Щодо надання щорічної основної відпустки у вихідні дні

Ні, порушення не буде.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Вище наведеною нормою передбачено лише можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник. З метою недопущення втрат робочого часу та беручи до уваги виробничі обставини, роботодавець може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, також може запропонувати свої умови поділу щорічної основної відпустки або не поділити її взагалі. У разі поділу щорічної відпустки її безперервна частина тривалістю 14 календарних днів не обов’язково має бути першою її частиною.

Закон про відпустки та інші нормативно-правові акти України не містять заборони для роботодавця надавати працівникам частини щорічної відпустки лише у вихідні дні.

Отже, за умови, що основна безперервна частина щорічної відпустки становить не менше 14 календарних днів, решта днів щорічної відпустки за згодою роботодавця може бути поділена на частини будь-якої тривалості та може надаватися працівникові у будь-який календарний день, у тому числі в суботу та неділю.

Наприклад, якщо працівник за робочий рік з 21.01.2025 по 20.01.2026 використав безперервну частину щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів у період з 7 по 20 липня 2025 року, то решта — 10 календарних днів цієї відпустки за згодою роботодавця можуть бути поділені на 5 частин по 2 календарних дні та надані працівнику на підставі його заяв і наказів керівника підприємства тільки у вихідні дні, зокрема, в суботу та неділю 9–10, 16–17, 23–24, 30–31 серпня та 6–7 вересня 2025 року. В цьому випадку порушення жодної норми законодавства не буде.