Разъяснение Юго-Восточного межрегионального управления Государственной службы Украины по вопросам труда «О предоставлении отпуска без сохранения заработной платы в течение действия военного положения работнику, который выехал за пределы Украины или получил статус внутренне перемещенного лица» от 24.01.2023Роз’яснення Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці «Щодо надання відпустки без збереження заробітної плати протягом дії воєнного стану працівнику, який виїхав за межі України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи» від 24.01.2023

ЮГО-ВОСТОЧНОЕ МЕЖРЕГИОНАЛЬНОЕ УПРАВЛЕНИЕ

ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ ТРУДА

РАЗЪЯСНЕНИЕ

от 24.01.2023

О предоставлении отпуска без сохранения заработной платы в течение
действия военного положения работнику, который выехал за пределы Украины
или получил статус внутренне перемещенного лица

Законом Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по оптимизации трудовых отношений» внесено дополнение в статью 12 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» от 15.03.2022 № 2136-IX (далее — Закон № 2136). Указанным дополнением введен новый вид отпуска без сохранения заработной платы на срок не более 90 календарных дней, предоставляемый работнику, который выехал за пределы территории Украины или приобрел статус внутренне перемещенного лица в период действия военного положения.

Для получения такого отпуска работник, который выехал за пределы территории Украины или приобрел статус внутренне перемещенного лица, обращается к работодателю с соответствующим заявлением, а работодатель в обязательном порядке предоставляет работнику отпуск без сохранения заработной платы продолжительностью, определенной в заявлении, но не более 90 календарных дней.

Работник может реализовать свое право на этот отпуск несколько раз. Однако общая продолжительность отпусков (частей), которую работник может потребовать предоставить в соответствии с этой нормой, не может превышать 90 дней в течение военного положения.

В то же время по договоренности сторон отпуск без сохранения заработной платы работнику, который выехал за пределы территории Украины или получил статус внутренне перемещенного лица, может предоставляться на больший срок (согласно части 3 статьи 12 Закона № 2136), который не может превышать период действия военного положения.

Также данный отпуск не относится к отпускам без сохранения заработной платы, которые предоставляются работнику в соответствии со статьями 25, 26 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 № 504/96-ВР.

Информируем, что согласно ст. 58 Конституции Украины законы и другие нормативно-правовые акты не имеют обратного действия во времени. Это означает, что они распространяют свое действие только на те отношения, которые возникли после вступления в силу законов или других нормативно-правовых актов.

_____________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: К вышеизложенному только добавим, что Гоструда на своем сайте разъяснила следующее: если работница выехала за пределы Украины в марте 2022 года и ей был предоставлен отпуск без сохранения заработной платы до окончания военного положения на основании части 3 статьи 12 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» от 15.03.2022 № 2136-IX (далее — Закон № 2136), то учет 90 календарных дней отпуска без сохранения заработной платы, предоставляемого работнику, выехавшему за пределы территории Украины или получившему статус внутренне перемещенного лица, на основании части 4 статьи 12 Закона № 2136 осуществляется с даты вступления в силу этого Закона, то есть с 19 июля 2022 года.

Следовательно, период (количество календарных дней) пребывания работника до 19 июля 2022 года за границей в отпуске без сохранения заработной платы, предоставленном до окончания военного положения в соответствии с частью 3 статьи 12 Закона № 2136, не засчитывается в 90 календарных дней отпуска без сохранения заработной платы платы, предоставляемого на основании части 4 статьи 12 Закона № 2136 работнику, который выехал за пределы территории Украины или приобрел статус внутренне перемещенного лица.¹

ПІВДЕННО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 24.01.2023

Щодо надання відпустки без збереження заробітної плати
протягом дії воєнного стану працівнику, який виїхав за межі України
або набув статусу внутрішньо переміщеної особи

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» доповнено статтю 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136). Даним доповненням запроваджено новий вид відпустки без збереження заробітної плати терміном не більше 90 календарних днів, що надається працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи у період дії воєнного стану.

Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, а роботодавець в обов’язковому порядку надає працівнику відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.

Працівник може реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Проте загальна тривалість відпусток (частин), яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми, не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.

Водночас за домовленістю сторін відпустка без збереження заробітної плати працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, може надаватись на більший термін (згідно з частиною 3 статті 12 Закону № 2136), який не може перевищувати періоду дії воєнного стану.

Також дана відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Інформуємо, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами.

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: До вищенаведеного лише додамо, що Держпраці на своєму сайті роз’яснила таке: якщо працівниця виїхала за межі України у березні 2022 року і їй була надана відпустка без збереження заробітної плати до закінчення воєнного стану на підставі частини 3 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), то облік 90 календарних днів відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, на підставі частини 4 статті 12 Закону № 2136 здійснюється з дати набрання чинності цим Законом, тобто з 19 липня 2022 року.

Отже, період (фактична кількість календарних днів) перебування працівника до 19 липня 2022 року за кордоном у відпустці без збереження заробітної плати, наданої до закінчення воєнного стану відповідно до частини 3 статті 12 Закону № 2136, не зараховується до 90 календарних днів відпустки без збереження заробітної плати, що надається на підставі частини 4 статті 12 Закону № 2136 працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи.¹