Оподаткування виплат працівникам — 2026

1 січня 2026 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX (далі — Закон про Держбюджет-2026).

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2026 визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб (далі — ПМПО) протягом усього 2026 року становить 3328 грн. Тобто ПМПО, встановлений на 1 січня 2026 року, збільшився порівняно з ПМПО, встановленим на 1 січня 2025 року, на 300 грн (3328 – 3028), відповідно, у 2026 році збільшилися розмір податкової соціальної пільги та граничний розмір доходу, до якого вона застосовується, а також сума, що не обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ), з окремих видів доходу.

Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2026 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі у 2026 році становить 8647 грн.

Таким чином, розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2026 року (8647 грн) збільшився порівняно з розміром мінімальної заробітної плати станом станом на 1 січня 2025 року (8000 грн), відповідно, збільшилася сума, що не обкладається ПДФО і ВЗ, з окремих видів доходу.

Зупинимося детально на нововведеннях поточного року в оподаткуванні доходів працівників (фізичних осіб).

Податкова соціальна пільга

Застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) регламентується статтею 169 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Враховуючи, що станом на 1 січня 2026 року ПМПО становить 3328 грн, розміри ПСП і граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, у 2026 році становлять (див. таблицю):

Податкова соціальна пільга у 2026 році

Розглянемо застосування вищевказаних показників на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Застосування ПСП до заробітної плати працівника, який працює на умовах неповного робочого дня

Працівник обіймає 0,5 посади та працює з неповним робочим днем — 4 години на день за 8-годинного робочого дня на підприємстві. Оклад за «повною» посадою працівника становить 8650 грн, оклад працівника пропорційно обійманій посаді (режиму роботи) — 4325 грн (8650 грн х 0,5). У січні 2026 року він виконав індивідуальну норму праці, тому йому нараховано заробітну плату в сумі 4325 грн. Оскільки ця сума не перевищує граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП (4325 грн < 4660 грн), працівник в січні має право на застосування загальної ПСП у розмірі 1664 грн.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівника:

(4325 грн – 1664 грн) х 18% = 478,98 грн

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівника:

4325 грн х 5% = 216,25 грн

Сума заробітної плати, що виплачується працівнику «на руки»:

4325 – 478,98 – 216,25 = 3629,77 грн

ПРИКЛАД 2

Застосування ПСП до заробітної плати працівника з інвалідністю, який працює на умовах неповного робочого часу

Працівник, який є особою з інвалідністю (далі — інвалід) ІІ групи, працює на умовах неповного робочого часу — 4 робочих дні (понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця) на тиждень по 5 робочих годин на день за 5-денного робочого тижня та 8-годинного робочого дня на підприємстві. У січні 2026 року працівник виконав встановлену для нього норму робочого часу — відпрацював 18 робочих днів (далі — р. д.) по 5 робочих годин (далі — р. г.), тобто всього відпрацював 90 годин (далі — відпрац. г.), але не виконав місячну норму праці, встановлену для його «повної» посади, яка в цьому місяці становить 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.).

Оклад за «повною» посадою працівника — 8000 грн. За відпрацьований час в січні працівнику нарахована заробітна плата в сумі 4090,91 грн (8000 грн : 176 р. г. х 90 відпрац. г.).

Оскільки у працівника оклад за «повною» посадою менший за мінімальну заробітну плату (8000 грн < 8647 грн), і працівник працює на умовах неповного робочого часу, для нього мінімальна заробітна плата визначається пропорційно до виконаної норми праці (ч. п’ята ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці»). Враховуючи, що працівник в січні через роботу на умовах неповного робочого часу не виконав місячну норму праці, визначимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в цьому місяці:

8647 грн : 176 р. г. х 90 відпрац. г. = 4421,76 грн

Сума доплати до «пропорційної» мінімальної заробітної плати:

4421,76 – 4090,91 = 330,85 грн

Загальна сума нарахованої працівнику заробітної плати в січні:

4090,91 грн (оплата відпрацьованого часу) + 330,85 грн (доплата до мінімальної заробітної плати) = 4421,76 грн

Ця сума місячної заробітної плати менше граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП (4421,76 грн < 4660 грн), тому працівник в січні має право на застосування ПСП.

Оскільки працівник є інвалідом ІІ групи, на підставі пп. «ґ» пп. 169.1.3 ПКУ він має право на ПСП у розмірі 150% загальної ПСП, тобто на ПСП у розмірі 2496 грн.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівника:

(4421,76 грн – 2496 грн) х 18% = 346,64 грн

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівника:

4421,76 грн х 5% = 221,09 грн

Сума заробітної плати, що виплачується працівнику «на руки»:

4421,76 – 346,64 – 221,09 = 3854,03 грн

ПРИКЛАД 3

Застосування ПСП до заробітної плати працівниці, яка має двох дітей

У працівниці двоє дітей віком до 18 років, тому вона ще у 2020 році подала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ як особа, яка утримує двох чи більше дітей, у розмірі загальної ПСП у розрахунку на кожну дитину. У 2026 році сумарний розмір зазначеної ПСП становить 3328 грн (1664 грн х 2 дітей). Оклад і нарахована заробітна плата працівниці в січні 2026 року становлять 9000 грн.

На підставі норми абзацу другого пп. 169.4.1 ПКУ граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, у працівниці в січні 2026 року становить 9320 грн (4660 грн х 2 дітей). Чоловік працівниці за місцем своєї роботи не користується правом на збільшення граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, кратно кількості дітей (до його заробітної плати ПСП за місцем роботи не застосовується).

Оскільки заробітна плата працівниці в січні менше вищевказаного граничного розміру доходу (9000 грн < 9320 грн), вона в цьому місяці має право на застосування ПСП.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівниці в січні:

(9000 грн – 3328 грн) х 18% = 1020,96 грн

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівниці:

9000 грн х 5% = 450 грн

Сума заробітної плати, що виплачується працівниці «на руки»:

9000 – 1020,96 – 450 = 7529,04 грн

Якби працівниці з 1 січня 2026 року збільшили оклад (заробітну плату), наприклад, з 9000 грн до 9500 грн, то вона втратила б право на застосування ПСП, оскільки розмір заробітної плати перевищить граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП (9500 грн > 9320 грн). В цьому випадку утримання і заробітна плата «на руки» будуть такими:

– ПДФО: 9500 грн х 18% = 1710 грн;

– ВЗ: 9500 грн х 5% = 475 грн;

– заробітна плата «на руки»: 9500 – 1710 – 475 = 7315 грн.

Як бачимо, не завжди збільшення розміру окладу (заробітної плати) вигідно працівнику, оскільки втрата права на застосування ПСП може привести до того, що заробітна плата «на руки» у працівника буде менше (7315 грн < 7529,04 грн).

ПРИКЛАД 4

Застосування ПСП до заробітної плати одинокої матері, яка має трьох дітей, одна з яких є інвалідом

У працівниці – одинокої матері, яка має і утримує трьох дітей віком до 18 років, одна з яких є інвалідом, оклад та нарахована заробітна плата в січні 2026 року становлять 13 500 грн. Цій працівниці може бути надана ПСП за однією з таких підстав:

1) відповідно до пп. 169.1.2 ПКУ як особі, що утримує двох чи більше дітей, у розмірі загальної ПСП (1664 грн) в розрахунку на кожну дитину, тобто ПСП в сумарному розмірі 4992 грн (1664 грн х 3 дітей);

2) відповідно до пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ як одинокій матері в розмірі 150% загальної ПСП (2496 грн) в розрахунку на кожну дитину, тобто ПСП в сумарному розмірі 7488 грн (2496 грн х 3 дітей);

3) відповідно до пп. 169.3.1 ПКУ одночасно (сумарно) дві ПСП: перша — згідно з пп. 169.1.2 ПКУ на двох дітей-неінвалідів, тобто ПСП в розмірі 3328 грн (1664 грн х 2 дітей); друга — згідно з пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ на одну дитину-інваліда в розмірі 150% загальної ПСП, тобто ПСП в розмірі 2496 грн. Сумарна ПСП в цьому випадку становить 5824 грн (3328 + 2496).

З вищенаведених підстав найбільший розмір ПСП у працівниці буде при застосуванні ПСП за підставою 2 — згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ (як одинокій матері в розмірі 150% загальної ПСП у розрахунку на кожну дитину), коли розмір ПСП становить 7488 грн.

Що стосується граничного розміру доходу, який дає право на застосування ПСП, то він у працівниці становить 13 980 грн (4660 грн х 3 дітей) при застосуванні ПСП за всіма вищевказаними підставами (абз. другий пп. 169.4.1 ПКУ). Оскільки дохід працівниці в січні менше зазначеного граничного розміру доходу (13 500 грн < 13 980 грн), в цьому місяці вона має право на застосування ПСП.

Якщо працівниця вибере варіант застосування ПСП за підставою 2 — згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ (як одинока мати), коли загальний розмір ПСП становить 7488 грн, то про це їй потрібно вказати в заяві на застосування ПСП, яка подається роботодавцю.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівниці в січні:

(13 500 грн – 7488 грн) х 18% = 1082,16 грн

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівниці:

13 500 грн х 5% = 675 грн

Сума заробітної плати, що виплачується працівниці «на руки»:

13 500 – 1082,16 – 675 = 11 742,84 грн

____________________________________________________________________________

Оподаткування окремих доходів працівників у 2026 році

Доходи, оподаткування яких залежить від розміру мінімальної заробітної плати

Оподаткування деяких доходів, що надаються (виплачуються) роботодавцями (податковими агентами) працівникам (фізичним особам), залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Оскільки вона станом на 1 січня 2026 року дорівнює 8647 грн, роботодавцям (податковим агентам) потрібно враховувати наступне.

1. Оподаткування подарунків.

Відповідно до підпункту 165.1.39 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) — у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Враховуючи вищевикладене, у 2026 році не підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ вартість негрошових подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), яка у розрахунку на місяць не перевищує 2161,75 грн (8647 грн х 25%). Сума перевищення зазначеної величини (за її наявності) у 2026 році підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих товарів) і пункту 174.6 ПКУ. При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО сума зазначеного перевищення збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ).

2. Оподаткування путівок.

Відповідно до абзацу другого підпункту 165.1.35 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, у 2026 році не обкладається ПДФО і ВЗ вищевказана путівка, якщо її вартість не перевищує 43 235 грн (8647 грн х 5). Якщо ж вартість такої путівки у 2026 році перевищує 43 235 грн, то вся (повна) вартість такої путівки (а не сума перевищення 43 235 грн) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих товарів (послуг), визначена за правилами звичайної ціни, а також сума знижки звичайної ціни (вартості) товарів (послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку). При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО вся (повна) вартість такої оподатковуваної путівки збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ), оскільки працівник отримує дохід у негрошовій формі (у вигляді послуг оздоровлення).

Стосовно оподаткування путівок ДФСУ роз’яснила¹, що підпунктом 165.1.35 ПКУ не встановлено обмеження щодо кількості платників податків та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення (до них належать батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені, — пп. 14.1.263 ПКУ), яким роботодавець надає путівки.

Таким чином, з норм підпункту 165.1.35 ПКУ та роз’яснень ДФСУ випливає, що не оподатковуються ПДФО і ВЗ надані роботодавцем – платником податку на прибуток безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) протягом 2026 року:

– одна путівка працівнику або члену його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість такої путівки не перевищує 43 235 грн;

– дві путівки, надані по одній на календарний рік працівнику і одному члену його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної наданої путівки не перевищує 43 235 грн;

– три (чотири і т. д.) путівки, надані по одній на календарний рік працівнику і різним членам його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної путівки не перевищує 43 235 грн;

– дві (три, чотири і т. д.) путівки, надані по одній на календарний рік різним членам сім’ї працівника першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної путівки не перевищує 43 235 грн.

Якщо за наданою путівкою не виконується хоча б одна з вимог, встановлених підпунктом 165.1.35 ПКУ, то вся (повна) вартість путівки або знижки обкладається ПДФО і ВЗ.

Наприклад, якщо протягом календарного року роботодавцем надаються безоплатно дві путівки працівнику або дві путівки одному і тому ж члену його сім’ї першого ступеня споріднення, при цьому вартість першої путівки працівника (члена його сім’ї першого ступеня споріднення) не перевищує у 2026 році 43 235 грн, то вартість другої путівки незалежно від її суми обкладається ПДФО і ВЗ.¹

Водночас якщо роботодавець надає працівнику путівку, вартість якої у 2026 році перевищує 43 235 грн, наприклад становить 44 000 грн, але працівник повертає роботодавцю частину вартості путівки у вигляді перевищення неоподатковуваної вартості путівки, тобто повертає суму, що дорівнює 765 грн (44 000 – 43 235), то вважається, що роботодавець надав працівнику путівку вартістю 43 235 грн, тому така путівка не обкладається ПДФО (ВЗ).¹

3. Оподаткування вартості навчання.

Підпунктом 165.1.21 ПКУ визначено, що не включається до оподатковуваного доходу сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище 3-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

Таким чином, неоподатковувана ПДФО і ВЗ вартість вищевказаного навчання (профнавчання) у 2026 році в розрахунку на місяць становить 25 941 грн (8647 грн х 3). Сума перевищення 25 941 грн у 2026 році обкладається ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих послуг). При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО сума такого перевищення збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ), оскільки працівник отримує дохід у негрошовій формі (у вигляді послуг освіти або навчання).

4. Оподаткування добових.

Відповідно до абзацу дванадцятого підпункту «а» пп. 170.9.1 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку (працівника) не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Отже, при відрядженнях у межах України у 2026 році не обкладаються ПДФО і ВЗ добові витрати, якщо їх розмір не перевищує 864,70 грн (0,1 х 8647 грн) за кожен календарний день відрядження. Відповідно, якщо у 2026 році сума добових витрат при відрядженнях в межах території України перевищує 864,70 грн в розрахунку на календарний день відрядження, то сума перевищення включається до оподатковуваного доходу платника податку (працівника) на підставі підпункту 164.2.11 ПКУ.

5. Оподаткування анульованого боргу.

Згідно з підпунктом «д» пп. 164.2.17 та підпунктом 165.1.55 ПКУ неоподатковувана основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності становить не більше 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Враховуючи вищевикладене, у 2026 році звільнена від оподаткування сума прощеного (анульованого) боргу (кредиту) становить 2161,75 грн (8647 грн х 25%) у розрахунку на рік. При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку –боржника про прощення (анулювання) боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто і відобразити суму такого боргу в Податковому розрахунку за звітний період (місяць), в якому такий борг було прощено (боржник самостійно сплачує ПДФО і ВЗ з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації). Якщо кредитор не повідомляє боржника про прощення (анулювання) боргу, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, то такий дохід відображається кредитором в Податковому розрахунку і з його суми кредитор, як податковий агент, сплачує ПДФО і ВЗ.

Крім того, ПДФО і ВЗ сплачуються кредитором як податковим агентом з суми прощеного (анульованого) боргу у вигляді суми перевищення 25% однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку на рік (з суми перевищення 2161,75 грн у 2026 році), яка є додатковим благом боржника.

6. Оподаткування відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до підпункту «а» пп. 164.2.14 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Отже, у 2026 році звільняється від оподаткування ПДФО і ВЗ сума відшкодування моральної шкоди, визначена рішенням суду, яка не перевищує 34 588 грн (8647 грн х 4). Сума перевищення 34 588 грн у 2026 році обкладається ПДФО і ВЗ на підставі підпункту «а» пп. 164.2.14 ПКУ.

Доходи, оподаткування яких залежить від граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП

Порядок оподаткування ПДФО і ВЗ окремих доходів, що надаються (виплачуються) роботодавцями (податковими агентами) працівникам (фізичним особам), залежить від граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП.

Оскільки, як зазначалося вище, граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, станом на 1 січня і протягом усього 2026 року становить 4660 грн, податковим агентам (роботодавцям) потрібно враховувати таке.

1. Оподаткування матеріальної допомоги.

Відповідно до підпункту 170.7.3 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (далі — граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП).

Отже, у 2026 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги, яка сукупно протягом року не перевищує 4660 грн. Сума перевищення 4660 грн (за її наявності) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

2. Оподаткування виплат профспілки своїм членам.

Підпунктом 165.1.47 ПКУ встановлено, що не включається до оподатковуваного доходу сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої профспілки протягом року сукупно у розмірі, який не перевищує граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП.

Таким чином, у 2026 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума виплат чи відшкодувань, наданих профспілкою своєму члену протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує 4660 грн. Сума перевищення 4660 грн обкладається ПДФО і ВЗ під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

3. Оподаткування стипендій.

Відповідно до підпункту 165.1.26 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП. Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати).

Отже, у 2026 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума стипендії (включаючи суму її індексації) незалежно від джерела фінансування у розмірі, що не перевищує 4660 грн. Сума перевищення 4660 грн за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

4. Оподаткування допомоги на поховання.

Згідно з підпунктом «б» пп. 165.1.22 ПКУ не включаються до оподатковуваного доходу кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку (колишнього працівника) роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП.

Таким чином, у 2026 році не обкладається ПДФО і ВЗ вищевказана допомога на поховання в розмірі, що не перевищує 9320 грн (2 х 4660 грн). Сума перевищення 9320 грн (за її наявності) у 2026 році обкладається ПДФО і ВЗ під час нарахування (виплати, надання) допомоги на поховання її одержувачу як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

5. Оподаткування заборгованості за укладеним ЦПД.

Відповідно до підпункту 164.2.7 ПКУ до оподатковуваного доходу включається сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% ПМПО, діючого на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Отже, не обкладається ПДФО і ВЗ сума заборгованості платника податку (фізичної особи) за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка у 2026 році не перевищує 1664 грн (3328 грн х 50%). Сума перевищення 1664 грн у 2026 році обкладається ПДФО і ВЗ на підставі підпункту 164.2.7 ПКУ і сплачується платником податку (фізичною особою) самостійно з відображенням її у річній податковій декларації.

Штраф за ненадання відповіді на запит податкового органу

Від розміру мінімальної заробітної плати залежить також розмір штрафу за ненадання інформації платником податків, в тому числі податковим агентом, на запит податкового органу.

Так, відповідно до пункту 121.2 ПКУ ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6 – 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (тобто у 2026 році накладення штрафу в розмірі 43 235 грн (8647 грн х 5)), за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (тобто у 2026 році штрафу в розмірі 8647 грн), за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов’язку подання інформації.

Подання Податкового розрахунку у 2026 році

Пунктами 2 та 9 розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» від 16.07.2025 № 4536-IX з 1 січня 2026 року пункт 51.1 статті 51 ПКУ та абзац перший підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ викладено в нових редакціях, відповідно до яких Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок) подається до контролюючих органів за основним місцем обліку:

– податковими агентами, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, — у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

– інші податкові агенти — у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.²

Отже, з 1 січня 2026 року для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, звітним (податковим) періодом для подання Податкового розрахунку є квартал. Для інших податкових агентів, зокрема юридичних осіб, звітним (податковим) періодом для подання Податкового розрахунку залишається місяць.

Податковий розрахунок за звітний період, що дорівнює календарному кварталу, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, Міністерство фінансів України в найближчий час має затвердити для податкових агентів — фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нову форму Податкового розрахунку, яку потрібно буде подавати щокварталу з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Вперше за оновленою формою фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають подати Податковий розрахунок за звітний (податковий) період — І квартал 2026 року не пізніше 11 травня (перший операційний день, що настає за 10 травня, яке є вихідним днем (неділя); — п. 49.20 ПКУ).³

На думку законодавців, зміна звітного (податкового) періоду для фізичних осіб – підприємців (незалежно від системи оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, приватні виконавці, аудитори тощо), сприятиме зменшенню адміністративного навантаження на таких осіб (Податковий розрахунок потрібно буде їм подавати не 12, а 4 рази на рік), зниженню ризику технічних помилок через часте подання звітності, більш зручному плануванню діяльності протягом року, а також є адаптацією звітності до європейської практики, де квартальні розрахунки є стандартними.

Проведення камеральних перевірок податковими органами

Державна податкова служба України наказом від 06.01.2026 № 4 затвердила Загальний порядок організації та проведення контролюючими органами камеральних перевірок податкової звітності та окремої звітності фінансових агентів, крім звітності з трансфертного ціноутворення (далі — Загальний порядок). Цей Загальний порядок визначає основні засади організації та проведення контролюючими органами камеральних перевірок податкової звітності з різних податків (в тому числі з ПДФО, ЄСВ, ВЗ), зокрема, щодо виявлених помилок (порушень) у податковій звітності (податкових деклараціях, розрахунках, звітах), поданій платниками податків, своєчасності подання податкової звітності платниками податків.

Фактично Загальний порядок деталізує механізм проведення камеральних перевірок, про які йдеться в підпункті 75.1.1 пункту 75 та пункті 76 ПКУ.

Згідно з розділом ІІ Загального порядку камеральній перевірці підлягає вся подана платниками податків і зареєстрована в контролюючому органі податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова (п. 76.1 ПКУ).

Строки проведення контролюючим органом камеральних перевірок податкової звітності визначено в пункті 76.3 ПКУ, а саме протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи подано пізніше — за днем їхнього фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених у статті 102 ПКУ, у тому числі щодо своєчасності, зокрема, подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання.

У разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт про результати камеральної перевірки (щодо Податкового розрахунку — за формою, наведеною в додатку 3 до Загального порядку) у 2 примірниках, один з яких вручається або надсилається для підписання протягом 3 робочих днів платнику податку в порядку, визначеному у статті 42 ПКУ.

Якщо платник податків не подав податкову звітність у терміни, визначені в ПКУ, і наявна податкова інформація про об’єкти оподаткування, що підлягають декларуванню, то готується доповідна записка (висновок) щодо необхідності проведення позапланової документальної перевірки платника податків відповідно до підпункту 78.1.2 ПКУ.