Налогообложение выплат работникам – 2023Оподаткування виплат працівникам — 2023

1 января 2023 года вступил в силу Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2023 год» от 03.11.2022 № 2710-IX (далее — Закон о Госбюджете-2023).

Статьей 7 Закона о Госбюджете-2023 определено, что прожиточный минимум для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ) в течение всего 2023 года составляет 2684 грн., то есть ПМТЛ остается на уровне декабря 2022 года. Тем не менее ПМТЛ, установленный на 1 января 2023 года, увеличился по сравнению с ПМТЛ, установленным на 1 января 2022 года, с 2481 грн. до 2684 грн., соответственно, в 2023 году увеличились размер налоговой социальной льготы и предельный размер дохода, к которому она применяется, а также сумма, не облагаемая налогом на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) и военным сбором (далее — ВС), по отдельным видам дохода.

Согласно статье 8 Закона о Госбюджете-2023 в течение всего 2023 года минимальная заработная плата в месячном размере составляет 6700 грн. Следовательно, размер минимальной заработной платы по состоянию на 1 января 2023 года (6700 грн.) увеличился по сравнению с ее размером по состоянию на 1 января 2022 года (6500 грн.), соответственно, увеличилась не облагаемая НДФЛ и ВС сумма по отдельным видам дохода.

Остановимся детально на всех новшествах текущего года в налогообложении доходов работников (физических лиц).

Налоговая социальная льгота

Применение налоговой социальной льготы (далее — НСЛ) регламентируется статьей 169 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ). Поскольку ПМТЛ на 1 января 2023 года установлен в размере 2684 грн., размеры НСЛ и предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ, в 2023 году составляют (см. таблицу ниже):

Налоговая социальная льгота в 2023 году

Размер налоговой социальной льготы
предоставляемая в размере 100% (пп. 169.1.1 НКУ)	1342 грн. (50% х 2684 грн.)
предоставляемая в размере 100% на каждого ребенка работнику, содержащему двоих и более детей (пп. 169.1.2 НКУ)	произведение 1342 грн. и количества детей
предоставляемая в размере 150% (пп. 169.1.3 НКУ)	2013 грн. (50% х 2684 грн. х 150%)
предоставляемая в размере 150% на каждого ребенка (пп. «а» и «б» пп. 169.1.3 НКУ)	произведение 2013 грн. и количества детей
предоставляемая в размере 200% (пп. 169.1.4 НКУ)	2684 грн. (50% х 2684 грн. х 200%)
Предельный доход, дающий право на применение налоговой социальной льготы
Общий случай	3760 грн. (2684 грн. х 1,4)
Для одного из родителей в случае и в размере, предусмотренных подпунктом 169.1.2 (т. е. для лица, содержащего двоих или более детей в возрасте до 18 лет), подпунктами «а» (для одинокой матери (отца), вдовы (вдовца) или опекуна, попечителя) и «б» (для лица, содержащего ребенка с инвалидностью) подпункта 169.1.3 НКУ	произведение 3760 грн. и количества детей (т. е. при наличии, в частности: – двоих детей — 7520 грн. (3760 грн. х 2); – троих детей — 11 280 грн. (3760 грн. х 3); – четверых детей — 15 040 грн. (3760 грн. х 4); – пятерых детей — 18 800 грн. (3760 грн. х 5) и т. д.)

Рассмотрим применение вышеуказанных показателей на конкретных примерах.

ПРИМЕР 1

Применение НСЛ к заработной плате работника, работающего на условиях неполного рабочего дня

Работник занимает 0,5 должности и работает с неполным рабочим днем — 4 часа в день при 8-часовом рабочем дне на предприятии. Оклад по «полной» должности работника — 6700 грн., оклад работника пропорционально занимаемой должности (режиму работы) — 3350 грн. (6700 грн. х 0,5). В январе 2023 года он выполнил индивидуальную норму труда, поэтому ему начислена заработная плата в сумме 3350 грн. Поскольку эта сумма не превышает предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ (3350 грн. < 3760 грн.), работник в январе имеет право на применение общей НСЛ в размере 1342 грн.

Сумма НДФЛ, подлежащая удержанию из заработной платы работника:

(3350 грн. – 1342 грн.) х 18% = 361,44 грн.

Сумма ВС, подлежащая удержанию из заработной платы работника:

3350 грн. х 1,5% = 50,25 грн.

Сумма заработной платы, подлежащая выплате работнику «на руки»:

3350 – 361,44 – 50,25 = 2938,31 грн.

ПРИМЕР 2

Применение НСЛ к заработной плате работника с инвалидностью,
работающего на условиях неполного рабочего времени

Работник, оторый является лицом с инвалидностью (далее — инвалид) ІІ группы, работает на условиях неполного рабочего времени — 4 рабочих дня (понедельник, вторник, четверг, пятница) в неделю по 5 рабочих часов в день при 5-дневной рабочей неделе и 8-часовом рабочем дне на предприятии. В январе 2023 года он выполнил установленную для него норму рабочего времени — отработал 18 рабочих дней (далее — р. д.) по 5 рабочих часов (далее — р. ч.), т. е. всего отработал 90 часов (далее — отраб. ч.), но не выполнил месячную норму труда, установленную для его «полной» должности, которая в этом месяце составляет 176 рабочих часов (22 р. д. х 8 р. ч.). Оклад по «полной» должности работника — 6000 грн. За отработанное время в январе работнику начислена заработная плата исходя из оклада в размере 3068,18 грн. (6000 грн. : 176 р. ч. х 90 отраб. ч.).

Поскольку у работника оклад по «полной» должности меньше минимальной заработной платы (6000 грн. < 6700 грн.), и работник работает на условиях неполного рабочего времени, для него минимальная заработная плата определяется пропорционально выполненной норме труда (ч. пятая ст. 3-1 Закона Украины «Об оплате труда»). Учитывая, что работник в январе из-за работы на условиях неполного рабочего времени не выполнил месячную норму труда, определим для него «пропорциональную» минимальную заработную плату в этом месяце:

6700 грн. : 176 р. ч. х 90 отраб. ч. = 3426,14 грн.

Сумма доплаты до «пропорциональной» минимальной заработной платы:

3426,14 – 3068,18 = 357,96 грн.

Общая сумма начисленной работнику заработной платы в январе:

3068,18 грн. (оплата отработанного времени) + 357,96 грн. (доплата до минимальной заработной платы) = 3426,14 грн.

Эта сумма месячной заработной платы меньше предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ (3426,14 грн. < 3760 грн.), поэтому работник в январе имеет право на применение НСЛ.

Поскольку работник является инвалидом ІІ группы, то на основании пп. «ґ» пп. 169.1.3 НКУ он имеет право на НСЛ в размере 150% общей НСЛ, т. е. на НСЛ в размере 2013 грн.

Сумма НДФЛ, подлежащая удержанию из заработной платы работника:

(3426,14 грн. – 2013 грн.) х 18% = 1413,14 грн.

Сумма ВС, подлежащая удержанию из заработной платы работника:

3426,14 грн. х 1,5% = 51,39 грн.

Сумма заработной платы, подлежащая выплате работнику «на руки»:

3426,14 – 1413,14 – 51,39 = 1961,61 грн.

ПРИМЕР 3

Применение НСЛ к заработной плате работницы, имеющей двоих детей

У работницы двое детей в возрасте до 18 лет, поэтому она еще в 2015 году подала заявление на применение НСЛ согласно пп. 169.1.2 НКУ как лицо, содержащее двоих и более детей, в размере общей НСЛ в расчете на каждого ребенка. В 2023 году суммарный размер указанной НСЛ составляет 2684 грн. (1342 грн. х 2 детей). Оклад и начисленная заработная плата работницы в январе 2023 года составляют 7500 грн.

На основании нормы абзаца второго пп. 169.4.1 НКУ предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ, у работницы в январе 2023 года составляет 7520 грн. (3760 грн. х 2 детей). Муж работницы по месту своей работы не пользуется правом на увеличение предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ, кратно количеству детей (к его заработной плате НСЛ по месту работы не применяется).

Поскольку заработная плата работницы в январе меньше вышеуказанного предельного размера дохода (7500 грн. < 7520 грн.), она в этом месяце имеет право на применение НСЛ.

Сумма НДФЛ, подлежащая удержанию из заработной платы работницы в январе:

(7500 грн. – 2684 грн.) х 18% = 866,88 грн.

Сумма ВС, подлежащая удержанию из заработной платы работницы:

7500 грн. х 1,5% = 112,50 грн.

Сумма заработной платы, подлежащая выплате работнице «на руки»:

7500 – 866,88 – 112,50 = 6520,62 грн.

Обращаем внимание, если бы работнице с 1 января 2023 года увеличили оклад (заработную плату) с 7500 грн. до 7600 грн., то она утратила бы право на применение НСЛ, поскольку размер заработной платы превысит предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ (7600 грн. > 7520 грн.). В этом случае удержания и заработная плата «на руки» будут следующими:

– НДФЛ: 7600 грн. х 18% = 1368 грн.

– ВС: 7600 грн. х 1,5% = 114 грн.

– заработная плата «на руки»: 7600 – 1368 – 114 = 6118 грн.

Как видно, не всегда увеличение размера оклада (заработной платы) выгодно работнику, поскольку утрата права на применение НСЛ может привести к тому, что заработная плата «на руки» у работника будет меньше (6118 грн. < 6520,62 грн.).

ПРИМЕР 4

Применение НСЛ к заработной плате одинокой матери,
имеющей троих детей, один из которых является инвалидом

У работницы – одинокой матери, имеющей и содержащей троих детей в возрасте до 18 лет, один из которых является инвалидом, оклад и начисленная заработная плата в январе 2023 года составляют 11 000 грн. Этой работнице может быть предоставлена НСЛ по одному из следующих оснований:

1) согласно пп. 169.1.2 НКУ как лицу, содержащему двоих и более детей, в размере общей НСЛ (1342 грн.) в расчете на каждого ребенка, т. е. НСЛ в суммарном размере 4026 грн. (1342 грн. х 3 детей);

2) согласно пп. «а» пп. 169.1.3 НКУ как одинокой матери в размере 150% общей НСЛ (2013 грн.) в расчете на каждого ребенка, т. е. НСЛ в суммарном размере 6039 грн. (2013 грн. х 3 детей);

3) согласно пп. 169.3.1 НКУ одновременно (суммарно) две НСЛ: первая — согласно пп. 169.1.2 НКУ на двоих детей-неинвалидов, т. е. НСЛ в размере 2684 грн. (1342 грн. х 2 детей); вторая — согласно пп. «б» пп. 169.1.3 НКУ на одного ребенка-инвалида в размере 150% общей НСЛ, т. е. НСЛ в размере 2013 грн. Суммарная НСЛ в этом случае составляет 4697 грн. (2684 + 2013).

Таким образом, при применении НСЛ по основанию 2 — согласно пп. «а» пп. 169.1.3 НКУ у работницы получается наибольший размер НСЛ — 6039 грн.

Что касается предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ, то он у работницы составляет 11 280 грн. (3760 грн. х 3 детей) при применении НСЛ по всем вышеуказанным основаниям (абз. второй пп. 169.4.1 НКУ). Поскольку доход работницы в январе меньше указанного предельного размера дохода (11 000 грн. < 11 280 грн.), в этом месяце она имеет право на применение НСЛ.

Если работница выберет вариант применения НСЛ по основанию 2 — согласно пп. «а» пп. 169.1.3 НКУ (как одинокая мать), когда общий размер НСЛ составляет 6039 грн., то ей об этом необходимо указать в заявлении на применение НСЛ.

Сумма НДФЛ, подлежащая удержанию из заработной платы работницы в январе:

(11 000 грн. – 6039 грн.) х 18% = 892,98 грн.

Сумма ВС, подлежащая удержанию из заработной платы работницы:

11 000 грн. х 1,5% = 165 грн.

Сумма заработной платы, подлежащая выплате работнице «на руки»:

11 000 – 892,98 – 165 = 9942,02 грн.

____________________________________________________________________________

Налогообложение отдельных доходов работников в 2023 году

Доходы, налогообложение которых зависит от размера минимальной заработной платы

Поскольку налогообложение отдельных доходов работников (физических лиц) зависит от размера минимальной заработной платы, которая, как отмечено выше, в 2023 году (в т. ч. по состоянию на 1 января 2023 года) составляет 6700 грн., то налоговым агентам необходимо учитывать следующее.

1. В cоответствии с подпунктом 165.1.39 НКУ в налогооблагаемый доход налогоплательщика не включается стоимость подарков (а также призов победителям и призерам спортивных соревнований) — в части, которая не превышает 25% одной минимальной заработной платы (в расчете на месяц), установленной на 1 января отчетного налогового года, за исключением денежных выплат в любой сумме.

Следовательно, в 2023 году не подлежит обложению НДФЛ и ВС стоимость неденежных подарков (а также призов победителям и призерам спортивных соревнований), которая в расчете на месяц не превышает 1675 грн. (6700 грн. х 25%). Сумма превышения указанной величины (при ее наличии) в 2023 году подлежит обложению НДФЛ и ВС как дополнительное благо на основании подпункта «е» пп. 164.2.17 НКУ (стоимость бесплатно полученных товаров) и пункта 174.6 НКУ. При этом в целях определения базы обложения НДФЛ сумма указанного превышения увеличивается на «натуральный» коэффициент (п. 164.5 НКУ).

2. Согласно абзацу второму подпункта 165.1.35 НКУ в налогооблагаемый доход налогоплательщика не включается стоимость путевок на отдых, оздоровление и лечение, в том числе на реабилитацию инвалидов, на территории Украины налогоплательщика и/или членов его семьи первой степени родства, которые предоставляются его работодателем – плательщиком налога на прибыль предприятий бесплатно или со скидкой (в размере такой скидки) один раз на календарный год, при условии, что стоимость путевки (размер скидки) не превышает 5 размеров минимальной заработной платы, установленной на 1 января налогового (отчетного) года.

Следовательно, в 2023 году не облагается НДФЛ и ВС вышеуказанная путевка, если ее стоимость не превышает 33 500 грн. (6700 грн. х 5). Если же стоимость такой путевки в 2023 году превышает 33 500 грн., то вся (полная) стоимость такой путевки (а не сумма превышения 33 500 грн.) подлежит обложению НДФЛ и ВС как дополнительное благо на основании пп. «е» пп. 164.2.17 НКУ (стоимость бесплатно полученных товаров (услуг), определенная по правилам обычной цены, а также сумма скидки обычной цены (стоимости) товаров (услуг), индивидуально предназначенной для такого налогоплательщика). При этом в целях определения базы обложения НДФЛ вся (полная) стоимость такой налогооблагаемой путевки увеличивается на «натуральный» коэффициент (п. 164.5 НКУ), поскольку работник получает доход в неденежной форме (в виде услуг оздоровления).

Касательно налогообложения путевок ГФСУ разъяснила¹, что подпунктом 165.1.35 НКУ не установлено ограничение по количеству налогоплательщиков и/или членов его семьи первой степени родства (к ним относятся родители, супруг, дети, в том числе усыновленные, — пп. 14.1.263 НКУ), которым работодатель предоставляет путевки.

Таким образом, из норм пп. 165.1.35 НКУ и разъяснений ГФСУ следует, что не облагаются НДФЛ и ВС предоставленные работодателем – плательщиком налога на прибыль бесплатно или со скидкой (в размере такой скидки) в течение 2023 года:

– одна путевка работнику или члену его семьи первой степени родства, если стоимость этой путевки не превышает 33 500 грн. (5 х 6700 грн.);

– две путевки, предоставленные по одной на календарный год работнику и одному члену его семьи первой степени родства, если стоимость каждой такой путевки не превышает 33 500 грн.;

– три (четыре и т. д.) путевки, предоставленные по одной на календарный год работнику и разным членам его семьи первой степени родства, если стоимость каждой такой путевки не превышает 33 500 грн.;

– две (три, четыре и т. д.) путевки, предоставленные по одной на календарный год разным членам семьи работника первой степени родства, если стоимость каждой такой путевки не превышает 33 500 грн.

Если же по предоставленной путевке не выполняется хотя бы одно из требований, установленных подпунктом 165.1.35 НКУ, то вся (полная) стоимость путевки или скидки облагается НДФЛ и ВС.

Например, если в течение календарного года работодателем предоставляются две путевки работнику или две путевки одному и тому же члену его семьи первой степени родства, при этом стоимость первой путевки работника (члена его семьи) не превышает в 2023 году 33 500 грн., то стоимость второй путевки независимо от стоимости облагается НДФЛ и ВС.²

В то же время если работодатель предоставляет работнику путевку, стоимость которой в 2023 году превышает 33 500 грн., например составляет 35 000 грн., но работник возвращает работодателю часть стоимости путевки в виде превышения стоимости путевки, которая не облагается НДФЛ (ВС), т. е. возвращает сумму, равную 1500 грн. (35 000 – 33 500), то считается, что работодатель предоставил работнику путевку стоимостью 33 500 грн., поэтому такая путевка не облагается НДФЛ (ВС).²

3. Подпунктом 165.1.21 НКУ определено, что не включается в налогооблагаемый доход сумма, уплаченная любым юридическим или физическим лицом в пользу отечественных высших и профессионально-технических учебных заведений за получение образования, за подготовку или переподготовку налогоплательщика, но не выше 3-кратного размера минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января отчетного (налогового) года за каждый полный или неполный месяц обучения, подготовки или переподготовки такого физического лица.

Таким образом, не облагаемая НДФЛ и ВС стоимость вышеуказанного обучения в 2023 году в расчете на месяц составляет 20 100 грн. (6700 грн. х 3). Сумма превышения 20 100 грн. в 2023 году облагается НДФЛ и ВС как дополнительное благо на основании подпункта «е» пп. 164.2.17 НКУ (стоимость бесплатно полученных услуг). При этом в целях определения базы обложения НДФЛ сумма указанного превышения увеличивается на «натуральный» коэффициент (п. 164.5 НКУ), поскольку работник получает доход в неденежной форме (в виде услуг образования или обучения).

4. В соответствии с абзацем пятым подпункта «а» пп. 170.9.1 НКУ в налогооблагаемый доход налогоплательщика (работника) не включаются расходы на командировку, не подтвержденные документально, на питание и финансирование прочих личных нужд физического лица (суточные расходы), понесенные в связи с такой командировкой в пределах территории Украины, но не более чем 0,1 размера минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января налогового (отчетного) года, в расчете за каждый календарный день такой командировки.

Следовательно, в 2023 году при командировках в пределах Украины не облагаются НДФЛ и ВС суточные расходы, если их размер не превышает 670 грн. (6700 грн. х 0,1) за каждый календарный день командировки. Если сумма суточных расходов превышает 670 грн. в расчете на календарный день командировки в пределах Украины, то сумма превышения включается в налогооблагаемый доход налогоплательщика (работника) на основании подпункта 164.2.11 НКУ.

5. Согласно подпункту «д» пп. 164.2.17 и подпункту 165.1.55 НКУ не облагаемая НДФЛ (ВС) основная сумма долга (кредита) налогоплательщика, прощенного (аннулированного) кредитором по его самостоятельному решению, не связанному с процедурой банкротства, до окончания срока исковой давности составляет 25% одной минимальной заработной платы (в расчете на год), установленной на 1 января отчетного налогового года.

Учитывая вышеизложенное, в 2023 году освобожденная от налогообложения сумма прощенного (аннулированного) долга (кредита) в расчете на год составляет 1675 грн. (6700 грн. х 25%). Кредитор обязан уведомить должника о прощении (аннулировании) долга путем направления заказного письма с уведомлением о вручении или путем заключения соответствующего договора или предоставления уведомления должнику под подпись лично и отразить сумму такого долга в Налоговом расчете за квартал, в котором такой долг был прощен. Если кредитор не уведомляет должника о прощении (аннулировании) долга, не превышающего 25% одной минимальной заработной платы, то такой доход отражается кредитором в Налоговом расчете и с его суммы кредитор, как налоговый агент, уплачивает НДФЛ и ВС. Кроме того, НДФЛ и ВС уплачиваются кредитором как налоговым агентом из суммы прощенного (аннулированного) долга в виде суммы превышения 25% одной минимальной заработной платы в расчете на год (в 2023 году — суммы превышения 1675 грн.), которое является дополнительным благом должника.

Доходы, налогообложение которых зависит от предельного размера дохода, к которому применяется НСЛ

Порядок обложения НДФЛ и ВС отдельных доходов, предоставляемых (выплачиваемых) работодателями работникам (физическим лицам), зависит от предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ. Поскольку, как отмечалось выше, предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ, по состоянию на 1 января и в течение 2023 года составляет 3760 грн., то налоговым агентам (работодателям) необходимо учитывать следующее.

1. В cоответствии с подпунктом 170.7.3 НКУ не включается в налогооблагаемый доход сумма нецелевой благотворительной помощи, в том числе материальной, предоставляемой резидентами – юридическими или физическими лицами в пользу налогоплательщика в течение отчетного налогового года совокупно в размере, который не превышает сумму предельного размера дохода, определенного согласно абзацу первому подпункта 169.4.1 НКУ, установленного на 1 января такого года (далее — предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ).

Следовательно, в 2023 году не облагается НДФЛ и ВС сумма нецелевой благотворительной (материальной) помощи, которая совокупно в течение года не превышает 3760 грн. Сумма превышения 3760 грн. (при ее наличии) облагается НДФЛ и ВС во время ее начисления (выплаты) как прочие доходы, кроме указанных в статье 165 НКУ (пп. 164.2.20 НКУ).

2. Подпунктом 165.1.47 НКУ установлено, что не включается в налогооблагаемый доход сумма выплат или возмещений (кроме заработной платы или других выплат и возмещений по гражданско-правовым договорам), осуществляемых по решению профессионального союза, его объединения и/или организации профсоюза, принятому в установленном порядке, в пользу члена такого профсоюза в течение года совокупно в размере, который не превышает сумму предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ.

Таким образом, в 2023 году не облагается НДФЛ и ВС сумма выплат или возмещений, предоставленных профсоюзом своему члену в течение года совокупно в размере, не превышающем 3760 грн. Сумма превышения 3760 грн. (при ее наличии) подлежит обложению НДФЛ и ВС во время ее начисления (выплаты) как прочие доходы, кроме указанных в статье 165 НКУ (пп. 164.2.20 НКУ).

3. В cоответствии с подпунктом 165.1.26 НКУ не включается в налогооблагаемый доход сумма стипендии (включая сумму ее индексации, начисленную согласно закону), которая выплачивается ученику, студенту, курсанту военных учебных заведений, ординатору, аспиранту или адъюнкту, но не выше предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ. Сумма превышения при ее наличии подлежит налогообложению во время ее начисления (выплаты).

Следовательно, в 2023 году не облагается НДФЛ и ВС сумма стипендии (независимо от источника ее финансирования) в размере, не превышающем 3760 грн. Сумма превышения 3760 грн. подлежит обложению НДФЛ и ВС во время ее начисления (выплаты) как прочие доходы, кроме указанных в статье 165 НКУ (пп. 164.2.20 НКУ).

4. На основании пп. «б» пп. 165.1.22 НКУ не облагаются НДФЛ и ВС денежные средства или стоимость имущества (услуг), предоставляемые как помощь на погребение налогоплательщика (бывшего работника) работодателем такого умершего налогоплательщика по его последнему месту работы (в том числе перед выходом на пенсию) в размере, не превышающем двойной предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ, т. е. в 2023 году в размере, не превышающем 7520 грн. (2 х 3760 грн.). Сумма превышения 7520 грн. в 2023 году при ее наличии облагается НДФЛ и ВС во время начисления (выплаты, предоставления) помощи на погребение ее получателю как прочие доходы, кроме указанных в статье 165 НКУ (пп. 164.2.20 НКУ).

Новшества в уплате НДФЛ и ВС в 2023 году

3 января 2023 года вступил в силу Закон Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и другие законы Украины относительно содействия восстановлению энергетической инфраструктуры Украины» от 13.12.2022 № 2836-IX (далее — Закон № 2836). Этим Законом внесены изменения в НКУ, которые касаются, в частности, налогообложения доходов физических лиц.

Так, подпункт «б» подпункта 165.1.1 НКУ дополнен нормой, согласно которой в налогооблагаемый доход налогоплательщика не включается сумма международных премий в сфере научной, научно-технической деятельности, стипендий, грантов выплачиваемых (предоставляемых) в рамках финансирования научных (научно-технических) проектов, выполнение которых осуществляется в соответствии с международными договорами Украины, согласие на обязательность которых предоставлено Верховной Радой Украины, и которые зарегистрированы в соответствии со статьей 66 Закона Украины «О научной и научно-технической деятельности».

Кроме того, в новой редакции изложен подпункт 69.1 пункта 69 подраздела 10 раздела XX «Переходные положения» НКУ, при этом новшества указанного подпункта применяются, начиная с 27 мая 2022 года (п. 1 р. ІІ «Заключительные и переходные положения» Закона № 2836).

О нормах пункта 69 подраздела 10 раздела XX НКУ, который с 7 марта 2022 года устанавливает особенности уплаты налогов и сборов, подачи налоговой отчетности во время военного положения, а также о внесении изменений в него с 27 мая 2022 года мы уже сообщали.³ Ниже рассмотрим нормы обновленного подпункта 69.1 пункта 69 подраздела 10 раздела XX НКУ только в части, касающейся налогообложения доходов физических лиц и подачи Налогового расчета. Сразу отметим, что нормы абзацев первого и второго указанного подпункта не изменились, но они важны для понимания прав и обязанностей налогоплательщиков, поэтому их также процитируем.

Так, согласно подпункту 69.1 пункта 69 подраздела 10 раздела XX НКУ в случае отсутствия у налогоплательщика возможности своевременно выполнить свою налоговую обязанность по соблюдению сроков уплаты налогов и сборов, подачи отчетности и/или документов (уведомлений) налогоплательщики освобождаются от предусмотренной НКУ ответственности с обязательным выполнением таких обязанностей в течение 6 месяцев после прекращения или отмены военного положения в Украине.

В случае отсутствия возможности у налогоплательщика по своему филиалу, представительству, обособленному или другому структурному подразделению своевременно выполнить свою налоговую обязанность по соблюдению сроков уплаты налогов и сборов, подачи отчетности и/или документов (уведомлений) такой налогоплательщик освобождается от ответственности, определенной НКУ, в пределах деятельности, проводимой через такие филиалы, представительства, обособленные или другие структурные подразделения, на период до прекращения или отмены военного положения на территории Украины.

Налогоплательщики, имеющие возможность своевременно выполнять обязанности, освобождаются от ответственности за несвоевременное выполнение таких обязанностей по:

– подаче отчетности за отчетные (налоговые) периоды — 2021 год (для отчетности, подаваемой за годовой отчетный (налоговый) период), предельный срок подачи которой приходится на период, начиная с 24 февраля 2022 года до 1 июня 2022 года, I квартал 2022 года (для отчетности, подаваемой за квартальный отчетный (налоговый) период) и отчетности за февраль – май 2022 года (для отчетности, подаваемой за месячный отчетный (налоговый) период), при условии подачи такой отчетности в контролирующий орган не позднее 20 июля 2022 года;

– срокам уплаты налогов и сборов за отчетные (налоговые) периоды — 2021 год (для годового отчетного (налогового) периода), I квартал 2022 года (для квартального отчетного (налогового) периода), январь – май 2022 года (для месячного отчетного (налогового) периода), при условии их уплаты не позднее 1 августа 2022 года (для уплаты НДФЛ и/или ВС — не позднее 31 декабря 2022 года);

– срокам уплаты денежных обязательств, определенных контролирующими органами, предельный срок уплаты которых приходится на период, начиная с 24 февраля 2022 года до 1 июня 2022 года, при условии их уплаты не позднее 1 августа 2022 года.

В случае освобождения налогоплательщика от ответственности по вышеприведенным основаниям налоговые уведомления-решения, которыми были определены ему штрафные (финансовые) санкции и/или пеня за несвоевременное выполнение налоговых обязанностей, кроме уплаты НДФЛ и/или ВС, считаются отмененными (отозванными) со дня вступления в силу Закона № 2836 (т. е. с 3 января 2023 года).

При условии уплаты не позднее 31 декабря 2022 года в полном объеме НДФЛ и/или ВС из сумм доходов, указанных в налоговой отчетности, поданной в вышеуказанный срок (не позднее 20 июля 2022 года), штрафные санкции и пеня за неуплату или несвоевременную уплату НДФЛ и /или ВС из сумм таких доходов не применяются.

Начисленные и уплаченные или взысканные в период с 1 августа 2022 года до дня вступления в силу Закона Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и другие законы Украины об особенностях налогообложения деятельности по торговле валютными ценностями в наличной форме» от 03.11.2022 № 2720-IX (т. е. до 1 января 2023 года) суммы штрафных санкций и пени за неуплату или несвоевременную уплату НДФЛ и/или ВС из сумм доходов, указанных в налоговой отчетности, поданной в вышеуказанный срок (не позднее 20 июля 2022 года), не подлежат возврату на текущий счет налогоплательщика, не направляются на погашение денежного обязательства (налогового долга) по другим налогам, сборам.

Налогоплательщики, в том числе относительно своего филиала, представительства, обособленного или другого структурного подразделения, у которых восстановилась возможность выполнять свои налоговые обязанности, предельный срок выполнения которых приходится на период, начиная с 24 февраля 2022 года до дня восстановления возможности налогоплательщика, освобождаются от ответственности за несвоевременное выполнение таких обязанностей, предусмотренных НКУ, при условии выполнения ими таких налоговых обязанностей, подачи отчетности, уплаты налогов и сборов, в течение 60 календарных дней с первого дня месяца, следующего за месяцем восстановления таких возможностей налогоплательщиков.

Положительным новшеством является следующая норма абзаца четырнадцатого подпункта 69.1 пункта 69 подраздела 10 раздела XX НКУ:

«В случае самостоятельного исправления налогоплательщиком, с соблюдением порядка, требований и ограничений, определенных статьей 50 этого Кодекса, ошибок, приведших к занижению налогового обязательства в отчетных (налоговых) периодах, приходящихся на период действия военного положения, такие плательщики освобождаются от начисления и уплаты штрафных санкций, предусмотренных пунктом 50.1 статьи 50 этого Кодекса, и пени».

Напомним, что ранее вышеуказанный подпункт содержал норму, в соответствии с которой в случае самостоятельного исправления налогоплательщиком в налоговых периодах до 25 июля 2022 года с соблюдением порядка, требований и ограничений, определенных статьей 50 НКУ, ошибок, приведших к занижению налогового обязательства в отчетных (налоговых) периодах, приходящихся на период действия военного положения, такие плательщики освобождаются от начисления и уплаты штрафных санкций, предусмотренных пунктом 50.1 статьи 50 НКУ, и пени.

Таким образом, теперь если налогоплательщик (работодатель, налоговый агент) в отчетных (налоговых) периодах, приходящихся на период с 27 мая 2022 года и до даты отмены военного положения (а не до 25 июля 2022 года), допустил ошибки, приведшие к занижению налогового обязательства (в том числе по НДФЛ и ВС), и самостоятельно исправил такие ошибки до даты отмены военного положения с соблюдением порядка, требований и ограничений, определенных статьей 50 НКУ (в частности, подал уточняющий Налоговый расчет, которым исправил ошибки, и доплатил НДФЛ, ВС), то такой налогоплательщик (работодатель, налоговый агент) освобождается от начисления и уплаты штрафов, предусмотренных пунктом 50.1 НКУ (в размере 3% от суммы недоплаты при подаче уточняющего Налогового расчета или 5% от суммы недоплаты при отражении суммы недоимки в составе налоговой декларации за налоговый период, следующий за периодом, в котором выявлен факт занижения налогового обязательства), и пени.

В то же время если налогоплательщик (работодатель, налоговый агент) с доходов, начисленных за январь – май 2022 года, не уплатил НДФЛ и/или ВС до 31 декабря 2022 года (включительно), то на него налагается штраф за неуплату НДФЛ и ВС (такой штраф составляет 10% суммы неуплаченного налога или сбора — ст. 125-1 НКУ).

Кроме того, если налоговый агент не подал Налоговый расчет за I квартал 2022 года до 20 июля 2022 года (включительно), то на него налагается штраф за неподачу (подачу с нарушением установленных сроков) Налогового расчета (такой штраф составляет 1020 грн. — ст. 119 НКУ).

Согласование налоговым органом справки-расчета для выплаты заработной платы

К новшествам, вступившим в силу в конце 2022 года, но важным для работодателей, относится приказ Министерства финансов Украины от 16.09.2022 № 291, которым утвержден Порядок принятия поставщиками платежных услуг на выполнение платежных инструкций на выплату заработной платы (далее — Порядок № 291), заменивший устаревший аналогичный Порядок, утвержденный приказом Министерства доходов и сборов Украины от 09.09.2013 № 453.

Порядок № 291 регулирует механизм принятия поставщиками платежных услуг (далее — банки) денежных чеков и платежных инструкций на выдачу (перечисление) денежных средств для выплаты заработной платы, на которые начисляется единый социальный взнос (далее — ЕСВ).

Согласно пункту 3 Порядка № 291 обслуживающие банки принимают от плательщиков ЕСВ денежные чеки и платежные инструкции на выдачу (перечисление) денежных средств для выплаты заработной платы, на которые в соответствии с Законом Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» начисляется ЕСВ, и осуществляют выдачу (перечисление) указанных денежных средств только при условии одновременного представления плательщиком ЕСВ платежных инструкций о перечислении денежных средств для уплаты сумм ЕСВ, в которых плательщик в реквизите «Назначение платежа» указал период, за который заработная плата начислена, или документов, подтверждающих фактическую уплату таких сумм.

Суммы ЕСВ, уплаченные платежными инструкциями или направленные с единого счета (за период, за который заработная плата начислена), должны составлять не менее 22% суммы денежных средств для выплаты заработной платы, указанной в денежных чеках, платежных инструкциях на выдачу (перечисление) денежных средств для выплаты заработной платы за этот период.

Если в платежных инструкциях о перечислении денежных средств для уплаты сумм ЕСВ или в подтверждении (квитанции) о положительном результате обработки уведомления о направлении денежных средств с единого счета на внебюджетный счет сумма ЕСВ меньше 22% суммы денежных средств для выплаты заработной платы, то обслуживающие банки принимают от плательщиков ЕСВ денежные чеки и/или платежные инструкции на выдачу (перечисление) денежных средств для выплаты заработной платы вместе со справкой-расчетом в электронной форме или оригиналом справки-расчета в бумажной форме, согласованной с контролирующим (налоговым) органом по месту взятия на учет плательщика ЕСВ.

В соответствии с пунктом 6 Порядка № 291 плательщикам ЕСВ, которые обращаются в контролирующие органы для согласования справки-расчета, в которой сумма перечисления ЕСВ меньше 22% суммы денежных средств для выплаты заработной платы, в связи с применением максимальной величины базы начисления ЕСВ, и которые в течение 12 календарных месяцев, предшествующих дате обращения в контролирующий орган за выдачей справки не допустили нарушений законодательства о начислении и уплате ЕСВ, по решению руководителя контролирующего органа или уполномоченного им лица предоставляется справка о выдаче денежных средств для выплаты заработной платы без проверки сумм уплаты ЕСВ в электронной или бумажной форме (далее — справка) по форме согласно приложению 2 к этому Порядку. Срок действия справки, предоставляемой плательщику ЕСВ для предъявления банку, не должен превышать 12 календарных месяцев, начиная с месяца выдачи справки включительно. Банк после получения от плательщика справки принимает от плательщика денежные чеки и платежные инструкции для перечисления (выдачи) заработной платы без проверки сумм ЕСВ, уплаченных по платежным инструкциям.

В случае выявления контролирующим органом нарушения законодательства о начислении и уплате ЕСВ плательщиком, которому выдана справка, указанная справка отзывается контролирующим органом до окончания срока ее действия путем направления уведомления по форме согласно приложению 3 к Порядку № 291 плательщику ЕСВ и банку. Банк на следующий рабочий день после получения такого уведомления принимает от плательщика денежные чеки и/или платежные инструкции для перечисления (выдачи) заработной платы в соответствии с пунктом 3 Порядка № 291 (т. е. при условии указания в платежных документах уплаты суммы ЕСВ в размере 22% суммы денежных средств для выплаты заработной платы — см. выше).

1 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX (далі — Закон про Держбюджет-2023).

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2023 визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб (далі — ПМПО) протягом усього 2023 року становить 2684 грн., тобто ПМПО залишається на рівні грудня 2022 року. Тим не менш ПМПО, встановлений на 1 січня 2023 року, збільшився в порівнянні з ПМПО, встановленим на 1 січня 2022 року, з 2481 грн. до 2684 грн., відповідно, у 2023 році збільшилися розмір податкової соціальної пільги і граничний розмір доходу, до якого вона застосовується, а також сума, що не обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ), з окремих видів доходу.

Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2023 протягом усього 2023 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 6700 грн. Таким чином, розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2023 року (6700 грн.) збільшився порівняно з її розміром станом на 1 січня 2022 года (6500 грн.), відповідно, збільшилася сума, що не обкладається ПДФО і ВЗ, з окремих видів доходу.

Зупинимося детально на нововведеннях поточного року в оподаткуванні доходів працівників (фізичних осіб).

Податкова соціальна пільга

Застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) регламентується статтею 169 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Враховуючи, що станом на 1 січня 2023 року ПМПО становить 2684 грн., розміри ПСП і граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, у 2023 році становлять (див. таблицю нижче):

Податкова соціальна пільга у 2023 році

Розмір податкової соціальної пільги
що надається в розмірі 100% (пп. 169.1.1 ПКУ)	1342 грн. (50% х 2684 грн.)
що надається в розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей (пп. 169.1.2 ПКУ)	добуток 1342 грн. та кількості дітей
що надається в розмірі 150% (пп. 169.1.3 ПКУ)	2013 грн. (50% х 2684 грн. х 150%)
що надається в розмірі 150% на кожну дитину (пп. «а» та «б» пп. 169.1.3 ПКУ)	добуток 2013 грн. та кількості дітей
що надається в розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ)	2684 грн. (50% х 2684 грн. х 200%)
Граничний розмір доходу, що дає право на застосування податкової соціальної пільги
Загальний випадок	3760 грн. (2684 грн. х 1,4)
Для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) та «б» (для особи, яка утримує дитину з інвалідністю) підпункту 169.1.3 ПКУ	добуток 3760 грн. та кількості дітей (тобто за наявності, зокрема: – двох дітей — 7520 грн. (3760 грн. х 2); – трьох дітей — 11 280 грн. (3760 грн. х 3); – чотирьох дітей — 15 040 грн. (3760 грн. х 4); – п’ятьох дітей — 18 800 грн. (3760 грн. х 5) і т. д.)

Розглянемо застосування вищевказаних показників на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Застосування ПСП до заробітної плати працівника, який працює на умовах неповного робочого дня

Працівник обіймає 0,5 посади та працює з неповним робочим днем — 4 години на день за 8-годинного робочого дня на підприємстві. Оклад за «повною» посадою працівника — 6700 грн., оклад працівника пропорційно обійманій посаді (режиму роботи) — 3350 грн. (6700 грн. х 0,5). У січні 2023 року він виконав індивідуальну норму праці, тому йому нараховано заробітну плату в сумі 3350 грн. Оскільки ця сума не перевищує граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП (3350 грн. < 3760 грн.), працівник у січні має право на застосування загальної ПСП у розмірі 1342 грн.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівника:

(3350 грн. – 1342 грн.) х 18% = 361,44 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівника:

3350 грн. х 1,5% = 50,25 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівнику «на руки»:

3350 – 361,44 – 50,25 = 2938,31 грн.

ПРИКЛАД 2

Застосування ПСП до заробітної плати працівника з інвалідністю,
який працює на умовах неповного робочого часу

Працівник, який є особою з інвалідністю (далі — інвалід) ІІ групи, працює на умовах неповного робочого часу — 4 робочих дні (понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця) на тиждень по 5 робочих годин на день при 5-денному робочому тижні та 8-годинному робочому дні на підприємстві. У січні 2023 року працівник виконав встановлену для нього норму робочого часу — відпрацював 18 робочих днів (далі — р. д.) по 5 робочих годин (далі — р. г.), тобто всього відпрацював 90 годин (далі — відпрац. г.), але не виконав місячну норму праці, встановлену для його «повної» посади, яка в цьому місяці становить 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.). Оклад за «повною» посадою працівника — 6000 грн. За відпрацьований час у січні працівнику нарахована заробітна плата в розмірі 3068,18 грн. (6000 грн. : 176 р. г. х 90 відпрац. г.).

Оскільки у працівника оклад за «повною» посадою менший за мінімальну заробітну плату (6000 грн. < 6700 грн.), і працівник працює на умовах неповного робочого часу, для нього мінімальна заробітна плата визначається пропорційно до виконаної норми праці (ч. п’ята ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці»). Враховуючи, що працівник у січні через роботу на умовах неповного робочого часу не виконав місячну норму праці, визначимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в цьому місяці:

6700 грн. : 176 р. г. х 90 відпрац. г. = 3426,14 грн.

Сума доплати до «пропорційної» мінімальної заробітної плати:

3426,14 – 3068,18 = 357,96 грн.

Загальна сума нарахованої працівнику заробітної плати в січні:

3068,18 грн. (оплата відпрацьованого часу) + 357,96 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) = 3426,14 грн.

Ця сума місячної заробітної плати менше граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП (3426,14 грн. < 3760 грн.), тому працівник в січні має право на застосування ПСП.

Оскільки працівник є інвалідом ІІ групи, на підставі пп. «ґ» пп. 169.1.3 ПКУ він має право на ПСП у розмірі 150% загальної ПСП, тобто на ПСП у розмірі 2013 грн.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівника:

(3426,14 грн. – 2013 грн.) х 18% = 1413,14 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівника:

3426,14 грн. х 1,5% = 51,39 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівнику «на руки»:

3426,14 – 1413,14 – 51,39 = 1961,61 грн.

ПРИКЛАД 3

Застосування ПСП до заробітної плати працівниці, яка має двох дітей

У працівниці двоє дітей віком до 18 років, тому вона ще у 2015 році подала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ як особа, яка утримує двох чи більше дітей, у розмірі загальної ПСП у розрахунку на кожну дитину. У 2023 році сумарний розмір зазначеної ПСП становить 2684 грн. (1342 грн. х 2 дітей). Оклад і нарахована заробітна плата працівниці в січні 2023 року становлять 7500 грн.

На підставі норми абзацу другого пп. 169.4.1 ПКУ граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, у працівниці в січні 2023 року становить 7520 грн. (3760 грн. х 2 дітей). Чоловік працівниці за місцем своєї роботи не користується правом на збільшення граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, кратно кількості дітей.

Оскільки заробітна плата працівниці в січні менше вищевказаного граничного розміру доходу (7500 грн. < 7520 грн.), вона в цьому місяці має право на застосування ПСП.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівниці в січні:

(7500 грн. – 2684 грн.) х 18% = 866,88 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівниці:

7500 грн. х 1,5% = 112,50 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівниці «на руки»:

7500 – 866,88 – 112,50 = 6520,62 грн.

Зауважимо, що якби працівниці з 1 січня 2023 року збільшили оклад (заробітну плату) с 7500 грн. до 7600 грн., то вона втратила б право на застосування ПСП, оскільки розмір заробітної плати перевищить граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП (7600 грн. > 7520 грн.). В цьому випадку утримання і заробітна плата «на руки» будуть такими:

– ПДФО: 7600 грн. х 18% = 1368 грн.

– ВЗ: 7600 грн. х 1,5% = 114 грн.

– заробітна плата «на руки»: 7600 – 1368 – 114 = 6118 грн.

Як бачимо, не завжди збільшення розміру окладу (заробітної плати) вигідно працівнику, оскільки втрата права на застосування ПСП може привести до того, що заробітна плата «на руки» у працівника буде менше (6118 грн. < 6520,62 грн.).

ПРИКЛАД 4

Застосування ПСП до заробітної плати одинокої матері, яка має трьох дітей, один з яких є інвалідом

У працівниці — одинокої матері, яка має і утримує трьох дітей віком до 18 років, один з яких є інвалідом, оклад та нарахована заробітна плата в січні 2023 року становлять 11 000 грн. Цій працівниці може бути надана ПСП за однією з таких підстав:

1) відповідно до пп. 169.1.2 ПКУ як особі, що утримує двох чи більше дітей, у розмірі загальної ПСП (1342 грн.) в розрахунку на кожну дитину, тобто ПСП в сумарному розмірі 4026 грн. (1342 грн. х 3 дітей);

2) відповідно до пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ як одинокій матері в розмірі 150% загальної ПСП (2013 грн.) в розрахунку на кожну дитину, тобто ПСП в сумарному розмірі 6039 грн. (2013 грн. х 3 дітей);

3) відповідно до пп. 169.3.1 ПКУ одночасно (сумарно) дві ПСП: перша — згідно з пп. 169.1.2 ПКУ на двох дітей-неінвалідів, тобто ПСП в розмірі 2684 грн. (1342 грн. х 2 дітей); друга — згідно з пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ на одну дитину-інваліда в розмірі 150% загальної ПСП, тобто ПСП в розмірі 2013 грн. Сумарна ПСП в цьому випадку становить 4697 грн. (2684 + 2013).

З вищенаведених підстав найбільший розмір ПСП у працівниці виходить при застосуванні ПСП за підставою 2 — згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ (як одинокій матері в розмірі 150% загальної ПСП у розрахунку на кожну дитину), коли розмір ПСП становить 6039 грн.

Що стосується граничного розміру доходу, який дає право на застосування ПСП, то він у працівниці становить 11 280 грн. (3760 грн. х 3 дітей) при застосуванні ПСП за всіма вищевказаними підставами (абз. другий пп. 169.4.1 ПКУ). Оскільки дохід працівниці в січні менше зазначеного граничного розміру доходу (11 000 грн. < 11 280 грн.), в цьому місяці вона має право на застосування ПСП.

Якщо працівниця вибере варіант застосування ПСП за підставою 2 — згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ (як одинока мати), коли загальний розмір ПСП становить 6039 грн., то про це їй потрібно вказати в заяві на застосування ПСП, яка подається роботодавцю.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівниці в січні:

(11 000 грн. – 6039 грн.) х 18% = 892,98 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівниці:

11 000 грн. х 1,5% = 165 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівниці «на руки»:

11 000 – 892,98 – 165 = 9942,02 грн.

____________________________________________________________________________

Оподаткування окремих доходів працівників у 2023 році

Доходи, оподаткування яких залежить від розміру мінімальної заробітної плати

Оподаткування деяких доходів, що надаються (виплачуються) роботодавцями (податковими агентами) працівникам (фізичним особам), залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Оскільки вона протягом 2023 року (в т. ч. станом на 1 січня 2023 року) становить 6700 грн., роботодавцям (податковим агентам) потрібно враховувати наступне.

1. Відповідно до підпункту 165.1.39 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) — у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Враховуючи вищевикладене, у 2023 році не підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ вартість негрошових подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), яка у розрахунку на місяць не перевищує 1675 грн. (6700 грн. х 25%). Сума перевищення зазначеної величини (за її наявності) у 2023 році підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих товарів) і пункту 174.6 ПКУ. При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО сума зазначеного перевищення збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ).

2. Згідно з абзацом другим підпункту 165.1.35 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, у 2023 році не обкладається ПДФО і ВЗ вищевказана путівка, якщо її вартість не перевищує 33 500 грн. (6700 грн. х 5). Якщо ж вартість такої путівки у 2023 році перевищує 33 500 грн., то вся (повна) вартість такої путівки (а не сума перевищення 33 500 грн.) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих товарів (послуг), визначена за правилами звичайної ціни, а також сума знижки звичайної ціни (вартості) товарів (послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку). При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО вся (повна) вартість такої оподатковуваної путівки збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ), оскільки працівник отримує дохід у негрошовій формі (у вигляді послуг оздоровлення).

Стосовно оподаткування путівок ДФСУ роз’яснила¹, що підпунктом 165.1.35 ПКУ не встановлено обмеження щодо кількості платників податків та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення (до них належать батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені, — пп. 14.1.263 ПКУ), яким роботодавець надає путівки.

Таким чином, з норм підпункту 165.1.35 ПКУ та роз’яснень ДФСУ випливає, що не оподатковуються ПДФО і ВЗ надані роботодавцем – платником податку на прибуток безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) протягом 2023 року:

– одна путівка працівнику або члену його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість такої путівки не перевищує 33 500 грн.;

– дві путівки, надані по одній на календарний рік працівнику і одному члену його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної наданої путівки не перевищує 33 500 грн.;

– три (чотири і т. д.) путівки, надані по одній на календарний рік працівнику і різним членам його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної путівки не перевищує 33 500 грн.;

– дві (три, чотири і т. д.) путівки, надані по одній на календарний рік різним членам сім’ї працівника першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної путівки не перевищує 33 500 грн.

Якщо за наданою путівкою не виконується хоча б одна з вимог, встановлених підпунктом 165.1.35 ПКУ, то вся (повна) вартість путівки або знижки обкладається ПДФО і ВЗ.

Наприклад, якщо протягом календарного року роботодавцем надаються безоплатно дві путівки працівнику або дві путівки одному і тому ж члену його сім’ї першого ступеня споріднення, при цьому вартість першої путівки працівника (члена його сім’ї першого ступеня споріднення) не перевищує у 2023 році 33 500 грн., то вартість другої путівки незалежно від її суми обкладається ПДФО і ВЗ.²

Водночас якщо роботодавець надає працівнику путівку, вартість якої у 2023 році перевищує 33 500 грн., наприклад становить 35 000 грн., але працівник повертає роботодавцю частину вартості путівки у вигляді перевищення неоподатковуваної вартості путівки, тобто повертає суму, що дорівнює 1500 грн. (35 000 – 33 500), то вважається, що роботодавець надав працівникові путівку вартістю 33 500 грн., тому така путівка не обкладається ПДФО (ВЗ).²

3. Підпунктом 165.1.21 ПКУ визначено, що не включається до оподатковуваного доходу сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище 3-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

Таким чином, неоподатковувана ПДФО і ВЗ вартість вищевказаного профнавчання у 2023 році в розрахунку на місяць становить 20 100 грн. (6700 грн. х 3). Сума перевищення 20 100 грн. у 2023 році обкладається ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих послуг). При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО сума зазначеного перевищення збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ), оскільки працівник отримує дохід у негрошовій формі (у вигляді послуг освіти або навчання).

4. Відповідно до абзацу п’ятого підпункту «а» пп. 170.9.1 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку (працівника) не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Отже, при відрядженнях у межах України у 2023 році не обкладаються ПДФО і ВЗ добові витрати, якщо їх розмір не перевищує 670 грн. (0,1 х 6700 грн.) за кожен календарний день відрядження. Відповідно, якщо у 2023 році сума добових витрат при відрядженнях в межах території України перевищує 670 грн. в розрахунку на календарний день відрядження, то сума перевищення включається до оподатковуваного доходу платника податку (працівника) на підставі підпункту 164.2.11 ПКУ.

5. Згідно з підпунктом «д» пп. 164.2.17 та підпунктом 165.1.55 ПКУ неоподатковувана основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності становить не більше 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Враховуючи вищевикладене, у 2023 році звільнена від оподаткування сума прощеного (анульованого) боргу (кредиту) становить 1675 грн. (6700 грн. х 25%) у розрахунку на рік. При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку –боржника про прощення (анулювання) боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто і відобразити суму такого боргу в Податковому розрахунку за звітний період (квартал), в якому такий борг було прощено. Якщо кредитор не повідомляє боржника про прощення (анулювання) боргу, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, то такий дохід відображається кредитором в Податковому розрахунку і з його суми кредитор, як податковий агент, сплачує ПДФО і ВЗ.

Крім того, ПДФО і ВЗ сплачуються кредитором як податковим агентом з суми прощеного (анульованого) боргу у вигляді суми перевищення 25% однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку на рік (з суми перевищення 1675 грн. у 2023 році), яка є додатковим благом боржника.

Доходи, оподаткування яких залежить від граничного розміру доходу, до якого застосовується ПСП

Порядок оподаткування ПДФО і ВЗ окремих доходів, що надаються (виплачуються) роботодавцями (податковими агентами) працівникам (фізичним особам), залежить від граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП.

Оскільки, як зазначалося вище, граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, станом на 1 січня і протягом усього 2023 року становить 3760 грн., то податковим агентам (роботодавцям) необхідно враховувати наступне.

1. Відповідно до підпункту 170.7.3 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (далі — граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП).

Отже, у 2023 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги, яка сукупно протягом року не перевищує 3760 грн. Сума перевищення 3760 грн. (за її наявності) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

2. Підпунктом 165.1.47 ПКУ встановлено, що не включається до оподатковуваного доходу сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої профспілки протягом року сукупно у розмірі, який не перевищує граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП.

Таким чином, у 2023 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума виплат чи відшкодувань, наданих профспілкою своєму члену протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує 3760 грн. Сума перевищення 3760 грн. (за її наявності) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

3. Відповідно до підпункту 165.1.26 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП. Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати).

Таким чином, у 2023 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума стипендії (незалежно від джерела фінансування) у розмірі, що не перевищує 3760 грн. Сума перевищення 3760 грн. за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

4. На підставі підпункту «б» пп. 165.1.22 ПКУ не обкладаються ПДФО і ВЗ кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку (колишнього працівника) роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, тобто у 2023 році у розмірі, що не перевищує 7520 грн. (2 х 3760 грн.). Сума перевищення 7520 грн. (за її наявності) у 2023 році обкладається ПДФО і ВЗ під час нарахування (виплати) допомоги на поховання її одержувачу як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

Нововведення у сплаті ПДФО та ВЗ у 2023 році

3 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13.12.2022 № 2836-IX (далі — Закон № 2836). Цим Законом внесено зміни до ПКУ, які стосуються, зокрема, оподаткування доходів фізичних осіб.

Так, підпункт «б» підпункту 165.1.1 ПКУ доповнено нормою, згідно з якою до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума міжнародних премій у сфері наукової, науково-технічної діяльності, стипендій, грантів, що виплачуються (надаються) в рамках фінансування наукових (науково-технічних) проектів, виконання яких здійснюється відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та які зареєстровані відповідно до статті 66 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Крім того, в новій редакції викладено підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, при цьому нововведення зазначеного підпункту застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року (п. 1 р. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2836).

Нагадаємо, що про норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, який з 7 березня 2022 року встановлює особливості справляння податків і зборів, подання податкової звітності під час воєнного стану, а також про внесення змін до нього з 27 травня 2022 року ми вже детально повідомляли на сторінках журналу.³

Нижче розглянемо норми оновленого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ лише в частині, що стосується оподаткування доходів фізичних осіб та подання Податкового розрахунку. Одразу зазначимо, що норми абзаців першого і другого вказанного підпункту не змінилися, але вони важливі для розуміння прав та обов’язків платників податків, тому їх також процитуємо.

Так, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень) платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень) такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:

– подання звітності за звітні (податкові) періоди — 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

– строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди — 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень – травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати ПДФО та/або ВЗ — не пізніше 31 грудня 2022 року);

– строків сплати грошових зобов’язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

У разі звільнення платника податків від відповідальності з вищенаведених підстав податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, крім сплати ПДФО та/або ВЗ, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом № 2836 (тобто з 3 січня 2023 року).

За умови сплати не пізніше 31 грудня 2022 року в повному обсязі ПДФО та/або ВЗ із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у вищенаведений строк (не пізніше 20 липня 2022 року), штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату ПДФО та/або ВЗ із сум таких доходів не застосовуються.

Нараховані та сплачені або стягнуті у період з 1 серпня 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» від 03.11.2022 № 2720-IX (тобто до 1 січня 2023 року) суми штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату ПДФО та/або ВЗ із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у вищенаведений строк (не пізніше 20 липня 2022 року), не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Позитивним нововведенням є наступна норма абзацу чотирнадцятого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ:

«У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені».

Нагадаємо, що раніше вищевказаний підпункт містив норму, згідно з якою у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.

Таким чином, тепер якщо платник податку (роботодавець, податковий агент) у звітних (податкових) періодах, що припадають на період з 27 травня 2022 року і до дати скасування воєнного стану (а не до 25 липня 2022 року), припустився помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання (в тому числі з ПДФО та ВЗ), і самостійно виправив такі помилки до дати скасування воєнного стану з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ (зокрема, подав уточнюючий Податковий розрахунок, яким виправив помилки, та доплатив ПДФО, ВЗ), то такий платник податку (роботодавець, податковий агент) звільняється від нарахування та сплати штрафів, передбачених пунктом 50.1 ПКУ (у розмірі 3% від суми недоплати при поданні уточнюючого розрахунку або 5% від суми недоплати при відображенні суми недоплати у складі податкової декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання), та пені.

Водночас якщо платник податку (роботодавець, податковий агент) з доходів, нарахованих за січень – травень 2022 року, не сплатив ПДФО та/або ВЗ до 31 грудня 2022 року (включно), то на нього накладається штраф за несплату ПДФО та ВЗ (такий штраф становить 10% суми несплаченого податку або збору — ст. 125-1 ПКУ).

Крім того, якщо податковий агент не подав Податковий розрахунок за I квартал 2022 року до 20 липня 2022 року (включно), то на нього накладається штраф за неподання (подання з порушенням встановлених строків) Податкового розрахунку (цей штраф становить 1020 грн. — ст. 119 ПКУ).

Погодження податковим органом довідки-розрахунку для виплати заробітної плати

До нововведень, які набрали чинності наприкінці 2022 року, але важливі для роботодавців, належить наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати» від 16.09.2022 № 291, який набрав чинності 21 жовтня 2022 року. Цим наказом затверджено Порядок прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати (далі — Порядк № 291), який нарешті замінив аналогічний застарілий Порядок, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 453.

Порядк № 291 регулює механізм прийняття надавачами платіжних послуг (далі — банки) грошових чеків та платіжних інструкцій на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 291 обслуговуючі банки приймають від платників ЄСВ грошові чеки та платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» нараховується ЄСВ, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником ЄСВ платіжних інструкцій про перерахування коштів для сплати сум ЄСВ, в яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який заробітна плата нарахована, або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум.

Суми ЄСВ, сплачені платіжними інструкціями або спрямовані з єдиного рахунку (за період, за який заробітна плата нарахована), повинні становити не менше ніж 22% суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних інструкціях на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати за цей період.

Якщо у платіжних інструкціях про перерахування коштів для сплати сум ЄСВ або в підтвердженні (квитанції) про позитивний результат обробки повідомлення про спрямування коштів з єдиного рахунку на небюджетний рахунок сума ЄСВ менша ніж 22% суми коштів для виплати заробітної плати, то обслуговуючі банки приймають від платників ЄСВ грошові чеки та/або платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з довідкою-розрахунком в електронній формі або оригіналом довідки-розрахунку у паперовій формі, погодженою з контролюючим (податковим) органом за місцем взяття на облік платника ЄСВ.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 291 платникам ЄСВ, які звертаються до контролюючих органів за погодженням довідки-розрахунку, у якій сума перерахування ЄСВ менша ніж 22% суми коштів для виплати заробітної плати, у зв’язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ, та які протягом 12 календарних місяців, що передують даті звернення до контролюючого органу за видачою довідки не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату ЄСВ, за рішенням керівника контролюючого органу або уповноваженої ним особи надається довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати ЄСВ в електронній або паперовій формі (далі — довідка) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. Строк дії довідки, що надається платнику ЄСВ для пред’явлення банку, не повинен перевищувати 12 календарних місяців, починаючи з місяця видачі довідки включно. Банк після отримання від платника довідки приймає від платника грошові чеки та платіжні інструкції для перерахування (видачі) заробітної плати без перевірки сум ЄСВ, сплачених за платіжними інструкціями.

У разі виявлення контролюючим органом порушення законодавства про нарахування та сплату ЄСВ платником, якому видана довідка, зазначена довідка відкликається контролюючим органом до закінчення строку її дії шляхом направлення повідомлення за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 291 платнику ЄСВ та банку. Банк наступного робочого дня після отримання такого повідомлення приймає від платника грошові чеки та/або платіжні інструкції для перерахування (видачі) заробітної плати відповідно до пункту 3 Порядку № 291 (тобто за умови зазначення в платіжних документах сплати суми ЄСВ в розмірі 22% суми коштів для виплати заробітної плати — див. вище).