Письмо Министерства экономики Украины «О предоставлении ежегодных отпусков» от 24.05.2023 № 4707-05/23798-09Лист Мінекономіки «Щодо надання щорічних відпусток» від 24.05.2023 № 4707-05/23798-09

МИНИСТЕРСТВО ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 24.05.2023  № 4707-05/23798-09

О предоставлении ежегодных отпусков

(Извлечение)

Министерство экономики Украины рассмотрело Ваше обращение <…> о предоставлении разъяснений некоторых норм законодательства и в пределах компетенции сообщает.

Согласно части третьей статьи 2 Закона «Об отпусках» (далее — Закон) право на отпуска обеспечивается гарантированным предоставлением отпуска определенной продолжительности с сохранением на его период места работы (должности), заработной платы (пособия).

Частью пятой статьи 11 Закона запрещено непредоставление ежегодных отпусков полной продолжительности в течение двух лет подряд.

Учитывая изложенное, ежегодный отпуск должен предоставляться своевременно согласно утвержденному графику отпусков. Вместе с тем в случае, если работник по каким-либо причинам не воспользовался своим правом на ежегодный отпуск в прошлом году или за несколько предыдущих лет, он имеет право использовать его, а в случае увольнения, независимо от оснований, ему должна быть выплачена компенсация за все неиспользованные дни отпусков (статья 24 Закона).

Действующим законодательством не предусмотрен срок давности, после которого утрачивается право на ежегодный отпуск.

Порядок предоставления отпуска за прошедшие годы такой же, как и текущих отпусков.

Исчисление средней заработной платы для оплаты времени отпусков осуществляется согласно нормам Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100 (с изменениями) (далее — Порядок).

В соответствии с абзацем 1 пункта 2 Порядка средняя заработная плата для расчета отпускных определяется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска. Это правило расчета средней заработной платы действует и для расчета ежегодных отпускных за прошедшие годы.

Одновременно сообщаем, что письма министерств не являются нормативно-правовыми актами и имеют информационно-рекомендательный характер.

<…>

Заместитель Министра экономики Украины                                    Татьяна БЕРЕЖНА

_____________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: В вышеприведенном письме Минэкономики отвечало на следующие вопросы: Можно ли не предоставлять ежегодный отпуск полной продолжительности в течение двух лет подряд? Составляется ли график отпусков в период действия военного положения? Существует ли срок давности у отпусков? Как считать отпускные и компенсацию за отпуска, не использованные за предыдущие годы?

Из содержания письма Минэкономики можно сделать следующие выводы:

1. В своем письме Минэкономики только процитировало часть пятую статьи 11 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках), согласно которой запрещается непредоставление ежегодных отпусков полной продолжительности в течение двух лет подряд. В то же время Минэкономики почему-то не сообщило, что в соответствии с частью 1 статьи 12 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» от 15.03.2022 № 2136-IX (далее — Закон № 2136) в период действия военного положения работодатель может отказать работнику в предоставлении неиспользованных дней ежегодного отпуска, а нормы части пятой статьи 11 Закона об отпусках в период действия военного положения не применяются.

Следовательно, хотя Минэкономики об этом не сообщило, на самом деле в период действия военного положения не применяется норма части пятой статьи 11 Закона об отпусках о запрете непредоставления ежегодного отпуска полной продолжительности в течение двух лет подряд. При этом в период действия военного положения предоставление работнику ежегодного основного отпуска по решению работодателя может быть ограничено продолжительностью 24 календарных дня за текущий рабочий год. Если продолжительность ежегодного основного отпуска работника составляет более 24 календарных дней, предоставление не использованных в период действия военного положения дней такого отпуска переносится на период после прекращения или отмены военного положения (ч. 1 ст. 12 Закона № 2136).

2. По мнению Минэкономики, как в мирное время, так и во время действия военного положения на предприятии должен составляться график отпусков, а ежегодный отпуск должен предоставляться своевременно согласно утвержденному графику отпусков.

Напомним, что согласно части 1 статьи 7 Закона № 2136 в период действия военного положения порядок организации делопроизводства по вопросам трудовых отношений, оформления и ведения трудовых книжек и архивного хранения соответствующих документов в районах активных боевых действий определяется работодателем самостоятельно, при условии обеспечения ведения достоверного учета выполняемой работником работы и учета расходов на оплату труда.

Следовательно, по нашему мнению, только предприятия, находящиеся в районах активных боевых действий, могут не составлять график отпусков, являющийся документом по делопроизводству, но даже они должны составлять табель учета рабочего времени, где отражается время пребывания работников в отпусках, и вести учет начисленных (выплаченных) отпускных, являющихся заработной платой (расходами на оплату труда).

3. Если работник по каким-либо причинам не использовал ежегодный отпуск за предыдущие годы, он имеет право использовать его, поскольку законодательством не предусмотрен срок давности, после которого утрачивается право на ежегодный отпуск. В случае увольнения (независимо от оснований) работнику должна быть выплачена компенсация за все неиспользованные дни отпусков (ч. первая ст. 24 Закона об отпусках, абз. четвертый ч. 1 ст. 12 Закона № 2136).

4. Независимо от того, за текущий или за прошлые рабочие годы предоставляется ежегодный отпуск, средняя заработная плата для начисления отпускных определяется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска (абз. первый п. 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100).¹

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 24.05.2023  № 4707-05/23798-09

Щодо надання щорічних відпусток

(Витяг)

Міністерство економіки України розглянуло Ваше звернення <…> стосовно надання роз’яснень деяких норм законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону «Про відпустки» (далі — Закон) право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги).

Частиною п’ятою статті 11 Закону заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

Враховуючи викладене, щорічна відпустка має надаватися вчасно згідно із затвердженим графіком відпусток. Разом з тим у випадку, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку в минулому році або за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток (стаття 24 Закону).

Чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку.

Порядок надання відпустки за минулі роки такий самий, як і поточних відпусток.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток проводиться згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (зі змінами) (далі — Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку середня заробітна плата для розрахунку відпускних визначається, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Це правило розрахунку середньої заробітної плати діє і для розрахунку щорічних відпускних за минулі роки.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.

<…>

Заступник Міністра економіки України                                              Тетяна БЕРЕЖНА

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: У вищенаведеному листі Мінекономіки відповідало на такі запитання: Чи можна не надавати щорічну відпустку повної тривалості протягом двох років поспіль? Чи має бути графік відпусток у період дії воєнного стану? Чи існує термін давності у відпусток? Як рахувати відпускні та компенсацію за відпустки, які не використані за попередні роки?

Зі змісту листа Мінекономіки можна зробити такі висновки:

1. У своєму листі Мінекономіки лише процитувало частину п’яту статті 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), згідно з якою забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. Водночас Мінекономіки чомусь не повідомило, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки, а норми частини п’ятої статті 11 Закону про відпустки у період дії воєнного стану не застосовуються.

Отже, хоча Мінекономіки про це не повідомило, насправді у період дії воєнного стану не застосовується норма частини п’ятої статті 11 Закону про відпустки щодо заборони ненадання щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль. При цьому в період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).

2. На думку Мінекономіки, як в мирний час, так і під час дії воєнного стану на підприємстві має складатися графік відпусток, а щорічна відпустка повинна надаватися вчасно згідно із затвердженим графіком відпусток.

Нагадаємо, що відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 2136 у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Отже, на нашу думку, лише підприємства, які перебувають у районах активних бойових дій, можуть не складати графік відпусток, який є документом з діловодства, але навіть вони мають складати табель обліку робочого часу, де відображається час перебування працівників у відпустках, та вести облік нарахованих (виплачених) відпускних, які є заробітною платою (витратами на оплату праці).

3. Якщо працівник з будь-яких причин не використав щорічну відпустку за минулі роки, він має право використати її, оскільки законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку. В разі звільнення (незалежно від підстав) працівнику має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток (ч. перша ст. 24 Закону про відпустки, абз. четвертий ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).

4. Незалежно від того, за поточний чи за минулі робочі роки надається щорічна відпустка, середня заробітна плата для нарахування відпускних визначається виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (абз. перший п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100).¹