Щодо виплати заробітної плати за І половину місяця у фіксованій сумі

Можна, якщо фіксована сума не менше оплати за фактично відпрацьований час виходячи з окладу.

Відповідно до частини третьої статті 115 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та частини третьої статті 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 108 норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП, є мінімальними державними гарантіями.

Отже, якщо посадовий оклад працівника становить, наприклад, 20 000 грн, місячна норма робочого часу становить 184 години (зокрема у січні 2025 року), в тому числі норма робочого часу за І половину місяця (перші 15 календарних днів місяця) дорівнює 88 годинам, за ІІ половину місяця — 96 годинам, при цьому працівник виконав норму працю за І половину місяця (відпрацював 88 годин), то мінімальна сума заробітної плати, яку необхідно виплатити працівнику за І половину місяця, становить:

20 000 грн : 184 р. г. х 88 відпрац. г. = 9565,22 грн

Якщо фіксована сума заробітної плати за І половину місяця у працівника становить, наприклад, 10 000 грн (половина розміру посадового окладу), тобто перевищує мінімальну суму заробітної плати за І половину місяця, обчислену з посадового окладу працівника (10 000 грн > 9565,22 грн), то немає порушення законодавства про оплату праці.

Водночас бувають випадки, коли норма робочого часу за І половину місяця перевищує половину місячної норми праці. В такому випадку є ризик виплати працівнику заробітної плати за І половину місяця в фіксованій сумі, яка нижче мінімальної суми заробітної плати за І половину місяця, обчисленої з посадового окладу.

Наприклад, якщо посадовий оклад працівника становить 20 000 грн, місячна норма робочого часу — 184 години, в тому числі норма робочого часу за І половину місяця — 96 годин, за ІІ половину місяця — 88 годин, при цьому працівник виконав норму працю за І половину місяця (відпрацював 96 годин), то мінімальна сума заробітної плати, яку необхідно виплатити працівнику за І половину місяця, становить:

20 000 грн : 184 р. г. х 96 відпрац. г. = 10 434,78 грн

Якщо фіксована сума заробітної плати за І половину місяця у працівника становить 10 000 грн (половина розміру посадового окладу), то ця сума менше мінімальної суми заробітної плати за І половину місяця, обчисленої з посадового окладу працівника (10 000 грн < 10 434,78 грн), що є порушенням законодавства про оплату праці, а саме порушенням вище процитованих частини третьої статті 115 КЗпП та частини третьої статті 24 Закону № 108.

Отже, за вказане порушення законодавства про оплату праці на роботодавця може бути накладений один з наступних штрафів:

– за виплату заробітної плати не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. четвертий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (абз. п’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП).