Лист Пенсійного фонду України «Щодо виключення періоду проходження військової служби з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат» від 06.03.2023 № 7765-6270/У-03/8-2800/23

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 06.03.2023  № 7765-6270/У-03/8-2800/23

Щодо виключення періоду проходження військової служби з розрахункового періоду
при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат

Розглянувши в межах компетенції Ваші звернення <…> про обчислення середньої заробітної плати, Пенсійний фонд України повідомляє.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок), визначено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу), на яку нарахований єдиний внесок (далі — страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — поважні причини).

З урахуванням наведеного на сьогодні чинною редакцією Порядку визначено вичерпний перелік поважних причин, до якого не віднесено період коли працівник був призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, а отже він не може бути виключений із розрахункового періоду як поважна причина.

Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг – Світлана ЗАРУБІНА

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Трапляється, що працівники, які були призвані (прийняті за контрактом) на військову службу в особливий період (під час воєнного стану), звільняються з військової служби за станом здоров’я або з інших причин, повертаються на підприємство і продовжують виконувати посадові (трудові) обов’язки, а через деякий час в них наступає страховий випадок (хвороба тощо).

В цій ситуації період перебування на військовій службі в особливий період (під час воєнного стану) не може бути виключений з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат («лікарняних», «декретних» тощо), оскільки такий період не віднесено до поважних причин відсутності на роботі, вичерпний перелік яких наведено у пункті 3 Порядку № 1266. Це безумовно несправедливо по відношенню до працівників – колишніх воїнів, оскільки в цьому випадку занижується середньоденна заробітна плата (нарахувань від роботодавця за період перебування працівника на військовій службі немає, а календарні дні перебування на військовій службі не виключаються з розрахункового періоду).

Для уникнення такої несправедливості уряду необхідно внести зміни до пункту 3 Порядку № 1266, якими розширити перелік поважних причин. Доки цього не трапилося, єдине, що можна порадити роботодавцям для уникнення заниження середньоденної заробітної плати при обчисленні сум страхових виплат зазначеним категоріям працівників, так це на період перебування на військовій службі під час воєнного стану, крім увільнення від роботи працівника, наказом керівника призупиняти дію трудового договору з ним, що дозволяє стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136). В цьому випадку період військової служби (період призупинення дії трудового договору) буде виключатися з розрахункового періоду.

Нагадаємо, що відповідно до статті 13 Закону № 2136 призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.