Письмо Минсоцполитики «О выплате работникам пособия по временной нетрудоспособности во время простоя» от 05.07.2022 № 6700/0/2-22/45Лист Мінсоцполітики «Щодо виплати працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності під час простою» від 05.07.2022 № 6700/0/2-22/45
МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ
ПИСЬМО
от 05.07.2022 № 6700/0/2-22/45
О выплате работникам пособия по временной нетрудоспособности во время простоя
В Министерство социальной политики поступают обращения <…> о предоставлении разъяснений по вопросу выплаты застрахованным лицам пособия по временной нетрудоспособности во время пребывания их в простое не по вине работника.
По инициативе исполнительной дирекции Фонда социального страхования Украины этот вопрос был совместно обсужден с представителями Минсоцполитики, Минэкономики, Гоструда, по результатам которого сообщаем следующее.
Статьей 34 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) определено, что простой — это остановка работы, вызванная отсутствием организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, неотвратимой силой или другими обстоятельствами.
Время простоя не по вине работника, в том числе на период объявления карантина, установленного Кабинетом Министров Украины, оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада) (абзац первый статьи 113 КЗоТ).
За время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника или для окружающих его людей и окружающей природной среды не по его вине, за ним сохраняется средний заработок.
Следует отметить, что законодательством не определены условия присутствия/отсутствия работников на рабочем месте во время простоя.
Условия предоставления пособия по временной нетрудоспособности определяет Закон Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» (далее — Закон).
Статьей 19 Закона предусмотрено право застрахованных лиц на материальное обеспечение и социальные услуги по страхованию в связи с временной утратой трудоспособности, возникающей с наступлением страхового случая в период работы (включая время испытания и день увольнения), занятия предпринимательской и другой деятельностью.
Вместе с тем статьей 22 Закона установлено, что пособие по временной нетрудоспособности предоставляется застрахованному лицу в форме материального обеспечения, которое полностью или частично компенсирует потерю заработной платы в случае наступления у него страхового случая.
Статьей 1 Закона Украины «Об оплате труда» определено, что заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.
Оплата простоя не по вине работника согласно Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 № 5, зарегистрированным в Министерстве юстиции Украины 27.01.2004 под № 114/8713, отнесена к гарантийным и компенсационным выплатам фонда дополнительной заработной платы как оплата за неотработанное время.
Следовательно, учитывая изложенное, по мнению Министерства, в случае наступления у застрахованного лица, которое находится в простое и согласно приказу работодателя о введении простоя обязано присутствовать на рабочем месте (другом месте, определенном работодателем) с соответствующим режимом работы, одного из страховых случаев, определенных статьей 22 Закона, пособие по временной нетрудоспособности предоставляется на общих основаниях, в частности в соответствии с нормами статей 22 и 24 Закона, за дни нетрудоспособности, из-за которых работник утрачивает оплату.
В то же время если соответствующий страховой случай наступил у застрахованного лица, которое согласно приказу работодателя о введении простоя отсутствует на рабочем месте, по мнению Министерства, оснований для осуществления выплаты пособия по временной нетрудоспособности нет.
При этом следует отметить, что в соответствии со статьей 30 Закона решение о назначении или отказе в назначении пособия по временной нетрудоспособности должно приниматься комиссией (уполномоченным) по социальному страхованию, создаваемой (избираемой) на предприятии, в учреждении, организации, с учетом вышеизложенного.
Расчет средней заработной платы для назначения пособия по временной нетрудоспособности осуществляется в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 № 1266 (с изменениями).
При этом отмечаем, что письма министерств имеют информационно-рекомендательный характер, не являются нормативно-правовыми актами и не устанавливают новых правовых норм.
Первый заместитель Министра Евгений КОТИК
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 05.07.2022 № 6700/0/2-22/45
Щодо виплати працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності під час простою
До Міністерства соціальної політики надходять звернення <…> щодо надання роз’яснень з питання виплати застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності під час перебування їх у простої не з вини працівника.
За ініціативи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України зазначене питання було спільно обговорено з представниками Мінсоцполітики, Мінекономіки, Держпраці, за результатами якого повідомляємо наступне.
Статтею 34 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) визначено, що простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (абзац перший статті 113 КЗпП).
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Слід зазначити, що законодавством не визначено умови щодо присутності/відсутності працівників на робочому місці під час простою.
Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон).
Статтею 19 Закону передбачено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю.
Разом з тим статтею 22 Закону встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання в неї страхового випадку.
Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Оплата простою не з вини працівника згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, віднесена до гарантійних і компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час.
Отже з огляду на зазначене, на думку Міністерства, у разі настання у застрахованої особи, яка перебуває у простої та згідно із наказом роботодавця про запровадження простою зобов’язана бути присутньою на робочому місці (іншому місці, визначеному роботодавцем) з відповідним режимом роботи, одного із страхових випадків, визначених статтею 22 Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається на загальних підставах, зокрема відповідно до норм статей 22 та 24 Закону, за дні непрацездатності, через які працівник втрачає оплату.
Водночас, якщо відповідний страховий випадок настав у застрахованої особи, яка згідно з наказом роботодавця про запровадження простою відсутня на робочому місці, на думку Міністерства, підстав для здійснення виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності немає.
При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 30 Закону рішення про призначення або відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності має прийматися комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, із урахуванням вищевикладеного.
Розрахунок середньої заробітної плати для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (зі змінами).
Разом з цим зазначаємо, що листи міністерств носять інформаційно-рекомендаційний характер, не є нормативно-правовими актами і не встановлюють нових правових норм.
Перший заступник Міністра Євген КОТИК