Совместители: рабочее время, оплата труда, налогообложение, трудовые гарантии (часть 2)Сумісники: робочий час, оплата праці, оподаткування, трудові гарантії (частина 2)

В статье предыдущего номера журнала¹ отмечалось, что совместительство — это выполнение работником, кроме своей основной, иной оплачиваемой работы на условиях трудового договора в свободное от основной работы время на том же или другом предприятии, в учреждении, организации или у работодателя – физического лица (далее вместе — работодатель).

Следовательно, работу по совместительству работник должен выполнять в свободное от основной работы время, т. е. он не может выполнять свои трудовые обязанности одновременно (в одни и те же часы) по основному месту работы и месту работы по совместительству.²

Например, если работник с одним и тем же предприятием заключил два трудовых договора (внутреннее совместительство), при этом по одному трудовому договору (основное место работы) он работает с 9.00 до 13.00, то по другому трудовому договору (место работы по совместительству) он не может работать в указанное время, а может работать только в другое время, например, с 14.00 до 18.00. Если же работник заключил два трудовых договора с двумя предприятиями (внешнее совместительство), при этом по трудовому договору на одном предприятии (основное место работы) он работает с 9.00 до 14.00, то по трудовому договору на другом предприятии (место работы по совместительству) он может работать только в другое время, например, с 15.00 до 19.00.

Продолжительность работы совместителей

Продолжительность работы совместителей действующим законодательством не ограничена.³ Для совместителей действует только общая ограничительная норма, установленная статьей 50 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ): нормальная продолжительность рабочего времени не может превышать 40 часов в неделю. Но эта норма касается только одного работодателя, поскольку законодательством не предусмотрен учет работодателем времени работы работника у других работодателей. Поэтому если работник работает на нескольких местах работы по трудовым договорам, то совокупная продолжительность его работы может превышать 40 часов в неделю.

В период действия военного положения для работников, занятых на объектах критической инфраструктуры (в оборонной сфере, сфере обеспечения жизнедеятельности населения и т. п.), нормальная продолжительность рабочего времени может быть увеличена до 60 часов в неделю, а сокращенная продолжительность рабочего времени не может превышать 40 часов в неделю. В случае такого увеличения нормальной продолжительности рабочего времени оплата труда осуществляется в размере, увеличенном пропорционально увеличению нормы труда (ч. 1, 2, 7 ст. 6 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» от 15.03.2022 № 2136-IX).

Для одного работодателя превышение вышеуказанной продолжительности рабочего времени является нарушением законодательства о труде, за которое работодатель и виновные должностные лица могут быть привлечены соответственно к финансовой и административной ответственности. Напомним, что абзацем десятым части второй статьи 265 КЗоТ предусмотрена финансовая ответственность работодателей за нарушение прочих требований трудового законодательства, кроме предусмотренных абзацами вторым – девятым этой части, в размере минимальной заработной платы за каждое такое нарушение, а частью первой статьи 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях предусмотрена административная ответственность виновных должностных лиц за прочие нарушения требований законодательства о труде, кроме указанных в этой и других частях этой статьи, в виде наложения штрафа от 30 до 100 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (от 510 до 1700 грн.).

Устанавливать ненормированный рабочий день или суммированный учет рабочего времени совместителям, работающим на условиях неполного рабочего дня, не рекомендуется (п. 2 Рекомендаций о порядке предоставления работникам с ненормированным рабочим днем ежегодного дополнительного отпуска за особый характер труда, утвержденных приказом Министерства труда Украины от 10.10.97 № 7; письмо Минсоцполитики от 20.12.2018 № 313/0/206-18 — см. ВТЗ № 2/2019, стр. 119). Это объясняется тем, что при работе с неполным рабочим днем продолжительность рабочего дня четко определена, (например, при работе на 0,5 должности продолжительность рабочего дня составляет 4 часа — с 9.00 до 13.00 при 8-часовом рабочем дне на предприятии). Поэтому если работник с таким режимом работы систематически привлекается к работе свыше установленной продолжительности рабочего дня, то переработанное время является сверхурочным, подлежащим оплате в двойном размере согласно статье 106 КЗоТ. В то же время, как разъяснило Минсоцполитики⁴, если в связи со спецификой работы работник с неполным рабочим днем периодически выполняет основную работу вне пределов рабочего времени, ему может быть установлен ненормированный рабочий день. Действующее законодательство не содержит запрета на применение ненормированного рабочего дня для работников, занятых на работе с неполным рабочим днем.

Фактически отработанное совместителем время отражается в табеле учета рабочего времени типовой формы № П-5, которая утверждена приказом Государственного комитета статистики Украины от 05.12.2008 № 489. При этом внутреннему совместителю дополнительный табельный номер не присваивается, хотя учет отработанного им времени по основному месту работы и по месту работы по совместительству ведется отдельно.

В табеле отработанные совместителем плановые часы при работе на условиях полной занятости отражаются по коду «Р» или «01», а при работе на условиях неполного рабочего времени — по коду «РС» или «02».

Данные табеля об отработанном совместителем времени используются для начисления ему заработной платы.

Порядок оплаты труда совместителей

Одним из главных стимулов работы граждан на нескольких предприятиях или на двух должностях на одном предприятии является возможность получить заработную плату в большем размере, чем при работе у одного работодателя или при работе только на одной должности.

Согласно статье 102-1 КЗоТ и статье 19 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 № 108/95-ВР (далее — Закон об оплате труда) работники, работающие по совместительству, получают заработную плату за фактически выполненную работу.

Фактически выполненной считается работа, отраженная в документах первичного бухгалтерского учета — табелях учета рабочего времени (при повременной оплате труда) и сдельных нарядах или других документах по учету выработки (при сдельной оплате труда).

Поскольку работа по совместительству выполняется, как правило, неполный рабочий день или неполную рабочую неделю, то совместитель с таким режимом работы принимается на работу на неполный оклад, который соответствует ставке по должности, и получает заработную плату пропорционально отработанному времени или в зависимости от выработки (ст. 56 КЗоТ).

В то же время не запрещено принимать совместителя на работу на условиях полной занятости с выплатой заработной платы в размере полного должностного оклада.

Оплата труда по месту работы по совместительству осуществляется согласно занимаемой должности (профессии), в том числе начисляются надбавки, доплаты, премии, материальная помощь и прочие выплаты⁵, если они предусмотрены условиями оплаты труда по этой должности (профессии) согласно коллективному договору (Положению об оплате труда) или предусмотрены трудовым договором с работником. При этом если работник занимает «неполную» должность (например, 0,5 должности, которой соответствует 0,5 должностного оклада), то надбавки, доплаты (например, за сложность и напряженность в работе), премии начисляются пропорционально занимаемой части должности и соответствующему ей окладу (пропорционально отработанному времени), если иное не предусмотрено коллективным договором (Положением об оплате труда) или трудовым договором с работником.

Необходимо учитывать, что заработная плата по месту работы по совместительству начисляется работнику независимо от того, какие условия и размеры оплаты труда установлены работнику по основному месту работы.⁶ Внутренним совместителям начисление заработной платы по основной должности и по месту работы по совместительству также осуществляется отдельно.

Аналогично в бюджетной сфере независимо от того, какой размер заработной платы, а также какие надбавки, доплаты получает работник по основному месту работы, за выполнение обязанностей по другой должности на условиях совместительства ему устанавливается оплата в соответствии с этой должностью, если действующим законодательством не определены запреты на выплату отдельных видов надбавок, доплат. Например, научным работникам, работающим по совместительству, не выплачивается надбавка за стаж научной работы, работникам государственных и коммунальных библиотек, музеев, театров, работающим по совместительству, не выплачивается доплата за выслугу лет и т. п.⁶

В то же время работникам государственных и коммунальных библиотек, работающим по совместительству, выплачивается надбавка за особые условия труда в размере до 50% от их должностного оклада (например, от 0,5 ставки).⁷

Таким образом, выплата совместителям бюджетных учреждений тех или иных надбавок, доплат, премий, материальной помощи, помощи на оздоровление к отпуску и т. п. зависит от положений нормативно-правовых документов, регламентирующих осуществление таких выплат в определенной сфере.⁸

Зарплата совместителя и минимальная заработная плата

Согласно статье 95 КЗоТ и статье 3 Закона об оплате труда минимальная заработная плата — это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовую) норму труда. Минимальная заработная плата устанавливается одновременно в месячном и почасовом размерах.

Если начисленная заработная плата работника, выполнившего месячную норму труда, ниже законодательно установленного размера минимальной заработной платы, работодатель проводит доплату до уровня минимальной заработной платы, которая выплачивается ежемесячно одновременно с выплатой заработной платы (ч. третья ст. 3-1 Закона об оплате труда).

В случае заключения трудового договора о работе на условиях неполного рабочего времени, а также при невыполнении работником в полном объеме месячной (часовой) нормы труда минимальная заработная плата выплачивается пропорционально выполненной норме труда (ч. пятая ст. 3-1 Закона об оплате труда).

При исчислении размера заработной платы работника для обеспечения ее минимального размера не учитываются доплаты за работу в неблагоприятных условиях труда и повышенного риска для здоровья, за работу в ночное и сверхурочное время, разъездной характер работ, премии к праздничным и юбилейным датам (ч. вторая ст. 3-1 Закона об оплате труда).

Минимальная заработная плата в почасовом размере применяется на предприятиях, в учреждениях, организациях независимо от формы собственности и у физических лиц, использующих наемный труд, в случае применения почасовой оплаты труда (ч. шестая ст. 3-1 Закона об оплате труда).

Минимальный должностной оклад (тарифная ставка) устанавливается в размере не менее прожиточного минимума, установленного для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ) на 1 января календарного года (ч. шестая ст. 96 КЗоТ, ст. 6 Закона об оплате труда).⁹

Таким образом, у совместителя, которому установлен должностной оклад, месячная заработная плата на предприятии, где он работает на неполную ставку, может быть меньше минимальной заработной платы в месячном размере (в 2023 году — 6700 грн., в 2024 году: с 1 января — 7100 грн., с 1 апреля — 8000 грн.), но не может быть меньше минимальной заработной платы, исчисленной пропорционально отработанному времени (выполненной норме труда). При этом работодатель в течение календарного года не может устанавливать оклад по полной должности в размере меньше ПМТЛ, установленного на 1 января такого года (в 2023 году — 2684 грн., в 2024 году — 3028 грн.).

Если совместителю установлена почасовая оплата труда, то его часовая ставка не может быть меньше минимальной заработной платы в почасовом размере (в 2023 году — 40,46 грн., в 2024 году: с 1 января — 42,60 грн., с 1 апреля — 48 грн.), при этом месячная заработная плата работника может быть меньше минимальной заработной платы в месячном размере.¹⁰

ПРИМЕР 1

Оплата труда совместителя при работе на неполную ставку по должности

В штатном расписании предприятия вакантная должность агента рекламного с должностным окладом 6500 грн. разделена на две по 0,5 должности (режим работы — 4 часа в день). С 1 декабря 2023 года на 0,5 должности агента рекламного принят внешний совместитель.

Месячная заработная плата работника-совместителя, принятого на 0,5 должности агента рекламного, исходя из размера должностного оклада составляет:

6500 грн. х 0,5 = 3250 грн.

Минимальная заработная плата, исчисленная пропорционально отработанному времени (ставке по должности), если работник занимает 0,5 должности:

6700 грн. х 0,5 = 3350 грн.

Доплата до минимальной заработной платы:

3350 – 3250 = 100 грн.

Заработная плата работника-совместителя в декабре:

3250 грн. (зарплата исходя из оклада) + 100 грн. (доплата до минимальной заработной платы) = 3350 грн.

Указанная заработная плата должна быть выплачена работнику, если он отработал в декабре все рабочие дни и часы, установленные для него индивидуальным графиком работы.

ПРИМЕР 2

Оплата труда совместителя при невыполнении месячной нормы труда

На предприятии работает внешний совместитель (уборщица) на условиях неполного рабочего дня — 2 рабочих часа (далее — р. ч.) в день при 8-часовом рабочем дне (далее — р. д.) на предприятии, т. е. фактически она занимает 0,25 (2/8 или 1/4) должности.

Норма рабочего времени в декабре у работницы согласно индивидуальному графику работы — 42 р. ч. (21 р. д. по 2 р. ч.), а на предприятии — 168 р. ч. (21 р. д. по 8 р. ч.). В декабре работница болела с 11 по 15 декабря (5 р. д.), поэтому всего в этом месяце отработала 32 р. ч. (16 р. д. по 2 р. ч.).

Оклад по полной должности уборщицы — 6000 грн., а оклад работницы согласно индивидуальному графику работы — 1500 грн. (6000 грн. х 0,25). Кроме того, работнице начисляется доплата за работу с дезинфицирующими средствами в размере 10% оклада пропорционально отработанному времени, которая как доплата за работу в неблагоприятных условиях труда не включается в минимальную заработную плату (ч. вторая ст. 3-1 Закона об оплате труда).

Заработная плата работницы за отработанное время в декабре исходя из оклада:

1500 грн. : 42 р. ч. х 32 отраб. ч. = 1142,86 грн.

или

6000 грн. : 168 р. ч. х 32 отраб. ч. = 1142,86 грн.

Минимальная заработная плата, исчисленная пропорционально отработанному времени работницей в декабре:

6700 грн. : 168 р. ч. х 32 отраб. ч. = 1276,19 грн.

Доплата до минимальной заработной платы:

1276,19 – 1142,86 = 133,33 грн.

Доплата за работу с дезинфицирующими средствами в декабре (исчисляется пропорционально отработанному времени в этом месяце):

1500 грн. х 10% : 42 р. ч. х 32 отраб. ч. = 114,29 грн.

Заработная плата работницы в декабре:

1142,86 грн. (зарплата исходя из оклада) + 133,33 грн. (доплата до минимальной заработной платы) + 114,29 грн. (доплата за работу с дезинфицирующими средствами) = 1390,48 грн.

ПРИМЕР 3

Оплата труда совместителя, которому установлена почасовая оплата труда

Работнику-совместителю установлена почасовая оплата труда с часовой ставкой 50 грн. Он работает на условиях неполной рабочей недели и неполного рабочего дня — по 6 рабочих часов в день в рабочие дни: понедельник, среда, пятница. В декабре работник отработал 78 рабочих часов (13 р. д. х 6 р. ч.), предусмотренных графиком его работы.

Заработная плата работника-совместителя в декабре:

50 грн. х 78 отраб. ч. = 3900 грн.

В данном случае работнику не начисляется доплата до минимальной заработной платы в месячном размере, в том числе исчисленной пропорционально отработанному времени в месяце, поскольку при оплате его труда выполнена другая государственная минимальная гарантия: часовая ставка установлена в размере не меньше минимальной заработной платы в почасовом размере (50 грн. > 40,46 грн.).

__________________________________________________________________________

Если работник является внутренним совместителем, то определение начисленной заработной платы, которая сравнивается с минимальной заработной платой, осуществляется по каждому месту работы (должности) отдельно, поскольку с работником-совместителем по каждому месту работу заключается трудовой договор и устанавливается порядок оплаты труда (оклад, доплаты, надбавки, премии и т. д.). Суммирование заработной платы внутреннего совместителя, начисленной по двум (трем и т. д.) местам работы (должностям) на одном предприятии, для ее сравнения с минимальной заработной платой в месячном размере законодательством не предусмотрено. То есть начисленная по каждому месту работы (должности) отдельно заработная плата должна сравниваться с минимальной заработной платой в месячном размере или исчисленной пропорционально отработанному времени (выполненной норме труда).¹⁰

ПРИМЕР 4

Оплата труда внутреннего совместителя

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и 8-часовым рабочим днем работает женщина – внутренний совместитель. По основной должности (секретарь) она работает 6 рабочих часов (далее — р. ч.) в день (с 8.00 до 12.00 и с 12.30 до 14.30) — занимает 0,75 должности, а по совместительству (курьер) — 4 р. ч. в день (с 14.30 до 18.30) — занимает 0,5 должности. У работницы в декабре норма рабочего времени согласно индивидуальному графику работы составляет: по основному месту работы — 126 р. ч. (21 р. д. по 6 р. ч.), по совместительству — 84 р. ч. (21 р. д. по 4 р. ч.). Норма рабочего времени в декабре на предприятии — 168 р. ч. (21 р. д. по 8 р. ч.). В декабре работница выполнила установленную ей индивидуальную норму рабочего времени как по основному месту работы, так и по совместительству.

По основному месту работы оклад по полной должности (секретаря) — 6500 грн., у работницы согласно индивидуальному графику работы — 4875 грн. (6500 грн. х 0,75).

По совместительству оклад по полной должности (курьера) — 6000 грн., у работницы согласно индивидуальному графику работы — 3000 грн. (6000 грн. х 0,5).

Определим заработную плату работницы в декабре по каждой должности отдельно.

1. Основное место работы.

Поскольку работница в декабре выполнила индивидуальную норму рабочего времени, определим размер ее заработной платы (согласно отработанному времени или ставке):

6500 грн. : 168 р. ч. х 126 отраб. ч. = 4875 грн.   или

6500 грн. х 0,75 = 4875 грн.

Минимальная месячная заработная плата, исчисленная пропорционально отработанному времени работницей в декабре:

6700 грн. : 168 р. ч. х 126 отраб. ч. = 5025 грн.   или

6700 грн. х 0,75 = 5025 грн.

Доплата до минимальной заработной платы:

5025 – 4875 = 150 грн.

Заработная плата работницы в декабре:

4875 грн. (зарплата исходя из оклада) + 150 грн. (доплата до минимальной заработной платы) = 5025 грн.

2. Место работы по совместительству.

Поскольку работница в декабре выполнила индивидуальную норму рабочего времени, определим размер ее заработной платы (согласно отработанному времени или ставке):

6000 грн. : 168 р. ч. х 84 отраб. ч. = 3000 грн.   или   6000 грн. х 0,5 = 3000 грн.

Минимальная месячная заработная плата, исчисленная пропорционально отработанному времени работницей в декабре:

6700 грн. : 168 р. ч. х 84 отраб. ч. = 3350 грн.   или   6700 грн. х 0,5 = 3350 грн.

Доплата до минимальной заработной платы:

3350 – 3000 = 350 грн.

Заработная плата работницы в декабре:

3000 грн. (зарплата исходя из оклада) + 350 грн. (доплата до минимальной заработной платы) = 3350 грн.

3. Суммарная заработная плата работницы в декабре по двум местам работы:

5025 грн. (основное место работы) + 3350 грн. (по совместительству) = 8375 грн.

__________________________________________________________________________

Налогообложение заработной платы совместителей

Налогообложение заработной платы работника по месту работы по совместительству осуществляется в том же порядке, что и по основному месту работы, но имеет некоторые особенности. На заработную плату работника-совместителя начисляется единый социальный взнос (далее — ЕСВ), а из заработной платы работника-совместителя в общем порядке удерживаются налог на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) и военный сбор (далее — ВС).

Налогообложение заработной платы внешних совместителей

Каждый работодатель работника – внешнего совместителя в общеустановленном порядке начисляет ЕСВ, удерживает НДФЛ и ВС самостоятельно (отдельно).

Применение ограничения по максимальному размеру заработной платы, с которого уплачивается ЕСВ (15 размеров минимальной заработной платы), осуществляется работодателями внешнего совместителя также отдельно. Но, в отличие от основного места работы, по месту работы по совместительству ЕСВ начисляется на фактически начисленную работнику заработную плату (доход) независимо от ее размера. Если же начисленная работнику по месту работы по совместительству заработная плата (доход) меньше минимальной заработной платы, то уплачивать ЕСВ с минимальной заработной платы и доплачивать ЕСВ до размера минимального страхового взноса (в 2023 году — 1474 грн., в 2024 году: с 1 января — 1562 грн., с 1 апреля — 1760 грн.) не нужно¹¹ (абз. третий ч. 5 ст. 8 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 № 2464-VІ).

Статьей 169 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ) установлены особенности применения налоговой социальной льготы (далее — НСЛ) к заработной плате. Так, налогоплательщик может воспользоваться НСЛ только по одному месту работы. То есть совместитель имеет право самостоятельно выбрать место применения НСЛ, написав заявление соответствующему работодателю (п. 169.1, пп. 169.2.1, 169.2.2 НКУ).

Если к заработной плате работника по основному месту работы применить НСЛ нельзя (заработная плата превышает доход, дающий право на применение НСЛ), а к заработной плате по совместительству можно (заработная плата не превышает доход, дающий право на применение НСЛ), то работнику выгоднее подать работодателю, у которого он работает по совместительству, заявление о самостоятельном выборе места применения НСЛ. Если же НСЛ применяется по основному месту работы, то ее уже нельзя применить к заработной плате по месту работы по совместительству независимо от ее размера.

Кроме того, бывают случаи, когда сумма НСЛ больше суммы заработной платы по одному из мест работы. При применении НСЛ в таком месте работы ее часть «пропадает», поэтому местом применения НСЛ лучше выбрать место работы, где заработная плата превышает сумму НСЛ, но дает право на ее применение.¹²

Налогообложение заработной платы внутренних совместителей

Внутренними совместителями считаются работники, которые работают у одного юридического лица. При этом бывает, что юридическое лицо имеет обособленные подразделения (далее — филиалы), и работник по основному месту работы работает в головном предприятии, а по совместительству в филиале или наоборот. Также случается, что работник работает по основному месту работы в одном филиале юридического лица, а по совместительству — в другом его филиале.

Если работник по основному месту работы работает в головном предприятии, а по совместительству — в его филиале, при этом такой филиал имеет полномочия по начислению заработной платы, уплате налоговых обязательств, подаче отчетности (Налогового расчета сумм дохода, начисленного (выплаченного) в пользу плательщиков налогов – физических лиц, и сумм удержанного из них налога, а также сумм начисленного единого взноса) по своим работникам, код согласно ЕГРПОУ (отдельный баланс), то работнику-совместителю, работающему в головном предприятии и таком филиале, заработная плата начисляется по двум местам работы отдельно (в филиале — как внешнему совместителю).

Если работник по основному месту работы работает в одном филиале юридического лица, а по совместительству — в другом его филиале, и оба таких филиала имеют полномочия по начислению заработной платы, уплате налоговых обязательств, подаче отчетности (Налогового расчета сумм дохода, начисленного (выплаченного) в пользу плательщиков налогов – физических лиц, и сумм удержанного из них налога, а также сумм начисленного единого взноса; далее — Налоговый расчет) по своим работникам, код согласно ЕГРПОУ (отдельный баланс), то работнику-совместителю заработная плата начисляется отдельно в двух этих филиалах (в одном — как «основному» работнику, в другом — как внешнему совместителю).

Поскольку, как отмечено выше, НСЛ применяется исключительно по одному месту работы, то при начислении работнику заработной платы в головном предприятии и филиале или в двух «независимых» филиалах одного юридического лица НСЛ можно применить к его заработной плате только по одному месту работы (по основному месту работы или по месту работы по совместительству). При определении права на применение НСЛ в этом случае доход работника рассчитывается отдельно по каждому месту работы (доход по основному месту работы и по месту работы по совместительству не суммируется). Аналогично (отдельно) начисляется и ЕСВ в таких филиалах, при этом максимальная величина базы начисления ЕСВ филиалами применяется отдельно.

Если же филиал(ы) не имеет(ют) полномочий от головного предприятия — юридического лица на начисление заработной платы своим работникам, уплату налоговых обязательств, не подает(ют) отчетность, а за него (них) это делает головное предприятие, то начисленный доход по основному месту работы и по совместительству работника, т. е. внутреннего совместителя, в целях обложения НДФЛ, ВС и ЕСВ суммируется юридическим лицом.

НСЛ в этой ситуации применяется только в случае, если суммарный месячный доход внутреннего совместителя, начисляемый юридическим лицом, не превышает размер дохода, дающего право на применение НСЛ.

Объект обложения ЕСВ в пределах максимальной величины базы начисления ЕСВ для внутреннего совместителя определяется исходя из суммарной заработной платы, начисленной по основному месту работы и по месту (местам) работы по совместительству юридическим лицом.

Если работник работает внутренним совместителем и его суммарная заработная плата (доход) по двум и более местам работы у основного работодателя в расчете на месяц меньше минимальной заработной платы, то ЕСВ уплачивается с минимальной заработной платы.¹³

В приложении Д1 Налогового расчета заработная плата (доход) внутреннего совместителя по каждому месту работы (должности) отражается в отдельной строке, при этом в реквизите 21 «Ознака навності трудової книжки (1 – так, 0 – ні)» заработная плата (доход) по основному месту работы отражается с кодом 1, по месту (местам) работы по совместительству — с кодом 0. В приложении 4ДФ Налогового расчета заработная плата (доход) внутреннего совместителя суммируется по двум и более местам работы и отражается в одной строке.¹³

ПРИМЕР 5

Налогообложение заработной платы внутреннего совместителя

На предприятии работает внутренний совместитель: по основному месту работы он занимает 0,5 должности, по совместительству — 0,3 должности. По основному месту работы оклад по полной должности — 7000 грн., у работника — 3500 грн. (7000 грн. х 0,5). По совместительству оклад по полной должности — 6700 грн., у работника — 2010 грн. (6700 грн. х 0,3). В декабре работник выполнил установленную ему индивидуальную норму рабочего времени как по основному месту работы, так и по совместительству.

Суммарная заработная плата работника в декабре:

3500 + 2010 = 5510 грн.

Поскольку суммарная заработная плата работника в декабре по двум местам работы оказалась меньше минимальной заработной платы (5510 грн. < 6700 грн.), ЕСВ в этом месяце уплачивается за работника с минимальной заработной платы и составляет:

6700 грн. х 22% = 1474 грн.

Учитывая, что суммарная заработная плата работника в декабре превысила максимальный размер дохода, дающий право на применение НСЛ (5510 грн. > 3760 грн.), НСЛ в этом месяце к заработной плате не применяется.

Сумма НДФЛ, подлежащего удержанию из заработной платы работника:

5510 грн. х 18% = 991,80 грн.

Сумма ВС, подлежащего удержанию из заработной платы работника:

5510 грн. х 1,5% = 82,65 грн.

Заработная плата, подлежащая выплате работнику «на руки»:

5510 – 991,80 – 82,65 = 4435,55 грн.

________________________________________________________________________

Индексация заработной платы совместителей

В соответствии со статьей 10 Закона Украины «Об индексации денежных доходов населения» от 03.07.91 № 1282-XII доходы работника от работы по совместительству, на условиях почасовой оплаты вне основного места работы индексируются в размере, который с учетом оплаты труда по основному месту работы не превышает ПМТЛ.

Пунктом 7 Порядка проведения индексации денежных доходов населения, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 17.07.2003 № 1078, установлено, что лицу, работающему по совместительству, по его требованию выдается по основному месту работы справка о размере дохода, подлежащего индексации, и проиндексированного дохода. На основании такой справки осуществляется индексация доходов от работы по совместительству в пределах суммы, не превышающей ПМТЛ, с учетом полученной заработной платы по основному месту работы.

Таким образом, сначала индексируется заработная плата по основному месту работы, после чего работнику по его требованию выдается справка о проиндексированной заработной плате и сумме индексации на таком основном месте работы, на основании которой принимается решение о возможности проведения индексации заработной платы по совместительству. При отсутствии указанной справки заработная плата работника по месту работы по совместительству не индексируется.

Если работник по основному месту работы работает с полной занятостью, выполнил там месячную норму труда и получил сумму индексации, исчисленную из размера ПМТЛ, то по другому месту (местам) работы, где он работает по совместительству, заработная плата не индексируется.¹⁴

Если работник на двух местах работы работает на неполные ставки, при этом суммарно (на двух должностях) работа осуществляется на ставку, не превышающую единицу, например, по основному месту работы — на 0,5 должности и по совместительству — на 0,5 должности, то начисление сумм индексации может осуществляться отдельно по каждой должности.¹⁴

Если работник на двух местах работы работает на неполные ставки, при этом суммарно (на двух должностях) работа осуществляется на ставку, превышающую единицу (например, по основному месту работы работник занимает 0,75 должности и по совместительству — 0,5 должности, то есть суммарно на двух местах работы занимает 1,25 должности), то сначала индексируется заработная плата по основному месту работы. Если сумма проиндексированной заработной платы по основному месту работы меньше ПМТЛ, то работнику по его требованию выдается справка, на основании которой по совместительству индексируется сумма заработной платы, равная разности между размером ПМТЛ и размером проиндексированной заработной платы по основному месту работы.¹⁵

Предоставление отпусков совместителям

Поскольку совместители работают на условиях трудового договора, они, как и «основные» работники, имеют право на оплачиваемые ежегодные отпуска.

Частью третьей статьи 56 КЗоТ определено, что работа на условиях неполного рабочего времени (в т. ч. работа совместителей, работающих на условиях неполного рабочего дня; — Авт.) не влечет каких-либо ограничений объема трудовых прав работника.

При этом в стаж, дающий право на ежегодный основной отпуск по совместительству, засчитываются отработанные работником–совместителем календарные дни, независимо от продолжительности занятости работника в течение рабочего дня (смены).¹⁶

Как работники, работающие по трудовому договору, совместители по месту работы по совместительству имеют право и на социальные отпуска, предусмотренные статьями 17 – 19-1 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках): отпуск в связи с беременностью и родами, отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста, отпуск в связи с усыновлением ребенка, оплачиваемый дополнительный отпуск работникам, имеющим детей, отпуск при рождении ребенка.¹⁷

Для совместителей установлены определенные гарантии по времени предоставления отпусков. Так, согласно пункту 6 части седьмой статьи 10 Закона об отпусках совместителям до наступления 6-месячного срока непрерывной работы в первый год работы на предприятии по их желанию предоставляется ежегодный отпуск полной продолжительности одновременно с отпуском по основному месту работы. Для получения такого отпуска совместителю необходимо проинформировать работодателя по совместительству о периоде предоставления ежегодного отпуска по основному месту работы (подтверждением времени предоставления такого отпуска может быть справка с основного места работы).

Если продолжительность отпуска по основному месту работы больше продолжительности отпуска по совместительству, совместителю по его желанию в обязательном порядке предоставляется отпуск без сохранения заработной платы до окончания отпуска по основному месту работы (п. 14 ч. первой ст. 25 Закона об отпусках).

Например, если по основному месту работы ежегодный отпуск предоставляется продолжительностью 30 календарных дней, а на работе по совместительству продолжительность ежегодного отпуска составляет 24 календарных дня, работник на работе по совместительству имеет право на отпуск без сохранения заработной платы продолжительностью 6 календарных дней (30 к. д. – 24 к. д.).

Совместитель может и не воспользоваться двумя вышеприведенными гарантиями, а продолжать работать по совместительству в период ежегодного отпуска по основному месту работы и наоборот.¹⁸

Поскольку в зависимости от условий труда (положений коллективного договора) продолжительность ежегодного отпуска на основной работе и на работе по совместительству может быть разной, то в случае, если продолжительность ежегодного (основного и дополнительного) отпуска на работе по совместительству больше, чем по основному месту работы, работник может:

– приступить к работе по основному месту работы, а по совместительству — продолжать находиться в отпуске;

– приступить к работе по основному месту работы и по совместительству и воспользоваться правом на получение денежной компенсации за дни неиспользованного ежегодного отпуска (ст. 24 Закона об отпусках);

– оформить по основному месту работы отпуск без сохранения заработной платы по соглашению сторон (ст. 26 Закона об отпусках) до окончания ежегодного отпуска по месту работы по совместительству.¹⁹

Оплата ежегодных отпусков совместителям осуществляется по общеустановленным правилам.²⁰ При этом исчисление средней заработной платы для оплаты времени ежегодного отпуска осуществляется по основному месту работы и по месту работы по совместительству отдельно.¹⁹

При предоставлении совместителям ежегодных дополнительных отпусков за работу с вредными и тяжелыми условиями труда (ст. 7 Закона об отпусках), за особый характер труда (ст. 8 Закона об отпусках) необходимо учитывать, что эти отпуска предоставляются в зависимости от времени занятости работника в этих условиях. В «отпускной» стаж, дающий право на получение указанных отпусков, засчитываются дни, когда работник фактически был занят на работах во вредных и тяжелых условиях труда или с особым характером труда не менее половины продолжительности рабочего дня, установленного для работников этих производств, цехов, профессий, должностей.

Дополнительный отпуск за ненормированный рабочий день может предоставляться совместителям только в случае, если для них приказом руководителя был введен указанный режим работы, в том числе, как отмечалось выше, для работников с неполным рабочим днем.²¹ Продолжительность такого отпуска определяется коллективным договором предприятия.

Что касается дополнительных отпусков в связи с обучением, то в соответствии со статьей 217 КЗоТ на время таких отпусков за работниками только по основному месту работы сохраняется средняя заработная плата. По совместительству оплата времени дополнительных отпусков в связи с обучением законодательством не предусмотрена. Поэтому на период дополнительного оплачиваемого отпуска в связи с обучением, предоставляемого по основному месту работы, на работе по совместительству следует предоставлять работнику отпуск без сохранения заработной платы согласно пункту 14 части первой статьи 25 Закона об отпусках.¹⁹

Также только по основному месту работы предоставляется предусмотренный статьей 16 Закона об отпусках творческий отпуск (п. 1 Условий, продолжительности, порядка предоставления и оплаты творческих отпусков, утвержденных постановлением Кабинета Министров Украины от 19.01.98 № 45).

Финансирование расходов на возмещение расходов на оплату отпусков, предоставляемых лицам, отнесенным к категориям 1 и 2 «чернобыльцев», осуществляется за счет денежных средств государственного бюджета, предоставляемых «чернобыльскому» Фонду в соответствии с Законом Украины «О формировании, порядке поступления и использования денежных средств Фонда для осуществления мероприятий по ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы и социальной защиты населения» от 10.02.2000 № 1445-III.

Подпунктом 9 пункта 4 и пунктом 5 Порядка использования денежных средств государственного бюджета для выполнения программ, связанных с социальной защитой граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 20.09.2005 № 936, предусмотрено, что выплата компенсаций и пособий определенных видов, в том числе оплата дополнительного отпуска гражданам, предоставляемого в соответствии с пунктом 22 статьи 20 и пунктом 1 статьи 21 Закона Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы» продолжительностью 14 рабочих (16 календарных) дней, проводится за счет денежных средств государственного бюджета только один раз в течение соответствующего календарного года по месту основной работы предприятиями.

Следовательно, по месту работы по совместительству указанный отпуск не предоставляется и не оплачивается.²²

Совместители и среднее количество работников

При составлении различной отчетности, определении права на льготное налогообложение, а также при определении норматива для трудоустройства инвалидов²³ необходимо рассчитывать среднее количество работников в отчетном периоде.

Порядок учета совместителей в указанных случаях изложен в Инструкции по статистике количества работников, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 28.09.2005 № 286. Подпунктом 2.6.1 этой Инструкции определено, что внешние совместители (принятые на работу с других предприятий) не включаются в учетное количество штатных работников, а внутренние совместители (получающие меньше одной или полторы, две ставки) учитываются как одно физическое лицо.

Аналогично включаются (не включаются) совместители в среднеучетное количество штатных работников.

Таким образом, при заполнении реквизитов 101 «середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» и 104 «Облікова кількість штатних працівників» заглавной части Налогового расчета внешние совместители не учитываются, а внутренние совместители учитываются как одно лицо.

Выбор варианта дополнительной работы

Любой работодатель заинтересован не только в качественном выполнении работником порученной работы, но и в экономии денежных средств. Кроме совместительства, одним из видов дополнительной работы является совмещение профессий или должностей.²⁴ Поскольку принятие на работу совместителя и выполнение совмещения должностей (профессий) возможны только при наличии вакантной должности, у работодателей довольно часто возникает вопрос: что выгоднее, принимать на работу совместителя или предложить совмещение штатному работнику (работникам)?

Ответ на поставленный вопрос зависит от конкретной ситуации. Если же руководствоваться только финансовой стороной вопроса, то экономический эффект того или иного варианта зависит от размера доплаты за совмещение должностей (профессий).

Например, если на предприятии имеется вакансия с полным окладом 8200 грн., которая в штатном расписании разделена на две по 0,5 должности, то в случае принятия на обе ставки совместителей, каждый из которых будет получать 50% полного оклада вакансии, т. е. по 4100 грн., в сумме зарплата обоих совместителей дает полный оклад по должности, т. е. 8200 грн. (4100 + 4100). Если же к выполнению обязанностей по вакантной должности привлечь двоих штатных работников предприятия на условиях совмещения с выплатой доплаты за совмещение, например, в размере 70% оклада по своей части вакансии, то каждому работнику необходимо будет выплатить по 2870 грн. (4100 грн. х 70%), а размер общей доплаты за совмещение по вакансии составит 5740 грн. (2870 грн. х 2), что меньше, чем зарплата обоих совместителей (5740 грн. < 8200 грн.), т. е. работодателю выгоднее совмещение должностей.

В завершение, приводим таблицу с различными видами дополнительной работы, рассмотренными в предыдущем номере, с их сходствами и различиями (см. таблицу ниже).

Таблица

Сходства и различия видов дополнительной работы

Виды дополнительных работ или обязанностей
Совместительство		Совмещение профессий (должностей)	Выполнение обязанностей временно отсутствующего работника	Расширение зоны обслуживания и увеличение объема работ	Временное заместительство
внешнее	внутреннее
Условия работы
Выполнение, кроме своей основной работы, другой работы на условиях трудового договора в свободное от основной работы время на другом предприятии или у работодателя – физического лица	Выполнение, кроме своей основной работы, другой работы на условиях трудового договора в свободное от основной работы время на том же предприятии	Выполнение наряду со своей основной работой, предусмотренной трудовым договором, дополнительной работы по другой профессии (должности)	Выполнение наряду со своей основной работой, обусловленной трудовым договором, обязанностей временно отсутствующего работника	Выполнение наряду со своей основной работой, обусловленной трудовым договором, дополнительного объема работ по одной и той же профессии или должности	Выполнение служебных обязанностей по должности временно отсутствующего работника с освобождением от выполнения своей работы, обусловленной трудовым договором
Место работы
На другом предприятии	На одном и том же предприятии
Трудовой договор
Заключается		Не заключается
Основание для допуска к работе
Приказ руководителя предприятия о принятиии на работу по совместительству		Приказ руководителя предприятия о выполнении дополнительной работы в порядке совмещения профессий (должностей)	Приказ руководителя предприятия о выполнении обязанностей временно отсутствующего работника	Приказ руководителя предприятия о расширении зоны обслуживания или увеличении объема работ	Приказ руководителя предприятия о временном замещении отсутствующего работника
Трудовая книжка
Хранится у работника и предоставляется по его желанию по основному месту работы или по месту работы по совместительству для внесения соответствующих записей
Запись о работе или выполнении дополнительных обязанностей осуществляется по желанию работника			Запись о выполнении дополнительных обязанностей не осуществляется
Когда выполняются дополнительные работа или обязанности
В свободное от основной работы время		Во время, отведенное для основной работы			Согласно графику работы временно замещаемого работника
Учет рабочего времени
Отражается в табеле учета рабочего времени		Не отражается в табеле учета рабочего времени			Отражается в табеле учета рабочего времени
Оплата труда
Оплата за фактически выполненную работу согласно условиям трудового договора с работником и нормам коллективного договора		Доплата не ограничивается максимальным размером и устанавливается в пределах экономии фонда заработной платы по тарифной ставке (должностному окладу) совмещаемой должности 1	Доплата до 100% тарифной ставки (должностного оклада) отсутствующего работника 1	Доплата не ограничивается максимальным размером и определяется наличием экономии по тарифным ставкам и окладам, которые могли бы выплачиваться при условии соблюдения нормативной численности работников 1	Доплата в виде разности между должностным окладом замещаемого работника и должностным окладом по основной должности
		Конкретный размер доплаты устанавливается с учетом норм коллективного договора и указывается в приказе руководителя
Ограничения в оплате и режиме работы
Для работников бюджетной сферы продолжительность работы по совместительству не ограничивается		В бюджетной сфере размер доплаты не может быть больше 50% тарифной ставки (должностного оклада) по основной должности работника 2	В бюджетной сфере размер доплаты не может быть больше 50% тарифной ставки (должностного оклада) отсутствующего работника 2	В бюджетной сфере доплата осуществляется в пределах фонда заработной платы, утвержденного в сметах доходов и расходов или по решению органа высшего уровня в пределах имеющихся денежных средств на оплату труда 2	Доплата может не выплачиваться, если временным заместителем отсутствующего руководителя является его штатный (первый) заместитель, а выполнение таких обязанностей предусмотрено его должностной инструкцией
		Доплата не устанавливается руководителям бюджетных учреждений, их заместителям, руководителям структурных подразделений этих учреждений и их заместителям 2
Ежегодный отпуск, компенсация за неиспользованный отпуск
Предоставляются (выплачиваются) отдельно от основной работы		Отдельно не предоставляются и не выплачиваются. Предоставляются и выплачиваются только по основной работе.

У статті попереднього номера журналу¹, де розглядалися особливості трудових відносин за сумісництвом, зазначалося, що сумісництво — це виконання працівником, крім своєї основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи (далі разом — роботодавець).

Отже, роботу за сумісництвом працівник має виконувати на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час, тобто він не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.²

Наприклад, якщо працівник з одним підприємством уклав два трудових договори (внутрішнє сумісництво), при цьому за одним трудовим договором (основне місце роботи) він працює з 9.00 до 13.00, то за іншим трудовим договором (місце роботи за сумісництвом) він не може працювати в зазначений час, а може працювати тільки в інший час, наприклад, з 14.00 до 18.00. Якщо ж працівник уклав два трудових договори з двома підприємствами (зовнішнє сумісництво), при цьому за трудовим договором на одному підприємстві (основне місце роботи) він працює з 9.00 до 14.00, то за трудовим договором на іншому підприємстві (місце роботи за сумісництвом) він може працювати тільки в інший час, наприклад, з 15.00 до 19.00.

Тривалість роботи сумісників

Тривалість роботи сумісників на госпрозрахункових підприємствах чинним законодавством не обмежена.³ Для сумісників зазначених підприємств діє тільки загальна обмежувальна норма, встановлена статтею 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП): нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Але ця норма стосується лише одного роботодавця, оскільки законодавством не передбачений облік одним роботодавцем часу роботи працівника в інших роботодавців. Тому якщо працівник працює на декількох місцях роботи за трудовими договорами, то сукупна тривалість його роботи може перевищувати 40 годин на тиждень.

У період дії воєнного стану для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень, а скорочена тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. У разі такого збільшення нормальної тривалості робочого часу оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці. Ці норми не застосовуються до праці неповнолітніх (ч. 1, 2, 7, 8 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).

Для одного роботодавця перевищення вищезазначеної тривалості робочого часу є порушенням законодавства про працю, за яке роботодавець і винні посадові особи можуть бути притягнуті відповідно до фінансової та адміністративної відповідальності. Нагадаємо, що абзацом десятим частини другої статті 265 КЗпП передбачена фінансова відповідальність роботодавців за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – дев’ятим цієї частини, у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення, а частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність винних посадових осіб за інші порушення вимог законодавства про працю, крім зазначених в цій та інших частинах цієї статті, у вигляді накладення штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 510 до 1700 грн.).

Встановлювати ненормований робочий день або підсумований облік робочого часу сумісникам, які працюють на умовах неповного робочого дня, не рекомендується (п. 2 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці України від 10.10.97 № 7; лист Мінсоцполітики від 20.12.2018 № 313/0/206-18 — див. ВПЗ № 2/2019, стор. 119). Це пояснюється тим, що при роботі з неповним робочим днем тривалість останнього чітко визначена (наприклад, при роботі на 0,5 посади тривалість робочого дня становить 4 години — з 9.00 до 13.00 за 8-годинного робочого дня на підприємстві). Тому якщо працівник, який працює з таким режимом роботи, систематично залучається до роботи понад встановлену тривалість робочого дня, то перероблений ним час є надурочним, що оплачується в подвійному розмірі згідно зі статтею 106 КЗпП. Водночас, як роз’яснило Мінсоцполітики⁴, якщо у зв’язку із специфікою роботи працівник з неповним робочим днем періодично виконує основну роботу поза межами робочого часу, йому може бути встановлений ненормований робочий день. Чинне законодавство не встановлює заборону на застосування ненормованого робочого дня для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

Фактично відпрацьований сумісником час відображається в табелі обліку робочого часу типової форми № П-5, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489. Внутрішньому суміснику додатковий табельний номер не присвоюється, хоча облік відпрацьованого ним часу за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом ведеться окремо.

У табелі відпрацьовані сумісником планові години при роботі на умовах повної зайнятості відображаються за кодом «Р» або «01», а при роботі на умовах неповного робочого часу — за кодом «РС» або «02».

Дані табеля про відпрацьований сумісником час використовуються для нарахування йому заробітної плати.

Порядок оплати праці сумісників

Одним з головних стимулів роботи громадян на декількох підприємствах або на двох посадах на одному підприємстві є можливість отримати заробітну плату в більшому розмірі, ніж при роботі в одного роботодавця або при роботі лише на одній посаді.

Згідно зі статтею 102-1 КЗпП та статтею 19 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Фактично виконаною вважається робота, відображена в документах первинного бухгалтерського обліку — табелях обліку робочого часу (при почасовій оплаті праці) і відрядних нарядах або інших документах з обліку виробітку (при відрядній оплаті праці).

Оскільки робота за сумісництвом виконується, як правило, неповний робочий день або неповний робочий тиждень, то сумісник з таким режимом роботи приймається на роботу на неповний оклад, який відповідає ставці за посадою, і отримує заробітну плату пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ст. 56 КЗпП).⁵

Водночас не заборонено приймати сумісника на роботу на умовах повної зайнятості з оплатою праці в розмірі 100% посадового окладу.

Оплата праці за місцем роботи за сумісництвом провадиться згідно із обійманою посадою (професією), в тому числі нараховуються надбавки, доплати, премії, матеріальна допомога та інші виплати, якщо вони передбачені умовами оплати праці за цією посадою (професією) згідно з колективним договором (Положенням про оплату праці) або передбачені трудовим договором з працівником.⁶

Якщо працівник обіймає «неповну» посаду (наприклад, 0,5 посади, якій відповідає 0,5 посадового окладу), то надбавки і доплати (наприклад, за складність і напруженість в роботі, за інтенсивність праці), премії нараховуються пропорційно обійманій частині посади та відповідному їй окладу (пропорційно відпрацьованому часу), якщо інше не передбачено колективним договором (Положенням про оплату праці) або трудовим договором з працівником.

Заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом нараховується працівнику незалежно від того, які умови і розміри оплати праці встановлено працівнику за основним місцем работи.⁶ Внутрішнім сумісникам нарахування заробітної плати за основною посадою і за місцем роботи за сумісництвом також здійснюється окремо.

Аналогічно в бюджетній сфері незалежно від того, який розмір заробітної плати, а також які надбавки, доплати одержує працівник за основним місцем роботи, за виконання обов’язків за іншою посадою на умовах сумісництва йому встановлюється оплата відповідно до цієї посади, якщо чинним законодавством не встановлена заборона на виплату окремих видів надбавок, доплат. Наприклад, науковим працівникам, які працюють за сумісництвом, не виплачується надбавка за стаж наукової роботи, працівникам державних і комунальних бібліотек, які працюють за сумісництвом, не виплачується доплата за вислугу років тощо.⁷ Також не виплачується доплата за вислугу років працівникам державних і комунальних музеїв, театрів, які працюють за сумісництвом.

Водночас працівникам державних і комунальних бібліотек, які працюють за сумісництвом, виплачується надбавка за особливі умови праці в розмірі 50% від їхнього посадового окладу (наприклад, від 0,5 ставки).⁸ Працівникам державних і комунальних установ соціального захисту населення, лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних і комунальних закладів охорони здоров’я, які працюють за сумісництвом, виплачується надбавка за вислугу років.⁹

Таким чином, виплата сумісникам бюджетних установ тих чи інших надбавок, доплат, премій, матеріальної допомоги, допомоги на оздоровлення до відпустки тощо залежить від положень нормативно-правових документів, які регламентують здійснення таких виплат в певній сфері.

Зарплата сумісника і мінімальна заробітна плата

Згідно зі статтею 95 КЗпП та статтею 3 Закону про оплату праці мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Відповідно до частини першої статті 3-1 Закону про оплату праці розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати (ч. третя ст. 3-1 Закону про оплату праці).

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці (ч. п’ята ст. 3-1 Закону про оплату праці).

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат (ч. друга ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці (ч. шоста ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб (далі — ПМПО) на 1 січня календарного року (ч. шоста ст. 96 КЗпП, ч. шоста ст. 6 Закону про оплату праці).¹⁰

Таким чином, у сумісника, якому встановлено посадовий оклад, місячна заробітна плата на підприємстві, де він працює на неповну ставку, може бути менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (у 2023 році — 6700 грн., у 2024 році: з 1 січня — 7100 грн., з 1 квітня — 8000 грн.), але не може бути меншою за мінімальну заробітну плату, обчислену пропорційно відпрацьованому часу (виконаній нормі праці). При цьому роботодавець протягом календарного року не може встановлювати оклад за повною посадою в розмірі менше ПМПО, встановленого на 1 січня такого року (у 2023 році — 2684 грн., у 2024 році — 3028 грн.).

Якщо суміснику встановлена погодинна оплата праці, то його годинна ставка не може бути менше мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі (у 2023 році — 40,46 грн., у 2024 році: з 1 січня — 42,60 грн., з 1 квітня — 48 грн.), при цьому місячна заробітна плата працівника може бути менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі.¹⁰

ПРИКЛАД 1

Оплата праці сумісника при роботі на неповну ставку за посадою

У штатному розписі підприємства вакантна посада агента рекламного з посадовим окладом 6500 грн. розділена на дві по 0,5 посади (режим роботи — 4 години на день). З 1 грудня 2023 року на 0,5 посади агента рекламного прийнятий на роботу зовнішній сумісник.

Місячна заробітна плата працівника-сумісника, прийнятого на 0,5 посади агента рекламного, виходячи з розміру посадового окладу становить:

6500 грн. х 0,5 = 3250 грн.

Мінімальна заробітна плата, обчислена пропорційно відпрацьованому часу (ставки за посадою), якщо працівник обіймає 0,5 посади:

6700 грн. х 0,5 = 3350 грн.

Доплата до мінімальної заробітної плати:

3350 – 3250 = 100 грн.

Заробітна плата працівника-сумісника в грудні:

3250 грн. (зарплата виходячи з окладу) + 200 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) = 3350 грн.

Зазначена заробітна плата має бути виплачена працівникові, якщо він відпрацював у грудні всі робочі дні та години, встановлені для нього індивідуальним графіком роботи.

ПРИКЛАД 2

Оплата праці сумісника при невиконанні місячної норми праці

На підприємстві працює зовнішній сумісник (прибиральниця) на умовах неповного робочого дня — 2 робочі години (далі — р. г.) в день за 8-годинного робочого дня (далі — р. д.) на підприємстві, тобто фактично вона обіймає 0,25 (2/8 або 1/4) посади.

Норма робочого часу в грудні у працівниці відповідно до індивідуального графіка роботи становила 42 р. г. (21 р. д. по 2 р. г.), а на підприємстві — 168 р. г. (21 р. д. по 8 р. г.). У грудні працівниця хворіла з 11 по 15 грудня (5 р. д.), тому в цьому місяці відпрацювала лише 32 р. г. (16 р. д. по 2 р. г.).

Оклад за повною посадою прибиральниці — 6000 грн., а оклад працівниці відповідно до індивідуального графіка роботи — 1500 грн. (6000 грн. х 0,25). Крім того, працівниці нараховується доплата за роботу з дезінфікуючими засобами в розмірі 10% окладу пропорційно відпрацьованому часу, що як доплата за роботу в несприятливих умовах праці не включається до мінімальної заробітної плати (ч. друга ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Заробітна плата працівниці за відпрацьований час у грудні виходячи з окладу:

1500 грн. : 42 р. г. х 32 відпрац. р. г. = 1142,86 грн.

або

6000 грн. : 168 р. г. х 32 відпрац. р. г. = 1142,86 грн.

Мінімальна заробітна плата, обчислена пропорційно відпрацьованому часу працівницею в грудні:

6700 грн. : 168 р. г. х 32 відпрац. р. г. = 1276,19 грн.

Доплата до мінімальної заробітної плати:

1276,19 – 1142,86 = 133,33 грн.

Доплата за роботу з дезінфікуючими засобами в грудні (обчислюється пропорційно відпрацьованому часу в цьому місяці):

1500 грн. х 10% : 42 р. г. х 32 відпрац. р. г. = 114,29 грн.

Заробітна плата працівниці в грудні:

1142,86 грн. (зарплата виходячи з окладу) + 133,33 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) + 114,29 грн. (доплата за роботу з дезінфікуючими засобами) = 1390,48 грн.

ПРИКЛАД 3

Оплата праці сумісника, якому встановлена погодинна оплата праці

Працівнику-суміснику встановлена погодинна оплата праці з годинною ставкою 50 грн. Він працює на умовах неповного робочого тижня і неповного робочого дня — по 6 робочих годин в день в робочі дні: понеділок, середа, п’ятниця. У грудні працівник відпрацював 78 робочих годин (13 р. д. х 6 р. г.), передбачених графіком його роботи.

Заробітна плата працівника-сумісника в грудні:

50 грн. х 78 відпрац. г. = 3900 грн.

В даному випадку працівнику не нараховується доплата до мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, в тому числі до мінімальної заробітної плати, обчисленої пропорційно до відпрацьованого часу в місяці, оскільки при оплаті праці працівника виконана інша державна мінімальна гарантія: годинна ставка встановлена в розмірі не менше мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі (50 грн. > 40,46 грн.).

_____________________________________________________________________________

Якщо працівник є внутрішнім сумісником, то визначення нарахованої заробітної плати, яка порівнюється з мінімальною заробітною платою, здійснюється за кожним місцем роботи (посади) окремо, оскільки з працівником-сумісником за кожним місцем роботу укладається трудовий договір і встановлюється порядок оплати праці (оклад, доплати, надбавки, премії тощо). Підсумовування заробітної плати внутрішнього сумісника, нарахованої за двома (трьома і т. д.) місцями роботи (посадами) на одному підприємстві, для її порівняння з мінімальною заробітною платою в місячному розмірі законодавством не передбачено. Тобто нарахована за кожним місцем роботи (посадою) окремо заробітна плата має порівнюватися з мінімальною заробітною платою (в місячному розмірі або обчисленої пропорційно до виконаної норми праці).¹¹

ПРИКЛАД 4

Оплата праці внутрішнього сумісника

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і 8-годинним робочим днем працює жінка – внутрішній сумісник. За основною посадою (секретар) вона працює 6 робочих годин (далі — р. г.) в день (з 8.00 до 12.00 і з 12.30 до 14.30) — обіймає 0,75 посади, а за сумісництвом (кур’єр) — 4 р. г. в день (з 14.30 до 18.30) — обіймає 0,5 посади. У працівниці в грудні норма робочого часу відповідно до індивідуального графіка роботи становить: за основним місцем роботи — 126 р. г. (21 р. д. по 6 р. г.), за сумісництвом — 84 р. г. (21 р. д. по 4 р. г.). Норма робочого часу в грудні на підприємстві — 168 р. г. (21 р. д. по 8 р. г.). В грудні працівниця виконала встановлену для неї індивідуальну норму робочого часу як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

За основним місцем роботи оклад за повною посадою (секретаря) — 6500 грн., у працівниці відповідно до індивідуального графіка роботи — 4875 грн. (6500 грн. х 0,75).

За сумісництвом оклад за повною посадою (кур’єра) — 6000 грн., у працівниці відповідно до індивідуального графіка роботи — 3000 грн. (6000 грн. х 0,5).

Визначимо заробітну плату працівниці в грудні за кожною посадою окремо.

1. Основне місце роботи.

Оскільки працівниця в грудні виконала індивідуальну норму робочого часу, визначимо розмір її заробітної плати (відповідно до відпрацьованого часу або ставки за посадою):

6500 грн. : 168 р. г. х 126 відпрац. г. = 4875 грн.

або

6500 грн. х 0,75 = 4875 грн.

Мінімальна місячна заробітна плата, обчислена пропорційно до відпрацьованого часу працівницею в грудні:

6700 грн. : 168 р. г. х 126 відпрац. р. г. = 5025 грн.   або

6700 грн. х 0,75 = 5025 грн.

Доплата до мінімальної заробітної плати:

5025 – 4875 = 150 грн.

Заробітна плата працівниці в грудні:

4875 грн. (зарплата виходячи з окладу) + 150 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) = 5025 грн.

2. Місце роботи за сумісництвом.

Оскільки працівниця в грудні виконала індивідуальну норму робочого часу, визначимо розмір її заробітної плати (відповідно до відпрацьованого часу або ставки за посадою):

6000 грн. : 168 р. г. х 84 відпрац. г. = 3000 грн.   або   6000 грн. х 0,5 = 3000 грн.

Мінімальна місячна заробітна плата, обчислена пропорційно до відпрацьованого часу працівницею в грудні:

6700 грн. : 168 р. г. х 84 відпрац. г. = 3350 грн.   або    6700 грн. х 0,5 = 3350 грн.

Доплата до мінімальної заробітної плати:

3350 – 3000 = 350 грн.

Заробітна плата працівниці в грудні:

3000 грн. (зарплата виходячи з окладу) + 350 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) = 3350 грн.

3. Сумарна заробітна плата працівниці в грудні за двома місцями роботи:

5025 грн. (основне місце роботи) + 3350 грн. (місце роботи за сумісництвом) = 8375 грн.

__________________________________________________________________________

Оподаткування заробітної плати сумісників

Оподаткування заробітної плати працівника за місцем роботи за сумісництвом провадиться в тому ж порядку, що і за основним місцем роботи, але має деякі особливості. На заробітну плату працівника-сумісника нараховується єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), а із заробітної плати працівника за сумісництвом в загальному порядку утримуються податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовий збір (далі — ВЗ).

Оподаткування заробітної плати зовнішніх сумісників

Кожен роботодавець працівника – зовнішнього сумісника в загальновстановленому порядку нараховує ЄСВ, утримує ПДФО і ВЗ самостійно (окремо).

Застосування обмеження щодо максимального розміру заробітної плати, з якого сплачується ЄСВ (15 розмірів мінімальної заробітної плати), здійснюється роботодавцями зовнішнього сумісника також окремо. Але нюансом сплати ЄСВ є те, що, на відміну від основного місця роботи, за місцем роботи за сумісництвом ЄСВ нараховується на фактично нараховану працівнику заробітну плату (дохід) незалежно від її розміру за встановленою для роботодавця ставкою. Якщо ж нарахована працівникові за місцем роботи за сумісництвом заробітна плата (дохід) менше мінімальної заробітної плати, то сплачувати ЄСВ з мінімальної заробітної плати і доплачувати ЄСВ до розміру мінімального страхового внеску (у 2023 році становить 1474 грн., у 2024 році: з 1 січня — 1562 грн., з 1 квітня — 1760 грн.) не потрібно¹² (абз. третій ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ).

Статтею 169 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) встановлено деякі особливості застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) до заробітної плати. Так, платник податків може скористатися ПСП тільки за одним місцем роботи. Тобто сумісник має право самостійно вибрати місце застосування ПСП. Для реалізації права на застосування ПСП працівник має подати заяву відповідному роботодавцю (п. 169.1, пп. 169.2.1, 169.2.2 ПКУ).

Якщо до заробітної плати працівника за основним місцем роботи застосувати ПСП не можна (заробітна плата перевищує дохід, що дає право на застосування ПСП), а до заробітної плати за сумісництвом можна (заробітна плата не перевищує дохід, що дає право на застосування ПСП), то працівникові вигідніше подати роботодавцю, у якого він працює за сумісництвом, заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП. Якщо ПСП застосовується за основним місцем роботи, то її вже не можна застосувати до заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом незалежно від її розміру.

Крім того, бувають випадки, коли сума ПСП є більшою ніж сума заробітної плати за одним з місць роботи. При застосуванні ПСП у такому місці роботи її частина «пропадає», тому місцем застосування ПСП краще вибрати місце роботи, де заробітна плата перевищує суму ПСП, але дає право на її застосування.¹³

Оподаткування заробітної плати внутрішніх сумісників

Внутрішніми сумісниками вважаються працівники, які працюють в однієї юридичної особи. При цьому буває, що юридична особа має відокремлені підрозділи (далі — філії), і працівник за основним місцем роботи працює в головному підприємстві, а за сумісництвом — в філії або навпаки. Також трапляється, що працівник працює за основним місцем роботи в одній філії юридичної особи, а за сумісництвом — в іншій її філії.

Якщо працівник за основним місцем роботи працює в головному підприємстві, а за сумісництвом — в його філії, при цьому така філія має повноваження щодо нарахування заробітної плати, сплати податкових зобов’язань, подання звітності (Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску; далі — Податковий розрахунок) по своїх працівниках, код згідно з ЄДРПОУ (окремий баланс), то працівнику-суміснику, який працює в головному підприємстві та у вказаній філії, заробітна плата нараховується за двома місцями роботи окремо (у філії — як зовнішньому суміснику).

Якщо працівник за основним місцем роботи працює в одній філії юридичної особи, а за сумісництвом — в іншій філії юридичної особи, і обидві такі філії мають повноваження щодо нарахування заробітної плати, сплати податкових зобов’язань, подання звітності, код згідно з ЄДРПОУ (окремий баланс), то працівнику-суміснику заробітна плата нараховується окремо в двох цих філіях (в одній — як «основному» працівнику, в іншій — як зовнішньому суміснику).

Оскільки, як зазначалося вище, ПСП застосовується виключно за одним місцем роботи, то при нарахуванні працівнику заробітної плати в головному підприємстві та філії або в двох «незалежних» філіях однієї юридичної особи ПСП можна застосувати до його заробітної плати тільки за одним місцем роботи. При цьому таким місцем роботи може бути як те, де працівник працює за основним місцем, так і те, де він працює за сумісництвом. При визначенні права на застосування ПСП у цьому випадку дохід працівника розраховується окремо за кожним місцем роботи (дохід за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не підсумовується). Окремо нараховується і ЄСВ в таких філіях, при цьому максимальна величина бази нарахування ЄСВ філіями застосовується окремо.

Якщо філія(ї) не має(ють) повноважень від головного підприємства – юридичної особи на нарахування заробітної плати своїм працівникам, сплату податкових зобов’язань, не подає(ють) звітність, а за неї (них) це робить головне підприємство, то нарахований дохід за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом працівника головного підприємства і філії(й), тобто внутрішнього сумісника, з метою обкладення ПДФО, ВЗ та ЄСВ підсумовується юридичною особою.

ПСП в такому випадку застосовується лише у разі, якщо сукупний місячний дохід внутрішнього сумісника, який нараховується юридичною особою, не перевищує розмір доходу, що дає право на застосування ПСП.

База нарахування ЄСВ в межах максимальної величини для внутрішнього сумісника визначається виходячи з сукупної заробітної плати, нарахованої за основним місцем роботи і за місцем (місцями) роботи за сумісництвом юридичною особою.

Якщо працівник є внутрішнім сумісником, а його сукупна заробітна плата (дохід) за двома і більше місцями роботи у «основного» роботодавця в розрахунку на місяць менше мінімальної заробітної плати, то ЄСВ сплачується з мінімальної заробітної плати.¹⁴

У додатку Д1 Податкового розрахунку заробітна плата (дохід) внутрішнього сумісника за кожним місцем роботи (посади) відображається в окремому рядку, при цьому в реквізиті 21 «Ознака навності трудової книжки (1 – так, 0 – ні)» заробітна плата (дохід) за основним місцем роботи відображається з кодом 1, за місцем (місцями) роботи за сумісництвом — з кодом 0. У додатку 4ДФ Податкового розрахунку заробітна плата (дохід) внутрішнього сумісника підсумовується за двома і більше місцями роботи і відображається в одному рядку.¹⁴

ПРИКЛАД 5

Оподаткування заробітної плати внутрішнього сумісника

На підприємстві працює внутрішній сумісник: за основним місцем роботи він обіймає 0,5 посади, за сумісництвом — 0,3 посади. За основним місцем роботи оклад за повною посадою — 7000 грн., у працівника — 3500 грн. (7000 грн. х 0,5). За сумісництвом оклад за повною посадою — 6700 грн., у працівника — 2010 грн. (6700 грн. х 0,3). У грудні працівник виконав встановлену йому індивідуальну норму робочого часу як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Сукупна заробітна плата працівника в грудні:

3500 + 2010 = 5510 грн.

Оскільки сукупна заробітна плата працівника в грудні за двома місцями роботи є меншою ніж мінімальна заробітна плата (5510 грн. < 6700 грн.), то ЄСВ у цьому місяці сплачується за працівника з мінімальної заробітної плати і становить:

6700 грн. х 22% = 1474 грн.

Враховуючи, що сукупна заробітна плата працівника в грудні перевищила граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП (5510 грн. > 3760 грн.), ПСП у цьому місяці до заробітної плати працівника не застосовується.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівника:

5510 грн. х 18% = 991,80 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівника:

5510 грн. х 1,5% = 82,65 грн.

Сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику «на руки»:

5510 – 991,80 – 82,65 = 4435,55 грн.

________________________________________________________________________

Індексація заробітної плати сумісників

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 № 1282-XII індексація доходів працівників проводиться за основним місцем роботи. Доходи працівника від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує ПМПО.

Пунктом 7 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, встановлено, що особі, яка працює за сумісництвом, видається на її вимогу за основним місцем роботи довідка про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі цієї довідки провадиться індексація доходів від роботи за сумісництвом у межах суми, що не перевищує ПМПО, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.

Таким чином, спочатку індексується заробітна плата за основним місцем роботи, після чого працівнику на його вимогу видається довідка про суму проіндексованої заробітної плати та суму індексації за основним місцем роботи, на підставі якої приймається рішення про можливість проведення індексації заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом. За відсутності зазначеної довідки заробітна плата працівника за місцем роботи за сумісництвом не індексується.

Якщо працівник за основним місцем роботи працює на умовах повної зайнятості, при цьому він виконав місячну норму праці і отримав суму індексації, обчислену з розміру ПМПО (наприклад, у грудні 2023 року проіндексована сума становила 2684 грн.), то на іншому місці (місцях) роботи, де він працює за сумісництвом, заробітна плата не індексується.¹⁵

Якщо працівник на двох місцях роботи працює на неповні ставки за посадою, при цьому сукупно (на двох посадах) робота здійснюється на ставку, що перевищує одиницю (наприклад, за основним місцем роботи працівник обіймає 0,75 посади і за сумісництвом — 0,5 посади, тобто сукупно на двох місцях роботи обіймає 1,25 посади), то спочатку індексується заробітна плата за основним місцем роботи. Якщо сума проіндексованої заробітної плати за основним місцем роботи менше ПМПО, то працівникові на його вимогу видається довідка, на підставі якої за сумісництвом індексується сума заробітної плати, що дорівнює різниці між розміром ПМПО і розміром проіндексованої заробітної плати за основним місцем роботи.¹⁶

Надання відпусток сумісникам

Оскільки сумісники працюють на умовах трудового договору, вони, як і «основні» працівники, мають право на оплачувані щорічні відпустки.¹⁷

Частиною третьою статті 56 КЗпП визначено, що робота на умовах неповного робочого часу (в т. ч. робота сумісників, які працюють на умовах неповного робочого дня; — Авт.) не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку за сумісництвом, зараховуються відпрацьовані працівником-сумісником календарні дні, незалежно від тривалості зайнятості працівника протягом робочого дня (зміни).¹⁸

Як працівники, що працюють за трудовим договором, сумісники на роботі за сумісництвом мають право і на соціальні відпустки, передбачені статтями 17 – 19-1 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки): відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустка у зв’язку з усиновленням дитини, оплачувана додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, відпустка при народженні дитини.¹⁹

Для сумісників встановлено гарантії за часом надання відпусток. Так, згідно з пунктом 6 частини сьомої статті 10 Закону про відпустки сумісникам до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві за їх бажанням надається щорічна відпустка повної тривалості одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Для отримання такої відпустки суміснику необхідно проінформувати роботодавця за сумісництвом про період надання щорічної відпустки за основним місцем роботи (підтвердженням часу надання такої відпустки може бути довідка з основного місця роботи).

Якщо тривалість відпустки за основним місцем роботи більше ніж тривалість відпустки за сумісництвом, суміснику за його бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (п. 14 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки).

Наприклад, якщо за основним місцем роботи щорічна відпустка надається тривалістю 30 календарних днів, а на роботі за сумісництвом тривалість щорічної відпустки становить 24 календарні дні, працівник на роботі за сумісництвом має право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 6 календарних днів (30 к. р. д. – 24 к. р. д.).

Звертаємо увагу, що сумісник може і не скористатися двома вищенаведеними гарантіями, а продовжувати працювати за сумісництвом в період щорічної відпустки за основним місцем роботи.²⁰

Оскільки залежно від умов праці (положень колективного договору) тривалість щорічної відпустки на основній роботі та на роботі за сумісництвом може бути різною, то в разі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки на роботі за сумісництвом більше, ніж за основним місцем роботи, працівник може:

– приступити до роботи за основним місцем роботи, а за сумісництвом — продовжувати перебувати у відпустці;

– приступити до роботи за основним місцем роботи і за сумісництвом та скористатися правом на отримання грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки (ст. 24 Закону про відпустки);

– оформити за основним місцем роботи відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки) до закінчення щорічної відпустки за місцем роботи за сумісництвом.²¹

Оплата щорічних відпусток сумісникам здійснюється за загальновстановленими правилами.²² Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом окремо.²¹

При наданні сумісникам щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки), за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки) необхідно враховувати, що ці відпустки надаються залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. До стажу роботи, що дає право на зазначені щорічні додаткові відпустки, зараховуються дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах у шкідливих і важких умовах праці або з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади.

Додаткова відпустка за ненормований робочий день може надаватися сумісникам, якщо для них наказом керівника був введений вказаний режим роботи, в тому числі, як зазначалося вище, для працівників з неповним робочим днем.²³ Тривалість такої відпустки визначається колективним договором підприємства.

Що стосується оплати додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, то відповідно до статті 217 КЗпП на час таких відпусток за працівниками тільки за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.²⁴ За сумісництвом оплата часу додаткових відпусток у зв’язку з навчанням законодавством не передбачена. Тому на період додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням, що надається за основним місцем роботи, на роботі за сумісництвом слід надавати працівникові відпустку без збереження заробітної плати згідно з пунктом 14 частини першої статті 25 Закону про відпустки.²⁵ Але оплата часу навчальної відпустки за місцем роботи за сумісництвом може бути передбачена колективним договором, оскільки він може передбачати додаткові гарантії порівняно з чинним законодавством (ст. 13 КЗпП).

Творча відпустка, передбачена статтею 16 Закону про відпустки, за місцем роботи за сумісництвом не надається, оскільки вона надається лише за основним місцем роботи (п. 1 Умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.98 № 45).

Фінансування видатків на відшкодування витрат на оплату відпусток, що надаються особам, віднесеним до категорій 1 і 2 «чорнобильців», здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що надаються «чорнобильському» Фонду відповідно до норм Закону України «Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» від 10.02.2000 № 1445-III. Підпунктом 9 пункту 4 та пунктом 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936, передбачено, що виплата компенсацій та допомог певних видів, в тому числі оплата додаткової відпустки громадянам, що надається відповідно до пункту 22 статті 20 та пункту 1 статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи» тривалістю 14 робочих (16 календарних) днів, проводиться за рахунок коштів державного бюджету тільки один раз протягом відповідного календарного року за основним місцем роботи підприємствами.

Отже, за місцем роботи за сумісництвом зазначена «чорнобильська» відпустка не надається і не оплачується.²⁶

Сумісники і середня кількість працівників

При складанні різної звітності, визначенні права на пільгове оподаткування та застосування спрощеної системи оподаткування, а також при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів²⁷ потрібно розраховувати середню кількість працівників (облікову, середньооблікову) у звітному періоді. Порядок обліку сумісників в зазначених випадках встановлено в Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286.

Підпунктом 2.6.1 цієї Інструкції визначено, що зовнішні сумісники (прийняті на роботу з інших підприємств) не включаються до облікової кількості штатних працівників, а внутрішні сумісники (які отримують менше однієї або півтори, дві ставки) враховуються як одна фізична особа.

Аналогічно включаються (не включаються) сумісники до середньооблікової кількості штатних працівників.

Таким чином, при заповненні реквізитів 101 «середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» та 104 «Облікова кількість штатних працівників» заголовної частини Податкового розрахунку зовнішні сумісники не враховуються, а внутрішні сумісники (незалежно від ставки за посадами) враховуються як одна особа.

Вибір варіанту додаткової роботи

Будь-який роботодавець зацікавлений не тільки в якісному виконанні працівником дорученої роботи, але і в економії коштів. Крім сумісництва, одним з видів додаткової роботи є суміщення професій або посад.²⁸ Оскільки прийняття на роботу сумісника і виконання суміщення посад (професій) можливі тільки за наявності вакантної посади, у роботодавців досить часто виникає питання: що вигідніше, прийняти на роботу сумісника чи запропонувати суміщення штатному працівнику (працівникам)?

Відповідь на це запитання залежить від конкретної ситуації. Якщо ж керуватися тільки фінансовою стороною питання, то економічний ефект того чи іншого варіанту залежить від розміру доплати за суміщення посад (професій).

Наприклад, якщо на підприємстві є вакансія з повним окладом 8200 грн., яка в штатному розписі розділена на дві по 0,5 посади, то в разі прийняття на обидві ставки сумісників, кожен з яких буде отримувати 50% повного окладу вакансії, тобто по 4100 грн., в сумі зарплата обох сумісників дає повний оклад за посадою, тобто 8200 грн. (4100 + 4100). Якщо ж до виконання обов’язків за вакантною посадою залучити двох штатних працівників підприємства на умовах суміщення з виплатою доплати за суміщення, наприклад, в розмірі 70% окладу за своєю частиною вакансії, то кожному працівникові необхідно буде виплатити по 2870 грн. (4100 грн. х 70%), а розмір загальної доплати за суміщення по вакансії становитиме 5740 грн. (2870 грн. х 2), що менше, ніж заробітна плата обох сумісників (5740 грн. < 8200 грн.). За такого розміру доплати за суміщення роботодавцю вигідніше запровадити суміщення посад.

На завершення, наводимо таблицю з різними видами додаткової роботи, розглянутими в попередньому номері, з їхніми схожістю та відмінностями (див. таблицю нижче).

Таблиця

Схожість та відмінності видів додаткової роботи

Види додаткових робіт або обов’язків
Сумісництво		Суміщення професій (посад)	Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника	Розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт	Тимчасове заступництво
зовнішнє	внутрішнє
Умови роботи
Виконання, крім своєї основної роботи, іншої роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на іншому підприємстві або у роботодавця – фізичної особи	Виконання, крім своєї основної роботи, іншої роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж підприємстві	Виконання поряд зі своєю основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою)	Виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовлено ю трудовим договором, обов’язків тимчасово відсутнього працівника	Виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією і тією ж професією або посадою	Виконання службових обов’язків за посадою тимчасово відсутнього працівника із увільненням від виконання своєї роботи, обумовленої трудовим договором
Місце роботи
На іншому підприємстві	На одному і тому ж підприємстві
Трудовий договір
Укладається		Не укладається
Підстава для допуску до роботи
Наказ керівника підприємства про прийняття на роботу за сумісництвом		Наказ керівника підприємства про виконання додаткової роботи в порядку суміщення професій (посад)	Наказ керівника підприємства про виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника	Наказ керівника підприємства про розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт	Наказ керівника підприємства про тимчасове заміщення відсутнього працівника
Трудова книжка
Зберігається у працівника і надається за його бажанням за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом для внесення відповідних записів
Запис про роботу або виконання додаткових обов’язків здійснюється за бажанням працівника			Запис про виконання додаткових обов’язків не здійснюється
Коли виконуються додаткові робота або обов’язки
У вільний від основної роботи час		В час, відведений для основної роботи			Згідно з графіком роботи працівника, якого тимчасово заміщують
Облік робочого часу
Відображається в табелі обліку робочого часу		Не відображається в табелі обліку робочого часу			Відображається в табелі обліку робочого часу
Оплата праці
Оплата за фактично виконану роботу відповідно до умов трудового договору з працівником і норм колективного договору		Доплата не обмежується максимальним розміром і встановлюється в межах економії фонду заробітної плати за тарифною ставкою (посадовим окладом) посади, що суміщується 1	Доплата до 100% тарифної ставки (посадового окладу) відсутнього працівника 1	Доплата не обмежується максимальним розміром і визначається наявністю економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватися за умови дотримання нормативної чисельності працівників 1	Доплата у вигляді різниці між посадовим окладом працівника, якого тимчасово заміщують, і посадовим окладом за основною посадою
		Конкретний розмір доплати встановлюється з урахуванням норм колективного договору і вказується в наказі керівника
Обмеження в оплаті та режимі роботи
Для працівників бюджетної сфери тривалість роботи за сумісництвом не обмежується		У бюджетній сфері розмір доплати не може бути більше 50% тарифної ставки (посадового окладу) за основною посадою працівника 2	У бюджетній сфері розмір доплати не може бути більше 50% тарифної ставки (посадового окладу) відсутнього працівника 2	У бюджетній сфері доплата здійснюється в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, або за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці 2	Доплата може не виплачуватися, якщо тимчасовим заступником відсутнього керівника є його штатний (перший) заступник, а виконання таких обов’язків передбачено його посадовою інструкцією
		Доплата не встановлюється керівникам бюджетних установ, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ та їх заступникам 2
Щорічна відпустка, компенсація за невикористану відпустку
Надаються (виплачуються) окремо від основної роботи		Окремо не надаються та не виплачуються. Надаються і виплачуються тільки за основним місцем роботи