НАБРАВ ЧИННОСТІ ЗАКОН, ЯКИМ ЗБІЛЬШЕНО СТАВКУ ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10.10.2024 № 4015-ІХ

Цей документ (далі — Закон; див. стор. 104 цього номера) офіційно опублікований 30.11.2024 в газеті «Урядовий кур’єр» і набрав чинності 01.12.2024, крім окремих норм, які наберуть чинності з 01.01.2025.

В пункті 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону зазначено, що цей «Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 3, 4, 9 – 13 (щодо внесення змін до статей 51, <…> 176 Податкового кодексу України стосовно зміни термінів подання звітності з податку на доходи фізичних осіб <…>), які набирають чинності з 1 січня 2025 року».

Законом вносяться зміни до Податкового кодексу України (далі — ПКУ), але роботодавців (податкових агентів) стосуються лише дві зміни:

1. Пункт 51.1 статті 51 та абзац перший підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ викладено в новій редакції, якою встановлено, що податкові агенти та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця (було — кварталу), Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Отже, з 1 січня 2025 року звітним періодом для подання Податкового розрахунку буде місяць, тому Міністерство фінансів України в найближчий час має оновити форму Податкового розрахунку. При цьому за IV квартал 2024 року Податковий розрахунок подається за чинною наразі формою не пізніше 10 лютого 2025 року. Вперше за оновленою (місячною) формою Податковий розрахунок потрібно буде подати за січень 2025 року не пізніше 20 лютого 2025 року (пп. 49.18.1 ПКУ).

2. Суттєві зміни внесено до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, яким встановлено порядок сплати військового збору (далі — ВЗ). В цьому пункті додаються нові платники ВЗ, а також встановлюються нові ставки ВЗ.

Що стосується змін у сплаті ВЗ з доходів, визначених статтею 163 ПКУ, які виплачуються платникам, зазначеним у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, тобто особам, визначеним пунктом 162.1 статті 162 ПКУ (фізичні особи – резиденти та фізичні особи – нерезиденти), в тому числі з доходів, що виплачуються роботодавцями працівникам, то зміна лише одна — збільшено ставку ВЗ з 1,5% до 5% (пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ). Така збільшена ставка ВЗ буде застосовуватися до 1 січня року, наступного за роком, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан (абз. шостий пп. 1.3 п. 16-1 підр. 10 р. ХХ ПКУ).

Для доходів військовослужбовців і працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту ставка ВЗ, як і раніше, становить 1,5%.

Стосовно порядку застосування нової (збільшеної) ставки ВЗ в пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону наведено перехідну норму, якою встановлено таке:

«2. Доходи платників військового збору – осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.».

Таким чином, для застосування до доходів потрібної ставки ВЗ важливим є:

— податковий період нарахування доходу, а не податковий період його фактичної виплати (надання);

— податковий період, в якому нараховувався дохід.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду (п. 137.4 ПКУ).

Оскільки об’єктом оподаткування ВЗ і податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) платника податку, визначеного пунктом 162.1 статті 162 ПКУ, є загальний місячний оподатковуваний дохід (ст. 163 ПКУ), то з метою сплати ВЗ і ПДФО податковим періодом є календарний місяць (пп. 34.1.5 ПКУ), зокрема, окремими податковими періодами є листопад, грудень.

Отже, доходами, нарахованими за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, слід вважати доходи, нараховані в податкових періодах — місяцях, що передують місяцю набрання чинності Законом, тобто доходи, нараховані до грудня, а саме у листопаді, жовтні та раніше.

Так, доходом податкового періоду — листопада є дохід, нарахований в бухгалтерському обліку згідно з первинними документами в період з 1 по 30 листопада, оскільки загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 ПКУ). Доходом податкового періоду — грудня є дохід, нарахований в бухгалтерському обліку згідно з первинними документами в період з 1 по 31 грудня.

Враховуючи вищевикладене, якщо оподатковуваний дохід в бухгалтерському обліку згідно з первинними документами нараховано платнику податку в листопаді (не пізніше 30 листопада), то такий дохід (незалежно від дати його виплати) відноситься до податкового періоду — листопада, і до такого доходу застосовується ставка ВЗ у розмірі 1,5%. Зокрема, до заробітної плати за ІІ половину листопада, нарахованої в кінці листопада і відображеної в зарплатній відомості за листопад, яка виплачується в період з 1 по 7 грудня, застосовується ставка ВЗ у розмірі 1,5%.

Якщо оподатковуваний дохід в бухгалтерському обліку згідно з первинними документами нараховано платнику податку в грудні (починаючи з 1 грудня), то такий дохід (незалежно від дати його виплати) відноситься до податкового періоду — грудня, і до такого доходу застосовується ставка ВЗ у розмірі 5%. Зокрема, до дивідендів та орендної плати, нарахованих згідно з первинними документами на початку грудня (незалежно від податкового періоду, за який вони виплачуються), застосовується ставка ВЗ у розмірі 5%.

Таким чином, з усіх оподатковуваних доходів, нарахованих платникам податків (зокрема, працівникам) у листопаді та попередніх місяцях, потрібно утримувати ВЗ за ставкою 1,5%, а з усіх оподатковуваних доходів, нарахованих платникам податків у грудні та наступних місяцях, — за ставкою 5%.

Що стосується застосування ставки ВЗ до виплат, які переходять з одного місяця на інший (відпускні, лікарняні, інші «середньозарплатні» виплати; далі — «перехідні» виплати), то слід враховувати таке.

У вище процитованій перехідній нормі пункту 2 розділу ІІ Закону щодо застосування ставки ВЗ залежно від податкового періоду нарахування доходу є виключна норма «крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України».

ПКУ прямо передбачено наступне.

Згідно з пунктом 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) ВЗ з доходів платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту (тобто з доходів осіб, визначених пунктом 162.1 ПКУ, — фізичних осіб – резидентів та фізичних осіб – нерезидентів), здійснюється в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1 підпункту 1.3 цього пункту.

В розділі IV ПКУ є стаття 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги», а в абзаці третьому підпункту 169.4.1 вказаної статті зазначено таке:

«Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування».

ДПСУ, а до неї ДФСУ, ДПАУ роз’яснювали, що вищенаведену норму потрібно розуміти так: «перехідні» виплати (зокрема, відпускні та лікарняні) з метою визначення бази оподаткування ПДФО мають розподілятися по місяцях, за які вони нараховані (тобто мають розподілятися по місяцях, на які припадають дні, за які нараховані «перехідні» виплати, і відображатися у складі оподатковуваного доходу того місяця, за який вони нараховані).

Отже, на підставі вище процитованих норм пункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, абзацу третього підпункту 169.4.1 ПКУ та виключної норми пункту 2 розділу ІІ Закону («крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України») цілком логічним може бути висновок, що «перехідні» виплати з метою оподаткування як ПДФО, так і ВЗ мають розподілятися по місяцях, за які вони нараховані. Відповідно, до «перехідних» виплат, які після розподілу припадають на певний місяць, має застосовуватися ставка ВЗ, встановлена в такому місяці. Наприклад, до частини «перехідних» виплат, що припадають на листопад 2024 року, застосовується ставка ВЗ у розмірі 1,5%, а до частини «перехідних» виплат, що припадають на грудень 2024 року, застосовується ставка ВЗ у розмірі 5%.

Але у ДПСУ, скоріш за все, буде інший підхід. Стосовно застосування норми абзацу третього підпункту 169.4.1 статті 169 ПКУ при визначенні бази оподаткування ВЗ податкові органи жодного роз’яснення не надавали (немає такого роз’яснення і в ЗІР). Водночас податкові органи неодноразово повідомляли¹, що положеннями пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування ВЗ, тому немає підстав при визначенні бази оподаткування ВЗ застосовувати норми пункту 164.5 ПКУ (щодо застосування «натурального» коефіцієнта при наданні доходів у негрошовій формі) та пункту 164.6 ПКУ (щодо зменшення об’єкта оподаткування на суму податкової соціальної пільги), які, на думку податківців, визначають базу оподаткування лише для податку, тобто тільки для ПДФО.

Зауважимо, що в пункті 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ дійсно йдеться тільки про об’єкт (не базу) оподаткування ВЗ, що формально дає підстави для різних тлумачень механізму визначення бази оподаткування ВЗ, в тому числі протилежних.

Якщо ДПСУ буде ігнорувати і норми абзацу третього підпункту 169.4.1 статті 169 ПКУ в питанні визначення бази оподаткування ВЗ, то «перехідні» виплати (зокрема, відпускні та лікарняні), які переходять з листопада на грудень, не потрібно розподіляти по місяцях, за які вони нараховані, з метою визначення остаточної суми доходу в цих місяцях і застосування до них відповідної ставки ВЗ. Тобто до всієї суми «перехідної» виплати, нарахованої у відповідному місяці, потрібно застосовувати ставку ВЗ, яка встановлена в місяці нарахування такої «перехідної» виплати.

Наприклад, до відпускних, нарахованих в бухгалтерському обліку згідно з первинними документами 25 листопада 2024 року за відпустку, надану в період з 27 листопада по 20 грудня 2024 року, а виплачених разом із заробітною платою за ІІ половину листопада 6 грудня 2024 року, застосовується ставка ВЗ, установлена в листопаді, — 1,5%.

До відпускних, нарахованих в бухгалтерському обліку згідно з первинними документами 28 листопада 2024 року за відпустку, надану в період з 2 по 25 грудня 2024 року (незалежно від дати виплати відпускних), застосовується ставка ВЗ, установлена в листопаді, — 1,5%.

До лікарняних, нарахованих в бухгалтерському обліку згідно з первинними документами 9 грудня 2024 року за період хвороби з 25 листопада по 6 грудня 2024 року (незалежно від дати виплати лікарняних), застосовується ставка ВЗ, установлена в грудні, — 5%.

До лікарняних, нарахованих в бухгалтерському обліку згідно з первинними документами на початку грудня за період хвороби з 18 по 29 листопада 2024 року (незалежно від дати їх виплати), застосовується ставка ВЗ, установлена в грудні, — 5%.

Якщо працівнику, звільненому 29 листопада 2024 року, не пізніше дня звільнення при остаточному розрахунку в бухгалтерському обліку згідно з первинними документами були нараховані заробітна плата і «відпускна» компенсація, але вони з вини роботодавця були виплачені лише 12 грудня 2024 року, то із заробітної плати і «відпускної» компенсації ВЗ утримується ВЗ за ставкою 1,5%, оскільки вказані доходи були нараховані у листопаді, а з середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, який має бути виплачений працівнику відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, ВЗ утримується за ставкою 5%, оскільки вказаний середній заробіток нараховується у грудні.

НАБРАВ ЧИННОСТІ НОВИЙ ПОРЯДОК БРОНЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ

Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 22.11.2024 № 1332

Цей документ (далі — Постанова № 1332; див. стор. 106 цього номера), який набрав чинності 01.12.2024, крім окремих норм, які набрали чинності з дня офіційного опублікування цієї Постанови — 23.11.2024, встановлює новий механізм бронювання працівників роботодавцями.

Нагадаємо, що ще 08.06.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану» від 05.06.2024 № 650 (далі — Постанова № 650), якою був затверджений Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — Порядок № 650), а також були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76, якими в новій редакції були викладені:

— Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану (далі — Порядок № 76);

— Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі — Критерії та порядок).

Порядок № 650 визначав механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов’язаних засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — Портал Дія), а Порядок № 76 — за списками військовозобов’язаних.

Пунктом 8 Постанови № 1332 скасовано з 01.12.2024 Порядок № 650 і одночасно в новій редакції викладено Порядок № 76, який отримав назву Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі — Порядок бронювання). Таким чином, з 01.12.2024 маємо лише один Порядок бронювання, який фактично є розширеною версією Порядку № 650 і передбачає бронювання працівників всіма роботодавцями виключно засобами Порталу Дія. При цьому бронювання працівників має здійснюватися саме через Портал Дія, а не через застосунок Дія.

У зв’язку з переходом на електронне бронювання через Портал Дія скасовано всі 8 додатків, які містив Порядок № 76 (зокрема, скасовано додаток 6 «Звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані станом на …», який подавався щокварталу), тому тепер підприємства, які забронювали працівників, жодних звітів не подають (вся необхідна інформація буде наявна у відповідних електронних реєстрах).

Крім затвердження Порядку бронювання, Постанова № 1332 встановлює особливості бронювання працівників у перехідний період, визначає підстави для анулювання відстрочок, а також вносить зміни до Критеріїв та порядку.

Розглянемо основні нововвведення Постанови № 1332.

1. Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (далі — відстрочки), які були надані військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки до 23.11.2024, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28.02.2025. Відстрочки, які були надані військовозобов’язаним засобами Порталу Дія до 23.11.2024, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28.02.2025 (пп. 1, 2 п. 2 Постанови № 1332).

Отже, граничний термін дії будь-якої відстрочки — 28.02.2025, тому до цієї дати підприємствам потрібно отримати нові відстрочки для працівників через бронювання за новими правилами.

2. Строк дії рішень щодо визнання підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — критично важлива установа), а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі — критично важливе підприємство), які є чинними станом на 23.11.2024, але строк дії яких закінчується до 30.11.2024 (включно), продовжується до 31.12.2024 (пп. 5 п. 2 Постанови № 1332).

Таким чином, вище вказаним підприємствам/установам протягом грудня 2024 року – лютого 2025 року необхідно отримати нове рішення щодо визнання їх критично важливими, щоб мати право бронювати працівників.

3. Раніше в підпункті 3 пункту 3 Постанови № 650, а тепер в підпункті 4 пункту 2 Постанови № 1332 зазначено, що органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, критично важливі підприємства/установи не пізніше ніж протягом наступного дня після прийняття працівника на роботу, переміщення його з одного структурного підрозділу до іншого або переведення на іншу постійну посаду або роботу, звільнення, поновлення на роботі, тимчасового припинення/відновлення дії трудового договору подають Пенсійному фонду України (далі — ПФУ) відповідні відомості через веб-портал електронних послуг ПФУ в електронній формі.

4. Відтепер не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які займають посади на критично важливому підприємстві/установі, нарахована заробітна плата яких в кожному місяці останнього звітного періоду (кварталу) нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (крім державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50% акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100%) (абз. третій п. 8 Порядку бронювання).

Отже, приватне критично важливе підприємство/установа може забронювати лише працівників, у яких в кожному місяці останнього кварталу заробітна плата становила не менше 20 000 грн (8000 грн х 2,5). Наприклад, якщо підприємство бронюватиме працівників у січні 2025 року, то заробітна плата таких працівників у всіх місяцях IV кварталу (в жовтні, листопаді та грудні) 2024 року має становити не менше 20 000 грн.

5. Бронювання військовозобов’язаних здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства/установи або уповноваженою ним особою (п. 25 Порядку бронювання).

У разі відсутності у критично важливого підприємства/установи коду згідно з ЄДРПОУ або технічної можливості формування списку засобами Порталу Дія критично важливе підприємство/установа подає список до відповідного державного органу, який прийняв рішення про визначення його критично важливим. Цей державний орган подає список засобами Порталу Дія (п. 26 Порядку бронювання).

6. Пунктом 29 Порядку бронювання встановлено, що протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов’язаний:

— перебуває на військовому обліку;

— перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством/установою;

— займає посаду на критично важливому підприємстві/установі, за якою йому нараховано заробітну плату за кожний місяць останнього звітного періоду (квартал) не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (тобто не нижче 20 000 грн);

— уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто уточнив адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані, необхідні для перебування на військовому обліку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, незалежно від дати такого уточнення);

— не перебуває у розшуку.

7. Для цілей бронювання військовозобов’язаних засобами Порталу Дія Мінекономіки формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних (далі — Єдиний перелік), до якого включаються державні органи, критично важливі підприємства/установи. Мінекономіки вносить до Єдиного переліку державні органи. Відповідний державний орган, який прийняв рішення про визначення підприємств/установ критично важливими, вносить до Єдиного переліку такі критично важливі підприємства/установи (п. 14 Порядку бронювання).

Включення державного органу, критично важливого підприємства/установи до Єдиного переліку здійснюється на підставі поданого Мінекономіки або державним органом повідомлення про включення до Єдиного переліку, яке формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття його змісту (п. 16 Порядку бронювання).

8. Для більшості підприємств кількість військовозобов’язаних, яких можна забронювати, становить не більше 50% кількості військовозобов’язаних працівників. За окремим рішенням Міністра оборони кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% (п.п. 7–9 Порядку бронювання). При цьому не заборонено бронювати зовнішніх сумісників.

У кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, враховуються військовозобов’язані, заброньовані відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45, із наступними змінами (п. 11 Порядку бронювання).

У загальній кількості військовозобов’язаних не враховуються військовозобов’язані-жінки. Кількість військовозобов’язаних працівників враховується станом на 18.05.2024, а у разі збільшення чисельності військовозобов’язаних працівників у відповідному державному органі, на критично важливому підприємстві/установі — станом на дату подання списків, зокрема для тих, які утворені після 18.05.2024 (п. 12 Порядку бронювання).

Якщо на критично важливому підприємстві/установі працює один військовозобов’язаний працівник, який відповідно до закону підлягає бронюванню, обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, не застосовуються (п. 13 Порядку бронювання).

9. Підпункт 3 пункту 2 Постанови № 1332 містить перелік випадків анулювання відстрочок, наданих військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки до набрання чинності цією Постановою, а пункт 31 Порядку бронювання — перелік випадків анулювання відстрочок, виданих згідно з цим Порядком. Зокрема, надана відстрочка підлягає анулюванню в разі закінчення строку її дії, звільнення військовозобов’язаного з роботи (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного підприємства), позбавлення підприємства/установи статусу критично важливого державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливими. Також Порядком бронювання передбачено анулювання відстрочки працівнику, заробітна плата якого менше 2,5 мінімальних заробітних плат (тобто наразі менше 20 000 грн).

10. До Критеріїв та порядку з 23.11.2024 Постановою № 1332 внесено зміни, якими оновлено критерії критичності 4, 5 та 6, зазначені в пункті 2 Критеріїв та порядку.

Так, відповідно до пункту 2 Критеріїв та порядку визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється за такими критеріями, зокрема (нововведення виділено жирним шрифтом; — Ред.):

4) підприємство, установа, організація має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, установи, організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) з урахуванням потреб територіальної громади, за погодженням з Мінекономіки та Міноборони;

5) відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації (крім державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50% акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100%);

6) розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників:

— державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі або перебувають в комунальній власності, та господарських товариств, більше 50% акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100%, за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією, господарським товариством;

— підприємств, установ, організацій за останній календарний квартал становить не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (тобто не нижче 20 000 грн), що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією (крім вищезазначених державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств).

Таким чином, регіональні та галузеві критерії критичності підприємств/установ (критерій 4) тепер погоджуватимуться із Міноборони та Мінекономіки. Критерій 5 для приватних підприємств тепер включає не тільки відсутність заборгованості із сплати ЄСВ, а й відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів. Критерій 6 для приватних підприємств передбачає щомісячний розмір нарахованої середньої заробітної плати працівників за останній календарний квартал не нижче 20 000 грн.

Крім того, пункт 3 Критеріїв та порядку доповнено новим абзацом другим, яким встановлено, що для підприємств, установ, організацій є обов’язковими критерії, зазначені у підпункті 5 та абзаці третьому підпункту 6 пункту 2 цих Критеріїв та порядку (крім державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50% акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100%).

Отже, приватні підприємства, які бажають отримати статус критично важливих і при цьому мають відповідати трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 Критеріїв та порядкуу, тепер мають відповідати двом обов’язковим критеріям, зазначеним у підпункті 5 (відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та ЄСВ) та абзаці третьому підпункту 6 (розмір нарахованої середньої заробітної плати працівників за останній календарний квартал має становити не нижче 20 000 грн) пункту 2 Критеріїв та порядку, а третій критерій підприємство вибирає самостійно.

До абзацу першого пункту 6-1 Критеріїв та порядку внесено доповнення, відповідно до якого орган, який прийняв рішення про визначення підприємства/установи критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, здійснює моніторинг діяльності таких підприємств/установ за звітний податковий період та у разі потреби проводить перевірку відповідності критеріям, зазначеним у пункті 2 Критеріїв та порядку, протягом діяльності підприємства/установи. За результатами проведеної перевірки такий орган може прийняти рішення про невідповідність підприємства/установи критеріям, зазначеним у пункті 2 Критеріїв та порядку, а також скасувати їх статус критично важливих.

Таким чином, підприємство/установа мають відповідати трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 Критеріїв та порядку, не тільки на момент визнання їх критично важливими, а й в процесі діяльності, оскільки за ними буде здійснюватися щомісячний моніторинг.

11. Пунктом 7 Постанови № 1332 доручено центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, обласним, Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям у разі їх утворення) забезпечити:

— у 10-денний строк з дня набрання чинності Постановою № 1332 встановлення критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємства, установи, організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади, зазначених у підпункті 4 пункту 2 Критеріїв та порядку, — із змінами, внесеними цією Постановою;

— у 3-місячний строк перегляд прийнятих рішень про визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.