З 1 січня 2025 року набирає чинності Закон про Держбюджет–2025,
яким встановлено соціальні стандарти та інші показники на 2025 рік
Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX
Цим Законом (далі — Закон про Держбюджет-2025), який набирає чинності 1 січня 2025 року, встановлено на 2025 рік, зокрема, соціальні стандарти та інші показники, які стосуються виплати доходів фізичним особам та їх оподаткування.
Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2025 мінімальна заробітна плата з 1 січня 2025 року становить:
- у місячному розмірі — 8000 грн;
- у погодинному розмірі — 48 грн.
Отже, мінімальна заробітна плата у місячному та погодинному розмірах протягом усього 2025 року буде такою ж, якою вона є з 1 квітня 2024 року.
Крім того, розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, визначено на рівні 1600 грн.
Згідно зі статтею 7 Закону про Держбюджет-2025 прожитковий мінімум з 1 січня 2025 року становить:
- усереднений на одну особу в розрахунку на місяць — 2920 грн;
- для дітей віком до 6 років — 2563 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років — 3196 грн;
- для працездатних осіб — 3028 грн;
- для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді — 2102 грн;
- для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів — 2102 грн;
- для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури — 1600 грн;
- для осіб, які втратили працездатність — 2361 грн;
- для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, — 1600 грн.
Таким чином, прожитковий мінімум протягом усього 2025 року буде таким самим, як і у 2024 році.
Статтею 39 Закону про Держбюджет-2025 встановлено, що у 2025 році (починаючи з 1 січня) розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), тобто максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується ЄСВ, визначеної Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ), дорівнює 20 розмірам мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої законом.
Одночасно пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2025 зупинено на 2025 рік дію пункту 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ в частині розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (наразі в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ встановлено, що максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам МЗП).
Враховуючи вищезазначені показники МЗП у місячному розмірі та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у тому числі станом на 1 січня 2025 року, максимальної величини бази нарахування ЄСВ, протягом усього 2025 року важливі для роботодавців «зарплатно-податково-страхові» показники будуть наступними:
- мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) — 3028 грн (ч. шоста ст. 96 Кодексу законів про працю України);
- максимальна величина бази нарахування ЄСВ — 160 000 грн (8000 грн х 20);
- сума ЄСВ, яка має бути сплачена роботодавцем, якщо база нарахування ЄСВ у застрахованої особи за основним місцем роботи не перевищує розміру МЗП, — 1760 грн (8000 грн х 22%);
- розмір мінімального страхового внеску — 1760 грн (8000 грн х 22%);
- сума податкової соціальної пільги (далі — ПСП) протягом усього 2025 року, яка надається:
— у розмірі 100% (пп. 169.1.1 Податкового кодексу України; далі — ПКУ) — 1514 грн (50% х 3028 грн);
— у розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей до 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ), — добуток 1514 грн та кількості дітей;
— у розмірі 150% (пп. 169.1.3 ПКУ) — 2271 грн (1514 грн х 150%);
— у розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ) — 3028 грн (1514 грн х 200%);
- граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, — 4240 грн (3028 грн х 1,4), а для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) та «б» (для особи, яка утримує дитину з інвалідністю) підпункту 169.1.3 ПКУ, — добуток 4240 грн та кількості дітей;
- максимальна сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги сукупно за рік, яка не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) та військовим збором (далі — ВЗ), — 4240 грн (пп. 170.7.3 ПКУ);
- максимальна вартість подарунків (призів переможцям та призерам спортивних змагань) у негрошовій формі у розрахунку на місяць, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.39 ПКУ), — 2000 грн (8000 грн х 25%);
- максимальна сума добових витрат, понесених працівником у зв’язку з відрядженням у межах України, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), — 800 грн (8000 грн х 0,1) за кожний календарний день відрядження;
- максимальна сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.21 ПКУ), — 24 000 грн (8000 грн х 3);
- максимальна вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка надається його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.35 ПКУ), — 40 000 грн (8000 грн х 5);
- максимальна основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у розрахунку на рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.55 ПКУ), — 2000 грн (8000 грн х 25%);
- максимальна сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої профспілки протягом року сукупно, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.47 ПКУ), — 4240 грн;
- максимальна сума коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку (колишнього працівника) за його останнім місцем роботи (у т. ч. перед виходом на пенсію) роботодавцем такого померлого платника податку, які не оподатковуються ПДФО та ВЗ (пп. «б» пп. 165.1.22 ПКУ), — 8480 грн (2 х 4240 грн);
- максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, та мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних» — 262,81 грн (8000 грн : 30,44);
- максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців — 525,62 грн (8000 грн х 2 : 30,44);
- максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» та «декретних», якщо страховий випадок настав: у січні 2025 року — 3942,18 грн (120 000 грн : 30,44), у лютому – грудні 2025 року — 5256,24 грн (160 000 грн : 30,44).
Статтею 20 Закону про Держбюджет-2025 встановлено, що у 2025 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.
Статтею 30 Закону про Держбюджет-2025 визначено, що у 2025 році щорічні відпустки, на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2025 року. У разі невикористання працівником державного органу зазначених щорічних відпусток йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.
Статтею 34 Закону про Держбюджет-2025 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін (далі — ІСЦ) для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100%. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Отже, з 1 січня 2025 року індексація обнуляється, а «базовим» місяцем для обчислення величини приросту ІСЦ фактично буде січень 2025 року, в якому індексація не нараховується. Обчислення ІСЦ наростаючим підсумком почнеться з лютого 2025 року (див. лист Мінсоцполітики від 10.12.2024 № 105/0/214-24 на стор. 114 цього номера).
Пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2025 зупинено на 2025 рік дію пункту 9-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ, яким встановлено, що тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ за себе.
Отже, у 2025 році фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, повинні нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ за себе.
Також пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2025 зупинено на 2025 рік дію:
— частини другої статті 18 Закону України «Про судову експертизу» щодо розміру посадових окладів судових експертів;
— частини першої статті 52 Закону України «Про державну службу» в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям державних органів, які здійснюють оплату праці на основі класифікації посад.
Пунктами 11–21 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2025 встановлено особливості оплати праці державних службовців у 2025 році залежно від того, провів чи ні відповідний державний орган класифікацію посад державної служби.
Внесено зміни до Податкового кодексу, якими скасовано право на підвищену
податкову соціальну пільгу осіб, позбавлених звання Героя України
Цим документом, який набрав чинності 11.12.2024, внесено зміни до абзацу другого підпункту 169.3.3 пункту 169.3 статті 169 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), який викладено в такій новій редакції:
«Надання податкової соціальної пільги, передбаченої підпунктами «в» – «е» підпункту 169.1.3 та підпунктом 169.1.4 пункту 169.1 цієї статті, зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втратив або позбавлений статусу, визначеного у цих підпунктах».
Фактично до вищенаведеного абзацу внесені доповнення, виділені жирним шрифтом.
Нагадаємо, що згідно з підпунктом «а» підпункту 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга (далі — ПСП) надається у розмірі, що дорівнює 200% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, для платника податку, який є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу».
Отже, тепер у разі позбавлення особи звання Героя України вона втрачає право на ПСП у розмірі, що дорівнює 200% суми загальної ПСП, з місяця, що настає за місяцем, в якому особа позбавлена вказаного звання.
Внесено зміни до Класифікатора професій
Цим документом (далі — Наказ № 27751), який набрав чинності 13.12.2024, затверджено Зміну № 14 до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327 (далі — Зміна № 14).
Зміною № 14 передбачено наступні нововведення в національному класифікаторі ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — Класифікатор професій, КП):
- в розділі 5 Класифікатора професій:
— змінено 2 назви професійних угруповань: для коду КП 3226 назву «Фізіотерапевти та масажисти» замінено на «Асистенти професіоналів в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства)», для коду КП 3432 назву «Судові секретарі, виконавці та розпорядники» замінено на «Середній юридичний персонал судової, адвокатської та нотаріальної діяльності»);
— додано 1 професійне угруповання з кодом професії 2426 «Слідчі (поліція)».
— змінено 34 професійні назви робіт (зокрема, для коду КП 2221.2 назву професії «лікар з променевої терапії» змінено на «лікар з радіаційної онкології», для коду КП 2455.2 назву професії «Режисер телебачення» змінено на «Режисер аудіовізуальних творів», для коду КП 3121 назву професії «Фахівець з розроблення комп’ютерних програм» змінено на «Фахівець з розроблення комп’ютерних програм та програмного забезпечення», для коду КП 3121 назву професії «Адміністратор веб-сайту» змінено на «Адміністратор вебсайту», для коду КП 2429 назву професії «Юрисконсульт» змінено на «Юрисконсульт (радник юридичний)», тобто на підприємстві замість професії «Юрисконсульт» може бути професія «Радник юридичний»);
— скасовано 63 професійні назви робіт (зокрема, скасовано професії з кодом 2451.2 «Журналіст мультимедійних видань засобів масової інформації», «Інокореспондент», «Кореспондент власний», «Кореспондент спеціальний» та «Оглядач політичний»);
— унесено 72 професійні назви робіт (зокрема, унесено професію «Лікар-резидент» з кодом 3221, професії «Автор промов» та «Автор текстів (копірайтер)» з кодом 2451.2);
Зауважимо, що більшість скасованих професійних назв робіт в додатках А і Б одночасно унесено до них, але з іншими кодами професій. Так, професію «Юрист» скасовано з кодом КП 2421.2 і одночасно унесено з кодом КП 2429, професію «Офісний службовець (недержавні установи юриспруденції)» скасовано з кодом КП 3432 і одночасно унесено з кодом КП 3439.
Враховуючи вищевикладене, підприємства до всіх своїх локальних документів (штатний розпис, посадові інструкції, особові картки тощо), що містять назви посад (професій), які змінено (скасовано) або у яких змінено код КП Наказом № 27751, мають внести зміни з метою їх приведення у відповідність до норм Класифікатора професій. За потреби до штатного розпису вводяться нові посади (з новими назвами) з переведенням на них працівників (за їх бажанням), а старі посади (зі скасованими назвами) скорочуються. На вимогу працівника запис про зміну назви його посади вноситься до паперової трудової книжки працівника.
Нагадаємо, що в мирний час відповідно до частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) про зміну істотних умов праці, зокрема про зміну найменування посад, працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Водночас у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, передбачених частиною третьою статті 32 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).
Внесено зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних і до Критеріїв та порядку,
за якими здійснюється визначення підприємств критично важливими
Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 і від 22 листопада 2024 р. № 1332» від 29.11.2024 № 1362 (далі — Постанова № 1362)
Обидві вищенаведені постанови Уряду набрали чинності 30.11.2024 та вносять зміни до інших постанов Уряду, які регламентують порядок бронювання працівників.
Постановою № 1362 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 22.11.2024 № 1332 (далі — Постанова № 1332), про норми якої ми докладно повідомляли, (див. ВПЗ № 11/2024, стор. 7) та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76), якою затверджено:
— Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі — Порядок бронювання);
Постановою № 1362 пункт 2 Постанови № 1332 доповнено підпунктом 6 такого змісту:
«6) рішення щодо визнання підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, які є чинними станом на 1 грудня 2024 р., зберігають свою чинність протягом строку, на який вони прийняті, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року.».
Важливі уточнення щодо рівня заробітної плати працівника внесено до абзацу третього пункту 8 Порядку бронювання, який викладено в такій новій редакції:
«Військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств, критично важливих установ, які включаються до списків, повинна бути нарахована щомісячна заробітна плата протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (крім державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або які перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 відсотків, резидентів Дія Сіті).».
Таким чином, тепер нарахована заробітна плата у заброньованого працівника має бути не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, не в кожному місяці останнього кварталу перед поданням списку військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі — список), а щомісяця протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.
Одночасно з Порядку бронювання виключено абзац четвертий пункту 29, яким було встановлено, що протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов’язаний займає посаду на критично важливому підприємстві, в критично важливій установі, за якою йому нараховано заробітну плату за кожний місяць останнього звітного періоду (квартал) не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (крім державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 відсотків).
Також пункт 27 Порядку бронювання доповнено новим абзацом одинадцятим, відповідно до якого у списку, що подається уповноваженому органу в електронній формі засобами Порталу Дія, щодо військовозобов’язаного зазначається відмітка про виконання вимог, визначених в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку (тобто про відповідний рівень заробітної плати працівника).
Пункт 5 Порядку бронювання доповнено абзацом, згідно з яким бронюванню підлягають всі військовозобов’язані, які займають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів, за умови виконання ними не менш як 50% норми робочого часу протягом останніх 3 місяців, що передують даті подання списку, з відповідним обґрунтуванням.
В абзаці п’ятому пункту 9 Порядку бронювання уточнено, що кількість заброньованих військовозобов’язаних, які займають посади у Товаристві Червоного Хреста України, інших українських неурядових організаціях, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, за переліком, затвердженим Мінреінтеграції, повинна становити не більше 50% загальної кількості військовозобов’язаних працівників.
Також Постановою № 1362 внесено зміни до Критеріїв та порядку, затверджених Постановою № 76.
Так, в абзаці шостому пункту 2 Критеріїв та порядку, який містить критерій 5 для визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, виключено слова і цифри «(крім державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 відсотків)».
Отже, тепер в абзаці шостому пункту 2 Критеріїв та порядку, який містить критерій 5 критичності, зазначено таке:
«5) відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації;».
Таким чином, вищенаведений критерій 5 може використовуватися для державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50% акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100%.
В абзаці першому пункту 6-1 Критеріїв та порядку тепер зазначено, що орган, який прийняв рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, здійснює моніторинг діяльності таких підприємств, установ, організацій за звітний податковий період, зокрема щодо виконання вимог, визначених в абзаці третьому пункту 8 Порядку бронювання, затвердженого Постановою № 76, та у разі потреби проводить перевірку відповідності підприємства, установи, організації, які визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку, протягом діяльності підприємства, установи, організації з дати прийняття рішення про визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Згідно з оновленим абзацом третім пункту 6-1 Критеріїв та порядку за результатами проведеної перевірки відповідно до абзацу першого цього пункту орган може прийняти рішення про невідповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку, або невиконання вимог, визначених в абзаці третьому пункту 8 Порядку бронювання, затвердженого Постановою № 76, а також скасовує їх статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Також пункт 6-1 Критеріїв та порядку доповнено новим абзацом, згідно з яким підприємства, установи, організації, яким скасовано статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у зв’язку з невиконанням вимог, визначених в абзаці третьому пункту 8 Порядку бронювання, затвердженого Постановою № 76, не можуть бути визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період раніше ніж через 6 місяців після скасування зазначеного статусу.
Отже, якщо приватне підприємство нарахувало заброньованим працівникам хоча б в одному місяці заробітну плату в розмірі нижче за розмір мінімальної заробітної плати, помноженої на коефіцієнт 2,5 (наразі нижче 20 000 грн), внаслідок чого воно було позбавлено статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, то повторно воно може бути визначено критично важливим і матиме право на бронювання працівників не раніше ніж через 6 місяців після скасування зазначеного статусу.
Що стосується Постанови № 1361, то нею внесено зміни до Критеріїв та порядку, затверджених Постановою № 76. Цими змінами оновлено не самі критерії критичності, які були оновлені з 23.11.2024 Постановою № 1332, а встановлено, які підприємства, установи та організації можуть бути визначені критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період відповідними уповноваженими державними органами — Міноборони, центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво відповідним військовим формуванням (крім Збройних Сил), утвореним відповідно до законів України, СБУ, Мінстратегпромом, а також встановлено механізм визначення підприємств, установ та організацій критично важливими.
Так, Постановою № 1361 пункти 9 і 10 Критеріїв та порядку викладено в такій новій редакції:
«9. Критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період можуть бути визначені:
1) Міноборони:
підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) про закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, укладені з Міноборони (у тому числі його службами державного замовника) або Держспецтрансслужбою (у тому числі її службами державного замовника), або розвідувальним органом Міноборони (у тому числі його самостійними структурними підрозділами);
підприємства, установи та організації, що залучені як співвиконавці та беруть участь у виконанні державних контрактів (договорів) про закупівлю, постачання, ремонт та модернізацію озброєння, військової та спеціальної техніки, зброї і боєприпасів за погодженням відповідно з Міноборони (у тому числі його службами державного замовника) або Держспецтрансслужбою (у тому числі її службами державного замовника), або розвідувальним органом Міноборони (у тому числі його самостійними структурними підрозділами);
підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних роботизованих систем та зовнішніх екіпажів безпілотних роботизованих систем в інтересах сил безпеки та оборони України, якщо обсяг згаданих послуг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 100 підготовлених пілотів безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів, зокрема типу FPV) I та II класів або не менше 200 пілотів безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів) I класу «мікро» (за винятком типу FPV) на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з радіоелектронної боротьби в інтересах сил безпеки та оборони України, якщо обсяг згаданих послуг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 150 підготовлених спеціалістів на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації військовослужбовців з домедичної допомоги в інтересах сил безпеки та оборони України за програмами, затвердженими Генеральним штабом Збройних Сил або Міноборони, з розрахунку 96 проведених курсів з домедичної допомоги за минулий період, не менш як 12 місяців до дня подання звернення на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, або з розрахунку 24 проведених курси з базового рівня домедичної допомоги розширеної за минулий період, не менш як 12 місяців до дня подання звернення на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
юридичні особи приватного права, установчі документи яких визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», які здійснюють виробництво/закупівлю товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, якщо їх обсяг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 10 млн. гривень допомоги на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
2) центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво відповідним військовим формуванням (крім Збройних Сил), утвореним відповідно до законів України, СБУ:
підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) для забезпечення потреб інших військових формувань, укладені з державними замовниками у сфері оборони, визначеними в абзаці четвертому пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 «Питання оборонних закупівель» (<…>), в інтересах яких вони здійснюють виробництво цих товарів, виконують роботи, надають послуги;
3) Мінстратегпромом:
підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) з виробництва безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів), озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та інших товарів оборонного призначення на замовлення Адміністрації Держспецзв’язку, інших державних замовників у сфері оборони (у тому числі їх служб державного замовника).
10. Підприємства, установи та організації, зазначені у підпункті 3 пункту 9 цих Критеріїв та порядку, визначаються Мінстратегпромом як критично важливі для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період на підставі повідомлень Адміністрації Держспецзв’язку, інших державних замовників у сфері оборони про укладення державного контракту (договору) на виготовлення та поставку безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів), інших товарів оборонного призначення з такими підприємствами, установами та організаціями протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення.
Такі повідомлення подаються до Мінстратегпрому Адміністрацією Держспецзв’язку, іншими державними замовниками у сфері оборони у паперовій та/або електронній формі. у повідомленні зазначаються:
відомості щодо суб’єкта подання повідомлення (повне найменування, код згідно з ЄДРПОУ); відомості щодо підприємства, установи, організації, стосовно яких подається повідомлення (повне найменування, код згідно з ЄДРПОУ, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника);
відомості про укладення державного контракту (договору) на виготовлення та поставку безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів), інших товарів оборонного призначення (дата укладення, строк дії).
За наявності технічної можливості повідомлення може подаватися засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.».
Крім того, Постановою № 1361 пункти 11 – 16 Критеріїв та порядку викладено в такій новій редакції:
«11. Підприємства, установи чи організації, а також юридичні особи приватного права, зазначені у пункті 9 цих Критеріїв та порядку, можуть бути визначені критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період за умови відсутності у їх статутному капіталі частки держави, визначеної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом.
12. З метою визначення підприємств, установ чи організацій критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період такі підприємства, установи, організації звертаються до органів, зазначених у пункті 9 цих Критеріїв та порядку. До звернення додаються відповідні обґрунтування.
13. Органи, зазначені у пункті 9 цих Критеріїв та порядку, до яких надійшло звернення підприємства, установи чи організації, зобов’язані у строк не більш як 10 робочих днів з дня його отримання розглянути його та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:
про визначення підприємства, установи чи організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
про відмову у визначенні підприємства, установи чи організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.
Статус критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період підприємства, установи та організації набувають одночасно з дня видання наказу щодо визначення підприємства, установи чи організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, який повинен містити:
інформацію про код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ;
податковий номер платника податків; повне та скорочене найменування підприємства, установи, організації;
критерії, яким відповідає підприємство, установа, організація.
Рішення про відмову у визначенні підприємства, установи чи організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період повинне містити обґрунтування невідповідності критеріям, зазначеним у пункті 9 цих Критеріїв та порядку.
14. Орган, який прийняв рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, у разі потреби проводить перевірку відповідності підприємства, установи, організації, які визначені критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, критеріям, зазначеним у пунктах 9, 11 цих Критеріїв та порядку, протягом діяльності підприємства, установи, організації з дати прийняття рішення про визначення їх критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.
За результатами проведеної перевірки відповідно до абзацу першого цього пункту орган приймає одне з таких рішень:
про невідповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пунктах 9, 11 цих Критеріїв та порядку, а також скасовує їх статус критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
про відповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пунктах 9, 11 цих Критеріїв та порядку, і визначення їх критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.
15. З метою підтвердження статусу критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період підприємства, установи та організації, зазначені у пункті 9 цих Критеріїв та порядку, не рідше ніж один раз на рік надають відповідне обґрунтування до органу, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ та організацій критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.
16. Витяг з наказу про визначення підприємства, установи чи організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період або про підтвердження статусу критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період підприємства, установи чи організації надсилається органом, зазначеним у пункті 9 цих Критеріїв та порядку, до Мінекономіки.».