Отчитываемся о трудоустройстве инвалидов в 2019 годуЗвітуємо про працевлаштування інвалідів у 2019 році

Законодательным актом, определяющим гарантии трудоустройства и основы социальной защищенности лиц с инвалидностью (далее — инвалиды), является Закон Украины «Об основах социальной защищенности лиц с инвалидностью в Украине» от 21.03.91 г. № 875-XII (далее — Закон № 875).

Согласно статье 17 этого Закона с целью реализации творческих и производственных способностей инвалидов и с учетом индивидуальных программ реабилитации им обеспечивается право работать на предприятиях, в учреждениях, организациях (далее — предприятия), а также заниматься предпринимательской и другой трудовой деятельностью, не запрещенной законом.

Предприятия за счет денежных средств Фонда социальной защиты инвалидов (далее —ФСЗИ) или по решению местного совета за счет собственных денежных средств в случае необходимости создают специальные рабочие места для трудоустройства инвалидов, осуществляя для этого адаптацию основного и дополнительного оборудования, технического оснащения и приспособления и т. д. с учетом ограниченных возможностей инвалидов.

В соответствии со статьей 25 Закона № 875 предприятия, физические лица, использующие наемный труд, создают безопасные и не вредные для здоровья условия труда, принимают меры к предотвращению инвалидности и восстановления трудоспособности инвалидов. В случае трудоустройства инвалидам обеспечивают разумное приспособление рабочих мест.

Работодатели могут принимать на работу инвалидов как на обычные рабочие места, так и на специальные (если это необходимо вследствие заболевания такого инвалида и рекомендаций МСЭК). Специальные рабочие места создаются работодателями с учетом индивидуальных программ реабилитации. Но в настоящее время аттестация рабочих мест по условиям труда для инвалидов проводится на общих основаниях¹ согласно Порядку проведения аттестации рабочих мест по условиям труда, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 01.08.92 г. № 442, и предусматривает, прежде всего, определение и подтверждение права работников на пенсию по возрасту на льготных условиях по Спискам № 1 и № 2, ежегодные дополнительные отпуска и повышенную оплату труда за работу с вредными и тяжелыми условиями труда, сокращенную рабочую неделю, другие льготы и компенсации, предусмотренные законодательством.²

Работодателям предоставляется дотация на создание специальных рабочих мест для трудоустройства безработных инвалидов, зарегистрированных в государственной службе занятости (далее — ГСЗ), в соответствии с Порядком предоставления дотации работодателю за счет денежных средств Фонда социальной защиты инвалидов на создание специальных рабочих мест для инвалидов, зарегистрированных в государственной службе занятости, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 27.12.2006 г. № 1836.

Норматив трудоустройства инвалидов и его выполнение

Согласно части первой статьи 19 Закона № 875 для предприятий, учреждений, организаций, в том числе предприятий, организаций общественных организаций инвалидов, физических лиц, использующих наемный труд, (далее вместе — работодатели) устанавливается норматив рабочих мест для трудоустройства инвалидов в размере 4% среднеучетной численности штатных работников учетного состава за год, а если работает от 8 до 25 человек, — в количестве одного рабочего места.

Работодатели самостоятельно рассчитывают количество рабочих мест для трудоустройства инвалидов в соответствии с нормативом, установленным частью первой статьи 19 Закона № 875, и обеспечивают трудоустройство инвалидов. При расчетах количество рабочих мест округляется до целого значения (ч. вторая ст. 19 Закона № 875).

Работодатели самостоятельно осуществляют трудоустройство инвалидов в счет нормативов рабочих мест исходя из требований статьи 18 Закона № 875 (ч. третья ст. 19 Закона № 875).

Согласно статье 18 Закона № 875 обеспечение прав инвалидов на трудоустройство и оплачиваемую работу, в том числе с условием о выполнении работы на дому, осуществляется путем их непосредственного обращения к предприятиям, учреждениям, организациям или в ГСЗ.

Работодатели обязаны выделять и создавать рабочие места для трудоустройства инвалидов, в том числе специальные рабочие места, создавать для них условия труда с учетом индивидуальных программ реабилитации и обеспечивать другие социально-экономические гарантии, предусмотренные законодательством, предоставлять ГСЗ информацию, необходимую для организации трудоустройства инвалидов, и отчитываться перед ФСЗИ о занятости и трудоустройстве инвалидов в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.

Во исполнение вышеприведенных норм Закона № 875 Кабинетом Министров Украины принято постановление «Некоторые вопросы реализации норм Законов Украины «Об основах социальной защищенности лиц с инвалидностью в Украине» и «О занятости населения»» от 31.01.2007 г. № 70 (далее — Постановление № 70), которым утверждены сразу несколько Порядков, регулирующих различные аспекты трудоустройства инвалидов работодателями, а также порядок взаимоотношений работодателей с ГСЗ и ФСЗИ.

Обращаем внимание, что согласно нормам статей 5 и 22 Закона Украины «О занятости населения» от 05.07.2012 г. № 5067-VI (далее — Закон № 5067) ГСЗ и ее территориальные органы только содействуют трудоустройству инвалидов, состоящих на учете и зарегистрированных в качестве безработных, содействуют им в выборе подходящей работы, предоставляют работодателям услуги по подбору работников, предоставляют бесплатно работодателям консультации по вопросам трудоустройства инвалидов. При этом в соответствии с пунктом 6 части 1 статьи 14 Закона № 5067 инвалиды, не достигшие пенсионного возраста, установленного статьей 26 Закона Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании», отнесены к категориям лиц, имеющих дополнительные гарантии в содействии трудоустройству.³

Учитывая вышеизложенное, в настоящее время позиция ФСЗИ⁴ такова: обязанность по трудоустройству инвалидов в соответствии с установленным Законом № 875 нормативом рабочих мест для трудоустройства инвалидов возлагается исключительно на работодателей, то есть именно они должны самостоятельно осуществлять поиск и трудоустройство инвалидов. При этом бюджетные учреждения тоже должны выполнять указанный норматив.

Что касается судебной практики по этому вопросу, то Верховный Суд в своих постановлениях⁵ изложил следующую правовую позицию: если причины нетрудоустройства инвалидов не зависели от самого работодателя (он информировал ГСЗ о наличиии вакансий для инвалидов, создал рабочие места для инвалидов, но ни один из инвалидов к нему не обратился с просьбой о трудоустройстве), то в действиях работодателя отсутствует состав нарушения, следовательно, на него не может быть возложена ответственность за несоблюдение норматива рабочих мест для трудоустройства лиц с ограниченными возможностями.

Выполнением норматива рабочих мест для трудоустройства инвалидов (далее — норматив) считается трудоустройство работодателем инвалидов, для которых это место работы является основным (ч. пятая ст. 19 Закона № 875).

В выполнение работодателями норматива может быть зачтено обеспечение работой инвалидов на предприятиях, в организациях общественных организаций инвалидов (далее — ООИ) путем создания хозяйственных объединений предприятиями, учреждениями, организациями, физическими лицами, использующими наемный труд, и предприятиями, организациями ООИ (ч. шестая ст. 19 Закона № 875).

Постановлением № 70 утвержден Порядок зачисления количества рабочих мест для трудоустройства лиц с инвалидностью в выполнение норматива таких рабочих мест, определенного статьей 19 Закона Украины «Об основах социальной защищенности лиц с инвалидностью в Украине» (далее — Порядок зачисления), который был обновлен в 2019 году.

Согласно пункту 3 Порядка зачисления выполнение норматива за отчетный период также может быть обеспечено путем выполнения одного из следующих условий:

– общая численность трудоустроенных инвалидов, для которых такое место работы является основным, на предприятиях, входящих в состав хозяйственного объединения (далее — хозобъединение), не меньше, чем сумма нормативов для каждого из таких предприятий;

– количество работающих инвалидов на предприятии ООИ по основному месту работы, которое превышает 50% среднеучетной численности штатных работников учетного состава, входящего в состав хозобъединения, больше, чем количество несозданных рабочих мест для трудоустройства инвалидов на всех других предприятиях, входящих в состав соответствующего хозобъединения, согласно установленному нормативу таких рабочих мест;

– размещение на предприятии ООИ, не входящем в состав хозобъединения, или на предприятии с численностью занятых инвалидов по основному месту работы, составляющей не менее 50% среднеучетной численности штатных работников, заказа на приобретение товаров (работ, услуг), которые непосредственно изготавливаются такими предприятиями, при условии, что сумма годовых расходов на оплату труда инвалидов на предприятии, на котором размещен заказ, превышает сумму административно-хозяйственных санкций, которые предприятие должно уплатить в случае невыполнения норматива.

Таким образом, выполнив одно из вышеуказанных условий, работодатель выполняет норматив (в последнем случае — не трудоустраивая инвалидов у себя).

Решение о выполнении норматива в вышеуказанных случаях работодателями и хозобъединениями, в состав которых входят предприятия ООИ, принимается отделением ФСЗИ в течение 30 календарных дней после подачи отчетов о занятости и трудоустройстве инвалидов.

Регистрация работодателей в Фонде социальной защиты инвалидов

Согласно части девятой статьи 19 Закона № 875 работодатели, у которых по основному месту работы работает 8 и более человек, регистрируются в отделениях ФСЗИ по своему местонахождению (по месту их государственной регистрации в качестве юридических лиц или физических лиц – предпринимателей).

Постановлением № 70 утвержден Порядок регистрации предприятий, учреждений, организаций и физических лиц, использующих наемный труд (далее — Порядок регистрации).

Согласно пункту 3 указанного Порядка работодатели для регистрации в ФСЗИ, которая проводится бесплатно, подают (направляют заказным письмом) отделению ФСЗИ заявление о регистрации работодателя в отделении Фонда социальной защиты инвалидов по форме, утвержденной приказом Министерства труда и социальной политики Украины (далее — Минтруда) от 14.03.2007 г. № 98, где, в частности, указывается количество работающих согласно штатному расписанию на момент постановки на учет, в т. ч. инвалидов.

Предприятия, учреждения, организации, в т. ч. предприятия, организации ООИ, которые полностью содержатся за счет денежных средств государственного или местных бюджетов, представляют (направляют) также копию справки о включении их в реестр неприбыльных учреждений, выданной органом государственной налоговой службы (далее — справка).

Работодатели, имеющие обособленные подразделения, вместе с заявлением и копией справки представляют (направляют) отделению ФСЗИ сведения о таких подразделениях — форму «Перелік підприємств, що ввійшли до складу господарського об’єднання, та/або відокремлених підрозділів роботодавця» (далее — Перечень предприятий и подразделений), утвержденную приказом Минтруда от 10.02.2007 г. № 42 (далее — Приказ № 42).

Хозобъединения, образованные в соответствии со статьей 19 Закона № 875, вместе с заявлением и копией справки подают:

• копию учредительного договора и/или устава хозобъединения;
• перечень предприятий, вошедших в состав хозобъединения, — форму Перечня предприятий и подразделений.

Оригиналы вышеперечисленных документов предъявляются при подаче заявления. При отправке заявления по почте копии документов удостоверяются нотариально.

Датой регистрации работодателя в отделении ФСЗИ считается дата представления им документов, указанных в пункте 3 Порядка регистрации, а в случае направления их по почте заказным письмом — дата отправления на почтовом штемпеле (п. 4 Порядка регистрации).

Работодатель, который ранее был зарегистрирован в ФСЗИ, но у которого изменилось наименование или местонахождение юридического лица либо фамилия, имя, отчество или место регистрации проживания физического лица – предпринимателя, подает заявление и копию справки в течение 10 рабочих дней после государственной регистрации изменений в учредительные документы юридического лица или изменения фамилии, имени, отчества физического лица – предпринимателя.

Новосозданные работодатели (в т. ч. предприятия, организации ООИ), у которых количество работающих, для которых это место работы является основным, увеличилось до 8 и более человек, регистрируются в отделении ФСЗИ до 1 февраля года, следующего за годом создания или увеличения количества работающих (абз. третий п. 3 Порядка регистрации).

Таким образом, работодатель обязан зарегистрироваться в отделении ФСЗИ в период с 1 января до 1 февраля текущего года в случае, если в предыдущем году количество работающих, для которых это место работы является основным, увеличилось до 8 и более человек.⁶

Отделение ФСЗИ направляет работодателю в течение 10 рабочих дней после регистрации заказным письмом уведомление о его регистрации (справку) по форме, утвержденной Приказом № 98.

Представление в Фонд социальной защиты инвалидов Отчета по ф. № 10-ПІ

Согласно части девятой статьи 19 Закона № 875 работодатели, у которых по основному месту работы работает 8 и более человек, ежегодно представляют в отделение ФСЗИ Отчет о занятости и трудоустройстве инвалидов. 

Приказом № 42 утверждены:

– форма Отчета № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (далее — Отчет ф. № 10-ПІ);

– Инструкция по заполнению формы № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (далее — Инструкция № 42).

Постановлением № 70 утвержден Порядок представления предприятиями, учреждениями, организациями и физическими лицами, использующими наемный труд, отчетов о занятости и трудоустройстве лиц с инвалидностью и информации, необходимой для организации их трудоустройства (далее — Порядок представления отчетов).

Этот Порядок определяет процедуру представления работодателями, у которых по основному месту работы работает 8 и более человек, Отчета ф. № 10-ПІ соответствующему территориальному отделению ФСЗИ и информации о наличии свободных рабочих мест (вакантных должностей) для трудоустройства инвалидов — базовому центру занятости.

Частью девятой статьи 19 Закона № 875, пунктом 2 Порядка представления отчетов и пунктом 2.1 Инструкции № 42 определено, что Отчет ф. № 10-ПІ составляется работодателями ежегодно и до 1 марта, следующего за отчетным периодом, представляется или направляется заказным письмом отделению ФСЗИ, в котором они зарегистрированы.

Подача Отчета ф. № 10-ПІ в электронном виде законодательством не предусмотрена.⁷

Таким образом, Отчет ф. № 10-ПІ заполняется в текущем году за предыдущий год, поэтому работодатели за 2019 год должны представить (направить по почте) в соответствующие отделения ФСЗИ, в которых они зарегистрированы, указанный Отчет до 1 марта 2020 года (то есть 29 февраля — последний день его подачи).

Обращаем внимание, что в самой форме Отчета ф. № 10-ПІ в поле «Терміни подання» указано, что он подается «не пізніше 1 березня після звітного періоду». О такой последней дате представления Отчета ф. № 10-ПІ указывал и ФСЗИ в некоторых своих письмах.⁸ Однако это не соответствует нормам пункта 2 Порядка представления отчетов и пункта 2.1 Инструкции № 42, поэтому не рекомендуем работодателям подавать этот Отчет позднее 29 февраля (в невисокосном году — позднее 28 февраля).

Датой поступления Отчета ф. № 10-ПІ считается дата подачи работодателем этого Отчета в отделение ФСЗИ, а в случае направления его по почте — дата на почтовом штемпеле (п. 2 Порядка представления отчетов).

Если работодатель не зарегистрирован в соответствующем отделении ФСЗИ, но подает Отчет ф. № 10-ПІ за отчетный год, то он может зарегистрироваться в этот же день непосредственно перед подачей Отчета (письмо ФСЗИ от 03.08.2009 г. № 1/6-377/06).

Работодатели, имеющие обособленные подразделения или относящиеся к числу хозобъединений, созданных согласно статье 19 Закона № 875, заполняют сводный Отчет ф. № 10-ПІ (п. 1.2 Инструкции № 42).

Работодатели, которые имеют обособленные подразделения, относятся к числу работодателей, полностью содержащихся за счет средств государственного или местных бюджетов, или хозобъединений, созданных в соответствии со статьей 19 Закона № 875, вместе с Отчетом ф. № 10-ПІ предоставляют отделениям ФСЗИ по месту их государственной регистрации документы, определенные Порядком представления отчетов, а также перечень предприятий, входящих в их состав, по форме согласно приложению к Инструкции № 42 (п. 1.3 Инструкции № 42).

Работодатель, имеющий обособленные подразделения, представляет Отчет ф. № 10-ПІ, подготовленный с учетом данных этих подразделений. В случае изменения их количества работодатель вместе с Отчетом ф. № 10-ПІ представляет сведения о таких подразделениях по форме, приведенной в приложении к Инструкции № 42 (п. 3 Порядка представления отчетов).

Работодатель, имеющий обособленные подразделения, самостоятельно определяет, где будут трудоустроены инвалиды: на головном предприятии или в отдельных подразделениях. Норматив рабочих мест для трудоустройства инвалидов распространяется на предприятие в целом, а не на каждое подразделение отдельно. Если работодатель имеет обособленные подразделения за границей, то в сведениях об этих подразделениях следует указать соответствующие страны и количество таких подразделений. Однако сведения о среднеучетной численности штатных работников в этих подразделениях не отражаются в Отчете ф. № 10-ПІ.

Согласно пункту 3 Порядка представления отчетов хозобъединение, созданное в соответствии со статьей 19 Закона № 875, вместе со сводным Отчетом ф. № 10-ПІ, подготовленным с учетом данных объединения и предприятий, вошедших в его состав (далее — предприятия), представляет:

• отдельные отчеты объединения и предприятий о занятости и трудоустройстве инвалидов;
• перечень предприятий по форме, приведенной в приложении к Инструкции № 42;
• копии договоров, подтверждающих размещение на предприятии ООИ, которое входит в состав хозяйственного объединения, заказа на приобретение товаров (работ, услуг), платежных поручений по таким договорам, расчетов затрат на изготовление товаров (выполнение работ, оказание услуг), подтверждающих непосредственное изготовление товаров (выполнение работ, оказание услуг) предприятием ООИ и включение в эти расходы заработной платы инвалидов, работающих на указанном предприятии.

Если в состав хозобъединения входит предприятие, которое зарегистрировано или должно быть зарегистрировано в другом отделении ФСЗИ, то отделение ФСЗИ, которому хозобъединение представляет Отчет ф. № 10-ПІ, информирует об этом соответствующее отделение ФСЗИ.

Определение количества штатных работников
в целях выполнения норматива для трудоустройства инвалидов

Как следует из норм статей 18 – 20 Закона № 875, норматив рабочих мест для трудоустройства инвалидов должен рассчитываться работодателем исходя из среднеучетной численности (количества) штатных работников учетного состава за год.

Согласно пункту 3.1 Инструкции № 42 среднеучетное количество штатных работников учетного состава за год определяется в соответствии с Инструкцией по статистике количества работников, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 28.09.2005 г. № 286 (далее — Инструкция № 286).

Согласно разделу 2 Инструкции № 286 в учетное количество штатных работников включаются все наемные работники, заключившие письменно трудовой договор (контракт) и выполнявшие постоянную, временную или сезонную работу один день и более, а также собственники предприятия, если, кроме дохода, они получали заработную плату на этом предприятии. 

Учетное количество штатных работников рассчитывается на определенную дату отчетного периода, например, на первое или последнее число месяца, включая принятых работников и исключая выбывших в этот день. Если предприятие на определенную дату по любым причинам не работало (выходной или праздничный день, по естественным, техническим и экономическим причинам), учетное количество работников отражается по состоянию на последний день работы, предшествовавший этой дате.

В учетном количестве штатных работников за каждый календарный день учитываются лица, которые фактически работали, а также отсутствовали на работе по каким-либо причинам, то есть все работники, находящиеся в трудовых отношениях, независимо от вида трудового договора.

В соответствии с разделом 3 Инструкции № 286 среднее количество работников предприятия за период (месяц, квартал, с начала года, год) определяется как сумма следующих показателей:

• среднеучетное количество штатных работников;
• среднее количество внешних совместителей;
• среднее количество работающих по гражданско-правовым договорам.

В соответствии с пунктом 3.2 Инструкции № 286 среднеучетное количество штатных работников рассчитывается на основании ежедневных данных об учетном количестве штатных работников. Последнее за каждый день должно соответствовать данным табельного учета использования рабочего времени работников, на основании которого определяется количество работников, явившихся или не явившихся на работу.

Все категории работников (в том числе временно отсутствующие), которые включаются в среднеучетное количество штатных работников, приведены в подпунктах 2.4.1–2.5.7, 2.5.10–2.5.15 Инструкции № 286, а категории тех, которые не включаются в среднеучетное количество штатных работников, — в подпунктах 2.5.8–2.5.9, 2.6.1–2.6.7 Инструкции № 286.

В частности, в среднеучетное количество включаются штатные работники, которые фактически вышли на работу, включая тех, кто не работал из-за простоя, а также работники, принятые или переведенные по инициативе администрации на работу на неполный рабочий день (неделю) — в учетном количестве эти работники учитываются за каждый календарный день как целые единицы, включая нерабочие дни недели, обусловленные при принятии на работу.

Также в среднеучетное количество штатных работников включаются штатные работники, которые находятся в служебных командировках, направлены для выполнения работ вахтовым методом, временно переведены на работу на другое предприятие на основании договоров между субъектами хозяйствования, не явились на работу из-за болезни (в течение всего периода заболевания), выполняют государственные или общественные обязанности, направлены с отрывом от производства в учебные заведения для повышения квалификации или овладения новой профессией (специальностью), переподготовки и стажировки на другие предприятия или за границу, находятся в ежегодных (основных и дополнительных) отпусках, творческих и других оплачиваемых отпусках, предоставленных согласно законодательству, коллективному договору и трудовому договору (контракту), отпусках без сохранения заработной платы по соглашению сторон и в других случаях, предусмотренных законодательством, а также в отпусках по инициативе администрации (пп. 2.4.4, 2.4.8, 2.5.1–2.5.7 Инструкции № 286).

Не включаются в среднеучетноеколичество штатных работников работники, находящиеся в отпусках в связи с беременностью и родами или по уходу за ребенком до достижения им возраста, предусмотренного действующим законодательством или коллективным договором предприятия, включая тех, которые усыновили новорожденного ребенка непосредственно из роддома (пп. 2.5.8 – 2.5.9 Инструкции № 286), учет которых ведется отдельно (пп. 3.2.2 Инструкции № 286).⁹

Также не включаются в среднеучетноеколичество штатных работников, в частности, лица, принятые на работу по совместительству с других предприятий. При этом работник, получающий на одном предприятии две, полторы ставки, то есть оформленный по совместительству на том же предприятии, где и основное место работы (внутреннее совместительство), или менее одной ставки, в учетном количестве штатных работников учитывается как одно физическое лицо (пп. 2.6.1 Инструкции № 286).

Учитывая вышеизложенное, в выполнение норматива и в среднеучетное количество штатных работников не включаются инвалиды, являющиеся внешними совместителями.

Среднеучетное количество штатных работников за месяц исчисляется путем суммирования количества штатных работников учетного состава за каждый календарный день отчетного месяца, то есть с 1 по 30 или 31 число (для февраля — по 28 или 29 число), включая выходные, праздничные и нерабочие дни, и деления полученной суммы на число календарных дней отчетного месяца.

Количество штатных работников учетного состава за выходной, праздничный и нерабочий день принимается на уровне учетного количества работников за предшествующий рабочий день. В случае двух или более выходных или праздничных и нерабочих дней подряд количество штатных работников учетного состава за каждый из этих дней принимается на уровне количества работников учетного состава за рабочий день, предшествовавший им.

Среднеучетное количество штатных работников за год исчисляется путем суммирования среднеучетного количестваштатных работников за все месяцы работы предприятия в течение года, и деления полученной суммы на количество месяцев в этом периоде, то есть на 12.

В соответствии с пунктом 3 приложения к Инструкции № 286 округление полученного результата вычислений (в т. ч. среднеучетного количестваштатных работников за год) для отражения в формах государственных статистических наблюдений по труду до целых единиц осуществляется по правилу четной цифры, т. е.:

• если последняя значимая цифра меньше или равна 4, она отбрасывается (7,4 ≈ 7);

• если последняя значимая цифра больше или равна 6 — ближайшая слева от нее цифра увеличивается на единицу (2,6 ≈ 3);

• если последняя значимая цифра 5 — ближайшая слева от нее цифра увеличивается на единицу, если она нечетная, а четная остается без изменений (3,5 ≈ 4; 6,5 ≈ 6).

Но обращаем внимание, что при исчислении норматива для трудоустройства инвалидов, который в соответствии с частью второй статьи 19 Закона № 875 при расчетах округляется до целого значения, применяется другое правило округления, если последняя значимая цифра 5. Так, согласно пункту 3.4 Инструкции № 42 если при исчислении среднеучетного количестваштатных работников учетного состава (строка 01 в таблице Отчета ф. № 10-ПІ), среднеучетного количестваштатных работников, которым в соответствии с действующим законодательством установлена инвалидность (строка 02), и количества инвалидов, которые должны работать на рабочих местах (строка 03), отражаемых в целых единицах, возникает дробное число, его необходимо округлить до целого таким образом: если после запятой число 5 и больше, то оно округляется в сторону увеличения (например: 1,5 ≈ 2; 2,5 ≈ 3; 3,5 ≈ 4; 4,5 ≈ 5 и т. д.).¹⁰

Среднеучетное количествоштатных работников на предприятиях, работавших неполный месяц (например, на созданных или ликвидированных предприятиях либо имеющих сезонный характер производства), определяется путем деления суммы учетного количества штатных работников за все дни работы предприятия в отчетном месяце, включая выходные и праздничные и нерабочие дни за период работы, на число календарных дней в отчетном месяце. К созданным предприятиям не относятся предприятия, созданные на базе ликвидированных (реорганизованных) юридических лиц, обособленных или несамостоятельных подразделений. Предприятия, временно прекратившие работу по экономическим причинам, определяют среднеучетное количествоштатных работников в среднем за период на общих основаниях (пп. 3.2.4 Инструкции № 286).

Предприятие, работавшее неполный год (сезонный характер производства или создание после января, за исключением тех предприятий, которые вынужденно останавливали производство по инициативе администрации), среднеучетноеколичествоштатных работников за год определяет также путем суммирования указанного количества работников за все месяцы работы предприятия и деления полученной суммы на 12 (пп. 3.2.6 Инструкции № 286).¹¹

 _______________________________________________________________________________

ПРИМЕР 1

Определение среднеучетного количества штатных работников,
если предприятие отработало полный календарный год

На предприятии в течение 2019 года среднеучетное количество штатных работников составило: в январе – феврале — по 434 человека, в марте – мае — по 436 человек, в июне – августе — по 438 человек, в сентябре – декабре — по 440 человек.

Среднеучетное количество штатных работников за 2019 год:

(434 человека х 2 мес. + 436 человек х 3 мес. + 438 человек х 3 мес. + 440 человек х 4 мес) : 12 мес. = 5250 чел. : 12 мес. = 437,5 (человек)

Округление полученного результата до целых единиц дает 438 человек (согласно п. 3 приложения к Инструкции № 286 если последняя значимая цифра 5, то ближайшая слева от нее цифра увеличивается на единицу, если она нечетная: 437,5 ≈ 438).

Определяем норматив рабочих мест для трудоустройства инвалидов:

438 человек х 4% = 17,5 (человек)

После округления (согласно п. 3.4 Инструкции № 42 если после запятой число 5, то оно округляется в сторону увеличения: 17,5 ≈ 18) получаем, что норматив для трудоустройства инвалидов на предприятии в 2019 году составляет 18 человек (инвалидов).

ПРИМЕР 2

Определение среднеучетного количества штатных работников,
если предприятие отработало менее календарного года

Предприятие создано и начало работать в марте 2019 года. Среднеучетное количество штатных работников предприятия по месяцам составило: в марте — 5 человек, в апреле — 26 человек, в мае — 41 человек, в июне — 60 человек, в июле — 77 человек, в августе — 90 человек, в сентябре – 115 человек, в октябре – декабре — по 136 человек.

Среднеучетное количество штатных работников за 2019 год:

(5 человек + 26 человек + 41 человек + 60 человек + 77 человек + 90 человек + 115 человек + 136 человек х 3 мес.) : 12 мес. = 822 человека : 12 мес. = 68,5 (человек)

Округление полученного результата до целых единиц дает 68 человек (согласно п. 3 приложения к Инструкции № 286 если последняя значимая цифра 5, то ближайшая слева от нее цифра остается без изменений, если она четная).

Норматив рабочих мест для трудоустройства инвалидов составляет:

68 человек х 4% = 2,7 (человека)

Округляем полученный результат до целых единиц и получаем норматив для трудоустройства инвалидов на предприятии в 2019 году — 3 человека (инвалида).

ПРИМЕР 3

Среднеучетное количество штатных работников,
которое позволяет предприятию не трудоустраивать инвалида

На предприятии в течение 2019 года среднеучетное количество штатных работников составило: в январе – марте — по 6 человек, в апреле – июне — по 7 человек, в июле – августе — по 8 человек, в сентябре – октябре — по 9 человек, в ноябре – декабре — по 8 человек.

Среднеучетное количество штатных работников за 2019 год:

(6 человек х 3 мес. + 7 человек х 3 мес. + 8 человек х 2 мес. + 9 человек х 2 мес. + 8 человек х 2 мес.) : 12 мес. = 89 человек : 12 мес. = 7,4 (человек).

Округление полученного результата до целых единиц дает 7 человек.

Таким образом, среднеучетное количество штатных работников за 2019 год составляет 7 человек, поэтому предприятие не обязано было трудоустраивать инвалида в 2018 году и не обязано регистрироваться до 1 февраля 2020 года в ФСЗИ, а также подавать Отчет ф. № 10-ПІ за 2019 год до 1 марта 2020 года.

Однако если бы среднеучетное количество штатных работников учетного состава за 2019 год составило до округления 7,5 человек, то это число должно быть округлено по правилам до 8, и указанный показатель составил бы 8 человек. В таком случае предприятие должно было трудоустроить одного инвалида в 2019 году, зарегистрироваться до 1 февраля 2020 года в ФСЗИ и представить Отчет ф. № 10-ПІ за 2019 год до 1 марта 2020 года.

_________________________________________________________________________________________

Порядок заполнения Отчета ф. № 10-ПІ

Заполнение Отчета ф. № 10-ПІ осуществляется в соответствии с Инструкцией № 42 работодателями, у которых по основному месту работы работает 8 и более человек.

Адресная часть Отчета ф. № 10-ПІ и сетка кодов заполняются по данным справки из Единого государственного реестра предприятий и организаций Украины (ЕГРПОУ).

При заполнении раздела «Кількість працівників та фонд оплати праці» Отчета ф. № 10-ПІ в строке 01 «Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб)» отражается среднеучетное количество штатных работников учетного состава за год, которое определяется в соответствии с пунктом 3.2 Инструкции № 286 (см. выше) (п. 3.1 Инструкции № 42).

В строке 02 «з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб)» отражается среднеучетное количество штатных работников за год, которым установлена инвалидность. При этом физическое лицо, использующее наемный труд, если ему установлена инвалидность, увеличивает показатель строки 02 на 1 (п. 3.2 Инструкции № 42).

В строке 03 «Кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб)» отражается количество инвалидов — штатных работников, которые должны работать на рабочих местах, созданных работодателем, в соответствии с нормативом, установленным статьей 19 Закона № 875.

Показатель строки 03 определяется для работодателей, у которых работает от 25 человек, путем умножения показателя строки 01 на 4%, а для работодателей, у которых работает от 8 до 25 человек, он равен 1 человеку (п. 3.3 Инструкции № 42).

Как отмечалось выше, показатели в строках 01, 02 и 03 отражаются в целых единицах, при этом если при исчислении возникает дробное число, его необходимо округлить до целого (если после запятой число 5 и больше, то оно округляется в сторону увеличения).

В строке 04 «Фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн.)» отражается сумма фактических начислений за отчетный год по заработной плате штатных работников, учтенных в строке 01.

В строке 05 «Середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн.)» отражается среднегодовая заработная плата штатного работника, которая рассчитывается по формуле:

                      строка  04 х 1000

строка 05 = ________________

                            строка 01

В строке 06 «Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.)» отражается сумма денежных средств административно-хозяйственных санкций, которую должен уплатить работодатель в случае невыполнения норматива.

Для работодателей, у которых работает 15 человек и более, сумма средств административно-хозяйственных санкций составляет:

строка 06 = (строка 03 – строка 02) х строка 05

Для работодателей, у которых работает от 8 до 15 человек, сумма средств административно-хозяйственных санкций составляет:

                             строка 05

строка 06 = 1 х  __________

                                    2

ПРИМЕР 4

Исчисление показателей Отчета ф. № 10-ПІ

Среднеучетное количество штатных работников учетного состава на предприятии за 2019 год (строка 01 Отчета ф. № 10-ПІ) — 438 человек (см. пример 1). Среднеучетное количество штатных работников за 2019 год, которым установлена инвалидность (строка 02), по факту — 16 человек. Фонд оплаты труда штатных работников за 2019 год (строка 04) — 31 536 тыс. грн. Рассчитаем другие показатели для заполнения Отчета ф. № 10-ПІ.

Количество инвалидов – штатных работников, которые должны были работать на предприятии в 2019 году в соответствии с установленным нормативом (строка 03):

438 человек х 4% = 18 человек

Среднегодовая заработная плата штатного работника в 2019 году (строка 05):

31 536 х 1000 : 438 человек = 31 536 000 грн. : 438 человек = 72 000 грн.

Сумма административно-хозяйственных санкций за невыполнение норматива рабочих мест для трудоустройства инвалидов в 2019 году (строка 06):

(18 человек – 16 человек) х 72 000 грн. = 144 000 грн.

В разделе «Кількість працівників та фонд оплати праці» Отчета ф. № 10-ПІ вышеприведенные показатели отражаются предприятием следующим образом:

(Извлечение)

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік

<…>

Кількість працівників та фонд оплати праці

Назва показників	Код рядка	Фактично за рік
Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, (осіб)	01	438
з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, (осіб)	02	16
Кількість інвалідів — штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», (осіб)	03	18
Фонд оплати праці штатних працівників, (тис. грн.)	04	31 536
Середньорічна заробітна плата штатного працівника, (грн.)	05	72 000,00
Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, (грн.)	06	144 000,00

<…>

_____________________________________________________________________________

Для упрощения работы по расчету «инвалидного» норматива рассмотрим зависимость количества инвалидов, которые должны работать на рабочих местах (строка 03 Отчета ф. № 10-ПІ), от среднеучетного количества штатных работников учетного состава за год (строка 01), если последняя величина составляет от 1 до 1500 человек (см. таблицу).

Количество инвалидов, которые должны работать на предприятии,
в зависимости от среднеучетного количества штатных работников учетного состава

СКШР1	от 8 до 37	от 38 до 62	от 63 до 87	от 88 до 112	от 113 до 137	от 138 до 162	от 163 до 187	от 188 до 212	от 213 до 237	от 238 до 262	от 263 до 287	от 288 до 312
КИ2	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
СКШР1	от 313 до 337	от 338 до 362	от 363 до 387	от 388 до 412	от 413 до 437	от 438 до 462	от 463 до 487	от 488 до 512	от 513 до 537	от 538 до 562	от 563 до 587	от 588 до 612
КИ2	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24
СКШР1	от 613 до 637	от 638 до 662	от 663 до 687	от 688 до 712	от 713 до 737	от 738 до 762	от 763 до 787	от 788 до 812	от 813 до 837	от 838 до 862	от 863 до 887	от 888 до 912
КИ2	25	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36
СКШР1	от 913 до 937	от 938 до 962	от 963 до 987	от 988 до 1012	от 1013 до 1037	от 1038 до 1062	от 1063 до 1087	от 1088 до 1112	от 1113 до 1137	от 1138 до 1162	от 1163 до 1187	от 1188 до 1212
КИ2	37	38	39	40	41	42	43	44	45	46	47	48
СКШР1	от 1213 до 1237	от 1238 до 1262	от 1263 до 1287	от 1288 до 1312	от 1313 до 1337	от 1338 до 1362	от 1363 до 1387	от 1388 до 1412	от 1413 до 1437	от 1438 до 1462	от 1463 до 1487	от 1488 до 1512
КИ2	49	50	51	52	53	54	55	56	57	58	59	60

¹ СКШР — среднеучетное количество штатных работников учетного состава за год, человек.

² КИ — количество инвалидов, которые должны работать на рабочих местах в соответствии со статьей 19 Закона № 875, человек.

Ответственность за невыполнение норматива трудоустройства инвалидов

Административно-хозяйственные санкции

Согласно статье 20 Закона № 875 работодатели, у которых среднеучетное количество работающих инвалидов меньше, чем установлено нормативом, предусмотренным статьей 19 этого Закона, ежегодно уплачивают соответствующим отделениям ФСЗИ административно-хозяйственные санкции (далее — АХС), сумма которых определяется в размере средней годовой заработной платы на соответствующем предприятии, в учреждении, организации, в т. ч. предприятии, организации ООИ, у физического лица, использующего наемный труд, за каждое рабочее место, предназначенное для трудоустройства инвалида и не занятое инвалидом.

Для работодателей, у которых работает от 8 до 15 человек, размер АХС за рабочее место, предназначенное для трудоустройства инвалида и не занятое инвалидом, определяется в размере половины средней годовой заработной платы у таких работодателей.

Вышеизложенные положения об уплате АХС не распространяются на предприятия, учреждения и организации, которые полностью содержатся за счет денежных средств государственного или местных бюджетов.

В соответствии со статьей 20 Закона № 875 и Порядком уплаты предприятиями, учреждениями, организациями и физическими лицами, использующими наемный труд, суммы АХС и пени за невыполнение норматива рабочих мест для трудоустройства лиц с инвалидностью, утвержденным Постановлением № 70, работодатели самостоятельно рассчитывают согласно порядку заполнения Отчета ф. № 10-ПІ и уплачивают АХС отделениям ФСЗИ по месту их государственной регистрации на соответствующие счета до 15 апреля года, следующего за годом, в котором произошло нарушение норматива рабочих мест для трудоустройства инвалидов. При этом к правоотношениям по взысканию указанных АХС не применяются сроки, определенные статьей 250 Хозяйственного кодекса Украины (этой статьей определено, что АХС могут быть применены к субъекту хозяйствования в течение 6 месяцев со дня выявления нарушения, но не позднее чем через один год со дня нарушения этим субъектом установленных законодательными актами правил осуществления хозяйственной деятельности).

Нарушение сроков уплаты АХС влечет за собой начисление пени. Пеня исчисляется исходя из 120% годовых учетной ставки Национального банка Украины, действовавшей на момент уплаты, начисленной на полную сумму недоимки за весь ее срок.

Приказом Министерства труда и социальной политики Украины от 15.05.2007 г. № 223 утвержден Порядок начисления пени и ее уплаты (далее — Порядок № 223).

В соответствии с разделом 3 Порядка № 223 начисление пени как работодателем, так и органом контроля осуществляется со следующего дня предельного срока уплаты АХС по день уплаты включительно, то есть с 16 апреля следующего за годом, в котором произошло нарушение норматива.

В случае, когда срок уплаты АХС совпадает с выходным (праздничным) днем, то последним днем предельного срока уплаты считается первый рабочий день после выходного (праздничного) дня, а пеня начисляется, начиная со второго рабочего дня после выходного (праздничного) дня.

Начисление пени осуществляется на дату фактического погашения суммы долга (части долга) за каждый календарный день просрочки платежа. При частичном погашении долга сумма такой части определяется с учетом пени, начисленной на такую часть долга.

Однодневный размер пени при расчете округляется до второго знака после запятой в общем порядке арифметического округления. Пеня на пеню не начисляется.

Обращаем внимание, пункты 3.4 и 4 Порядка № 223 и некоторые письма ФСЗИ указывают на то, что последним днем уплаты АХС при невыполнении норматива является 15 апреля, а начисление пени в случае их неуплаты начинается с 16 апреля. Но статья 20 Закона № 875, согласно которой АХС уплачиваются до 15 апреля, дает основания утверждать, что последним днем уплаты АХС должен быть день, предшествующий 15 апреля, то есть 14 апреля (в 2020 году это вторник — рабочий день).

Статьей 20 Закона № 875 установлено, что уплату АХС и пени предприятия, учреждения, организации проводят за счет прибыли, остающейся в их распоряжении после уплаты всех налогов и сборов (обязательных платежей).

Ответственность должностных лиц

Что касается ответственности должностных лиц работодателей, то согласно части второй статьи 188-1 Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее — КоАП) невыполнение должностным лицом, пользующимся правом принимать на работу и увольнять с работы, физическим лицом, использующим наемный труд, норматива рабочих мест для трудоустройства инвалидов, непредставление ФСЗИ отчета о занятости и трудоустройстве инвалидов влекут за собой наложение штрафа от 10 до 20 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (от 170 до 340 грн.).

Обращаем внимание, что, в отличие от штрафа за невыполнение норматива, штраф за непредставление Отчета ф. № 10-ПІ налагается на должностное лицо, ответственное за представление этого Отчета.¹²

Законодавчим актом, який визначає гарантії працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — інваліди), є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII (далі — Закон № 875).

Згідно зі статтею 17 цього Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємства), а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів (далі — ФСЗІ) або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інвалідів.

Відповідно до статті 25 Закону № 875 підприємства, фізичні особи, які використовують найману працю, створюють безпечні і не шкідливі для здоров’я умови праці, вживають заходів до запобігання інвалідності та відновлення працездатності інвалідів. у разі працевлаштування інвалідам забезпечують розумне пристосування робочих місць.

Роботодавці можуть приймати на роботу інвалідів як на звичайні робочі місця, так і на спеціальні (якщо це необхідно внаслідок захворювання інваліда і визначено рекомендаціями медіко-соціальної експертної комісії). Спеціальні робочі місця створюються роботодавцями з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. Але в даний час атестація робочих місць за умовами праці для інвалідів проводиться на загальних підставах¹ відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442, і передбачає, перш за все, визначення та підтвердження права працівників на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2, щорічні додаткові відпустки і підвищену оплату праці за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, скорочений робочий тиждень, інші пільги і компенсації, передбачені законодавством.²

При дотриманні певних умов роботодавцям надається дотація на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування безробітних інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості (далі — ДСЗ). Надання такої дотації роботодавцю для покриття власних витрат здійснюється відповідно до Порядку надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1836.

Норматив для працевлаштування інвалідів та його виконання

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, (далі разом — роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.

Роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону № 875, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. друга ст. 19 Закону № 875).

Роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону № 875 (ч. третя ст. 19 Закону № 875).

Відповідно до статті 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до ДСЗ.

Роботодавці зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати ДСЗ інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати до ФСЗІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищенаведених норм Закону № 875 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання реалізації норм Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про зайнятість населення»» від 31.01.2007 р. № 70 (далі — Постанова № 70), якою затверджено кілька Порядків, що регулюють різні аспекти працевлаштування роботодавцями інвалідів, взаємовідносини роботодавців з ДСЗ та ФСЗІ.

Звертаємо увагу, що згідно з нормами статей 5 і 22 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон № 5067) ДСЗ і її територіальні органи лише сприяють працевлаштуванню інвалідів, які перебувають на обліку та зареєстровані як безробітні, сприяють їм в обранні підходящої роботи, надають роботодавцям послуги з підбору працівників, надають безкоштовно роботодавцям консультації з питань працевлаштування інвалідів. При цьому згідно з пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону № 5067 інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», віднесені до категорій осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.³

Враховуючи вищевикладене, в даний час позиція ФСЗІ⁴ така: обов’язок з працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого Законом № 875 нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів покладається виключно на роботодавців, тобто саме вони повинні самостійно здійснювати пошук і працевлаштування інвалідів. При цьому бюджетні установи теж повинні виконувати зазначений норматив (норму частини першої статті 19 Закону № 875).

Що стосується судової практики з цього питання, то Верховний Суд в своїх «свіжих» постановах⁵ виклав наступну правову позицію: якщо причини непрацевлаштування інвалідів не залежали від самого роботодавця (він інформував ДСЗ про наявність вакансій для інвалідів, створив робочі місця для інвалідів, але жоден з інвалідів до нього не звернувся з проханням працевлаштувати), то в діях роботодавця відсутній склад порушення, отже, на нього не може бути покладена відповідальність за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з обмеженими можливостями.

Виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі — норматив) вважається працевлаштування роботодавцем інвалідів, для яких це місце роботи є основним (ч. п’ята ст. 19 Закону № 875).

До виконання роботодавцями нормативу може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів (далі — ГОІ) шляхом створення господарських об’єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями ГОІ з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (ч. шоста ст. 19 Закону № 875).

Постановою № 70 затверджено Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі — Порядок зарахування), який був оновлений у 2019 році.

Відповідно до пункту 3 Порядку зарахування виконання нормативу за звітний період також може бути забезпечене шляхом виконання однієї з таких умов:

– загальна чисельність працевлаштованих інвалідів, для яких таке місце роботи є основним, на підприємствах, що входять до складу господарського об’єднання (далі — госпоб’єднання), є не меншою, ніж сума нормативів для кожного з таких підприємств;

– кількість працюючих інвалідів на підприємстві ГОІ за основним місцем роботи, що перевищує 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, що входить до складу госпоб’єднання, є більшою, ніж кількість нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів на всіх інших підприємствах, що входять до складу відповідного госпоб’єднання, згідно з установленим нормативом таких робочих місць;

– розміщення на підприємстві ГОІ, яке не входить до складу госпоб’єднання, або на підприємстві із чисельністю зайнятих інвалідів за основним місцем роботи, що становить не менше 50% середньооблікової чисельності штатних працівників, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), які безпосередньо виготовляються такими підприємствами, за умови, що сума річних витрат на оплату праці інвалідів на підприємстві, на якому розміщено замовлення, перевищує суму адміністративно-господарських санкцій, які підприємство повинне сплатити у разі невиконання нормативу.

Таким чином, виконавши одну із вищезазначених умов, роботодавець виконує норматив (в останньому випадку — не працевлаштовуючи інвалідів безпосередньо у себе).

Рішення про виконання нормативу у вищевказаних випадках роботодавцем та госпоб’єднаннями, до складу яких входять підприємства ГОІ, приймається відділенням ФСЗІ протягом 30 календарних днів після подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Реєстрація роботодавців у Фонді соціального захисту інвалідів

Відповідно до частини дев’ятої статті 19 Закону № 875 роботодавці, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях ФСЗІ за своїм місцезнаходженням (за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців).

Постановою № 70 затверджено Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (далі — Порядок реєстрації).

Згідно з пунктом 3 зазначеного Порядку роботодавці для реєстрації в ФСЗІ, яка проводиться безкоштовно, подають (надсилають рекомендованим листом) відділенню ФСЗІ заяву про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за формою, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України (далі — Мінпраці) від 14.03.2007 р. № 98 (далі — Наказ № 98), де, зокрема, зазначається кількість працюючих згідно зі штатним розкладом на момент узяття на облік, в т. ч. інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації ГОІ, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, подають (надсилають) також копію довідки про включення їх до реєстру неприбуткових установ, виданої органом державної податкової служби (далі — довідка).

Роботодавці, які мають відокремлені підрозділи, разом із заявою і копією довідки подають (надсилають) відділенню ФСЗІ відомості про такі підрозділи, а саме форму «Перелік підприємств, що ввійшли до складу господарського об’єднання, та/або відокремлених підрозділів роботодавця» (далі — Перелік підприємств та підрозділів), затверджену наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42 (далі — Наказ № 42).

Госпоб’єднання, утворені відповідно до статті 19 Закону № 875, разом із заявою і копією довідки подають:

• копію установчого договору та/або статуту госпоб’єднання;
• перелік підприємств, що увійшли до складу госпоб’єднання (тобто форму Переліку підприємств та підрозділів, затверджену Наказом № 42).

Роботодавець, який раніше був зареєстрований в ФСЗІ, але у якого змінилося найменування чи місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові чи місце реєстрації проживання фізичної особи – підприємця, подає заяву та копію довідки протягом 10 робочих днів після державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи чи зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця.

Оригінали перерахованих вище документів пред’являються під час подання заяви. У разі надсилання заяви поштою копії документів засвідчуються нотаріально.

Датою реєстрації роботодавця у відділенні ФСЗІ вважається дата подання ним вищезазначених документів, а у разі надсилання їх поштою — дата на поштовому штемпелі (п. 4 Порядку реєстрації).

Новостворені роботодавці (у тому числі підприємства, організації ГОІ), в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до 8 і більше осіб, реєструються у відділенні ФСЗІ до 1 лютого року, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих (абз. третій п. 3 Порядку реєстрації).

Таким чином, роботодавець зобов’язаний зареєструватися у відділенні ФСЗІ в період з 1 січня до 1 лютого поточного року в разі, якщо в попередньому році кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до 8 і більше осіб.⁶

Відділення ФСЗІ надсилає роботодавцю протягом 10 робочих днів після реєстрації рекомендованим листом повідомлення про його реєстрацію (довідку) за формою, затвердженою Наказом № 98.

Подання до Фонду соціального захисту інвалідів Звіту за ф. № 10-ПІ

Відповідно до частини дев’ятої статті 19 Закону № 875 роботодавці, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, щороку подають до відділення ФСЗІ звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Наказом № 42 затверджено:

– форму звіту № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (далі — Звіт ф. № 10-ПІ);

– Інструкцію щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (далі — Інструкція № 42).

Постановою № 70 затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі — Порядок подання звітів). Цей Порядок визначає процедуру подання роботодавцями, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, Звіту ф. № 10-ПІ відповідному відділенню ФСЗІ та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів — базовому центру зайнятості.

Частиною дев’ятою статті 19 Закону № 875, пунктом 2 Порядку подання звітів та пунктом 2.1 Інструкції № 42 визначено, що Звіт ф. № 10-ПІ складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню ФСЗІ.

Подання Звіту ф. № 10-ПІ в електронному вигляді законодавством не передбачено.⁷

Таким чином, Звіт ф. № 10-ПІ заповнюється в поточному році за попередній рік, тому роботодавці за 2019 рік повинні подати (надіслати поштою) до відповідних відділень ФСЗІ, в яких вони зареєстровані, зазначений Звіт до 1 березня 2020 року (тобто 29 лютого — останній день його подання).

Зауважимо, що в самій формі Звіту ф. № 10-ПІ в полі «Терміни подання» зазначено, що він подається «не пізніше 1 березня після звітного періоду». Про таку останню дату подання Звіту ф. № 10-ПІ повідомляв і ФСЗІ в деяких своїх листах⁸. Однак це не відповідає нормам пункту 2 Порядку подання звітів та пункту 2.1 Інструкції № 42, тому не рекомендуємо роботодавцям подавати цей Звіт пізніше 29 лютого в цьому році (пізніше 28 лютого в невисокосному році).

Датою надходження Звіту ф. № 10-ПІ вважається дата подання роботодавцем цього Звіту до відділення ФСЗІ, а у разі направлення його поштою — дата на поштовому штемпелі (п. 2 Порядку подання звітів).

Якщо роботодавець не зареєстрований у відповідному відділенні ФСЗІ, але подає Звіт ф. № 10-ПІ за звітний рік, то він може зареєструватися в цей же день безпосередньо перед поданням Звіту (лист ФСЗІ від 03.08.2009 р. № 1/6-377/06).

Роботодавці, які мають відокремлені підрозділи або належать до госпоб’єднань, створених відповідно до статті 19 Закону № 875, заповнюють зведений Звіт ф. № 10-ПІ (п. 1.2 Інструкції № 42).

Роботодавці, які мають відокремлені підрозділи, належать до числа роботодавців, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, чи госпоб’єднань, створених відповідно до статті 19 Закону № 875, разом зі Звітом ф. № 10-ПІ надають до відділення ФСЗІ за місцем їх державної реєстрації документи, визначені Порядком подання звітів, а також перелік підприємств, що входять до їх складу, за формою згідно з додатком до Інструкції № 42 (п. 1.3 Інструкції № 42).

Роботодавець, який має відокремлені підрозділи, подає Звіт ф. № 10-ПІ, підготовлений з урахуванням даних цих підрозділів. У разі зміни їх кількості роботодавець разом із Звітом ф. № 10-ПІ подає відомості про такі підрозділи за формою, наведеною в додатку до Інструкції № 42 (п. 3 Порядку подання звітів).

Зауважимо, що роботодавець, який має відокремлені підрозділи, самостійно визначає, де будуть працевлаштовані інваліди: на головному підприємстві або у відокремлених підрозділах. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів поширюється на підприємство в цілому, а не на кожний підрозділ окремо. Якщо роботодавець має відокремлені підрозділи за кордоном, то у відомостях про ці підрозділи слід вказати відповідні країни і кількість таких підрозділів. Однак відомості про середньооблікову чисельність штатних працівників в цих підрозділах не відображаються у Звіті ф. № 10-ПІ.

Згідно з пунктом 3 Порядку подання звітів госпоб’єднання, створене відповідно до статті 19 Закону № 875, разом зі зведеним Звітом ф. № 10-ПІ, підготовленим з урахуванням даних об’єднання та підприємств, що увійшли до його складу (далі — підприємства), подає:

• окремі звіти об’єднання та підприємств про зайнятість і працевлаштування інвалідів;
• перелік підприємств за формою, наведеною у додатку до Інструкції № 42;
• копії договорів, що підтверджують розміщення на підприємстві ГОІ, яке входить до складу госпоб’єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг), платіжних доручень за такими договорами, розрахунків витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством ГОІ та включення до цих витрат заробітної плати інвалідів, які працюють на зазначеному підприємстві.

Якщо до складу госпоб’єднання входить підприємство, яке зареєстроване або повинно бути зареєстроване в іншому відділенні ФСЗІ, то відділення ФСЗІ, якому госпоб’єднання подає Звіт ф. № 10-ПІ, інформує про це відповідне відділення ФСЗІ.

Визначення кількості штатних працівників з метою виконання нормативу для працевлаштування інвалідів

Як випливає з норм статей 18 – 20 Закону № 875, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів повинен розраховуватися роботодавцем виходячи з середньооблікової чисельності (кількості) штатних працівників облікового складу за рік.

Згідно з пунктом 3.1 Інструкції № 42 середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286 (далі — Інструкція № 286).

Відповідно до розділу 2 Інструкції № 286 в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день. Якщо підприємство на певну дату з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається за станом на останній день роботи, що передував цій даті.

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

Згідно з розділом 3 Інструкції № 286 середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників:

• середньооблікова кількість штатних працівників;
• середня кількість зовнішніх сумісників;
• середня кількість працюючих за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції № 286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийняття, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з’явились або не з’явились на роботу.

Всі категорії працівників (в тому числі тимчасово відсутні), які включаються до середньооблікової кількості штатних працівників, наведені в підпунктах 2.4.1–2.5.7, 2.5.10–2.5.15 Інструкції № 286, а категорії тих, які не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників, — в підпунктах 2.5.8–2.5.9, 2.6.1–2.6.7 Інструкції № 286.

Зокрема, до середньооблікової кількості включаються штатні працівники, які фактично вийшли на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою, а також працівники, прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день (тиждень) — в обліковій кількості ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, обумовлені при прийнятті на роботу. Але до працівників, прийнятих та переведених на роботу на неповний робочий день (тиждень), не належать ті категорії працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, зокрема: працівники, молодші 18 років; зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці; жінки, яким надані додаткові перерви у роботі для годування дитини, інші категорії працівників.

Також до середньооблікової кількості штатних працівників включаються штатні працівники, які перебувають у службових відрядженнях (включаючи закордонні), направлені для виконання робіт вахтовим методом, тимчасово переведені на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб’єктами господарювання, які не з’явились на роботу через хворобу (протягом всього періоду захворювання до повернення на роботу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття через інвалідність), виконують державні або громадські обов’язки, направлені з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон, перебувають у щорічних (основних і додаткових) відпустках, творчих та інших оплачуваних відпустках, наданих відповідно до законодавства, колективного договору та трудового договору (контракту), відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації; іноземні громадяни, які оформлені згідно з національним законодавством (пп. 2.4.4, 2.4.8, 2.4.10, 2.5.1–2.5.7 Інструкції № 286).

Не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників працівники, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (пп. 2.5 .8 – 2.5.9 Інструкції № 286), облік яких ведеться окремо (пп. 3.2.2 Інструкції № 286).⁹

Також не включаються до середньооблікової кількості штатних працівників, зокрема, особи, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. При цьому працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому ж підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа (пп. 2.6.1 Інструкції № 286).

Враховуючи вищевикладене, до виконання нормативу і до середньооблікової кількості штатних працівників не включаються інваліди, які є зовнішніми сумісниками.

Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого — по 28 або 29 число), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів поспіль кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

Середньооблікова кількість штатних працівників за рік обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства протягом року, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто на 12.

Згідно з пунктом 3 додатка до Інструкції № 286 округлення отриманого результату обчислень (в т. ч. середньооблікової кількості штатних працівників за рік) для відображення у формах державних статистичних спостережень з праці до цілих одиниць здійснюється за правилом парної цифри, тобто:

• якщо остання значуща цифра менше або дорівнює 4, вона відкидається (7,4 ≈ 7);

• якщо остання значуща цифра більше або дорівнює 6 — найближча зліва від неї цифра збільшується на одиницю (2,6 ≈ 3);

• якщо остання значуща цифра 5 — найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін (3,5 ≈ 4; 6,5 ≈ 6).

Водночас звертаємо увагу, що при обчисленні нормативу для працевлаштування інвалідів, який відповідно до частини другої статті 19 Закону № 875 при розрахунках округлюється до цілого значення, застосовується інше правило округлення, якщо остання значуща цифра 5. Так, згідно з пунктом 3.4 Інструкції № 42 якщо при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01 в таблиці Звіту ф. № 10-ПІ), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), що відображаються в цілих одиницях, виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого таким чином: якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення (наприклад: 1,5 ≈ 2, 2,5 ≈ 3; 3,5 ≈ 4; 4,5 ≈ 5 і т. д.).¹⁰

Середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на створених або ліквідованих підприємствах, таких, що мають сезонний характер виробництва), визначається шляхом ділення суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові і неробочі дні за період роботи, на число календарних днів у звітному місяці. До створених підприємств не належать підприємства, створені на базі ліквідованих (реорганізованих) юридичних осіб, відокремлених або несамостійних підрозділів. Підприємства, які тимчасово припинили роботу з економічних причин, визначають середньооблікову кількість штатних працівників у середньому за період на загальних підставах (пп. 3.2.4 Інструкції № 286).

Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12 (пп. 3.2.6 Інструкції № 286).¹¹

_______________________________________________________________________________

ПРИКЛАД 1

Визначення середньооблікової кількості штатних працівників,
якщо підприємство відпрацювало повний календарний рік

На підприємстві протягом 2019 року середньооблікова кількість штатних працівників становила: в січні – лютому — по 434 особи, в березні – травні — по 436 осіб, в червні – серпні — по 438 осіб, у вересні – грудні — по 440 осіб.

Середньооблікова кількість штатних працівників за 2019 рік:

(434 особи х 2 міс. + 436 осіб х 3 міс. + 438 осіб х 3 міс. + 440 осіб х 4 міс) : 12 міс. = 5250 осіб : 12 міс. = 437,5 (осіб)

Округлення отриманого результату до цілих одиниць дає 438 осіб (згідно з пунктом 3 додатка до Інструкції № 286 якщо остання значуща цифра 5, то найближча зліва від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна: 437,5 ≈ 438).

Визначаємо норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів:

438 осіб х 4% = 17,5 (осіб)

Після округлення (згідно з пунктом 3.4 Інструкції № 42 якщо після коми число 5, то воно округлюється в бік збільшення: 17,5 ≈ 18) отримуємо, що норматив для працевлаштування інвалідів на підприємстві у 2019 році становить 18 осіб (інвалідів).

ПРИКЛАД 2

Визначення середньооблікової кількості штатних працівників,
якщо підприємство відпрацювало менше календарного року

Підприємство створено і почало працювати в березні 2019 року. Середньооблікова кількість штатних працівників підприємства по місяцях становила: в березні — 5 осіб, в квітні — 26 осіб, в травні — 41 особа, в червні — 60 осіб, в липні — 77 осіб, в серпні — 90 осіб, у вересні — 115 осіб, в жовтні – грудні — по 136 осіб.

Середньооблікова кількість штатних працівників за 2019 рік:

(5 осіб + 26 осіб + 41 особа + 60 осіб + 77 осіб + 90 осіб + 115 осіб + 136 осіб х 3 міс.) : 12 міс. = 822 особи : 12 міс. = 68,5 (осіб)

Округлення отриманого результату до цілих одиниць дає 68 осіб (згідно з пунктом 3 додатка до Інструкції № 286 якщо остання значуща цифра 5, то найближча зліва від неї цифра залишається без змін, якщо вона парна).

Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить:

68 осіб х 4% = 2,7 (особи)

Округлюємо отриманий результат до цілих одиниць і отримуємо норматив для працевлаштування інвалідів на підприємстві у 2019 році — 3 особи (інваліда).

ПРИКЛАД 3

Середньооблікова кількість штатних працівників,
яке дозволяє підприємству не працевлаштовувати інваліда

На підприємстві протягом 2019 року середньооблікова кількість штатних працівників становила: в січні – березні — по 6 осіб, в квітні – червні — по 7 осіб, в липні – серпні — по 8 осіб, у вересні – жовтні — по 9 осіб, в листопаді – грудні — по 8 осіб.

Середньооблікова кількість штатних працівників за 2019 рік:

(6 осіб х 3 міс. + 7 осіб х 3 міс. + 8 осіб х 2 міс. + 9 осіб х 2 міс. + 8 осіб х 2 міс.) : 12 міс. = 89 : 12 = 7,4 (осіб).

Округлення отриманого результату до цілих одиниць дає 7 осіб.

Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників за 2019 рік становить 7 осіб, тому підприємство не зобов’язане було працевлаштовувати інваліда у 2019 році і не зобов’язане реєструватися до 1 лютого 2020 року в ФСЗІ та подавати Звіт ф. № 10-ПІ за 2019 рік до 1 березня 2020 року.

Однак якби середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2019 рік становила до округлення 7,5 осіб, то це число має бути округлено за правилами до 8, і вказаний показник склав би 8 осіб. У такому випадку підприємство повинно було працевлаштувати одного інваліда у 2019 році, зареєструватися до 1 лютого 2020 року в ФСЗІ і подати Звіт ф. № 10-ПІ за 2019 рік до 1 березня 2020 року.

_________________________________________________________________________________________

Порядок заповнення Звіту ф. № 10-ПІ

Заповнення Звіту ф. № 10-ПІ здійснюється відповідно до Інструкції № 42 роботодавцями, у яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб. Роботодавці, які мають відокремлені підрозділи, заповнюють зведений Звіт ф. № 10-ПІ.

Адресна частина Звіту ф. № 10-ПІ і сітка кодів заповнюються за даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

При заповненні розділу «Кількість працівників та фонд оплати праці» Звіту ф. № 10-ПІ в рядку 01 «Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб)» відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції № 286 (див. вище) (п. 3.1 Інструкції № 42).

У рядку 02 «з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб)» відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким встановлена інвалідність. При цьому фізична особа, яка використовує найману працю, якщо їй встановлена інвалідність, збільшує показник рядка 02 на одиницю (п. 3.2 Інструкції № 42).

У рядку 03 «Кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб)» відображається кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу, встановленого статтею 19 Закону № 875.

Показник рядка 03 визначається для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4%, а для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, він дорівнює 1 особі (п. 3.3 Інструкції № 42).

Як зазначалося вище, показники в рядках 01, 02 і 03 відображаються в цілих одиницях, при цьому якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

У рядку 04 «Фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн.)» відображається сума фактичних нарахувань за звітний рік за заробітною платою штатних працівників, урахованих у рядку 01.

У рядку 05 «Середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн.)» відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, яка розраховується за формулою

                     рядок 04 х 1000 

рядок 05 = ——————————- 

                          рядок 01 

У рядку 06 «Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн.)» відображається сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити роботодавець у разі невиконання нормативу.

Для роботодавців, у яких працює 15 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій дорівнює

рядок 06 = (рядок 03 – рядок 02) х рядок 05

Для роботодавців, у яких працює від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій дорівнює:

                                рядок 05 

рядок 06 = 1 х      ——————– 

                                       2

ПРИКЛАД 4

Обчислення показників Звіту ф. № 10-ПІ

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2019 рік (рядок 01 Звіту ф. № 10-ПІ) — 438 осіб (див. приклад 1). Середньооблікова кількість штатних працівників за 2019 рік, яким встановлено інвалідність (рядок 02), за фактом — 16 осіб. Фонд оплати праці штатних працівників за 2019 рік (рядок 04) — 31 536 тис. грн. Розрахуємо інші показники для заповнення Звіту ф. № 10-ПІ.

Кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні були працювати на підприємстві в 2019 році відповідно до встановленого нормативу (рядок 03):

438 осіб х 4% = 18 осіб

Середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2019 році (рядок 05):

31 536 х 1000 : 438 осіб = 31 536 000 грн. : 438 осіб = 72 000 грн.

Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2019 році (рядок 06):

(18 осіб – 16 осіб) х 72 000 грн. = 144 000 грн.

У розділі «Кількість працівників та фонд оплати праці» Звіту ф. № 10-ПІ вишенаведені показники відображаються підприємством наступним чином:

(Витяг)

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік

<…>

Кількість працівників та фонд оплати праці

Назва показників	Код рядка	Фактично за рік
Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, (осіб)	01	438
з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, (осіб)	02	16
Кількість інвалідів — штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», (осіб)	03	18
Фонд оплати праці штатних працівників, (тис. грн.)	04	31 536
Середньорічна заробітна плата штатного працівника, (грн.)	05	72 000,00
Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, (грн.)	06	144 000,00

<…>

_____________________________________________________________________________

Для спрощення роботи з розрахунку «інвалідного» нормативу розглянемо залежність кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03 Звіту ф. № 10-ПІ), від середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік (рядок 01), якщо остання величина становить від 1 до 1500 осіб (див. таблицю).

Кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві,
залежно від середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу

СКШП1	от 8 до 37	от 38 до 62	от 63 до 87	от 88 до 112	от 113 до 137	от 138 до 162	от 163 до 187	от 188 до 212	от 213 до 237	от 238 до 262	от 263 до 287	от 288 до 312
КІ2	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
СКШП1	от 313 до 337	от 338 до 362	от 363 до 387	от 388 до 412	от 413 до 437	от 438 до 462	от 463 до 487	от 488 до 512	от 513 до 537	от 538 до 562	от 563 до 587	от 588 до 612
КІ2	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24
СКШП1	от 613 до 637	от 638 до 662	от 663 до 687	от 688 до 712	от 713 до 737	от 738 до 762	от 763 до 787	от 788 до 812	от 813 до 837	от 838 до 862	от 863 до 887	от 888 до 912
КІ2	25	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36
СКШП1	от 913 до 937	от 938 до 962	от 963 до 987	от 988 до 1012	от 1013 до 1037	от 1038 до 1062	от 1063 до 1087	от 1088 до 1112	от 1113 до 1137	от 1138 до 1162	от 1163 до 1187	от 1188 до 1212
КІ2	37	38	39	40	41	42	43	44	45	46	47	48
СКШП1	от 1213 до 1237	от 1238 до 1262	от 1263 до 1287	от 1288 до 1312	от 1313 до 1337	от 1338 до 1362	от 1363 до 1387	от 1388 до 1412	от 1413 до 1437	от 1438 до 1462	от 1463 до 1487	от 1488 до 1512
КІ2	49	50	51	52	53	54	55	56	57	58	59	60

¹ СКШП — середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, осіб.

² КІ — кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до статті 19 Закону № 875, осіб.

Відповідальність за невиконання нормативу для працевлаштування інвалідів

Згідно зі статтею 20 Закону № 875 роботодавці, у яких середньооблікова кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням ФСЗІ адміністративно-господарські санкції (далі — АГС), сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, в т. ч. підприємстві, організації ГОІ, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для роботодавців, у яких працює від 8 до 15 осіб, розмір АГС за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати у таких роботодавців.

Вищенаведені положення про сплату АГС не поширюються на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 20 Закону № 875 та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого Постановою № 70, роботодавці самостійно розраховують згідно з порядком заповнення Звіту ф. № 10-ПІ і сплачують АГС відділенням ФСЗІ за місцем їх державної реєстрації на відповідні рахунки до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. При цьому до правовідносин із стягнення АГС не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (цією статтею визначено, що АГС можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через 1 рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності).

Порушення термінів сплати АГС тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 р. № 223 затверджено Порядок нарахування пені та її сплати (далі — Порядок № 223).

Відповідно до розділу 3 Порядку № 223 нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати АГС по день сплати включно, тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу.

У випадку, коли строк сплати АГС збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня, а пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового) дня.

Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу.

Одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення. Пеня на пеню не нараховується.

Звертаємо увагу, що пункти 3.4 та 4 Порядку № 223 і деякі листи ФСЗІ вказують на те, що останнім днем сплати АГС при невиконанні нормативу є 15 квітня, а нарахування пені в разі їх несплати починається з 16 квітня. Але стаття 20 Закону № 875, згідно з якою АГС сплачуються до 15 квітня, дає підстави стверджувати, що останнім днем сплати АГС повинен бути день, що передує 15 квітня, тобто 14 квітня (у 2020 році це вівторок — робочий день).

Статтею 20 Закону № 875 встановлено, що сплату АГС і пені роботодавці проводять за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).

У разі несплати АГС або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно роботодавця.

Вважається, що підприємство, яке подало Звіт ф. № 10-ПІ до відділення ФСЗІ і самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося невиконання «інвалідного» нормативу, сплатило АГС, вимоги статті 20 Закону № 875 виконало.¹²

Що стосується відповідальності посадових осіб роботодавців, то згідно з частиною другою статті 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання до ФСЗІ звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн.).

Зауважимо, що на відміну від штрафу за невиконання нормативу, штраф за неподання Звіту ф. № 10-ПІ накладається на посадову особу, відповідальну за подання цього Звіту.

Протокол про вищенаведені адміністративні правопорушення, який є підставою для звернення до суду, відповідно до статті 255 КпАП складають уповноважені посадові особи органів Державної служби України з питань праці.¹³