Разъяснение Юго-Восточного межрегионального управления Гоструда «О возможности отказа в трудоустройстве, если у кандидата на должность отсутствует регистрация места жительства» от 18.04.2023Роз’яснення Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці «Щодо можливості відмови у працевлаштуванні, якщо кандидат на посаду не має реєстрації місця проживання» від 18.04.2023

ЮГО-ВОСТОЧНОЕ МЕЖРЕГИОНАЛЬНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ ТРУДА

РАЗЪЯСНЕНИЕ

от 18.04.2023

О возможности отказа в трудоустройстве,
если у кандидата на должность отсутствует регистрация места жительства

Может ли работодатель отказать в трудоустройстве, если у кандидата на должность нет регистрации места жительства или пребывания (прописки)?

Согласно ст. 25 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) при заключении трудового договора запрещается требовать от лиц, поступающих на работу, сведения об их партийной и национальной принадлежности, происхождении, регистрации места жительства или пребывания и документы, представление которых не предусмотрено законодательством.

Согласно ст. 22 КЗоТ запрещается необоснованный отказ в принятии на работу, то есть отказ без каких-либо мотивов или по основаниям, не касающимся квалификации или профессиональных качеств работника, или по другим основаниям, не предусмотренным законом.

По требованию лица, которому отказано в принятии на работу, собственник или уполномоченный им орган, физическое лицо, использующее наемный труд, обязаны письменно сообщить о причине такого отказа, которая должно соответствовать части первой этой статьи.

Кроме того, исходя из положений пункта 6 части второй статьи 232 КЗоТ, в случае, когда работодатель не дает обоснованный ответ касательно отказа в принятии на работу, работник имеет право обратиться в суд с иском о нарушении трудового законодательства.

ПІВДЕННО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 18.04.2023

Щодо можливості відмови у працевлаштуванні,
якщо кандидат на посаду не має реєстрації місця проживання

Чи може роботодавець відмовити у працевлаштуванні, якщо кандидат на посаду не має реєстрації місця проживання чи перебування (прописки)?

Відповідно до ст. 25 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Згідно зі ст. 22 КЗпП власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).

Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.

На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій цієї статті.

Крім того, виходячи з положень п. 6 частини другої ст. 232 КЗпП, у випадку, коли роботодавець не надає обґрунтовану відповідь щодо відмови у прийнятті на роботу, працівник має право звернутися до суду із позовом про порушення трудового законодавства.