Письмо Пенсионного фонда Украины «Об исключении периода прохождения военной службы из расчетного периода при исчислении средней заработной платы для начисления страховых выплат» от 06.03.2023 № 7765-6270/У-03/8-2800/23Лист Пенсійного фонду України «Щодо виключення періоду проходження військової служби з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат» від 06.03.2023 № 7765-6270/У-03/8-2800/23

ПЕНСИОННЫЙ ФОНД УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 06.03.2023  № 7765-6270/У-03/8-2800/23

Об исключении периода прохождения военной службы из расчетного периода
при исчислении средней заработной платы для начисления страховых выплат

Рассмотрев в пределах компетенции Ваши обращения <…> об исчислении средней заработной платы, Пенсионный фонд сообщает.

Согласно части первой статьи 3 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 № 1105-XIV (далее — Закон) социальное страхование осуществляется по принципам законодательного определения условий и порядка осуществления социального страхования.

В соответствии с частью второй статьи 25 Закона порядок исчисления средней заработной платы для предоставления пособия по временной нетрудоспособности, по беременности и родам определяется Кабинетом Министров Украины.

Так, пунктом 3 Порядка исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 № 1266 (далее — Порядок), определено, что среднедневная заработная плата (доход, денежное обеспечение) исчисляется путем деления начисленной за расчетный период (12 календарных месяцев) заработной платы (дохода), на которую начислен единый взнос (далее — страховые взносы), на количество календарных дней занятости (период пребывания в трудовых отношениях, выполнения работ (предоставления услуг) по гражданско-правовым договорам, осуществления предпринимательской или другой деятельности, связанной с получением дохода непосредственно от такой деятельности) в расчетном периоде без учета календарных дней, не отработанных по уважительным причинам, — временная нетрудоспособность, отпуск в связи с беременностью и родами, отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и шестилетнего возраста по медицинскому заключению, отпуск без сохранения заработной платы, приостановление действия трудового договора в связи с военной агрессией Российской Федерации против Украины (далее — уважительные причины).

С учетом изложенного на сегодняшний день действующей редакцией Порядка определен исчерпывающий перечень уважительных причин, к которому не отнесен период, когда работник был призван на срочную военную службу, военную службу по призыву лиц офицерского состава, военную службу по призыву во время мобилизации, на особый период, военную службу по призыву лиц из числа резервистов в особый период или принят на военную службу по контракту, в том числе путем заключения нового контракта на прохождение военной службы, во время действия особого периода на срок до его окончания или до дня фактического увольнения, а следовательно, он не может быть исключен из расчетного периода как уважительная причина.

Начальник управления страховых выплат и социальных услуг – Светлана ЗАРУБИНА

_____________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: Случается, что работники, которые были призваны (приняты по контракту) на военную службу в особый период (во время военного положения), увольняются с военной службы по состоянию здоровья или по другим причинам, возвращаются на предприятие и продолжают выполнять должностные (трудовые) обязанности, а через некоторое время у них наступает страховой случай (болезнь и т. п.).

В этой ситуации период пребывания на военной службе в особый период (во время военного положения) не может быть исключен из расчетного периода при исчислении средней заработной платы для начисления страховых выплат («больничных», «декретных» и т. п.), поскольку такой период не отнесен к уважительным причинам отсутствия на работе, исчерпывающий перечень которых приведен в пункте 3 Порядка № 1266. Это, безусловно, несправедливо по отношению к работникам — бывшим воинам, поскольку в этом случае занижается среднедневная заработная плата (начислений от работодателя за период пребывания работника на военной службе нет, а календарные дни пребывания на военной службе не исключаются из расчетного периода).

Во избежание такой несправедливости правительству необходимо внести изменения в пункт 3 Порядка № 1266, которыми расширить перечень уважительных причин. Пока этого не случилось, единственное, что можно посоветовать работодателям для избежания занижения среднедневной заработной платы при исчислении сумм страховых выплат указанным категориям работников, так это на период пребывания на военной службе во время военного положения, кроме освобождения от работы работника, приказом руководителя приостанавливать действие трудового договора с ним, что разрешает статья 13 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» от 15.03.2022 № 2136-IX (далее — Закон № 2136). В этом случае период военной службы (период приостановления действия трудового договора) будет исключаться из расчетного периода.

Напомним, что согласно статье 13 Закона № 2136 приостановление действия трудового договора — это временное прекращение работодателем обеспечения работника работой и временное прекращение работником выполнения работы по заключенному трудовому договору в связи с вооруженной агрессией против Украины, что исключает возможность обеих сторон трудовых отношений выполнять обязанности, предусмотренные трудовым договором Приостановление действия трудового договора может осуществляться по инициативе одной из сторон на срок не более чем период действия военного положения. Приостановление действия трудового договора не влечет прекращения трудовых отношений.

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 06.03.2023  № 7765-6270/У-03/8-2800/23

Щодо виключення періоду проходження військової служби з розрахункового періоду
при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат

Розглянувши в межах компетенції Ваші звернення <…> про обчислення середньої заробітної плати, Пенсійний фонд України повідомляє.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок), визначено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу), на яку нарахований єдиний внесок (далі — страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — поважні причини).

З урахуванням наведеного на сьогодні чинною редакцією Порядку визначено вичерпний перелік поважних причин, до якого не віднесено період коли працівник був призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, а отже він не може бути виключений із розрахункового періоду як поважна причина.

Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг – Світлана ЗАРУБІНА

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Трапляється, що працівники, які були призвані (прийняті за контрактом) на військову службу в особливий період (під час воєнного стану), звільняються з військової служби за станом здоров’я або з інших причин, повертаються на підприємство і продовжують виконувати посадові (трудові) обов’язки, а через деякий час в них наступає страховий випадок (хвороба тощо).

В цій ситуації період перебування на військовій службі в особливий період (під час воєнного стану) не може бути виключений з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат («лікарняних», «декретних» тощо), оскільки такий період не віднесено до поважних причин відсутності на роботі, вичерпний перелік яких наведено у пункті 3 Порядку № 1266. Це безумовно несправедливо по відношенню до працівників – колишніх воїнів, оскільки в цьому випадку занижується середньоденна заробітна плата (нарахувань від роботодавця за період перебування працівника на військовій службі немає, а календарні дні перебування на військовій службі не виключаються з розрахункового періоду).

Для уникнення такої несправедливості уряду необхідно внести зміни до пункту 3 Порядку № 1266, якими розширити перелік поважних причин. Доки цього не трапилося, єдине, що можна порадити роботодавцям для уникнення заниження середньоденної заробітної плати при обчисленні сум страхових виплат зазначеним категоріям працівників, так це на період перебування на військовій службі під час воєнного стану, крім увільнення від роботи працівника, наказом керівника призупиняти дію трудового договору з ним, що дозволяє стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136). В цьому випадку період військової служби (період призупинення дії трудового договору) буде виключатися з розрахункового періоду.

Нагадаємо, що відповідно до статті 13 Закону № 2136 призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.