Лист Пенсійного фонду України «Щодо обчислення середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» працівнику при звільненні, якщо в розрахунковому періоді відбулося сторнування відпускних» від 09.10.2025 № 2800-030401-8/67482
ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 09.10.2025 № 2800-030401-8/67482
Щодо обчислення середньої заробітної плати для нарахування
«лікарняних» працівнику при звільненні, якщо в розрахунковому
періоді відбулося сторнування відпускних
(Витяг)
Розглянувши <…> запит <…> щодо обчислення середньої заробітної плати <…>, Пенсійний фонд України повідомляє.
<…>
Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок), середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі — поважні причини).
Нормою пункту 32 Порядку середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти (сімнадцяти — за місцем роботи, де стався страховий випадок за страхуванням від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДПС.
Оскільки на момент здійснення розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності було проведено сторнування сум оплати днів відпустки у зв’язку із звільненням працівника, то при обчисленні середньої заробітної плати сторновані суми не слід враховувати, оскільки таке сторнування буде відображене у звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому оскільки перебування у щорічній відпустці не відноситься до поважних причин, через які застрахована особа не працювала у розрахунковому періоду, то неоплачені дні перебування у відпустці із розрахункового періоду не виключаються.
Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг – Лариса СЕНЮК
_____________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Про те, як здійснюється та відображається в Податковому розрахунку відрахування (сторнування в бухгалтерському обліку) відпускних за використані, але незароблені дні щорічної відпустки при звільненні працівника, докладно йдеться в консультації1 попереднього номера журналу.
У коментованому листі Пенсійний фонд України (далі — ПФУ) розглянув ситуацію, коли працівнику при звільненні мають бути нараховані та виплачені «лікарняні»2, а в розрахунковому періоді працівнику були виплачені «відпускні» за незароблені дні щорічної відпустки, які відраховуються (сторнуються в бухгалтерському обліку) під час остаточного розрахунку з працівником при звільненні.
2 Докладно про виплату «лікарняних» при звільненні працівника йдеться у статті «Виплата «лікарняних» при звільненні працівника» журналу «Все про працю і зарплату» № 10/2025, стор. 48.
Незважаючи на те що відпускні за незароблені дні щорічної відпустки та нарахований на них ЄСВ були раніше відображені у Податковому розрахунку (зокрема, у додатку Д1), ПФУ вважає, що якщо на момент здійснення розрахунку «лікарняних» було проведено сторнування відпускних (відрахування відпускних за незароблені дні відпустки) у зв’язку із звільненням працівника, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» сторновані суми відпускних не враховуються, оскільки таке сторнування буде відображене у Податковому розрахунку (зокрема, у додатку Д1) за місяць, в якому працівника звільняють. При цьому оскільки перебування у щорічній відпустці не відноситься до поважних причин, через які застрахована особа не працювала у розрахунковому періоду, то неоплачені дні перебування у відпустці (тобто дні відпустки, за які відраховуються раніше виплачені відпускні) із розрахункового періоду не виключаються.
Розглянемо цю ситуацію на конкретному прикладі.
ПРИКЛАД
Нарахування «лікарняних» працівнику, якщо в місяці звільнення сторнуються відпускні,
виплачені раніше за незароблені дні щорічної відпустки
Працівник, який працює на підприємстві декілька років, 12 листопада 2025 року написав заяву про звільнення за власним бажанням 28 листопада 2025 року, але 17 листопада працівник захворів і хвороба тривала по 03 грудня 2025 року (17 календарних днів). Оскільки звільнення працівника відбувається не з ініціативи роботодавця, а з ініціативи працівника, то дата звільнення не переноситься, тому працівника наказом керівника підприємства звільняють в день, зазначений ним в заяві про звільнення — 28 листопада 2025 року.3 За перші 5 днів хвороби — з 17 по 21 листопада працівнику виплачуються «лікарняні» за рахунок роботодавця (перші 5 днів хвороби припадають на період перебування працівника у трудових відносинах з підприємством), а за дні хвороби з 22 листопада по 03 грудня (12 календарних днів — з 6-го дня хвороби до відновлення працездатності) працівнику виплачуються «лікарняні» за рахунок ПФУ.4
3 Див. також статтю «Звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності», роз’яснення Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці від 02.10.2025, роз’яснення Управління Держпраці у Рівненськiй областi від 14.02.2022 та роз’яснення ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 04.06.2021 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 10/2024, стор. 100, № 10/2025, стор. 123, № 5/2022, стор. 122, та № 4/2021, стор. 114, а також постанову Верховного Суду України від 02.04.2014 № 6-19цс14.
4 Докладно про виплату «лікарняних» при звільненні працівника йдеться у статті «Виплата «лікарняних» при звільненні працівника» журналу «Все про працю і зарплату» № 10/2025, стор. 48.
Працівнику за поточний робочий рік надавалася щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні з 7 по 30 липня 2025 року з виплатою відпускних в сумі 11 760 грн (490 грн х 24 к. д.). Станом на день звільнення (28 листопада 2025 року) працівник має право на 20 календарних днів щорічної основної відпустки за поточний робочий рік, який ним відпрацьований неповністю, тому при звільненні із заробітної плати працівника відраховуються раніше виплачені відпускні за 4 календарних дні щорічної відпустки (з 27 по 30 липня 2025 року), наданих за невідпрацьовану частину робочого року, в сумі 1960 грн (490 грн х 4 к. д.).
За 10 відпрацьованих робочих днів у листопаді до звільнення працівнику нараховується заробітна плата в сумі 7500 грн (15 000 грн : 20 р. д. х 10 відпрац. д.) і одночасно з неї відраховуються раніше виплачені відпускні за 4 календарних дні щорічної відпустки в сумі 1960 грн (490 грн х 4 к. д.). Після відрахування (сторнування) відпускних, виплачених за 4 невідроблених дні відпустки, наданих з 27 по 30 липня, заробітна плата працівника за листопад (місяць звільнення) становить 5540 грн (7500 – 1960).
Розрахунковий період для нарахування «лікарняних» включає останні 12 календарних місяців: листопад 2024 року – жовтень 2025 року. В цьому розрахунковому періоді працівнику нараховано виплати, з яких сплачено ЄСВ і які враховуються при обчисленні суми «лікарняних» (заробітна плата, відпускні за 24 к. д. відпустки, наданої з 7 по 30 липня 2025 року), в загальній сумі 178 436,25 грн.
Якщо керуватися висновком, зробленим ПФУ в коментованому листі, то дохід розрахункового періоду (листопад 2024 року – жовтень 2025 року) потрібно зменшити на суму відрахованих (сторнованих) відпускних у листопаді 2025 року за 4 невідроблених дні відпустки, наданих у липні 2025 року — місяці розрахункового періоду, оскільки таке відрахування буде відображено роботодавцем у додатку Д1 Податкового розрахунку за листопад 2025 року.
Нагадаємо, що згідно з пунктом 32 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат обчислюється роботодавцями «на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДПС».
Отже, вищенаведену норму ПФУ розуміє так: відомості, що включаються до Податкового розрахунку, поданому за місяці, які не включаються до розрахункового періоду (в нашому випадку відомості за листопад 2025 року), але якими коригується дохід місяців розрахункового періоду (в нашому випадку коригується дохід липня 2025 року), потрібно враховувати при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку суми страхової виплати.
З огляду на вищевикладене, визначимо остаточну суму доходу розрахункового періоду, яка враховується при обчисленні суми «лікарняних» (за виключенням відрахованої (сторнованої) суми відпускних за 4 к. д. щорічної відпустки, наданих з 27 по 30 липня 2025 року за невідпрацьовану частину робочого року):
178 436,25 – 1960 = 176 476,25 грн
Середньоденна заробітна плата працівника (з розрахункового періоду не виключаються 4 к. д. щорічної відпустки, наданих в липні 2025 року за невідпрацьовану частину робочого року, відпускні за які відраховуються (сторнуються) у листопаді 2025 року):
176 476,25 грн : 365 к. д. = 483,50 грн
Середньоденна заробітна плата працівника з урахуванням його загального страхового стажу (7 років — 70% середньої заробітної плати):
483,50 грн х 70% = 338,45 грн
Сума «лікарняних» за 17 календарних днів хвороби (з 17 листопада по 03 грудня):
338,45 грн х 17 к. д. хвороби = 5753,65 грн, в тому числі:
– за рахунок роботодавця (перші 5 днів хвороби: з 17 по 21 листопада):
338,45 грн х 5 к. д. хвороби = 1692,25 грн;
– за рахунок ПФУ (з 6-го дня хвороби до дня одужання: з 22 листопада по 03 грудня):
338,45 грн х 12 к. д. хвороби = 4061,40 грн
__________________________________________________________________________