Разъяснение ГНСУ «Об отражении в приложении 4ДФ к Налоговому расчету уплаченных работником юридического лица денежных средств физическому лицу – предпринимателю за предоставленные в командировке услуги» от 07.12.2023Роз’яснення Державної податкової служби України «Щодо відображення у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сплачених працівником юридичної особи коштів фізичній особі – підприємцю за надані під час відрядження послуги» від 07.12.2023

ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ СЛУЖБА УКРАИНЫ

РАЗЪЯСНЕНИЕ

от 07.12.2023

(подкатегория 103.17 Общедоступного информационно-справочного ресурса)

Об отражении в приложении 4ДФ к Налоговому расчету уплаченных
работником юридического лица денежных средств физическому лицу –
предпринимателю за предоставленные в командировке услуги

Отражает ли ЮЛ в приложении 4ДФ к Расчету уплаченные работником ЮЛ денежные средства ФЛП за предоставленные в командировку услуги?

Не отражает.

В соответствии с п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ) в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход налогоплательщика не включаются, в частности, денежные средства, полученные налогоплательщиком на командировку или под отчет и рассчитанные согласно п. 170.9 ст. 170 НКУ.

Суммы и состав командировочных расходов государственных служащих, а также других лиц, направляемых в командировку предприятиями, учреждениями и организациями, которые полностью или частично содержатся (финансируются) за счет бюджетных денежных средств, установлены постановлением Кабинета Министров Украины от 02.02.2011 № 98 (далее — Постановление № 98).

Инструкция о служебных командировках в пределах Украины и за границу, утвержденная приказом Министерства финансов Украины от 13.03.1998 № 59 (далее — Инструкция № 59), обязательна для органов государственной власти, предприятий, учреждений и организаций, которые полностью или частично содержатся (финансируются) за счет бюджетных денежных средств.

Однако другие предприятия и организации этот документ могут использовать как вспомогательный (справочный).

Пунктом 4 разд. І Инструкции № 59 определено, что <…> работнику возмещаются (при наличии документального подтверждения оплаты) понесенные в связи со служебной командировкой комиссионные расходы в случае обмена валюты, суммы комиссионного вознаграждения за предоставленные банком услуги, связанные с использованием платежных карт и наличных (с учетом особенностей системы финансовых расчетов в государстве командировки), в частности, возмещаются расходы, связанные с перечислением аванса на текущий счет работника; возвратом денежных средств со счета работника на соответствующий счет предприятия; переводом денежных средств электронными средствами — в безналичной форме; проведением безналичных расчетов в валюте, отличной от валюты счета платежной карты; получением наличных с применением платежной карты; конвертацией наличной иностранной валюты в национальную валюту государства командировки; получением выписки банка-эмитента платежной карты.

Согласно п. 14 разд. І Инструкции № 59 подтверждающими документами, удостоверяющими стоимость понесенных в связи с командировкой расходов, являются расчетные документы в соответствии с Законом Украины от 06 июля 1995 года № 265/95-ВР «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» и НКУ, а также документы, определенные Инструкцией № 59. В случае командировки за границу подтверждающие документы, удостоверяющие стоимость понесенных за границей в связи с такой командировкой расходов, оформляются согласно законодательству соответствующего государства.

В случае если во время служебных командировок командированный работник применил платежную карту или ее реквизиты, стоимость расходов удостоверяется документом (выпиской банка-эмитента платежной карты и/или сведениями со счета) в электронной или бумажной форме, содержащим определенную законом информацию о выполненных платежных операциях.

Подтверждающие документы могут быть в бумажной и/или электронной форме.

Электронный документ, предъявленный в визуальной форме отображения на бумаге, составленный с соблюдением требований законодательства об электронных документах и электронном документообороте, считается подтверждающим документом.

При наличии подтверждающих документов предприятие возмещает в пределах граничных сумм расходов на наем жилого помещения, утвержденных Постановлением № 98, расходы командированным работникам на наем жилого помещения из расчета стоимости одного места в гостинице (мотеле), другом жилом помещении за каждые сутки такого проживания с учетом включенных в счета на оплату стоимости проживания расходов на пользование телефоном (кроме расходов на служебные телефонные разговоры), холодильником, телевизором и других расходов (п. 5 разд. II Инструкции № 59).

Согласно п. 177.8 ст. 177 НКУ командированный работник получает от физического лица – предпринимателя, который предоставлял услуги по найму жилого помещения и переезду, копию документа, подтверждающего его государственную регистрацию в соответствии с законом как субъекта предпринимательской деятельности.

Учитывая изложенное, поскольку юридическое лицо только компенсирует расходы работника на командировку, то отражать в приложении 4ДФ к Налоговому расчету сумм дохода, начисленного (выплаченного) в пользу плательщиков налогов – физических лиц, и сумм удержанного из них налога, а также сумм начисленного единого взноса, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 13.01.2015 № 4, уплату работником денежных средств за предоставленные во время командировки физическим лицом – предпринимателем услуги, такое юридическое лицо не обязано.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 07.12.2023

(підкатегорія 103.17 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу)

Щодо відображення у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сплачених
працівником юридичної особи коштів фізичній особі –
підприємцю за надані під час відрядження послуги

Чи відображає ЮО у додатку 4ДФ до Розрахунку сплачені працівником ЮО кошти ФОП за надані під час відрядження послуги?

Не відображає.

Відповідно до п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 із змінами та доповненнями (далі — Постанова № 98).

Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами та доповненнями (далі — Інструкція № 59), є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.

Однак інші підприємства та організації цей документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).

Пунктом 4 розд. І Інструкції № 59 визначено, що <…> працівнику відшкодовуються (за наявності документального підтвердження оплати) понесені у зв’язку зі службовим відрядженням комісійні витрати у разі обміну валюти, суми комісійної винагороди за надані банком послуги, пов’язані з використанням платіжних карток та готівки (з урахуванням особливостей системи фінансових розрахунків у державі відрядження), зокрема, відшкодовуються витрати, пов’язані з перерахуванням авансу на поточний рахунок працівника; поверненням коштів з рахунку працівника на відповідний рахунок підприємства; переказом грошових коштів електронними засобами – у безготівковій формі; проведенням безготівкових розрахунків у валюті, відмінній від валюти рахунку платіжної картки; отриманням готівки із застосуванням платіжної картки; конвертацією готівкової іноземної валюти у національну валюту держави відрядження; отриманням виписки банка-емітента платіжної картки.

Згідно з п. 14 розд. І Інструкції № 59 підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями та ПКУ, а також документи, визначені Інструкцією № 59. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв’язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави.

У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник застосував платіжну картку чи її реквізити, вартість витрат засвідчується документом (випискою банку-емітента платіжної картки та/або відомостями з рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про виконані платіжні операції.

Підтвердні документи можуть бути у паперовій та/або електронній формі.

Електронний документ, пред’явлений у візуальній формі відображення на папері, складений з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, вважається підтвердним документом.

За наявності підтвердних документів підприємство відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених Постановою № 98, витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат (п. 5 розд. ІІ Інструкції № 59).

Згідно з п. 177.8 ст. 177 ПКУ відряджений працівник отримує від фізичної особи – підприємця, який надавав послуги з найму житлового приміщення та переїзду, копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Враховуючи зазначене, оскільки юридична особа лише компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати в додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, сплату працівником коштів за надані під час відрядження фізичною особою – підприємцем послуги, така юридична особа не зобов’язана.