Листки непрацездатності: видача, заповнення, реєстрація, оплата, облік і зберігання

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров’я, яке його видає.

Згідно з пунктом 3 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 440 (далі — Порядок № 440), підставою для оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, що здійснюється за рахунок роботодавця, є виданий в установленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника, скріпленим печаткою за основним місцем роботи.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлені Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі — МОЗ) від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455).

Пунктами 1.1 та 1.2 Інструкції № 455 визначено, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, зазначених у пунктах 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6 цієї Інструкції (на нормах цих пунктів зупинимося нижче).

Зразок і технічний опис листка непрацездатності затверджені спільним наказом МОЗ, Міністерства праці та соціальної політики України (далі — Мінпраці), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (далі — Наказ № 532). Також цим наказом затверджено Інструкцію про порядок заповнення листка непрацездатності (далі — Інструкція № 532).

Листок непрацездатності (далі — ЛН) — це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів (п. 1 Інструкції № 532).

Порядок надання працівникам на підставі ЛН допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності (далі разом — «лікарняні»), допомоги по вагітності та пологах (далі — «декретні») включає наступні етапи:

– заповнення і видача ЛН працівникові уповноваженими особами;

– надання працівником ЛН підприємству і його заповнення посадовими особами підприємства;

– прийняття рішення про призначення «лікарняних» або «декретних» (далі — страхові виплати) комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства;

– розрахунок суми страхової виплати;

– подання заяви-розрахунку на фінансування до Фонду соціального страхування України (далі — Фонд; ФССУ) і надходження від нього фінансування, якщо страхова виплата частково або повністю здійснюється за рахунок цього Фонду;

– надання роботодавцем працівнику страхової виплати;

– направлення повідомлення Фонду про здійснення страхової виплати.

З перерахованих вище етапів перші три пов’язані з ЛН, тому саме на них ми зупинимося в цій статті, а в наступних номерах журналу докладно розглянемо розрахунок сум і порядок надання страхових виплат працівникам.

Порядок видачі листка непрацездатності

Відповідно до пункту 1.3 (пп. 1.3.1 – 1.3.5) Інструкції № 455 ЛН видається таким особам:

• громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах;
• особам, обраним на виборні посади до органів державної влади, місцевого самоврядування та інших органів, у тому числі громадських організацій;
• членам колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів;
• особам, які забезпечують себе роботою самостійно (особам, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі членам творчих спілок, творчим працівникам, які не є членами творчих спілок);
• громадянам України, які постійно проживають на території України та які працюють на умовах трудового договору (контракту) за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають.

Особи та заклади, які видають листок непрацездатності

Згідно з пунктом 1.4 (пп. 1.4.1 – 1.4.5) Інструкції № 455 право видачі ЛН надано:

• лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров’я;
• лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства соціальної політики України (далі — Мінсоцполітики);
• лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів;
• фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах (список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров’я);
• лікуючим лікарям закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та лікарям, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи – підприємці.

Пунктом 1.5 (пп. 1.5.1 – 1.5.2) Інструкції № 455 встановлено, що не мають права видавати ЛН:

• лікарі:

– станцій (відділень) швидкої медичної допомоги;

– станцій переливання крові;

– закладів судово-медичної експертизи;

– бальнеогрязелікувальних, косметологічних та фізіотерапевтичних лікарень і курортних поліклінік;

– будинків відпочинку;

– туристичних баз;

– зубопротезних поліклінік (відділень);

– санітарно-профілактичних закладів.

• лікуючі лікарі лікувально-профілактичних закладів усіх форм власності при косметологічних втручаннях без медичних показань.

Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність (далі — ЛН, довідка), здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред’явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності (п. 1.6 Інструкції № 455).

Видача та продовження ЛН (довідки) здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття ЛН може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв’язку або інтернет-телефонії з обов’язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого (п. 1.7 Інструкції № 455).

ЛН (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі (далі — ЛПЗ), крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим ЛПЗ видається новий ЛН (довідка) як продовження попереднього (п. 1.8 Інструкції № 455).

В амбулаторно-поліклінічних закладах ЛН (довідка) видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи працівника. Але у разі вибору особою лікуючого лікаря і ЛПЗ не за місцем проживання чи роботи ЛН (довідка) видається за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного ЛПЗ або його заступником, і засвідченої підписом та круглою печаткою цього ЛПЗ (п. 1.9 Інструкції № 455).

Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо) або при стаціонарному лікуванні поза постійним місцем проживання, ЛН (довідка) видається за місцем їх тимчасового перебування з дозволу головного лікаря ЛПЗ (ЛН засвідчується його підписом і печаткою ЛПЗ) на кількість днів непрацездатності або на кількість днів, необхідних для лікування (п. 1.10, 1.11 Інструкції № 455).

Документальне підтвердження хвороби при перебуванні за кордоном

Якщо тимчасова непрацездатність у громадян України настала під час їх тимчасового перебування за кордоном і підтверджена відповідним документом країни перебування, то такий документ («іноземний» ЛН) підлягає в Україні обміну на ЛН згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії (далі — ЛКК) ЛПЗ за місцем проживання чи роботи особи тільки у разі:

• гострих захворювань і травм;
• загострення хронічних захворювань;
• вагітності та пологів;
• оперативних втручань при невідкладних станах;
• лікування згідно з рішенням комісії МОЗ з питань направлення на лікування за кордон.

Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України (п. 1.12 Інструкції № 455).

Документальне підтвердження хвороби при втраті листка непрацездатності

Якщо працівник втратив ЛН, то за рішенням ЛКК ЛПЗ, що видав ЛН, працівникові видається новий ЛН з позначкою «дублікат» на підставі довідки з місця роботи про те, що йому за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась (п. 1.14 Інструкції № 455).¹

Якщо ЛН був втрачений на підприємстві після виплати працівникові допомоги по тимчасовій непрацездатності, то при зверненні підприємства за дублікатом ЛН до закладу охорони здоров’я, який видав ЛН, від такого закладу можна отримати лише реєстр ЛН, виданих працівникам підприємства. Дублікат ЛН в зазначеному випадку підприємству не видається.¹

¹ Див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880 та лист Мінсоцполітики від 03.06.2014 р. № 5695/0/14-14/18 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 3/2017, стор. 122, та № 4/2015, стор. 119, листи ФСС з ТВП від 28.05.2015 р. № 5.2-32-913, від 02.06.2014 р. № 5.2-32-1264 та від 26.11.2007 р. № 04-29-2541.

Якщо до моменту чергової виплати заробітної плати непрацездатність ще продовжується, громадянину на його бажання видається ЛН із зазначенням у графі «Заключні висновки», що він продовжує хворіти, та подальшим оформленням продовження ЛН (п. 1.14 Інструкції № 455). На підставі такого первинного ЛН роботодавець нараховує працівнику «лікарняні», які є компенсацією втраченого заробітку за період непрацездатності.

Термін, на який видається листок непрацездатності у разі захворювання або травми

Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян у разі захворювання або травми, а також терміни, на які видаються зазначені документи, встановлені розділом 2 Інструкції № 455.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції № 455 у разі захворювання чи травми ЛН, що обраховується в календарних днях, видається на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК).

При втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати ЛН особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів. Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, то продовження ЛН проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення до 30 календарних днів. Надалі продовження ЛН здійснюється ЛКК, яка призначається керівником ЛПЗ, після комісійного огляду хворого з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК (див. нижче). В окремих випадках, коли захворювання вимагає тривалого лікування (наприклад, у разі важких травм та туберкульозу) періодичність оглядів ЛКК з продовженням ЛН може бути не рідше 1 разу на 20 днів залежно від тяжкості перебігу захворювання (п. 2.2 Інструкції № 455).

У ЛПЗ, розташованих у сільській місцевості, у штаті яких є тільки один лікар, ЛН (довідка) може видаватися особисто цим (одним) лікарем з продовженням у вищерозглянутому порядку до 14 днів та подальшим направленням хворого до ЛКК у разі його тимчасової непрацездатності. Список таких лікарів затверджується щороку наказом органів охорони здоров’я (п. 2.3 Інструкції № 455).

Фельдшер в місцевостях, де відсутній лікар, має право видавати ЛН особисто і одночасно на термін не більше 3 днів з наступним направленням хворого у разі його тимчасової непрацездатності до лікаря (п. 2.4 Інструкції № 455).

У разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, ЛН видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, ЛН може видаватись, за їхньою згодою, з наступного календарного дня (п. 2.5, 2.6 Інструкції № 455).

Особам, направленим фельдшером здоровпункту під час робочої зміни до ЛПЗ, ЛН видається з моменту звернення у здоровпункт у разі визнання їх тимчасово непрацездатними. У випадку, коли працівник звертався у здоровпункт в нічну зміну, ЛН видається з часу звернення у здоровпункт до закінчення робочої зміни. Особам, не визнаним тимчасово непрацездатними, лікарем ЛПЗ видається довідка довільної форми з позначкою про час звернення до ЛПЗ (п. 2.7 Інструкції № 455).

Тимчасово непрацездатним особам, направленим на консультацію, обстеження, лікування в ЛПЗ за межі адміністративного району, ЛН видається за рішенням ЛКК на необхідну кількість днів з урахуванням проїзду (п. 2.8 Інструкції № 455).

У разі лікування в стаціонарі ЛН видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування. У разі потреби продовження лікування в амбулаторних умовах ЛН може бути продовжено на термін до 3 календарних днів з обов’язковим обґрунтуванням у медичній карті стаціонарного хворого та витягу з неї (п. 2.9 Інструкції № 455).

На період проведення інвазивних методів обстеження та лікування (ендоскопія з біопсією, хіміотерапія за інтермітуючим методом, гемодіаліз тощо) в амбулаторних умовах ЛН видається лікуючим лікарем — згідно з рішенням ЛКК (п. 2.11 Інструкції № 455).

При направленні хворих на доліковування в реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів (далі — СКЗ) безпосередньо із стаціонарів згідно з висновком ЛКК ЛН продовжується лікуючим лікарем СКЗ на весь термін, потрібний для закінчення призначеного лікування та реабілітації з урахуванням проїзду, але не більше терміну, передбаченого пунктом 4.1 Інструкції № 455 (п. 2.14 Інструкції № 455).

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції № 455 направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК ЛПЗ за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом 4 місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом 5 місяців у зв’язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні 12 місяців, а при захворюванні на туберкульоз — протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Хворим на туберкульоз, психічні та венеричні захворювання ЛН видається лікарем відповідної спеціальності. Хворим на туберкульоз, направленим на лікування до туберкульозного СКЗ, ЛН видається лікуючим лікарем спеціалізованого ЛПЗ на кількість днів, необхідних для проїзду в СКЗ, і продовжується лікуючим лікарем СКЗ (п. 2.15 Інструкції № 455).

Працюючим особам, віднесеним до I категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ЛН видається на весь період лікування в СКЗ та спеціалізованих ЛПЗ з урахуванням часу проїзду в обох напрямках, але не більше строку, передбаченого вище процитованим пунктом 4.1 Інструкції № 455 (п. 2.21 Інструкції № 455).

Умови призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності,
не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві

Статтею 22 Закону № 1105 визначено страхові випадки, при настанні яких на підставі виданих працівникам ЛН надається допомога по тимчасовій непрацездатності, а також визначено осіб, які зобов’язані її виплачувати залежно від тривалості тимчасової непрацездатності.

Так, згідно з частиною 2 статті 22 Закону № 1105 оплата перших 5 (календарних) днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві (далі — НВВ), здійснюється за рахунок коштів роботодавця згідно з Порядком № 440.

Починаючи з 6-го (календарного) дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з НВВ, перебування в закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), виплачується застрахованим особам за рахунок коштів ФССУ.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з НВВ, виплачується ФССУ застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з 1-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з НВВ, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

Частинами 3–10 статті 22 Закону № 1105 встановлено й інші страхові випадки, при настанні яких на підставі виданих працівникам ЛН надається допомога по тимчасовій непрацездатності, а також визначено умови надання цієї допомоги (див. Таблицю нижче).

Для догляду за хворим членом сім’ї ЛН видається лікуючим лікарем одному із працюючих членів сім’ї або іншій працюючій особі, яка фактично здійснює такий догляд (п. 3.1 Інструкції № 455).

Таблиця

Страхові випадки та умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності,
не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві

№  з/п	Страховий випадок	Період, на який видається листок непрацездатності (пункт Інструкції № 455)	Умови і строки надання допомоги по тимчасовій непрацездатності (норма Закону № 1105)
1	Необхідність догляду за хворою дитиною віком до 14 років (амбулаторне лікування)	Для догляду за хворою дитиною віком до 14 років ЛН видається на період, протягом якого дитина потребує догляду, але не більше 14 календарних днів, а для догляду за дитиною постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, — на весь період її хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування. У разі якщо в сім’ї хворіють двоє або більше дітей одночасно, то для догляду за ними видається один ЛН. У разі виникнення захворювання у дітей в різний час ЛН та довідка про догляд за хворою дитиною видається в кожному конкретному випадку окремо. (п.п. 3.3, 3.5 Інструкції № 455)	Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів. (абз. перший ч. 3 ст. 22 Закону № 1105)
2	Необхідність догляду за хворою дитиною віком до 14 років (стаціонарне лікування)	У разі стаціонарного лікування дітей віком до 6 років одному із працюючих членів сім’ї або іншій працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною, видається ЛН на весь період перебування в стаціонарі разом з дитиною. У разі стаціонарного лікування важкохворих дітей старшого віку (6–14 років) ЛН видається одному із працюючих членів сім’ї або іншій працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною, на період, коли за висновком ЛКК дитина потребує індивідуального догляду. У разі стаціонарного лікування дітей віком до 14 років, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (СНІД) або хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання та постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, ЛН видається на весь період перебування дитини в стаціонарі одному з працюючих батьків або особі, що його заміняє і здійснює догляд за дитиною. (п.п. 3.9, 3.10 Інструкції № 455)	Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною. (абз. другий ч. 3 ст. 22 Закону № 1105)
3	Необхідність догляду за дорослим членом сім’ї або хворою дитиною старше 14 років	Для догляду за дорослим членом сім’ї та хворою дитиною, старшою 14 років, при лікуванні в амбулаторно-поліклінічних умовах ЛН видається на термін до 3 днів. Як виняток, в залежності від важкості перебігу захворювання та побутових умов, цей термін може бути продовжений за рішенням ЛКК, а в разі її відсутності — головного лікаря, але не більше 7 календарних днів. (п. 3.2 Інструкції № 455)	Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більш як за 7 календарних днів. (ч. 4 ст. 22 Закону № 1105)
4	Необхідність догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі пологів або хвороби матері (опікуна, іншого члена сім’ї, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною)	ЛН видається працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною віком до 3 років, дитиною-інвалідом віком до 18 років, у випадку пологів або хвороби матері (опікуна, іншого члена сім’ї, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до 3 років, виховує дитину-інваліда віком до 18 років) на період, коли вона за медичними висновками лікаря не може здійснювати догляд за дитиною, а також у випадку необхідності догляду за другою хворою дитиною. У цьому випадку ЛН видається на підставі довідки з поліклініки чи стаціонару, що засвідчує пологи або захворювання матері (опікуна, іншого члена сім’ї, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до 3 років, виховує дитину-інваліда віком до 18 років). (п. 3.13 Інструкції № 455)	Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання. (ч. 5 ст. 22 Закону № 1105)
5	Карантин	ЛН видається лікарем-інфекціоністом або лікуючим лікарем на підставі результатів досліджень лабораторних центрів Міністерства охорони здоров’я України на період тимчасового відсторонення від роботи осіб, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. (п. 5.1 Інструкції № 455) ЛН видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я, на період перебування застрахованої особи в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним контролем у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України на гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211, крім хворих осіб. (п. 5.2 Інструкції № 455)	Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. (абз. перший ч. 2 ст. 22 Закону № 1105) Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, допомога по тимчасовій непрацездатності надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини. (ч. 7 ст. 22 Закону № 1105)
6	Тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу	ЛКК (в разі її відсутності — лікуючий лікар з дозволу головного лікаря) може призначити непрацездатному внаслідок професійного захворювання (їх перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. № 1662) або захворювання на туберкульоз тимчасове переведення на іншу роботу з видачею ЛН терміном до 2 місяців з дотриманням термінів продовження ЛН відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 455 (див. вище). Переведення рекомендується, якщо хворий непрацездатний за своїм основним місцем роботи може повноцінно виконувати іншу роботу без порушення процесу лікування. У разі потреби переведення на легшу роботу у зв’язку з іншими захворюваннями видається висновок ЛКК. ЛН в цьому разі не видається. (п. 2.13 Інструкції № 455)	У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу цій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за 2 місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму повного заробітку до часу переведення. (ч. 8 ст. 22 Закону № 1105)
7	Протезування з розміщенням в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства	У разі протезування у стаціонарах протезно-ортопедичних підприємств системи Мінсоцполітики ЛН видається на час протезування і проїзду до стаціонару і назад. (п. 2.12 Інструкції № 455)	Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі в разі здійснення протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства з першого дня за весь період перебування в цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад. (ч. 9 ст. 22 Закону № 1105)
8	Санаторно-курортне лікування	На період санаторно-курортного лікування, необхідність якого встановлена ЛКК ЛПЗ за місцем спостереження, ЛН видається на період лікування та проїзду до СКЗ і назад, але з урахуванням тривалості щорічної (основної та додаткової) відпустки. ЛН видається до від’їзду в СКЗ при наявності: – путівки; – довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки; – картки санаторно-курортного відбору. (п.п. 7.1, 7.2 Інструкції № 455)	Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі в разі здійснення санаторно-курортного лікування, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до СКЗ і назад. Застрахованій особі, яка направляється на лікування в реабілітаційне відділення СКЗ після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування у СКЗ (з урахуванням часу на проїзд до СКЗ і у зворотному напрямку). (ч. 10 ст. 22 Закону № 1105)
9	Санаторно-курортне лікування дитини-інваліда до 18 років	ЛН видається одному із працюючих батьків (опікуну або піклувальнику), який виховує дитину-інваліда до 18 років, лікуючим лікарем до від’їзду в СКЗ на весь термін лікування дитини в СКЗ з урахуванням часу на проїзд в обох напрямках за наявності висновку ЛКК про необхідність стороннього догляду під час лікування у СКЗ. ЛН видається одному з працюючих батьків (опікуну або піклувальнику), який виховує дитину-інваліда до 18 років, лікуючим лікарем до початку лікування у медичних центрах реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи (далі — Центр) на весь термін лікування дитини в Центрі з урахуванням часу на проїзд в обох напрямках на підставі довідки-виклику з Центру та за наявності висновку ЛКК про необхідність стороннього догляду під час лікування у Центрі. Закриття ЛН проводиться лікуючим лікарем на підставі медичного висновку Центру або СКЗ про проведений курс лікування дитини-інваліда з урахуванням терміну фактичного перебування в Центрі. (п. 3.12 Інструкції № 455)	Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 18 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до СКЗ і у зворотному напрямку) за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за нею. (ч. 10 ст. 22 Закону № 1105)

Випадки, коли замість листка непрацездатності видається довідка

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції № 455 якщо ЛН видано одному з працюючих членів сім’ї по догляду за дитиною віком до 14 років на максимальний термін (див. п. 1 Таблиці вище), а дитина продовжує хворіти, то особі, яка здійснює догляд за нею, після закінчення такого максимального терміну видається довідка за формою, встановленою МОЗ. Також довідка про догляд за хворою дитиною видається до одужання дитини від гострого захворювання або до досягнення ремісії у разі загострення хронічного захворювання з продовженням у вищерозглянутому порядку, передбаченому пунктом 2.2 Інструкції № 455.

У разі захворювання в сім’ї двох або більше дітей віком до 14 років в різний час (див. п. 1 Таблиці вище) ЛН і довідка про догляд за хворою дитиною видаються в кожному конкретному випадку окремо (п. 3.5 Інструкції № 455). Тобто на кожну дитину віком до 14 років, яка захворіла в різний час в одній сім’ї, про догляд за нею видається окремий ЛН (на термін не більше 14 днів).

Якщо в період звільнення від роботи згідно з довідкою про догляд за хворою дитиною захворіла друга дитина або виникло нове (не пов’язане з попереднім) захворювання у першої дитини, то довідка закривається і видається новий ЛН (п. 3.6 Інструкції № 455).

Якщо після виписки в дитячий дошкільний заклад або школу в дитини виникає ускладнення захворювання, за яким видавалися ЛН і довідка, а ЛКК визначає його як продовження першого захворювання, то про догляд за дитиною видається довідка (п. 3.7 Інструкції № 455).

Довідка довільної форми, засвідчена підписом головного лікаря та печаткою ЛПЗ, видається для догляду за хворим старше 14 років, який знаходиться на стаціонарному лікуванні, згідно з висновком ЛКК про необхідність індивідуального догляду (п. 3.16 Інструкції № 455).

Пунктом 2.17 Інструкції № 455 встановлено, що довідка довільної форми, засвідчена підписом головного лікаря і печаткою ЛПЗ, видається особам, які проходять обстеження:

• з приводу встановлення причинного зв’язку захворювання з умовами праці, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
• за направленням слідчих органів, прокуратури і суду.

ФСС з ТВП у листі від 25.05.2016 р. № 5.2-32-813 (див. ВТЗ № 10/2016, стор. 119) та МОЗ в листі від 26.05.2007 р. № 3.51-4/4272-Д/3-6759 повідомили, що зазначена в пункті 2.17 Інструкції № 455 довідка є документом, який засвідчує тимчасову непрацездатність громадян, але не замінює ЛН. Тому, наприклад, щорічна відпустка працівника може бути перенесена на інший період або продовжена в разі пред’явлення працівником довідки про проходження обстеження у спеціалізованому ЛПЗ.²

Крім того, згідно з пунктом 2.18 Інструкції № 455 довідка довільної форми, засвідчена підписом завідувача відділення та печаткою ЛПЗ, видається:

• у разі тимчасової непрацездатності громадян, які шукають роботу, і безробітних, враховуючи період їх професійної підготовки та перепідготовки;
• особам, які проходять обстеження в ЛПЗ за направленням військкоматів;
• особам, які проходять додаткове наркологічне обстеження в умовах стаціонару відповідно до пункту 10 Інструкції про профілактичний наркологічний огляд та його обов’язкові обсяги, затвердженої наказом МОЗ від 28.11.97 р. № 339;
• особам, які проходять діагностичне обстеження в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності, за відсутності ознак тимчасової непрацездатності.

Особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, також видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою ЛПЗ, з обов’язковим зазначенням часу проведеної консультації (п. 2.19 Інструкції № 455).

Відповідно до пункту 2.22 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров’я. У разі вибору особою рядового і начальницького складу лікуючого лікаря і ЛПЗ не за місцем проживання або роботи довідка видається відповідно до пункту 1.9 Інструкції № 455, тобто за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного ЛПЗ або його заступником і засвідченої підписом та круглою печаткою цього ЛПЗ.

Порядок видачі довідки у разі захворювання та травми; у зв’язку з доглядом за хворим членом сім’ї, хворою дитиною, дитиною віком до трьох років і дитиною-інвалідом до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за дитиною; при карантині; у зв’язку з вагітністю та пологами; на період санаторно-курортного лікування має відповідати вимогам Інструкції № 455.

Особам рядового і начальницького складу, які перебувають на лікуванні у зв’язку із захворюванням, пораненням, контузією чи каліцтвом, отриманими під час виконання службових обов’язків, довідка видається до дня закінчення лікування (при сприятливому закінченні лікування) або до дня звільнення з органу управління (підрозділу) за станом здоров’я (при несприятливому перебігу лікування) за висновком військово-лікарської експертизи.

Випадки, коли листок непрацездатності не видається і «лікарняні» не нараховуються

Оскільки згідно з частиною 1 статті 31 Закону № 1105 та пунктом 3 Порядку № 440 підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий у встановленому порядку ЛН, то всі вишерозглянуті довідки не є підставою для нарахування «лікарняних» (в т. ч. довідки, видані при догляді за хворою дитиною або хворим членом сім’ї).

Крім того, відповідно до статті 23 Закону № 1105 та пункту 4 Порядку № 440 «лікарняні» не виплачуються:

• у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
• у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
• за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи (в цьому випадку не видається й ЛН — п. 2.20 Інструкції № 455);
• за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
• у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
• за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням (далі — навчальна відпустка).

Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у т. ч. на ЛКК чи МСЕК, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу.

Отже, якщо працівник за рішенням лікаря повинен був з’явитися на медогляд, наприклад, у п’ятницю 12 червня, але в цей день не з’явився, а відвідав лікаря тільки в понеділок 15 червня, і таке порушення режиму відображено в ЛН, то за 12–14 червня «лікарняні» працівнику не нараховуються.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років (див. пункти 1–4 Таблиці вище), не надається, якщо застрахована особа у цей час перебувала у щорічній (основній чи додатковій), навчальній або творчій відпустках.

Якщо мати або інша працююча особа, яка доглядає за хворою дитиною, перебуває у цей час у щорічній (основній чи додатковій), навчальній або творчій відпустці, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці без збереження заробітної плати, то ЛН видається з дня, коли мати або інша працююча особа, яка здійснює догляд за хворою дитиною, повинні стати до роботи (п. 3.11 Інструкції № 455).

Наприклад, якщо щорічна (навчальна, творча) відпустка (відпустка без збереження заробітної плати) закінчилася у працівниці 12 червня 2020 року, і при цьому вона здійснювала догляд за хворою дитиною з 5 по 18 червня 2020 року (14 календарних днів), то ЛН має бути їй видано (допомогу по догляду за хворою дитиною призначено) за період з 13 по 18 червня 2020 року.

Крім того, слід враховувати, що відповідно до пункту 3.15 Інструкції № 455 ЛН не видається (і, відповідно, «лікарняні» не виплачуються) для догляду за:

а) хронічним хворим у період ремісії;

б) хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років;

в) здоровою дитиною на період карантину;

г) хворим старшим 14 років при стаціонарному лікуванні (за висновком ЛКК про необхідність індивідуального догляду за таким хворим видається довідка довільної форми, засвідчена підписом головного лікаря та печаткою ЛПЗ — п. 3.16 Інструкції № 455; див. вище).

Таким чином, з норми підпункту «б» пункту 3.15 Інструкції № 455 випливає, що якщо працівник в період перебування у щорічній (основній та додатковій) відпустці або у відпустці без збереження заробітної плати здійснює догляд за хворою дитиною, то він не має права на одержання ЛН і, відповідно, «лікарняних».

Крім того, якщо хворіє дитина віком до 3 років, ЛН не видається для догляду за нею в період перебування у відпустці для догляду за цією ж дитиною до досягнення нею 3-річного віку, оскільки в цей період особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною,, вже отримує гарантовану законодавством матеріальну виплату — допомогу при народженні дитини до досягнення нею 3-річного віку. Тому в даному випадку відсутня підстава для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності.³

Якщо ж працівникові у вищевказаних випадках неправомірно видано ЛН (лікар зазвичай не знає, перебуває чи ні працівник у щорічній (основній і додатковій) відпустці або у відпустці без збереження заробітної плати або у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, а працівник може повідомити лікарю недостовірну інформацію), то комісія (уповноважений) із соціального страхування за місцем роботи на підставі такого ЛН повинна прийняти рішення про відмову в його оплаті.

Нагадаємо, що відповідно до частини 3 статті 30 Закону № 1105 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування (далі — комісія із соцстрахування), що створюється (обирається) на підприємстві, до складу якої входять представники адміністрації підприємства та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб) або фізичною особою – підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Комісія із соцстрахування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення, зокрема, про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі, заповнення ЛН та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Комісія із соцстрахування виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління ФССУ від 19.07.2018 р. № 13 (далі — Положення № 13).

Що стосується оплати ЛН хворої жінки, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і працює на умовах неповного робочого часу, то необхідно враховувати, що в період роботи з таким режимом жінка отримує заробітну плату, з якої сплачується єдиний соціальний внесок, отже, вона є застрахованою особою. У статті 23 Закону № 1105 наведено вичерпний перелік випадків, за яких допомога по тимчасовій непрацездатності не надається. До таких випадків не належить тимчасова непрацездатність особи в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Тому в разі тимчасової непрацездатності жінки, яка працює в режимі неповного робочого часу в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, ЛН їй видається і допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується на загальних підставах.⁴

Виходячи з норми пункту 3.13 Інструкції № 455 (див. п. 3 Таблиці вище), ЛН по догляду за хворою дитиною віком до 3 років може бути виданий працюючому батькові у випадку пологів або хвороби матері, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а також у разі, коли вона доглядає за другою хворою дитиною.⁵

Особливості оплати листків непрацездатності

На практиці бувають випадки, коли після одужання (закінчення однієї хвороби) працівник відразу захворює іншою хворобою. У зв’язку з цим, якщо працівнику видано два ЛН поспіль (між ними немає календарних днів), а в заключному висновку першого ЛН зазначено, що працівник має стати до роботи (код-1), то наступний (другий) випадок захворювання вважається іншим (другим) страховим випадком. Перші 5 днів тимчасової непрацездатності за другим ЛН, який є первинним, оплачуються за рахунок роботодавця. Якщо ж в заключному висновку виданого працівнику першого ЛН зазначено, що працівник продовжує хворіти (код-2), наступний (другий) ЛН вважається продовженням попереднього і оплачується за рахунок ФССУ.⁶

Якщо працівнику видано два ЛН поспіль, але між ними є календарні дні (через несвоєчасну явку працівника на прийом до лікаря), при цьому другий ЛН оформлений як продовження попереднього, а в заключному висновку першого ЛН зазначено, що працівник продовжує хворіти, то, з огляду на те, що ЛН оплачуються в календарних днях, для їх правильної оплати необхідно звернутися до лікувального закладу для належного оформлення другого ЛН, а саме в графу про порушення режиму («Відмітки про порушення режиму:») необхідно вписати ті дні, в які пацієнт не з’явився на прийом до лікаря і які пропущені між двома ЛН (п. 3.5, 4.1 Інструкції № 532).

Наприклад, якщо працівнику перший ЛН видано з 10.06.2020 р. по 19.06.2020 р, а другий ЛН видано з 22.06.2020 р. як продовження попереднього, тобто між двома ЛН є два дні перерви (20 і 21 червня — субота і неділя), то в цьому випадку правомірним буде провести оплату ЛН, виданого з 22.06.2020 р, як продовження попереднього ЛН — за рахунок коштів ФССУ, але без оплати календарних днів 20 і 21 червня.⁷

Якщо заклад охорони здоров’я видає працівнику декілька ЛН поспіль, оформлених як первинні (а не як продовження попередніх), то роботодавець зобов’язаний кожен раз здійснювати оплату перших 5 (календарних) днів непрацездатності за свій рахунок.

Що стосується граничних строків подання ЛН для оплати, то відповідно до частини 5 статті 32 Закону № 1105 матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні.

Дванадцятимісячний період відраховується з 1-го числа місяця, наступного за тим, в якому настала відповідна подія (відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, смерть застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні). При цьому для обчислення 12 календарних місяців беруться цілі календарні місяці з 1 по 30 або 31 число (в лютому — по 28 або 29 число).⁸

Отже, немає підстав для оплати ЛН застрахованій особі (працівнику), якщо така особа надала ЛН роботодавцю пізніше 12 календарних місяців, що обчислюються з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому була відновлена працездатність (закінчилася відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами).

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 1105 право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає у застрахованих осіб з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи вищевикладене, якщо, наприклад, працівник звільняється згідно з пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (за угодою сторін), але в останній день роботи такий працівник захворів, він має право на оплату ЛН за цей день, оскільки таке право виникає з настанням непрацездатності в період роботи, включаючи і день звільнення. При цьому в разі звільнення працівника не за ініціативою роботодавця під час хвороби ЛН оплачується роботодавцем по день звільнення працівника, а в подальшому — з 6-го календарного дня тимчасової непрацездатності — за рахунок ФССУ за весь період до відновлення працездатності або встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи (ч. 2 ст. 22 Закону № 1105). Кількість ЛН, що підлягають оплаті при звільненні, має визначатися за принципом, що вони видані за одним страховим випадком, що настав у період роботи.⁹

Наприклад, якщо останнім днем роботи працівника і датою його звільнення, яке відбувається за ініціативою роботодавця (за пунктом 1 статті 40 КЗпП), є 30 червня 2020 року, але працівник в цей день захворів і хвороба тривала по 10 липня 2020 року (у даному випадку дата звільнення працівника переноситься на останній день його непрацездатності за цим страховим випадком — частина третя ст. 40 КЗпП), то оплаті роботодавцем і ФССУ підлягає ЛН, виданий на період хвороби з 30 червня по 10 липня 2020 року, а також ЛН, що є його продовженням (код-2). Якщо ж працівнику буде видано новий (первинний) ЛН з 11 липня 2020 року за новим страховим випадком (код-1), то він оплаті не підлягає, оскільки виданий після дати звільнення працівника (після 10 липня 2020 року).

Подання заяви-розрахунку до ФССУ

Документи (ЛН) для призначення страхової виплати розглядаються комісією із соціального страхування підприємства не пізніше 10 днів з дня їх надходження (ч. 1 ст. 32 Закону № 1105).

Підставою для фінансування страхувальників (роботодавців) робочими органами ФССУ є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами (ч. 1 ст. 34 Закону № 1105).

Тобто для виплати працівнику матеріального забезпечення за рахунок ФССУ страхувальнику (роботодавцю) необхідно спочатку обчислити суму страхової виплати та відобразити її в заяві-розрахунку, яка подається до робочого органу виконавчої дирекції ФССУ.

Фінансування страхувальників (роботодавців) для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється відповідно до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління ФССУ від 19.07.2018 р. № 12 (далі — Порядок № 12).

Заява-розрахунок оформляється страхувальником на підставі рішення комісії із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення. Заява-розрахунок повинна бути передана страхувальником до робочих органів виконавчої дирекції ФССУ не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення (п. 2 Порядку № 12).

Заява-розрахунок за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 12, надається страхувальником в паперовому вигляді особисто до робочого органу виконавчої дирекції ФССУ чи його відділення або надсилається в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (п. 6 Порядку № 12).

Робочий орган виконавчої дирекції ФССУ або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє правильність заповнення реквізитів, наявність даних про страхувальника в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, дані про сплату ним єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), правильності нарахування виплат та у разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку. Робочий орган виконавчої дирекції ФССУ або його відділення у разі потреби має право здійснювати обмін інформацією зі страхувальником шляхом направлення запиту щодо уточнення інформації, наведеної у заяві-розрахунку (ч. 1 ст. 34 Закону № 1105, п. 8 Порядку № 12).

Умови призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності,
пов’язаної з нещасним випадком на виробництві

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону № 1105 страховими випадками у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі — страхування від нещасного випадку), є:

• нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у т. ч. встановлене або виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму;
• нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону № 1105 визначено, що нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.

Професійне захворювання — це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі — Порядок № 337), в додатку 10 до якого наведено Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування від нещасного випадку (професійного захворювання (отруєння)/аварії) на виробництві.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. № 1662 затверджено Перелік професійних захворювань, а спільним наказом МОЗ, Академії медичних наук України, Мінпраці від 29.12.2000 р. № 374/68/338 затверджено Інструкцію про застосування переліку професійних захворювань.

З метою проведення страхових виплат і здійснення робочими органами ФССУ страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання постановою правління ФССУ від 19.07.2018 р. № 11 затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат (далі — Порядок № 11).

Відповідно до статей 36–42 Закону № 1105 та пункту 1.2 Порядку № 11 у разі настання страхового випадку управління (відділення) виконавчої дирекції ФССУ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи, зокрема:

• допомогу по тимчасовій непрацездатності;
• одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
• щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого;
• страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу;
• щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
• відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.

Частиною 3 статті 42 Закону № 1105 та пунктом 2.1 Порядку № 11 встановлено, що якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, ФССУ фінансує всі витрати на його лікування. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100% середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем, а починаючи з 6-го дня непрацездатності — за рахунок коштів ФССУ.

Згідно з пунктом 2.2 Порядку № 11 підставою для оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та надання починаючи з 6-го дня непрацездатності за рахунок коштів ФССУ допомоги по тимчасовій непрацездатності, пов’язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, є:

• ЛН, виданий у встановленому порядку (тобто виданий у порядку, встановленому Інструкцією № 455 — в цьому ЛН обов’язково повинна бути позначка про виробничу травму внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а зв’язок тимчасової непрацездатності з виробничою травмою або професійним захворюванням засвідчується в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого);
• акт про нещасний випадок за формою Н-1 «Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася)», наведеною у додатку 11 до Порядку № 337 (у примітці 1 акта форми Н-1 зазначено, що якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнається пов’язаним з виробництвом, це позначається великою літерою П (Н-1/П), якщо не пов’язаним з виробництвом — великими літерами НП (Н-1/НП)), або акт про професійне захворювання за формою П-4 «Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)», наведеною у додатку 21 до Порядку № 337.

Якщо при наявності у потерпілого акта розслідування нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом (за формою Н-1/П), або акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) (за формою П-4) йому видано ЛН у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням), за яким складено відповідний акт, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється страхувальником за місцем роботи потерпілого. У такому випадку допомога по тимчасовій непрацездатності нараховується страхувальником на підставі копії акта розслідування нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, або акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами, яка завіряється страхувальником, за умови пред’явлення потерпілим його оригіналу та оригіналу ЛН з відповідною відміткою про зв’язок хвороби з раніше отриманою травмою або професійним захворюванням (п. 2.3 Порядку № 11).

У разі засвідчення в медичній карті хворого зв’язку захворювання з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням) допомога по тимчасовій непрацездатності має фінансуватися за рахунок коштів ФССУ.¹⁰

Кошти для здійснення роботодавцем виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності потерпілому виділяються ФССУ на підставі заяви-розрахунку, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за їх видами. Заява-розрахунок подається роботодавцем до робочого органу виконавчої дирекції цього Фонду за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку № 12 (п. 4 Порядку № 12).

Робочий орган виконавчої дирекції ФССУ або його відділення після надходження заяви-розрахунку здійснює перевірку інформації, наведеної у ній, перевіряє, зокрема, правильність заповнення реквізитів, дані про сплату страхувальником ЄСВ, наявність у ФССУ зареєстрованого нещасного випадку або професійного захворювання та у разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів здійснює фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку (п. 8 Порядку № 12).

Особливості заповнення листка непрацездатності

Форма бланка ЛН затверджена Наказом № 532. ЛН складається з двох частин: корінця та основної частини. Крім того, ЛН має лицьовий та зворотний бік.

Згідно з пунктом 1 Інструкції № 532, яка встановлює порядок заповнення ЛН, лицьовий бік бланка ЛН (в т. ч. корінець) заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи (роботодавцем).

Заповнення ЛН лікуючим лікарем

Згідно з пунктом 2 Інструкції № 532 насамперед заповнюється корінець ЛН. У корінці підкреслюється слово «первинний» або «продовження», а у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього, а також вказуються:

• прізвище, ім’я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства вказується повна або скорочена відповідно до положень статуту або іншого засновницького документа);
• дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами — назва місяця, далі цифрою зазначається рік);
• прізвище лікаря, який видав ЛН;
• номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого;
• підпис одержувача у графі «Підпис одержувача».

Паспортна частина ЛН (прізвище, ім’я та по батькові, вік непрацездатного) заповнюється за даними документів працівника (паспорта або іншого документа, що посвідчує особу), місце роботи — зі слів непрацездатного.

Після заповнення корінець ЛН залишається в закладі охорони здоров’я (у лікуючого лікаря).

Потім у порядку, встановленому пунктом 3 Інструкції № 532, заповнюється основна частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.

При заповненні її верхньої частини підкреслюється слово «первинний» або «продовження» із зазначенням номера та серії попереднього ЛН у разі його продовження. Далі чітко вказуються:

• назва та місцезнаходження закладу охорони здоров’я (повністю), що підтверджуються штампом та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності» (при видачі ЛН лікарем-підприємцем — дані такого лікаря, засвідчені печаткою за її наявності);
• дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами — назва місяця, далі цифрою вказується рік);
• прізвище, ім’я, по батькові непрацездатного (повністю);
• число повних років (цифрами);
• стать (підкреслюється);
• місце роботи: назва і місцезнаходження підприємства (повністю).

У графі «Діагноз первинний» лікар указує первинний діагноз у перший день видачі ЛН, у графі «Діагноз заключний» — остаточний діагноз, а в графі «шифр МКХ-10» — шифр діагнозу. Діагнози (первинний, заключний) та шифр зазначаються виключно за письмовою згодою хворого. Якщо працівник проти їх відображення в ЛН, діагнози та шифр не вказуються.

Якщо за письмовим погодженням із завідувачем відділення з деонтологічних міркувань лікар у ЛН змінює формулювання діагнозу та шифру МКХ-10 фактичного захворювання, то він зобов’язаний зробити в медичній картці стаціонарного чи амбулаторного хворого запис, який обґрунтовує зміну діагнозу та шифру МКХ-10.

Крім того, на лицьовому боці ЛН заповнюються такі реквізити (графи):

• «Причина непрацездатності:» — обов’язково підкреслюється відповідна причина звільнення від роботи («захворювання загальне – 1», «професійне та його наслідки – 2» тощо);
• «Режим:» — обов’язково вказується режим, який призначається хворому: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо;
• «Відмітки про порушення режиму:» — зазначається дата порушення режиму, що засвідчується підписом лікаря, а види порушень режиму вказуються у графі «Примітка:» з обов’язковим записом у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого;
• «Перебував у стаціонарі» — зазначаються дати госпіталізації та виписки зі стаціонарного відділення;
• «Перевести тимчасово на іншу роботу» — вказуються дати (початку і закінчення) тимчасового переведення хворого на іншу роботу, що засвідчуються підписом голови ЛКК та круглою печаткою закладу охорони здоров’я;
• «Направлений до МСЕК» — здійснюється запис дати направлення документів на МСЕК, що підтверджується підписом голови ЛКК;
• «Оглянутий у МСЕК» — зазначається дата огляду хворого;
• «Висновок МСЕК» — робиться відповідний запис, що засвідчується підписом голови МСЕК та печаткою МСЕК:

– «визнаний інвалідом певної групи та категорії»;

– «інвалідом не визнаний, потребує долікування»;

– «інвалідом не визнаний, працездатний».

У разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності повинна збігатися з днем надходження (реєстрації) документів у МСЕК. У разі визнання хворого працездатним у графі «Статі до роботи» зазначається дата, наступна за датою огляду в МСЕК;

• «Звільнення від роботи» — у першому стовпчику «З якого числа» вказується арабськими цифрами дата видачі ЛН (число, місяць, рік); у другому стовпчику «До якого числа включно» дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику «Підпис та печатка лікаря» продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 455 (див. вище). Продовження ЛН здійснюється з обов’язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділенням або голови ЛКК, що засвідчується їх підписами. У стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов’язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділенням, що засвідчується їх підписами та печатками;
• «Стати до роботи» — вказуються: словами число і місяць, коли одужавший повинен приступити до роботи; посада, прізвище лікаря, що засвідчуються його підписом та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «Продовжує хворіти» та зазначається номер нового ЛН. У разі смерті у графі «Стати до роботи» зазначаються «помер» і дата смерті.

Пунктом 5 Інструкції № 532 визначено, що у разі направлення хворого з ЛПЗ до реабілітаційного відділення СКЗ на доліковування у графі ЛН «Стати до роботи» здійснюється запис «доліковування в санаторно-курортному закладі» і вказується дата початку путівки. У графі «Видано новий листок непрацездатності (продовження) N” зазначається номер нового ЛН, який заповнюється в стаціонарі або в денному стаціонарі закладу охорони здоров’я на період доліковування. У графі «Причина непрацездатності:» нового ЛН підкреслюється «захворювання загальне – 1»; у графі «Режим» указується «санаторний», у графі «Звільнення від роботи» у першому стовпчику «З якого числа» вказується дата початку путівки. В правому верхньому кутку ЛН ставиться печатка закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».

Подальше оформлення ЛН здійснюється в реабілітаційному відділенні СКЗ. У графі «Перебував у стаціонарі» зазначаються дати госпіталізації та виписки з реабілітаційного відділення; у графі «Звільнення від роботи» у другому стовпчику «До якого числа включно» вказується дата виписки; у графі «Стати до роботи» літерами пишуть число і місяць, коли стати до роботи, зазначаються посада, прізвище лікаря та завідувача реабілітаційного відділення, їх підписи, що засвідчуються круглою печаткою СКЗ. У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється «продовжує хворіти».

У разі медичного нагляду за особами, які були в контакті з хворими на інфекційні захворювання та бактеріоносіями в графі «Причина непрацездатності:» підкреслюється «контакт з хворими на інфекційні захворювання та бактеріоносійство – 6», у графі «Режим» — «домашній» (п. 7 Інструкції № 532).

Міністерство охорони здоров’я України в листі від 13.05.2020 р. № 03.4-26/13138/2-20 повідомило, що у випадку перебування застрахованих осіб в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням антикоронавірусних заходів лікуючими лікарями у графі «Причина непрацездатності:» ЛН зазначається «ізоляція від COVID-19 – 11». Якщо таким застрахованим особам були видані довідки, то вони підлягають заміні на ЛН із відповідним зазначенням причини тимчасової непрацездатності.

У разі направлення хворого на протезування в умовах стаціонару протезно-ортопедичного підприємства у графі «Причина непрацездатності:» вказується «ортопедичне протезування – 9», у графі «Перебував у стаціонарі», крім дати, робиться відмітка «протезно-ортопедичного підприємства», у графі «Звільнення від роботи» вказуються дати початку та закінчення протезування з урахуванням проїзду (п. 8 Інструкції № 532).

У разі вагітності та пологів у графі «Діагноз первинний» позначається термін вагітності на час звернення, у графі «Діагноз заключний» — орієнтовний термін пологів, у графі «Причина непрацездатності:» — «вагітність та пологи», у графі «Режим» — «амбулаторний та стаціонарний»; у графі «Звільнення від роботи» одним рядком записується сумарна тривалість відпустки з відміткою дати відкриття ЛН, у графі «Стати до роботи» — дата закінчення відпустки (п. 9 Інструкції № 532).

На нашу думку, в графі «Стати до роботи» ЛН по вагітності та пологах логічніше було б відображати не дату закінчення (не останній (126-й) календарний день) «декретної» відпустки, а наступну за нею дату (127-й календарний день з дня початку «декретної» відпустки), тобто дату, коли працівниця фактично повинна стати до роботи після закінчення «декретної» відпустки, оскільки в дату закінчення (останній день) «декретної» відпустки працівниця ще знаходиться у відпустці і не повинна виходити на роботу. Тобто, розробники Інструкції № 532 помилилися, вказавши в пункті 9 цієї Інструкції, що при заповненні «декретного» ЛН у графі «Стати до роботи» вказується дата закінчення (останній день) «декретної» відпустки.

У зв’язку з вищевикладеним на запитання, чи потрібно виправляти в «декретному» ЛН дату в графі «Стати до роботи», якщо вказано 127-й день замість 126-го, ФССУ і ФСС з ТВП роз’яснили¹¹, що згідно з пунктом 9 Інструкції № 532 в цій графі необхідно вказувати 126-й день відпустки, який є датою закінчення «декретної» відпустки. Зазначення 127-го дня, який є наступним за 126-им, з якого необхідно стати до роботи, в графі «Стати до роботи» не є помилкою. Тому повертати такий ЛН закладу охорони здоров’я для виправлення помилки (дати) не потрібно.

«Декретний» ЛН затверджується підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, для іногородніх жінок — додатково керівником закладу охорони здоров’я. ЛН завіряється печаткою закладу охорони здоров’я. Додаткові дні післяпологової відпустки при патологічних пологах і багатоплідній вагітності оформлюються окремим (додатковим) бланком ЛН (п. 9 Інструкції № 532).

Що стосується заповнення правого поля лицьового боку ЛН — графи «Примітка», то в ньому згідно з пунктом 4 Інструкції № 532 лікарем здійснюються такі записи:

• • при порушенні хворим призначеного режиму вказується вид порушення (наприклад, несвоєчасна явка на прийом до лікаря; алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння під час лікування; вихід на роботу без дозволу лікаря; самовільне залишення закладу охорони здоров’я; виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров’я без відмітки про дозвіл виїзду; відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК та інше);
  • у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з ним, робиться позначка про таке сп’яніння;
  • у разі направлення на санаторно-курортне лікування (на доліковування в реабілітаційне відділення СКЗ) зазначаються номер, дати початку та закінчення путівки (реабілітаційної путівки), назва СКЗ;
  • у разі помилок у тексті ЛН здійснюється виправлення тексту, що підтверджується записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». При цьому на бланку ЛН дозволяється не більше двох виправлень;
  • у разі тимчасової непрацездатності з причин «професійне та його наслідки – 2» або «нещасний випадок на виробництві та його наслідки – 4» слід указати дату встановлення професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві. Крім того, при зазначених причинах непрацездатності виправлення у графі «Причина непрацездатності:» не допускаються (п. 3.3 Інструкції № 532);
  • інші примітки.

Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи, ЛН видається за підписом головного лікаря, що засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров’я. Запис здійснюється у графі «Видачу листка непрацездатності дозволяю» із обов’язковим записом у медичних картах амбулаторного чи стаціонарного хворого (п. 3.8 Інструкції № 532).

Згідно з пунктом 10 Інструкції № 532 у разі амбулаторного лікування якщо при черговому відвідуванні хворим лікаря має місце порушення режиму у вигляді несвоєчасного прибуття хворого до лікаря, то:

• • у разі визнання хворого непрацездатним продовження ЛН здійснюється з дня його відвідування лікаря;
  • у разі визнання хворого працездатним у графі «Стати до роботи» пишуться літерами число і місяць та здійснюється запис «з’явився працездатним». Закриття ЛН здійснюється датою, установленою лікарем для прибуття хворого.

Щодо вищенаведеної норми ФССУ в роз’ясненні від 29.03.2018 р. (див. ВПЗ № 4/2018, стор. 123) повідомив наступне: вищевикладене пояснюється тим, що видача та продовження документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються лише після особистого огляду хворого лікуючим лікарем. Згідно з частиною 2 статті 23 Закону № 1105 застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності. Отже, якщо в ЛН є відмітка про порушення застрахованою особою режиму, встановленого лікарем, то допомога по тимчасовій непрацездатності не надається з дня допущення порушення і на строк, який визначає комісія із соціального страхування підприємства.

У разі втрати ЛН при оформленні його дубліката у верхньому правому кутку ЛН зазначається текст «дублікат», у графі «Звільнення від роботи» одним рядком записується весь період непрацездатності, що підтверджується підписом і печаткою лікуючого лікаря та голови ЛКК. У медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого робиться відповідний запис із зазначенням номера дубліката ЛН (п. 12 Інструкції № 532).

Контроль за правильністю заповнення та видачі ЛН

Відповідальність закладу охорони здоров’я за порушення порядку заповнення та видачі ЛН визначено Інструкцією № 455 та Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.04.2008 р. № 189 (далі — Положення № 189).

Так, згідно з пунктом 8.2 Інструкції № 455 та пунктом 3.4 Положення № 189 відповідальність за стан організації та якості експертизи тимчасової непрацездатності (далі — ЕТН), зберігання та облік документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, несе керівник закладу охорони здоров’я.

За порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно із законодавством України (п. 8.3 Інструкції № 455).

Контроль за виконанням Інструкції № 455 закладами охорони здоров’я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції МОЗ, ФССУ, профспілки та їх об’єднання (п. 8.1 Інструкції № 455).

ФССУ та його робочі органи мають право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження ЛН застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності (п. 6 ч. 1 ст. 9 Закону № 1105).

Розглядати підстави, правильність видачі, заповнення ЛН та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення, зобов’язана комісія із соціального страхування підприємства (абз. третій п. 2.2, пп. 3.1.1 Положення № 13). У разі виникнення сумнівів у правильності видачі та заповнення ЛН вона за необхідності має право звертатися до робочих органів виконавчої дирекції ФССУ або його відділень щодо перевірки правильності видачі та продовження ЛН застрахованим особам підприємства (п. 2.1 Положення № 13).

Якщо за результатами перевірки обґрунтованості видачі та продовження ЛН фахівцями ФССУ або відповідальними за ЕТН органів охорони здоров’я будуть зроблені висновки про порушення встановленого порядку видачі ЛН, то згідно з абзацом третім пункту 2.2 та підпунктом 3.1.1 Положення № 13 комісія із соціального страхування підприємства має право прийняти рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення («лікарняних») працівнику.¹²

Заповнення ЛН підприємством

Перш ніж приступити до заповнення зворотного боку ЛН, наданого працівником за місцем роботи, відповідальній особі підприємства необхідно перевірити правильність заповнення ЛН закладом охорони здоров’я (лікуючим лікарем), в тому числі бажано перевірити, чи внесений такий ЛН до електронного реєстру листків непрацездатності (це буде свідчити про законність видачі працівнику ЛН).

При перевірці ЛН в першу чергу слід звернути увагу на те, ким ЛН видано, чи є на ньому печатки (штампи) і чи відповідають вони назві ЛПЗ (даним лікаря), чи всі необхідні записи внесені до ЛН тощо. Лицьовий бік бланка ЛН повинен бути заповненим, при цьому всі записи мають бути здійснені розбірливим почерком, без помарок, синім, фіолетовим або чорним чорнилом (п. 1 Інструкції № 532).

Як зазначалося вище, для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності єдиною і необхідною умовою, що підтверджує право на її отримання, є ЛН, виданий у встановленому порядку (тобто виданий за наявності для цього підстав і належним чином оформлений). Якщо ЛН оформлений неправильно (в ньому немає печатки (штампа), відсутні необхідні записи тощо), його не слід приймати до оплати, допоки лікарем (медичним закладом) не будуть внесені необхідні виправлення, яких, як зазначалося вище, в ЛН може бути не більше двох (п. 4.5 Інструкції № 532). ЛН є підставою для призначення допомоги тільки в тому випадку, якщо його зміст і форма відповідають вимогам, встановленим Інструкцією № 532.

Пунктом 4.7 Порядку проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їх результатів, затвердженого постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 р. № 30, передбачена перевірка наявності документів, які підтверджують правомірне витрачання страхових коштів та їх використання за цільовим призначенням.

Якщо всі необхідні записи на лицьовому боці ЛН є і здійснені закладом охорони здоров’я (лікуючим лікарем) у встановленому порядку, то відповідальній особі (особам) підприємства можна приступити до заповнення зворотного боку ЛН.

Зворотний бік поділений на чотири розділи, які повинні заповнити: табельник (уповноважена особа); працівник відділу кадрів (уповноважена особа); голова або член комісії (уповноважений) із соціального страхування; працівник бухгалтерії.

I. Табельник (або інша особа, уповноважена на ведення обліку робочого часу) заповнює перший розділ зворотного боку ЛН. При його заповненні табельник вказує наступну інформацію: назву підприємства відповідно до статуту чи іншого засновницького документа; структурний підрозділ, посаду і табельний номер працівника; характер роботи (постійна, тимчасова, сезонна); період, протягом якого працівник не працював; дату, з якої працівник став до роботи. Після внесення зазначених відомостей табельник ставить свій підпис, вказує своє прізвище та дату заповнення ЛН.

II. Працівник відділу кадрів (або особа, уповноважена вести облік кадрів) заповнює другий розділ зворотного боку ЛН, який містить відомості про страховий стаж працівника, необхідний для визначення розміру матеріального забезпечення. Оскільки в цьому розділі не передбачено поділ страхового стажу до 5 років на два: до 3 років і від 3 до 5 років, що важливо для визначення суми «лікарняних» (відповідно 50% і 60% середньої заробітної плати), то рекомендуємо, крім підкреслення, вписувати необхідний загальний страховий стаж працівника, а також вказувати страховий стаж в місяцях за останні 12 місяців, якщо він в цьому періоді становить менше 12 місяців. Якщо працівник належить до пільговиків, які мають право на нарахування «лікарняних» в розмірі 100% середньої заробітної плати (вони всі перераховані в пункті 5 частини 1 статті 24 Закону № 1105), але не вказаний в цьому розділі (наприклад, донор), то категорія працівника вписується вручну. Після внесення необхідних відомостей працівник відділу кадрів зазначає свої посаду, прізвище та ставить підпис.

III. Комісія (уповноважений) із соціального страхування заповнює третій розділ зворотного боку ЛН. У ньому в разі прийняття рішення про призначення «лікарняних» вказується їхній розмір у відсотках від середньої заробітної плати працівника залежно від його загального страхового стажу (ч. 1 ст. 24 Закону № 1105) і проставляється кількість календарних днів хвороби. «Декретні» надаються в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від загального страхового стажу (ч. 1 ст. 26 Закону № 1105). Якщо в наданні допомоги відмовлено, то вказується причина (наприклад, по «лікарняних» — перебування у відпустці без збереження заробітної плати). При призначенні страхової виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням вказуються дата і номер відповідного акта. Особа, яка заповнювала цей розділ, вказує свої посаду, прізвище та ставить підпис.

IV. Працівник бухгалтерії заповнює четвертий розділ зворотного боку ЛН. На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування бухгалтерія обчислює суму страхової виплати і вказує її в цьому розділі.

Але звертаємо увагу на те, що цей розділ не враховує нововведення законодавства, зокрема деякі норми викладеного в новій редакції з 01.01.2015 р. Закону № 1105 і викладеного в новій редакції з 04.07.2015 р. Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Так, згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 розрахунковий період для нарахування страхових виплат становить 12 календарних місяців, при цьому розраховується лише середньоденна заробітна плата, яка обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин. У той же час в таблиці розділу «Довідка про заробітну плату» ЛН виділено не 12, а 6 рядків для зазначення місяців розрахункового періоду, при цьому в другому стовпчику цієї таблиці передбачено відображення кількості не календарних, а робочих днів в місяцях розрахункового періоду.

У зв’язку з вищевикладеною невідповідністю форми ЛН і норм законодавства ФСС з ТВП роз’яснив¹³, що розділ «Довідка про заробітну плату» ЛН можна не заповнювати, а до ЛН додати розрахунок середньої заробітної плати за 12 календарних місяців, засвідчений підписом керівника, головного бухгалтера та печаткою підприємства (за її наявності).

Таким чином, підприємству необхідно самостійно розробити та використовувати як додаток до ЛН розділ «Довідка про заробітну плату», таблиця якого повинна включати 13 рядків (12 рядків для 12 місяців розрахункового періоду і підсумковий рядок «Усього») з відображенням у другому стовпчику кількості календарних днів в місяцях розрахункового періоду.

Крім того, оскільки частиною 4 статті 19 Закону № 1105 та пунктом 29 Порядку № 1266 передбачено обмеження розміру «лікарняних» і «декретних», якщо страховий стаж протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше 6 місяців, то підприємство може в самостійно розроблену таблицю розділу «Довідка про заробітну плату» додати новий стовпчик для відображення середньоденної заробітної плати, розрахованої із застосуванням обмеження, виходячи з розміру якої розраховується сума страхової виплати.

Нагадаємо, що абзацом третім пункту 22 Порядку № 1266 в попередній редакції (що діяла по 03.07.2015 р.) було встановлено наступне: якщо підприємством розрахунок середньої заробітної плати для призначення «лікарняних» і «декретних» ведеться автоматизовано, розділ ЛН «Довідка про заробітну плату» може не заповнюватися, а до ЛН додається розрахунок середньої заробітної плати, засвідчений підписом керівника, головного бухгалтера та печаткою підприємства.

Таким чином, до внесення змін до бланку ЛН норма «старої» редакції Порядку № 1266 залишається актуальною і може застосовуватися на практиці.

Що стосується підрозділу «Належить до виплати», то його можна заповнювати в тому вигляді, в якому він наведений в чинній формі ЛН. Але необхідно враховувати, що в другому стовпчику «За скільки днів (годин)» вказується тільки кількість календарних днів, а не робочих днів (годин) тимчасової непрацездатності, оскільки згідно з пунктом 2 Порядку № 1266 оплачуються саме календарні дні тимчасової непрацездатності. Відповідно, і в четвертому стовпчику «Денна (годинна) допомога в грн. і коп.» необхідно відображати середньоденну, а не середньогодинну заробітну плату.

Зворотний бік ЛН підписується керівником підприємства (із зазначенням його посади і прізвища) і головним бухгалтером. Підпис керівника засвідчується печаткою підприємства (за її наявності).

Розглянемо заповнення зворотного боку ЛН на конкретному прикладі.

ПРИКЛАД

Працівник Комаров Ю. В., обіймаючи в ТОВ «Нептун» посаду економіста (основне місце роботи), з 17 по 30 червня 2020 року хворів (загальне захворювання). Його місячна заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, в розрахунковому періоді становила: в червні – жовтні 2019 року — 9000 грн., в листопаді 2019 року – березні 2020 року — 10 000 грн., у квітні – травні 2020 року — 7000 грн. Страховий стаж працівника — 7,5 років, тому він має право на отримання «лікарняних» в розмірі 70% середньої заробітної плати (ст. 24 Закону № 1105).

Зворотний бік ЛН заповнюється підприємством наступним чином:

Реєстрація ЛН в Електронному реєстрі листків непрацездатності

Ще 20.04.2019 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього» від 17.04.2019 р. № 328 (далі — Постанова № 328), якою затверджено Порядок організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього (далі — Порядок № 328). Цей Порядок визначає механізм організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності (далі — ЕРЛН) та надання інформації з нього. ЕРЛН ведеться з метою забезпечення накопичення, зберігання та використання інформації про видані, продовжені та обліковані ЛН для реалізації прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат («лікарняних» і «декретних»), а також для проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження ЛН (п. 1 Порядку № 328).

ЕРЛН формує та веде Пенсійний фонд України (далі — ПФУ), який є володільцем даних ЕРЛН. Суб’єктами інформаційного обміну є МОЗ, Національна служба здоров’я України (далі — НСЗУ), ПФУ, ФССУ (п. 4, 5 Порядку № 328).

В первинній редакції в пунктах 2 і 3 Постанови № 328 Кабмін доручив:

– до 1 вересня 2019 року ПФУ, МОЗу, НСЗУ за участю ФССУ забезпечити інформаційну взаємодію власних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі — ІТС) з ЕРЛН;

– у 3-місячний строк МОЗу, НСЗУ після забезпечення інформаційної взаємодії ІТС вищевказаних держорганів з ЕРЛН провести організаційні заходи щодо забезпечення видачі ЛН з обов’язковим введенням даних в ЕРЛН.

Однак до 1 вересня 2019 року ПФУ, МОЗ, НСЗУ виконати вказане доручення не змогли, тому постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо питань електронної системи охорони здоров’я» від 15.04.2020 р. № 348, яка набрала чинності 14 травня 2020 року, були внесені зміни до пункту 2 Постанови № 328, згідно з якими дата 1 вересня 2019 року замінена на 1 липня 2020 року. Тому саме до цієї нової дати ПФУ, МОЗ, НСЗУ за участю ФССУ повинні забезпечити інформаційну взаємодію власних ІТС з ЕРЛН. Тобто з 1 липня 2020 року всі «паперові» ЛН, що видаються в Україні, повинні реєструватися в ЕРЛН, а останній функціонувати в повному обсязі.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 328 ЕРЛН формується як система накопичення, зберігання та використання електронних даних з використанням інформаційної інфраструктури реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, що надходять:

1) з електронної системи охорони здоров’я — про медичні висновки, на підставі яких реєструються ЛН;

2) від застрахованих осіб та/або страхувальників, — звернення (повідомлення, заяви) про тимчасову втрату працездатності або відновлення працездатності застрахованих осіб у випадках, передбачених законодавством;

3) з ФССУ — про результати перевірки обґрунтованості видачі та продовження ЛН застрахованим особам, суми допомоги, які нараховано та виплачено на підставі ЛН, відмову в наданні застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності у порядку, встановленому правлінням ФССУ;

4) від страхувальників — про суми допомоги, які нараховано та виплачено на підставі ЛН, суми оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, про відмову в наданні застрахованій особі допомоги у випадках, передбачених законодавством.

ЕРЛН складається із записів про тимчасову непрацездатність, що створюються автоматично програмними засобами на підставі інформації, що надходить з вищевказаних джерел (п. 12 Порядку № 328).

У разі надходження до ЕРЛН повідомлення про реєстрацію тимчасової непрацездатності особи, щодо якої наявна інформація про ЛН, строк дії якого не закінчився, до кожного із записів вноситься інформація про це та створюється автоматичне повідомлення щодо кожного з медичних висновків для електронної системи охорони здоров’я, яке є доступним також застрахованій особі та страхувальнику в їх електронних кабінетах на порталі послуг (п. 17 Порядку № 328).

Таким чином, у разі тимчасової непрацездатності особи лікар (комісія лікарів) за результатами медичної експертизи оформляє висновок, який засвідчує тимчасову непрацездатність особи. Такий висновок є підставою для формування медичного висновку про тимчасову непрацездатність, який створюється в електронній формі та уповноваженою особою реєструється в електронній системі охорони здоров’я. Цей медичний висновок є єдиною підставою для створення ЛН. Оформлений і виданий у встановленому порядку (тобто в паперовому вигляді) ЛН реєструється в ЕРЛН з присвоєнням єдиного реєстраційного номера (по ньому може бути ідентифікований випадок тимчасової непрацездатності та всі пов’язані з ним документи в ЕРЛН) і є єдиною підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 328 ведення ЕРЛН передбачає, зокрема:

– обробку в ЕРЛН інформації про ЛН, формування єдиного реєстраційного номера ЛН, пошук відомостей в ЕРЛН;

– формування повідомлень суб’єктам інформаційного обміну, застрахованим особам, страхувальникам;

– надання відомостей з ЕРЛН, зокрема, застрахованим особам, страхувальникам, Держпраці.

Інформація з ЕРЛН, що містить відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — РНОКПП), період і причини непрацездатності, надається тільки особі, якої ці відомості стосуються, її страхувальнику — за період перебування особи у трудових відносинах із ним відповідно через електронні кабінети застрахованого особи та страхувальника на порталі послуг ПФУ (п. 20 Порядку № 328).

Пошук відомостей в ЕРЛН проводиться за прізвищем, іменем, по батькові (за наявності) та датою народження застрахованої особи, її РНОКПП за принципом повного збігу всіх зазначених ідентифікаторів пошуку та/або кожного окремого із них (п. 22 Порядку № 328).

Ще у вересні 2019 року ПФУ на своєму веб-сайті повідомив про початок роботи ЕРЛН і механізм отримання відомостей з ЕРЛН. Скористатися ЕРЛН можуть як застраховані особи (громадяни, в т. ч. працівники), так і страхувальники (роботодавці). Сервіс надається для користувачів, які мають електронний цифровий підпис (ЕЦП). Після проходження відповідної реєстрації на веб-порталі ПФУ за допомогою ЕЦП користувач може входити в особистий кабінет через опцію «Вхід».

Страхувальники — користувачі веб-порталу ПФУ, зайшовши на нього за допомогою ЕЦП, можуть отримати інформацію з ЕРЛН тільки по застрахованих особах, які працюють у такого страхувальника за основним місцем роботи (за трудовою книжкою).

Страхувальнику спочатку надається можливість визначення параметрів пошуку ЛН і за результатами пошуку надається інформація про ЛН застрахованих осіб, які працюють у страхувальника (пункт меню особистого кабінету страхувальника «Листки непрацездатності»). За результатами виставлених параметрів пошуку страхувальник може отримати інформацію про:

– номери ЛН;

– дати відкриття та закриття ЛН;

– РНОКПП застрахованої особи;

– ПІБ застрахованої особи.

Громадяни — користувачі веб-порталу ПФУ можуть отримати інформацію за своїми ЛН з ЕРЛН (пункт меню особистого кабінету громадянина «Мої листки непрацездатності»). Інформація має вигляд таблиці з такими реквізитами:

– номер ЛН;

– дата відкриття ЛН;

– дата закриття ЛН;

– причина непрацездатності.

Інформацією з ЕРЛН, яка підлягає оприлюдненню (тобто яка не вимагає авторизації або ідентифікації користувача на порталі послуг ПФУ), є: номер, дата відкриття, продовження та закриття ЛН, відомості щодо перевірки (у разі проведення) обґрунтованості видачі ЛН; кількість, причини, середня тривалість зареєстрованих ЛН, кількість необгрунтовано виданих і продовжених ЛН за місяць, квартал, рік, за регіонами, закладами охорони здоров’я, особами, що засвідчили тимчасову непрацездатність; кількість днів тимчасової непрацездатності за місяць, квартал, рік, за регіонами, страхувальниками; суми допомоги, що виплачені на підставі ЛН, за місяць, квартал, рік, за страхувальниками. Оприлюднення зазначеної інформації допускається лише в знеособленому вигляді (п. 24 Порядку № 328).

Пунктом 21 Порядку № 328 встановлено, що інформація з ЕРЛН надається територіальними органами ПФУ в паперовій формі як витяг з ЕРЛН за усним зверненням, зокрема, застрахованій особі, представнику застрахованої особи чи страхувальника — з пред’явленням документів, що посвідчують особу представника та її повноваження діяти від імені особи, яку він представляє.

Крім отримання інформації, в ЕРЛН страхувальнику також надається можливість перегляду, формування та друку заяв-розрахунків (пункт меню особистого кабінету страхувальника «Заяви-розрахунки»).

Облік і зберігання листків непрацездатності на підприємстві

В даний час ЛН не є документом суворої звітності, але отримані від працівників ЛН, що є первинними документами та підставою для відображення в бухгалтерському обліку страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вимагають належного зберігання та обліку. Як правило, ЛН зберігаються в сейфі, а за їх зберігання та облік на підприємстві відповідає спеціально призначена особа. Надходження ЛН на підприємство відображається в журналі реєстрації листків непрацездатності, ведення якого не обов’язкове, але доцільне.¹⁴

ЛН (на підприємстві), корінці ЛН (в медичному закладі), акти перевірок правильності заповнення ЛН, документи (звіти, довідки) про правильність видачі ЛН повинні зберігатися не менше 3 років, а журнали реєстрації ЛН — не менше 3 років після закінчення їх ведення (п. 716–718, 739 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5).

У разі пропажі або знищення первинних документів, в т. ч. ЛН, керівник підприємства повинен письмово повідомити про це правоохоронні органи та наказом призначити комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення (п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88).

Встановивши причину і перелік втрачених ЛН, підприємство приступає до відновлення облікових даних. Від медичного закладу за оформленим запитом підприємства дублікати оплачених ЛН отримати не можна, але можна отримати реєстр виданих документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність працівників.¹⁵