Разъяснение Главного управления ГНС в Днепропетровской области «Об уплате ЕСВ со стоимости обучения работников на курсах водителей и иностранных языков, оплаченной работодателем» от 31.10.2022Роз’яснення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Щодо сплати ЄСВ з вартості навчання працівників на курсах водіїв та іноземних мов, оплаченої роботодавцем» від 31.10.2022
ГЛАВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ГНС В ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
РАЗЪЯСНЕНИЕ
от 31.10.2022
Об уплате ЕСВ со стоимости обучения работников на курсах водителей
и иностранных языков, оплаченной работодателем
(Извлечение)
Главное управление ГНС в Днепропетровской области обращает внимание, что правовые и организационные основы обеспечения сбора и учета единого взноса, условия, порядок начисления и уплаты, полномочия органа, осуществляющего сбор и ведение учета, определены Законом Украины от 08 июля 2010 года № 2464-VI «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» с изменениями и дополнениями (далее — Закон № 2464).
Согласно пункту 1 части 1 ст. 4 Закона № 2464 плательщиками единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование (далее — единый взнос) являются работодатели, в частности предприятия, учреждения и организации, другие юрлица, созданные в соответствии с законодательством Украины, независимо от формы собственности, вида деятельности и хозяйствования, которые используют труд физлиц на условиях трудового договора (контракта) или на других условиях, предусмотренных законодательством, <…>.
Базой для начисления единого взноса для предприятий, учреждений и организаций, использующих труд физлиц на условиях трудового договора (контракта) или других условиях, предусмотренных законодательством, в соответствии с п. 1 части 1 ст. 7 Закона № 2464 является сумма начисленной каждому застрахованному лицу заработной платы по видам выплат, которые включают основную и дополнительную заработную плату, прочие поощрительные и компенсационные выплаты, в том числе в натуральной форме, определяемые в соответствии с Законом Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда» с изменениями, и сумма вознаграждения физическим лицам за выполнение работ (предоставление услуг) по гражданско-правовым договорам.
В Перечень видов выплат, осуществляемых за счет денежных средств работодателей, на которые не начисляется единый взнос, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 22 декабря 2010 года № 1170 (далее — Перечень № 1170), отнесены, в частности:
• расходы на подготовку и переподготовку кадров (кроме суммы заработной платы, сохраняющейся по основному месту работы работников, за время их обучения с отрывом от производства в системе повышения квалификации и переподготовки кадров), а именно:
– расходы на оплату обучения работников в высших учебных заведениях и учреждениях повышения квалификации, профессиональной подготовки и переподготовки кадров (п. 9 разд. II Перечня № 1170);
– расходы на платное обучение работников и членов их семей, не связанное с производственной необходимостью, согласно договору между предприятием и учебным заведением (п. 11 разд. II Перечня № 1170).
Следовательно, денежные средства, уплаченные работодателем за обучение наемных работников на водительских курсах и курсах по изучению иностранных языков, не относятся к фонду оплаты труда и не являются базой для начисления единого взноса.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 31.10.2022
Кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв
та іноземних мов, не є базою нарахування єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі — Закон № 2464).
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
До Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі — Перелік № 1170), віднесено, зокрема:
- витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме:
– витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п. 9 розд. ІI Переліку № 1170);
– витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом (п. 11 розд. ІI Переліку № 1170).
Отже, кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв та курсах з вивчення іноземних мов не відносяться до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.