Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо строків виплати заробітної плати та допомоги від ФСС» від 19.11.2019 р. № 1680/0/206-19

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 19.11.2019 р. № 1680/0/206-19

Щодо строків виплати заробітної плати та допомоги від ФСС

Директоратом норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики розглянуто лист щодо строків виплати заробітної плати і в межах компетенції повідомляється.

1 – 3. Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами регулює Закон України «Про оплату праці».

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оплату праці» терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі або нормативному акті роботодавця з дотриманням норм законодавства.

При цьому заробітна плата має виплачуватись не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів — з 1 по 15 число, а другою половиною — з 16 по 30 (31) число.

Тобто заробітна плата за першу половину місяця має виплачуватись у період не пізніше з 16 по 22 число, а за другу половину — з 1 по 7 число наступного місяця.

Наприклад, дата виплати заробітної плати за першу половину місяця — 16 число, а за другу — 1 число; дата виплати заробітної плати за першу половину місяця — 22 число, а за другу половину — 6 число тощо.

Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами, організаціями самостійно в колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця.

Частиною другою статті 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що у разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

При цьому наступна виплата заробітної плати має проводитись у дні, визначені колективним договором або іншим нормативним актом підприємства, незалежно від перебування у відпустці головного бухгалтера чи від того, що у зв’язку з виробничою потребою одного разу було здійснено виплату раніше.

4. Відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначається та надається за місцем роботи.

Фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду соціального страхування України (стаття 34 Закону).

Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності визначено статтею 32 Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 32 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), виплачується у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Отже, після надходження фінансування від Фонду соціального страхування України роботодавець здійснює виплату матеріального забезпечення у найближчий строк виплати заробітної плати (за першу або за другу половину місяця).

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Керівник експертної групи з питань оплати праці в бюджетній сфері та грошового забезпечення Директорату – А. Литвин

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Висновки вищенаведеного листа щодо термінів виплати заробітної плати розглянемо на конкретному прикладі.

На підприємстві, яке працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу і неділю, колективним договором (іншим нормативним актом) підприємства визначено, що дата виплати заробітної плати за І половину місяця — 19 число, за ІІ половину місяця — 4 число наступного місяця. В такому випадку заробітну плату за І половину січня 2020 року підприємство має виплатити працівникам 17 січня — п’ятниця (оскільки 18 і 19 січня — вихідні дні субота і неділя), а за ІІ половину місяця — 4 лютого (дата, передбачена колективним договором), незважаючи на те, що період між виплатами заробітної плати за І та ІІ половини січня становить 17 календарних днів (з 18 січня по 3 лютого), що перевищує 16 календарних днів. В цій ситуації не буде порушення норм статті 24 Закону України «Про оплату праці», оскільки перенесення дати виплати заробітної плати за І половину місяця з 19 на 17 січня відбулося на виконання законодавчої норми — частини другої статті 24 Закону України «Про оплату праці»), згідно з якою у разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні. В такому випадку правових підстав для перенесення строків виплати заробітної плати за ІІ половину місяця на більш ранню немає.

Аналогічний висновок зробили Мінсоцполітики в листі від 23.07.2018 р. № 1305/0/101-18/28 (див. ВПЗ № 9/2018, стор. 111) та Держпраці у листі від 25.07.2018 р. № 5870/4/4.1-ДП-18 (див. ВПЗ № 9/2018, стор. 112).

На думку Мінсоцполітики, висловлену в коментованому листі, не потрібно переносити дату виплати заробітної плати за ІІ половину місяця і в ситуації, коли перенесення дати виплати заробітної плати за І половину місяця на більш ранню відбулося не через її збігання з вихідним днем, а за наказом керівника підприємства у зв’язку з виробничою потребою (наприклад, в день виплати заробітної плати на підприємстві починалась відпустка головного бухгалтера і його не було ким замінити).

Якщо у вищезазначеній ситуації (коли дата виплати заробітної плати за ІІ половину місяця — 4 число наступного місяця) підприємство 29 січня отримало на свій окремий рахунок від ФССУ кошти для виплати «лікарняних» та/або «декретних» працівникам, то ці кошти потрібно виплатити їм 4 лютого — найближчий день для виплати заробітної плати після 29 січня (п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону № 1105). При цьому підприємство може, але не зобов’язане виплатити працівникам суми «лікарняних» та «декретних» в день отримання коштів від ФССУ (навіть якщо такі кошти ФССУ перераховує підприємству з затримкою, а не протягом 10 робочих днів після надходження від підприємства заяви-розрахунку, що передбачено частиною 1 статті 34 Закону № 1105).

Звертаємо увагу, що відсутність (у зв’язку з хворобою, перебуванням у відпустці тощо) на роботі бухгалтера в день виплати заробітної плати не є підставою для затримки виплати заробітної плати працівникам. Для уникнення затримки у виплаті заробітної плати працівникам через тимчасову відсутність головного бухгалтера керівник підприємства напередодні або в день виплати заробітної плати наказом призначає особу, яка виконуватиме обов’язки відсутнього головного бухгалтера (в т. ч. по сплаті ПДФО, ВЗ, ЄСВ із заробітної плати та виплаті останньої працівникам), або бере на себе виконання обов’язків відсутнього головного бухгалтера.