДЮРА

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Докладно про порядок запровадження та особливості застосування гнучкого режиму робочого часу (далі — ГРРЧ) йдеться у статті «Робота з гнучким режимом робочого часу» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 72. Що стосується вищенаведеного листа Мінекономіки, то в ньому є два цікавих висновки щодо застосування ГРРЧ.

По-перше, стаття 60 КЗпП, яка регулює порядок застосування ГРРЧ, не забороняє встановлювати для працівника графік робити з ГРРЧ лише протягом окремих днів тижня. Так само не обмежується можливість при ГРРЧ передбачати фіксований час лише в окремі дні тижня.

Отже, ГРРЧ за письмовим погодженням сторін може бути встановлений працівнику не на всі робочі дні тижня, а лише на окремі робочі дні тижня. Тобто лише в обумовлені сторонами робочі дні для працівника встановлюються фіксований час та змінний час.

Наприклад, якщо підприємство працює з п’ятиденним робочим тижнем з вихідними днями в суботу і неділю, ГРРЧ (фіксований час, змінний час) може бути встановлений працівнику лише на 3 робочі дні тижня — понеділок, середу і п’ятницю. Відповідно, у вівторок і четвер працівник повинен працювати із загальновстановленим режимом роботи на підприємстві.

По друге, у разі, якщо при ГРРЧ години роботи (в тому числі у змінному періоді роботи) припадають на нічний час, їхня оплата проводиться відповідно до статті 108 «Оплата роботи у нічний час» КЗпП.

Таким чином, якщо працівнику запроваджено ГРРЧ, при цьому змінний час включає, крім денного, нічний час (нічним вважається час з 22.00 до 6.00 — ст. 54 КЗпП), і працівник фактично відпрацює в нічний час певну кількість годин, що буде відображено в табелі обліку робочого часу, то за кожну відпрацьовану годину в нічний час працівнику має бути нарахована доплата за роботу в нічний час, що передбачено статтею 108 КЗпП. Це пояснюється тим, що доплата за роботу в нічний час нараховується незалежно від того, який режим роботи встановлено працівнику. Така доплата виплачується у розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.³

Наприклад, якщо на підприємстві робочий день з 9.00 до 18.00 (обід з 13.00 до 14.00), а у працівника з ГРРЧ фіксований час з 10.00 до 12.00 і з 15.00 до 17.00, змінний час з 8.00 до 10.00, з 12.00 до 15.00 і з 17.00 до 24.00, при цьому працівник в деякі робочі дні працював з 22.00 до 24.00, то за кожну відпрацьовану годину в цей нічний час йому нараховується доплата в розмірі не нижче 20% годинної ставки.

Щоб уникнути роботи в нічний час і, відповідно, уникнути нарахування доплати за роботу в нічний час, роботодавець може встановити працівнику змінний час лише в межах денного і вечірнього часу (вечірнім вважається час з 18.00 до 22.00 — додаток 3 до Генеральної угоди). Таке доцільно робити для працівників з ГРРЧ на підприємстві, де правила внутрішнього трудового розпорядку взагалі не передбачають години роботи вночі. До того ж, як зазначено в частині десятій статті 60 КЗпП, роботодавець узгоджує час роботи працівника, для якого встановлено ГРРЧ, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.