Лист Пенсійного фонду України «Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо в місяці розрахункового періоду застрахована особа не працювала з поважних причин» від 17.09.2025 № 2800-030401-8/62282 : Планета-інформ

Головна Архів номерів

Журнал “Все про працю і зарплату” № 10/2025

Нормативні документи та роз’яснення державних органів

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 17.09.2025 № 2800-030401-8/62282

Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги
по тимчасовій непрацездатності, якщо в місяці розрахункового періоду
застрахована особа не працювала з поважних причин

(Витяг)

Розглянувши <…> інформаційний запит <…> щодо обчислення середньої заробітної плати, Пенсійний фонд України повідомляє.

<…>

Відповідно до норм частини першої статті 22 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 1105) страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та надається за основним місцем роботи (діяльності).

Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок), середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі — поважні причини).

Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду (за страховими випадками, що настали з 18.07.2025, дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 837 від 14.07.2025).

Відповідно до пункту 25 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Отже, у разі, якщо страховий випадок настав 01.08.2025, то при обчисленні середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності місяць, в якому застрахована особа не працювала з поважних причинах, тобто в якому не було відпрацьовано жодного робочого дня, виключається з розрахункового періоду разом з усіма календарними днями такого місяця та заробітною платою, нарахованою в ньому.

Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг – Лариса СЕНЮК

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: У вищенаведеному листі ПФУ фактично повторив свій висновок, зроблений в його листі від 22.08.2025 № 2800-030401-8/55839 (див. ВПЗ № 9/2025, стор. 104), де зазначено таке:

«Отже, у наведеному в запиті випадку весь календарний місяць, в якому застрахована особа не працювала з поважних причин з першого до останнього числа календарного місяця, виключається з розрахункового періоду. Тобто головною ознакою для застосування норми абзацу другого пункту 3 Порядку № 1266 є наявність в певному місяці розрахункового періоду невідпрацьованих з поважних причин усіх робочих днів такого місяця, незважаючи на наявність вихідних та неробочих днів в цьому місяці, в яких застрахована особа не перебувала в поважній причині. Враховуючи те, що весь березень 2025 року виключається з розрахункового періоду, виплати, нараховані у цьому місяці, також виключаються із розрахунку середньої заробітної плати».

Вищенаведений висновок, а також висновок ПФУ в коментованому листі обумовлені тим, що з 18.07.2025 постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 837 (далі — Постанова № 837) пункт 3 Порядку № 1266 був доповнений абзацом другим, яким встановлено, що місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду.

В новині про нововведення Постанови № 837 (див. ВПЗ № 7/2025, стор. 7) ми, зокрема, зазначили, що як в редакції абзацу другого пункту 3 Порядку № 1266, яка діяла до 01.01.2023 (з цієї дати цей абзац був виключений з пункту 3 Порядку № 1266), так і в редакції абзацу другого пункту 3 Порядку № 1266, яка діє з 18.07.2025, «залишилося не врегульованим питання, а що робити з виплатами в місяці, в якому працівник не відпрацював з поважних причин лише всі робочі дні, а у вихідні дні поважних причин не було, наприклад, з 1 по 15 серпня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати (поважна причина), 16 і 17 серпня — вихідні дні (неповажна причина), з 18 по 31 серпня працівник хворів (поважна причина). Формально в цьому випадку в серпні працівник не працював з поважних причин не з першого до останнього числа місяця, а з 1 по 15 та з 18 по 31 серпня, тобто 2 календарні дні — 16 і 17 серпня не відпрацьовані працівником не через поважну причину, а через те, що це вихідні дні за графіком роботи, які не виключаються з розрахункового періоду (тобто є 2 календарні дні серпня, які включаються до розрахункового періоду). Тому, на нашу думку, було б краще, якби в абзаці другому пункту 3 Порядку № 1266 прописали, що всі виплати, нараховані в місяці розрахункового періоду, в якому застрахована особа через поважні причини не відпрацювала жодного робочого дня, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат».

Але сталося так, як сталося, тому тепер ПФУ вимушений у своїх листах роз’яснювати, як застосовувати норму абзацу другого пункту 3 Порядку № 1266 на практиці, оскільки вона прописана так, що допускає двояке тлумачення. Зокрема, у разі настання страхового випадку в листопаді 2025 року чи потрібно виключати з розрахункового періоду лютий 2025 року, якщо працівник з 20 січня по 2 лютого 2025 року (14 к. д.) перебував у щорічній відпустці, за яку нараховано відпускні, а з 3 по 28 лютого 2025 року хворів (не працював з поважних причин). У цьому випадку 1 і 2 лютого 2025 року (субота і неділя) — вихідні дні підприємства, але працівник у ці два дні перебував у щорічній відпустці, тому за 1 і 2 лютого 2025 року йому нараховано відпускні, які мають бути враховані в розрахунковому періоді при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат, оскільки дні перебування у щорічній відпустці не належать до поважних причин і не виключаються з розрахункового періоду.

Наразі у своїх роз’ясненнях ПФУ пропонує той самий підхід, про який повідомляли і ми (за умови трохи іншої редакції абзацу другого пункту 3 Порядку № 1266): місяць, в якому застрахована особа з поважних причин не відпрацювала жодного робочого дня, виключається з розрахункового періоду разом з усіма календарними днями такого місяця та заробітною платою, нарахованою в ньому. Тобто, всі виплати, нараховані в місяці розрахункового періоду, в якому застрахована особа через поважні причини не відпрацювала жодного робочого дня, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат.

Розглянемо застосування норми абзацу другого пункту 3 Порядку № 1266 з урахуванням позиції ПФУ на конкретному прикладі.

ПРИКЛАД

Нарахування «лікарняних» працівнику, в якого в одному з місяців
розрахункового періоду немає відпрацьованих днів через поважні причини

На підприємстві, де встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, працівник, який працює на підприємстві декілька років і має загальний страховий стаж 10 років, хворів у період з 3 по 14 листопада 2025 року (12 календарних днів; далі — к. д.).

Розрахунковий період для нарахування «лікарняних» включає останні 12 календарних місяців роботи: листопад 2024 року – жовтень 2025 року. В розрахунковому періоді працівник у період з 1 листопада 2024 року по 30 вересня 2025 року (11 місяців) отримав заробітну плату в сумі 185 726,19 грн, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» (в цьому періоді немає календарних днів, які виключаються з розрахункового періоду).

У жовтні 2025 року, який є останнім місяцем розрахункового періоду, працівнику згідно з колективним договором була нарахована виробнича премія за ІІІ квартал 2025 року в сумі 7500 грн. Але працівник у жовтні 2025 року хворів в період з 1 по 17 жовтня (17 к. д.), тобто не працював з поважних причин, а з 20 по 31 жовтня (12 к. д.) перебував у відпустці без збереження заробітної плати, тобто не працював з поважних причин. Усі інші календарні дні цього місяця — 18 і 19 жовтня (2 к. д. — субота і неділя) були вихідними днями на підприємстві, в які працівник за визначенням не повинен працювати і не міг отримувати заробітну плату (дохід) за такі дні.

Отже, у жовтні 2025 року працівник не відпрацював жодного робочого дня саме через поважні причини (вони прийшлись на всі робочі дні жовтня, хоча і не на всі календарні дні цього місяця), тому жовтень 2025 року, який має 31 календарний день, повністю виключається з розрахункового періоду, відповідно, не враховується і нарахована працівнику в цьому місяці премія за ІІІ квартал 2025 року.