Расчет среднего заработка за последние 2 месяца работы для начисления «среднезарплатных» выплат согласно Порядку № 100Розрахунок середнього заробітку за останні 2 місяці роботи для нарахування «середньозарплатних» виплат згідно з Порядком № 100

Кодексом законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и рядом других нормативно-правовых актов предусмотрены случаи, когда за работниками, работающими на предприятии, в учреждении, организации, у физического лица (далее вместе — предприятие), сохраняется средний заработок (средняя заработная плата).

Согласно статье 27 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 № 108/95-ВР (далее — Закон об оплате труда) порядок исчисления средней заработной платы работника в случаях, предусмотренных законодательством, устанавливается Кабинетом Министров Украины.

Во исполнение вышеприведенной нормы постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100 утвержден Порядок исчисления средней заработной платы (далее — Порядок № 100).

Случаи, когда сохраняется средний заработок
или осуществляется выплата среднемесячного заработка

Исходя из норм пункта 1 Порядка № 100, КЗоТ и других нормативно-правовых актов, Порядок № 100 применяется, в частности, в случаях:

• предоставления работникам оплачиваемых отпусков и компенсации за неиспользованные отпуска (согласно статьям 74, 77, 77-1, 77-2, 77-3, 182, 182-1, 217 КЗоТ и статьям 2, 21 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках) за работниками сохраняется средняя заработная плата на период предоставления ежегодного, творческого, учебного отпусков, отпуска для участия в соревнованиях, дополнительного отпуска отдельным категориям ветеранов войны и пострадавшим участникам Революции Достоинства, отпуска в связи с усыновлением ребенка, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка – лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, отпуска при рождении ребенка);¹

  ¹ Детально о расчете средней заработной платы для начисления отпускных идет речь в статье «Порядок начисления и выплаты отпускных» журнала «Все о труде и зарплате» № 4/2023 и № 7/2022, стр. 10.

• перевода работников на другую более легкую нижеоплачиваемую работу по состоянию здоровья (согласно части второй статьи 170 КЗоТ при переводе по состоянию здоровья на более легкую нижеоплачиваемую работу за работниками сохраняется предыдущий средний заработок в течение 2 недель со дня перевода, а в случаях, предусмотренных законодательством, предыдущий средний заработок сохраняется на все время выполнения нижеоплачиваемой работы или предоставляется материальное обеспечение по общеобязательному государственному социальному страхованию);²

  ² Подробно о трудовых гарантиях работников, которых переводят или перемещают на другую работу, рассказано в статье «Перемещение и перевод работников на другую работу» журнала «Все о труде и зарплате» № 6/2021, стр. 22.

• временного перевода работника при производственной необходимости на другую нижеоплачиваемую работу (согласно части второй статьи 33 КЗоТ работодатель имеет право в установленных этой частью случаях перевести работника на срок до одного месяца на другую работу, не обусловленную трудовым договором, без его согласия, если она не противопоказана работнику по состоянию здоровья, с оплатой труда за выполненную работу, но не ниже среднего заработка на предыдущей работе);²

  ² Подробно о трудовых гарантиях работников, которых переводят или перемещают на другую работу, рассказано в статье «Перемещение и перевод работников на другую работу» журнала «Все о труде и зарплате» № 6/2021, стр. 22.

• перевода работника на другую постоянную нижеоплачиваемую работу (согласно части первой статьи 114 КЗоТ при переводе работника на другую постоянную нижеоплачиваемую работу за работником сохраняется его предыдущий средний заработок в течение 2 недель со дня перевода (фактически начисляется оплата за выполненную работу и доплата до предыдущего среднего заработка);²

  ² Подробно о трудовых гарантиях работников, которых переводят или перемещают на другую работу, рассказано в статье «Перемещение и перевод работников на другую работу» журнала «Все о труде и зарплате» № 6/2021, стр. 22.

• перемещения работника на другую работу (согласно части второй статьи 114 КЗоТ в тех случаях, когда в результате перемещения работника (ч. вторая ст. 32 КЗоТ) уменьшается заработок по не зависящим от него причинам, осуществляется доплата до предыдущего среднего заработка в течение 2 месяцев со дня перемещения);²

  ² Подробно о трудовых гарантиях работников, которых переводят или перемещают на другую работу, рассказано в статье «Перемещение и перевод работников на другую работу» журнала «Все о труде и зарплате» № 6/2021, стр. 22.

• перевода беременных женщин и женщин, имеющих детей до 3 лет, на другую более легкую работу (согласно статье 178 КЗоТ беременные женщины в соответствии с медицинским заключением переводятся на другую более легкую работу с сохранением среднего заработка по предыдущей работе. До решения вопроса о предоставлении другой работы они подлежат освобождению от работы с сохранением среднего заработка за все пропущенные вследствие этого рабочие дни за счет предприятия. Женщины, имеющие детей в возрасте до 3 лет, в случае невозможности выполнения предыдущей работы переводятся на другую работу с сохранением среднего заработка по предыдущей работе до достижения ребенком возраста 3 лет);²

  ² Подробно о трудовых гарантиях работников, которых переводят или перемещают на другую работу, рассказано в статье «Перемещение и перевод работников на другую работу» журнала «Все о труде и зарплате» № 6/2021, стр. 22.

• предоставления женщинам дополнительных перерывов для кормления ребенка (согласно частям первой и пятой статьи 183 КЗоТ женщинам, имеющим детей в возрасте до полутора лет, предоставляются, кроме общего перерыва для отдыха и питания, дополнительные перерывы для кормления ребенка, которые включаются в рабочее время и оплачиваются по среднему заработку);
• выплаты выходного пособия (согласно статье 44 КЗоТ при прекращении трудового договора по основаниям, указанным в пункте 6 статьи 36, пунктах 1, 2 и 6 статьи 40, пункте 6 части первой статьи 41 КЗоТ, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка; вследствие нарушения работодателем законодательства о труде, коллективного или трудового договора, совершения мобинга (травли) в отношении работника или непринятия мер по его прекращению (ст. 38 и 39 КЗоТ) — в размере, предусмотренном коллективным договором, но не меньше трехмесячного среднего заработка; в случае прекращения трудового договора по основаниям, указанным в пункте 5 части первой статьи 41 КЗоТ (прекращение полномочий должностных лиц) — в размере не меньше шестимесячного среднего заработка);
• служебной командировки (согласно части четвертой статьи 121 КЗоТ работникам, направленным в служебную командировку, оплата труда за выполненную работу не может быть ниже среднего заработка);³

  ³ Подробно о расчете заработной платы за время командировки шла речь в статье «Заработная плата работника за время командировки: порядок расчета и выплаты» журнала «Все о труде и зарплате» № 3/2020, стр. 24.

• выполнения государственных или общественных обязанностей в рабочее время (согласно части первой статьи 119 КЗоТ на время выполнения государственных или общественных обязанностей, если по действующему законодательству Украины эти обязанности могут осуществляться в рабочее время, работникам гарантируется сохранение среднего заработка);
• прохождения педагогическими или научно-педагогическими работниками военной службы в особый период (согласно части 2 статьи 57 Закона Украины «Об образовании» и части 3 статьи 63 Закона Украины «О профессиональном высшем образовании» в случае прохождения педагогическим или научно-педагогическим работником военной службы по призыву во время мобилизации, в особый период, или военной службы по призыву лиц из числа резервистов в особый период за таким работником сохраняется предыдущий средний заработок);
• направления работников на обследование в медицинские учреждения (согласно статье 123 КЗоТ за время пребывания в медицинском учреждении на обследовании за работниками, обязанными проходить такое обследование (статьи 169, 191 КЗоТ), сохраняется средний заработок по месту работы);
• освобождения работников-доноров от работы (согласно статье 124 КЗоТ и части 2 статьи 20 Закона Украины «О безопасности и качестве донорской крови и компонентов крови» от 30.09.2020 № 931-IX в дни медицинского обследования и донации крови и/или ее компонентов лицо, изъявившее желание осуществить донацию крови и/или ее компонентов, освобождается от работы на предприятии с сохранением за ним среднего заработка за счет денежных средств работодателя. Такому лицу непосредственно после каждого дня осуществления донации крови и/или ее компонентов предоставляется день отдыха с сохранением за ним среднего заработка за счет  денежных средств работодателя. По желанию такого лица этот день присоединяется к ежегодному отпуску);⁴

  ⁴ Детально о трудовых гарантиях работников-доноров рассказано в статье «Работники-доноры на предприятии: обновленные трудовые гарантии» журнала «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 100.

• освобождения от работы работников, обучающихся в средних общеобразовательных школах (согласно статье 209 КЗоТ для работников, которые успешно обучаются в средних общеобразовательных вечерних (сменных) школах, классах, группах с очной, заочной формами обучения при общеобразовательных школах, на период учебного года устанавливается сокращенная рабочая неделя на один рабочий день или на соответствующее ему количество рабочих часов (при сокращении рабочего дня в течение недели). Указанным работникам за время освобождения от работы выплачивается 50% средней заработной платы по основному месту работы, но не ниже минимального размера заработной платы);
• освобождения от работы работников, обучающихся без отрыва от производства в аспирантуре (согласно части четвертой статьи 218 КЗоТ работникам, обучающимся без отрыва от производства в аспирантуре, по их желанию в течение 4 лет обучения предоставляется один свободный от работы день в неделю с оплатой его в размере 50% средней заработной платы работника);
• выполнения работником общественных обязанностей в интересах трудового коллектива (согласно частям шестой – седьмой статьи 252 КЗоТ членам выборных профсоюзных органов, не освобожденным от своих производственных или служебных обязанностей, предоставляется на условиях, предусмотренных коллективным договором, свободное от работы время с сохранением средней заработной платы для участия в консультациях и переговорах, выполнения других общественных обязанностей в интересах трудового коллектива, а также на время участия в работе выборных профсоюзных органов, но не менее 2 часов в неделю. На время профсоюзного обучения работникам, избранным в состав выборных профсоюзных органов предприятия, предоставляется дополнительный отпуск продолжительностью до 6 календарных дней с сохранением средней заработной платы за счет работодателя);
• повышения квалификации, подготовки, переподготовки, обучения другим профессиям с отрывом от производства (согласно статье 122 КЗоТ и подпункту «а» пункта 1 постановления Кабинета Министров Украины «О гарантиях и компенсациях для работников, направляемых для повышения квалификации, подготовки, переподготовки, обучения другим профессиям с отрывом от производства» от 28.06.97 № 695 (далее — Постановление № 695) за работниками, которые направляются для повышения квалификации, подготовки, переподготовки и обучения другим профессиям с отрывом от производства, сохраняется средняя заработная плата по основному месту работы за время обучения. За учителями и другими работниками образования, направляемыми на курсы и в институты усовершенствования учителей, сохраняется средняя заработная плата по каждому месту работы);
• простоя (согласно частям третьей и пятой статьи 113 КЗоТ за время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника либо окружающих его людей и окружающей среды не по его вине, за ним сохраняется средний заработок. На период освоения нового производства (продукции) работодатель может осуществлять рабочим доплату до предыдущего среднего заработка на срок не более 6 месяцев);⁵

  ⁵ Детально об оплате времени простоя рассказано в статье «Простой производства: виды, документальное оформление, трудовые гарантии работников» на стр. 80 этого номера.

• задержки расчета с работником при его увольнении (согласно статье 117 КЗоТ в случае невыплаты по вине работодателя причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ, при отсутствии спора об их размере предприятие должно выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета);
• нетрудоустройства увольняемых по инициативе работодателя работников определенных категорий (согласно части третьей статьи 184 и статье 186-1 КЗоТ на период трудоустройства увольняемых по инициативе работодателя беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до 3 лет (до 6 лет — ч. шестая ст. 179 КЗоТ), одиноких матерей при наличии ребенка в возрасте до 14 лет или ребенка с инвалидностью, отцов, воспитывающих детей без матери (в том числе в случае длительного пребывания матери в лечебном учреждении), опекунов (попечителей), одного из приемных родителей, одного из родителей-воспитателей, за ними сохраняется средняя заработная плата, но не более 3 месяцев со дня окончания срочного трудового договора);
• вынужденного прогула (согласно частям второй – пятой статьи 235 КЗоТ в случае восстановления на работе при незаконном увольнении работнику выплачивается средний заработок за время вынужденного прогула. Если заявление о восстановлении на работе рассматривается более одного года не по вине работника, орган, рассматривающий трудовой спор, выносит решение о выплате среднего заработка за все время вынужденного прогула. Если неправильная формулировка причины увольнения препятствовала трудоустройству работника, ему выплачивается средний заработок как за время вынужденного прогула. При наличии оснований для восстановления на работе работника, который был уволен в связи со сделанным им или его близким лицом уведомлением о возможных фактах коррупционных или связанных с коррупцией правонарушений, других нарушений Закона Украины «О предотвращении коррупции» другим лицом, и при его отказе от такого восстановления орган, рассматривающий трудовой спор, принимает решение о выплате ему денежной компенсации в размере шестимесячного среднего заработка, а в случае невозможности восстановления — в размере двухлетнего среднего заработка. В случае задержки выдачи копии приказа (распоряжения) об увольнении по вине работодателя работнику выплачивается средний заработок за все время вынужденного прогула);
• признания отношений трудовыми и начисления заработной платы работнику (согласно части шестой статьи 235 КЗоТ при вынесении решения об оформлении трудовых отношений с работником, выполнявшим работу без заключения трудового договора, и установлении периода такой работы или работы на условиях неполного рабочего времени, при фактическом выполнении работы полное рабочее время, установленное на предприятии (кроме случаев выполнения работ или предоставления услуг по гиг-контракту в порядке и на условиях, предусмотренных Законом Украины «О стимулировании развития цифровой экономики в Украине»), орган, рассматривающий трудовой спор, одновременно принимает решение о начислении и выплате такому работнику заработной платы в размере не ниже средней заработной платы по соответствующему виду экономической деятельности в регионе в соответствующем периоде без учета фактически выплаченной заработной платы, о начислении и уплате согласно законодательству налога на доходы физических лиц и единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование за установленный период работы);
• задержки работодателем выполнения решения органа, рассматривающего трудовой спор (согласно статье 236 КЗоТ в случае задержки работодателем выполнения решения органа, рассматривающего трудовой спор о восстановлении на работе незаконно уволенного или переведенного на другую работу работника, этот орган выносит решение о выплате ему среднего заработка или разности в заработке за время задержки);
• других случаях, когда согласно действующему законодательству выплаты осуществляются исходя из средней заработной платы.

К другим случаям, когда согласно действующему законодательству выплаты осуществляются исходя из средней заработной платы, относятся, в частности, такие случаи:

• согласно части второй статьи 275 Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее — КоАП) за лицами, которых вызывают как потерпевших, свидетелей, экспертов и переводчиков, сохраняется средний заработок по месту работы за время их отсутствия в связи с явкой в орган (к должностному лицу), в производстве которого находится дело об административном правонарушении;
• в соответствии с частью 2 статьи 21 Закона Украины «О воинской обязанности и военной службе» от 25.03.92 № 2232-ХІІ (далее — Закон о воинской обязанности) граждане Украины для выполнения обязанностей, связанных с постановкой на военный учет, призывом или принятием на военную службу, а также лица, направляемые соответствующими районными (городскими) территориальными центрами комплектования и социальной поддержки (далее — ТЦКСП), Центральным управлением или региональным органом Службы безопасности Украины, соответствующим подразделением Службы внешней разведки Украины на медицинский осмотр (медицинское обследование в амбулаторных или стационарных условиях), лечение, освобождаются от работы на время, необходимое для выполнения указанных обязанностей и пребывания в лечебном учреждении здравоохранения, с сохранением средней заработной платы;
• согласно части 11 статьи 29 Закона о воинской обязанности за призванными на сборы военнообязанными на весь период сборов и резервистами на все время выполнения ими обязанностей службы в военном резерве, включая время проезда к месту их проведения и обратно, сохраняются место работы, занимаемая должность и средняя заработная плата на предприятии;⁶

  ⁶ См. также статью «Трудовые гарантии работников, призванных на военные сборы» в журнале «Все о труде и зарплате» № 7/2021, стр. 86.

• в соответствии с частью 6 статьи 43 Закона о воинской обязанности за членами комиссий по вопросам приписки к призывным участкам, призывных и военно-врачебных комиссий при соответствующих районных (городских) ТЦКСП, врачами и средним медицинским персоналом, техническими работниками и обслуживающим персоналом, которые направляются для работы на призывных участках и сборных пунктах во время взятия допризывников на воинский учет и призыва граждан на военную службу или на сборы для проведения медицинского осмотра и повторного осмотра граждан, а также для отправки призванных на сборные пункты, на все время выполнения этих обязанностей сохраняются занимаемая должность и средняя заработная плата по основному месту работы;
• согласно части 2 статьи 32 Закона Украины «О статусе депутатов местных советов» от 11.07.2002 № 93-IV в случае осуществления депутатских полномочий в рабочее время депутату местного совета по основному месту работы возмещается средний заработок за счет денежных средств соответствующего местного бюджета;
• согласно статье 132 КЗоТ за ущерб, причиненный предприятию при выполнении трудовых обязанностей, работники (кроме работников, являющихся должностными лицами), по вине которых причинен ущерб, несут материальную ответственность в размере прямого действительного ущерба, но не больше своего среднего месячного заработка;⁷

  ⁷ См. статью «Материальная ответственность работников» в журнале «Все о труде и зарплате» № 3/2023, стр. 67.

• в соответствии с частью второй статьи 252-8 КЗоТ ущерб, причиненный предприятию выпуском некачественной продукции по вине бригады, возмещается из ее коллективного заработка в пределах среднего месячного заработка бригады;
• согласно подпункту 3 пункта 2 постановления Кабинета Министров Украины «Об упорядочении структуры и условий оплаты труда работников аппарата органов исполнительной власти, органов прокуратуры, судов и других органов» от 09.03.2006 № 268, подпункту 3 пункта 3, пункту 4 Условий оплаты труда работников патронатных служб в государственных органах и подпункту 3 пункта 3, пункту 4 Условий оплаты труда работников государственных органов, которые выполняют функции по обслуживанию, и работников Управления административных зданий Хозяйственно-финансового департамента Секретариата Кабинета Министров Украины, Управления административными зданиями Государственного управления делами, Управления административными зданиями Управления делами Аппарата Верховной Рады Украины, утвержденных постановлением Кабинета Министров Украины от 24.12.2019 № 1112, руководители государственных органов, на которые распространяется действие этих документов, в пределах утвержденного фонда оплаты труда (далее — ФОТ) имеют право предоставлять работникам материальную помощь для решения социально-бытовых вопросов и помощь на оздоровление при предоставлении ежегодного отпуска в размере, не превышающем среднемесячной заработной платы работника;⁸

  ⁸ См. статьи «Материальная помощь работникам» и «Материальная помощь на оздоровление к ежегодному отпуску» в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 8/2021, стр. 18, и № 5/2018, стр. 64.

• в соответствии со статьей 57 Закона Украины «О государственной службе» от 10.12.2015 № 889-VIII (далее — Закон о госслужбе) государственным служащим предоставляется ежегодный основной оплачиваемый отпуск с выплатой денежной помощи в размере среднемесячной заработной платы. Согласно части 2 статьи 54 Закона о госслужбе и Порядку предоставления государственным служащим материальной помощи для решения социально-бытовых вопросов, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 08.08.2016 № 500, государственным служащим может предоставляться один раз на год материальная помощь для решения социально-бытовых вопросов в размере среднемесячной заработной платы в пределах утвержденного ФОТ.

Кроме вышеперечисленных случаев, когда предоставление работникам «среднезарплатных» выплат предусмотрено законодательством, хозрасчетные предприятия в коллективном договоре (другом «зарплатном» локальном документе) могут установить и другие выплаты, которые рассчитываются исходя из средней заработной платы, исчисляемой согласно Порядку № 100. Например, средний заработок может выплачиваться работникам, призванным (принятым по контракту) на военную службу в особый период, за весь период такой службы до демобилизации, в размере среднемесячной заработной платы может выплачиваться разовая помощь работникам, увольняющимся в связи с выходом на пенсию, ежегодная материальная помощь на оздоровление всем работникам предприятия.

Далее рассмотрим механизм исчисления средней заработной платы для начисления вышеперечисленных выплат (далее — «среднезарплатные» выплаты), рассчитываемых согласно Порядку № 100, кроме ее исчисления для оплаты времени отпуска и выплаты денежной компенсации за неиспользованные дни отпусков (далее — отпускные).⁹

Алгоритм расчета среднего заработка

Исходя из норм Порядка № 100 алгоритм расчета сумм всех «среднезарплатных» выплат одинаков и включает следующие этапы:

Определение расчетного периода

↓

Определение суммарной заработной платы в расчетном периоде

↓

Исчисление среднедневной (среднечасовой) заработной платы

↓

Определение количества дней (часов), подлежащих оплате

↓

Определение суммы выплаты

Рассмотрим подробно порядок начисления «среднезарплатных» выплат работникам, в том числе каждый из вышеуказанных этапов такого начисления.

Определение расчетного периода

Согласно абзацу третьему пункта 2 Порядка № 100 во всех случаях (кроме начисления отпускных) средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих месяцу, в котором происходит событие, с которым связана соответствующая выплата.¹⁰

Например, если работник, принятый на работу в 2022 году, 10 июля 2023 года проходил обязательный медицинский осмотр в медицинском учреждении, то расчетным периодом для начисления среднего заработка за день прохождения медосмотра будут последние 2 календарных месяца, а именно период с 1 мая по 30 июня 2023 года (см. пример 1 ниже).

Если работник принят на работу 15 мая 2023 года, а 17 июля его привлекли к выполнению государственных обязанностей в рабочее время, то расчетным периодом для начисления среднего заработка за время выполнения таких обязанностей будет отработанный период в течение последних 2 календарных месяцев, а именно период с 15 мая по 30 июня 2023 года (см. пример 2 ниже).

Если работник принят на работу 06 июня 2023 года, а 24 июля ТЦКСП направил его как военнообязанного проходить медицинское обследование, то расчетным периодом для начисления среднего заработка за дни прохождения медицинского обследования будет отработанный период в течение последних 2 календарных месяцев, а именно период с 06 по 30 июня 2023 года (см. пример 3 ниже).

Порядком № 100 не предусмотрено, что месяцы расчетного периода должны быть полностью отработаны. Если в расчетном периоде отработан хотя бы один день, исчисление средней заработной платы будет осуществляться исходя из начислений за этот день (см. пример 15 ниже).¹¹

Например, если работник принят на работу 31 июля 2023 года, а 01 августа он сдавал кровь как донор, то расчетным периодом для начисления среднего заработка за день сдачи крови и за следующий за ним день будет отработанный период в течение последних 2 календарных месяцев, а именно отработанный один день 31 июля 2023 года.

Если в течение последних 2 календарных месяцев, предшествующих месяцу, в котором происходит событие, с которым связана соответствующая выплата, работник не работал (например, болел), средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие 2 месяца работы (абз. четвертый п. 2 Порядка № 100).

Например, если работника направляют в командировку 17 июля 2023 года, а в период с 27 апреля по 03 июля 2023 года он болел, т. е. в течение последних 2 календарных месяцев (май – июнь) перед месяцем командировки (июль) не работал, то расчетным периодом для исчисления среднего заработка за время командировки будут предыдущие 2 месяца работы: март – апрель (см. пример 4 ниже).

Если в течение последних 2 календарных месяцев, а также в течение предшествующих им 2 календарных месяцев, т. е. в течение последних 4 календарных месяцев, работник не работал, то у него отсутствует расчетный период. В этом случае средняя заработная плата исчисляется в соответствии с абзацами третьим – пятым пункта 4 Порядка № 100 (абз. седьмой п. 2 Порядка № 100), а именно исходя из установленных работнику в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада (абз. третий п. 4 Порядка № 100).

Если же в вышеуказанном случае размер должностного оклада (месячной тарифной ставки) меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на момент расчета (абз. четвертый п. 4 Порядка № 100).

Например, если работника с 24 июля 2023 года привлекают к выполнению государственных обязанностей, и за ним на этот период на основании части первой статьи 119 КЗоТ сохраняется средний заработок, а в период с 27 февраля по 03 июля 2023 года работник болел, т. е. не работал в течение последних 4 календарных месяцев (март – июнь 2023 года), то расчетного периода у него не будет, а средний заработок исчисляется исходя из установленного работнику должностного оклада (месячной тарифной ставки) или минимальной заработной платы (на этом нюансе остановимся ниже) (см. примеры 5, 6, 7, 14 ниже).

Работникам плавающего состава судов флота рыбной промышленности и работникам, занятым на предприятиях с сезонным характером производства, с учетом значительного колебания в течение года заработной платы, средний заработок может исчисляться исходя из выплат за 12 календарных месяцев (абз. пятый п. 2 Порядка № 100). Решение о том, какой расчетный период использовать для начисления «среднезарплатных» выплат указанным работникам, предприятие должно отразить в коллективном договоре (другом «зарплатном» локальном документе, утвержденном приказом руководителя предприятия).

Обращаем внимание на важную норму, приведенную в абзаце шестом пункта 2 Порядка № 100: время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода. К этому времени, которое исключается из расчетного периода, относятся, в частности:

– период простоя не по вине работника, который согласно части первой статьи 113 КЗоТ оплачивается частично — из расчета не ниже 2/3 тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада);¹²

– период пребывания в отпусках без сохранения заработной платы, предусмотренных статьями 25 и 26 Закона об отпусках, в том числе на период карантина;¹³

– период пребывания в отпуске без сохранения заработной платы, предоставляемом в период действия военного положения согласно частям 3 и 4 статьи 12 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» от 15.03.2022 № 2136-IX (далее — Закон № 2136);

– период пребывания в отпуске по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста, за период которого заработная плата не сохраняется.

Например, если работника с 01 июля 2023 года перемещают в другое подразделение с уменьшением заработка (по не зависящим от работника причинам), в результате чего ему осуществляется доплата до предыдущего среднего заработка в течение 2 месяцев со дня перемещения, а в расчетном периоде (май – июнь 2023 года) для подразделения работника был введен простой с 15 мая по 30 июня 2023 года с оплатой в размере 2/3 оклада, то указанный период частично оплаченного простоя исключается из расчетного периода, поэтому последний включает только период с 01 по 14 мая.

Если же работника с 17 июля 2023 года направляют в командировку, за время которой ему выплачивается оплата в размере не меньше среднего заработка, а в расчетном периоде (май – июнь 2023 года) он с 22 мая по 18 июня 2023 года находился в отпуске без сохранения заработной платы на период военного положения (ч. 3 ст. 12 Закона № 2136), то период такого неоплачиваемого отпуска исключается из расчетного периода, поэтому последний включает только периоды с 01 по 21 мая и с 19 по 30 июня.

Из расчетного периода также исключается время, за которое отсутствуют данные о начисленной заработной плате работника вследствие боевых действий во время действия военного положения (абз. шестой п. 2 Порядка № 100).

Также следует помнить, что при исчислении средней заработной платы за последние 2 месяца не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника (за время выполнения государственных и общественных обязанностей, ежегодного и дополнительного отпусков, командировки, вынужденного прогула и т. д.) и пособие в связи с временной нетрудоспособностью (абз. второй п. 4 Порядка № 100). Следовательно, из расчетного периода исключаются:

– период (рабочие дни), в течение которого за работником сохраняется средний заработок (см. примеры 8, 10, 11, 13 ниже);

– период, за который начисляются пособия по временной нетрудоспособности, по беременности и родам (см. примеры 4, 5, 8, 9, 14 ниже).¹⁴

Например, если работника увольняют 31 июля 2023 года по сокращению штата (по п. 1 ст. 40 КЗоТ), и при увольнении ему на основании норм статьи 44 КЗоТ выплачивается выходное пособие в размере среднего месячного заработка, а в расчетном периоде (май – июнь 2023 года) работник был в ежегодном основном отпуске с 18 по 31 мая (14 к. д.), за время которого ему начислены отпускные (средний заработок), а также болел в период с 01 по 16 июня 2023 года, при этом за время болезни ему начислены «больничные», то периоды таких отпуска и болезни исключаются из расчетного периода, поэтому последний включает только периоды с 01 по 17 мая и с 17 по 30 июня.

Определение суммарной заработной платы в расчетном периоде

Согласно абзацу первому пункта 3 Порядка № 100 при исчислении средней заработной платы учитываются все суммы начисленной заработной платы в соответствии с законодательством и условиями трудового договора, кроме определенных в пункте 4 этого Порядка.

Следовательно, при исчислении средней заработной платы учитываются выплаты, которые являются заработной платой, т. е. относятся к основной заработной плате, дополнительной заработной плате, прочим поощрительным и компенсационным выплатам (ст. 2 Закона об оплате труда), кроме указанных в пункте 4 Порядка № 100 (см. таблицу).

Таблица

Перечень выплат, учитываемых и не учитываемых при исчислении средней заработной платы
исходя из 2 календарных месяцев

Выплаты, учитываемые при исчислении средней заработной платы	Выплаты, НЕ учитываемые при исчислении средней заработной платы исходя из 2 календарных месяцев (п. 4 Порядка № 100)
Основная заработная плата	• Литературный гонорар штатным работникам газет и журналов, выплачиваемый согласно авторскому договору; • Заработная плата на работе по совместительству (за исключением работников, для которых включение ее в средний заработок предусмотрено действующим законодательством); • Заработная плата, начисленная за время работы в избирательных комиссиях, комиссиях всеукраинского референдума; • Выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника, пособие по временной нетрудоспособности, пособие по беременности и родам
Дополнительная заработная плата, в том числе: – доплаты и надбавки (за сверхурочную работу; за работу в ночное (вечернее) время; за совмещение профессий и должностей; за расширение зон обслуживания или выполнение дополнительных объемов работ; за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника; за высокие достижения в труде; за высокое профессиональное мастерство; за интенсивность труда; за руководство бригадой; за выслугу лет; оплата за работу в выходные, праздничные и нерабочие дни; доплата до минимальной заработной платы и т. д.); – производственные премии; – индексация.	• Выплаты за выполнение отдельных поручений (одноразового характера), не входящих в обязанности работника (за исключением доплат за совмещение профессий и должностей, расширение зон обслуживания или выполнение дополнительных объемов работ и выполнение обязанностей временно отсутствующих работников, а также разности в должностных окладах, выплачиваемой работникам, которые выполняют обязанности временно отсутствующего руководителя предприятия или его структурного подразделения  и не являются штатными заместителями); • Выплаты, связанные с праздничными и юбилейными датами, днем рождения, за долголетнюю и безупречную трудовую деятельность, активную общественную работу и т. п.; • Одноразовые выплаты (компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, выходящим на пенсию, выходное пособие и т. п.); • Премии по результатам ежегодной оценки служебной деятельности, за изобретения и рационализаторские предложения, за содействие внедрению изобретений и рационализаторских предложений, за внедрение новой техники и технологии, за сбор и сдачу лома черных, цветных и драгоценных металлов, сбор и сдачу на восстановление отработанных деталей машин, автомобильных шин, введение в действие производственных мощностей и объектов строительства (за исключением этих премий работникам строительных организаций, выплачиваемых в составе премий за результаты хозяйственной деятельности); • Компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты
Прочие поощрительные и компенсационные выплаты, в том числе: – вознаграждение по итогам годовой работы; – вознаграждение за выслугу лет и т. д.	• Денежное вознаграждение за добросовестный труд и образцовое выполнение служебных обязанностей; • Вознаграждения государственным исполнителям; • Денежные и вещевые вознаграждения за призовые места на соревнованиях, смотрах, конкурсах и т. п.; • Доходы (дивиденды, проценты), начисленные по акциям трудового коллектива и вкладам членов трудового коллектива в имущество предприятия; • Компенсационные выплаты на командировку и переводы (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья, подъемные, надбавки, выплачиваемые вместо суточных); • Стоимость бесплатно выданной спецодежды, спецобуви и прочих средств индивидуальной защиты, мыла, моющих и обезвреживающих средств, молока и лечебно-профилактического питания; • Стоимость бесплатно предоставленных некоторым категориям работников коммунальных услуг, жилья, топлива и сумма денежных средств на их возмещение; • Дотации на обеды, проезд, стоимость оплаченных предприятием путевок в санатории и дома отдыха; • Суммы возмещения ущерба, нанесенного работнику увечьем или иным повреждением здоровья; • Пенсии, государственная помощь, социальные и компенсационные выплаты

В соответствии с абзацем вторым пункта 3 Порядка № 100 суммы начисленной заработной платы, кроме премий (в том числе за месяц) и других поощрительных выплат по итогам работы за определенный период, учитываются в том месяце, за который они начислены, и в размерах, в которых они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т. п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда к исправительным работам.

Например, если доплата за совмещение должностей за май 2023 года ошибочно не была начислена (выплачена) в мае 2023 года, а была начислена (выплачена) в месяце выявления ошибки — июне 2023 года, то при исчислении средней заработной платы сумма такой доплаты относится к выплатам за май (месяц, за который она начислена).

Если доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника за март 2023 года ошибочно не была начислена (выплачена) в марте 2023 года, а была начислена (выплачена) в месяце выявления ошибки — июле 2023 года, то при исчислении средней заработной платы сумма такой доплаты относится к выплатам за март.

Учет премий и вознаграждений

Конкретные показатели и условия начисления премий и вознаграждений, их размер, сроки выплаты (месячные, квартальные, полугодовые, годовые) устанавливаются в Положении о премировании, которое разрабатывается предприятиями самостоятельно. Положением о премировании, как правило, устанавливается, что премия (вознаграждение) начисляется пропорционально отработанному времени (т. е. за время отпуска, временной нетрудоспособности и прочие неотработанные периоды премии и вознаграждения не начисляются).

При исчислении средней заработной платы учитываются только премии (вознаграждения), относящиеся к заработной плате, а премии (вознаграждения), которые указаны в пункте 4 Порядка № 100, не учитываются. Кроме того, основным критерием включения премии (вознаграждения) в расчет является постоянство выплаты (для месячных премий — ежемесячно, для квартальных премий — ежеквартально, для полугодовых премий — каждое полугодие, для годовых — ежегодно) независимо от ее размера и порядка исчисления. Такие постоянные премии (вознаграждения) обязательно предусматриваются коллективным договором (Положением о премировании). Постоянными премиями являются, в частности, производственные премии, относящиеся к дополнительной заработной плате, а постоянными вознаграждениями являются, в частности, вознаграждения по итогам работы за год, за выслугу лет, относящиеся к прочим поощрительным и компенсационным выплатам ФОТ (пп. 2.2.2, 2.3.2 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 № 5).¹⁵

В случае если коллективным договором (Положением о премировании) предусмотрена выплата премии ежемесячно при наличии финансовых возможностей, но в связи с финансовыми трудностями месячная премия была выплачена только в одном месяце расчетного периода, то указанная премия должна учитываться при исчислении средней заработной платы, поскольку она не относится к одноразовым выплатам.¹⁵

Если премия не имеет постоянного характера (Положением о премировании предусмотрено, что за выполнение отдельных поручений может выплачиваться одноразовая премия) или не предусмотрена коллективным договором (Положением о премировании), но выплачивается согласно отдельному приказу руководителя предприятия за выполнение разового поручения, то она считается одноразовой выплатой, которая на основании подпункта «б» пункта 4 Порядка № 100 не учитывается при исчислении средней заработной платы.¹⁵

Что касается механизма учета премий и вознаграждений при исчислении средней заработной платы, то в соответствии с абзацем третьим пункта 3 Порядка № 100 премии (в том числе за месяц) и другие поощрительные выплаты по итогам работы за определенный период во время исчисления средней заработной платы учитываются в заработок периода, который соответствует количеству месяцев, за которые они начислены, начиная с месяца, в котором они начислены. Для этого к заработку соответствующих месяцев расчетного периода прибавляется часть, которая определяется делением суммы премии или другой поощрительной выплаты по итогам работы за определенный период на количество отработанных рабочих дней периода, за который они начислены, и умножением на количество отработанных рабочих дней соответствующего месяца, который приходится на расчетный период. Если период, за который начислена премия или другая поощрительная выплата, работником отработан частично, при исчислении средней заработной платы учитывается сумма в размере не более фактически начисленной суммы премии или другой поощрительной выплаты.

Таким образом, премии (вознаграждения) относятся к месяцу, в котором они начислены, а также к следующим месяцам, если они начислялись за период, превышающий один месяц (квартал, полугодие, год и т. д.). То есть премии, начисленные (выплаченные) в текущем месяце за предыдущий период (месяц, квартал, полугодие, год и т. д.), не нужно относить к месяцам, за которые они начислены, а для расчета частей сумм премии (вознаграждения), которые относятся к текущему и следующим месяцам, необходимо использовать количество отработанных рабочих дней в периоде (месяце, квартале, полугодии, году), за который они начислены, и в месяцах, к которым относится сумма премии (вознаграждения). При этом сначала необходимо исчислить сумму премии (вознаграждения), приходящуюся на один отработанный день в периоде, за который премия (вознаграждение) начислена (месяц, квартал, полугодие, год и т. д.), а потом такая дневная премия (дневное вознаграждение) умножается на количество отработанных рабочих дней в месяце, который включается в расчетный период, начиная с месяца начисления премии (вознаграждения). При этом если период, за который начислена премия (вознаграждение), отработан не полностью, а расчетная сумма месячной премии (вознаграждения), начисленной за предыдущий месяц, или общая расчетная сумма премии (вознаграждения), начисленной за период, превышающий один месяц (квартал, полугодие, год и т. д.), больше фактически начисленной суммы премии (вознаграждения), то учитывается не расчетная, а фактически начисленная сумма премии (вознаграждения) (см. примеры 8–11 ниже).

Рассмотрим детально порядок учета премий (вознаграждений) в зависимости от периода, за который они выплачиваются.

1. Учет месячных премий (вознаграждений).

Если месячная премия начисляется в текущем месяце — июле за текущий месяц — июль, то она включается в заработок текущего месяца — июля (в котором она начислена). При этом поскольку месяц начисления премии и месяц, за который начислена премия, совпадают — июль, то указанная премия в полной сумме включается в заработок июля. То есть месячные премии, которые начисляются (выплачиваются) месяц в месяц, всегда будут учитываться в месяце начисления всей суммой независимо от отработанного времени в таком месяце.

Если месячная премия начисляется в текущем месяце — июле за предыдущий месяц — июнь, то она включается в заработок текущего месяца — июля (в котором она начислена). Для определения части указанной премии, которая включается в заработок июля, необходимо сначала сумму премии разделить на количество отработанных дней месяца, за который она начислена, — июня, а затем полученный результат (дневную премию) умножить на количество отработанных дней в месяце, в котором она начислена, — июле. Полученная расчетная сумма учитывается в полном объеме, если месяц, за который начислена премия — июнь, отработан полностью. Если же месяц, за который начислена премия — июнь, отработан частично (неполностью), при этом расчетная сумма премии превышает фактически начисленную сумму премии, то учитывается не расчетная, а фактически начисленная сумма премии.

Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата производственной премии за отчетный месяц в следующем месяце в размере 25% оклада пропорционально отработанному времени в отчетном месяце, при этом работник отработал в июне 17 из 22 рабочих дней (отработал месяц частично, поскольку с 5 по 9 июня болел), в июле отработал 21 рабочий день, и ему в июле начислена месячная премия за июнь в сумме 1545,45 грн. (8000 грн. х 25% : 22 р. д. х 17 отраб. д.), то расчетная сумма указанной месячной премии, которая включается в заработок июля, составляет:

1545,45 грн. : 17 отраб. д. (июнь) х 21 отраб. д. (июль) = 1909,09 грн.

Поскольку месяц, за который начислена премия, — июнь отработан работником частично (неполностью), а расчетная сумма премии превышает фактически начисленную сумму премии (1909,09 грн. > 1545,45 грн.), то при исчислении средней заработной платы, когда в расчетный период включается июль, в этом месяце учитывается не расчетная, а фактически начисленная сумма премии за июнь — 1545,45 грн.

Если вышеуказанному работнику в августе будет начислена месячная премия за июль, который им полностью отработан — 21 рабочий день, в сумме 2000 грн. (8000 грн. х 25%), при этом работник в августе отработает только 12 из 23 рабочих дней (с 7 по 21 авуста он будет в отпуске без сохранения заработной платы), то расчетная сумма указанной месячной премии, которая включается в заработок августа, составит:

2000 грн. : 21 отраб. д. (июль) х 12 отраб. д. (август) = 1142,86 грн.

Следовательно, при исчислении средней заработной платы, когда в расчетный период включается август, в этом месяце учитывается не фактически начисленная, а расчетная сумма (часть) премии за июль, начисленная в августе, — 1142,86 грн.

Если этого работника в сентябре направят в командировку, то при исчислении среднего заработка за время командировки в расчетном периоде (июль – август) учитываются относящаяся к июлю фактически начисленная сумма премии за июнь — 1545,45 грн. и относящаяся к августу расчетная сумма (часть) премии за июль — 1142,86 грн.

2. Учет квартальных премий (вознаграждений).

Если премия за І квартал, включающий 3 месяца — январь, февраль и март, начислена в апреле (первый месяц следующего квартала), то такая премия включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — апреля, а именно включается в заработок апреля, мая и июня.

Если премия за ІІ квартал, включающий 3 месяца — апрель, май и июнь, начислена в июне (последний месяц ІІ квартала), то такая премия включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — июня, а именно включается в заработок июня, июля и августа.

Для определения части квартальной премии, которая включается в расчет, необходимо сначала сумму такой премии разделить на количество отработанных дней в квартале, за который она начислена, а затем полученный результат (дневную премию) умножить на количество отработанных дней в месяцах, к которым относится премия (которые включаются в расчетный период), начиная с месяца начисления премии. При этом если квартал, за который начислена премия, отработан неполностью, а общая расчетная сумма квартальной премии, относящейся к месяцам расчетного периода (независимо от количества таких месяцев), больше фактически начисленной суммы квартальной премии, то учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма премии.

Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата производственной премии за отчетный квартал в первом месяце следующего квартала в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном квартале, при этом работник в І квартале 2023 года отработал 45 из 65 рабочих дней по графику работы предприятия в этом квартале (с 16 по 26 января работник болел, а с 17 по 31 марта находился в отпуске без сохранения заработной платы), а также отработал в апреле 15 рабочих дней (в период с 1 по 9 апреля работник находился в отпуске без сохранения заработной платы), мае — 17 рабочих дней (в период с 24 по 31 мая работник болел), июне — 22 рабочих дня, и работнику в апреле начислена премия за І квартал (за 3 месяца: январь, февраль и март) в сумме 6923,08 грн. (10 000 грн. : 65 р. д. х 45 отраб. д.), то указанная квартальная премия включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — апреля, а именно включается в заработок апреля, мая и июня. В этом случае дневная премия в отработанном І квартале составляет 153,85 грн. (6923,08 грн. : 45 отраб. д.), а части квартальной премии относятся к соответствующим месяцам следующим образом:

– к апрелю: 153,85 грн. х 15 отраб. д. = 2307,75 грн.;

– к маю: 153,85 грн. х 17 отраб. д. = 2615,45 грн.;

– к июню: 153,85 грн. х 22 отраб. д. = 3384,70 грн.

Если указанный работник будет направлен предприятием на курсы повышения квалификации в июле 2023 года, то при исчислении среднего заработка за время пребывания на таких курсах в заработок расчетного периода (май – июнь) будут включаться только части премии за І квартал, которые относятся к месяцам расчетного периода: маю — 2615,45 грн. и июню — 3384,70 грн., при этом общая расчетная сумма квартальной премии составит:

2615,45 + 3384,70 = 6000,15 грн.

Часть премии за І квартал, которая относится к апрелю — 2307,75 грн., не учитывается, поскольку апрель не включается в расчетный период.

Поскольку І квартал 2023 года работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма квартальной премии не превышает фактически начисленную сумму этой премии (6000,15 грн. < 6923,08 грн.), то при исчислении среднего заработка за время пребывания на курсах повышения квалификации в июле учитывается не фактически начисленная, а общая расчетная сумма премии за І квартал 2023 года — 6000,15 грн.

Если указанный работник как донор сдаст кровь в августе 2023 года, то при исчислении среднего заработка для оплаты «донорских» дней в августе в заработок расчетного периода (июнь – июль) будет включаться только часть премии за І квартал, которая относится к месяцу расчетного периода — июню в сумме 3384,70 грн. Части премии за І квартал, которые относятся к апрелю — 2307,75 грн. и маю — 2615,45 грн., не будут учитываться, поскольку эти месяцы не включаются в расчетный период.

Бывают случаи, когда в отчетном квартале, за который начисляется квартальная премия, работник отработал не все месяцы этого квартала (например, отработал два или только один месяц квартала). В этом случае квартальная премия все равно распределяется на 3 месяца, начиная с месяца, в котором она начислена.

Например, на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата производственной премии за отчетный квартал в последнем месяце этого же квартала в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном квартале, при этом работник в ІІ квартале 2023 года отработал 35 из 65 рабочих дней по графику работы в этом квартале (в 2023 году с января по 12 мая работник находился в отпуске без сохранения заработной платы). Работник отработал в июне 22 рабочих дня, в июле — 16 рабочих дней (в период с 17 по 21 июля он болел), в августе — 5 рабочих дней (в период с 1 по 24 августа работник находился в ежегодном основном отпуске). В июне работнику начислена премия за ІІ квартал, который включает 3 месяца (апрель, май, июнь), в сумме 4846,15 грн. (9000 грн. : 65 р. д. х 35 отраб. д.). Эта квартальная премия включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — июня, а именно включается в заработок июня, июля и августа. При этом дневная премия в отработанном ІІ квартале составляет 138,46 грн. (4846,15 грн. : 35 отраб. д.), а части квартальной премии относятся к соответствующим месяцам следующим образом:

– к июню: 138,46 грн. х 22 отраб. д. = 3046,12 грн.;

– к июлю: 138,46 грн. х 16 отраб. д. = 2215,36 грн.;

– к августу: 138,46 грн. х 5 отраб. д. = 692,30 грн.

Если указанный работник будет проходить обязательный медицинский осмотр в августе 2023 года, то при расчете среднего заработка за день прохождения медосмотра в заработок расчетного периода (июнь – июль) будут включаться только части премии за ІІ квартал, которые относятся к месяцам расчетного периода: июню — 3046,12 грн. и июлю — 2215,36 грн., при этом общая расчетная сумма квартальной премии составит:

3046,12 + 2215,36 = 5261,48 грн.

Часть премии за ІІ квартал, которая относится к августу — 692,30 грн., не будет учитываться, поскольку август не включается в расчетный период.

Поскольку ІІ квартал 2023 года работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма квартальной премии превышает фактически начисленную сумму этой премии (5261,48 грн. > 4846,15 грн.), то при исчислении среднего заработка за день прохождения медосмотра в августе учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма премии за ІІ квартал — 4846,15 грн.

3. Учет полугодовых премий (вознаграждений).

Если премия за I полугодие, включающее 6 месяцев с января по июнь, начислена в июне (последний месяц I полугодия), то такая премия включается в заработок 6 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — июня, а именно включается в заработок июня, июля, августа, сентября, октября и ноября.

Если производственная премия за I полугодие, включающее 6 месяцев с января по июнь, начислена в июле, но работник весь март и весь апрель болел и в этих месяцах не имеет отработанных дней, соответственно, за март и апрель полугодовая премия не начислялась (она начисляется пропорционально отработанному времени в отчетном полугодии), то есть фактически премия начислялась за отработанные дни только в 4 месяцах І полугодия — январь, февраль, май и июнь, то такая полугодовая премия все равно включается в заработок 6 месяцев (не 4 месяцев), начиная с месяца, в котором она начислена, — июля, а именно включается в заработок июля, августа, сентября, октября, ноября и декабря.

Для определения части полугодовой премии, которая включается в расчет, необходимо сначала сумму такой премии разделить на количество отработанных дней в полугодии, за которое она начислена, а затем полученный результат (дневную премию) умножить на количество отработанных дней в месяцах, к которым относится премия (которые включаются в расчетный период), начиная с месяца начисления премии. При этом если полугодие, за которое начислена премия, отработано работником неполностью, а общая расчетная сумма полугодовой премии, относящейся к месяцам расчетного периода (независимо от количества таких месяцев), больше фактически начисленной суммы полугодовой премии, то учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма премии.

Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата производственной премии за отчетное полугодие в первом месяце следующего полугодия в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном полугодии, при этом работник в IІ полугодии 2022 года отработал 87 из 131 рабочего дня по графику работы в этом полугодии (весь сентябрь (22 рабочих дня) не отработан из-за болезни и весь ноябрь (22 рабочих дня) не отработан из-за пребывания в отпуске без сохранения заработной платы), а также отработал в январе 22 рабочих дня, феврале — 20 рабочих дней, марте — 23 рабочих дня, апреле — 0 рабочих дней (в период с 1 по 30 апреля работник находился в отпуске без сохранения заработной платы), мае — 23 рабочих дня, июне — 17 рабочих дней (в период с 19 по 23 июня работник болел), и ему в январе 2023 года начислена премия за IІ полугодие 2022 года, включающее 6 месяцев (с июля по декабрь), в сумме 5645,04 грн. (8500 грн. : 131 р. д. х 87 отраб. д.), то указанная полугодовая премия включается в заработок 6 месяцев (несмотря на то что в IІ полугодии 2022 года отработано только 4 месяца), начиная с месяца, в котором премия начислена, — января, а именно включается в заработок января, февраля, марта, апреля, мая и июня. При этом дневная премия в отработанном IІ полугодии составляет 64,89 грн. (5645,04 грн. : 87 отраб. д.), а части полугодовой премии относятся к соответствующим месяцам следующим образом:

– к январю: 64,89 грн. х 22 отраб. д. = 1427,58 грн.;

– к февралю: 64,89 грн. х 20 отраб. д. = 1297,80 грн.;

– к марту: 64,89 грн. х 23 отраб. д. = 1492,47 грн.;

– к апрелю: 64,89 грн. х 0 отраб. д. = 0 грн.;

– к маю: 64,89 грн. х 23 отраб. д. = 1492,47 грн.;

– к июню: 64,89 грн. х 17 отраб. д. = 1103,13 грн.

Если этот работник будет привлечен к выполнению государственных обязанностей в июле 2023 года, то при исчислении среднего заработка за период выполнения указанных обязанностей в заработок расчетного периода (май – июнь) будут включаться только части премии за IІ полугодие, которые относятся к месяцам расчетного периода: маю — 1492,47 грн. и июню — 1103,13 грн., при этом общая расчетная сумма полугодовой премии составит:

1492,47 + 1103,13 = 2595,60 грн.

Части полугодовой премии, которые относятся к январю, февралю и марту, не будут учитываться, поскольку эти месяцы не включаются в расчетный период.

Поскольку ІІ полугодие 2022 года работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма полугодовой премии не превышает фактически начисленную сумму этой премии (2595,60 грн. < 5645,04 грн.), то при исчислении среднего заработка за время выполнения государственных обязанностей в июле учитывается не фактически начисленная, а общая расчетная сумма премии за ІІ полугодие 2022 года — 2595,60 грн.

4. Учет годового вознаграждения.

Если в январе 2023 года работнику начислено годовое вознаграждение за 2022 год, который включает 12 месяцев (с января по декабрь), то такое годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев, начиная с месяца, в котором оно начислено, — января 2023 года, а именно включается в заработок января – декабря 2023 года.

Если в феврале 2023 года работнику начислено годовое вознаграждение за 2022 год, но работник в 2022 году весь март находился в отпуске без сохранения заработной платы и весь июль болел, т. е. в этих 2 месяцах работник не имеет отработанных дней, соответственно, за март и июль 2022 года годовое вознаграждение не начислялась (оно начисляется пропорционально отработанному времени в отчетном году), то такое годовое вознаграждение все равно включается в заработок 12 месяцев (не 10 месяцев), начиная с месяца, в котором оно начислено, — февраля 2023 года, а именно включается в заработок февраля 2023 года – января 2024 года.

Для определения части годового вознаграждения, которая включается в расчет, необходимо сначала сумму такого вознаграждения разделить на количество отработанных дней в году, за который оно начислено, а затем полученный результат (дневное вознаграждение) умножить на количество отработанных дней в месяцах, к которым относится годовое вознаграждение (которые включаются в расчетный период), начиная с месяца начисления годового вознаграждения. При этом если год, за который начислено годовое вознаграждение, отработан работником неполностью, а общая расчетная сумма годового вознаграждения, относящегося к месяцам расчетного периода (независимо от количества таких месяцев), больше фактически начисленной суммы годового вознаграждения, то учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма годового вознаграждения.

Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата годового вознаграждения за отчетный год в следующем году в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном году, при этом работник отработал в 2022 году 193 из 257 рабочих дней по графику работы (не отработаны периоды с 24 по 28 февраля (3 рабочих дня), с 1 по 31 марта (22 рабочих дня), с 1 по 30 апреля (21 рабочий день) из-за пребывания в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина и военного положения, а также период с 4 по 27 июля (18 рабочих дней) из-за пребывания в ежегодном основном отпуске), а также в течение 2023 года отработаны, в частности, в феврале 17 рабочих дней (с 24 по 28 февраля вводился простой), марте — 12 рабочих дней (в период с 17 по 31 марта работник болел), апреле — 20 рабочих дней, мае — 23 рабочих дня, июне — 0 рабочих дней (весь июнь был простой), июле — 21 рабочий день, и работнику в феврале 2023 года начислено годовое вознаграждение за 2022 год, включающий 12 месяцев (с января по декабрь), в сумме 7134,24 грн. (9500 грн. : 257 р. д. х 193 отраб. д.), то указанное годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев (несмотря на то что в двух месяцах (марте и апреле) 2022 года работник не работал), начиная с месяца, в котором годовое вознаграждение начислено, — февраля 2023 года, а именно включается в заработок февраля 2023 года – января 2024 года. При этом дневное вознаграждение в отработанном 2022 году составляет 36,96 грн. (7134,24 грн. : 193 отраб. д.), а части годового вознаграждения относятся к соответствующим месяцам следующим образом:

– к февралю: 36,96 грн. х 17 отраб. д. = 628,32 грн.;

– к марту: 36,96 грн. х 12 отраб. д. = 443,52 грн.;

– к апрелю: 36,96 грн. х 20 отраб. д. = 739,20 грн.;

– к маю: 36,96 грн. х 23 отраб. д. = 850,08 грн.;

– к июню: 36,96 грн. х 0 отраб. д. = 0 грн.;

– к июлю: 36,96 грн. х 21 отраб. д. = 776,16 грн.

– к августу 2023 года – январю 2024 года — путем умножения 36,96 грн. на количество отработанных рабочих дней в этих месяцах.

Если этот работник в августе 2023 года будет переведен на другую постоянную нижеоплачиваемую работу (ст. 114 КЗоТ), то при исчислении среднего заработка за первые 2 недели со дня перевода в заработок расчетного периода (июнь – июль) включаются только части годового вознаграждения за 2022 год, которые относятся к месяцам расчетного периода: июню и июлю. Но поскольку в июне у работника нет отработанных дней (весь этот месяц работник был в простое), к этому месяцу часть годового вознаграждения не относится. Следовательно, общая расчетная сумма годового вознаграждения включает только его часть, относящуюся к июлю — 776,16 грн. Части годового вознаграждения, которые относятся к февралю, марту, апрелю и маю, не будут учитываться, поскольку эти месяцы не включаются в расчетный период.

Поскольку 2022 год работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма годового вознаграждения не превышает фактически начисленную сумму этого вознаграждения (776,16 грн. < 7134,24 грн.), то при исчислении среднего заработка работника за первые 2 недели со дня перевода в августе 2023 года учитывается не фактически начисленная, а общая расчетная сумма годового вознаграждения — 776,16 грн.

Учет материальной помощи

Если коллективным договором предприятия или законодательством предусмотрена выплата работникам материальной помощи или помощи на оздоровление (например, при предоставлении ежегодного основного отпуска), в том числе которая включается в ФОТ, а также в случае выплаты работнику разовой материальной помощи, которая не предусмотрена законодательством или локальным документом предприятия, такая материальная помощь (независимо от ее видов) не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления «среднезарплатных» выплат, поскольку согласно подпункту «б» пункта 4 Порядка № 100 одноразовые выплаты, в т. ч. материальная помощь, не учитываются при исчислении средней заработной платы (см. пример 11 ниже).

Отсутствие выплат в расчетном периоде

Согласно абзацу третьему пункта 4 Порядка № 100 если в расчетном периоде у работника не было заработной платы, расчет «среднезарплатных» выплат осуществляется из установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада.

Если в вышеуказанной ситуации размер должностного оклада меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на момент расчета. В случае заключения трудового договора на условиях неполного рабочего времени, расчет осуществляется из размера минимальной заработной платы, исчисленного пропорционально условиям заключенного трудового договора (абз. четвертый п. 4 Порядка № 100).

Вышеуказанные нормы применяются в случае, когда у работника в течение последних 4 календарных месяцев не было выплат, которые учитываются при исчислении средней заработной платы, или когда у него отсутствует расчетный период.

Например, если работника, оклад которого составляет 8000 грн., привлекают к выполнению государственных обязанностей с 24 июля 2023 года, и за ним на этот период сохраняется средний заработок (ч. первая ст. 119 КЗоТ), а в течение последних 4 календарных месяцев (март – июнь) он болел, и ему за этот период начислялись только «больничные», которые не учитываются при исчислении среднего заработка (абз. второй п. 4 Порядка № 100), то расчет среднего заработка за период выполнения государственных обязанностей осуществляется из установленного работнику должностного оклада — 8000 грн., поскольку его размер в июле 2023 года больше минимальной заработной платы, составляющей 6700 грн. (см. пример 5 ниже).

Если работница, оклад которой составляет 6500 грн., 18 июля 2023 года вышла на работу после окончания отпуска по уходу за ребенком до достижения им 3 лет (из отпуска без сохранения заработной платы по уходу за ребенком на основании медицинского заключения, но не более чем до достижения ребенком 6 лет), и ее со следующего дня — с 19 июля направляют на обязательный медицинский осмотр (ст. 123 КЗоТ), при этом в течение последних 4 месяцев у нее не было заработной платы и нет расчетного периода, то исчисление среднего заработка за день медицинского осмотра осуществляется исходя из минимальной заработной платы — 6700 грн., поскольку она больше установленного работнице должностного оклада — 6500 грн. (см. пример 6 ниже).

Аналогичный подход применяется, когда работница после окончания отпуска в связи с беременностью и родами или во время пребывания в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3 лет выходит на работу, и ей предоставляются перерывы для кормления ребенка (ст. 183 КЗоТ), а в течение последних 4 месяцев у нее нет заработка. В этом случае для расчета средней заработной платы используют тарифную ставку (должностной оклад), действующую на день предоставления перерывов для кормления ребенка, а если она меньше минимальной заработной платы, то для расчетов используется последняя (см. пример 16 ниже).

Обращаем внимание, что для лиц, работающих на условиях полной занятости, сравниваются должностной оклад по полной должности и минимальная заработная плата в месячном размере. Для лиц, работающих на условиях неполного рабочего времени, после вышеуказанного сравнения должностной оклад или минимальная заработная плата исчисляются пропорционально индивидуальному графику работы работника (см. пример 7 ниже).

Если работнику установлена почасовая оплата труда, то вместо должностного оклада (для сравнения с минимальной заработной платой в месячном размере) применяется месячная заработная плата, которая определяется как произведение часовой тарифной ставки на месячную норму рабочего времени в месяце наступления события, с которым связано начисление среднего заработка.¹⁶

Если работнику установлена сдельная оплата труда, то вместо должностного оклада (для сравнения с минимальной заработной платой в месячном размере) применяется месячная заработная плата, которая определяется как произведение сдельной расценки (сдельных расценок) на месячную норму выработки в месяце наступления события, с которым связано начисление среднего заработка (см. пример 19 ниже).

Если средняя заработная плата исчисляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы, то ее начисление осуществляется путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода (абз. пятый п. 4 Порядка № 100). Следовательно, при начислении «среднезарплатных» выплат, которые исчисляются исходя из выплат за последние 2 месяца, условный суммарный заработок расчетного периода определяется умножением должностного оклада или минимальной заработной платы на 2 (см. примеры 5, 6, 7 ниже).

Исчисление среднедневной (среднечасовой) заработной платы

Согласно пункту 5 Порядка № 100 начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы осуществляется исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.

При расчете сумм «среднезарплатных» выплат среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение 2 месяцев рабочие (календарные) дни на количество отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, — на количество календарных дней за этот период (абз. первый п. 8 Порядка № 100).

В количество отработанных рабочих дней расчетного периода включаются также выходные дни, в которые работник был привлечен к работе на основании приказа (распоряжения) работодателя и работал, а оплата за работу в выходной день, начисленная в одинарном или двойном размере, учитывается в суммарном заработке расчетного периода¹⁷ (см. пример 12 ниже).

Таким образом, среднедневная заработная плата для начисления «среднезарплатных» выплат определяется делением заработной платы, начисленной в расчетном периоде, на количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде. Среднедневная заработная плата применяется, в частности, при оплате дней командировки по среднему заработку, дней пребывания на курсах повышения квалификации, дней сдачи крови, т. е. когда законодательством предусмотрена оплата дней отсутствия работника на работе (работник отсутствует на работе целый день).¹⁸

Среднечасовая заработная плата определяется путем деления заработной платы, начисленной в расчетном периоде, на количество отработанных рабочих часов в расчетном периоде. Среднечасовая заработная плата применяется при отсутствии на работе несколько часов в течение рабочего дня¹⁸, в частности, при оплате часов вызова в суд, часов прохождения медобследования (медосмотра), часов дополнительных перерывов, предоставляемых женщинам для кормления ребенка (см. примеры 16, 17 ниже).

Поскольку Порядком № 100 четко не определено, в каких случаях при исчислении среднего заработка за последние 2 календарных месяца работы необходимо применять среднедневную, а в каких среднечасовую заработную плату, рекомендуем во внутреннем документе (например, коллективном договоре или Положении об оплате труда на предприятии, утвержденном приказом руководителя) установить все случаи, когда начисляется среднечасовой заработок за рабочие часы отсутствия на работе. Такой механизм можно также предусмотреть для работников, работающих посменно, у которых часы одной смены приходятся на разные (смежные) календарные дни, в частности, для посменно работающих работников, принятых на службу в территориальную оборону территориальных общин, за которыми сохраняется средний заработок в соответствии с частью первой статьи 119 КЗоТ (см. пример 18 ниже), или призванных на военные сборы (в мирное время), если в приказе о прохождения военных сборов не указано, что военнообязанные проходят военную подготовку во все календарные дни таких сборов.

При исчислении средней заработной платы за 2 месяца исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы среднедневная заработная плата определяется путем деления суммы, рассчитанной в соответствии с абзацем пятым пункта 4 Порядка № 100 (см. выше), на количество рабочих дней за последние 2 календарных месяца, предшествующих месяцу, в котором происходит событие, с которым связана соответствующая выплата, согласно графику работы предприятия (абз. второй п. 8 Порядка № 100).

Таким образом, в случаях, когда в расчетном периоде у работника не было заработной платы или у него нет расчетного периода, среднедневная заработная плата исчисляется следующим образом: сначала определяется условный суммарный заработок в условном расчетном периоде — последние 2 календарных месяца путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на 2 (календарных месяца), после чего полученный результат делится на количество рабочих дней за последние 2 календарных месяца согласно графику работы предприятия. В то же время, по мнению Минэкономики¹⁹, если работнику установлен индивидуальный график работы (неполная рабочая неделя), то при определении количества рабочих дней необходимо учитывать индивидуальный график работы работника.

Что касается исчисления среднедневной (часовой) заработной платы педагогическим и научно-педагогическим работникам, проходящим военную службу в особый период (ч. 2 ст. 57 Закона Украины «Об образовании»), то согласно абзацу шестому пункта 4 Порядка № 100 работникам, которые были уволены в запас с военной службы и повторно призваны (приняты) на военную службу во время действия особого периода, исчисление средней заработной платы осуществляется с учетом положений этого Порядка. Если рассчитанная в установленном порядке средняя заработная плата ниже средней заработной платы, которая сохранялась за работником в течение предыдущего периода военной службы, для расчета применяется средняя заработная плата, которая сохранялась за работником в течение предыдущего периода военной службы.²⁰

Применяя эту норму, следует помнить, что за педагогом-военнослужащим сохраняется средняя заработная плата не ниже той, которая сохранялась за ним в течение предыдущего периода военной службы, только в случае, если работник сразу после увольнения с военной службы одного вида (например, после увольнения с военной службы как мобилизованный) принимается на военную службу другого вида (например, по контракту) или после окончания одного контракта сразу заключает новый контракт на прохождение военной службы.

Определение сумм «среднезарплатных» выплат

В соответствии с абзацем первым пункта 8 Порядка № 100 начисление выплат, которые исчисляются из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, осуществляется путем умножения среднедневного (часового) заработка на количество рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.

Анализ действующего законодательства свидетельствует о том, что на сегодня нет нормативно-правовых актов, которые прямо устанавливают, что за работниками средний заработок, исчисляемый за 2 месяца, сохраняется за календарные дни отсутствия на работе. Однако такое может следовать из локальных документов соответствующих государственных органов, учреждений, организаций или из сути выполнения определенных обязанностей. Например, оплате будут подлежат все календарные дни пребывания работника на военных сборах, если согласно приказу о призыве на такие сборы выполнение воинских обязанностей предусмотрено для военнообязанных во все календарные дни пребывания на военных сборах (в том числе в выходные дни по графику работы работника). Также необходимо оплачивать по среднему заработку календарные дни профессионального обучения (повышения квалификации, подготовки, переподготовки, обучения другим профессиям с отрывом от производства — ст. 122 КЗоТ), если такое обучение проходит в выходные (не рабочие) дни по графику работы работника.

Если оплате подлежат рабочие дни (часы) отсутствия работника на работе, то оплачиваются рабочие дни (часы), установленные графиком работы именно для работника, которому начисляется средний заработок.

В случае если средняя месячная заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления выплат и помощи (пособия), она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде (абз. третий п. 8 Порядка № 100). Этот принцип расчета применяется, в частности, для начисления выходного пособия, определения суммы возмещения ущерба работником предприятию, начисления госслужащим и работникам государственных органов (органов местного самоуправления) помощи на оздоровление.

Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного количества рабочих дней за последние 2 календарных месяца согласно графику работы предприятия, установленному с соблюдением требований законодательства (абз. четвертый п. 8 Порядка № 100). Если работнику установлен индивидуальный режим работы — неполная рабочая неделя, то, по мнению Минэкономики²¹, среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного количества рабочих дней за последние 2 календарных месяца согласно индивидуальному графику работы работника (см. пример 13 ниже).

Округление среднемесячного числа рабочих дней в расчетном периоде осуществляется до одного знака после запятой²² (см. пример 13 ниже).

Теперь рассмотрим применение вышеизложенных норм на конкретных примерах.

ПРИМЕР 1

Исчисление средней заработной платы, если расчетный период,
составляющий 2 календарных месяца, отработан полностью

Работница с 2020 года работает на предприятии, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Эта работница весь рабочий день 20 июля 2023 года (четверг) проходила обязательное медицинское обследование (медосмотр) в медицинском учреждении (согласно требованиям к ее профессии).²³ За такой день на основании статьи 123 КЗоТ ей начисляется средняя заработная плата. В расчетном периоде (май – июнь) у работницы согласно графику ее работы было 45 рабочих дней (далее — р. д.), в т. ч. в мае — 23 р. д., в июне — 22 р. д. Работница отработала все установленные графиком ее работы рабочие дни в указанных месяцах, поэтому имеет в расчетном периоде 45 отработанных дней (далее — отраб. д.).

Оклад работницы — 6000 грн. В каждом месяце расчетного периода ей начислена заработная плата в сумме 6700 грн., которая включает оклад — 6000 грн., индексацию, установленную на декабрь 2022 года, — 542,17 грн. (2684 грн. х 20,2%; базовый месяц — январь 2022 года) и доплату до минимальной заработной платы — 157,83 грн. (6700 – 6000 – 542,17).

Исчислим среднедневную заработную плату работницы:

(6700 грн. х 2 мес.) : 45 отраб. д. = 297,78 грн.

Поскольку медицинское обследование проходило в течение одного дня, приходящегося на рабочий день работницы, то ей за такой день необходимо выплатить средний заработок в размере среднедневной заработной платы — 297,78 грн.

ПРИМЕР 2

Исчисление средней заработной платы, если работник отработал
на предприятии менее 2 календарных месяцев

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, принят на работу 15 мая 2023 года, а в период с 17 по 28 июля его привлекали к выполнению государственных обязанностей в рабочее время. За этот период, включающий 10 рабочих дней, на основании части первой статьи 119 КЗоТ работнику начисляется средний заработок. Оклад работника — 9000 грн.

В течение последних 2 календарных месяцев (май – июнь) работник пребывал в трудовых отношениях и работал только в период с 15 мая по 30 июня 2023 года, поэтому этот отработанный период является для него расчетным периодом (абз. третий п. 2 Порядка № 100).

В расчетном периоде (с 15 мая по 30 июня 2023 года) работник в мае отработал только 13 из 23 рабочих дней, предусмотренных графиком работы предприятия на этот месяц, а в июне отработал все 22 рабочих дня, предусмотренных графиком работы предприятия на июнь.

Общее количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

13 отраб. д. (май) + 22 отраб. д. (июнь) = 35 отраб. д.

Заработная плата работника в расчетном периоде:

9000 грн. : 23 р. д. х 13 отраб. д. (май) + 9000 грн. (июнь) = 5086,96 + 9000 = 14 086,96 грн.

Среднедневная заработная плата:

14 086,96 грн. : 35 отраб. д. = 402,48 грн.

Средний заработок за период выполнения государственных обязанностей, на который приходится 10 рабочих дней:

402,48 грн. х 10 р. д. = 4024,80 грн.

ПРИМЕР 3

Исчисление средней заработной платы, если работник отработал
на предприятии менее одного календарного месяца

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, принят на работу 05 июня 2023 года. Для ликвидации производственной аварии работодатель временно перевел работника на один месяц — с 1 по 31 июля 2023 года на другую работу, не обусловленную трудовым договором, без его согласия, с оплатой труда за выполненную работу, но не ниже, чем средний заработок по предыдущей работе. На период с 1 по 31 июля 2023 года приходится 21 рабочий день по графику работы предприятия. Работник в июле на новой работе (должности) отработал все рабочие дни, установленные графиком работы предприятия. Оклад работника на предыдущей работе (должности) — 9500 грн., на новой (временной) работе (должности) — 8700 грн. За июль работнику начислена заработная плата за отработанное время исходя из условий оплаты на новой (временной) работе (должности) в размере оклада — 8700 грн.

Исчислим средний заработок работника за июль исходя из условий оплаты труда по предыдущей работе (должности).

В течение последних 2 календарных месяцев (май – июнь) работник пребывал в трудовых отношениях и работал только в период с 05 по 30 июня 2023 года, поэтому этот отработанный период является для него расчетным периодом (абз. третий п. 2 Порядка № 100).

В июне и в расчетном периоде (с 05 по 30 июня) работник отработал 20 рабочих дней, при этом по графику работы предприятия в июне 22 рабочих дня.

Заработная плата работника в июне и в расчетном периоде:

9500 грн. : 22 р. д. х 20 отраб. д. = 8636,36 грн.

Среднедневная заработная плата:

8636,36 грн. : 20 отраб. д. = 431,82 грн.

Средний заработок работника за июль (за период выполнения трудовых обязанностей на новой работе), в котором по графику работы предприятия 21 рабочий день:

431,82 грн. х 21 р. д. = 9068,22 грн.

Поскольку в июле средний заработок по предыдущей работе оказался выше заработной платы на новой (временной) работе (9068,22 грн. > 8700 грн.), то работнику за июль необходимо доплатить разность между средним заработком по предыдущей работе и заработной платой на новой работе в сумме 368,22 грн. (9068,22 – 8700).

ПРИМЕР 4

Исчисление средней заработной платы,
если в течение последних 2 календарных месяцев работник не работал

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье работник находился в командировке с 17 по 28 июля 2023 года (10 рабочих дней). В период с 24 апреля по 03 июля 2023 года работник болел, поэтому в течение последних 2 календарных месяцев (май – июнь) перед месяцем направления в командировку (июль) у него нет отработанных дней. Оклад по должности работника — 10 000 грн.

Поскольку в течение последних 2 календарных месяцев перед месяцем направления в командировку работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие 2 месяца работы: март – апрель (абз. четвертый п. 2 Порядка № 100).

В расчетном периоде (март – апрель) работник отработал:

– в марте — 23 рабочих дня (все рабочие дни этого месяца согласно графику работы);

– в апреле — 15 из 20 рабочих дней, поскольку с 24 по 30 апреля болел.

Общее количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

23 отраб. д. (март) + 15 отраб. д. (апрель) = 38 отраб. д.

Заработная плата работника в расчетном периоде:

– в марте — 10 000 грн. (оклад), поскольку отработаны все 23 рабочих дня, предусмотренных графиком работы в этом месяце;

– в апреле за 15 отработанных рабочих дней:

10 000 грн. : 20 р. д. х 15 отраб. д. = 7500 грн.

«Больничные», начисленные за период болезни с 24 по 30 апреля, в расчете средней заработной платы не участвуют (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Сумма выплат, учитываемых в расчетном периоде:

10 000 грн. (март) + 7500 грн. (апрель) = 17 500 грн.

Среднедневной заработок:

17 500 грн. : 38 отраб. д. = 460,53 грн.

Работникам, направленным в командировку, оплата труда за выполненную работу осуществляется в соответствии с условиями, определенными трудовым или коллективным договором, и размер такой оплаты труда не может быть ниже среднего заработка (ст. 121 КЗоТ). Поэтому, кроме среднедневного заработка, определим размер дневного заработка работника в месяце направления в командировку (в июле) и сравним эти величины.²⁴

Поскольку оклад работника в июле составляет 10 000 грн., а норма рабочего времени в этом месяце — 21 рабочий день, дневной заработок работника в июле составляет:

10 000 грн. : 21 р. д. = 476,19 грн.

Как видно, дневной заработок работника в июле оказался больше среднедневного заработка (476,19 грн. > 460,53 грн.), поэтому работнику за период командировки, на который приходится 10 рабочих дней, выплачивается обычный (не средний) заработок в размере:

476,19 грн. х 10 р. д. = 4761,90 грн.

Если бы произошло наоборот — среднедневной заработок работника составил, например, 480,25 грн. и оказался больше дневного заработка в июле (480,25 грн. > 476,19 грн.), то работнику за период командировки необходимо было бы выплатить средний заработок в размере:

480,25 грн. х 10 р. д. = 4802,50 грн.

ПРИМЕР 5

Исчисление средней заработной платы, если в течение последних 4 месяцев работник не работал,
а его оклад больше минимальной заработной платы

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье работника привлекли к выполнению государственных обязанностей с 24 июля по 11 августа 2023 года (на этот период приходится 15 рабочих дней). За работником на этот период сохраняется средний заработок на основании части первой статьи 119 КЗоТ. Оклад работника — 7500 грн. В период с 1 января по 30 июня 2023 года работник находился в отпуске без сохранения заработной платы на период военного положения (ч. 3 ст. 12 Закона № 2136), поэтому в течение последних 4 календарных месяцев (март – июнь) не имеет отработанных дней и заработной платы.

В этом случае средний заработок исчисляется исходя из установленного работнику должностного оклада или минимальной заработной платы в зависимости от того, какая из этих величин больше (абз. третий, четвертый п. 4 Порядка № 100).

Поскольку в июле 2023 года размер должностного оклада работника больше размера минимальной заработной платы (7500 грн. > 6700 грн.), для расчета среднего заработка используется размер должностного оклада — 7500 грн.

Учитывая, что средний заработок исчисляется из должностного оклада, условный суммарный заработок расчетного периода определяется путем умножения должностного оклада на количество месяцев расчетного периода, т. е. на 2 (абз. пятый п. 4 Порядка № 100).

Для определения среднедневной заработной платы используется количество рабочих дней по графику работы работника в течение последних 2 календарных месяцев (май – июнь) перед месяцем привлечения к выполнению государственных обязанностей (абз. второй п. 8 Порядка № 100).

Среднедневная заработная плата в условном расчетном периоде (май – июнь):

(7500 грн. х 2 мес.) : (23 р. д. (май) + 22 р. д. (июнь)) = 15 000 грн. : 45 р. д. = 333,33 грн.

Средний заработок за период выполнения государственных обязанностей (с 24 июля по 11 августа), на который приходится 15 рабочих дней:

333,33 грн. х 15 р. д. = 4999,95 грн.

ПРИМЕР 6

Исчисление средней заработной платы, если в течение последних 4 месяцев работник не работал,
а его оклад меньше минимальной заработной платы

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье работница с 2020 года по 18 июля 2023 года находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста и сразу после его окончания 19 июля вышла на работу. На следующий день — 20 июля она проходила обязательный медицинский осмотр в течение всего рабочего дня, поэтому за этот день ей необходимо начислить средний заработок (ст. 123 КЗоТ). Оклад работницы — 6300 грн.

Учитывая, что в связи с нахождением в вышеуказанном отпуске у работницы в течение последних 4 календарных месяцев (март – июнь) перед месяцем прохождения медосмотра не было отработанных дней и заработной платы, исчисление среднего заработка за день прохождения медосмотра осуществляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы в зависимости от того, какая из этих величин больше (абз. третий, четвертый п. 4 Порядка № 100).

В июле 2023 года размер должностного оклада работницы меньше размера минимальной заработной платы (6300 грн. < 6700 грн.), поэтому для расчета среднего заработка используется размер минимальной заработной платы — 6700 грн.

Поскольку средний заработок исчисляется из минимальной заработной платы, условный суммарный заработок расчетного периода определяется путем умножения минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода, т. е. на 2 (абз. пятый п. 4 Порядка № 100).

Для определения среднедневной заработной платы используется количество рабочих дней по графику работы работницы в течение последних 2 календарных месяцев (май – июнь) перед месяцем прохождения медосмотра (абз. второй п. 8 Порядка № 100).

Среднедневная заработная плата в условном расчетном периоде (май – июнь):

(6700 грн. х 2 мес.) : (23 р. д. (май) + 22 р. д. (июнь)) = 13 400 грн. : 45 р. д. = 297,78 грн.

Средний заработок за один день прохождения медосмотра:

297,78 грн. х 1 р. д. = 297,78 грн.

ПРИМЕР 7

Начисление среднего заработка за период военной службы работнику,
работающему с неполным рабочим днем, если оклад по полной должности
меньше минимальной заработной платы

Работника 18 июля 2023 года призывают на военную службу во время мобилизации на особый период, и согласно коллективному договору предприятия за ним сохраняется средний заработок, рассчитываемый согласно Порядку № 100, за весь период такой службы до момента демобилизации. Работнику в трудовом договоре установлен неполный рабочий день — 5 рабочих часов в день при 8-часовом рабочем дне на предприятии. Оклад по полной должности работника — 6500 грн. Индивидуальная норма рабочего времени работника в июле — 105 рабочих часов (21 р. д. х 5 р. ч.) при полной норме рабочего времени на предприятии в этом месяце — 168 рабочих часов (21 р. д. х 8 р. ч.).

В течение последних 4 календарных месяцев (март – июнь) работник находился в отпуске без сохранения заработной платы на период военного положения (ч. 3 ст. 12 Закона № 2136), поэтому в указанном периоде не имеет отработанных дней и начисленной заработной платы. В этом случае средний заработок исчисляется исходя из установленного работнику должностного оклада или минимальной заработной платы (в зависимости от того, какая из этих величин больше), исчисленных пропорционально условиям заключенного трудового договора, т. е. пропорционально установленному режиму работы работника (абз. четвертый п. 4 Порядка № 100).

Поскольку в июле 2023 года оклад по полной должности работника меньше минимальной заработной платы в месячном размере (6500 грн. < 6700 грн.), при этом работник работает на условиях неполного рабочего дня, рассчитаем для него «пропорциональную» минимальную заработную плату в июле 2023 года исходя из индивидуальной нормы рабочего времени работника в этом месяце:

6700 грн. : 168 р. ч. х 105 отраб. ч. = 4187,50 грн.

Именно эта «пропорциональная» минимальная заработная плата работника в июле используется при расчете среднего заработка за период прохождения военной службы.

Учитывая, что средний заработок исчисляется из «пропорциональной» минимальной заработной платы, условный суммарный заработок расчетного периода определяется путем умножения «пропорциональной» минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода, т. е. на 2 (абз. пятый п. 4 Порядка № 100).

Для определения среднедневной заработной платы используется количество рабочих дней по графику работы работника в течение последних 2 календарных месяцев (май – июнь) перед месяцем призыва на военную службу (абз. второй п. 8 Порядка № 100).

Среднедневная заработная плата в условном расчетном периоде (май – июнь):

(4187,50 грн. х 2 мес.) : (23 р. д. (май) + 22 р. д. (июнь)) = 8375 грн. : 45 р. д. = 186,11 грн.

Средний заработок работника за период прохождения военной службы в июле (с 18 по 31 июля), на который приходится 10 рабочих дней по графику работы работника:

186,11 грн. х 10 р. д. = 1861,10 грн.

Средний заработок работника за период прохождения военной службы в августе (с 01 по 31 августа), на который приходится 23 рабочих дня по графику работы работника:

186,11 грн. х 23 р. д. = 4280,53 грн.

Обращаем внимание, что в вышерассмотренном случае, когда у работника, работающего с неполным рабочим днем, отсутствуют отработанное время и заработная плата в расчетном периоде (т. е. когда расчеты осуществляются из должностного оклада или минимальной заработной платы — абз. третий, четвертый п. 4 Порядка № 100), для исчисления среднего заработка применяется не среднечасовая заработная плата, а среднедневная заработная плата, которая исчисляется путем деления условного суммарного заработка за последние 2 календарных месяца, на количество рабочих дней в указанном расчетном периоде согласно графику работы работника, поскольку это прямо предусмотрено абзацем вторым пункта 8 Порядка № 100, и, соответственно, оплачиваются рабочие дни отсутствия работникана работе. Если же у работника, которому установлен неполный рабочий день, в расчетном периоде будут отработанное время и заработная плата, то в коллективном договоре (другом локальном документе предприятия, утвержденном приказом руководителя) можно предусмотреть для исчисления среднего заработка такого работника применение среднечасовой заработной платы с оплатой рабочих часов отсутствия на работе. Такую же норму можно прописать и для посменно работающих работников (см. пример 18 ниже).

ПРИМЕР 8

Исчисление средней заработной платы, если работнику выплачены «больничные»
и месячные премии в расчетном периоде, который отработан не полностью

На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Работник предприятия два полных рабочих дня — 18 и 19 июля 2023 года (вторник и среда) как военнообязанный по направлению ТЦКСП проходил медицинский осмотр в учреждении здравоохранения, поэтому за эти дни за ним сохраняется средний заработок (ч. 2 ст. 21 Закона о воинской обязанности).

В расчетном периоде (май – июнь) работником в мае отработано только 13 из 23 рабочих дней, предусмотренных графиком работы на этот месяц, поскольку работник в период с 01 по 14 мая (14 к. д.) находился в ежегодном отпуске, за период которого ему начислены отпускные. В июне работником отработано только 17 из 22 рабочих дней, предусмотренных графиком работы на этот месяц, поскольку работник болел в период с 12 по 16 июня. Оклад работника — 9000 грн. Коллективным договором предприятия для должности работника предусмотрено начисление производственных премий за отработанный месяц в этом же месяце в размере 20% должностного оклада пропорционально отработанному времени в таком месяце.

В расчетном периоде (май – июнь) работнику были начислены и выплачены:

в мае:

• – заработная плата за май исходя из оклада пропорционально отработанному времени в сумме 5086,96 грн. (9000 грн. : 23 р. д. х 13 отраб. д.);

– премия за май, исчисленная пропорционально отработанному времени, в сумме 1017,39 грн. (9000 грн. х 20% : 23 р. д. х 13 отраб. д.);

– отпускные в сумме 4142,47 грн. за дни отпуска с 01 по 14 мая;

в июне:

• – заработная плата за июнь исходя из оклада пропорционально отработанному времени в сумме 6954,55 грн. (9000 грн. : 22 р. д. х 17 отраб. д.);

– премия за июнь, исчисленная пропорционально отработанному времени, в сумме 1390,91 грн. (9000 грн. х 20% : 22 р. д. х 17 отраб. д.);

– «больничные» в сумме 1479,45 грн. за дни болезни с 12 по 16 июня.

Отпускные и «больничные» не учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. второй п. 4 Порядка № 100), а премии учитываются в фактически начисленном размере, поскольку начислены в текущем месяце за текущий месяц и исчислены пропорционально отработанному времени (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Сумма выплат, учитываемых в расчетном периоде:

5086,96 + 1017,39 + 6954,55 + 1390,91 = 14 449,81 грн.

Количество отработанных дней в расчетном периоде:

13 отраб. д. (май) + 17 отраб. д. (июнь) = 30 отраб. д.

Среднедневная заработная плата:

14 449,81 грн. : 30 отраб. д. = 481,66 грн.

Средний заработок за 2 рабочих дня (18 и 19 июля), в которые работник проходил медицинский осмотр по направлению ТЦКСП:

481,66 грн. х 2 р. д. = 963,32 грн.

ПРИМЕР 9

Исчисление средней заработной платы, если работнику выплачены квартальные
и месячные премии, а расчетный период отработан не полностью

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, направлен на курсы повышения квалификации с 17 июля по 11 августа 2023 года, которые проводились с понедельника по пятницу (на период курсов приходится 20 рабочих дней). За период пребывания на указанных курсах за работником сохраняется средняя заработная плата (ст. 122 КЗоТ, Постановление № 695).

В расчетном периоде (май – июнь) работником в мае отработано только 15 из 23 рабочих дней, предусмотренных графиком работы на этот месяц, поскольку работник болел в период с 15 по 24 мая. В июне работником отработано только 10 из 22 рабочих дней, предусмотренных графиком работы на этот месяц, поскольку работник в период с 05 по 19 июня (15 к. д.) находился в отпуске без сохранения заработной платы (ст. 26 Закона об отпусках).

Оклад работника — 8500 грн. Коллективным договором предприятия предусмотрено начисление производственной премии за отработанный месяц в следующем месяце в размере 25% оклада пропорционально отработанному времени в отчетном месяце, а также начисление производственной премии за квартал в первом месяце следующего квартала в размере 75% оклада пропорционально отработанному времени в отчетном квартале.

За пределами расчетного периода работнику начислены и выплачены, в частности:

– в апреле 2023 года производственная премия за І квартал в размере 4903,85 грн. (8500 грн. х 75% : 65 р. д. х 50 отраб. д.);

– в июле 2023 года производственная премия за ІІ квартал в размере 4413,46 грн. (8500 грн. х 75% : 65 р. д. х 45 отраб. д.);

– в июле 2023 года производственная премия за июнь в размере 965,91 грн. (8500 грн. х 25% : 22 р. д. х 10 отраб. д.).

В расчетном периоде (май – июнь) работнику были начислены и выплачены:

в мае:

• – заработная плата за май исходя из оклада пропорционально отработанному времени в размере 5543,48 грн. (8500 грн. : 23 р. д. х 15 отраб. д.);

– производственная премия за апрель в размере 2125 грн. (8500 грн. х 25%);

– «больничные» в сумме 2794,52 грн. за дни болезни с 15 по 24 мая;

в июне:

• – заработная плата за июнь исходя из оклада пропорционально отработанному времени в размере 3863,64 грн. (8500 грн. : 22 р. д. х 10 отраб. д.);

– производственная премия за май в размере 1385,87 грн. (8500 грн. х 25% : 23 р. д. х 15 отраб. д.).

«Больничные» не учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Премия за І квартал, начисленная за 3 месяца этого квартала в апреле 2023 года, относится к 3 месяцам, начиная с месяца, в котором она начислена, — апреля, то есть включается в заработок апреля, мая и июня. Поскольку апрель не включается в расчетный период (май – июнь), то часть указанной премии, относящаяся к апрелю, не учитывается при исчислении средней заработной платы. Май и июнь включаются в расчетный период, поэтому части премии за І квартал, относящиеся к маю и июню, учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Определим размер дневной премии за І квартал, учитывая, что работник отработал в этом квартале 50 рабочих дней:

4903,85 грн. : 50 отраб. д. = 98,08 грн.

Части премии за І квартал для целей исчисления средней заработной платы относятся к месяцам расчетного периода — маю и июню (исходя из количества отработанных рабочих дней в указанных месяцах) следующим образом:

– к маю: 98,08 грн. х 15 отраб. д. = 1471,20 грн.;

– к июню: 98,08 грн. х 10 отраб. д. = 980,80 грн.

Общая расчетная сумма премии за І квартал, относящаяся к месяцам расчетного периода:

1471,20 грн. (май) + 980,80 грн. (июнь) = 2452 грн.

Поскольку І квартал 2023 года работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма премии за І квартал 2023 года не превышает фактически начисленную сумму этой премии (2452 грн. < 4903,85 грн.), то при исчислении среднего заработка за время пребывания на курсах повышения квалификации учитывается не фактически начисленная, а общая расчетная сумма премии за І квартал 2023 года — 2452 грн.

Премия за ІІ квартал, начисленная за 3 месяца этого квартала в июле 2023 года, относится к 3 месяцам, начиная с месяца, в котором она начислена, — июля, то есть включается в заработок июля, августа и сентября. Поскольку эти 3 месяца не включаются в расчетный период (май – июнь), то указанная премия не учитывается при исчислении средней заработной платы (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Премия за июнь, начисленная в июле, относится к месяцу, в котором она начислена, — июлю (абз. третий п. 3 Порядка № 100). Поскольку июль не включается в расчетный период (май – июнь), то указанная премия не учитывается при исчислении средней заработной платы.

Премия за май, начисленная в июне в сумме 1385,87 грн., относится к месяцу, в котором она начислена, — июню (абз. третий п. 3 Порядка № 100). Поскольку июнь включается в расчетный период (май – июнь), то указанная премия учитывается при исчислении средней заработной платы.

Определим расчетную сумму премии за май, которая включается в заработок июня для целей исчисления средней заработной платы, учитывая, что работник отработал в мае 15 рабочих дней, в июне — 10 рабочих дней:

1385,87 грн. : 15 отраб. д. (май) х 10 отраб. д. (июнь) = 923,91 грн.

Поскольку май работник отработал частично (неполностью), а расчетная сумма премии за май не превышает фактически начисленную сумму этой премии (923,91 грн. < 1385,87 грн.), то при исчислении среднего заработка за время пребывания на курсах повышения квалификации учитывается не фактически начисленная, а расчетная сумма премии за май — 923,91 грн.

Премия за апрель, начисленная в мае в сумме 2125 грн., относится к месяцу, в котором она начислена, — маю (абз. третий п. 3 Порядка № 100). Поскольку май включается в расчетный период (май – июнь), то указанная премия учитывается при исчислении средней заработной платы.

Определим часть премии за апрель, которая включается в заработок мая для целей исчисления средней заработной платы, учитывая, что работник отработал в апреле все 20 рабочих дней, в мае — 15 рабочих дней:

2125 грн. : 20 отраб. д. (апрель) х 15 отраб. д. (май) = 1593,75 грн.

Определим суммарную заработную плату в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении средней заработной платы:

5543,48 грн. (зарплата за май) + 1593,75 грн. (часть премии за апрель) + 3863,64 грн. (зарплата за июнь) + 923,91 грн. (часть премии за май) + 2452 грн. (часть премии за І квартал) = 14 376,78 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

15 отраб. д. (май) + 10 отраб. д. (июнь) = 25 отраб. д.

Среднедневная заработная плата:

14 376,78 грн. : 25 отраб. д. = 575,07 грн.

Средняя заработная плата за период пребывания на курсах повышения квалификации (с 17 июля по 11 августа), на который приходится 20 рабочих дней:

575,07 грн. х 20 р. д. = 11 501,40 грн.

ПРИМЕР 10

Исчисление средней заработной платы, если работнику выплачены отпускные,
средний заработок за время командировки и полугодовая премия,
а расчетный период отработан не полностью

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, в 2023 году как донор проходил медицинское обследование в учреждении здравоохранения 25 июля (вторник), сдавал кровь 27 июля (четверг), а 28 июля (пятница) использовал дополнительный день отдыха, предоставляемый после дня сдачи крови.²⁵ Всего работник отсутствовал на работе в июле указанных 3 рабочих дня, за которые ему должен быть начислен средний заработок согласно статье 124 КЗоТ.

В расчетном периоде (май – июнь) работник находился в ежегодном основном отпуске с 08 по 31 мая (24 к. д.), поэтому в мае отработал только 5 из 23 рабочих дней, предусмотренных графиком работы в этом месяце. В период с 19 по 23 июня (включает 5 рабочих дней) работник находился в командировке с ее оплатой по среднему заработку, поэтому в июне он отработал только 17 из 22 рабочих дней, предусмотренных графиком работы в этом месяце. Оклад работника — 9500 грн. Коллективным договором предприятия для должности работника предусмотрено начисление производственной премии за полугодие в первом месяце следующего полугодия в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном полугодии.

В январе 2023 года работнику была выплачена производственная премия за ІІ полугодие 2022 года в сумме 7614,50 грн. (9500 грн. : 131 р. д. х 105 отраб. д.).

В расчетном периоде (май – июнь) работнику были начислены и выплачены:

в мае:

• – заработная плата за май исходя из оклада пропорционально отработанному времени в размере 2065,22 грн. (9500 грн. : 23 р. д. х 5 отраб. д.);

– отпускные в размере 7495,89 грн.;

в июне:

• – заработная плата за июнь исходя из оклада пропорционально отработанному времени в размере 7340,91 грн. (9500 грн. : 22 р. д. х 17 отраб. д.);

– средний заработок за время командировки в размере 2675,64 грн.

Отпускные и средний заработок за время командировки не учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Премия за ІІ полугодие 2022 года, начисленная за 6 месяцев этого полугодия в январе 2023 года, относится к 6 месяцам, начиная с месяца, в котором она начислена, — января, то есть включается в заработок января, февраля, марта, апреля, мая и июня. Поскольку январь, февраль, март и апрель не включаются в расчетный период (май – июнь), то части указанной премии, относящиеся к январю, февралю, марту и апрелю не учитываются при исчислении средней заработной платы. Май и июнь включаются в расчетный период, поэтому части премии за ІІ полугодие, относящиеся к маю и июню, учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Определим размер дневной премии за ІІ полугодие 2022 года, учитывая, что работник отработал в этом полугодии 105 рабочих дней:

7614,50 грн. : 105 отраб. д. = 72,52 грн.

Части премии за ІІ полугодие 2022 года для целей исчисления средней заработной платы относятся к месяцам расчетного периода — маю и июню (исходя из количества отработанных рабочих дней в указанных месяцах) следующим образом:

– к маю: 72,52 грн. х 5 отраб. д. = 362,60 грн.;

– к июню: 72,52 грн. х 17 отраб. д. = 1232,84 грн.

Общая расчетная сумма премии за ІІ полугодие 2022 года составляет:

362,60 + 1232,84 = 1595,44 грн.

Поскольку ІІ полугодие 2022 года работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма полугодовой премии меньше фактически начисленной суммы этой премии (1595,44 грн. < 7614,50 грн.), то при исчислении среднего заработка за «донорские» дни в июле учитывается не фактически начисленная, а общая расчетная сумма премии за ІІ полугодие 2022 года — 1595,44 грн.

Определим суммарную заработную плату в расчетном периоде (май – июнь), которая учитывается при исчислении средней заработной платы:

2065,22 грн. (зарплата за май) + 7340,91 грн. (зарплата за июнь) + 1595,44 грн. (часть премии за ІІ полугодие) = 11 001,57 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде (май – июнь):

5 отраб. д. (май) + 17 отраб. д. (июнь) = 22 отраб. д.

Среднедневная заработная плата:

11 001,57 грн. : 22 отраб. д. = 500,07 грн.

Средняя заработная плата работника-донора за период отсутствия на работе в связи со сдачей крови (3 рабочих дня — 25, 27 и 28 июля):

500,07 грн. х 3 р. д. = 1500,21 грн.

Обращаем внимание, если бы день прохождения медицинского обследования пришелся на один месяц, например на 31 июля, а день сдачи крови и дополнительный день отдыха, предоставляемый после дня сдачи крови, — на другой месяц, например на 2 и 3 августа, то для оплаты дня прохождения медицинского обследования расчетный период включает май – июнь, а для оплаты дня сдачи крови и дополнительного дня отдыха, предоставляемого после дня сдачи крови, расчетный период включает июнь – июль, т. е. расчетные периоды отличаются, соответственно, будут отличаться и среднедневные заработки для оплаты указанных «донорских» дней.

ПРИМЕР 11

Исчисление среднего заработка при переводе на постоянную нижеоплачиваемую работу,
если работнику выплачены годовое вознаграждение, материальная помощь,
одноразовая премия и средний заработок, а расчетный период отработан не полностью

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, с 01 августа 2023 года переведен на другую постоянную нижеоплачиваемую работу (должность). При таком переводе за работником сохраняется его средний заработок в течение двух недель со дня перевода (ч. первая ст. 114 КЗоТ). Оклад работника на предыдущей должности — 8000 грн., на новой должности — 7500 грн. Коллективным договором предприятия для должности работника предусмотрено начисление годового вознаграждения за отчетный год в начале следующего года в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном году.

В феврале 2023 года работнику было выплачено годовое вознаграждение за 2022 год в сумме 6007,78 грн. (8000 грн. : 257 р. д. х 193 отраб. д.).

В расчетном периоде (июнь – июль) работнику начислены и выплачены:

в июне:

• – заработная плата за 22 отработанных рабочих дня, предусмотренных графиком работы в этом месяце, в размере оклада — 8000 грн.;

– премия за выполнение отдельного поручения разового характера в сумме 1500 грн.;

– материальная помощь в сумме 3000 грн.;

в июле:

• – заработная плата за отработанные 18 из 21 рабочего дня, предусмотренных графиком работы в этом месяце, исходя из оклада — 6857,14 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 18 отраб. д.);

– средняя заработная плата за день прохождения медицинского обследования, день сдачи крови и дополнительный день отдыха, предоставляемый после дня сдачи крови, т. е. за 3 рабочих дня 17, 19 и 20 июля в общей сумме 1350,48 грн.

Премия за выполнение отдельного поручения разового характера и материальная помощь как одноразовая выплата не учитываются при исчислении среднего заработка (пп. «а», «б» п. 4 Порядка № 100). Средняя заработная плата за день прохождения медицинского обследования, день сдачи крови и дополнительный день отдыха, предоставляемый после дня сдачи крови, также не учитывается при исчислении среднего заработка (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Поскольку годовое вознаграждение за 2022 год, который включает 12 месяцев с января по декабрь, начислено и выплачено работнику в феврале 2023 года, то в целях исчисления средней заработной платы такое годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев, начиная с месяца, в котором оно начислено, — февраля 2023 года, а именно включается в заработок февраля 2023 года – января 2024 года. Из этих месяцев в расчетном периоде только два месяца — июнь и июль 2023 года, поэтому в заработок расчетного периода (июнь – июль) включаются части годового вознаграждения за 2022 год, которые относятся к июню и июлю 2023 года.

Определим размер дневного годового вознаграждения за 2022 год, учитывая, что работник в 2022 году отработал 193 рабочих дня:

6007,78 грн. : 193 отраб. д. = 31,13 грн.

Части годового вознаграждения за 2022 год для целей исчисления среднего заработка относятся к месяцам расчетного периода — июню и июлю (исходя из количества отработанных рабочих дней в указанных месяцах) следующим образом:

– к июню: 31,13 грн. х 22 отраб. д. = 684,86 грн.;

– к июлю: 31,13 грн. х 18 отраб. д. = 560,34 грн.

Общая расчетная сумма годового вознаграждения за 2022 год составляет:

684,86 + 560,34 = 1245,20 грн.

Поскольку 2022 год работник отработал частично (неполностью), а общая расчетная сумма годового вознаграждения меньше фактически начисленной суммы этого вознаграждения (1245,20 грн. < 6007,78 грн.), то при исчислении среднего заработка работника за первые 2 недели со дня перевода в августе 2023 года учитывается не фактически начисленная, а общая расчетная сумма годового вознаграждения — 1245,20 грн.

Определим суммарную заработную плату в расчетном периоде (июнь – июль), которая учитывается при исчислении среднего заработка:

8000 грн. (зарплата за июнь) + 6857,14 грн. (зарплата за июль) + 1245,20 грн. (часть годового вознаграждения за 2022 год) = 16 102,34 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде (июнь – июль):

22 отраб. д. (июнь) + 18 отраб. д. (июль) = 40 отраб. д.

Среднедневная заработная плата:

16 102,34 грн. : 40 отраб. д. = 402,56 грн.

Средний заработок работника за первые две недели со дня перевода – с 01 по 14 августа, на которые приходятся 10 рабочих дней по графику работы работника:

402,56 грн. х 10 р. д. = 4025,60 грн.

Оплата труда работника за отработанные 10 рабочих дней с 01 по 14 августа (первые две недели со дня перевода) исходя из условий оплаты труда на новой (нижеоплачиваемой) должности, учитывая, что в августе 23 рабочих дня по графику работы предприятия:

7500 грн. : 23 р. д. х 10 отраб. д. = 3260,87 грн.

Поскольку за период — первые две недели со дня перевода средний заработок работника оказался выше его заработной платы на новой (нижеоплачиваемой) должности (4025,60 грн. > 3260,87 грн.), то работнику, кроме заработной платы за отработанные дни на новой должности в течение первых двух недель со дня перевода, необходимо начислить доплату до среднего заработка в сумме 764,73 грн. (4025,60 – 3260,87).

ПРИМЕР 12

Начисление среднего заработка за время командировки, если в расчетном периоде работа
в выходной день и выплачены одноразовые вознаграждения

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, находился в командировке с 07 по 18 августа 2023 года (12 календарных дней, из них 10 рабочих дней). В августе по графику работы работника (предприятия) — 23 рабочих дня. Оклад работника — 9000 грн.

В расчетном периоде (июнь – июль) работнику были начислены и выплачены:

в июне:

• – заработная плата за 22 отработанных рабочих дня, предусмотренных графиком работы в этом месяце, в размере оклада — 9000 грн.;

– вознаграждение ко Дню рождения в размере 1500 грн.;

– денежное вознаграждение за призовое место в спортивных соревнованиях, проводимых предприятием, в сумме 1200 грн.;

в июле:

• – заработная плата за 21 отработанный рабочий день, предусмотренный графиком работы в этом месяце, в размере оклада — 9000 грн.;

– оплата за отработанные 7 часов в выходной день 15 июля (суббота), поскольку работник привлекался к работе в этот день на основании приказа руководителя для ликвидации последствий производственной аварии, в сумме 750 грн. (9000 грн. : 168 р. ч. х 7 отраб. ч. х 2);

– премия за рационализаторское предложение в сумме 2500 грн.;

– вознаграждение к юбилею (25-летию) предприятия в сумме 2000 грн.;

– вознаграждение в натуральной форме за призовое место в смотре художественной самодеятельности, проводимом предприятием, в сумме 1500 грн.

Оплата за работу в выходной день 15 июля как оплата за отработанное время учитывается при исчислении среднего заработка. Кроме того, поскольку работник привлекался к работе в выходной день 15 июля на основании приказа руководителя, этот день для него считается рабочим и отработанным днем в расчетном периоде (июле).

Вознаграждение ко Дню рождения и вознаграждение к юбилею (25-летию) предприятия как одноразовые выплаты не учитываются при исчислении среднего заработка (пп. «и» п. 4 Порядка № 100).

Премия за рационализаторское предложение, денежное вознаграждение за призовое место на соревнованиях и вознаграждение в натуральной форме за призовое место в смотре художественной самодеятельности не учитываются при исчислении среднего заработка (пп. «г», «д» п. 4 Порядка № 100).

Поскольку оплата за время командировки осуществляется в соответствии с условиями, определенными трудовым или коллективным договором, и размер такой оплаты труда не может быть ниже среднего заработка (ч. четвертая ст. 121 КЗоТ), то у работников, которым установлены оклады (должностные оклады, месячные тарифные ставки), необходимо сравнить дневной заработок в месяце командировки со среднедневным заработком в расчетном периоде. Если дневной заработок работника в месяце командировки, исчисляемый в соответствии с условиями, определенными трудовым или коллективным договором, не меньше среднедневного заработка, то для оплаты рабочих дней командировки применяется дневной заработок. Если среднедневной заработок выше дневного заработка, работнику за каждый рабочий день командировки выплачивается среднедневной заработок, а за все время командировки — средний заработок.²⁶

В дневной заработок работника включаются все элементы заработной платы, которые работник получает в соответствии с условиями трудового (коллективного) договора в месяце, в котором его направляют в командировку (оклад, постоянные надбавки, доплаты, премии, индексация и т. д.).

Для определения оплаты за дни командировки исчислим среднедневной заработок работника в расчетном периоде и его дневной заработок в месяце командировки, а затем их сравним.

І. Исчисление среднедневного заработка в расчетном периоде.

Суммарная заработная плата в расчетном периоде (июнь – июль), учитываемая при исчислении среднего заработка:

9000 грн. (оклад в июне) + 9000 грн. (оклад в июле) + 750 грн. (оплата работы в выходной день в июле) = 18 750 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде (июнь – июль) с учетом отработанного дня 15 июля:

22 отраб. д. (июнь) + 22 отраб. д. (июль) = 44 отраб. д.

Среднедневной заработок:

18 750 грн. : 44 отраб. д. = 426,14 грн.

ІІ. Определение дневного заработка в августе.

Заработная плата работника в августе согласно условиям трудового (коллективного) договора выплачивается в размере оклада — 9000 грн., при этом дополнительные выплаты (надбавки, доплаты, премии и т. п.) не предусмотрены.

Дневной заработок работника в августе, в котором по графику работы работника (предприятия) 23 рабочих дня, составляет:

9000 грн. : 23 р. д. = 391,30 грн.

ІІІ. Определение оплаты за время командировки.

Из проведенных расчетов видно, что дневной заработок в августе меньше среднедневного заработка в расчетном периоде (391,30 грн. < 426,14 грн.), поэтому работнику за каждый из 10 рабочих дней командировки (с 07 по 18 августа) начисляется среднедневной заработок — 426,14 грн., а за все время командировки выплачивается средний заработок.

Сумма среднего заработка за время командировки:

426,14 грн. х 10 р. д. = 4261,40 грн.

ПРИМЕР 13

Исчисление среднемесячной заработной платы для определения суммы выходного пособия,
если в расчетном периоде работа на условиях неполной рабочей недели

Работника увольняют 31 июля 2023 года в связи с сокращением штата (п. 1 ст. 40 КЗоТ) и выплачивают согласно нормам коллективного договора выходное пособие в размере двух среднемесячных заработков. На предприятии 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, но для работника установлен режим работы — неполная рабочая неделя с 3 рабочими днями: понедельник, среда, пятница. В расчетном периоде (май – июнь) норма рабочего времени работника согласно индивидуальному графику работы в мае — 14 рабочих дней, в июне — 13 рабочих дней, а норма рабочего времени на предприятии в мае — 23 рабочих дня, в июне — 22 рабочих дня. Оклад по полной должности работника — 8500 грн., а месячная заработная плата работника определяется пропорционально отработанному времени в месяце (ч. вторая ст. 56 КЗоТ).

В расчетном периоде (май – июнь) работнику были начислены и выплачены:

– заработная плата за май за 14 отработанных дней, предусмотренных индивидуальным графиком работы работника в этом месяце, в сумме 5173,91 грн. (8500 грн. : 23 р. д. х 14 отраб. д.);

– отпускные в сумме 3912,33 грн. за 14 календарных дней ежегодного основного отпуска, предоставленного с 05 по 18 июня;

– заработная плата за июнь за 7 отработанных дней из 13 рабочих дней, предусмотренных индивидуальным графиком работы на этот месяц, — 2704,55 грн. (8500 грн. : 22 р. д. х 7 отраб. д.).

Отпускные не учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Суммарная заработная плата в расчетном периоде (май – июнь), которая учитывается при исчислении средней заработной платы:

5173,91 грн. (зарплата за май) + 2704,55 грн. (зарплата за июнь) = 7878,46 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде (май – июнь):

14 отраб. д. (май) + 7 отраб. д. (июнь) = 21 отраб. д.

Среднедневная заработная плата:

7878,46 грн. : 21 отраб. д. = 375,16 грн.

Для определения суммы выходного пособия среднедневную заработную плату необходимо умножить на среднемесячное количество рабочих дней в расчетном периоде (абз. третий п. 8 Порядка № 100).

Среднемесячное количество рабочих дней в расчетном периоде, установленное согласно индивидуальному графику работы работника:

(14 р. д. (май) + 13 р. д. (июнь)) : 2 мес. = 13,5 р. д.

Среднемесячный заработок:

375,16 грн. х 13,5 р. д. = 5064,66 грн.

Сумма выходного пособия (два среднемесячных заработка):

5064,66 грн. х 2 = 10 129,32 грн.²⁷

ПРИМЕР 14

Исчисление средней заработной платы за время вынужденного прогула,
если в течение последних 4 календарных месяцев работник не работал

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, болел с 10 октября 2022 года. Не дождавшись его выхода на работу, руководитель предприятия приказом уволил этого работника 31 марта 2023 года согласно пункту 5 статьи 40 КЗоТ (неявка на работу в течение более 4 месяцев подряд вследствие временной нетрудоспособности). Однако уволенный работник обратился в суд, который 15 июля 2023 года вынес решение о признании увольнения работника незаконным и восстановил его на работе, обязав предприятие выплатить ему средний заработок за все время вынужденного прогула — с 01 апреля по 15 июля 2023 года. Должностной оклад работника — 7500 грн.

Поскольку в течение последних 4 календарных месяцев (декабрь 2022 года – март 2023 года) перед месяцем начала вынужденного прогула (апрель) работник из-за болезни не работал, расчет среднего заработка осуществляется исходя из установленного работнику должностного оклада или минимальной заработной платы (абз. третий, четвертый п. 4 Порядка № 100). Поскольку должностной оклад работника в апреле больше минимальной заработной платы (7500 грн. > 6700 грн.), средний заработок исчисляется из должностного оклада.

Для расчета используется количество рабочих дней по графику работы работника в течение последних 2 календарных месяцев (февраль – март 2023 года), предшествующих месяцу начала вынужденного прогула (абз. второй п. 8 Порядка № 100).

Среднедневная заработная плата в условном расчетном периоде (февраль – март):

(7500 грн. х 2 мес.) : (20 р. д. (февраль) + 23 р. д. (март)) = 15 000 грн. : 43 р. д. = 348,84 грн.

Количество рабочих дней по графику работы работника, приходящихся на период вынужденного прогула (с 01 апреля по 15 июля 2023 года):

20 р. д. (апрель) + 23 р. д. (май) + 22 р. д. (июнь) + 11 р. д. (июль) = 76 р. д.

Средний заработок за время вынужденного прогула:

348,84 грн. х 76 р. д. = 26 511,84 грн.

ПРИМЕР 15

Исчисление средней заработной платы при переводе на более легкую нижеоплачиваемую работу

Работника предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, в связи с ухудшением здоровья на основании медицинского заключения перевели на более легкую нижеоплачиваемую работу (должность) с 10 июля 2023 года, поэтому за ним сохраняется предыдущий средний заработок в течение двух недель со дня перевода, т. е. с 10 по 23 июля его заработная плата должна быть не меньше предыдущего среднего заработка (ст. 170 КЗоТ). Оклад работника на предыдущей должности составлял 9000 грн., на новой должности — 8000 грн.

В период с 02 марта по 04 июля 2023 года работник болел, поэтому в течение последних 2 календарных месяцев (май – июнь) перед переводом не имеет отработанных дней.

Поскольку в течение последних 2 календарных месяцев перед месяцем перевода на другую должность работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие 2 месяца работы: март – апрель (абз. четвертый п. 2 Порядка № 100).

В расчетном периоде (март – апрель) работник отработал только один рабочий день 01 марта при 23 рабочих днях по графику работы предприятия в марте, поэтому за этот отработанный день ему была начислена заработная плата исходя из оклада в сумме:

9000 грн. : 23 р. д. х 1 отраб. д. = 391,30 грн.

«Больничные», которые начислены работнику за дни болезни с 02 марта по 31 апреля, не учитываются при исчислении среднего заработка (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Среднедневная заработная плата в расчетном периоде (март – апрель):

391,30 грн. : 1 отраб. д. = 391,30 грн.

Средний заработок за первые две недели со дня перевода (с 10 по 23 июля), на которые приходятся 10 рабочих дней:

391,30 грн. х 10 р. д. = 3913 грн.

На новой должности работнику выплачивается только оклад (доплаты, надбавки, премии и т. п. не выплачиваются), поэтому заработная плата работника за 10 отработанных рабочих дней, приходящихся на две недели со дня перевода (с 10 по 23 июля), учитывая, что норма рабочего времени в июле по графику работы — 21 рабочий день, составляет:

8000 грн. : 21 р. д. х 10 отраб. д. = 3809,52 грн.

Поскольку за период работы — первые две недели со дня перевода (с 10 по 23 июля) средний заработок оказался выше заработной платы на новой должности (3913 грн. > 3809,52 грн.), то работнику, кроме заработной платы за отработанные дни на новой должности в течение первых двух недель со дня перевода, необходимо начислить доплату до среднего заработка в сумме 103,48 грн. (3913 – 3809,52).

ПРИМЕР 16

Исчисление среднечасовой заработной платы для оплаты работнице времени кормления ребенка,
если отсутствует заработок в расчетном периоде

Работница, оклад которой 12 000 грн., прервала отпуск по уходу за ребенком, которому исполнился 1 год, и вышла на работу 10 июля 2023 года. На основании заявления работницы приказом руководителя предприятия ей установлены в течение рабочего дня 2 перерыва по 1 рабочему часу каждый для кормления ребенка на период работы с 10 по 31 июля 2023 года (общая продолжительность перерывов в день — 2 рабочих часа). Эти перерывы, предоставляемые кроме общего перерыва для отдыха и питания, включаются в рабочее время и оплачиваются по среднему заработку (ст. 183 КЗоТ). На предприятии и для работницы установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье с 8-часовым рабочим днем.

На период с 10 по 31 июля 2023 года по графику работы приходится 16 рабочих дней, поэтому общая продолжительность перерывов работницы для кормления ребенка в этом месяце составляет:

16 р. д. х 2 р. ч. = 32 р. ч.

В течение последних 4 календарных месяцев у работницы нет отработанных дней и заработной платы, поэтому средняя заработная плата исчисляется исходя из установленного ей должностного оклада — 12 000 грн., поскольку он больше минимальной заработной платы — 6700 грн. (абз. третий, четвертый п. 4 Порядка № 100).

Учитывая, что работнице необходимо оплатить рабочие часы отсутствия на работе, для расчета используется количество рабочих часов, установленных по графику работы работницы в течение последних 2 календарных месяцев (май – июнь), предшествующих месяцу выхода на работу (июль).

Норма рабочего времени в часах по графику работы работницы в условном расчетном периоде (май – июнь):

184 р. ч. (май) + 176 р. ч. (июнь) = 360 р. ч.

Среднечасовая заработная плата:

(12 000 грн. х 2 мес.) : 360 р. ч. = 66,67 грн.

Средний заработок работницы за время перерывов для кормления ребенка в июле:

66,67 грн. х 32 р. ч. = 2133,44 грн.

ПРИМЕР 17

Исчисление среднего заработка, если установлена почасовая оплата труда работнику,
который несколько часов отсутствовал на работе в связи с его вызовом в госорган как свидетеля
по делу об административном правонарушении

Работник предприятия 03 августа 2023 года (четверг) был вызван как свидетель в государственный орган, в производстве которого находится дело об административном правонарушении, поэтому 5 рабочих часов отсутствовал на работе. За это время за ним сохраняется средний заработок (ст. 275 КоАП). Работнику установлена почасовая оплата труда с часовой ставкой 60 грн. Также ему ежемесячно выплачивается премия в размере 10% основной заработной платы за отработанное время в месяце.

В расчетном периоде (июнь – июль) работнику начислены и выплачены:

в июне:

• – заработная плата за 176 отработанных рабочих часов (норма рабочего времени в июне) в размере 10 560 грн. (60 грн. х 176 отраб. ч.);

– премия за июнь в сумме 1056 грн. (10 560 грн. х 10%);

в июле:

• – «больничные» за дни болезни с 03 по 07 июля, на которые приходятся 5 рабочих дней или 40 рабочих часов;

– заработная плата за 128 отработанных часов из 168 рабочих часов, предусмотренных графиком работы в июле, в размере 7680 грн. (60 грн. х 128 отраб. ч.);

– премия за июль в размере 768 грн. (7680 грн. х 10%).

«Больничные» не учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. второй п. 4 Порядка № 100), а премии учитываются в фактически начисленном размере, поскольку начислены в текущем месяце за текущий месяц и исчислены пропорционально отработанному времени (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Суммарная заработная плата в расчетном периоде (июнь – июль), которая учитывается при исчислении среднего заработка:

10 560 + 1056 + 7680 + 768 = 20 064 грн.

Количество отработанных часов в расчетном периоде (июнь – июль):

176 отраб. ч. (июнь) + 128 отраб. ч. (июль) = 304 отраб. ч.

Среднечасовая заработная плата:

20 064 грн. : 304 отраб. ч. = 66 грн.

Средний заработок за время отсутствия на работе в связи с вызовом в государственный орган, в производстве которого находится дело об административном правонарушении:

66 грн. х 5 р. ч. = 330 грн.

ПРИМЕР 18

Начисление среднего заработка за период выполнения государственных обязанностей работнику,
работающему посменно, исходя из среднечасовой заработной платы

На непрерывно работающем предприятии работника привлекли к выполнению государственных обязанностей с 17 июля по 11 августа 2023 года. За весь период выполнения государственных обязанностей за работником сохраняется средний заработок (ч. первая ст. 119 КЗоТ). Работник, оклад которого 10 000 грн., работает посменно согласно графикам сменности, которые составляются ежемесячно.

Согласно графику сменности на июль норма рабочего времени работника — 168 рабочих часов (далее — р. ч.), при этом на период с 01 по 16 июля (период работы на предприятии) приходится 88 р. ч., а на период с 17 по 31 июля (период выполнения государственных обязанностей) — 80 р. ч.

Согласно графику сменности на август норма рабочего времени работника — 184 р. ч., при этом на период с 01 по 11 августа (период выполнения государственных обязанностей) приходится 72 р. ч., а на период с 12 по 31 августа (период работы на предприятии) — 112 р. ч.

В расчетном периоде (май – июнь) работник отработал все рабочие часы, предусмотренные графиком сменности: в мае — 184 р. ч., в июне — 176 р. ч., поэтому за каждый месяц расчетного периода получил заработную плату в размере оклада — 10 000 грн.

Согласно коллективному договору предприятия средний заработок работникам, работающим посменно, за время выполнения государственных обязанностей исчисляется исходя из среднечасовой заработной платы и начисляется за рабочие часы, предусмотренные графиком сменности, но не отработанные по указанной причине.

Суммарная заработная плата работника в расчетном периоде (май – июнь):

10 000 грн. (май) + 10 000 грн. (июнь) = 20 000 грн.

Количество отработанных работником часов в расчетном периоде:

184 отраб. ч. (май) + 176 отраб. ч. (июнь) = 360 отраб. ч.

Среднечасовая заработная плата:

20 000 грн. : 360 отраб. ч. = 55,56 грн.

Средний заработок работника за период выполнения государственных обязанностей с 17 по 31 июля 2023 года, на который приходится 80 рабочих часов по графику сменности работника на июль:

55,56 грн. х 80 р. ч.= 4444,80 грн.

Средний заработок работника за период выполнения государственных обязанностей с 01 по 11 августа 2023 года, на который приходится 72 рабочих часа по графику сменности работника на август:

55,56 грн. х 72 р. ч.= 4000,32 грн.

ПРИМЕР 19

Начисление среднего заработка за время задержки расчета при увольнении работнику,
которому установлена сдельная оплата труда, при отсутствии выплат в расчетном периоде
из-за приостановления действия трудового договора

Работник предприятия был уволен 10 июля 2023 года по собственному желанию (ст. 38 КЗоТ) приказом руководителя предприятия, однако в день увольнения полный окончательный расчет с работником осуществлен не был — работодатель не выплатил ему денежную компенсацию за неиспользованные дни ежегодного отпуска. Такая денежная компенсация была выплачена предприятием уволенному работнику только 07 августа 2023 года.

В случае невыплаты по вине работодателя причитающихся уволенному работнику сумм в день увольнения (при отсутствии спора об их размере) предприятие должно выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета, но не более чем за 6 месяцев (ст. 117 КЗоТ). Следовательно, предприятие должно выплатить уволенному работнику средний заработок за все рабочие дни, приходящиеся на период задержки расчета при увольнении — с 11 июля по 07 августа 2023 года. На указанный период приходится 24 рабочих дня по графику работы предприятия.

Работнику, уволенному в июле 2023 года, была установлена сдельная система оплаты труда, однако с января 2023 года по день увольнения действие трудового договора между работодателем и работником было приостановлено на период военного положения (ст. 13 Закона № 2136).

Поскольку из расчетного периода исключается время, в течение которого работник в соответствии с законодательством не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), время приостановления действия трудового договора в период военного положения исключается из расчетного периода.

В результате в течение последних 4 календарных месяцев перед месяцем увольнения у работника не было отработанных дней и заработной платы. В этом случае средний заработок исчисляется исходя из установленных работнику в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада (абз. третий п. 4 Порядка № 100). Если в указанном случае размер должностного оклада (месячной тарифной ставки) меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы в месячном размере, средний заработок рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на момент расчета (абз. четвертый п. 4 Порядка № 100).

Поскольку работнику была установлена сдельная система оплаты труда, то вместо должностного оклада (для сравнения с минимальной заработной платой в месячном размере) применяется месячная заработная плата, которая определяется как произведение сдельной расценки (сдельных расценок) и месячной нормы выработки в месяце увольнения работника.

В месяце увольнения (в июле) работнику установлена месячная норма выработки по изделиям двух видов:

– 60 изделий І вида при сдельной расценке 70 грн. за изделие:

– 40 изделий ІІ вида при сдельной расценке 100 грн. за изделие.

Определим месячную заработную плату работника в июле путем умножения нормы выработки на сдельные расценки:

60 изделий (І вида) х 70 грн. + 40 изделий (ІІ вида) х 100 грн. = 4200 + 4000 = 8200 грн.

В месяце увольнения размер месячной заработной платы работника больше минимальной заработной платы в месячном размере (8200 грн. > 6700 грн.), поэтому среднедневная заработная плата исчисляется исходя из размера месячной заработной платы.

Суммарная заработная плата работника в условном расчетном периоде (май – июнь):

8200 грн. (май) + 8200 грн. (июнь) = 16 400 грн.

Количество условно отработанных дней в расчетном периоде:

23 отраб. д. (май) + 22 отраб. д. (июнь) = 45 отраб. д.

Среднедневная заработная плата:

16 400 грн. : 45 отраб. д. = 364,44 грн.

Средний заработок за все время задержки расчета (с 11 июля по 07 августа), на которое приходится 24 рабочих дня:

364,44 грн. х 24 р. д. = 8746,56 грн.

Таким образом, одновременно с выплатой денежной компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска уволенному работнику необходимо также выплатить средний заработок в сумме 8746,56 грн.

Обращаем внимание, если бы уволенному работнику была установлена не сдельная, а почасовая оплата труда, то для расчета среднего заработка необходимо было бы определять месячную заработную плату (для ее сравнения с минимальной заработной платой в месячном размере) путем умножения часовой тарифной ставки на месячную норму рабочего времени в месяце увольнения. Например, если часовая тарифная ставка составляет 50 грн., а норма рабочего времени работника в месяце увольнения (июле) — 168 рабочих часов, то месячная заработная плата составит:

168 р. ч. х 50 грн. = 8400 грн.

Остальные расчеты необходимо осуществлять в вышерассмотренном порядке.

__________________________________________________________________________

Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) та низкою інших нормативно-правових актів передбачені випадки, коли за працівниками, які працюють на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи (далі разом — підприємство), зберігається середній заробіток (середня заробітна плата).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищенаведеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок № 100).

Випадки, коли зберігається середній заробіток
або здійснюється виплата середньомісячного заробітку

Виходячи з норм пункту 1 Порядку № 100, КЗпП і інших нормативно-правових актів, Порядок № 100 застосовується, зокрема, у випадках:

• надання працівникам оплачуваних відпусток і компенсації за невикористані відпустки (згідно зі статтями 74, 77, 77-1, 77-2, 77-3, 182, 182-1, 217 КЗпП та статтями 2, 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) за працівниками зберігається середня заробітна плата на період надання щорічної, творчої відпусток, відпустки у зв’язку з навчанням, для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки окремим категоріям громадян (учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, реабілітованим особам, яких було піддано репресіям у формі позбавлення або обмеження волі чи примусового поміщення здорової людини до психіатричного закладу) і постраждалим учасникам Революції Гідності, відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, відпустки при народженні дитини);¹

  ¹ Детально про розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних йдеться у статті «Порядок нарахування та виплати відпускних» журналу «Все про працю і зарплату» № 4/2023 та № 7/2022, стор. 10.

• переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я (згідно з частиною другою статті 170 КЗпП при переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 6/2021, стор. 22.

• тимчасового переведення працівника при виробничій необхідності на іншу менш оплачувану роботу (згідно з частиною другою статті 33 КЗпП роботодавець має право у встановлених випадках перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 6/2021, стор. 22.

• переведення працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу (згідно з частиною першою статті 114 КЗпП при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення (фактично нараховується оплата за виконану роботу і доплата до попереднього середнього заробітку);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 6/2021, стор. 22.

• переміщення працівника на іншу роботу (згідно з частиною другою статті 114 КЗпП у тих випадках, коли в результаті переміщення працівника (ч. друга ст. 32 КЗпП) зменшується заробіток з не залежних від нього причин, здійснюється доплата до попереднього середнього заробітку протягом 2 місяців з дня переміщення);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 6/2021, стор. 22.

• переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 3 років, на іншу легшу роботу (згідно зі статтею 178 КЗпП вагітні жінки відповідно до медичного висновку переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про надання вагітній жінці іншої роботи вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства. Жінки, які мають дітей віком до 3 років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку 3 років);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 6/2021, стор. 22.

• надання жінкам додаткових перерв для годування дитини (згідно з частинами першою та п’ятою статті 183 КЗпП жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини, що включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком);
• виплати вихідної допомоги (згідно зі статтею 44 КЗпП при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36, пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39 КЗпП) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, а у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП (припинення повноважень посадових осіб) — у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку);
• службового відрядження (відповідно до частини четвертої статті 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку);³

  ³ Докладно про розрахунок заробітної плати за час відрядження йшлося у статті «Заробітна плата працівника за час відрядження: порядок розрахунку та виплати» журналу «Все про працю і зарплату» № 3/2020, стор. 24.

• виконання державних або громадських обов’язків у робочий час (згідно з частиною першою статті 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку);
• проходження педагогічними або науково-педагогічними працівниками військової служби в особливий період (відповідно до частини 2 статті 57 Закону України «Про освіту» та частини 3 статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту» у разі проходження педагогічним або науково-педагогічним працівником військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток);
• направлення працівників на обстеження до медичних закладів (відповідно до статті 123 КЗпП за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов’язаними проходити таке обстеження (статті 169, 191 КЗпП), зберігається середній заробіток за місцем роботи);
• звільнення працівників-донорів від роботи (згідно зі статтею 124 КЗпП і частиною 2 статті 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 № 931-IX у дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки);⁴

  ⁴ Про трудові гарантії працівників-донорів детально йшлося у статті «Працівники-донори на підприємстві: оновлені трудові гарантії» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 100.

• звільнення від роботи працівників, які навчаються в середніх загальноосвітніх школах (згідно зі статтею 209 КЗпП для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Цим працівникам за час звільнення від роботи виплачується 50% середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітної плати);
• звільнення від роботи працівників, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі (згідно з частиною четвертою статті 218 КЗпП працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, за їх бажанням протягом 4 років навчання надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50% середньої заробітної плати працівника);
• виконання працівником громадських обов’язків в інтересах трудового колективу (відповідно до частин шостої – сьомої статті 252 КЗпП членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов’язків, надається на умовах, передбачених колективним договором, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов’язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менше 2 годин на тиждень. На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 календарних днів із збереженням середньої заробітної плати за рахунок роботодавця);
• підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва (згідно зі статтею 122 КЗпП та підпунктом «а» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 № 695 (далі — Постанова № 695) за працівниками, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи за час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи);
• простою (згідно з частинами третьою і п’ятою статті 113 КЗпП за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або оточуючих його людей і навколишнього середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. На період освоєння нового виробництва (продукції) роботодавець може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більше 6 місяців);⁵

  ⁵ Детально про оплату часу простою йдеться у статті «Простій виробництва: види, документальне оформлення, трудові гарантії працівників» на стор. 80 цього номера.

• затримки розрахунку з працівником при його звільненні (згідно зі статтею 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП (в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок), при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку);
• непрацевлаштування звільнених з ініціативи роботодавця жінок певних категорій (згідно з частиною третьою статті 184 і статтею 186-1 КЗпП на період працевлаштування звільнених з ініціативи роботодавця вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — ч. шоста ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю, батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів, за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору);
• вимушеного прогулу (згідно з частинами другою  – п’ятою статті 235 КЗпП у разі поновлення на роботі при незаконному звільненні працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення — у розмірі дворічного середнього заробітку. У разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;
• визнання відносин трудовими та нарахування заробітної плати працівнику (згідно з частиною шостою статті 235 КЗпП) при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві (крім випадків виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»), орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи);
• затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір (згідно зі статтею 236 КЗпП у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки);
• інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

До інших випадків, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати, належать, зокрема, такі випадки:

• згідно з частиною другою статті 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) за особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається середній заробіток за місцем роботи за час їхньої відсутності у зв’язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення;
• відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-ХІІ (далі — Закон про військовий обов’язок) громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати;
• згідно з частиною 11 статті 29 Закону про військовий обов’язок за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, займана посада і середня заробітна плата на підприємстві;⁶

  ⁶ Див. також статтю «Трудові гарантії працівників, призваних на військові збори» в журналі «Все про працю і зарплату» № 7/2021, стор. 86.

• відповідно до частини 6 статті 43 Закону про військовий обов’язок за членами комісій з питань приписки до призовних дільниць, призовних та військово-лікарських комісій при відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦКСП), лікарями і середнім медичним персоналом, технічними працівниками та обслуговуючим персоналом, які направляються для роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час взяття допризовників на військовий облік і призову громадян на військову службу або на збори для проведення медичного огляду і повторного огляду громадян, а також для відправлення призваних на збірні пункти, на весь час виконання цих обов’язків зберігаються займана посада та середня заробітна плата за основним місцем роботи;
• згідно з частиною 2 статті 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV у разі здійснення депутатських повноважень у робочий час депутату місцевої ради за основним місцем роботи відшкодовується середній заробіток за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету;
• відповідно до статті 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків, працівники (крім працівників, які є посадовими особами), з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку;⁷

  ⁷ Див. статтю «Матеріальна відповідальність працівників» в журналі «Все про працю і зарплату» № 3/2023, стор. 67.

• відповідно до частини другої статті 252-8 КЗпП збитки, заподіяні підприємству випуском неякісної продукції з вини бригади, відшкодовуються з її колективного заробітку в межах середнього місячного заробітку бригади;
• відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268, підпункту 3 пункту 3, пункту 4 Умов оплати праці працівників патронатних служб в державних органах та підпункту 3 пункту 3, пункту 4 Умов оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1112, керівники державних органів, на які поширюється дія цих документів, в межах затвердженого фонду оплати праці (далі — ФОП) мають право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника;⁸

  ⁸ Див. статті «Матеріальна допомога працівникам» та «Матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної відпустки» в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 8/2021, стор. 18, та № 5/2018, стор. 64.

• відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу) державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. Згідно з частиною 2 статті 54 Закону про держслужбу та Порядком надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 № 500, державним службовцям на підставі заяви може надаватися один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати в межах затвердженого ФОП.

Крім перерахованих вище випадків, коли надання працівникам «середньозарплатних» виплат передбачено законодавством, госпрозрахункові підприємства в колективному договорі (іншому «зарплатному» локальному документі) можуть встановити й інші виплати, що розраховуються виходячи із середньої заробітної плати, яку можна обчислити за Порядком № 100. Наприклад, середній заробіток може виплачуватися працівникам, призваним (прийнятим за контрактом) на військову службу в особливий період, за весь період такої служби до демобілізації, в розмірі середньомісячної заробітної плати можуть виплачуватися виробничі премії за підсумками роботи за рік (півріччя, квартал), щорічна матеріальна допомога на оздоровлення усім працівникам підприємства⁸, одноразова допомога при звільненні працівникам, які виходять на пенсію.

Далі розглянемо механізм обчислення середньої заробітної плати для нарахування вищерозглянутих виплат (далі — «середньозарплатні» виплати), що розраховуються за Порядком № 100, крім обчислення середньої заробітної плати для оплати днів відпустки та виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки (далі разом — відпускні).⁹

Алгоритм розрахунку середнього заробітку

Виходячи з норм Порядку № 100 алгоритм розрахунку сум всіх «середньозарплатних» виплат однаковий і включає декілька наступних етапів:

Визначення розрахункового періоду

↓

Визначення сукупної заробітної плати в розрахунковому періоді

↓

Обчислення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати

↓

Визначення кількості днів (годин), які підлягають оплаті

↓

Визначення суми виплати

Розглянемо детально порядок нарахування «середньозарплатних» виплат працівникам, в тому числі кожен з вищевказаних етапів такого нарахування.

Визначення розрахункового періоду

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 у всіх випадках (крім нарахування відпускних) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.¹⁰

Наприклад, якщо працівник, прийнятий на роботу у 2022 році, 10 липня 2023 року проходив обов’язковий медичний огляд в медичній установі, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за день проходження медичного огляду будуть останні 2 календарні місяці роботи: період з 1 травня по 30 червня 2023 року (див. приклад 1 нижче).

Якщо працівника прийнято на роботу 15 травня 2023 року, а 17 липня його залучили до виконання державних обов’язків у робочий час, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за час виконання таких обов’язків буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме період з 15 травня по 30 червня 2023 року (див. приклад 2 нижче).

Якщо працівника прийнято на роботу 06 червня 2023 року, а 24 липня ТЦКСП його направив проходити медичне обстеження як військовозобов’язаного, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за дні проходження медичного обстеження буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме період з 06 по 30 червня 2023 року (див. приклад 3 нижче).

Порядком № 100 не передбачено, що місяці розрахункового періоду мають бути повністю відпрацьовані. Якщо протягом розрахункового періоду відпрацьовано хоча б один день, обчислення середньої заробітної плати буде здійснюватися виходячи з нарахувань за цей день (див. приклад 15 нижче).¹¹

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 31 липня 2023 року, а 01 серпня він здавав кров як донор, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за день здачі крові та наступний за ним день буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме відпрацьований один день 31 липня 2023 року.

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював (наприклад, хворів, перебував у відпустці без збереження заробітної плати), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника направляють у відрядження 17 липня 2023 року, а в період з 27 квітня по 03 липня 2023 року він хворів, тобто протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем направлення у відрядження (липень) не працював, то розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку за період відрядження будуть попередні 2 місяці роботи: березень – квітень (див. приклад 4 нижче).

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, а також протягом попередніх їм 2 календарних місяців, тобто протягом останніх 4 календарних місяців, працівник не працював, то у нього відсутній розрахунковий період. У цьому випадку середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), а саме виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Якщо у вищевказаному випадку розмір посадового окладу (місячної тарифної ставки) є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника з 24 липня 2023 року залучають до виконання державних обов’язків, і за ним на цей період на підставі частини першої статті 119 КЗпП зберігається середній заробіток, а в період з 27 лютого по 03 липня 2023 року працівник хворів, тобто не працював протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень 2023 року), то розрахункового періоду в нього не буде, а середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівнику посадового окладу (місячної тарифної ставки) або мінімальної заробітної плати (на цьому нюансі зупинимося нижче) (див. приклади 5, 6, 7, 14 нижче).

Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, середній заробіток може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців (абз. п’ятий п. 2 Порядку № 100). Рішення про те, який розрахунковий період використовувати для нарахування «середньозарплатних» виплат зазначеним працівникам, підприємство має відобразити в колективному договорі (іншому «зарплатному» локальному документі, затвердженому наказом керівника підприємства).

Звертаємо увагу на важливу норму, наведену в абзаці шостому пункту 2 Порядку № 100: час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. До цього часу, який виключається з розрахункового періоду, належать, зокрема:

– період простою не з вини працівника, який відповідно до статті 113 КЗпП оплачується частково — з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);¹²

– період перебування у відпустках без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25 і 26 Закону про відпустки, в тому числі у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину;¹³

– період перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що надається протягом періоду дії воєнного стану згідно з частинами 3 та 4 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136);

– період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період якої заробітна плата не зберігається.

Наприклад, якщо працівника з 01 липня 2023 року переміщують до іншого підрозділу зі зменшенням заробітку (з не залежних від працівника причин), внаслідок чого йому здійснюється доплата до попереднього середнього заробітку протягом 2 місяців з дня переміщення, а в розрахунковому періоді (травень – червень 2023 року) для підрозділу працівника був введений простій з 15 травня по 30 червня 2023 року з оплатою в розмірі 2/3 окладу, то зазначений період частково оплаченого простою виключається з розрахункового періоду, тому останній включає лише період з 01 по 14 травня.

Якщо працівника з 17 липня 2023 року направляють у відрядження, за час якого йому виплачується оплата у розмірі не менше середнього заробітку, а в розрахунковому періоді (травень – червень 2023 року) він з 22 травня по 18 червня 2023 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136), то період такої неоплачуваної відпустки виключається з розрахункового періоду, тому останній включає лише періоди з 01 по 21 травня та з 19 по 30 червня.

З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (абз. шостий п. 2 Порядку № 100).

Також слід пам’ятати, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. другий п. 4 Порядку № 100). Отже, з розрахункового періоду виключаються:

– період (робочі дні), протягом якого зберігається середній заробіток (див. приклади 8, 10, 11, 13 нижче);

– період, за який нараховуються допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (див. приклади 4, 5, 8, 9, 14 нижче).¹⁴

Наприклад, якщо працівника звільняють 31 липня 2023 року за скороченням штату (за п. 1 ст. 40 КЗпП), і при звільненні йому на підставі норм статті 44 КЗпП виплачується вихідна допомога в розмірі середнього місячного заробітку, а в розрахунковому періоді (травень – червень 2023 року) працівник перебував у щорічній основній відпустці з 18 по 31 травня (14 к. д.), за час якої йому нараховано відпускні (середній заробіток), а також хворів у період з 01 по 16 червня 2023 року, при цьому за час хвороби йому нараховано «лікарняні», то періоди таких відпустки і хвороби виключаються з розрахункового періоду, тому останній включає лише періоди з 01 по 17 травня та з 17 по 30 червня.

Визначення сукупної заробітної плати в розрахунковому періоді

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплати, які є заробітною платою, тобто належать до основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат (ст. 2 Закону про оплату праці), крім зазначених у пункті 4 Порядку № 100 (див. таблицю).

Таблиця

Перелік виплат, що враховуються і не враховуються при обчисленні
середньої заробітної плати виходячи з 2 календарних місяців

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати	Виплати, що НЕ враховуються при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з 2 календарних місяців (п. 4 Порядку № 100)
Основна заробітна плата	• Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму; • Виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах.
Додаткова заробітна плата, в тому числі: – доплати і надбавки (за надурочну роботу; за роботу в нічний (вечірній) час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт; за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; за високі досягнення у праці; за високу професійну майстерність; за інтенсивність праці; за керівництво бригадою; за вислугу років; оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні; доплата до мінімальної заробітної плати тощо); – виробничі премії; – індексація.	• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Виплати, пов’язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі: – винагорода за підсумками річної роботи; – винагорода за вислугу років тощо.	• Грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків; • Винагороди державним виконавцям; • Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства • Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку № 100 суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Наприклад, якщо доплата за суміщення посад за травень 2023 року помилково не була нарахована (виплачена) працівникові у травні 2023 року, а була нарахована (виплачена) у місяці виявлення помилки — червні 2023 року, то при обчисленні середньої заробітної плати сума такої доплати відноситься до виплат за травень (місяць, за який вона нарахована).

Якщо доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника за березень 2023 року помилково не була нарахована (виплачена) працівникові у березні 2023 року, а була нарахована (виплачена) у місяці виявлення помилки — липні 2023 року, то при обчисленні середньої заробітної плати сума такої доплати відноситься до виплат за березень.

Врахування премій та винагород

Конкретні показники та умови нарахування премій і винагород, їхні розміри, терміни виплати (місячні, квартальні, піврічні, річні) встановлюються у Положенні про преміювання, яке розробляється підприємствами самостійно. Положенням про преміювання, як правило, встановлюється, що премія (винагорода) нараховується пропорційно відпрацьованому часу (тобто за час відпустки, хвороби та інші невідпрацьовані періоди премії та винагороди не нараховуються).

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються тільки премії (винагороди), що відносяться до заробітної плати, а премії (винагороди), які вказані в пункті 4 Порядку № 100, не враховуються. Крім того, основним критерієм включення премії (винагороди) у розрахунок є сталість виплати (для місячних премій — щомісяця, для квартальних премій — щокварталу, для піврічних премій — кожне півріччя, для річних — щороку) незалежно від її розміру та порядку обчислення. Такі постійні премії (винагороди) обов’язково передбачаються колективним договором (Положенням про преміювання). Постійними преміями є, зокрема, виробничі премії, що відносяться до додаткової заробітної плати, а постійними винагородами є, зокрема, винагороди за підсумками роботи за рік, за вислугу років, що відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат ФОП (пп. 2.2.2, 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).¹⁵

У разі якщо колективним договором (Положенням про преміювання) передбачена виплата премії щомісяця за наявності фінансових можливостей, але у зв’язку з фінансовими труднощами місячна премія була виплачена тільки в одному місяці розрахункового періоду, то зазначена премія повинна враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вона не відноситься до одноразових виплат.¹⁵

Якщо премія не має постійного характеру (Положенням про преміювання передбачено, що за виконання окремих доручень може виплачуватися одноразова премія) або не передбачена колективним договором (Положенням про преміювання), але виплачується згідно з окремим наказом керівника підприємства за виконання разового доручення, то вона вважається одноразовою виплатою, яка на підставі підпункту «б» пункту 4 Порядку № 100 не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.¹⁵

Що стосується механізму врахування премій і винагород при обчисленні середньої заробітної плати, то він з 04 вересня 2021 року змінився, тому для випадків (подій), початок (перший день) яких припадає на 04 вересня 2021 року і пізніше, необхідно застосовувати новий механізм, викладений в абзаці третьому пункту 3 Порядку № 100.

Відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку № 100 в редакції, чинній з 04 вересня 2021 року, премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

Таким чином, премії (винагороди) відносяться до місяця, в якому вони нараховані, а також до наступних місяців, якщо вони нараховувалися за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо). Тобто премії, нараховані (виплачені) в поточному місяці за попередній період (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), не потрібно відносити до місяців, за які вони нараховані, а для розрахунку частин сум премії (винагороди), які відносяться до поточного і наступних місяців, необхідно використовувати кількість відпрацьованих робочих днів у періоді (місяці, кварталі, півріччі, році), за який вони нараховані, і в місяцях, до яких відноситься сума премії (винагороди). При цьому спочатку необхідно обчислити суму премії (винагороди), що припадає на один відпрацьований день у періоді, за який премія (винагорода) нарахована (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), а потім така денна премія (денна винагорода) множиться на кількість відпрацьованих робочих днів у місяці, який включається до розрахункового періоду, починаючи з місяця нарахування премії (винагороди). При цьому якщо період, за який нараховано премію (винагороду), відпрацьований неповністю, а розрахункова сума місячної премії (винагороди), нарахованої за попередній місяць, або загальна розрахункова сума премії (винагороди), нарахованої за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо), більша за фактично нараховану суму премії (винагороди), то враховується не розрахункова (загальна розрахункова), а фактично нарахована сума премії (винагороди) (див. приклади 8–11 нижче).

Розглянемо детально порядок врахування премій (винагород) залежно від періоду, за який вони виплачуються.

1. Врахування місячних премій (винагород).

Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці — липні за поточний місяць — липень, то вона включається в заробіток поточного місяця — липня (в якому вона нарахована). При цьому оскільки місяць нарахування премії та місяць, за який нараховано премію, збігаються — липень, то зазначена премія в повній сумі включається в заробіток липня. Тобто місячні премії, які нараховуються (виплачуються) місяць в місяць, завжди будуть враховуватися в місяці нарахування всією сумою незалежно від відпрацьованого часу в такому місяці.

Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці — липні за попередній місяць — червень, то вона включається в заробіток поточного місяця — липня (в якому вона нарахована). Для визначення частини зазначеної премії, яка включається в заробіток липня, необхідно спочатку суму премії розділити на кількість відпрацьованих днів місяця, за який вона нарахована, — червня, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів місяця, в якому вона нарахована, — липня. Отримана розрахункова сума враховується у повному обсязі, якщо місяць, за який нараховано премію — червень, відпрацьований повністю. Якщо ж місяць, за який нараховано премію — червень, відпрацьований частково (неповністю), при цьому розрахункова сума премії перевищує фактично нараховану суму премії, то враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачена виплата виробничої премії за звітний місяць в наступному місяці в розмірі 25% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному місяці, при цьому працівник відпрацював у червні 17 з 22 робочих днів (відпрацював місяць частково, оскільки з 5 по 9 червня хворів), в липні відпрацював 21 робочий день (виконав місячну норму праці в цьому місяці), і йому в липні нараховано місячну премію за червень в сумі 1545,45 грн. (8000 грн. х 25% : 22 р. д. х 17 відпрац. д.), то розрахункова сума зазначеної місячної премії, яка включається в заробіток липня, становить:

1545,45 грн. : 17 відпрац. д. (червень) х 21 відпрац. д. (липень) = 1909,09 грн.

Оскільки місяць, за який нараховано премію, — червень відпрацьований працівником частково (неповністю), а розрахункова сума премії перевищує фактично нараховану суму премії (1909,09 грн. > 1545,45 грн.), то при обчисленні середньої заробітної плати, коли до розрахункового періоду включається липень, в цьому місяці враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії за червень — 1545,45 грн.

Якщо вищевказаному працівнику в серпні буде нараховано місячну премію за липень, який ним повністю відпрацьований — 21 робочий день, в сумі 2000 грн. (8000 грн. х 25%), при цьому працівник в серпні відпрацює лише 12 з 23 робочих днів (з 7 по 21 серпня він перебуватиме у відпустці без збереження заробітної плати), то розрахункова сума зазначеної місячної премії, яка включається в заробіток серпня, становитиме:

2000 грн. : 21 відпрац. д. (липень) х 12 відпрац. д. (серпень) = 1142,86 грн.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати, коли до розрахункового періоду включається серпень, в цьому місяці враховується не фактично нарахована, а розрахункова сума (частина) премії за липень, нарахована в серпні, — 1142,86 грн.

Якщо цього працівника у вересні направлять у відрядження, то при обчисленні середнього заробітку за час відрядження в розрахунковому періоді (липень – серпень) враховуються фактично нарахована сума премії за червень, яка відноситься до липня, — 1545,45 грн. та розрахункова сума (частина) премії за липень, яка відноситься до серпня, — 1142,86 грн.

2. Врахування квартальних премій (винагород).

Якщо премія за І квартал, що включає 3 місяці — січень, лютий і березень, нарахована у першому місяці наступного кварталу — квітні, то така премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, а саме включається в заробіток квітня, травня і червня.

Якщо премія за ІІ квартал, що включає 3 місяці — квітень, травень і червень, нарахована в червні (останній місяць ІІ кварталу), то така премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається в заробіток червня, липня і серпня.

Для визначення частини квартальної премії, що включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої премії поділити на кількість відпрацьованих днів у кварталі, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься премія (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування премії. При цьому якщо квартал, за який нараховано премію, відпрацьовано працівником неповністю, а загальна розрахункова сума квартальної премії, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму квартальної премії, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями у суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітний квартал у першому місяці наступного кварталу в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, при цьому працівник у І кварталі 2023 року відпрацював 45 з 65 робочих днів за графіком роботи підприємства у цьому кварталі (з 16 по 26 січня працівник хворів, а з 17 по 31 березня перебував у відпустці без збереження заробітної плати), а також відпрацював у квітні 15 робочих днів (у період з 1 по 9 квітня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), травні — 17 робочих днів (у період з 24 по 31 травня працівник хворів), червні — 22 робочих дні, та працівникові у квітні нараховано премію за І квартал (за 3 місяці: січень, лютий і березень) в сумі 6923,08 грн. (10 000 грн. : 65 р. д. х 45 відпрац. д.), то зазначена квартальна премія включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, а саме включається до заробітку квітня, травня і червня. У цьому випадку денна премія у відпрацьованому І кварталі становить 153,85 грн. (6923,08 грн. : 45 відпрац. д.), а частини квартальної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до квітня: 153,85 грн. х 15 відпрац. д. = 2307,75 грн.;

– до травня: 153,85 грн. х 17 відпрац. д. = 2615,45 грн.;

– до червня: 153,85 грн. х 22 відпрац. д. = 3384,70 грн.

Якщо вказаний працівник буде направлений підприємством на курси підвищення кваліфікації в липні 2023 року, то при обчисленні середнього заробітку за час перебування на таких курсах в заробіток розрахункового періоду (травень – червень) будуть включатися тільки частини премії за І квартал, які відносяться до місяців розрахункового періоду: травня — 2615,45 грн. і червня — 3384,70 грн., при цьому загальна розрахункова сума квартальної премії складе:

2615,45 + 3384,70 = 6000,15 грн.

Частина премії за І квартал, що відноситься до квітня — 2307,75 грн., не враховується, оскільки квітень не включається до розрахункового періоду.

Оскільки І квартал 2023 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума квартальної премії не перевищує фактично нараховану суму цієї премії (6000,15 грн. < 6923,08 грн.), то при обчисленні середньої заробітної плати за час перебування на курсах підвищення кваліфікації в липні враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума премії за І квартал 2023 року — 6000,15 грн.

Якщо вказаний працівник як донор здасть кров у серпні 2023 року, то при обчисленні середнього заробітку для оплати «донорських» днів у серпні до заробітку розрахункового періоду (червень – липень) включатиметься лише частина премії за І квартал, що відноситься до місяця розрахункового періоду — червня в сумі 3384,70 грн. Частини премії за І квартал, що відносяться до квітня — 2307,75 грн. і травня — 2615,45 грн., не враховуватимуться, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду.

Трапляються випадки, коли у звітному кварталі, за який нараховується квартальна премія, працівник відпрацював не всі місяці цього кварталу (наприклад, відпрацював два або лише один місяць кварталу). В цьому випадку квартальна премія все одно розподіляється на 3 місяці, починаючи з місяця, в якому вона нарахована.

Наприклад, на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітний квартал в останньому місяці цього ж кварталу в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, при цьому працівник у ІІ кварталі 2023 року відпрацював 35 з 65 робочих днів за графіком роботи у цьому кварталі (у 2023 році з січня по 12 травня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати). Працівник відпрацював у червні 22 робочих дні, у липні — 16 робочих днів (у період з 17 по 21 липня працівник хворів), у серпні — 5 робочих днів (у період з 1 по 24 серпня працівник перебував у щорічній основній відпустці). У червні працівнику нараховано премію за ІІ квартал, який включає 3 місяці (квітень, травень, червень), в сумі 4846,15 грн. (9000 грн. : 65 р. д. х 35 відпрац. д.). Ця квартальна премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається в заробіток червня, липня і серпня. При цьому денна премія у відпрацьованому ІІ кварталі становить 138,46 грн. (4846,15 грн. : 35 відпрац. д.), а частини квартальної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до червня: 138,46 грн. х 22 відпрац. д. = 3046,12 грн.;

– до липня: 138,46 грн. х 16 відпрац. д. = 2215,36 грн.;

– до серпня: 138,46 грн. х 5 відпрац. д. = 692,30 грн.

Якщо зазначений працівник буде проходити обов’язковий медичний огляд у серпні 2023 року, то при розрахунку середнього заробітку за день проходження медичного огляду до заробітку розрахункового періоду (червень – липень) включатимуться лише частини премії за ІІ квартал, що відносяться до місяців розрахункового періоду: червня — 3046,12 грн. і липня — 2215,36 грн., при цьому загальна розрахункова сума квартальної премії становитиме:

3046,12 + 2215,36 = 5261,48 грн.

Частина премії за ІІ квартал, що відноситься до серпня — 692,30 грн., не враховуватиметься, оскільки серпень не включається до розрахункового періоду.

Оскільки ІІ квартал 2023 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума квартальної премії перевищує фактично нараховану суму цієї премії (5261,48 грн. > 4846,15 грн.), то при обчисленні середнього заробітку за день проходження медичного огляду в серпні враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії за ІІ квартал — 4846,15 грн.

3. Врахування піврічних премій (винагород).

Якщо премія за I півріччя, що включає 6 місяців з січня по червень, нарахована в червні (останній місяць I півріччя), то така премія включається в заробіток 6 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається в заробіток червня, липня, серпня, вересня, жовтня та листопада.

Якщо виробнича премія за I півріччя, що включає 6 місяців з січня по червень, нарахована в липні, але працівник весь березень і весь квітень хворів і в цих місяцях не має відпрацьованих днів, відповідно, за березень і квітень піврічна премія не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі), тобто фактично премія нараховувалася за відпрацьовані дні тільки в 4 місяцях I півріччя — січень, лютий, травень і червень, то така піврічна премія все одно включається в заробіток 6 місяців (не 4 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, а саме включається в заробіток липня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня.

Для визначення частини піврічної премії, що включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої премії поділити на кількість відпрацьованих днів у півріччі, за яке вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься премія (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування премії. При цьому якщо півріччя, за яке нараховано премію, відпрацьовано працівником неповністю, загальна розрахункова сума піврічної премії, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму піврічної премії, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітне півріччя у першому місяці наступного півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі, при цьому працівник у ІІ півріччі 2022 року відпрацював 87 з 131 робочого дня за графіком роботи у цьому півріччі (весь вересень (22 робочих дні) не відпрацьований через хворобу і весь листопад (22 робочих дні) не відпрацьований через перебування у відпустці без збереження заробітної плати), а також відпрацював у січні 22 робочих дні, лютому — 20 робочих днів, березні — 23 робочих дні, квітні — 0 робочих днів (у період з 1 по 30 квітня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), травні — 23 робочих дні, червні — 17 робочих днів (у період з 19 по 23 червня працівник хворів), і йому в січні 2023 року нараховано премію за ІІ півріччя 2022 року, що включає 6 місяців (з липня по грудень), в сумі 5645,04 грн. (8500 грн. : 131 р. д. х 87 відпрац. д.), то зазначена піврічна премія включається до заробітку 6 місяців (незважаючи на те, що у ІІ півріччі 2022 року відпрацьовано лише 4 місяці), починаючи з місяця, в якому премія нарахована, — січня, а саме включається до заробітку січня, лютого, березня, квітня, травня і червня. При цьому денна премія у відпрацьованому ІІ півріччі становить 64,89 грн. (5645,04 грн. : 87 відпрац. д.), а частини піврічної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до січня: 64,89 грн. х 22 відпрац. д. = 1427,58 грн.;

– до лютого: 64,89 грн. х 20 відпрац. д. = 1297,80 грн.;

– до березня: 64,89 грн. х 23 відпрац. д. = 1492,47 грн.;

– до квітня: 64,89 грн. х 0 відпрац. д. = 0 грн.;

– до травня: 64,89 грн. х 23 відпрац. д. = 1492,47 грн.;

– до червня: 64,89 грн. х 17 відпрац. д. = 1103,13 грн.

Якщо цього працівника буде залучено до виконання державних обов’язків у липні 2023 року, то при обчисленні середнього заробітку за період виконання зазначених обов’язків до заробітку розрахункового періоду (травень – червень) включатимуться лише частини премії за ІІ півріччя, що відносяться до місяців розрахункового періоду: травня — 1492,47 грн. і червня — 1103,13 грн., при цьому загальна розрахункова сума піврічної премії становитиме:

1492,47 + 1103,13 = 2595,60 грн.

Частини піврічної премії, що відносяться до січня, лютого і березня, не враховуватимуться, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду.

Оскільки ІІ півріччя 2022 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума піврічної премії не перевищує фактично нараховану суму цієї премії (2595,60 грн. < 5645,04 грн.), то при обчисленні середнього заробітку за час виконання державних обов’язків у липні враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума премії за ІІ півріччя 2022 року — 2595,60 грн.

4. Врахування річної винагороди.

Якщо в січні 2023 року працівникові нараховано річну винагороду за 2022 рік, який включає 12 місяців (з січня по грудень), то така річна винагорода включається в заробіток 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — січня 2023 року, а саме включається в заробіток січня – грудня 2023 року.

Якщо в лютому 2023 року працівнику нараховано річну винагороду за 2022 рік, але працівник у 2022 році весь березень перебував у відпустці без збереження заробітної плати та весь липень хворів, тобто в цих 2 місяцях у працівника немає відпрацьованих днів, відповідно, за березень та липень 2022 року річна винагорода не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному році), то така річна винагорода все одно включається в заробіток 12 місяців (не 10 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — лютого 2023 року, а саме включається в заробіток лютого 2023 року – січня 2024 року.

Для визначення частини річної винагороди, яка включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої винагороди розділити на кількість відпрацьованих днів у році, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну винагороду) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься річна винагорода (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування річної винагороди. При цьому якщо рік, за який нараховано річну винагороду, відпрацьовано працівником неповністю, а загальна розрахункова сума річної винагороди, яка відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму річної винагороди, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума річної винагороди.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату річної винагороди за звітний рік у наступному році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, при цьому працівник відпрацював у 2022 році 193 з 257 робочих днів за графіком роботи (не відпрацьовано періоди з 24 по 28 лютого (3 робочих дні), з 1 по 31 березня (22 робочих дні), з 1 по 30 квітня (21 робочий день) через перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину та воєнного стану, з 4 по 27 липня (18 робочих днів) через перебування у щорічній основній відпустці), а також протягом 2023 року відпрацьовано, зокрема, у лютому 17 робочих днів (з 24 по 28 лютого запроваджувався простій), березні — 12 робочих днів (у період з 17 по 31 березня працівник хворів), квітні — 20 робочих днів, травні — 23 робочих дні, червні — 0 робочих днів (весь червень був простій), липні — 21 робочий день, і працівнику в лютому 2023 року нараховано річну винагороду за 2022 рік, що включає 12 місяців (з січня по грудень), в сумі 7134,24 грн. (9500 грн. : 257 р. д. х 193 відпрац. д.), то зазначена річна винагорода включається в заробіток 12 місяців (незважаючи на те, що в двох місяцях (березні та квітні) 2022 року працівник не працював), починаючи з місяця, в якому нарахована річна винагорода, — лютого 2023 року, а саме включається в заробіток лютого 2023 року – січня 2024 року. При цьому денна винагорода у відпрацьованому 2022 році становить 36,96 грн. (7134,24 грн. : 193 відпрац. д.), а частини річної винагороди відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до лютого: 36,96 грн. х 17 відпрац. д. = 628,32 грн.;

– до березня: 36,96 грн. х 12 відпрац. д. = 443,52 грн.;

– до квітня: 36,96 грн. х 20 відпрац. д. = 739,20 грн.;

– до травня: 36,96 грн. х 23 відпрац. д. = 850,08 грн.;

– до червня: 36,96 грн. х 0 відпрац. д. = 0 грн.;

– до липня: 36,96 грн. х 21 відпрац. д. = 776,16 грн.

– до серпня 2023 року – січня 2024 року — шляхом множення 36,96 грн. на кількість відпрацьованих робочих днів у цих місяцях.

Якщо цього працівника в серпні 2023 року буде переведено на іншу постійну нижчеоплачувану роботу (ст. 114 КЗпП), то при обчисленні середнього заробітку за перші два тижні з дня переведення в заробіток розрахункового періоду (червень – липень) включаються лише частини річної винагороди за 2022 рік, які відносяться до місяців розрахункового періоду: червня і липня. Але оскільки в червні у працівника немає відпрацьованих днів (весь цей місяць працівник був у простої), до цього місяця частина річної винагороди не відноситься. Отже, загальна розрахункова сума річної винагороди включає лише її частину, що відноситься до липня — 776,16 грн. Частини річної винагороди, які відносяться до лютого, березня, квітня і травня, не враховуються, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду.

Оскільки 2022 рік працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума річної винагороди не перевищує фактично нараховану суму цієї винагороди (776,16 грн. < 7134,24 грн.), то при обчисленні середнього заробітку працівника за перші два тижні з дня переведення в серпні 2023 року враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 776,16 грн.

Врахування матеріальної допомоги

Якщо колективним договором підприємства або законодавством передбачена виплата працівникам матеріальної допомоги або допомоги на оздоровлення (наприклад, при наданні щорічної основної відпустки), в тому числі яка включається до фонду оплати праці, а також у разі виплати працівникові разової матеріальної допомоги, яка не передбачена законодавством або локальним документом підприємства, така матеріальна допомога (незалежно від її видів) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «середньозарплатних» виплат, оскільки згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку № 100 одноразові виплати, в т. ч. матеріальна допомога, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклад 11 нижче).

Відсутність виплат у розрахунковому періоді

Згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунок «середньозарплатних» виплат проводиться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо у вищевказаній ситуації розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Вищевказані норми застосовуються у разі, коли у працівника протягом останніх 4 календарних місяців не було виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, або коли у нього відсутній розрахунковий період.

Наприклад, якщо працівника, посадовий оклад якого становить 8000 грн., залучають до виконання державних обов’язків з 24 липня 2023 року, і за ним в цей період зберігається середній заробіток (ч. перша ст. 119 КЗпП), а протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень) він хворів, і йому за цей період нараховувалися тільки «лікарняні», які не враховуються при обчисленні середнього заробітку (абз. другий п. 4 Порядку № 100), то розрахунок середнього заробітку за період виконання державних обов’язків здійснюється з установленого працівникові посадового окладу — 8000 грн., оскільки його розмір у липні 2023 року більше мінімальної заробітної плати, яка становить 6700 грн. (див. приклад 5 нижче).

Якщо працівниця, посадовий оклад якої становить 6500 грн., 18 липня 2023 року вийшла на роботу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (з відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною на підставі медичного висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною 6 років), а з наступного дня — з 19 липня її направляють на обов’язковий медичний огляд (ст. 123 КЗпП), при цьому протягом останніх 4 місяців у неї не було заробітної плати і немає розрахункового періоду, то обчислення середнього заробітку за день медичного огляду здійснюється виходячи з мінімальної заробітної плати — 6700 грн., оскільки вона більше встановленого працівниці посадового окладу — 6500 грн. (див. приклад 6 нижче).

Аналогічний підхід застосовується, коли працівниця після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років виходить на роботу, і їй надаються перерви для годування дитини (ст. 183 КЗпП), а протягом останніх 4 місяців у неї немає заробітку. В цьому випадку для розрахунку середньої заробітної плати використовують тарифну ставку (посадовий оклад), що діє на день надання перерв для годування дитини, а якщо вона менше мінімальної заробітної плати, то для розрахунків використовується остання (див. приклад 16 нижче).

Звертаємо увагу, що для осіб, які працюють на умовах повної зайнятості, порівнюються посадовий оклад по повній посаді та мінімальна заробітна плата в місячному розмірі. Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, після вищезазначеного порівняння посадовий оклад або мінімальна заробітна плата обчислюються пропорційно індивідуальному графіку роботи працівника (див. приклад 7 нижче).

Якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці, то замість посадового окладу (для порівняння з мінімальною заробітною платою у місячному розмірі) застосовується місячна заробітна плата, яка визначається як добуток годинної тарифної ставки на місячну норму робочого часу в місяці настання події, з якою пов’язане нарахування середнього заробітку.¹⁶

Якщо працівнику встановлено відрядну оплату праці, то замість посадового окладу (для порівняння з мінімальною заробітною платою у місячному розмірі) застосовується місячна заробітна плата, яка визначається як добуток відрядної розцінки (відрядних розцінок) на місячну норму виробітку в місяці настання події, з якою пов’язане нарахування середнього заробітку (див. приклад 19 нижче).

Якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100). Отже, при нарахуванні «середньозарплатних» виплат, які обчислюються виходячи з виплат за останні 2 місяці, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається множенням посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на 2 (див. приклади 5, 6, 7 нижче).

Обчислення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати

Згідно з пунктом 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

При розрахунку сум «середньозарплатних» виплат середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період (абз. перший п. 8 Порядку № 100).

До кількості відпрацьованих робочих днів розрахункового періоду включаються також вихідні дні, в які працівник був залучений до роботи на підставі наказу (розпорядження) роботодавця і працював, а оплата за роботу у вихідний день, нарахована в одинарному або подвійному розмірі, включається в сумарний заробіток розрахункового періоду¹⁷ (див. приклад 12 нижче).

Таким чином, середньоденна заробітна плата для нарахування «середньозарплатних» виплат визначається діленням заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Середньоденна заробітна плата застосовується, зокрема, при оплаті днів відрядження за середнім заробітком, днів перебування на курсах підвищення кваліфікації, днів давання крові, тобто коли законодавством передбачена оплата днів відсутності працівника на роботі, при цьому працівник відсутній на роботі цілий день.¹⁸

Середньогодинна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, на кількість відпрацьованих робочих годин у розрахунковому періоді. Середньогодинна заробітна плата застосовується при відсутності на роботі кілька годин протягом робочого дня¹⁸, зокрема, при оплаті годин відвідування суду (за викликом), годин додаткових перерв, що надаються жінкам для годування дитини (див. приклади 16, 17 нижче).

Оскільки Порядком № 100 чітко не визначено, в яких випадках при обчисленні середнього заробітку за останні 2 календарні місяці роботи необхідно застосовувати середньоденну, а в яких середньогодинну заробітну плату, рекомендуємо у внутрішньому документі (наприклад, колективному договорі або Положенні про оплату праці на підприємстві, затвердженому наказом керівника) встановити всі випадки, коли нараховується середньогодинний заробіток за робочі години відсутності на роботі. Такий механізм можна також передбачити для працівників, які працюють позмінно, в яких години однієї зміни припадають на різні (суміжні) календарні дні, зокрема, для позмінно працюючих працівників, прийнятих на службу в територіальну оборону в особливий період, за якими зберігається середній заробіток відповідно до частини першої статті 119 КЗпП (див. приклад 18 нижче), або призваних на військові збори (в мирний час), якщо в наказі про проходження навчальних зборів не вказано, що військовозобов’язані проходять військову підготовку в усі календарні дні таких зборів.

При обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (див. вище), на число робочих днів за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Таким чином, у випадках, коли в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати або у нього немає розрахункового періоду, середньоденна заробітна плата обчислюється таким чином: спочатку визначається умовний сумарний заробіток в умовному розрахунковому періоді — останні 2 календарних місяці шляхом множення посадового окладу або мінімальної заробітної плати на 2 (календарних місяці), після чого отриманий результат ділиться на кількість робочих днів за останні 2 календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства. Водночас, на думку Мінекономіки¹⁹, якщо працівнику встановлено індивідуальний графік роботи (неповний робочий тиждень), то при визначенні кількості робочих днів необхідно враховувати індивідуальний графік роботи працівника.

Що стосується обчислення середньоденної (годинної) заробітної плати педагогічним та науково-педагогічним працівникам, які проходять військову службу в особливий період (ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту»), то згідно з абзацом шостим пункту 4 Порядку № 100 працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

Застосовуючи цю норму, слід пам’ятати, що за педагогом-військовослужбовцем зберігається середня заробітна плата не нижче тієї, яка зберігалася за ним протягом попереднього періоду військової служби, тільки в разі, якщо працівник відразу після звільнення з військової служби одного виду (наприклад, після звільнення з військової службу як мобілізований) приймається на військову службу іншого виду (наприклад, за контрактом) або після закінчення одного контракту відразу укладає новий контракт на проходження військової служби.

Визначення сум «середньозарплатних» виплат

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число (кількість) робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що на сьогодні немає нормативно-правових актів, які прямо встановлюють, що за працівниками середній заробіток, який обчислюється за 2 місяці, зберігається за календарні дні відсутності на роботі. Однак таке може випливати з локальних документів відповідних державних органів, установ, організацій або з суті виконання певних обов’язків. Наприклад, оплаті будуть підлягати всі календарні дні перебування працівника на військових зборах, якщо згідно з наказом про призов на такі збори виконання військових обов’язків передбачено для військовозобов’язаних в усі календарні дні перебування на військових зборах (в тому числі у вихідні дні за графіком роботи працівника). Також необхідно оплачувати за середнім заробітком й календарні дні професійного навчання (підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від виробництва — ст. 122 КЗпП), якщо таке навчання проходить у вихідні (неробочі) дні за графіком роботи працівника (наприклад, у суботу).

Звертаємо увагу, що якщо оплаті підлягають робочі дні (години) відсутності працівника на роботі, то оплачуються робочі дні (години), встановлені графіком роботи саме для працівника, якому нараховується середній заробіток.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число (кількість) робочих днів у розрахунковому періоді (абз. третій п. 8 Порядку № 100). Цей принцип розрахунку застосовується, зокрема, для нарахування вихідної допомоги, визначення суми відшкодування шкоди працівником підприємству, нарахування держслужбовцям і працівникам державних органів (органів місцевого самоврядування) допомоги на оздоровлення.

Середньомісячне число (кількість) робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа (кількості) робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. четвертий п. 8 Порядку № 100). Якщо працівнику встановлено індивідуальний режим роботи, наприклад неповний робочий тиждень, то, на думку Мінекономіки²⁰, середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з індивідуальним графіком роботи працівника (див. приклад 13 нижче).

Округлення середньомісячного числа (кількості) робочих днів у розрахунковому періоді здійснюється до одного знаку після коми²¹ (див. приклад 13 нижче).

Тепер розглянемо застосування вищевикладених норм про обчислення середнього заробітку на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Обчислення середньої заробітної плати, якщо розрахунковий період,
що становить 2 календарні місяці, відпрацьований повністю

Працівниця з 2020 року працює на підприємстві, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Ця працівниця весь робочий день 20 липня 2023 року (четвер) проходила обов’язкове медичне обстеження (медогляд) в медичній установі (згідно з вимогами до її професії).²² За такий день на підставі статті 123 КЗпП їй нараховується середня заробітна плата. У розрахунковому періоді (травень – червень) у працівниці згідно з графіком її роботи було 45 робочих днів (далі — р. д.), в т. ч. у травні — 23 р. д., у червні — 22 р. д. Працівниця відпрацювала всі встановлені графіком її роботи робочі дні в зазначених місяцях, тому має в розрахунковому періоді 45 відпрацьованих днів (далі — відпрац. д.).

Оклад працівниці — 6000 грн. У кожному місяці розрахункового періоду їй нараховано заробітну плату в розмірі 6700 грн., яка включає оклад — 6000 грн., індексацію, встановлену на грудень 2022 року, — 542,17 грн. (2684 грн. х 20,2%; «базовий» місяць — січень 2022 року) і доплату до мінімальної заробітної плати — 157,83 грн. (6700 – 6000 – 542,17).

Обчислимо середньоденну заробітну плату працівниці:

(6700 грн. х 2 мес.) : 45 отраб. д. = 297,78 грн.

Оскільки медичне обстеження проходило протягом одного дня, що припадає на робочий день працівниці, то їй за такий день необхідно виплатити середній заробіток у розмірі середньоденної заробітної плати, тобто 297,78 грн.

ПРИКЛАД 2

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівник відпрацював
на підприємстві менше 2 календарних місяців

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, прийнятий на роботу 15 травня 2023 року, а в період з 17 по 28 липня його залучали до виконання державних обов’язків у робочий час. За цей період, що включає 10 робочих днів, на підставі частини першої статті 119 КЗпП працівникові нараховується середній заробіток. Оклад працівника — 9000 грн.

Протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) працівник перебував у трудових відносинах і працював лише в період з 15 травня по 30 червня 2023 року, тому цей відпрацьований період є для нього розрахунковим періодом (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (з 15 травня по 30 червня 2023 року) працівник у травні відпрацював лише 13 з 23 робочих днів, передбачених графіком роботи підприємства на цей місяць, а в червні  відпрацював всі 22 робочих дні, передбачених графіком роботи підприємства на червень.

Загальна кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

13 відпрац. д. (травень) + 22 відпрац. д. (червень) = 35 відпрац. д.

Заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

9000 грн. : 23 р. д. х 13 відпрац. д. (травень) + 9000 грн. (червень) = 5086,96 + 9000 = 14 086,96 грн.

Середньоденна заробітна плата:

14 086,96 грн. : 35 відпрац. д. = 402,48 грн.

Середній заробіток за період виконання державних обов’язків, на який припадає 10 робочих днів:

402,48 грн. х 10 р. д. = 4024,80 грн.

ПРИКЛАД 3

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівник відпрацював
на підприємстві менше одного календарного місяця

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, прийнятий на роботу 05 червня 2023 року. Для ліквідації виробничої аварії роботодавець тимчасово перевів працівника на один місяць — з 1 по 31 липня 2023 року на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою. На період з 1 по 31 липня 2023 року припадає 21 робочий день за графіком роботи підприємства. Працівник у липні на новій роботі (посаді) відпрацював усі робочі дні, встановлені графіком роботи підприємства. Оклад працівника на попередній роботі (посаді) — 9500 грн., на новій (тимчасовій) роботі (посаді) — 8700 грн. За липень працівнику нараховано заробітну плату за відпрацьований час виходячи з умов оплати на новій (тимчасовій) роботі (посаді) в розмірі окладу — 8700 грн.

Обчислимо середній заробіток працівника за липень виходячи з умов оплати праці за попередньою роботою (посадою).

Протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) працівник перебував у трудових відносинах і працював лише в період з 05 по 30 червня 2023 року, тому цей відпрацьований період є для нього розрахунковим періодом (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

У червні та в розрахунковому періоді (з 05 по 30 червня) працівник відпрацював 20 робочих днів, при цьому за графіком роботи підприємства у червні 22 робочих дні.

Заробітна плата працівника у червні та в розрахунковому періоді:

9500 грн. : 22 р. д. х 20 відпрац. д. = 8636,36 грн.

Середньоденна заробітна плата:

8636,36 грн. : 20 відпрац. д. = 431,82 грн.

Середній заробіток працівника за липень (за період виконання трудових обов’язків на новій роботі), в якому за графіком роботи підприємства 21 робочий день:

431,82 грн. х 21 р. д. = 9068,22 грн.

Оскільки в липні середній заробіток на попередній роботі є вищим за заробітну плату на новій (тимчасовій) роботі (9068,22 грн. > 8700 грн.), то працівнику за липень необхідно доплатити різницю між середнім заробітком на попередній роботі та заробітною платою на новій роботі в сумі 368,22 грн. (9068,22 – 8700).

ПРИКЛАД 4

Обчислення середньої заробітної плати, якщо протягом останніх
2 календарних місяців працівник не працював

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівник перебував у відрядженні з 17 по 28 липня 2023 року (10 робочих днів). У період з 24 квітня по 03 липня 2023 року працівник хворів, тому протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем направлення у відрядження (липень) у нього немає відпрацьованих днів. Оклад за посадою працівника — 10 000 грн.

Оскільки протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем направлення у відрядження працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи: березень – квітень (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (березень – квітень) працівник відпрацював:

– у березні — 23 робочих дні (всі робочі дні цього місяця згідно з графіком роботи);

– у квітні — 15 з 20 робочих днів, оскільки з 24 по 30 квітня хворів.

Загальна кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

23 відпрац. д. (березень) + 15 відпрац. д. (квітень) = 38 відпрац. д.

Заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

– у березні — 10 000 грн. (оклад), оскільки відпрацьовано всі 23 робочих дні, передбачені графіком роботи в цьому місяці;

– у квітні за 15 відпрацьованих робочих днів:

10 000 грн. : 20 р. д. х 15 відпрац. д. = 7500 грн.

«Лікарняні», нараховані за період хвороби з 24 по 30 квітня, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Сума виплат, що враховуються в розрахунковому періоді:

10 000 грн. (березень) + 7500 грн. (квітень) = 17 500 грн.

Середньоденний заробіток:

17 500 грн. : 38 відпрац. д. = 460,53 грн.

Працівникам, які направлені у відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку (ст. 121 КЗпП). Тому, крім середньоденного заробітку, визначимо розмір денного заробітку працівника в місяці направлення у відрядження (в липні) та порівняємо ці величини.²³

Оскільки оклад працівника в липні становить 10 000 грн., а норма робочого часу в цьому місяці — 21 робочий день, денний заробіток працівника в липні становить:

10 000 грн. : 21 р. д. = 476,19 грн.

Як видно, денний заробіток працівника в липні є більшим за середньоденний заробіток (476,19 грн. > 460,53 грн.), тому працівникові за період відрядження, на який припадає 10 робочих днів, виплачується звичайний (не середній) заробіток в розмірі:

476,19 грн. х 10 р. д. = 4761,90 грн.

Якби сталося навпаки — середньоденний заробіток працівника дорівнював, наприклад, 480,25 грн., і був більшим за денний заробіток в липні (480,25 грн. > 476,19 грн.), то працівникові за період відрядження необхідно було б виплатити середній заробіток у розмірі:

480,25 грн. х 10 р. д. = 4802,50 грн.

ПРИКЛАД 5

Обчислення середньої заробітної плати, якщо протягом останніх 4 місяців працівник не працював,
а його оклад більше мінімальної заробітної плати

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівника залучили до виконання державних обов’язків з 24 липня по 11 серпня 2023 року (на цей період припадає 15 робочих днів). За працівником в цей період зберігається середній заробіток на підставі частини першої статті 119 КЗпП. Оклад працівника — 7500 грн. В період з 1 січня по 30 червня 2023 року працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136), тому протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень) в нього немає відпрацьованих днів і заробітної плати.

В цьому випадку середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівникові посадового окладу чи мінімальної заробітної плати залежно від того, яка з цих величин більше (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки в липні 2023 року розмір посадового окладу працівника більше розміру мінімальної заробітної плати (7500 грн. > 6700 грн.), для розрахунку середнього заробітку використовується розмір посадового окладу — 7500 грн.

Враховуючи, що середній заробіток обчислюється з посадового окладу, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення посадового окладу на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем залучення до виконання державних обов’язків — липень (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (травень – червень):

(7500 грн. х 2 міс.) : (23 р. д. (травень) + 22 р. д. (червень)) = 15 000 грн. : 45 р. д. = 333,33 грн.

Середній заробіток за період виконання державних обов’язків (з 24 липня по 11 серпня), на який припадає 15 робочих днів:

333,33 грн. х 15 р. д. = 4999,95 грн.

ПРИКЛАД 6

Обчислення середньої заробітної плати, якщо протягом останніх 4 місяців працівник не працював,
а його оклад менше мінімальної заробітної плати

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівниця з 2020 року по 18 липня 2023 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і відразу після її закінчення 19 липня вийшла на роботу. На наступний день — 20 липня вона проходила обов’язковий медичний огляд протягом всього робочого дня, тому за цей день їй необхідно нарахувати середній заробіток (ст. 123 КЗпП). Оклад працівниці — 6300 грн.

Оскільки через перебування у вищевказаній відпустці у працівниці протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень) перед місяцем проходження медогляду не було відпрацьованих днів і заробітної плати, обчислення середнього заробітку за день проходження медогляду здійснюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати залежно від того, яка з цих величин більше (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

У липні 2023 року розмір посадового окладу працівниці менше розміру мінімальної заробітної плати (6300 грн. < 6700 грн.), тому для розрахунку середнього заробітку використовується розмір мінімальної заробітної плати — 6700 грн.

Оскільки середній заробіток обчислюється з мінімальної заробітної плати, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівниці протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем проходження медогляду — липень (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (травень – червень):

(6700 грн. х 2 міс.) : (23 р. д. (травень) + 22 р. д. (червень)) = 13 400 грн. : 45 р. д. = 297,78 грн.

Середній заробіток за один день проходження медогляду:

297,78 грн. х 1 р. д. = 297,78 грн.

ПРИКЛАД 7

Нарахування середнього заробітку за період військової служби працівнику,
який працює з неповним робочим днем, якщо оклад за повною посадою менше мінімальної заробітної плати

Працівника 18 липня 2023 року призивають на військову службу під час мобілізації на особливий період, і відповідно до колективного договору підприємства за ним зберігається середній заробіток, що обчислюється згідно з нормами Порядку № 100, за весь період такої служби до моменту демобілізації. Працівнику в трудовому договорі встановлено неповний робочий день — 5 робочих годин на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві. Оклад за повною посадою працівника — 6500 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівника в липні — 105 робочих годин (21 р. д. х 5 р. г.) при повній нормі робочого часу на підприємстві в цьому місяці — 168 робочих годин (21 р. д. х 8 р. г.).

Протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень) працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136), тому в зазначеному періоді в нього немає відпрацьованих днів і нарахованої заробітної плати.

В цьому випадку середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівнику посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (залежно від того, яка з цих величин більше), обчислених пропорційно умовам укладеного трудового договору, тобто пропорційно встановленому режиму роботи працівника (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки в липні 2023 року оклад за повною посадою працівника є меншим від мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (6500 грн. < 6700 грн.), при цьому працівник працює на умовах неповного робочого дня, обчислимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в липні 2023 року виходячи з індивідуальної норми робочого часу працівника в цьому місяці:

6700 грн. : 168 р. г. х 105 відпрац. г. = 4187,50 грн.

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівника в липні використовується при розрахунку середнього заробітку за період проходження військової служби.

Враховуючи, що середній заробіток обчислюється з «пропорційної» мінімальної заробітної плати, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення «пропорційної» мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем призову на військову службу — липень (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (травень – червень):

(4187,50 грн. х 2 міс.) : (23 р. д. (травень) + 22 р. д. (червень)) = 8375 грн. : 45 р. д. = 186,11 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження військової служби в липні (з 18 по 31 липня), на який припадає 10 робочих днів за графіком роботи працівника:

186,11 грн. х 10 р. д. = 1861,10 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження військової служби в серпні (з 01 по 31 серпня), на який припадає 23 робочих дні за графіком роботи працівника:

186,11 грн. х 23 р. д. = 4280,53 грн.

Звертаємо увагу, що у вищерозглянутому випадку, коли у працівника, який працює з неповним робочим днем, відсутні відпрацьований час і заробітна плата в розрахунковому періоді (тобто коли розрахунки здійснюються з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати — абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100), для обчислення середнього заробітку застосовується не середньогодинна заробітна плата, а середньоденна заробітна плата, яка обчислюється шляхом ділення умовного сумарного заробітку за останні 2 календарні місяці, на кількість робочих днів у зазначеному розрахунковому періоді згідно з графіком роботи працівника, оскільки це прямо передбачено абзацом другим пункту 8 Порядку № 100, і, відповідно, оплачуються робочі дні відсутності працівника на роботі. Якщо ж у працівника, якому встановлено неповний робочий день, в розрахунковому періоді будуть відпрацьований час і заробітна плата, нарахована пропорційно відпрацьованому часу (ч. друга ст. 56 КЗпП), то в колективному договорі (іншому локальному документі підприємства, затвердженому наказом керівника) можна передбачити для обчислення середнього заробітку такого працівника застосування середньогодинної заробітної плати з оплатою робочих годин відсутності на роботі. Таку ж норму можна прописати і для позмінно працюючих працівників (див. приклад 18 нижче).

ПРИКЛАД 8

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівнику виплачено «лікарняні»
та місячні премії в розрахунковому періоді, який відпрацьований неповністю

На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Працівник підприємства два повних робочих дні — 18 і 19 липня 2023 року (вівторок і середа) як військовозобов’язаний за направленням міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦКСП) проходив медичний огляд у закладі охорони здоров’я, тому за ці дні за ним зберігається середній заробіток (ч. 2 ст. 21 Закону про військовий обов’язок).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівником у травні відпрацьовано лише 13 з 23 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник в період з 01 по 14 травня (14 к. д.) перебував у щорічній відпустці, за період якої йому нараховано відпускні. У червні працівником відпрацьовано лише 17 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник хворів у період з 12 по 16 червня. Оклад працівника — 9000 грн. Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування виробничих премій за відпрацьований місяць в цьому ж місяці в розмірі 20% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу в такому місяці.

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику було нараховано та виплачено:

• у травні:

– заробітну плату за травень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 5086,96 грн. (9000 грн. : 23 р. д. х 13 відпрац. д.);

– премію за травень, обчислену пропорційно відпрацьованому часу, в сумі 1017,39 грн. (9000 грн. х 20% : 23 р. д. х 13 відпрац. д.);

– відпускні в сумі 4142,47 грн. за дні відпустки з 01 по 14 травня;

• у червні:

– заробітну плату за червень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 6954,55 грн. (9000 грн. : 22 р. д. х 17 відпрац. д.);

– премію за червень, обчислену пропорційно відпрацьованому часу, в сумі 1390,91 грн. (9000 грн. х 20% : 22 р. д. х 17 відпрац. д.);

– «лікарняні» в сумі 1479,45 грн. за дні хвороби з 12 по 16 червня.

Відпускні та «лікарняні» не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100), а премії враховуються у фактично нарахованому розмірі, оскільки нараховані в поточному місяці за поточний місяць і обчислені пропорційно відпрацьованому часу (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Сума виплат, що враховуються в розрахунковому періоді:

5086,96 + 1017,39 + 6954,55 + 1390,91 = 14 449,81 грн.

Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді:

13 відпрац. д. (травень) + 17 відпрац. д. (червень) = 30 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

14 449,81 грн. : 30 відпрац. д. = 481,66 грн.

Середній заробіток за 2 робочих дні (18 і 19 липня), в які працівник проходив медичний огляд за направленням ТЦКСП:

481,66 грн. х 2 р. д. = 963,32 грн.

ПРИКЛАД 9

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівнику виплачено квартальні та місячні премії,
а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, направлений на курси підвищення кваліфікації з 17 липня по 11 серпня 2023 року, які проводилися з понеділка по п’ятницю (на період курсів припадає 20 робочих днів). За період перебування на зазначених курсах за працівником зберігається середня заробітна плата (ст. 122 КЗпП, Постанова № 695).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівником у травні відпрацьовано лише 15 з 23 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник хворів у період з 15 по 24 травня. У червні працівником відпрацьовано лише 10 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник в період з 05 по 19 червня (15 к. д.) перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки).

Оклад працівника — 8500 грн. Колективним договором підприємства передбачено нарахування виробничої премії за відпрацьований місяць в наступному місяці в розмірі 25% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному місяці, а також нарахування виробничої премії за квартал в першому місяці наступного кварталу в розмірі 75% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі.

За межами розрахункового періоду працівнику нараховано і виплачено, зокрема:

– у квітні 2023 року виробничу премію за І квартал в розмірі 4903,85 грн. (8500 грн. х 75% : 65 р. д. х 50 відпрац. д.);

– у липні 2023 року виробничу премію за ІІ квартал в розмірі 4413,46 грн. (8500 грн. х 75% : 65 р. д. х 45 відпрац. д.);

– у липні 2023 року виробничу премію за червень в розмірі 965,91 грн. (8500 грн. х 25% : 22 р. д. х 10 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику було нараховано і виплачено:

• у травні:

– заробітну плату за травень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 5543,48 грн. (8500 грн. : 23 р. д. х 15 відпрац. д.);

– виробничу премію за квітень в розмірі 2125 грн. (8500 грн. х 25%);

– «лікарняні» в сумі 2794,52 грн. за дні хвороби з 15 по 24 травня;

• у червні:

– заробітну плату за червень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 3863,64 грн. (8500 грн. : 22 р. д. х 10 відпрац. д.);

– виробничу премію за травень в розмірі 1385,87 грн. (8500 грн. х 25% : 23 р. д. х 15 відпрац. д.).

«Лікарняні» не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Премія за І квартал, нарахована за 3 місяці цього кварталу в квітні 2023 року, відноситься до 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, тобто включається в заробіток квітня, травня і червня. Оскільки квітень не включається до розрахункового періоду (травень – червень), то частина зазначеної премії, що відноситься до квітня, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати. Травень і червень включаються до розрахункового періоду, тому частини премії за І квартал, що відносяться до травня і червня, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Визначимо розмір денної премії за І квартал, враховуючи, що працівник відпрацював у цьому кварталі 50 робочих днів:

4903,85 грн. : 50 відпрац. д. = 98,08 грн.

Частини премії за І квартал для цілей обчислення середньої заробітної плати відносяться до місяців розрахункового періоду — травня і червня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до травня: 98,08 грн. х 15 відпрац. д. = 1471,20 грн.;

– до червня: 98,08 грн. х 10 відпрац. д. = 980,80 грн.

Загальна розрахункова сума премії за І квартал, що відноситься до місяців розрахункового періоду:

1471,20 грн. (травень) + 980,80 грн. (червень) = 2452 грн.

Оскільки І квартал 2023 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума премії за І квартал 2023 року не перевищує фактично нараховану суму цієї премії (2452 грн. < 4903,85 грн.), то при обчисленні середнього заробітку за час перебування на курсах підвищення кваліфікації враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума премії за І квартал 2023 року — 2452 грн.

Премія за ІІ квартал, нарахована за 3 місяці цього кварталу в липні 2023 року, відноситься до 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, тобто включається в заробіток липня, серпня і вересня. Оскільки ці 3 місяці не включаються до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Премія за червень, нарахована в липні, відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — липня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки липень не включається до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Премія за травень, нарахована в червні в сумі 1385,87 грн., відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — червня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки червень включається до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Визначимо розрахункову суму премії за травень, яка включається в заробіток червня з метою обчислення середньої заробітної плати, враховуючи, що працівник відпрацював у травні 15 робочих днів, у червні — 10 робочих днів:

1385,87 грн. : 15 відпрац. д. (травень) х 10 відпрац. д. (червень) = 923,91 грн.

Оскільки травень працівник відпрацював частково (неповністю), а розрахункова сума премії за травень не перевищує фактично нараховану суму цієї премії (923,91 грн. < 1385,87 грн.), то при обчисленні середнього заробітку за час перебування на курсах підвищення кваліфікації враховується не фактично нарахована, а розрахункова сума премії за травень — 923,91 грн.

Премія за квітень, нарахована у травні в сумі 2125 грн., відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — травня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки травень включається до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Визначимо частину премії за квітень, яка включається в заробіток травня з метою обчислення середньої заробітної плати, враховуючи, що працівник відпрацював у квітні всі 20 робочих днів, у травні — 15 робочих днів:

2125 грн. : 20 відпрац. д. (квітень) х 15 відпрац. д. (травень) = 1593,75 грн.

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

5543,48 грн. (зарплата за травень) + 1593,75 грн. (частина премії за квітень) + 3863,64 грн. (зарплата за червень) + 923,91 грн. (частина премії за травень) + 2452 грн. (частина премії за І квартал) = 14 376,78 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

15 відпрац. д. (травень) + 10 відпрац. д. (червень) = 25 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

14 376,78 грн. : 25 відпрац. д. = 575,07 грн.

Середня заробітна плата за період перебування на курсах підвищення кваліфікації (з 17 липня по 11 серпня), на який припадає 20 робочих днів:

575,07 грн. х 20 р. д. = 11 501,40 грн.

ПРИКЛАД 10

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівнику виплачено відпускні,
середній заробіток за час відрядження і піврічна премія, а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, у 2023 році як донор проходив медичне обстеження в закладі охорони здоров’я 25 липня (вівторок), здавав кров 27 липня (четвер), а 28 липня (п’ятниця) використав додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові.²⁴ Всього працівник був відсутній на роботі в липні зазначених 3 робочих дні, за які йому повинен бути нарахований середній заробіток відповідно до статті 124 КЗпП.

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівник перебував у щорічній основній відпустці з 08 по 31 травня (24 к. д.), тому у травні відпрацював лише 5 з 23 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці. У період з 19 по 23 червня (включає 5 робочих днів) працівник перебував у відрядженні з його оплатою за середнім заробітком, тому в червні відпрацював лише 17 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці. Оклад працівника — 9500 грн. Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування виробничої премії за півріччя в першому місяці наступного півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі.

У січні 2023 року працівнику була виплачена виробнича премія за ІІ півріччя 2022 року в сумі 7614,50 грн. (9500 грн. : 131 р. д. х 105 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику було нараховано і виплачено:

• у травні:

– заробітну плату за травень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 2065,22 грн. (9500 грн. : 23 р. д. х 5 відпрац. д.);

– відпускні в розмірі 7495,89 грн.;

• у червні:

– заробітну плату за червень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 7340,91 грн. (9500 грн. : 22 р. д. х 17 відпрац. д.);

– середній заробіток за час відрядження в розмірі 2675,64 грн.

Відпускні та середній заробіток за час відрядження не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Премія за ІІ півріччя 2022 року, нарахована за 6 місяців цього півріччя в січні 2023 року, відноситься до 6 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — січня, тобто включається в заробіток січня, лютого, березня, квітня, травня і червня. Оскільки січень, лютий, березень і квітень не включаються до розрахункового періоду (травень – червень), то частини зазначеної премії, що відносяться до січня, лютого, березня і квітня не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Травень і червень включаються до розрахункового періоду, тому частини премії за ІІ півріччя, що відносяться до травня і червня, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Визначимо розмір денної премії за ІІ півріччя 2022 року, враховуючи, що працівник відпрацював у цьому півріччі 105 робочих днів:

7614,50 грн. : 105 відпрац. д. = 72,52 грн.

Частини премії за ІІ півріччя 2022 року з метою обчислення середньої заробітної плати відносяться до місяців розрахункового періоду — травня і червня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до травня: 72,52 грн. х 5 відпрац. д. = 362,60 грн.;

– до червня: 72,52 грн. х 17 відпрац. д. = 1232,84 грн.

Загальна розрахункова сума премії за ІІ півріччя 2022 року:

362,60 + 1232,84 = 1595,44 грн.

Оскільки ІІ півріччя 2022 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума піврічної премії менша за фактично нараховану суму цієї премії (1595,44 грн. < 7614,50 грн.), то при обчисленні середнього заробітку за «донорські» дні в липні враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума премії за ІІ півріччя 2022 року — 1595,44 грн.

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді (травень – червень), яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

2065,22 грн. (зарплата за травень) + 7340,91 грн. (зарплата за червень) + 1595,44 грн. (частина премії за ІІ півріччя) = 11 001,57 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (травень – червень):

5 відпрац. д. (травень) + 17 відпрац. д. (червень) = 22 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

11 001,57 грн. : 22 відпрац. д. = 500,07 грн.

Середня заробітна плата працівника-донора за період відсутності на роботі у зв’язку з донацією (3 робочих дні — 25, 27 і 28 липня):

500,07 грн. х 3 р. д. = 1500,21 грн.

Звертаємо увагу, якби день проходження медичного обстеження припав на один місяць, наприклад на 31 липня, а день здачі крові та додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові, — на інший місяць, наприклад на 2 і 3 серпня, то для оплати дня проходження медичного обстеження розрахунковий період включає травень – червень, а для оплати дня здачі крові та додаткового дня відпочинку, що надається після дня здачі крові, розрахунковий період включає червень – липень, тобто розрахункові періоди відрізняються, відповідно, будуть відрізнятися і середньоденні заробітки для оплати зазначених «донорських» днів.

ПРИКЛАД 11

Обчислення середнього заробітку при переведенні на постійну нижчеоплачувану роботу,
якщо працівнику виплачено річну винагороду, матеріальну допомогу,
одноразову премію і середній заробіток, а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівника підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, з 01 серпня 2023 року переведено на іншу постійну нижчеоплачувану роботу (посаду). За такого переведення за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення (ч. перша ст. 114 КЗпП). Оклад працівника на попередній посаді — 8000 грн., на новій посаді — 7500 грн.

Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування річної винагороди за звітний рік на початку наступного року в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році.

У лютому 2023 року працівнику було виплачено річну винагороду за 2022 рік у сумі 6007,78 грн. (8000 грн. : 257 р. д. х 193 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (червень – липень) працівнику нараховано і виплачено:

в червні:

• – заробітну плату за 22 відпрацьованих робочих дні, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 8000 грн.;

– премію за виконання окремого доручення разового характеру в сумі 1500 грн.;

– матеріальну допомогу в сумі 3000 грн.;

в липні:

• – заробітну плату за відпрацьовані 18 з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи в цьому місяці, виходячи з окладу — 6857,14 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 18 відпрац. д.);

– середня заробітна плата за день проходження медичного обстеження, день здачі крові та додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові, тобто за 3 робочі дні 17, 19 і 20 липня в загальній сумі 1350,48 грн.

Премія за виконання окремого доручення разового характеру і матеріальна допомога як одноразова виплата не враховуються при обчисленні середнього заробітку (пп. «а», «б» п. 4 Порядку № 100). Середня заробітна плата за день проходження медичного обстеження, день здачі крові та додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові, також не враховується при обчисленні середнього заробітку (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки річну винагороду за 2022 рік, який включає 12 місяців з січня по грудень, працівнику нараховано і виплачено в лютому 2023 року, то з метою обчислення середньої заробітної плати така річна винагорода включається в заробіток 12 місяців, починаючи з місяця, в якому її нараховано, — лютого 2023 року, а саме включається в заробіток лютого 2023 року – січня 2024 року. З цих місяців у розрахунковому періоді є тільки два місяці — червень і липень 2023 року, тому в заробіток розрахункового періоду (червень – липень) включаються частини річної винагороди за 2022 рік, які відносяться до червня і липня 2023 року.

Визначимо розмір денної річної винагороди за 2022 рік, враховуючи, що працівник у 2022 році відпрацював 193 робочих дні:

6007,78 грн. : 193 відпрац. д. = 31,13 грн.

Частини річної винагороди за 2022 рік з метою обчислення середнього заробітку відносяться до місяців розрахункового періоду — червня і липня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до червня: 31,13 грн. х 22 відпрац. д. = 684,86 грн.;

– до липня: 31,13 грн. х 18 відпрац. д. = 560,34 грн.

Загальна розрахункова сума річної винагороди за 2022 рік становить:

684,86 + 560,34 = 1245,20 грн.

Оскільки 2022 рік працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума річної винагороди менша за фактично нараховану суму цієї винагороди (1245,20 грн. < 6007,78 грн.), то при обчисленні середнього заробітку працівника за перші два тижні з дня переведення в серпні 2023 року враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 1245,20 грн.

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді (червень – липень), яка враховується при обчисленні середнього заробітку:

8000 грн. (зарплата за червень) + 6857,14 грн. (зарплата за липень) + 1245,20 грн. (частина річної винагороди за 2022 рік) = 16 102,34 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів працівником у розрахунковому періоді (червень – липень):

22 відпрац. д. (червень) + 18 відпрац. д. (липень) = 40 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

16 102,34 грн. : 40 відпрац. д. = 402,56 грн.

Середній заробіток працівника за перші два тижні з дня переведення — з 01 по 14 серпня, на які припадає 10 робочих днів за графіком роботи працівника:

402,56 грн. х 10 р. д. = 4025,60 грн.

Оплата праці працівника за відпрацьованих 10 робочих днів з 01 по 14 серпня (перші два тижні з дня переведення) виходячи з умов оплати праці на новій (нижчеоплачуваній) посаді, враховуючи, що в серпні 23 робочих дні за графіком роботи підприємства:

7500 грн. : 23 р. д. х 10 відпрац. д. = 3260,87 грн.

Оскільки за період — перші два тижні з дня переведення середній заробіток працівника є вищим за його заробітну плату на новій (нижчеоплачуваній) посаді (4025,60 грн. > 3260,87 грн.), то працівнику, крім заробітної плати за відпрацьовані дні на новій посаді протягом перших двох тижнів з дня переведення, необхідно нарахувати доплату до середнього заробітку в сумі 764,73 грн. (4025,60 – 3260,87).

ПРИКЛАД 12

Нарахування середнього заробітку за час відрядження,
якщо в розрахунковому періоді робота у вихідний день і виплачено одноразові винагороди

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, перебував у відрядженні з 07 по 18 серпня 2023 року (12 календарних днів, з них 10 робочих днів). У серпні за графіком роботи працівника (підприємства) — 23 робочих дні. Оклад працівника — 9000 грн.

У розрахунковому періоді (червень – липень) працівнику було нараховано і виплачено:

у червні:

• – заробітну плату за 22 відпрацьованих робочих дні, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 9000 грн.;

– винагороду до Дня народження в розмірі 1500 грн.;

– грошову винагороду за призове місце в спортивних змаганнях, що проводилися підприємством, в сумі 1200 грн.;

у липні:

• – заробітну плату за 21 відпрацьований робочий день, передбачений графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 9000 грн.;

– оплату за відпрацьовані 7 годин у вихідний день 15 липня (субота), оскільки працівник залучався до роботи в цей день на підставі наказу керівника для ліквідації наслідків виробничої аварії, в сумі 750 грн. (9000 грн. : 168 р. г. х 7 відпрац. г. х 2);

– премію за раціоналізаторську пропозицію в сумі 2500 грн.;

– винагороду до ювілею (25-річчя) підприємства в сумі 2000 грн.;

– винагороду в натуральній формі за призове місце в огляді художньої самодіяльності, проведеному підприємством, в сумі 1500 грн.

Оплата за роботу у вихідний день 15 липня, як оплата за відпрацьований час враховується при обчисленні середньої заробітної плати. Крім того, оскільки працівник залучався до роботи у вихідний день 15 липня на підставі наказу керівника, цей день для нього вважається робочим і відпрацьованим днем в розрахунковому періоді (липні).

Винагорода до Дня народження і винагорода до ювілею (25-річчя) підприємства як одноразові виплати не враховуються при обчисленні середнього заробітку (пп. «и» п. 4 Порядку № 100).

Премія за раціоналізаторську пропозицію, грошова винагорода за призове місце в спортивних змаганнях і винагорода в натуральній формі за призове місце в огляді художньої самодіяльності не враховуються при обчисленні середнього заробітку (пп. «г», «д» п. 4 Порядку № 100).

Премия за рационализаторское предложение, денежное вознаграждение за призовое место на соревнованиях и вознаграждение в натуральной форме за призовое место в смотре художественной самодеятельности не учитываются при исчислении среднего заработка (пп. «г», «д» п. 4 Порядку № 100).

Оскільки оплата праці за час відрядження здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку (ч. четверта ст. 121 КЗпП), то у працівників, яким встановлено оклади (посадові оклади, місячні тарифні ставки), необхідно порівняти денний заробіток в місяці відрядження з середньоденним заробітком в розрахунковому періоді. Якщо денний заробіток працівника в місяці відрядження, який обчислюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, не менше середньоденного заробітку, то для оплати робочих днів відрядження застосовується денний заробіток. Якщо середньоденний заробіток вище денного заробітку, працівникові за кожний робочий день відрядження виплачується середньоденний заробіток, а за весь час відрядження — середній заробіток.²⁵

До денного заробітку працівника включаються усі елементи заробітної плати, які працівник отримує відповідно до умов трудового (колективного) договору в місяці, в якому його направляють у відрядження (оклад, постійні надбавки, доплати, премії, індексація тощо).

Для визначення оплати за дні відрядження обчислимо середньоденний заробіток працівника в розрахунковому періоді та його денний заробіток в місяці відрядження, а потім їх порівняємо.

І. Обчислення середньоденного заробітку в розрахунковому періоді.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (червень – липень), що враховується при обчисленні середнього заробітку:

9000 грн. (оклад у червні) + 9000 грн. (оклад у липні) + 750 грн. (оплата роботи у вихідний день у липні) = 18 750 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (червень – липень) з урахуванням відпрацьованого дня 15 липня:

22 відпрац. д. (червень) + 22 відпрац. д. (липень) = 44 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

18 750 грн. : 44 відпрац. д. = 426,14 грн.

ІІ. Визначення денного заробітку в серпні.

Заробітна плата працівника в серпні згідно з умовами трудового (колективного) договору виплачується в розмірі окладу — 9000 грн., при цьому додаткових виплат (надбавки, доплати, премії тощо) не передбачено.

Денний заробіток працівника в серпні, в якому за графіком роботи працівника (підприємства) 23 робочих дні, становить:

9000 грн. : 23 р. д. = 391,30 грн.

ІІІ. Визначення оплати за час відрядження.

З проведених розрахунків видно, що денний заробіток в серпні менше середньоденного заробітку в розрахунковому періоді (391,30 грн. < 426,14 грн.), тому працівнику за кожний з 10 робочих днів відрядження (з 07 по 18 серпня) нараховується середньоденний заробіток — 426,14 грн., а за весь час відрядження виплачується середній заробіток.

Сума середнього заробітку за час відрядження:

426,14 грн. х 10 р. д. = 4261,40 грн.

ПРИКЛАД 13

Обчислення середньомісячної заробітної плати для визначення суми вихідної допомоги,
якщо в розрахунковому періоді робота на умовах неповного робочого тижня

Працівника звільняють 31 липня 2023 року у зв’язку зі скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП) і виплачують згідно з нормами колективного договору вихідну допомогу в розмірі двох середньомісячних заробітків. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, але для працівника встановлено режим роботи — неповний робочий тиждень з 3 робочими днями: понеділок, середа, п’ятниця.

У розрахунковому періоді (травень – червень) норма робочого часу працівника відповідно до індивідуального графіка роботи у травні — 14 робочих днів, у червні — 13 робочих днів, а норма робочого часу на підприємстві у травні — 23 робочих дні, у червні — 22 робочих дні. Оклад за повною посадою працівника — 8500 грн., а місячна заробітна плата працівника визначається пропорційно до відпрацьованого часу в місяці (ч. друга ст. 56 КЗпП).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику було нараховано і виплачено:

– заробітну плату за травень за 14 відпрацьованих днів, передбачених індивідуальним графіком роботи працівника в цьому місяці, в сумі 5173,91 грн. (8500 грн. : 23 р. д. х 14 відпрац. д.);

– відпускні в сумі 3912,33 грн. за 14 календарних днів щорічної основної відпустки, наданої з 05 по 18 червня;

– заробітну плату за червень за 7 відпрацьованих днів з 13 робочих днів, передбачених індивідуальним графіком роботи на цей місяць, — 2704,55 грн. (8500 грн. : 22 р. д. х 7 відпрац. д.).

Відпускні не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (травень – червень), яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

5173,91 грн. (зарплата за травень) + 2704,55 грн. (зарплата за червень) = 7878,46 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (травень – червень):

14 відпрац. д. (травень) + 7 відпрац. д. (червень) = 21 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

7878,46 грн. : 21 відпрац. д. = 375,16 грн.

Для визначення суми вихідної допомоги середньоденну заробітну плату необхідно помножити на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абз. третій п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячна кількість робочих днів у розрахунковому періоді, встановлена відповідно до індивідуального графіка роботи працівника:

(14 р. д. (травень) + 13 р. д. (червень)) : 2 міс. = 13,5 р. д.

Середньомісячний заробіток:

375,16 грн. х 13,5 р. д. = 5064,66 грн.

Сума вихідної допомоги (два середньомісячних заробітки):

5064,66 грн. х 2 = 10 129,32 грн.²⁶

ПРИКЛАД 14

Обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
якщо протягом останніх 4 календарних місяців працівник не працював

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, хворів з 10 жовтня 2022 року. Не дочекавшись його виходу на роботу, керівник підприємства наказом звільнив цього працівника 31 березня 2023 року згідно з пунктом 5 статті 40 КЗпП (нез’явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності). Однак звільнений працівник звернувся до суду, який 15 липня 2023 року виніс рішення про визнання звільнення працівника незаконним і поновив його на роботі, зобов’язавши підприємство виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу — з 01 квітня по 15 липня 2023 року. Посадовий оклад працівника — 7500 грн.

Оскільки протягом останніх 4 календарних місяців (грудень 2022 року – березень 2023 року) перед місяцем початку вимушеного прогулу (квітень) працівник через хворобу не працював, розрахунок середнього заробітку здійснюється виходячи з установленого працівникові посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100). Враховуючи, що посадовий оклад працівника у квітні більше мінімальної заробітної плати (7500 грн. > 6700 грн.), середній заробіток обчислюється з посадового окладу.

Для розрахунку використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (лютий – березень 2023 року), що передують місяцю початку вимушеного прогулу — квітень (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (лютий – березень):

(7500 грн. х 2 міс.) : (20 р. д. (лютий) + 23 р. д. (березень)) = 15 000 грн. : 43 р. д. = 348,84 грн.

Кількість робочих днів за графіком роботи працівника, що припадають на період вимушеного прогулу (з 01 квітня по 15 липня 2023 року):

20 р. д. (квітень) + 23 р. д. (травень) + 22 р. д. (червень) + 11 р. д. (липень) = 76 р. д.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу:

348,84 грн. х 76 р. д. = 26 511,84 грн.

ПРИКЛАД 15

Обчислення середньої заробітної плати при переведенні на легшу нижчеоплачувану роботу

Працівника підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, у зв’язку з погіршенням здоров’я на підставі медичного висновку перевели на легшу нижчеоплачувану роботу (посаду) з 10 липня 2023 року, тому за ним зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, тобто з 10 по 23 липня його заробітна плата повинна бути не менше попереднього середнього заробітку (ст. 170 КЗпП). Оклад працівника на попередній посаді становив 9000 грн., на новій посаді — 8000 грн.

У період з 02 березня по 04 липня 2023 року працівник хворів, тому протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед переведенням у нього немає відпрацьованих днів.

Оскільки протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем переведення на іншу посаду працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи: березень – квітень (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (березень – квітень) працівник відпрацював тільки один робочий день 01 березня з 23 робочих днів за графіком роботи підприємства в березні, тому за цей відпрацьований день йому була нарахована заробітна плата виходячи з окладу в сумі:

9000 грн. : 23 р. д. х 1 відпрац. д. = 391,30 грн.

«Лікарняні», які нараховані працівнику за дні хвороби з 02 березня по 31 квітня, не враховуються при обчисленні середнього заробітку (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді (березень – квітень):

391,30 грн. : 1 відпрац. д. = 391,30 грн.

Середній заробіток за перші два тижні з дня переведення (з 10 по 23 липня), на які припадають 10 робочих днів:

391,30 грн. х 10 р. д. = 3913 грн.

На новій посаді працівнику виплачується лише оклад (доплати, надбавки, премії тощо не виплачуються), тому заробітна плата працівника за 10 відпрацьованих робочих днів, що припадають на два тижні з дня переведення (з 10 по 23 липня), враховуючи, що норма робочого часу в липні за графіком роботи — 21 робочий день, становить:

8000 грн. : 21 р. д. х 10 відпрац. д. = 3809,52 грн.

Оскільки за період роботи — перші два тижні з дня переведення (з 10 по 23 липня) середній заробіток є вищим за заробітну плату на новій посаді (3913 грн. > 3809,52 грн.), то працівнику, крім заробітної плати за відпрацьовані дні на новій посаді протягом перших двох тижнів з дня переведення, необхідно нарахувати доплату до середнього заробітку в сумі 103,48 грн. (3913 – 3809,52).

ПРИКЛАД 16

Обчислення середньогодинної заробітної плати для оплати працівниці часу годування дитини,
якщо відсутній заробіток в розрахунковому періоді

Працівниця, оклад якої становить 12 000 грн., перервала відпустку для догляду за дитиною, якій виповнився 1 рік, і вийшла на роботу 10 липня 2023 року. На підставі заяви працівниці наказом керівника підприємства їй встановлено протягом робочого дня 2 перерви по 1 робочій годині щодня для годування дитини на період роботи з 10 по 31 липня 2023 року (загальна тривалість перерв в день — 2 робочих години). Ці перерви, що надаються крім загальної перерви для відпочинку і харчування, включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком (ст. 183 КЗпП). На підприємстві та для працівниці встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю з 8-годинним робочим днем.

На період з 10 по 31 липня 2023 року за графіком роботи припадає 16 робочих днів, тому загальна тривалість перерв працівниці для годування дитини в цьому місяці становить:

16 р. д. х 2 р. г. = 32 р. г.

Протягом останніх 4 календарних місяців у працівниці немає відпрацьованих днів і заробітної плати, тому середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленого їй посадового окладу — 12 000 грн., оскільки він більше мінімальної заробітної плати — 6700 грн. (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

Враховуючи, що працівниці необхідно оплатити робочі години відсутності на роботі, для розрахунку використовується кількість робочих годин, встановлених за графіком роботи працівниці протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень), що передують місяцю виходу на роботу (липень).

Норма робочого часу в годинах за графіком роботи працівниці в умовному розрахунковому періоді (травень – червень):

184 р. г. (травень) + 176 р. г. (червень) = 360 р. г.

Середньогодинна заробітна плата:

(12 000 грн. х 2 міс.) : 360 р. г. = 66,67 грн.

Середній заробіток працівниці за час перерв для годування дитини в липні:

66,67 грн. х 32 р. г. = 2133,44 грн.

ПРИКЛАД 17

Обчислення середнього заробітку, якщо встановлена погодинна оплата праці працівнику,
який декілька годин був відсутній на роботі у зв’язку з його викликом в державний орган
як свідка по справі про адміністративне правопорушення

Працівник підприємства 03 серпня 2023 року (четвер) був викликаний як свідок до державного органу, в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, тому 5 робочих годин був відсутній на роботі. За цей час за ним зберігається середній заробіток (ст. 275 КпАП). Працівнику встановлена погодинна оплата праці з годинною ставкою 60 грн. Також йому щомісячно виплачується премія в розмірі 10% основної заробітної плати за відпрацьований час у місяці.

У розрахунковому періоді (червень – липень) працівнику нараховано і виплачено:

у червні:

• – заробітну плату за 176 відпрацьованих робочих годин (норма робочого часу в червні) в розмірі 10 560 грн. (60 грн. х 176 відпрац. г.);

– премію за червень в сумі 1056 грн. (10 560 грн. х 10%);

у липні:

• – «лікарняні» за дні хвороби з 03 по 07 липня, на які припадають 5 робочих днів або 40 робочих годин;

– заробітну плату за 128 відпрацьованих годин з 168 робочих годин, передбачених графіком роботи в липні, в розмірі 7680 грн. (60 грн. х 128 відпрац. г.);

– премію за липень в розмірі 768 грн. (7680 грн. х 10%).

«Лікарняні» не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100), а премії враховуються в фактично нарахованому розмірі, оскільки нараховані в поточному місяці за поточний місяць і обчислені пропорційно відпрацьованому часу (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (червень – липень), яка враховується при обчисленні середнього заробітку:

10 560 + 1056 + 7680 + 768 = 20 064 грн.

Кількість відпрацьованих годин у розрахунковому періоді (червень – липень):

176 відпрац. г. (червень) + 128 відпрац. г. (липень) = 304 відпрац. г.

Середньогодинна заробітна плата:

20 064 грн. : 304 відпрац. ч. = 66 грн.

Середній заробіток за час відсутності на роботі у зв’язку з викликом до державного органу, в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення:

66 грн. х 5 р. г. = 330 грн.

ПРИКЛАД 18

Нарахування середнього заробітку за період виконання державних обов’язків працівнику,
який працює позмінно, виходячи із середньогодинної заробітної плати

На безперервно працюючому підприємстві працівника залучили до виконання державних обов’язків з 17 липня по 11 серпня 2023 року. За весь період виконання державних обов’язків за працівником зберігається середній заробіток (ч. перша ст. 119 КЗпП). Працівник, оклад якого становить 10 000 грн., працює позмінно згідно з графіками змінності, що складаються щомісяця.

Згідно з графіком змінності на липень норма робочого часу працівника — 168 робочих годин, при цьому на період з 01 по 16 липня (період роботи на підприємстві) припадає 88 робочих годин, а на період з 17 по 31 липня (період виконання державних обов’язків) — 80 робочих годин.

Згідно з графіком змінності на серпень норма робочого часу працівника — 184 робочих години, при цьому на період з 01 по 11 серпня (період виконання державних обов’язків) припадає 72 робочих години, а на період з 12 по 31 серпня (період роботи на підприємстві) — 112 робочих годин.

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівник відпрацював усі робочі години (далі — р. г.), передбачені графіком змінності: у травні — 184 р. г., у червні — 176 р. г., тому за кожний місяць розрахункового періоду отримав заробітну плату в розмірі окладу — 10 000 грн.

Відповідно до колективного договору підприємства середній заробіток працівникам, які працюють позмінно, за час виконання державних обов’язків обчислюється виходячи із середньогодинної заробітної плати та нараховується за робочі години, передбачені графіком змінності, але не відпрацьовані з зазначеної причини.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (травень – червень):

10 000 грн. (травень) + 10 000 грн. (червень) = 20 000 грн.

Кількість відпрацьованих працівником годин у розрахунковому періоді:

184 відпрац. г. (травень) + 176 відпрац. г. (червень) = 360 відпрац. г.

Середньогодинна заробітна плата:

20 000 грн. : 360 відпрац. ч. = 55,56 грн.

Середній заробіток працівника за період виконання державних обов’язків з 17 по 31 липня 2023 року, на який припадає 80 робочих годин за графіком змінності працівника на липень:

55,56 грн. х 80 р. г. = 4444,80 грн.

Середній заробіток працівника за період виконання державних обов’язків з 01 по 11 серпня 2023 року, на який припадає 74 робочі години за графіком змінності працівника на серпень:

55,56 грн. х 72 р. г. = 4000,32 грн.

Загальний середній заробіток працівника за весь період виконання державних обов’язків з 17 липня по 11 серпня 2023 року:

55,56 грн. х (80 р. г. + 72 р. г.) = 8445,12 грн.

ПРИКЛАД 19

Нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівнику,
якому встановлено відрядну оплату праці, за відсутності виплат у розрахунковому періоді
через призупинення дії трудового договору

Працівника підприємства було звільнено 10 липня 2023 року за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) наказом керівника підприємства, однак у день звільнення повного остаточного розрахунку з працівником здійснено не було — роботодавець не виплатив йому грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки. Таку грошову компенсацію було виплачено підприємством звільненому працівнику лише 07 серпня 2023 року.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у день звільнення (за відсутності спору про їх розмір) підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за 6 місяців (ст. 117 КЗпП). Отже, підприємство має виплатити звільненому працівникові середній заробіток за всі робочі дні, що припадають на період затримки розрахунку при звільненні — з 11 липня по 07 серпня 2023 року. На зазначений період припадає 24 робочих дні за графіком роботи підприємства.

Працівнику, звільненому в липні 2023 року, було встановлено відрядну систему оплати праці, проте з січня 2023 року по день звільнення дію трудового договору між роботодавцем та працівником було призупинено на період воєнного стану (ст. 13 Закону № 2136).

Оскільки з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час призупинення дії трудового договору в період воєнного стану виключається з розрахункового періоду.

В результаті протягом останніх 4 календарних місяців перед місяцем звільнення працівник не мав відпрацьованих днів та заробітної плати. В цьому випадку середній заробіток обчислюється виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100). Якщо у зазначеному випадку розмір посадового окладу (місячної тарифної ставки) є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, середній заробіток розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки працівнику було встановлено відрядну систему оплати праці, то замість посадового окладу (для порівняння з мінімальною заробітною платою у місячному розмірі) застосовується місячна заробітна плата, яка визначається як добуток відрядної розцінки (відрядних розцінок) та місячної норми виробітку в місяці звільнення працівника.

У місяці звільнення (в липні) працівнику встановлено місячну норму виробітку по виробах двох видів:

– 60 виробів І виду за відрядної розцінки 70 грн. за виріб:

– 40 виробів ІІ виду за відрядної розцінки 100 грн. за виріб.

Визначимо місячну заробітну плату працівника в липні шляхом множення норми виробітку на відрядні розцінки:

60 виробів (І виду) х 70 грн. + 40 виробів (ІІ виду) х 100 грн. = 4200 + 4000 = 8200 грн.

У місяці звільнення розмір місячної заробітної плати працівника більший за мінімальну заробітну плату в місячному розмірі (8200 грн. > 6700 грн.), тому середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру місячної заробітної плати.

Сумарна заробітна плата працівника в умовному розрахунковому періоді (травень – червень):

8200 грн. (травень) + 8200 грн. (червень) = 16 400 грн.

Кількість умовно відпрацьованих днів у розрахунковому періоді:

23 відпрац. д. (травень) + 22 відпрац. д. (червень) = 45 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

16 400 грн. : 45 відпрац. д. = 364,44 грн.

Середній заробіток за весь час затримки розрахунку (з 11 липня по 07 серпня), на який припадає 24 робочих дні:

364,44 грн. х 24 р. д. = 8746,56 грн.

Таким чином, одночасно з виплатою грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки звільненому працівнику необхідно також виплатити середній заробіток в сумі 8746,56 грн.

Звертаємо увагу, якби звільненому працівнику було встановлено не відрядну, а погодинну оплату праці, то для розрахунку середнього заробітку необхідно було б визначати місячну заробітну плату (для її порівняння з мінімальною заробітною платою) шляхом множення годинної тарифної ставки на місячну норму робочого часу в місяці звільнення. Наприклад, якщо годинна тарифна ставка становить 50 грн., а норма робочого часу працівника в місяці звільнення (липні) — 168 робочих годин, то місячна заробітна плата становитиме:

168 р. г. х 50 грн. = 8400 грн.

Інші розрахунки необхідно здійснювати у вищерозглянутому порядку.

_____________________________________________________________________________