Головна Архів номерів

Журнал Все про працю і зарплату № 8/2024

Журнал Все про працю і зарплату № 8/2024

КАДРОВА РОБОТА

Одним з кадрових показників розміру підприємства є облікова або середньооблікова кількість працівників. Від значення цього показника залежить обчислення нормативу для обов’язкового працевлаштування інвалідів, можливість перебування суб’єктів господарювання на спрощеній системі оподаткування та обліку, порядок застосування пільг зі сплати деяких податків і внесків, наприклад у підприємств, заснованих громадськими організаціями інвалідів, можливість віднесення підприємства до критично важливого для галузі національної економіки з метою отримання права на бронювання працівників. Крім того, показник «середньооблікова кількість штатних працівників» вказується у різній звітності. Як визначається середня кількість працівників на підприємстві та інші похідні від неї показники?

#Кадрова робота

Середня кількість працівників на підприємстві: порядок розрахунку

Артем КОЛІСНИЧЕНКО, експерт з питань трудового законодавства

Підприємства, установи, організації, фізичні особи – підприємці (далі — підприємства) під час заповнення деяких видів звітності мають відображати в ній інформацію про кількість працівників (зокрема, загальну, середню, облікову, середньооблікову) на певну дату або за певний період.

Так, всі підприємства, що мають найманих працівників і виплачують їм дохід, заповнюють і подають до податкового органу за звітний квартал Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок), який має, зокрема:

– основну частину (далі — Розрахунок), що включає заголовну частину, яка містить реквізити від 01 до 110, і таблицю;

– додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі — додаток 4ДФ).

Реквізит 10 «Штатна чисельність працівників (показники кількості працівників зазначаються в цілих одиницях)» заголовної частини Розрахунку Податкового розрахунку, що заповнюється в розрізі місяців звітного кварталу, містить низку показників, обов’язкових для заповнення, що зазначаються у реквізитах:

– 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб»,

у т. ч.:

102 «працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб»;

103 «працівників, що мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню»;

– 104 «Облікова кількість штатних працівників»;

– 105 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату / (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення);

– 106 «Кількість застрахованих осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення»;

– 107 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді з числа непрацюючих інших з подружжя працівників дипломатичної служби, яким нараховано єдиний внесок»;

– 108 «Жінок»;

– 109 «Чоловіків».

Додаток 4ДФ до Податкового розрахунку містить, зокрема, такі реквізити для заповнення:

– 04 «Працювало за трудовими договорами (контрактами) (ознака 101)» — в цьому реквізиті відображається кількість працівників, які працювали у звітному періоді (кварталі) за трудовими договорами (контрактами) і яким роботодавцем нараховувався (виплачувався) дохід за ознакою 101;

– 05 «Працювало за цивільно-правовими договорами (ознака 102)» — в цьому реквізиті відображається кількість фізичних осіб, які у звітному періоді (кварталі) працювали за цивільно-правовими договорами (виконували роботи, надавали послуги) і яким нараховувався (виплачувався) дохід за ознакою 102.

Всі вищевказані показники кількості працівників відображаються у Податковому розрахунку в цілих одиницях.

Найскладнішим у визначенні з вищенаведених показників є показник «середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб», який розраховується згідно з нормами Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 (далі — Інструкція № 286).

Показник середньооблікової кількості штатних працівників за звітний період розраховується на базі показника «облікова кількість штатних працівників», який також відображається у Податковому розрахунку і розраховується згідно з Інструкцією № 286.

Крім відображення у Податковому розрахунку, середньооблікова або облікова кількість штатних працівників відображається також у формах державного статистичного спостереження, що подаються до органів статистики, наприклад, у формах № 1-ПВ «Звіт із праці» (місячна) та № 1-ПВ «Звіт із праці» (квартальна), затверджених наказом Державної служби статистики України (далі — Держстат) від 30.03.2023 № 128, формі № 7-ПВ «Звіт про заробітну плату за професіями окремих працівників», затвердженій наказом Держстату від 17.06.2020 № 183, формі № 1-ПВ (умови праці) «Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці», затвердженій наказом Держстату від 30.03.2023 № 127.

Порядок і механізм розрахунку кількості працівників у вищевказаних та інших випадках встановлено Інструкцією № 286, тому нижче докладно зупинимося на нормах цього документа. Хоча Інструкція № 286, як зазначено в її пункті 1.1, містить основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об’єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників, вона є єдиним нормативним документом, який встановлює порядок розрахунку, зокрема, середньооблікової кількості штатних працівників.

Дія Інструкції № 286 поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (далі — підприємства), а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю.

Хто включається до середньої кількості працівників

Повний перелік штатних працівників наведено в пунктах 2.4 та 2.5 Інструкції № 286, а перелік осіб, які не включаються до облікової кількості штатних працівників, — в пункті 2.6 зазначеної Інструкції (див. таблиці 1 і 2).

Таблиця 1

Перелік осіб, які включаються до облікової кількості штатних працівників

№ з/п

Особи, які включаються до облікової кількості штатних працівників (ОКШП)

Штатні працівники, які (п. 2.4 Інструкції № 286):

– фактично з’явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою;

– прийняті на роботу з випробувальним терміном;

– прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень (до ОКШП ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, які обумовлені при зарахуванні на роботу);

– перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні;

– уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники) (до ОКШП надомники включаються за кожний календарний день як цілі одиниці);

– прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин);

– працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за межами підприємства;

– направлені для виконання робіт вахтовим методом;

– прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості згідно з договором з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;

– іноземні громадяни, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують заробітну плату;

– студенти денних відділень навчальних закладів, аспіранти, а також учні професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладені трудові договори.

Працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин (п. 2.5 Інструкції № 286):

– не з’явились на роботу через хворобу (протягом всього періоду захворювання до повернення на роботу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття через інвалідність);

– у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків;

– тимчасово переведені на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб’єктами господарювання;

– направлені з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон;

– навчаються в навчальних закладах, аспірантурах та перебувають у відпустках у зв’язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не з’явилися на роботу в надані їм додаткові вільні дні, незалежно від їхньої оплати;

– перебувають у щорічних основних та додаткових, творчих відпустках, що надані відповідно до законодавства, колективного договору та трудового договору (контракту);

– перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації;

– перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами;

– перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку;

– мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємства;

– одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові і неробочі дні;

– беруть участь у страйках;

– здійснили прогули;

– відсторонені від виконання повноважень;

– перебувають під слідством до рішення суду.

Таблиця 2

Перелік осіб, які не включаються до облікової кількості штатних працівників

№ з/п	Особи, які НЕ включаються до облікової кількості штатних працівників (ОКШП) (п. 2.6 Інструкції № 286)
1	Прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в ОКШП враховується як одна фізична особа)
2	Залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД), в т. ч. за договорами підряду (працівник, який перебуває в обліковому складі підприємства і уклав ЦПД з цим самим роботодавцем, враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз за місцем основної роботи та не враховується у кількості працюючих за ЦПД)
3	Переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб’єктами господарювання
4	Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей (без укладення трудових договорів з підприємством)
5	Особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які одержують за рахунок коштів цих підприємств тільки стипендію
6	Особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводитися в дію
7	Працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації (вони виключаються з облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу)

Порядок визначення середньої кількості працівників викладено в розділі 3 Інструкції № 286. Пунктом 3.1 зазначеного розділу встановлено, що середня кількість працівників підприємства (далі — СКП) за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників:

середньооблікова кількість штатних працівників (далі — СКШП);
середня кількість зовнішніх сумісників (далі — СКЗС);
середня кількість працюючих за цивільно-правовими договорами (далі — СКПЦПД).

Таким чином, взаємозв’язок вищезазначених показників можна виразити за допомогою такої формули:

СКП = СКШП + СКЗС + СКПЦПД

Перш ніж перейти до розрахунків кожного з наведених показників, розглянемо, які категорії громадян включаються до облікової кількості штатних працівників (далі — ОКШП), кількості зовнішніх сумісників (далі — КЗС) і кількості працюючих за цивільно-правовими договорами (далі — КПЦПД).

До ОКШП включаються усі наймані працівники, які уклали (в т. ч. письмово) трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві (п. 2.1 Інструкції № 286).

Звертаємо увагу: незважаючи на те що працівники, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку, включаються до ОКШП (пп. 2.5.8, 2.5.9 Інструкції № 286), при обчисленні СКШП вони не враховуються (далі — кількість працівників у «дитячих» відпустках, КПДВ). Облік цих категорій працівників ведеться окремо (пп. 3.2.2 Інструкції № 286).

Зовнішні сумісники і фізичні особи, які працюють за ЦПД, при розрахунку КЗС і КПЦПД враховуються як цілі одиниці незалежно від тривалості робочого часу протягом усього терміну дії договору. До КПЦПД не включаються фізичні особи – підприємці, які виконували роботи згідно з ЦПД (п. 3.3 Інструкції № 286).

Обчислення середньої кількості працівників

Показники СКШП, СКЗС і СКПЦПД розраховуються на підставі щоденних даних про облікову кількість працівників згідно з даними табельного обліку використання робочого часу. Вони обчислюються шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого — по 28 або 29 число), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця (пп. 3.2.1 Інструкції № 286).

Зазначені показники за період з початку року (у т. ч. за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюються шляхом підсумовування середньооблікової кількості працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, … 12 (пп. 3.2.5 Інструкції № 286).

На підприємствах, які працювали неповний місяць (зокрема, на створених або ліквідованих підприємствах (до створених підприємств не належать підприємства, створені на базі ліквідованих (реорганізованих) юридичних осіб, відокремлених або несамостійних підрозділів), підприємствах, що мають сезонний характер виробництва), вищевказані показники визначаються шляхом ділення суми облікової кількості працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові і неробочі дні за період роботи, на кількість календарних днів у звітному місяці. При цьому підприємства, які тимчасово припинили роботу з економічних причин (наприклад, оформлено простій через відсутність сировини для виробництва продукції або через відсутність збуту виробленої продукції), визначають СКШП у середньому за період на загальних підставах (пп. 3.2.4 Інструкції № 286).

Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), визначає СКШП за рік шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12, тобто ділення на повну кількість календарних місяців у календарному році (пп. 3.2.6 Інструкції № 286).

Якщо підприємство на певну дату з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних і економічних причин), кількість працівників в цю дату відображається за станом на останній робочий день, що передував цій даті (п. 3.3 Інструкції № 286).

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, станом на робочий день (п’ятниця) 13 вересня 2024 року працювало у штаті 40 осіб і цей день був останнім робочим днем та днем звільнення одного з працівників, то у наступні вихідні дні 14 вересня (субота) і 15 вересня (неділя) показник ОКШП становитиме 40 осіб, а в робочий день 16 вересня (понеділок) — 39 осіб.

Що стосується округлення до цілих одиниць результатів обчислень показників СКШП, СКЗС і СКПЦПД, то відповідно до пункту 3 додатка до Інструкції № 286 таке округлення здійснюється за правилом парної цифри, а саме якщо остання значуща цифра:

менше або дорівнює «4» — вона відкидається;
більше або дорівнює «6» — найближча ліворуч від неї цифра збільшується на 1;
дорівнює «5» — найближча ліворуч від неї цифра збільшується на 1, якщо вона непарна, а парна залишається без змін (правило парної цифри), тобто: 2,5 ≈ 2; 3,5 ≈ 4.

А тепер розглянемо все вищевикладене на конкретному прикладі.

ПРИКЛАД

Розрахунок середньої кількості працівників на підприємстві

Підприємство створено 15 березня 2024 року з обліковою кількістю штатних працівників (ОКШП) 1 особа (директор). На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу і неділю. 18 березня на роботу прийнято ще 1 працівника, а 19 березня — ще 6 працівників за трудовим договором (ОКШП), а також прийнято на роботу 2 зовнішні сумісники (КЗС) і з 3 фізичними особами укладено ЦПД (КПЦПД). 22 березня прийнято ще 1 зовнішнього сумісника (КЗС). Але 25 березня відпрацювала останній день і з 26 березня пішла у «декретну» відпустку штатна працівниця, а також 25 березня (останній день роботи) звільнений 1 штатний працівник, внаслідок чого з 26 березня ОКШП зменшується на 1 працівника через звільненого працівника, а СКШП зменшується на 2 працівники через звільненого працівника і «декретницю». Ці та наступні зміни, що відбувалися протягом 2024 року з кількістю працівників на підприємстві, а також алгоритм розрахунку всіх показників наведено в таблиці.

Числа і місяць	Кількість працівників, осіб
	ОКШП	КПДВ		ОКШП – КПДВ	КЗС	КПЦПД
15 березня	1			1
16 березня (сб)	1			1
17 березня (нд)	1			1
18 березня	2			2
19 березня	8			8	2	3
20 березня	8	–		8	2	3
21 березня	8	–		8	2	3
22 березня	8	–		8	3	3
23 березня (сб)	8	–		8	3	3
24 березня (нд)	8	–		8	3	3
25 березня	8	–		8	3	3
26 березня	7	1		6	3	3
27 березня (сб)	7	1		6	3	3
28 березня (нд)	7	1		6	3	3
29 березня	7	1		6	3	3
30 березня (сб)	7	1		6	3	3
31 березня (нд)	7	1		6	3	3
Всього за березень	103	6		97	36	39
	СКШП = 97 : 31 (к. д. в місяці) = 3				СКЗС = 36 : 31 = 1	СКПЦПД = 39 : 31 = 1
СКП за березень: 3 + 1 + 1 = 5
СКШП за I квартал (січень – березень): 3 (працівники) : 3 (місяці) = 1
СКП за I квартал (січень – березень): 5 (працівників) : 3 (місяці) = 2
квітень	315	30	285		103	140
	СКШП = 285 : 30 = 9,5 ≈ 10				СКЗС = 103 : 30 = 3	СКПЦПД = 135 : 30 = 4,5 ≈ 4
	СКП за квітень: 10 + 3 + 4 = 17
СКШП за січень – квітень: (3 + 10) : 4 = 3
СКП за січень – квітень: (5 + 17) : 4 = 5,5 ≈ 6
травень	712	30	682		130	163
	СКШП = 682 : 31 = 22				СКЗС = 130 : 31 = 4	СКПЦПД = 163 : 31 = 5
	СКП за травень: 22 + 4 + 5 = 31
СКШП за січень – травень: (3 + 10 + 22) : 5 = 7
СКП за січень – травень: (5 + 17 + 31) : 5 = 11
червень	1115	45	1070		140	172
	СКШП = 1070 : 30 = 35				СКЗС = 140 : 30 = 5	СКПЦПД = 172 : 30 = 6
	СКП за червень: 35 + 5 + 6 = 46
СКШП за ІІ квартал (квітень – червень): (10 + 22 + 35) : 3 = 22
СКП за ІІ квартал (квітень – червень): (17 + 31 + 46) : 3 = 31
СКШП за I півріччя (січень – червень): (3 + 10 + 22 + 35) : 6 = 12
СКП за I півріччя (січень – червень): (5 + 17 + 31 + 46) : 6 = 16,5 ≈ 16
липень	1590	62	1528		155	186
	СКШП = 1528 : 31 = 49				СКЗС = 155 : 31 = 5	СКПЦПД = 186 : 31 = 6
	СКП за липень: 49 + 5 + 6 = 60
СКШП за січень – липень: (3 + 10 + 22 + 35 + 49) : 7 = 17
СКП за січень – липень: (5 + 17 + 31 + 46 + 60) : 7 = 23
серпень	2220	62	2158		165	186
	СКШП = 2158 : 31 = 70				СКЗС = 165 : 31 = 5	СКПЦПД = 186 : 31 = 6
	СКП за серпень: 70 + 5 + 6 = 81
СКШП за січень – серпень: (3 + 10 + 22 + 35 + 49 + 70) : 8 = 24
СКП за січень – серпень: (5 + 17 + 31 + 46 + 60 + 81) : 8 = 30
вересень	2850	73	2777		180	190
	СКШП = 2777 : 30 = 92				СКЗС = 180 : 30 = 6	СКПЦПД = 190 : 30 = 6
	СКП за вересень: 92 + 6 + 6 = 104
СКШП за ІІІ квартал (липень – вересень): (49 + 70 + 92) : 3 = 70
СКП за ІІІ квартал (липень – вересень): (60 + 81 + 104) : 3 = 82
СКШП за 9 місяців (січень – вересень): (3 + 10 + 22 + 35 + 49 + 70 + 92) : 9 = 31
СКП за 9 місяців (січень – вересень): (5 + 17 + 31 + 46 + 60 + 81 + 104) : 9 = 38
жовтень	3450	93	3357		200	210
	СКШП = 3357 : 31 = 108				СКЗС = 200 : 31 = 6	СКПЦПД = 210 : 31 = 7
	СКП за жовтень: 108 + 6 + 7 = 121
СКШП за січень – жовтень: (3 + 10 + 22 + 35 + 49 + 70 + 92 + 108) : 10 = 39
СКП за січень – жовтень: (5 + 17 + 31 + 46 + 60 + 81 + 104 + 121) : 10 = 46,5 ≈ 46
листопад	4050	90	3960		212	210
	СКШП = 3960 : 30 = 132				СКЗС = 212 : 30 = 7	СКПЦПД = 210 : 30 = 7
	СКП за листопад: 132 + 7 + 7 = 146
СКШП за січень – листопад: (3 + 10 + 22 + 35 + 49 + 70 + 92 + 108 + 132) : 11 = 47
СКП за січень – листопад: (5 + 17 + 31 + 46 + 60 + 81 + 104 + 121 + 146) : 11 = 55,5 ≈ 56
грудень	5070	112	4958		248	230
	СКШП = 4958 : 31 = 160				СКЗС = 248 : 31 = 8	СКПЦПД = 230 : 31 = 7
	СКП за грудень: 160 + 8 + 7 = 175
СКШП за ІV квартал (жовтень – грудень): (108 + 132 + 160) : 3 = 133
СКП за ІV квартал (жовтень – грудень): (121 + 146 + 175) : 3 = 147
СКШП за 2024 рік (січень – грудень): (3 + 10 + 22 + 35 + 49 + 70 + 92 + 108 + 132 + 160) : 12 = 57
СКП за 2024 рік (січень – грудень): (5 + 17 + 31 + 46 + 60 + 81 + 104 + 121 + 146 + 175) : 12 = 65,5 ≈ 66

_____________________________________________________________________________

Вищевикладений порядок обчислення показників СКП і СКШП застосовується при перевірці виконання встановлених нормативів і впливає на сплату деяких податків (внесків).

Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-XII (далі — Закон № 875) для роботодавців установлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — інваліди) у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця (далі — «інвалідний» норматив). Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до «інвалідного» нормативу і здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.¹

¹Про порядок виконання «інвалідного» нормативу докладно йдеться у статті «Інваліди на підприємстві: виконання нормативу і звітність за 2021 рік» та роз’ясненні Центрального міжрегіонального управління Держпраці «Щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» від 09.05.2023 в журналі «Все про працю і зарплату» № 1/2022, стор. 84, та № 6/2023, стор. 116.

Починаючи з 06.11.2022 статтею 19 Закону № 875 не передбачено подання роботодавцями Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.

Нагадаємо, що наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 № 591 (далі — Наказ № 591) затверджено:

– форму звіту № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» (далі — Звіт ф. № 10-ПОІ);

– Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю» (далі — Інструкція № 591).

Хоча Звіт ф. № 10-ПОІ вже не подається роботодавцями, деякі норми Інструкції № 591 продовжуюсь залишатися актуальними, оскільки вони встановлюють механізм розрахунку «інвалідного» нормативу та штрафних санкцій за його невиконання.

Так, пунктом 6 Інструкції № 591 визначено, що у рядку 01 Звіту № 10-ПОІ відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за звітний рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції № 286. Тобто показник рядка 01 «Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, осіб» Звіту № 10-ПОІ відповідає передбаченому Інструкцією № 286 показнику СКШП за рік (у вищерозглянутому прикладі цей показник за 2024 рік становить 57 осіб).

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (далі — ФСЗІ) в своїх листах також неодноразово вказував, що при розрахунку «інвалідного» нормативу середньооблікова чисельність штатних працівників обчислюється згідно з Інструкцією № 286.

Звертаємо увагу на те, що порядок округлення показників Звіту № 10-ПОІ при обчисленні «інвалідного» нормативу, встановлений Інструкцією № 591, відрізняється від порядку округлення, встановленого Інструкцією № 286. Так, згідно з пунктом 9 Інструкції № 591 якщо при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників, інвалідів (тобто показників рядків 01, 02, 03 Звіту № 10-ПОІ) виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого таким чином: якщо після коми число від 1 до 4, то заокруглення відбувається в бік зменшення; якщо число від 5 до 9 — то воно заокруглюється в бік збільшення. Тобто округлення здійснюється не за правилом парної цифри, а за загальним математичним правилом, тому, наприклад, число 2,5 округлюється до 3, а не до 2, як передбачено Інструкцією № 286.³

Отже, оскільки Наказ № 591 дотепер не скасовано, при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників для виконання «інвалідного» нормативу роботодавці й надалі можуть керуватися Інструкцією № 591.

Що стосується питання як ФСЗІ перевіряє виконання роботодавцями «інвалідного» нормативу, якщо не подається Звіт № 10-ПОІ, то відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 875 Пенсійний фонд України надає ФСЗІ інформацію:

– про працевлаштованих інвалідів;

– про створення роботодавцями робочих місць для інвалідів, про зайнятість та працевлаштування інвалідів;

– необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів роботодавцями відповідно до «інвалідного» нормативу.

Вищезазначену інформацію Пенсійний фонд України отримує з поданих роботодавцями Податкових розрахунків.

Пільгове оподаткування, бронювання та кількість працівників

Згідно з підпунктом 14.1.227 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) середньооблікова кількість працівників — кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики (тобто за методикою, наведеною в Інструкції № 286), з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Таким чином, в нормах ПКУ, що стосуються порядку оподаткування, якщо воно залежить від кількості працівників у платника податків, під середньообліковою кількістю працівників розуміється передбачений Інструкцією № 286 показник СКП.

Відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 291.4 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які, зокрема, протягом календарного року не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.

При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пп. 291.4.1 ПКУ).

Нормативними актами міністерств та відомств як один з критеріїв визначення підприємств критично важливими для галузі національної економіки (далі — Критерії) з метою отримання права на бронювання працівників може бути, зокрема, певна середньооблікова кількість застрахованих осіб (працівників). Так, згідно з підпунктом 10 пункту 1 Критеріїв, затверджених наказом Міністерства цифрової трансформації України від 23.03.2023 № 30, одним з критеріїв у сфері цифровізації є підприємства, що провадять діяльність у сфері ІТ-індустрії і мають, зокрема, середньооблікову кількість застрахованих осіб – працівників за останній календарний квартал не менше 9 осіб, що підтверджується довідкою (у довільній формі), наданою підприємством.