Продолжающаяся вооруженная агрессия против Украины выявила много пробелов в отечественном законодательстве, один из которых касается бронирования работников-военнообязанных. В конце ноября 2022 года был принят Закон Украины, а в конце января 2023 года — постановление Кабинета Министров Украины, которыми наконец-то урегулированы многие вопросы бронирования военнообязанных. Какие теперь предприятия могут бронировать своих работников? На какой период может быть предоставлена отсрочка работникам от призыва на военную службу? Какие документы и кому подаются работодателями для бронирования работников? Какой государственный орган принимает решение о бронировании военнообязанных? Какой документ подтверждает предоставление военнообязанному отсрочки? Как предприятие должно отчитываться о забронированных работниках? По каким критериям определяются предприятия, которые являются критически важными для функционирования экономики страны в особый период в целях бронирования военнообязанных?Триваюча збройна агресія проти України виявила багато прогалин у вітчизняному законодавстві, одна з яких стосується бронювання працівників-військовозобов’язаних. Наприкінці листопада 2022 року був прийнятий Закон України, а наприкінці січня 2023 року — постанова Кабінету Міністрів України, якими нарешті врегульовано багато питань бронювання військовозобов’язаних. Які тепер підприємства мають право бронювати своїх працівників? На який період може бути надана працівникам відстрочка від призову на військову службу? Які документи і кому подаються роботодавцями для бронювання працівників? Який державний орган приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних? Який документ підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки? Як підприємство має звітувати про заброньованих працівників? За якими критеріями визначаються підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки країни в особливий період для цілей бронювання військовозобов’язаних?
Бронирование работников во время военного положенияБронювання працівників під час воєнного стану
Защита Отечества, независимости и территориальной целостности Украины — конституционная обязанность граждан Украины. Это определено частью 1 статьи 1 Закона Украины «О воинской обязанности и военной службе» от 25.03.92 № 2232-ХІІ (далее — Закон № 2232).
В случае вооруженной агрессии против Украины Президент Украины принимает решение об общей или частичной мобилизации, введении военного положения в Украине или отдельных ее местностях, применении Вооруженных Сил Украины, других военных формирований, образованных в соответствии с законами Украины (ст. 4 Закона Украины «Об обороне Украины» от 06.12.91 № 1932-XII).
В связи с вооруженной агрессией Российской Федерации против Украины Указами Президента Украины с 24 февраля 2022 года в нашей стране введено военное положение и объявлена общая мобилизация, которые периодически продлевались Указами Президента Украины и в настоящее время продлены до 20 мая 2023 года.
Объявление общей мобилизации предусматривает дополнительный призыв на военную службу военнообязанных, то есть лиц, которые пребывают в запасе для комплектования Вооруженных Сил Украины и других военных формирований на особый период, а также для выполнения работ по обеспечению обороны государства (ч. 9 ст. 1 Закона № 2232).
Поскольку любая война между государствами предусматривает не только ведение боевых действий, но и соперничество экономик, для нашего государства крайне важно, чтобы в условиях войны отечественные предприятия продолжали работать и обеспечивали всем необходимым Вооруженные Силы Украины. Именно поэтому законодательством предусмотрено бронирование военнообязанных.
В соответствии со статьей 24 Закона Украины «О мобилизационной подготовке и мобилизации» от 21.10.93 № 3543-XII (далее — Закон о мобилизации) бронирование военнообязанных, пребывающих в запасе, осуществляется в мирное и в военное время с целью обеспечения функционирования органов государственной власти, других государственных органов, органов местного самоуправления, а также предприятий, учреждений и организаций в особый период.
Продолжительное время статьей 25 Закона о мобилизации было предусмотрено, что бронированию подлежат военнообязанные, работающие в органах государственной власти, других государственных органах, органах местного самоуправления и на предприятиях, в учреждениях и организациях, которым установлены мобилизационные задания (заказы), в случае если это необходимо для обеспечения функционирования указанных органов и выполнения мобилизационных заданий (заказов). Такие военнообязанные не подлежат принятию на службу в военном резерве.
Однако 30 ноября 2022 года вступил в силу Закон Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О мобилизационной подготовке и мобилизации» относительно бронирования военнообязанных на период мобилизации и на военное время» от 04.11.2022 № 2732-IX, которым статья 25 Закона о мобилизации изложена в следующей новой редакции:
«Статья 25. Организация и порядок бронирования военнообязанных
1. Бронированию подлежат военнообязанные, которые работают:
1) в органах государственной власти, других государственных органах, органах местного самоуправления, в случае если это необходимо для обеспечения функционирования указанных органов;
2) на предприятиях, в учреждениях и организациях, которым установлены мобилизационные задания (заказы), в случае если это необходимо для выполнения установленных мобилизационных заданий (заказов);
3) на предприятиях, в учреждениях и организациях, осуществляющих производство товаров, выполнение работ и предоставление услуг, необходимых для обеспечения потребностей Вооруженных Сил Украины, других военных формирований;
4) на предприятиях, в учреждениях и организациях, которые являются критически важными для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности населения в особый период. Критерии и порядок, по которым осуществляется определение предприятий, учреждений и организаций, которые являются критически важными для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности населения в особый период, устанавливаются Кабинетом Министров Украины.
2. Военнообязанные, указанные в части первой этой статьи, не подлежат принятию на службу в военном резерве.
3. Порядок и организация бронирования, перечни должностей и профессий военнообязанных, подлежащих бронированию на период мобилизации и на военное время, определяются этим Законом, актами Президента Украины и Кабинета Министров Украины. Во время действия военного положения бронирование военнообязанных может также осуществляться по списку военнообязанных, поданному в установленном Кабинетом Министров Украины порядке соответствующим органом государственной власти, другим государственным органом, органом местного самоуправления, предприятием, учреждением, организацией, указанными в части первой этой статьи».
Во исполнение вышеприведенных норм статьи 25 Закона о мобилизации Кабинетом Министров Украины принято постановление «Некоторые вопросы реализации положений Закона Украины «О мобилизационной подготовке и мобилизации» относительно бронирования военнообязанных на период мобилизации и на военное время» от 27.01.2023 № 76 (далее — Постановление № 76), которое вступило в силу 31 января 2023 года.
Постановлением № 76 утверждены:
– Порядок бронирования военнообязанных по списку военнообязанных во время действия военного положения (далее — Порядок бронирования). Этот Порядок, кроме текстовой части, содержит также 8 приложений, в которых приведены формы различных документов, составляемых субъектами для реализации его норм (в частности, список военнообязанных, которые предлагаются к бронированию на период мобилизации и на военное время; справка о количестве военнообязанных, работающих в соответствующем органе, на предприятии, в учреждении, организации; выписка из приказа Минэкономики о бронировании военнообязанного);
Одновременно Постановлением № 76 отменено постановление Кабинета Министров Украины «Некоторые вопросы бронирования военнообязанных в условиях правового режима военного положения» от 03.03.2022 № 194 (далее — Постановление № 194), которым ранее были установлены порядок бронирования военнообязанных в условиях правового режима военного положения органами государственной власти, другими государственными органами, а также предприятиями, учреждениями, организациями, удовлетворяющими потребности Вооруженных Сил, других военных формирований, населения и форма предложения по бронированию военнообязанных.
Предприятия, имеющие право на бронирование работников
Как отмечалось выше, до 30 ноября 2022 года статьей 25 Закона о мобилизации предусматривалось бронирование военнообязанных только на предприятиях, в учреждениях и организациях, которым установлены мобилизационные задания (заказы), в случае, если это необходимо для выполнения мобилизационных заданий (заказов).
С 30 ноября 2022 года статьей 25 Закона о мобилизации, а с 31 января 2023 года и Порядком бронирования значительно увеличен перечень предприятий, которые могут забронировать на период мобилизации и на военное время своих работников.
Так, в соответствии с пунктом 1 Порядка бронирования этот Порядок определяет механизм бронирования во время действия военного положения военнообязанных по спискам военнообязанных, которые предлагаются к бронированию на период мобилизации и на военное время, которые работают:
– в органах государственной власти, других государственных органах (далее вместе — государственные органы), органах местного самоуправления, в случае если это необходимо для обеспечения функционирования указанных органов;
– на предприятиях, в учреждениях и организациях (далее — предприятия), которым установлены мобилизационные задания (заказы), в случае, если это необходимо для выполнения установленных мобилизационных заданий (заказов);
– на предприятиях, в учреждениях и организациях (далее — предприятия), осуществляющих производство товаров, выполнение работ и предоставление услуг, необходимых для обеспечения потребностей Вооруженных Сил, других военных формирований;
– на предприятиях, в учреждениях и организациях (далее — предприятия), которые являются критически важными для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности населения в особый период.
На предприятиях, указанных в абзацах третьем – пятом пункта 1 Порядка бронирования, военнообязанные руководители указанных предприятий и их заместители, а также работники предприятий топливно-энергетического комплекса, перечень которых утверждается Министерством энергетики Украины (далее — Минэнерго), подлежат бронированию независимо от воинского звания, возраста и военно-учетной специальности (п.п. 6, 7, 8 Порядка бронирования).
Срок действия бронирования (отсрочки) работников
Пунктом 2 Порядка бронирования установлено, что бронирование военнообязанных, указанных в пункте 1 этого Порядка, осуществляется согласно решению Министерства экономики Украины (далее — Минэкономики) по спискам военнообязанных, которые предлагаются к бронированию на период мобилизации и на военное время, согласованным Генеральным штабом Вооруженных Сил (военнообязанных, состоящих на воинском учете в Службе безопасности Украины (далее — СБУ), Службе внешней разведки (далее — СВР), — по спискам, согласованным СБУ, СВР).
Забронированным военнообязанным предоставляется отсрочка от призыва на военную службу во время мобилизации (далее — отсрочка).
В решении Минэкономики указывается срок действия отсрочки, который не может превышать:
– срока проведения мобилизации — для военнообязанных, указанных в абзаце втором пункта 1 Порядка бронирования (т. е. для военнообязанных, работающих в государственных органах);
– 6 месяцев — для военнообязанных, указанных в абзацах третьем – пятом пункта 1 Порядка бронирования (то есть для военнообязанных, работающих на предприятиях).
Пунктом 2 Постановления № 76 установлено, что:
– отсрочки от призыва на военную службу во время мобилизации, которые были предоставлены военнообязанным решениями Минэкономики до вступления в силу этого Постановления (т. е. до 31 января 2023 года), действуют в течение срока, на который они предоставлены;
– аннулирование отсрочек, указанных в абзаце втором этого пункта, осуществляется в случаях и порядке, определенных пунктом 12 Порядка бронирования, утвержденного этим Постановлением (см. ниже).
Напомним, что до 31 января 2023 года пунктом 3 Постановления № 194 было предусмотрено, что в решении Минэкономики указывается срок действия отсрочки от призыва на военную службу во время мобилизации, который не может превышать 6 месяцев, при этом срок действия отсрочки может быть продлен на срок до 2 месяцев на основании обоснованного представления органа государственной власти, другого государственного органа, не требующего согласования Министерством обороны.
Кроме того, постановлением Кабинета Министров Украины «О продлении сроков действия отсрочок от призыва на военную службу во время мобилизации» от 04.11.2022 № 1259, в которое дважды вносились изменения постановлениями Кабинета Министров Украины от 02.12.2022 № 1345 и от 30.12.2022 № 1480, установлено, что сроки действия отсрочек от призыва на военную службу во время мобилизации, предоставленных военнообязанным соответствующими решениями Минэкономики согласно Постановлению № 194, которые не закончились на день вступления в силу этого постановления (т. е. не закончились по состоянию на 10.11.2022), продлеваются автоматически на три месяца.
Сейчас на большинстве предприятий, получивших отсрочку для своих работников-военнообязанных после объявления мобилизации (в частности, в марте 2022 года или позднее), в феврале 2023 года истекают сроки действия отсрочки, поэтому возможна ситуация, что такие предприятия не успеют получить новую отсрочку для своих работников уже по нормам Постановления № 76 и Порядка бронирования, а указанные работники получат повестки. Для предотвращения их призыва на военную службу работодателям необходимо оперативно подать пакет документов (о них ниже), а уполномоченным государственным органам — оперативно их рассмотреть, чтобы не пришлось останавливать работу предприятия из-за нехватки квалифицированных кадров.
Заметим, что в отличие от Постановления № 194, Постановление № 76 и Порядок бронирования не содержат норм о возможности продления срока действия отсрочки, предоставленной на 6 месяцев, на определенное количество месяцев по решению Минэкономики, поэтому, скорее всего, по истечении 6-месячного срока отсрочки для работников-военнообязанных, их работодателям необходимо будет получать для них новую отсрочку на 6 месяцев.
Документы, подаваемые работодателями для бронирования работников
Для предприятий, указанных в абзацах третьем – пятом пункта 1 Порядка бронирования, общими являются следующие нормы пунктов 6 – 8 этого Порядка:
– список военнообязанных, которые предлагаются к бронированию на период мобилизации и на военное время (далее — список), подается предприятием в соответствующий орган по форме согласно приложению 1 в бумажной и/или электронной форме вместе с соответствующим обоснованием и справкой о количестве военнообязанных по форме согласно приложению 2;
– количество военнообязанных, подлежащих бронированию, должно составлять 50% количества военнообязанных предприятия на дату подачи списка. При наличии обоснованной необходимости количество военнообязанных, подлежащих бронированию, может превышать 50% количества военнообязанных предприятия на дату подачи списка;
– к предприятиям топливно-энергетического комплекса, перечень которых утверждается Минэнерго, не применяются вышеуказанные ограничения по количеству военнообязанных, подлежащих бронированию.
Согласно разъяснению представителя Минэкономики при определении общего количества военнообязанных предприятия, от которого исчисляется 50% количества военнообязанных для бронирования, работники предприятия, которые уже были мобилизованы ранее, на этапе формирования списка не засчитываются в общее количество военнообязанных работников предприятия, но военнообязанные женщины, мобилизация которых добровольна, должны быть учтены в общем количестве военнообязанных. Включение в список работников, имеющих дефицитную военно-учетную специальность, не запрещается, но это повышает риск получения несогласования Генеральным штабом Вооруженных Сил (СБУ, СВР) бронирования таких работников или списка в целом.
В соответствии с пунктом 6 Порядка бронирования предприятия, которым установлены мобилизационные задания (заказы), подают список в государственный орган, установивший (доведший) мобилизационные задания (заказы).
В обосновании к списку указываются:
– дата принятия и номер акта Кабинета Министров Украины, решения центрального или местного государственного органа об установлении (доведении) мобилизационного задания (заказа) предприятию, дата и номер заключенного договора (контракта) на выполнение предприятием мобилизационного задания (заказа);
– информация о соответствии учетных данных военнообязанных, указанных в списке, их военно-учетным документам.
Государственный орган, установивший (доведший) мобилизационное задание (заказ), проводит проверку полноты заполнения списка, наличия предоставленного к нему обоснования, а также соблюдения требований по количеству военнообязанных, подлежащих бронированию, и подает его на согласование Генеральному штабу Вооруженных Сил (СБУ, СВР).
Согласно пункту 7 Порядка бронирования предприятия, осуществляющие производство товаров, выполнение работ и предоставление услуг, необходимых для обеспечения потребностей Вооруженных Сил, других военных формирований, подают список в центральные органы исполнительной власти, осуществляющие руководство Вооруженными Силами, другими военными формированиями, образованными в соответствии с законами Украины, в интересах которых они осуществляют производство товаров, выполняют работы, предоставляют услуги или в Минстратегпром.
В обосновании к списку указывается информация о:
– производстве товаров, выполнении работ и предоставлении услуг для обеспечения потребностей Вооруженных Сил, других военных формирований, дате и номере заключенного государственного контракта (договора) на поставку товаров, выполнение работ и предоставление услуг, необходимых для обеспечения потребностей Вооруженных Сил, других военных формирований;
– соответствии учетных данных военнообязанных, указанных в списке, их военно-учетным документам.
Центральные органы исполнительной власти, осуществляющие руководство Вооруженными Силами, другими военными формированиями, образованными в соответствии с законами Украины, или Минстратегпром проводят проверку полноты заполнения списка, наличия предоставленного к нему обоснования, а также соблюдения требований по количеству военнообязанных, подлежащих бронированию, и подают его на согласование Генеральному штабу Вооруженных Сил (СБУ, СВР).
В соответствии с пунктом 8 Порядка бронирования предприятия, которые являются критически важными для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности населения в особый период, подают список в центральный орган исполнительной власти, обеспечивающий формирование и реализующий государственную политику в соответствующей сфере, или в соответствующую областную, Киевскую городскую госадминистрации, или в соответствующую областную, Киевскую городскую военную/военно-гражданскую администрации (в случае ее создания), на территории юрисдикции которой они расположены.
Специализированные учреждения ООН, зарубежные дипломатические учреждения в Украине, представительства донорских учреждений, исполнители проектов международной технической помощи, представительства международных организаций, международные и украинские неправительственные организации, реализующие гуманитарные проекты за денежные средства международных партнеров, которые являются критически важными для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности в особый период, подают список в Секретариат Кабинета Министров Украины или Министерство иностранных дел Украины (далее — МИД). При этом работники указанных учреждений, представительств, организаций подлежат бронированию независимо от воинского звания, возраста и военно-учетной специальности, а также к таким учреждениям, представительствам и организациям не применяются вышеуказанные ограничения по количеству военнообязанных, подлежащих бронированию.
В обосновании к списку указываются:
– дата принятия и номер решения центрального органа исполнительной власти, другого государственного органа, органа государственного управления, юрисдикция которого распространяется на всю территорию Украины (по соответствующей сфере управления и отрасли национальной экономики), или областной, Киевской городской госадминистраций, или областной, Киевской городской военных/военно-гражданских администраций (в случае их создания) о признании предприятия, учреждения и организации критически важными для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности населения в особый период или решения МИД либо Секретариата Кабинета Министров Украины об утверждении перечня таких предприятий;
– информация о соответствии учетных данных военнообязанных, указанных в списке, их военно-учетным документам.
Центральный орган исполнительной власти, обеспечивающий формирование и реализующий государственную политику в соответствующей сфере, или областная, Киевская городская госадминистрации, или областная, Киевская городская военные/военно-гражданские администрации (в случае их создания), МИД, Секретариат Кабинета Министров Украины проводят проверку полноты заполнения списка, наличия предоставленного к нему обоснования, соблюдения требований по количеству военнообязанных, подлежащих бронированию, и подают его на согласование Генеральному штабу Вооруженных сил (СБУ, СВР).
Согласно пункту 4 Порядка бронирования государственные органы подают на согласование Генеральному штабу Вооруженных Сил (СБУ, СВР) списки по соответствующим сферам управления, отраслям национальной экономики, органам местного самоуправления, предприятиям, учреждениям и организациям.
Военнообязанные, занимающие должности государственной службы категорий «А» и «Б», руководители министерств и их заместители, руководители государственных органов, органов государственного управления, юрисдикция которых распространяется на всю территорию Украины, и их заместители, руководители самостоятельных структурных подразделений таких органов и их заместители, а также работники патронатных служб подлежат бронированию независимо от воинского звания, возраста и военно-учетной специальности.
Количество военнообязанных, подлежащих бронированию и занимающих должности в государственных органах, юрисдикция которых распространяется на всю территорию Украины, кроме вышеуказанных военнообязанных, должно составлять 50% количества военнообязанных указанных органов на дату подачи списка.
В соответствии с пунктом 5 Порядка бронирования органы местного самоуправления подают списки в соответствующие местные органы исполнительной власти для дальнейшего согласования с Генеральным штабом Вооруженных Сил (СБУ, СВР).
Военнообязанные, занимающие должности первой – четвертой категории должностей в органах местного самоуправления, подлежат бронированию независимо от воинского звания, возраста и военно-учетной специальности.
Количество военнообязанных, подлежащих бронированию и занимающих должности пятой – седьмой категорий должностей в органах местного самоуправления, должно составлять 50% количества военнообязанных органа местного самоуправления на дату подачи списка.
Согласно пункту 3 Порядка бронирования руководители государственных органов, органов местного самоуправления, предприятий отвечают за включение военнообязанных работников в списки, а также за соответствие учетных данных военнообязанных, указанных в списке, их военно-учетным документам.
В случае необходимости сверка соответствия военно-учетных данных военнообязанных, указанных в списке, их военно-учетным документам осуществляется в установленном законодательством порядке.
В настоящее время механизм вышеуказанной сверки определен пунктами 45, 46 Порядка организации и ведения воинского учета призывников, военнообязанных и резервистов, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 30.12.2022 № 1487.
Государственными органами, предприятиями при формировании списков могут учитываться критерии бронирования военнообязанных за государственными органами, предприятиями на период мобилизации и на военное время согласно приложению 6 к Порядку бронирования военнообязанных за органами государственной власти, другими государственными органами, органами местного самоуправления и предприятиями на период мобилизации и на военное время, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 04.02.2015 № 45, а также перечни должностей и профессий военнообязанных, подлежащих бронированию на период мобилизации и на военное время, утвержденные распоряжением Кабинета Министров Украины от 18.03.2015 № 493.
Принятие решения о бронировании военнообязанных и выдача документа,
подтверждающего предоставление отсрочки
Пунктом 9 Порядка бронирования установлено, что согласованные Генеральным штабом Вооруженных Сил (СБУ, СВР) по результатам рассмотрения относительно полноты заполнения и наличия обоснований списки, поданные в соответствии с пунктами 4 – 8 этого Порядка, Генштаб Вооруженных Сил (СБУ, СВР) подает Минэкономики.
По результатам проверки списков, поданных в соответствии с пунктом 9 Порядка бронирования, относительно полноты их заполнения, наличия обоснований и согласования Генеральным штабом Вооруженных Сил (СБУ, СВР) Минэкономики принимает решение о бронировании военнообязанных. Указание в решении Минэкономики о бронировании военнообязанного неправильной информации о его фамилии, имени и отчестве (при наличии), годе рождения, военно-учетной специальности (профиле), наименовании (полном и сокращенном) и местонахождении государственного органа, предприятия, кода согласно ЕГРПОУ (при наличии) может быть основанием для отказа в зачислении такого военнообязанного на специальный воинский учет (п. 10 Порядка бронирования).
Таким образом, должностным лицам государственных органов, органов местного самоуправления, предприятий, составляющим списки, необходимо быть очень внимательными, поскольку допущенная ошибка в фамилии, имени, отчестве (при наличии), годе рождения, военно-учетной специальности (профиле) работника может привести к отказу в бронировании такого военнообязанного и последующему призыву его на военную службу.
Согласно пункту 11 Порядка бронирования с целью оформления военнообязанным отсрочек Минэкономики направляет решение о бронировании военнообязанных государственным органам, которыми поданы списки, а также Генеральному штабу Вооруженных Сил (СБУ, СВР).
Генеральный штаб Вооруженных Сил (СБУ, СВР) в трехдневный срок доводит указанное решение до сведения соответствующих территориальных центров комплектования и социальной поддержки (соответствующего подразделения Центрального управления и/или региональных органов СБУ, соответствующего подразделения СВР).
Государственный орган, орган местного самоуправления, предприятие выдают военнообязанному выписку из указанного решения по форме согласно приложению 3 (выписку из приказа Минэкономики о бронировании военнообязанного).
Выписка, удостоверенная подписью руководителя и печатью (при ее наличии) соответствующего государственного органа, органа местного самоуправления, предприятия, является документом, подтверждающим предоставление военнообязанному отсрочки.
Выписка выдается военнообязанному под подпись в ведомости выдачи бланков специального воинского учета, составленной по форме согласно приложению 4.
Государственные органы, органы местного самоуправления, предприятия в пятидневный срок со дня выдачи выписки военнообязанному направляют в территориальный центр комплектования и социальной поддержки (далее — ТЦКСП), где военнообязанный состоит на воинском учете (в соответствующее подразделение Центрального управления и/или региональные органы СБУ, соответствующее подразделение СВР), уведомление о бронировании военнообязанного по форме согласно приложению 5 для зачисления его на специальный воинский учет.
ТЦКСП, в котором военнообязанный состоит на воинском учете (соответствующее подразделение Центрального управления и/или региональный орган СБУ, соответствующее подразделение СВР), на основании решения о бронировании военнообязанных зачисляют такого военнообязанного на специальный воинский учет.
Аннулирование бронирования (отсрочки) военнообязанных
Согласно пункту 12 Порядка бронирования предоставленная отсрочка подлежит аннулированию в случае:
1) окончания срока ее действия;
2) завершения предприятием выполнения мобилизационного задания (заказа) или его отмены;
3) завершения предприятием производства товаров, выполнения работ и предоставления услуг для обеспечения потребностей Вооруженных Сил, других военных формирований;
4) лишения предприятий статуса критически важных для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности населения в особый период органом, принявшим решение о признании таких предприятий критически важными для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности населения в особый период;
5) ликвидации государственного органа, органа местного самоуправления, предприятия;
6) увольнения военнообязанного из государственного органа, органа местного самоуправления, предприятия.
В случаях, указанных в подпунктах 2 – 6 пункта 12 Порядка бронирования, аннулирование отсрочки осуществляется по решению Минэкономики на основании обоснованного представления государственного органа, органа местного самоуправления, предприятия. В соответствии с указанным решением государственные органы, органы местного самоуправления, предприятия в пятидневный срок со дня его принятия изымают у военнообязанного выписку, выданную в соответствии с пунктом 11 этого Порядка, и направляют ее в ТЦКСП, где военнообязанный состоит на воинском учете (в соответствующее подразделение Центрального управления и/или региональный орган СБУ, соответствующее подразделение СВР), с отметкой в ведомости выдачи бланков специального воинского учета.
После окончания срока действия отсрочки (в случае ее непродления) или ее аннулирования и последующего снятия со специального воинского учета военнообязанный состоит на обычном воинском учете и может быть призван на военную службу.
Отчет о численности забронированных военнообязанных
В соответствии с пунктом 13 Порядка бронирования государственные органы, органы местного самоуправления, предприятия ежеквартально составляют отчет о численности военнообязанных, забронированных согласно этому Порядку, по состоянию на 1 число месяца, следующего за отчетным кварталом (далее — Отчет).
В Отчет включаются сводные показатели по государственному органу, органу местного самоуправления, предприятию и по подчиненным им структурным подразделениям и филиалам независимо от их местонахождения (п. 14 Порядка бронирования).
Согласно пункту 15 Порядка бронирования Отчет подается:
1) до 10 числа месяца, следующего за отчетным кварталом (по форме согласно приложению 6):
– государственному органу — предприятиями, которые привлекаются им к выполнению мобилизационных заданий (заказов) в особый период;
– центральным органам исполнительной власти, осуществляющим руководство Вооруженными Силами, другими военными формированиями, образованными в соответствии с законами Украины, или Минстратегпрому — предприятиями, осуществляющими производство товаров, выполнение работ, предоставление услуг, необходимых для обеспечения потребностей Вооруженных Сил, других военных формирований;
– центральному органу исполнительной власти, обеспечивающему формирование и реализующему государственную политику в соответствующей сфере, соответствующей областной, Киевской городской госадминистрации или соответствующей областной, Киевской городской военной/военно-гражданской администрации (в случае ее создания), Секретариату Кабинета Министров Украины — предприятиями, которые признаны критически важными для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности населения в особый период;
2) до 15 числа месяца, следующего за отчетным кварталом (по форме согласно приложению 6), областной, Киевской городской госадминистрациям или областной, Киевской городской военным/военно-гражданским администрациям (в случае их создания) — местными органами исполнительной власти низшего уровня, органами местного самоуправления;
3) до 20 числа месяца, следующего за отчетным кварталом, Минэкономики — государственными органами (по соответствующей сфере управления, отрасли национальной экономики (по форме согласно приложению 7), областными, Киевской городской госадминистрациями или областными, Киевской городской военными/военно-гражданскими администрациями (в случае их создания) (по соответствующей административно-территориальной единице) (по форме согласно приложению 8).
В Отчете, подаваемом предприятиями, основной частью является таблица, имеющая две графы: «Професійна назва робіт» и «Чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані». В первой графе указаны категории работников: «Керівники», «Професіонали та фахівці», «Технічні службовці», «Інші», а в нижней строке указано «Усього». Во второй графе, которая заполняется работодателем, напротив соответствующей категории работников указывается их численность, а в нижней итоговой строке указывается общее количество забронированных военнообязанных.
В примечаниях к таблице указано, в частности, что в графе «Чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані» указывается численность военнообязанных, которым выдана выписка из приказа Минэкономики о бронировании военнообязанного.
Таким образом, предприятия, на которых в течение I квартала 2023 года работники-военнообязанные получат выписку из приказа Минэкономики о бронировании военнообязанного, должны до 10 апреля 2023 года (фактически не позднее 7 апреля, поскольку 8 и 9 апреля — суббота и воскресенье) подать Отчет соответствующему органу.
Определение предприятий, которые являются критически важными
для функционирования экономики и обеспечения
жизнедеятельности населения в особый период
Утвержденные Постановлением № 76 Порядок и критерии определения предприятий, учреждений и организаций, которые являются критически важными для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности населения в особый период (далее — Порядок № 76) устанавливают механизм определения предприятий, которые являются критически важными для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности населения в особый период (далее — критически важное предприятие) для целей бронирования военнообязанных на период мобилизации и на военное время.
Согласно пункту 2 Порядка № 76 определение предприятия критически важным осуществляется по следующим критериям:
1) общая сумма налогов, сборов, платежей, начисленных, удержанных и уплаченных в государственный и местные бюджеты, кроме таможенных платежей, в течение отчетного налогового года превышает эквивалент 1,5 млн. евро, определенный по средневзвешенному официальному курсу Национального банка за тот же период, что подтверждается справкой контролирующего органа, в котором на учете состоит предприятие;
2) сумма поступлений в иностранной валюте, кроме кредитов и займов, за отчетный налоговый год превышает эквивалент 32 млн. евро, определенный по средневзвешенному официальному курсу Национального банка за тот же период, что подтверждается справкой соответствующего обслуживающего банка;
3) предприятие имеет стратегическое значение для экономики и безопасности государства в соответствии с перечнем объектов государственной собственности, имеющих стратегическое значение для экономики и безопасности государства, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 04.03.2015 № 83;
4) предприятие имеет важное значение для отрасли национальной экономики или удовлетворения потребностей территориальной общины. Критерии, по которым осуществляется определение предприятия, имеющего важное значение для отрасли национальной экономики или удовлетворения потребностей территориальной общины, устанавливаются органами исполнительной власти, другими государственными органами, органами государственного управления, юрисдикция которых распространяется на всю территорию Украины, по сфере их управления лбои национальной отрасли экономики или областной, Киевской городской госадминистрациями, или областной, Киевской городской военными/военно-гражданскими администрациями (в случае их создания) с учетом потребностей территориальной общины;
5) отсутствие задолженности по уплате единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, что подтверждается справкой об отсутствии задолженности по платежам, контроль за взиманием которых возложен на контролирующие органы, или выпиской из информационной системы органов ГНС относительно статуса расчетов плательщика с бюджетом и целевыми фондами, удостоверенной руководителем предприятия;
6) размер средней заработной платы застрахованных лиц – работников на предприятии за последний календарный квартал составляет не менее размера средней заработной платы в регионе за IV квартал 2021 года (в соответствии с данными Госстата), что подтверждается справкой, предоставленной предприятием;
7) предприятие является резидентом Дия Сити.
К критически важным предприятиям относятся: специализированные учреждения ООН, зарубежные дипломатические учреждения в Украине, представительства донорских учреждений, исполнители проектов международной технической помощи, представительства международных организаций, международные и украинские неправительственные организации, реализующие гуманитарные проекты за счет международных партнеров, согласно перечню, утвержденному МИД или Секретариатом Кабинета Министров Украины.
В соответствии с пунктом 3 Порядка № 76 основанием для принятия решения об определении предприятия, кроме предприятий, указанных в абзацах втором – пятом этого пункта (см. ниже), критически важным является соответствие трем или более критериям, указанным в пункте 2 этого Порядка.
Основанием для принятия решения об определении предприятия критически важным является соответствие двум или более критериям, указанным в пункте 2 этого Порядка, а именно для:
– предприятий топливно-энергетического комплекса;
– предприятий, которые осуществляют деятельность в сфере здравоохранения, образования и науки, физической культуры и спорта, социальной защиты и относятся к государственной или коммунальной форме собственности с включением в Реестр неприбыльных учреждений и организаций или содержатся за счет средств государственного или местного бюджета, или предоставляют населению бесплатные услуги, необходимые для обеспечения жизнедеятельности населения, на постоянной основе;
– линейных аудиовизуальных медиа, осуществляющих эфирное наземное многоканальное (цифровое) телевизионное вещание с использованием радиочастотного ресурса, программное наполнение которого состоит преимущественно из информационных и/или информационно-аналитических передач, или привлеченных к системе оповещения, и их аффилированных лиц, а также государственных и коммунальных учреждений культуры.
Пунктом 4 Порядка № 76 установлено, что определение предприятия критически важным осуществляется центральным органом исполнительной власти, другим государственным органом, органом государственного управления, юрисдикция которого распространяется на всю территорию Украины, по соответствующей сфере управления и отрасли национальной экономики или областной, Киевской городской госадминистрациями, или областной, Киевской городской военными/военно-гражданскими администрациями (в случае их создания) на территории соответствующей административно-территориальной единицы.
Согласно пункту 5 Порядка № 76 с целью определения предприятия критически важным такое предприятие в случае соответствия критериям, указанным в пункте 2 этого Порядка, обращается в центральный орган исполнительной власти, другой государственный орган, орган государственного управления, юрисдикция которого распространяется на всю территорию Украины (по сфере управления или отрасли национальной экономики), или в областную, Киевскую городскую госадминистрации, или областную, Киевскую городскую военные/военно-гражданские администрации (в случае их создания), на территории юрисдикции которых оно расположено. К обращению прилагаются копии подтверждающих документов, а также информация о подаче предприятием в установленном законодательством порядке налоговой отчетности за последний календарный квартал, что подтверждается:
– копией налоговой декларации с отметками (штампами) контролирующего органа, получившего налоговую декларацию, с указанием даты ее получения или
– квитанцией о принятии налоговой декларации в случае ее подачи средствами электронной связи или
– квитанцией контролирующего органа, на который возложены функции относительно результатов проверки и принятия пакета отчетных документов налогоплательщиков, или
– почтовым уведомлением с отметкой о вручении контролирующему органу при отправке налоговой декларации по почте.
Обращаем внимание, что из семи критериев определения предприятия критически важным, указанных в пункте 2 Порядка № 76, критерий 4 (предприятие имеет важное значение для отрасли национальной экономики или удовлетворения потребностей территориальной общины) должен устанавливаться профильными министерствами, ведомствами по сфере их управления или отрасли национальной экономики либо областной, Киевской городской или военными/военно-гражданскими госадминистрациями. То есть, указанные органы должны разработать для своей отрасли (сферы, территории) критерии определения предприятия критически важным. Так, Минэкономики приказом от 17.02.2023 № 952 утвердило Критерии определения предприятий, учреждений и организаций, имеющих важное значение для отраслей национальной экономики. Аналогичные критерии должны быть утверждены, в частности, для предприятий транспортной отрасли, почтовой связи и дорожного хозяйства — приказом Мининфраструктуры, для предприятий аграрного сектора — приказом Минагрополитики, для IT-предприятий (резидентов Дия Сити) — приказом Минцифры.
Для получения статуса критически важного предприятие должно обратиться в профильное министерство, ведомство или другой государственный орган с документами, подтверждающими соответствие критериям, указанным в пункте 2 этого Порядка. Одним из таких документов для плательщиков налога на прибыль предприятий может быть квитанция 2 о принятии налоговой декларации по налогу на прибыль предприятий за 2022 год. Государственная налоговая служба Украины уже предоставила разъяснение своим управлениям по выдаче справок об уплате налогов, сборов, платежей, единого социального взноса для подтверждения права предприятия на определение критически важного с последующим получением права на бронирование работников. Некоторые управления ГНС уже начали выдачу таких справок.
Документы для получения статуса критически важного предприятия можно подавать в электронной форме. При этом подавать документы по разным критериям в разные государственные органы нельзя — все заявки будут проверяться по коду ЕГРПОУ для недопущения дублирования.
В соответствии с пунктом 6 Порядка № 76 орган, указанный в пункте 5 этого Порядка, в который поступило обращение предприятия, обязан рассмотреть его на соответствие предприятия критериям, указанным в пункте 2 этого Порядка, и по результатам рассмотрения принять одно из следующих решений:
– о соответствии предприятия критериям, указанным в пункте 2 Порядка № 76, и определении его критически важным;
– о несоответствии предприятия критериям, указанным в пункте 2 Порядка № 76.
Решение о соответствии предприятия критериям, указанным в пункте 2 Порядка № 76, и определении его критически важным должно содержать информацию об идентификационном коде юридического лица в ЕГРПОУ; налоговом номере плательщика налогов; полном и сокращенном наименовании предприятия; критериях, которым соответствует предприятие.
Решение о несоответствии предприятия критериям, указанным в пункте 2 Порядка № 76, должно содержать информацию об отказе в определении предприятия критически важным с обоснованием несоответствия критериям.
Копию решения о соответствии предприятия критериям, указанным в пункте 2 Порядка № 76, и определении его критически важным орган, указанный в пункте 5 Порядка № 76, направляет в Минэкономики и Генеральный штаб Вооруженных Сил (СБУ, СВР) (п. 7 Порядка № 76).
Согласно пункту 8 Порядка № 76 подтверждение статуса критически важного предприятия осуществляется предприятием не реже одного раза в год. Предприятие для подтверждения указанного статуса подает соответствующее заявление в орган, который принял решение об определении такого предприятия критически важным, к которому прилагаются копии подтверждающих документов и информация, указанные в пункте 5 Порядка № 76 (см. выше).
Решение о подтверждении статуса критически важного предприятия или лишении такого статуса принимается в порядке, определенном пунктом 6 Порядка № 76 (см. выше).
Копию решения о подтверждении статуса критически важного предприятия или лишении такого статуса орган, указанный в абзаце втором этого пункта, в однодневный срок со дня его принятия направляет в Минэкономики и Генеральный штаб Вооруженных Сил (СБУ, СВР).
Таким образом, алгоритм бронирования работников-военнообязанных для предприятий, не получающих мобилизационные задания (заказы), следующий:
1. Предприятие определяет критерии, которым соответствует для бронирования работников, и профильное министерство, ведомство, другой государственный орган, государственную или военную/военно-гражданскую администрацию (далее вместе —госорган), в который будет подавать заявку на бронирование работников.
2. Предприятие подает госоргану пакет документов, подтверждающих соответствие предприятия установленным критериям (согласно разъяснению представителя Минэкономики если предприятие имеет обособленные подразделения, исчисление средней заработной платы работников осуществляется за все юридическое лицо, при этом поскольку форма справки о размере средней заработной платы работников предприятия не утверждена, она подается в произвольной форме. Справку Госстата о размере средней заработной платы в регионе за IV квартал 2021 года подавать не нужно).
3. Предприятие получает решение госоргана (это должны быть приказ или распоряжение с номером и датой) о признании предприятия имеющим право на бронирование работников (критически важным).
4. Предприятие подает в тот же госорган список военнообязанных, которые предлагаются к бронированию, вместе с письмом-обоснованием и справкой о количестве военнообязанных (согласно разъяснению представителя Минэкономики если предприятие имеет обособленные подразделения, в частности в разных регионах, исчисление количества военнообязанных на предприятии для определения предельного значения количества работников для бронирования (50%) осуществляется за все юридическое лицо).
5. Госорган (Минэкономики) согласовывает списки военнообязанных, которые предлагаются предприятием к бронированию, с Генеральным штабом Вооруженных сил (СБУ, СВР).
6. После согласования списков Генеральным штабом Вооруженных Сил (СБУ, СВР) Минэкономики издает приказ о бронировании работников предприятия и уведомляет об этом соответствующий госорган.
7. Предприятие получает от госоргана приказ Минэкономики о бронировании, выписку из приказа Минэкономики о бронировании военнообязанного (по каждому забронированному работнику отдельно), выдает такую выписку работнику под подпись и в течение 5 дней уведомляет о ней ТЦКСП для зачисления забронированных работников на специальный воинский учет.
Для физических лиц – предпринимателей отдельный порядок бронирования не предусмотрен, поэтому они, как работодатели, могут подавать заявку на бронирование по такой же процедуре.
Подытоживая все вышеизложенное, можно сделать вывод, что принятие Постановления № 76, которым утвержден Порядок бронирования и Порядок № 76, должно значительно улучшить ситуацию в вопросах бронирования работников. Теперь дело за практической реализацией норм принятых документов. Надеемся, что государственные органы, уполномоченные рассматривать списки военнообязанных для бронирования и определять предприятия критически важными, будут оперативно выполнять свои обязанности, а у работодателей не будет задержек в получении отсрочек для работников.
По мнению Министра экономики Украины, принятие Постановления № 76 позволит выполнить две ключевые для страны задачи: обеспечить обороноспособность страны (введены ограничения по бронированию на уровне 50% от количества военнообязанных на предприятии) и гарантировать стабильную работу экономики. Теперь возможность бронирования работников недефицитных военных специальностей получили предприятия, критически важные для функционирования экономики и обеспечения жизнедеятельности населения. Раньше такая возможность была только у предприятий, выполнявших мобилизационные задания (заказы). Разработаны и утверждены четкие общие критерии определения критически важных предприятий, но профильные министерства должны утвердить отраслевые критерии. Это обеспечит эффективность и прозрачность работы системы бронирования.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України. Це визначено частиною 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-ХІІ (далі — Закон № 2232).
У разі збройної агресії проти України Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (ст. 4 Закону України «Про оборону України» від 06.12.91 № 1932-XII).
У зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України з 24 лютого 2022 року в нашій країни введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, які періодично продовжувалися Указами Президента України і наразі продовжені до 20 травня 2023 року.
Оголошення загальної мобілізації передбачає додатковий призив на військову службу військовозобов’язаних, тобто осіб, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (ч. 9 ст. 1 Закону № 2232).
Оскільки будь-яка війна між країнами передбачає не тільки ведення бойових дій, а й суперництво економік, то для нашої держави вкрай важливо, щоб в умовах війни вітчизняні підприємства продовжували працювати та забезпечували усім необхідним Збройні Сили України. Саме тому законодавством передбачено бронювання військовозобов’язаних.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII (далі — Закон про мобілізацію) бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Тривалий час статтею 25 Закону про мобілізацію було передбачено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
Але 30 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 04.11.2022 № 2732-IX, яким статтю 25 Закону про мобілізацію викладено в такій новій редакції:
«Стаття 25. Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних
1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
2. Військовозобов’язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
3. Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті».
На виконання вищенаведених норм статті 25 Закону про мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76), яка набрала чинності 31 січня 2023 року.
Постановою № 76 затверджено:
– Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок бронювання). Цей Порядок, крім текстової частини, містить також 8 додатків, в яких наведено форми різних документів, що складаються суб’єктами для реалізації його норм (зокрема, список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час; довідка про кількість військовозобов’язаних, які працюють у відповідному органі, на підприємстві, в установі, організації; витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного);
Одночасно Постановою № 76 скасовано дію постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194 (далі — Постанова № 194), якою раніше були встановлені порядок бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, та форма пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних.
Підприємства, які мають право на бронювання працівників
Як зазначалося вище, до 30 листопада 2022 року статтею 25 Закону про мобілізацію передбачалося бронювання військовозобов’язаних лише на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
З 30 листопада 2022 року статтею 25 Закону про мобілізацію, а з 31 січня 2023 року і Порядком бронювання значно збільшено перелік підприємств, що можуть забронювати на період мобілізації та на воєнний час своїх працівників.
Так, відповідно до пункту 1 Порядку бронювання цей Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють:
– в органах державної влади, інших державних органах (далі разом — державні органи), органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
– на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємства), яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
– на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємства), які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
– на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємства), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
На підприємствах, зазначених в абзацах третьому – п’ятому пункту 1 Порядку бронювання, військовозобов’язані керівники зазначених підприємств та їх заступники, а також працівники підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міністерством енергетики України (далі — Міненерго), підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності (п.п. 6, 7, 8 Порядку бронювання).
Строк дії бронювання (відстрочки) працівників
Пунктом 2 Порядку бронювання встановлено, що бронювання військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Міністерства економіки України (далі — Мінекономіки) за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки України (далі — СБУ), Службі зовнішньої розвідки (далі — СЗР), — за списками, погодженими СБУ, СЗР.
Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі — відстрочка).
У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:
– строку проведення мобілізації — для військовозобов’язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 Порядку бронювання (тобто для військовозобов’язаних, які працюють в державних органах);
– 6 місяців — для військовозобов’язаних, зазначених в абзацах третьому – п’ятому пункту 1 Порядку бронювання (тобто для військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах).
Пунктом 2 Постанови № 76 встановлено, що:
– відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності цією Постановою (тобто надані до 31 січня 2023 року), є чинними протягом строку, на який вони надані;
– анулювання відстрочок, зазначених в абзаці другому цього пункту, здійснюється у випадках та порядку, що визначені пунктом 12 Порядку бронювання, затвердженого цією Постановою (див. нижче).
Нагадаємо, що до 31 січня 2023 року пунктом 3 Постанови № 194 було передбачено, що у рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, який не може перевищувати 6 місяців, при цьому строк дії відстрочки може бути продовжений на строк до 2 місяців на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, яке не потребує погодження Міністерства оборони.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» від 04.11.2022 № 1259, до якої двічі вносились зміни постановами Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 № 1345 та від 30.12.2022 № 1480, установлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із Постановою № 194, які не закінчилися на день набрання чинності цією постановою (тобто не закінчилися станом на 10.11.2022), продовжуються автоматично на три місяці.
Наразі у більшості підприємств, які отримували відстрочку для своїх працівників-військовозобов’язаних після оголошення мобілізації (зокрема, у березні 2022 року або пізніше), у лютому 2023 року спливають строки дії відстрочки, тому можлива ситуація, що такі підприємства не встигнуть отримати нову відстрочку для своїх працівників вже за нормами Постанови № 76 та Порядку бронювання, а зазначені працівники отримають повістки. Для запобігання їх призову на військову службу роботодавцям необхідно оперативно подати пакет документів (про них нижче), а державним органам — оперативно їх розглянути, щоб не довелося зупиняти роботу підприємства через нестачу кваліфікованих кадрів.
Зауважимо, що на відміну від Постанови № 194, Постанова № 76 і Порядок бронювання не містять норм про можливість продовження строку дії відстрочки, наданої на 6 місяців, на певну кількість місяців за рішенням Мінекономіки, тому, скоріш за все, після закінчення 6 місячного строку відстрочки для працівників-військовозобов’язаних, їхнім роботодавцям необхідно буде отримувати для них нову відстрочку на 6 місяців.
Документи, які подаються роботодавцями для бронювання працівників
Для підприємств, зазначених в абзацах третьому – п’ятому пункту 1 Порядку бронювання, загальними є такі норми пунктів 6 – 8 цього Порядку:
– список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі — список), подається підприємством до відповідного органу за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2;
– кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку;
– до підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, не застосовуються вищезазначені обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.
За роз’ясненням представника Мінекономіки при визначенні загальної кількості військовозобов’язаних підприємства, від якої розраховується 50% кількості військовозобов’язаних для бронювання, працівники підприємства, яких вже було мобілізовано раніше, на етапі формування списку не зараховуються до загальної кількості військовозобов’язаних працівників підприємства, але військовозобов’язаних жінок, мобілізація яких є добровільною, має бути враховано до загальної кількості військовозобов’язаних. Включення до списку працівників, які мають дефіцитну військово-облікову спеціальність, не забороняється, але це підвищує ризик отримання непогодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) бронювання таких працівників або списку в цілому.
Відповідно до пункту 6 Порядку бронювання підприємства, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення).
В обґрунтуванні до списку зазначаються:
– дата прийняття і номер акта Кабінету Міністрів України, рішення центрального або місцевого державного органу про встановлення (доведення) мобілізаційного завдання (замовлення) підприємству, дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством мобілізаційного завдання (замовлення);
– інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
Державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).
Згідно з пунктом 7 Порядку бронювання підприємства, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, подають список до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому.
В обґрунтуванні до списку зазначається інформація про:
– виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, дату і номер укладеного державного контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
– відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
Центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, або Мінстратегпром проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).
Відповідно до пункту 8 Порядку бронювання підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.
Спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до Секретаріату Кабінету Міністрів України або Міністерства зовнішніх справ України (далі — МЗС). При цьому працівники зазначених установ, представництв, організацій підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності, а також до таких установ, представництв і організацій не застосовуються вищезазначені обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.
В обґрунтуванні до списку зазначаються:
– дата прийняття і номер рішення центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки), або обласної, Київської міської держадміністрацій, або обласної, Київської міської військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення) про визначення підприємства, установи і організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або рішення МЗС чи Секретаріату Кабінету Міністрів України про затвердження переліку таких підприємств;
– інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласна, Київська міська держадміністрації, або обласна, Київська міська військові/військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення), МЗС, Секретаріат Кабінету Міністрів України проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).
Згідно з пунктом 4 Порядку бронювання державні органи подають на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР) списки за відповідними сферами управління, галузями національної економіки, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями.
Військовозобов’язані, які займають посади державної служби категорій «А» та «Б», керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники, а також працівники патронатних служб підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та займають посади в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, крім вищезазначених військовозобов’язаних, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних зазначених органів на дату подання списку.
Відповідно до пункту 5 Порядку бронювання органи місцевого самоврядування подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР).
Військовозобов’язані, які займають посади першої – четвертої категорій посад в органах місцевого самоврядування, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та займають посади п’ятої – сьомої категорій посад в органах місцевого самоврядування, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних органу місцевого самоврядування на дату подання списку.
Згідно з пунктом 3 Порядку бронювання керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств відповідають за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
У разі потреби звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам здійснюється в установленому законодавством порядку.
Наразі механізм вищезазначеного звіряння визначено пунктами 45, 46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Державними органами, підприємствами під час формування списків можуть враховуватися критерії бронювання військовозобов’язаних за державними органами, підприємствами на період мобілізації та на воєнний час згідно з додатком 6 до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45, а також переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 493.
Прийняття рішення про бронювання військовозобов’язаних та видача документа,
що відтверджує надання відстрочки
Пунктом 9 Порядку бронювання встановлено, що погоджені Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) за результатами розгляду щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань списки, подані відповідно до пунктів 4 – 8 цього Порядку, Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, СЗР) подає Мінекономіки.
За результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 Порядку бронювання, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) Мінекономіки приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних. Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного неправильної інформації про його прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження державного органу, підприємства, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік (п. 10 Порядку бронювання).
Таким чином, посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, які складають списки, потрібно бути дуже уважними, оскільки допущена помилка у прізвищі, імені, по батькові (за наявності), році народження, військово-обліковій спеціальності (профілі) працівника може привести до відмови у бронюванні такого військовозобов’язаного.
Відповідно до пункту 11 Порядку бронювання з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).
Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, СЗР) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу СЗР).
Державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство видають військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3 (витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного).
Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов’язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства у п’ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦКСП), де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу СЗР), повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
ТЦКСП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ СЗР), на підставі рішення про бронювання військовозобов’язаних зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.
Анулювання бронювання (відстрочки) військовозобов’язаних
Згідно з пунктом 12 Порядку бронювання надана відстрочка підлягає анулюванню у разі:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення підприємством виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;
3) завершення підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
4) позбавлення підприємств статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
5) ліквідації державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства;
6) звільнення військовозобов’язаного з державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства.
У випадках, зазначених у підпунктах 2 – 6 пункту 12 Порядку бронювання, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства. Відповідно до зазначеного рішення державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства у п’ятиденний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов’язаного витяг, виданий відповідно до пункту 11 цього Порядку, та надсилають його до ТЦКСП, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗР), з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку.
Після закінчення строку дії відстрочки (у разі її непродовження) або її анулювання та подальшого зняття зі спеціального військового обліку військовозобов’язаний перебуває на звичайному військовому обліку і може бути призваний на військову службу.
Звіт про чисельність заброньованих військовозобов’язаних
Відповідно до пункту 13 Порядку бронювання державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства щокварталу складають звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані згідно з цим Порядком, станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом (далі — Звіт).
До Звіту включаються зведені показники за державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством та за підпорядкованими їм структурними підрозділами і філіями незалежно від їх місцезнаходження (п. 14 Порядку бронювання).
Згідно з пунктом 15 Порядку бронювання Звіт подається:
1) до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом (за формою згідно з додатком 6):
– державному органу — підприємствами, які залучаються ним до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) в особливий період;
– центральним органам виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, або Мінстратегпрому — підприємствами, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
– центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, відповідній обласній, Київській міській держадміністрації або відповідній обласній, Київській міській військовій/військово-цивільній адміністрації (у разі її утворення), Секретаріату Кабінету Міністрів України — підприємствами, які визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
2) до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом (за формою згідно з додатком 6), обласній, Київській міській держадміністраціям або обласній, Київській міській військовим/військово-цивільним адміністраціям (у разі їх утворення) — місцевими органами виконавчої влади нижчого рівня, органами місцевого самоврядування;
3) до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, Мінекономіки — державними органами (за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки (за формою згідно з додатком 7), обласними, Київською міською держадміністраціями або обласними, Київською міською військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) (за відповідною адміністративно-територіальною одиницею) (за формою згідно з додатком 8).
У Звіті, що подається підприємствами, основною частиною є таблиця, що має дві графи: «Професійна назва робіт» та «Чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані». У першій графі зазначено категорії працівників: «Керівники», «Професіонали та фахівці», «Технічні службовці», «Інші», а нижній рядок має текст «Усього». У другій графі, яка заповнюється роботодавцем, напроти відповідної категорії працівників зазначається їхня чисельність, а в нижньому підсумковому рядку зазначається загальна кількість заброньованих військовозобов’язаних.
У примітках до таблиці вказано, зокрема, що у графі «Чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані» зазначається чисельність військовозобов’язаних, яким видано витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного.
Таким чином, підприємства, на яких протягом І кварталу 2023 року працівники отримають витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного, повинні до 10 квітня 2023 року (фактично не пізніше 7 квітня, оскільки 8 і 9 квітня — субота і неділя) подати Звіт відповідному органу.
Визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки
та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період
Затверджені Постановою № 76 Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, (далі — Порядок № 76) встановлюють механізм визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — критично важливе підприємство), для цілей бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 76 визначення підприємства критично важливим здійснюється за такими критеріями:
1) загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;
2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;
3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83;
4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською міською держадміністраціями, або обласною, Київською міською військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;
5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;
6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;
7) підприємство є резидентом Дія Сіті.
До критично важливих підприємств належать: спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 76 підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, крім підприємств, зазначених в абзацах другому – п’ятому цього пункту (див. нижче), критично важливим є відповідність трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку.
Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства критично важливим є відповідність двом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, а саме для:
– підприємств паливно-енергетичного комплексу;
– підприємств, які провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;
– лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійованих осіб, а також державних та комунальних закладів культури.
Пунктом 4 Порядку № 76 встановлено, що визначення підприємства критично важливим здійснюється центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки або обласною, Київською міською держадміністраціями, або обласною, Київською міською військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 76 з метою визначення підприємства критично важливим таке підприємство у разі відповідності критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, звертається до центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської міської держадміністрацій, або обласної, Київської міської військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції яких воно розташовано. До звернення додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:
– копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або
– квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або
– квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або
– поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.
Звертаємо увагу, що із семи критеріїв визначення підприємства критично важливим, зазначених у пункті 2 Порядку № 76, критерій 4 (підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади) має встановлюватися профільними міністерствами, відомствами за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською міською чи військовими/військово-цивільними держадміністраціями. Тобто зазначені органи мають розробити для своєї галузі (сфери, території) критерії визначення підприємства критично важливим. Так, Мінекономіки наказом від 17.02.2023 № 952 затвердило Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки. Аналогічні критерії мають бути затверджені, зокрема, для підприємств транспортної галузі, поштового зв’язку та дорожнього господарства — наказом Мінінфраструктури, для підприємств аграрного сектору — наказом Мінагрополітики, для IT-компаній — наказом Мінцифри.
Для отримання статусу критично важливого підприємство має звернутися до профільного міністерства, відомства чи іншого державного органу з документами, які підтверджують відповідність критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку. Одним з таких документів для платників податку на прибуток підприємств може бути квитанція 2 про прийняття податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік. Державна податкова служба України вже надала роз’яснення своїм управлінням щодо видачі довідок про сплату податків, зборів, платежів, єдиного соціального внеску для підтвердження права підприємства на визначення критично важливим з наступним отриманням права на бронювання працівників. Деякі управління ДПС вже розпочали видачу таких довідок.
Документи для отримання статусу критично важливого підприємства можна подавати в електронній формі. При цьому подавати документи за різними критеріями до різних державних органів не можна — усі заявки перевірятимуться за кодом ЄДРПОУ для недопущення дублювання.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 76 орган, зазначений у пункті 5 цього Порядку, до якого надійшло звернення підприємства, зобов’язаний розглянути його на відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:
– про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, і визначення його критично важливим;
– про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76.
Рішення про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, і визначення його критично важливим повинно містити інформацію про ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ; податковий номер платника податків; повне та скорочене найменування підприємства; критерії, яким відповідає підприємство.
Рішення про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, повинно містити інформацію про відмову у визначенні підприємства критично важливим з обґрунтуванням невідповідності критеріям.
Копію рішення про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, і визначення його критично важливим орган, зазначений у пункті 5 Порядку № 76, надсилає до Мінекономіки та Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР) (п. 7 Порядку № 76).
Згідно з пунктом 8 Порядку № 76 підтвердження статусу критично важливого підприємства здійснюється підприємством не рідше ніж один раз на рік. Підприємство для підтвердження зазначеного статусу подає відповідну заяву до органу, який прийняв рішення про визначення такого підприємства критично важливим, до якої додаються копії підтвердних документів та інформація, зазначені у пункті 5 Порядку № 76 (див. вище).
Рішення про підтвердження статусу критично важливого підприємства або про позбавлення такого статусу приймається у порядку, визначеному пунктом 6 Порядку № 76 (див. вище).
Копію рішення про підтвердження статусу критично важливого підприємства або про позбавлення такого статусу орган, зазначений в абзаці другому цього пункту, в одноденний строк з дня його прийняття надсилає до Мінекономіки та Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).
Таким чином, алгоритм бронювання працівників-військовозобов’язаних для підприємств, що не отримують мобілізаційні завдання (замовлення), наступний:
1. Підприємство визначає критерії, яким відповідає для бронювання працівників, та профільне міністерство, відомство, інший державний орган, державну чи військову/військово-цивільну адміністрацію (далі разом — держорган), до якого подаватиме заявку на бронювання працівників.
2. Підприємство подає до держоргану пакет документів, які підтверджують відповідність підприємства встановленим критеріям (за роз’ясненням представника Мінекономіки якщо підприємство має відокремлені підрозділи, обчислення середньої заробітної плати працівників здійснюється за всю юридичну особу, при цьому оскільки форму довідки про розмір середньої заробітної плати працівників підприємства не затверджено, вона подається в довільній формі. Довідку Держстату про розмір середньої заробітної плати в регіоні за IV квартал 2021 р. подавати не потрібно).
3. Підприємство отримує рішення держоргану (це має бути наказ або розпорядження з номером і датою) про визнання підприємства таким, що має право на бронювання працівників (є критично важливим).
4. Підприємство подає до того ж держоргану список військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання, разом з листом-обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних (за роз’ясненням представника Мінекономіки якщо підприємство має відокремлені підрозділи, зокрема, в різних регіонах, обчислення кількості військовозобов’язаних на підприємстві для визначення граничного значення кількості працівників для бронювання (50%) здійснюється за всю юридичну особу).
5. Держорган (Мінекономіки) погоджує списки військовозобов’язаних, які пропонуються підприємством до бронювання, з Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР).
6. Після погодження списків Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) Мінекономіки видає наказ про бронювання працівників підприємства та повідомляє про це відповідний держорган.
7. Підприємство отримує від держоргану наказ Мінекономіки про бронювання, витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного (по кожному заброньованому працівнику окремо), видає такий витяг працівнику під розпис і протягом 5 днів повідомляє про нього ТЦКСП для зарахування заброньованих працівників на спеціальний військовий облік.
Для фізичних осіб – підприємців окремого порядку бронювання не передбачено, тому вони як роботодавці можуть подавати заявку на бронювання за цією ж процедурою.
Підсумовуючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що прийняття Постанови № 76, якою затверджено Порядок бронювання та Порядок № 76, повинно значно покращити ситуацію в питаннях бронювання працівників. Тепер справа за практичною реалізацією норм прийнятих документів. Сподіваємося, що державні органи, які уповноважені розглядати списки військовозобов’язаних для бронювання та/або визначати підприємства критично важливими, будуть оперативно виконувати свої обов’язки, а у роботодавців не буде затримок в отриманні відстрочок для працівників.
На думку Міністра економіки України, прийняття Постанови № 76 дозволить виконати два ключових для країни завдання: забезпечити обороноздатність країни (введено обмеження щодо бронювання на рівні 50% від кількості військовозобов’язаних на підприємстві) та гарантувати стабільну роботу економіки. Відтепер можливість бронювання працівників недефіцитних військових спеціальностей отримали підприємства, критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Раніше така можливість була лише у підприємств, що виконували мобілізаційні завдання (замовлення). Розроблено та затверджено чіткі загальні критерії визначення критично важливих підприємств, але профільні міністерства мають ще затвердити галузеві критерії визначення критично важливих підприємств. Це забезпечить ефективність та прозорість роботи системи бронювання.