Об отчислении «декретных» в случае досрочного выхода работницы из «декретного» отпуска из-за смерти ребенка после родовЩодо відрахування «декретних» у разі дострокового виходу працівниці з «декретної» відпустки через смерть дитини після пологів

Да, «декретные» необходимо вернуть.

В соответствии с частью 1 статьи 25 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV (далее — Закон № 1105) пособие по беременности и родам предоставляется застрахованному лицу в форме материального обеспечения, которое компенсирует потерю заработной платы (дохода) за период отпуска в связи с беременностью и родами.

Пособие по беременности и родам (далее — «декретные») застрахованному лицу выплачивается за весь период отпуска в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» отпуск), продолжительность которого составляет 70 календарных дней до родов и 56 (в случае осложненных родов или рождения двоих или более детей — 70) календарных дней после родов. Женщинам, отнесенным к 1 – 3 категориям лиц, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, «декретные» выплачиваются за 180 календарных дней указанного отпуска (90 — до родов и 90 — после родов). Размер «декретных» исчисляется суммарно и предоставляется застрахованному лицу в полном объеме независимо от количества дней «декретного» отпуска, фактически использованных до родов.

Согласно части 1 статьи 31 Закона № 1105 основанием для назначения пособия по временной нетрудоспособности, по беременности и родам является выданный в установленном порядке листок нетрудоспособности (далее — ЛН).

Пунктами 6.1 и 6.2 Инструкции о порядке выдачи документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность граждан, утвержденной приказом Министерства здравоохранения Украины от 13.11.2001 г. № 455 (далее — Инструкция № 455), установлено, что ЛН в связи с беременностью и родами выдается по месту наблюдения за беременной с 30 недель беременности одновременно на 126 календарных дней (70 календарных дней до предполагаемого дня родов и 56 — после). В случае преждевременных или многоплодных родов, возникновения осложнений во время родов или в послеродовом периоде, на основании записи в истории родов и обменной карте беременной, заверенной подписью главного врача и печатью лечебно-профилактического учреждения, где происходили роды, по месту наблюдения за беременной дополнительно выдается ЛН на 14 календарных дней, кроме женщин, которые отнесены к I – IV категориям пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС.

При преждевременных родах до 30 недель беременности ЛН в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» ЛН) выдается лечебно-профилактическим учреждением, где произошли роды, на 140 календарных дней в случае рождения живого ребенка, а в случае мертворождения при таких родах на 70 календарных дней (п. 6.5 Инструкции № 455).

Таким образом, если у женщины произошли преждевременные роды до 30 недель беременности, «декретный» ЛН выдается лечебно-профилактическим учреждением, где произошли роды, на 140 календарных дней в случае рождения живого ребенка. Если после рождения живого ребенка последний через некоторое время умер, то женщина имеет право использовать «декретный» отпуск полностью (140 календарных дней).

Поскольку использование «декретного» отпуска является правом, а не обязанностью женщины, то она может в любое время прервать такой отпуск и выйти на работу.

Если работница по собственному желанию (из-за утраты ребенка) решила прервать «декретный» отпуск и по месту работы подала заявление о досрочном прекращении такого отпуска, то на основании этого заявления руководителем предприятия издается приказ о прекращении «декретного» отпуска и допуске работницы к работе.

После выхода на работу работнице начисляется заработная плата, что делает невозможным выплату за период работы «декретных», поскольку, как отмечалось выше, «декретные» предоставляются как компенсация утраченной заработной платы (дохода) за период «декретного» отпуска (ч. 1 ст. 25 Закона № 1105).

Следовательно, в случае досрочного прекращения «декретного» отпуска и выхода женщины на работу она должна вернуть часть «декретных», полученных за неиспользованные дни «декретного» отпуска, работодателю. То есть работница должна вернуть часть «декретных», начисленных за календарные дни, приходящиеся на период работы, поскольку за этот период она не утратит заработную плату.³ Одновременная выплата «декретных» и заработной платы за одни и те же рабочие (календарные) дни Законом № 1105 не предусмотрена.

В отдельном приказе или приказе о досрочном прекращении «декретного» отпуска указывается о необходимости возврата работницей «декретных» за 56 неиспользованных календарных дней «декретного» отпуска. Если на момент досрочного выхода из «декретного» отпуска денежных средств у работницы нет, то на основании ее заявления они могут быть отчислены из ее заработной платы.

После возвращения денежных средств работницей работодателю (страхователю) последний перечисляет (возвращает) денежные средства рабочему органу Фонда.

Так, «декретні» потрібно повернути.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка), тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 – 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, «декретні» виплачуються за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів). Розмір «декретних» обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів «декретної» відпустки, фактично використаних до пологів.

Згідно з частиною 1 статті 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі — ЛН).

Пунктами 6.1 та 6.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), встановлено, що ЛН у зв’язку з вагітністю і пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижнів вагітності воднораз на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів і 56 — після). У разі передчасних або багатоплідних пологів, виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді, на підставі запису в історії пологів та обмінній карті вагітної, засвідченого підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу, де відбувались пологи, за місцем спостереження за вагітною додатково видається ЛН на 14 календарних днів, крім жінок, яких віднесено до I – IV категорій постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС.

При передчасних пологах до 30 тижнів вагітності ЛН у зв’язку з вагітністю і пологами (далі — «декретний» ЛН) видається лікувально-профілактичним закладом, де відбулись пологи, на 140 календарних днів у разі народження живої дитини, а у випадку мертвонародження при таких пологах на 70 календарних днів (п. 6.5 Інструкції № 455).

Таким чином, якщо у жінки відбулися передчасні пологи до 30 тижнів вагітності, «декретний» ЛН видається лікувально-профілактичним закладом, де відбулися пологи, на 140 календарних днів у разі народження живої дитини. Якщо після народження живої дитини остання через деякий час померла, то жінка має право використати «декретну» відпустку повністю (140 календарних днів).

Оскільки використання «декретної» відпустки є правом, а не обов’язком жінки, то вона може у будь-який час перервати таку відпустку і вийти на роботу.

Якщо працівниця за власним бажанням (через втрату дитини) вирішила перервати «декретну» відпустку і за місцем роботи подала заяву про дострокове припинення такої відпустки, то на підставі цієї заяви керівником підприємства видається наказ про припинення «декретної» відпустки і допуск працівниці до роботи.

Після виходу на роботу працівниці нараховується заробітна плата, що унеможливлює виплату за період роботи «декретних», оскільки, як зазначалося вище, «декретні» надаються як компенсація втраченої заробітної плати (доходу) за період «декретної» відпустки (ч. 1 ст. 25 Закону № 1105).

Отже, у разі дострокового припинення «декретної» відпустки і виходу жінки на роботу вона має повернути частину «декретних», отриманих за невикористані дні «декретної» відпустки, роботодавцю. Тобто працівниця повинна повернути частину «декретних», нарахованих за календарні дні, що припадають на період її роботи, оскільки за цей період вона не втратить заробітну плату.¹ Одночасна виплата «декретних» і заробітної плати за одні й ті самі робочі (календарні) дні Законом № 1105 не передбачена.

В окремому наказі або наказі про дострокове припинення «декретної» відпустки зазначається про необхідність повернення працівницею «декретних» за 56 невикористаних календарних днів «декретної» відпустки. Якщо на момент дострокового виходу з «декретної» відпустки коштів у працівниці немає, то на підставі її заяви вони можуть бути відраховані з її заробітної плати.

Після повернення коштів працівницею роботодавцю (страхувальнику) останній перераховує (повертає) кошти робочому органу Фонду.