Письмо Минэкономики «Об исчислении средней заработной платы за время командировки» от 13.07.2021 № 4711-06/36275-07Лист Мінекономіки «Щодо обчислення середньої заробітної плати за час відрядження» від 13.07.2021 № 4711-06/36275-07

МИНИСТЕРСТВО ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 13.07.2021  № 4711-06/36275-07

Об исчислении средней заработной платы за время командировки

(Извлечение)

Минэкономики рассмотрело письмо <…> об исчислении средней заработной платы и в пределах компетенции сообщает.

Гарантии для работников, направляемых в командировку, установлены статьей 121 Кодекса законов о труде Украины, согласно которой работникам, направляемым в служебную командировку, оплата труда за выполненную работу осуществляется в соответствии с условиями, определенными трудовым или коллективным договором, и размер такой оплаты труда не может быть ниже среднего заработка.

То есть необходимо осуществить расчет дневной заработной платы и среднедневной заработной платы, сравнить их значения и проводить выплату исходя из большего значения.

Для определения дневного заработка учитываются все элементы заработной платы, которые работник получает в соответствии с условиями трудового, коллективного договора в месяце, в котором его направляют в командировку: оклад, доплаты, надбавки, премии, индексация и т. п.

Расчет среднедневной заработной платы, сохраняемой за работником в случае служебной командировки, осуществляется в соответствии с нормами Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 № 100 (с изменениями) (далее — Порядок).

Пунктом 2 Порядка определено, что во всех случаях сохранения средней заработной платы (кроме оплаты времени отпусков и выплаты компенсации за неиспользованные отпуска) средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.

Пунктом 8 Порядка установлено, что начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, осуществляется путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие дни на число отработанных рабочих дней (часов) за этот период.

В случае когда средняя месячная заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления выплат и помощи, она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде.

Среднедневная заработная плата исчисляется путем деления заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие дни на число отработанных рабочих дней за этот период.

Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на два суммарного числа рабочих дней за последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленному с соблюдением требований законодательства.

То есть средняя заработная плата, как правило, начисляется исходя из среднедневной заработной платы.

Среднечасовой заработок исчисляется в случаях, когда в соответствии с законодательством необходимо осуществить работнику оплату по среднему заработку только нескольких часов (например, если работник был вызван в суд, направлен на медобследование и т. д.).

Одновременно сообщаем, что письма министерств не являются нормативно-правовыми актами и имеют информационно-рекомендательный характер.

<…>

Заместитель Министра экономики Украины               Светлана ГЛУЩЕНКО

____________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: В вышеприведенном письме Минэкономики разъяснило, в каких случаях применяется среднедневная, а в каких среднечасовая заработная плата при расчете выплат, исчисляемых согласно Порядку исчисления средней заработной платы, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 № 100 (далее — Порядок № 100).

Дело в том, что абзац первый пункта 8 Порядка № 100 содержит только общую норму, согласно которой начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, осуществляется путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней/часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.

К сожалению, ни в Порядке № 100, ни в других нормативно-правовых актах не определено, в каких случаях при исчислении среднего заработка за последние 2 календарных месяца работы необходимо применять среднедневную, а в каких среднечасовую заработную плату.

По мнению Минэкономики, средняя заработная плата начисляется исходя из среднедневной заработной платы (в частности, при исчислении среднего заработка за время командировки, о котором идет речь в статье 121 КЗоТ), а «среднечасовой заработок исчисляется в случаях, когда в соответствии с законодательством необходимо осуществить работнику оплату по среднему заработку только нескольких часов (например, если работник был вызван в суд, направлен на медобследование и т. д.)».

Аналогичный вывод был сделан Минсоцполитики в письме от 06.10.2017 № 19671/0/2-17/28 (см. ВТЗ № 6/2018, стр. 118):

 «За время пребывания работника на курсах повышения квалификации, в командировке, за дни сдачи крови и (или) ее компонентов и т. д. оплату также проводят с учетом среднедневного заработка.

В ситуациях отсутствия работника на работе согласно законодательству в течение нескольких часов (как в приведенном вами примере пребывания по вызову в суде) за эти часы за ним сохраняется среднечасовой заработок, а за отработанные часы оплата труда осуществляется в соответствии с условиями, определенными трудовым договором».

Учитывая вышеизложенное, если работник отсутствовал на работе всего несколько часов в течение рабочего дня, и за ним в этот период согласно законодательству сохранялся средний заработок (например, работник вызывался в суд, проходил медосмотр), то необходимо исчислять среднечасовой заработок и умножать его на количество рабочих часов отсутствия работника на работе. В случаях, когда работник отсутствовал на работе весь рабочий день, и за ним в этот период согласно законодательству сохранялся средний заработок (в частности, за дни командировки, повышения квалификации, сдачи крови), то необходимо исчислять среднедневной заработок и умножать его на количество рабочих дней отсутствия работника на работе.

Вместе с тем следует учитывать, что Порядок № 100 не содержит вышеуказанных норм, а письма министерств не являются нормативно-правовыми актами, имеют информационно-рекомендательный характер и не устанавливают новых правовых норм. Поэтому, по нашему мнению, если законодательством предусмотрено сохранение среднего заработка за работником, но речь не идет об оплате именно дней отсутствия работника на работе (это не касается дней командировки, повышения квалификации, сдачи крови), то во внутреннем документе (например, коллективном договоре или Положении об оплате труда на предприятии, утвержденном приказом руководителя) можно установить, что средний заработок работникам, работающим посменно (у которых часы одной смены могут приходиться на двое смежных суток), начисляется среднечасовой заработок за рабочие часы отсутствия на работе. Это касается, в частности, посменно работающих работников, призванных (принятых) на военную службу в особый период, за которыми сохраняется средний заработок в соответствии с частью третьей статьи 119 КЗоТ, или призванных на военные сборы, если в приказе о прохождения военных сборов не указано, что военнообязанные проходят военную подготовку во все календарные дни периода таких сборов.

Что касается командировки, то ее продолжительность исчисляется в календарных днях, поэтому оплате подлежат рабочие дни (а не часы), приходящиеся на период командировки, независимо от продолжительности рабочего дня (смены) по месту постоянной работы, в том числе работникам с почасовой оплатой труда.

ПРИМЕР

Начисление оплаты за время командировки работнику,
работающему посменно с почасовой оплатой труда

Работник, работающий посменно, находился в командировке два дня: 8 и 9 сентября (среда и четверг), которые являются его рабочими днями, поскольку согласно графику сменности 8-часовая рабочая смена работника начиналась в 22 часа 8 сентября и заканчивалась в 6 часов 9 сентября. В сентябре по графику сменности норма рабочего времени работника — 176 рабочих часов (22 рабочие смены по 8 рабочих часов), а фактически по месту постоянной работы он отработал в этом месяце 168 рабочих часов (21 рабочая смена по 8 рабочих часов). Работнику установлена почасовая оплата труда с часовой ставкой — 50 грн. В сентябре по графику сменности работник должен отработать 64 часа в ночное время (с 22 часов до 6 часов следующего дня) и 28 часов в вечернее время (с 18 до 22 часов). Фактически он отработал 56 часов в ночное время (не отработано 8 часов ночью в смену с 22 часов 8 сентября до 6 часов 9 сентября) и 28 часов в вечернее время, поэтому ему в соответствии с нормами коллективного договора начисляются доплата за работу в ночное время в размере 40% часовой ставки за каждый отработанный час в ночное время и доплата за работу в вечернее время в размере 20% часовой ставки за каждый отработанный час в вечернее время.

В расчетном периоде (июль – август) работник отработал все рабочие смены (далее — р. см.) и рабочие часы (далее — р. ч.), при этом по графику сменности у работника было:

– в июле — 22 рабочие смены по 8 рабочих часов (всего 176 р. ч. = 22 см. х 8 р. ч.), которые пришлись на 29 рабочих дней (далее — р. д.), поскольку 7 рабочих смен, которые начинались в 22 часа и заканчивались в 6 часов на следующий день, пришлись на два рабочих дня;

– в августе — 21 рабочая смена по 8 рабочих часов (всего 168 р. ч. = 21 см. х 8 р. ч.), которые пришлись на 27 рабочих дней, поскольку 6 рабочих смен, которые начинались в 22 часа и заканчивались в 6 часов на следующий день, пришлись на два рабочих дня.

Работнику в месяцах расчетного периода начислена заработная плата:

– в июле — 10 240 грн., в том числе основная заработная плата — 8800 грн. (50 грн. х 176 отраб. ч.), доплата за работу в ночное время — 1120 грн. (50 грн. х 40% х 56 ноч. ч.), доплата за работу в вечернее время — 320 грн. (50 грн. х 20% х 32 веч. ч.);

– в августе — 9600 грн., в том числе основная заработная плата — 8400 грн. (50 грн. х 168 отраб. ч.), доплата за работу в ночное время — 960 грн. (50 грн. х 40% х 48 ноч. ч.), доплата за работу в вечернее время — 240 грн. (50 грн. х 20% х 24 веч. ч.).

Суммарная заработная плата работника в расчетном периоде:

10 240 грн. (июль) + 9600 грн. (август) = 19 840 грн.

Несмотря на то что работник работает по сменам и на два дня командировки пришлась только одна рабочая смена продолжительностью 8 р. ч. (2 р. ч. — на первый день командировки 8 сентября, 6 р. ч. — на второй день командировки 9 сентября), для оплаты времени командировки необходимо исчислить среднедневной заработок в расчетном периоде и дневной заработок в месяце командировки (сентябре).

І. Исчисление среднедневного заработка.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

29 отраб. д. (июль) + 27 отраб. д. (август) = 56 отраб. д.

Среднедневной заработок:

19 840 грн. : 56 отраб. д. = 354,29 грн.

Указанный среднедневной заработок работника сравнивается с его дневным заработком в месяце командировки.

ІІ. Исчисление дневного заработка в месяце командировки.

В сентябре у работника по графику сменности 22 рабочие смены по 8 рабочих часов (всего 176 р. ч. = 22 см. х 8 р. ч.), приходящиеся на 29 рабочих дней, поскольку 7 рабочих смен, начинающихся в 22 часа и заканчивающихся в 6 часов на следующий день, приходятся на два рабочих дня.

Заработная плата работника за сентябрь включает основную заработную плату (за 176 рабочих часов), доплату за работу в ночное время (за 56 часов работы в ночное время), доплату за работу в вечернее время (за 28 часов работы в вечернее время) и составляет:

50 грн. х 176 р. ч. + 50 грн. х 40% х 56 ноч. ч. + 50 грн. х 20% х 28 веч. ч. = 8800 + 1120 + 280 = 10 200 грн.

Дневной заработок работника в сентябре:

10 200 грн. : 29 р. д. = 351,72 грн.

ІІІ. Оплата за время командировки и за месяц.

Расчеты показали, что среднедневной заработок работника выше его дневного заработка (354,29 грн. > 351,72 грн.), следовательно, работнику за каждый рабочий день, приходящийся на период командировки, то есть за 8 и 9 сентября, предприятие должно начислить среднедневной заработок в размере 354,29 грн.

Средний заработок за время командировки (8 и 9 сентября):

354,29 грн. х 2 р. д. = 708,58 грн.

Если работник в период с 1 по 7 и с 10 по 30 сентября отработает предусмотренные графиком сменности 21 рабочую смену или 168 рабочих часов (21 р. см. х 8 р. ч.), в том числе 48 часов в ночное время и 28 часов в вечернее время, то ему в сентябре должна быть начислена заработная плата за отработанное время в следующем размере:

50 грн. х 168 отраб. ч. + 50 грн. х 40% х 48 ноч. ч. + 50 грн. х 20% х 28 веч. ч. = 8400 + 960 + 280 = 9640 грн.

Общая заработная плата работника за сентябрь:

9640 грн. (зарплата за отработанное время) + 708,58 грн. (средний заработок за время командировки) = 10 348,58 грн.¹

______________________________________________________________________

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.07.2021  № 4711-06/36275-07

Щодо обчислення середньої заробітної плати за час відрядження

(Витяг)

Мінекономіки розглянуло листа <…> щодо обчислення середньої заробітної плати та в межах компетенції повідомляє.

Гарантії для працівників, які направляються у відрядження, встановлені статтею 121 Кодексу законів про працю України, згідно з якою працівникам, які направляються у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Тобто необхідно здійснити розрахунок денної заробітної плати і середньоденної заробітної плати, порівняти їх значення та проводити виплату виходячи із більшого значення.

Для визначення денного заробітку враховуються всі елементи заробітної плати, які працівник отримує згідно з умовами трудового, колективного договору в місяці, в якому його направляють у відрядження: оклад, доплати, надбавки, премії, індексація тощо.

Розрахунок середньоденної заробітної плати, яка зберігається за працівником у разі службового відрядження, здійснюється відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами) (далі — Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані відпустки) середня заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період.

У випадку коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Тобто середня заробітна плата, як правило, нараховується виходячи із середньоденної заробітної плати.

Середньогодинний заробіток обчислюється у випадках, коли згідно із законодавством необхідно здійснити працівнику оплату за середнім заробітком лише декількох годин (наприклад, якщо працівника було викликано до суду, направлено на медобстеження тощо).

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.

<…>

Заступник Міністра економіки України                             Світлана ГЛУЩЕНКО

____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: У вищенаведеному листі Мінекономіки роз’яснило, в яких випадках застосовується середньоденна, а в яких середньогодинна заробітна плата при розрахунку виплат, що обчислюються згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.9595 № 100 (далі — Порядок № 100).

Справа в тому, що абзац перший пункту 8 Порядку № 100 містить лише загальну норму, відповідно до якої нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

На жаль, ані в Порядку № 100, ані в інших нормативно-правових актах не визначено, в яких випадках при обчисленні середнього заробітку за останні 2 календарні місяці роботи потрібно застосовувати середньоденну, а в яких середньогодинну заробітну плату.

На думку Мінекономіки, середня заробітна плата нараховується виходячи із середньоденної заробітної плати (зокрема, при обчисленні середнього заробітку за час відрядження, про який йдеться у статті 121 КЗпП), а «середньогодинний заробіток обчислюється у випадках, коли згідно із законодавством необхідно здійснити працівнику оплату за середнім заробітком лише декількох годин (наприклад, якщо працівника було викликано до суду, направлено на медобстеження тощо)».

Аналогічний висновок був зроблений Мінсоцполітики в листі від 06.10.2017 № 19671/0/2-17/28 (див. ВПЗ № 6/2018, стор. 118):

«За час перебування працівника на курсах підвищення кваліфікації, у відрядженні, за дні здавання крові та (або) її компонентів тощо оплату також проводять із урахуванням середньоденного заробітку.

У ситуаціях відсутності працівника на роботі згідно із законодавством упродовж кількох годин (як у наведеному вами прикладі перебування за викликом у суді) за ці години за ним зберігається середньогодинний заробіток, а за відпрацьовані години оплата праці здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим договором».

Враховуючи вищевикладене, якщо працівник був відсутній на роботі лише декілька годин протягом робочого дня, і за ним в цей період відповідно до законодавства зберігався середній заробіток (наприклад, працівник викликався до суду, проходив медогляд), то потрібно обчислювати середньогодинний заробіток і множити його на кількість робочих годин відсутності працівника на роботі. У випадках, коли працівник був відсутній на роботі весь робочий день, і за ним в цей період відповідно до законодавства зберігався середній заробіток (зокрема, за дні відрядження, підвищення кваліфікації, здавання крові), то потрібно обчислювати середньоденний заробіток і множити його на кількість робочих днів відсутності працівника на роботі.

Водночас слід враховувати, що Порядок № 100 не містить вищезазначених норм, а листи міністерств не є нормативно-правовими актами, мають інформаційно-рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм. Тому, на нашу думку, якщо законодавством передбачено збереження середнього заробітку за працівником, але не йдеться про оплату саме днів відсутності працівника на роботі (це не стосується днів відрядження, підвищення кваліфікації, здавання крові), то у внутрішньому документі (наприклад, колективному договорі або Положенні про оплату праці на підприємстві, затвердженому наказом керівника) можна визначити, що середній заробіток працівникам, які працюють позмінно (у яких години однієї зміни можуть припадати на дві суміжні доби), нараховується середньогодинний заробіток за робочі години відсутності на роботі. Це стосується, зокрема, позмінно працюючих працівників, призваних (прийнятих) на військову службу в особливий період, за якими зберігається середній заробіток відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП.

Що стосується відрядження, то його тривалість обчислюється в календарних днях, тому оплаті підлягають робочі дні (а не години), що припадають на період відрядження, незалежно від тривалості робочого дня (зміни) за місцем постійної роботи, в т. ч. працівникам з погодинною оплатою праці.

ПРИКЛАД

Нарахування оплати за час відрядження працівнику,
який працює позмінно з погодинною оплатою праці

Працівник, який працює позмінно, перебував у відрядженні два дні: 8 і 9 вересня (середа і четвер), які є його робочими днями, оскільки за графіком змінності 8-годинна робоча зміна працівника починалась о 22 годині 8 вересня та закінчувалась о 6 годині 9 вересня. У вересні за графіком змінності норма робочого часу працівника — 176 робочих годин (22 робочих зміни по 8 робочих годин), а фактично за місцем постійної роботи він відпрацював в цьому місяці 168 робочих годин (21 робоча зміна по 8 робочих годин). Працівнику встановлено погодинну оплату праці з годинною ставкою — 50 грн. У вересні за графіком змінності працівник мав відпрацювати 64 години у нічний час (з 22 години до 6 години наступного дня) і 28 годин у вечірній час (з 18 до 22 години). Фактично він відпрацював 56 годин у нічний час (не відпрацьовано 8 годин вночі у зміну з 22 години 8 вересня до 6 години 9 вересня) і 28 годин у вечірній час, тому йому відповідно до норм колективного договору нараховуються доплата за роботу у нічний час в розмірі 40% годинної ставки за кожну відпрацьовану годину в нічний час та доплата за роботу у вечірній час в розмірі 20% годинної ставки за кожну відпрацьовану годину у вечірній час.

В розрахунковому періоді (липень – серпень) працівник відпрацював всі робочі зміни (далі — р. зм.) і робочі години (далі — р. г.), при цьому за графіком змінності у працівника було:

– у липні — 22 робочі зміни по 8 робочих годин (всього 176 р. г. = 22 р. зм. х 8 р. г.), що припали на 29 робочих днів (далі — р. д.), оскільки 7 робочих змін, які починались о 22 годині і закінчувались о 6 годині наступного дня, припадали на два робочих дні;

– у серпні — 21 робоча зміна по 8 робочих годин (всього 168 р. г. = 21 р. зм. х 8 р. г.), що припали на 27 робочих днів, оскільки 6 робочих змін, які починались о 22 годині і закінчувались о 6 годині наступного дня, припадали на два робочих дні.

Працівнику в місяцях розрахункового періоду нарахована заробітна плата:

– у липні — 10 240 грн., в тому числі основна заробітна плата — 8800 грн. (50 грн. х 176 відпрац. г.), доплата за роботу у нічний час — 1120 грн. (50 грн. х 40% х 56 ніч. г.), доплата за роботу у вечірній час — 320 грн. (50 грн. х 20% х 32 веч. г.);

– у серпні — 9600 грн., в тому числі основна заробітна плата — 8400 грн. (50 грн. х 168 відпрац. г.), доплата за роботу у нічний час — 960 грн. (50 грн. х 40% х 48 ніч. г.), доплата за роботу у вечірній час — 240 грн. (50 грн. х 20% х 24 веч. г.).

Сумарна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

10 240 грн. (липень) + 9600 грн. (серпень) = 19 840 грн.

Незважаючи на те що працівник працює по змінах і на два дні відрядження припала лише одна робоча зміна тривалістю 8 р. г. (2 р. г. — на перший день відрядження 8 вересня, 6 р. г. — на другий день відрядження 9 вересня), для оплати часу відрядження потрібно обчислити середньоденний заробіток в розрахунковому періоді та денний заробіток в місяці відрядження (вересні).

І. Обчислення середньоденного заробітку.

Кількість відпрацьованих робочих днів в розрахунковому періоді:

29 відпрац. д. (липень) + 27 відпрац. д. (серпень) = 56 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

19 840 грн : 56 відпрац. д. = 354,29 грн.

Зазначений середньоденний заробіток працівника порівнюється з його денним заробітком в місяці відрядження.

ІІ. Обчислення денного заробітку в місяці відрядження.

У вересні у працівника за графіком змінності 22 робочі зміни по 8 робочих годин (всього 176 р. г. = 22 р. зм. х 8 р. г.), що припадають на 29 робочих днів, оскільки 7 робочих змін, які починаються о 22 годині і закінчуються о 6 годині наступного дня, припадають на два робочих дні.

Заробітна плата працівника за вересень включає основну заробітну плату (за 176 робочих годин), доплату за роботу у нічний час (за 56 годин роботи у нічний час), доплату за роботу у вечірній час (за 28 годин роботи у вечірній час) і становить:

50 грн. х 176 р. г. + 50 грн. х 40% х 56 ніч. г. + 50 грн. х 20% х 28 веч. г. = 8800 + 1120 + 280 = 10 200 грн.

Денний заробіток працівника у вересні:

10 200 грн. : 29 р. д. = 351,72 грн.

ІІІ. Оплата за час відрядження і за місяць.

Розрахунки показали, що середньоденний заробіток працівника вище його денного заробітку (354,29 грн. > 351,72 грн.), отже, працівнику за кожний робочий день, що припадає на період відрядження, тобто за 8 і 9 вересня, підприємство має нарахувати середньоденний заробіток в розмірі 354,29 грн.

Середній заробіток за час відрядження (8 і 9 вересня):

354,29 грн. х 2 р. д. = 708,58 грн.

Якщо працівник в період з 1 по 7 та з 10 по 30 вересня відпрацює передбачені графіком змінності 21 робочу зміну або 168 робочих годин (21 р. зм. х 8 р. г.), в тому числі 48 годин у нічний час і 28 годин у вечірній час, то йому у вересні має бути нарахована заробітна плата за відпрацьований час в такому розмірі:

50 грн. х 168 відпрац. г. + 50 грн. х 40% х 48 ніч. г. + 50 грн. х 20% х 28 веч. г. = 8400 + 960 + 280 = 9640 грн.

Загальна заробітна плата працівника за вересень:

9640 грн. (зарплата за відпрацьований час) + 708,58 грн. (середній заробіток за час відрядження) = 10 348,58 грн.¹

______________________________________________________________________