Письмо Минэкономики «О предоставлении социального дополнительного отпуска на детей разведенной женщине, которая сама воспитывает несовершеннолетнего ребенка» от 10.06.2022 № 4712-06/36178-09Лист Мінекономіки «Щодо надання соціальної додаткової відпустки на дітей розлученій жінці, яка сама виховує неповнолітню дитину» від 10.06.2022 № 4712-06/36178-09

МИНИСТЕРСТВО ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 10.06.2022  № 4712-06/36178-09

О предоставлении социального дополнительного отпуска на детей разведенной женщине,
которая сама воспитывает несовершеннолетнего ребенка

(Извлечение)

Министерство экономики Украины рассмотрело <…> запрос <…> по некоторым вопросам законодательства о труде и в пределах компетенции сообщает.

В соответствии с частью первой статьи 19 Закона Украины от 15.11.96 № 504/96-ВР «Об отпусках» (далее — Закон № 504) и статьей 182-1 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) одному из родителей, имеющих двоих или более детей в возрасте до 15 лет, или ребенка с инвалидностью, или усыновивших ребенка, матери (отцу) лица с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, одинокой матери, отцу ребенка или лица с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, который воспитывает их без матери (в том числе в случае длительного пребывания матери в лечебном учреждении), а также лицу, взявшему под опеку ребенка или лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, или одному из приемных родителей предоставляется ежегодно дополнительный оплачиваемый отпуск продолжительностью 10 календарных дней без учета праздничных и нерабочих дней (статья 73 КЗоТ).

В законодательстве о труде отсутствует определение понятия «одинокая мать». В то же время согласно пункту 9 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 06.11.1992 № 9 «О практике рассмотрения судами трудовых споров» одинокой матерью следует считать женщину, не состоящую в браке и в свидетельстве о рождении ребенка которой отсутствует запись об отце ребенка или запись об отце сделана в установленном порядке по указанию матери; вдову; другую женщину, которая воспитывает и содержит ребенка сама.

Законодательством не определена такая категория, как «другая женщина, которая воспитывает ребенка сама». По нашему мнению, к такой категории женщин целесообразно относить, в частности, разведенную женщину; женщину, воспитывающую ребенка без отца, в том числе и женщину, родившую ребенка, не состоя в браке, и при этом отец признал ребенка; женщину, которая вышла замуж, но ее ребенок новым мужем не усыновлен, поскольку отец у ребенка есть.

Согласно статье 141 Семейного кодекса Украины (далее — Кодекс) мать, отец имеют равные права и обязанности в отношении ребенка, независимо от того, состояли ли они в браке между собой. Расторжение брака между родителями, проживание их отдельно от ребенка не влияет на объем их прав и не освобождает от обязанностей по отношению к ребенку.

Статья 157 Кодекса определяет, что вопрос воспитания ребенка решается родителями совместно. Родитель, проживающий отдельно от ребенка, обязан участвовать в его воспитании и имеет право на личное общение с ним.

Статьей 158 Кодекса предусмотрено, что по заявлению матери, отца ребенка орган опеки и попечительства определяет способы участия в воспитании ребенка и общении с ним родителя, проживающего отдельно от него.

Решение об этом орган опеки и попечительства выносит на основании изучения условий жизни родителей, их отношения к ребенку, других обстоятельств, имеющих существенное значение.

Право на дополнительный социальный отпуск на основании «одинокая мать» зависит также от возраста ребенка. Согласно статье 19 Закона № 504 возраст детей конкретизирован только для такой категории работников, как «один из родителей, имеющих двоих или более детей в возрасте до 15 лет». Возраст ребенка одинокой матери (отца) Законом № 504 не установлен, поэтому следует руководствоваться общими нормами законодательства.

Так, в соответствии со статьей 1 Закона Украины «Об охране детства» и статьей 2 Закона Украины «О государственной помощи семьям с детьми» ребенок — это лицо в возрасте до 18 лет (совершеннолетия), если согласно закону, применяемому к нему, он не приобретает права совершеннолетнего раньше.

Также отмечаем, что законодательством не определены ограничения права матери на дополнительный социальный отпуск в зависимости от факта получения алиментов на ребенка.

Действующим законодательством на сегодня не определен конкретный перечень документов, которые необходимо предъявить одинокой матери для подтверждения своего статуса и получения дополнительного социального отпуска.

Поэтому для подтверждения права на указанный отпуск работодателю должен быть предъявлен любой официально составленный, оформленный и удостоверенный в установленном порядке документ, подтверждающий отсутствие участия родителя в воспитании ребенка.

Решение о предоставлении указанного социального отпуска принимается работодателем с учетом предоставленных документов.

<…>

Одновременно сообщаем, что письма министерств не являются нормативно-правовыми актами, они имеют информационно-рекомендательный характер.

Заместитель Министра экономики Украины по вопросам цифрового развития, цифровых трансформаций и цифровизации – Игорь ДЯДЮРА

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.06.2022  № 4712-06/36178-09

Щодо надання соціальної додаткової відпустки на дітей розлученій жінці,
яка сама виховує неповнолітню дитину

(Витяг)

Міністерство економіки України розглянуло <…> запит <…> щодо деяких питань законодавства про працю та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України від 15.11.96 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) та статті 182-1 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).

У законодавстві про працю відсутнє визначення поняття «одинока мати». Водночас згідно із пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Законодавством не визначено такої категорії, як «інша жінка, яка виховує дитину сама». На нашу думку, до такої категорії жінок доцільно відносити, зокрема, розлучену жінку; жінку, яка виховує дитину без батька, у тому числі і жінку, яка народила дитину, не перебуваючи у шлюбі, і при цьому батько визнав дитину; жінку, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена, оскільки батько в дитини є.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України (далі — Кодекс) мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Слід зазначити, що стаття 157 Кодексу визначає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Статтею 158 Кодексу передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Право на додаткову соціальну відпустку на підставі «одинока мати» залежить також від віку дитини. Згідно зі статтею 19 Закону № 504 вік дітей конкретизовано тільки для такої категорії працівників, як «один з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років». Вік дитини одинокої матері (батька) Законом № 504 не встановлено, тому слід керуватися загальними нормами законодавства.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 2 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Також зауважуємо, що законодавством не визначено обмежень права матері на додаткову соціальну відпустку в залежності від факту отримання аліментів на дитину.

Чинним законодавством на сьогодні не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити одинокій матері для підтвердження свого статусу та отримання додаткової соціальної відпустки.

Відтак, для підтвердження права на зазначену відпустку роботодавцю має бути пред’явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує відсутність участі батька у вихованні дитини.

Рішення про надання зазначеної соціальної відпустки приймається роботодавцем з урахуванням наданих документів.

<…>

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації – Ігор ДЯДЮРА