Надання відпусток «чорнобильцям»

Законодавчим актом, спрямованим на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII (далі — Закон № 796).

Статтею 9 Закону № 796 визначено осіб, які вважаються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи. До них належать:

• учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС — громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
• потерпілі від Чорнобильської катастрофи — громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Особи, які мають статус учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (далі — «ліквідатори»), визначені у статті 10 Закону № 796. До них належать громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов’язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 – 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 – 1990 роках — не менше 30 календарних днів, у тому числі при проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначався спочатку рішеннями урядової комісії, а потім Кабінетом Міністрів України.

Перелік осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, наведений у частині першій статті 11 Закону № 796.

Статус «ліквідаторів» та громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, (далі разом — «чорнобильці») підтверджується відповідно «Посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» і «Посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи» («Посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи»), виданими відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.97 р. № 51, а з 25.07.2018 р. — відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 551.

Категорії «чорнобильців»

Виплати «чорнобильцям» здійснюються в двох напрямках:

– виплати, пов’язані з соціальним захистом осіб в процесі трудових відносин з їхніми роботодавцями (працівникам на підприємстві), а також виплати компенсацій і певних видів допомоги;

– виплати за програмами заходів соціального плану.

З метою встановлення пільг, в тому числі щодо надання відпусток, і компенсаційних виплат статтею 14 Закону № 796 визначено чотири категорії «чорнобильців» (див. таблицю нижче). Однак слід враховувати, що з 01.01.2015 р. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII (далі — Закон № 76) було внесено зміни до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.02.91 р. № 791а-XII, якими виключено абзац п’ятий частини другої статті 2, тобто із зон радіоактивного забруднення виключена зона посиленого радіоекологічного контролю (4 зона). Одночасно Законом № 76 з 01.01.2015 р. із Закону № 796 була виключена стаття 23, яка встановлювала компенсації та пільги «чорнобильцям» 4 категорії. До останніх належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше 4 років. Тому в даний час для «чорнобильців» 4 категорії пільги і компенсації (в т. ч. додаткові відпустки) Законом № 796 не передбачені.¹

Основні пільги і компенсаційні виплати для «чорнобильців» залежно від їхньої категорії встановлені: для 1 категорії — статтею 20 Закону № 796; для 2 категорії — статтею 21 Закону № 796; для 3 категорії — статтею 22 Закону № 796.

Крім того, статтею 30 Закону № 796 визначено пільги і компенсації потерпілим дітям та їх батькам.

Таблиця

Категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
для встановлення пільг і компенсацій

Щорічна та додаткова оплачувані відпустки «чорнобильців»

Працівники-«чорнобильці», як і звичайні працівники, мають право на щорічні та інші види відпусток, передбачені Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Будь-яких преференцій щодо тривалості щорічної відпустки працівники-«чорнобильці» не мають. Але працівники-«чорнобильці» 1 і 2 категорії, а також один з батьків дитини з інвалідністю (далі — інвалід), яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, або особа, яка їх замінює, мають право на використання чергової (щорічної) відпустки у зручний для них час (п. 22 ч. першої ст. 20, п. 1 ч. першої ст. 21, п. 3 ч. третьої ст. 30 Закону № 796). Тому ще на етапі складання графіка відпусток, в якому відображається період надання щорічних відпусток, роботодавці повинні врахувати побажання зазначеної категорії «чорнобильців».

Працівники — «чорнобильці» 1 і 2 категорії, а також один з батьків дитини-інваліда, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, або особа, яка їх замінює, мають право на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік (далі — додаткова «чорнобильська» відпустка) (п. 22 ч. першої ст. 20, п. 1 ч. першої ст. 21, п. 3 ч. третьої ст. 30 Закону № 796).

Оскільки тривалість додаткової «чорнобильської» відпустки Законом № 796 встановлена в робочих днях, а відповідно до статті 5 Закону про відпустки тривалість відпусток розраховується в календарних днях, то тривалість зазначеної відпустки слід перерахувати в календарні дні за такою формулою:

Nк.д. = (Nр.д. х 7) / 6,

де: Nк.д. — тривалість відпустки в календарних днях;

Nр.д. — тривалість відпустки в робочих днях;

7 — тривалість тижня в календарних днях;

6 — тривалість тижня в робочих днях, за яким обчислювалась тривалість відпустки до прийняття Закону про відпустки.²

В результаті тривалість додаткової відпустки працівникам-«чорнобильцям» має становити 16 календарних днів (14 р. д. х 7 / 6).

Звертаємо увагу, що додаткова відпустка «чорнобильцям» не належить до щорічних відпусток (її не слід плутати з щорічними додатковими відпустками, передбаченими пунктом 1 частини першої статті 4 Закону про відпустки).³

Можливість надання додаткових (не щорічних) відпусток, якою є «чорнобильська» відпустка, передбачена частиною другою статті 4 Закону про відпустки, згідно з якою законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.³

Оскільки додаткова «чорнобильська» відпустка не належить до щорічних відпусток, то на неї не поширюються норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток. Так, у разі, коли святкові і неробочі дні припадають на час додаткової «чорнобильської» відпустки, вона не продовжується на ці дні, тобто святкові і неробочі дні включаються до тривалості «чорнобильської» відпустки та підлягають оплаті в порядку, встановленому законодавством. Також додаткова «чорнобильська» відпустка не продовжується (не переноситься на інший період), якщо «чорнобилець» під час цієї відпустки захворів, що підтверджено листком непрацездатності. Крім того, така відпустка не підлягає поділу на частини, вона повинна бути використана протягом календарного року, а якщо працівник не реалізував своє право на неї в поточному році, перенесення її на наступний календарний рік не допускається.³

Додаткова відпустка для «чорнобильців», на відміну від щорічних відпусток, не пов’язана з робочим процесом і надається незалежно від часу роботи на підприємстві.⁴

Наприклад, якщо «чорнобилець» був прийнятий на роботу на початку календарного року і вже в перший місяць роботи вирішив використати додаткову «чорнобильську» відпустку, то це можливо. До такої відпустки не може бути застосоване обмеження, передбачене частиною п’ятою статті 10 Закону про відпустки, згідно з яким право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Тому в погоджені з керівником строки працівникові може бути надана додаткова «чорнобильська» відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 16 календарних днів до закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.

Додаткова «чорнобильська» відпустка є гарантованою державною пільгою для «чорнобильців», тому роботодавець зобов’язаний забезпечити право цієї категорії працівників на таку відпустку протягом календарного року.

У разі якщо додаткова відпустка надається «чорнобильцю» в кінці поточного року, і її частина припадає на початок наступного календарного року (наприклад, починається в кінці 2020 року, а закінчується на початку 2021 року), то така додаткова відпустка буде вважатися відпусткою за поточний календарний рік (за 2020 рік). А в наступному календарному році (у 2021 році) «чорнобилець» матиме право на додаткову «чорнобильську» відпустку повної тривалості.⁵

Якщо «чорнобилець» не скористався своїм правом на додаткову відпустку в поточному році, то при звільненні йому не виплачується грошова компенсація за таку невикористану відпустку, оскільки відповідно до статті 24 Закону про відпустки грошова компенсація виплачується тільки за невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи.⁶

Звертаємо увагу, що виходячи з норми пункту 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 (далі — Порядок № 936), додаткова «чорнобильська» відпустка надається тільки за основним місцем роботи, тому за місцем роботи за сумісництвом така відпустка не надається.

Разом з тим, якщо за основним місцем роботи жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і одночасно виявила бажання приступити до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою (професією), за якою вона працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період перебування у такій відпустці, укладення окремого трудового договору за сумісництвом законодавством не передбачено. За таких умов працівниця має право на додаткову «чорнобильську» відпустку.⁷

Оскільки додаткова «чорнобильська» відпустка передбачена законодавством, а саме Законом № 796, то її ненадання «чорнобильцям» є порушенням трудового законодавства, за яке на роботодавця (в разі неусунення порушення у встановлений приписом Держпраці строк) може бути накладений штраф у розмірі мінімальної заробітної плати на підставі абзацу дев’ятого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, а на винних посадових осіб може бути накладений адміністративний штраф у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачений статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оплата додаткової «чорнобильської» відпустки

На виконання норм Закону № 796 прийнято декілька нормативно-правових документів, що регулюють процедуру надання пільг та компенсаційних виплат «чорнобильцям». Одним з таких документів є Порядок № 936, відповідно до якого головним розпорядником бюджетних коштів, що спрямовуються на «чорнобильські» виплати, є Міністерство соціальної політики України (далі — Мінсоцполітики).

У пункті 4 Порядку № 936 наведено перелік компенсацій і допомог, передбачених Законом № 796, які виплачуються органами соціального захисту населення (далі — органи соцзахисту) за місцем фактичного проживання (перебування) працюючим і непрацюючим громадянам.

Згідно з підпунктами 9 і 10 пункту 4 Порядку № 936 органи соцзахисту за рахунок коштів державного бюджету забезпечують, зокрема, оплату:

– додаткової відпустки громадянам строком 14 робочих днів (16 календарних днів) відповідно до пункту 22 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 3 частини третьої статті 30 Закону № 796 (тобто додаткової «чорнобильської» відпустки);

– різниці між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до статті 47 Закону № 796, та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону про відпустки або інших законів громадянам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зон радіоактивного забруднення.

Пунктом 5 Порядку № 936 визначено, що соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 6 – 13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та фізичними особами – підприємцями (далі — підприємства) відповідно до розрахункових даних, поданих до органу соцзахисту за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 936 підприємства реєструються органом соцзахисту, для чого не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року (тобто не пізніше 1 листопада) подають відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів і кількості громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за формою, затвердженою наказом Мінсоцполітики від 22.06.2018 р. № 928 (далі — Наказ № 928), списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця проживання (перебування), ідентифікаційного номера. Графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової «чорнобильської» відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємством до органу соцзахисту разом із зазначеними відомостями.

У разі зміни зазначених відомостей, у тому числі найменування підприємства, його місцезнаходження і розрахункових рахунків, на які перераховуються кошти, та списків громадян підприємство повідомляє протягом 20 днів наступного місяця про такі зміни відповідних розпорядників коштів.

До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до органу соцзахисту документи щодо розрахункових витрат, пов’язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за формою, затвердженою Наказом № 928, та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім’я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, сума компенсацій та вид допомоги. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до органу соцзахисту та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.

Орган соцзахисту перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що провадяться в установленому законодавством порядку.

Одержану інформацію, подану підприємствами, підрозділи органу соцзахисту в разі потреби звіряють щодо правомірності нарахування виплат та компенсацій з відділами персоніфікованого обліку.

Таким чином, нарахування і виплата відпускних за період додаткової «чорнобильської» відпустки здійснюється «чорнобильцям» тільки за основним місцем роботи. При цьому роботодавці, у яких працюють «чорнобильці» 1 і 2 категорії, а також один з батьків дитини-інваліда, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, або особа, яка їх замінює, за 2 місяці до початку нового календарного (бюджетного) року повинні подати до органу соцзахисту графік відпусток зазначених працівників і розрахунок витрат за їхніми додатковими «чорнобильськими» відпустками на наступний рік разом з відомостями про підприємство (п. 6 Порядку № 936). Потім до 25 числа місяця, за який вказаним особам нараховуються «чорнобильські» відпускні, роботодавці повинні подати органу соцзахисту дані про розрахункові витрати (відпускні і нарахований на них єдиний соціальний внесок) та реєстр отримувачів відпускних із зазначенням перерахованих вище даних по кожному «чорнобильцю». Після перевірки і реєстрації цих документів орган соцзахисту передає дані про належні до виплати суми до органу Казначейства, який повинен перерахувати кошти роботодавцю для виплати відпускних «чорнобильцям».⁸

Мінсоцполітики наполягає⁸ на тому, що Порядком № 936 не передбачено відшкодування витрат підприємств, пов’язаних із вже здійсненою ними за свій рахунок оплатою відпусток «чорнобильцям», тобто підприємство зобов’язане виплатити «чорнобильцям» суми, отримані від Казначейства. На нашу думку, ані Закон № 796, ані Порядок № 936 не забороняють роботодавцю виплатити відпускні «чорнобильцю» за рахунок власних коштів, а потім отримати їх компенсацію з державного бюджету.

Якщо «чорнобилець» був прийнятий на роботу на початку або в середині календарного року, а до цього роботодавець не був зареєстрований в органі соцзахисту і відповідно не подавав відомості про «чорнобильців» органу соцзахисту для отримання компенсацій, то роботодавець повинен пройти зазначену реєстрацію і подати відповідні відомості про таких «чорнобильців» органу соцзахисту для отримання від нього коштів як компенсація витрат на оплату «чорнобильської» відпустки.

При наданні та оплаті додаткової «чорнобильської» відпустки роботодавцям також слід враховувати, що ця відпустка може бути надана і оплачена «чорнобильцю» за рахунок держбюджету тільки один раз протягом відповідного календарного року. Якщо працівник вже скористався своїм правом на отримання зазначеної відпустки в поточному році (наприклад, на попередньому місці роботи), то така відпустка не може бути йому надана та оплачена повторно (на новому місці роботи) протягом цього ж календарного року. У разі працевлаштування впродовж календарного року, крім заяви про надання додаткової «чорнобильської» відпустки, «чорнобилець» має надати роботодавцю довідку з попереднього місця роботи про те, що він такою відпусткою у відповідному році не скористався.⁹

Якщо працівник має право на додаткову «чорнобильську» відпустку за двома підставами, передбаченими Законом № 796, то йому можуть бути надані дві такі відпустки протягом одного календарного року. Наприклад, «чорнобилець» 1 категорії, у якого дитина-інвалід, інвалідність якої пов’язана з Чорнобильською катастрофою, має право на додаткову «чорнобильську» відпустку за двома підставами:

1 — як «чорнобилець» 1 категорії — учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (п. 22 ч. першої ст. 20 Закону № 796);

2 — як батько, який виховує дитину-інваліда, інвалідність якої пов’язана з Чорнобильською катастрофою (п. 3 ч. третьої ст. 30 Закону № 796).¹⁰

Для отримання додаткової «чорнобильської» відпустки як батько, який виховує дитину-інваліда, інвалідність якої пов’язана з Чорнобильською катастрофою, крім заяви про надання відпустки, працівник повинен надати роботодавцю довідку з місця роботи матері дитини про те, що вона такою відпусткою в цьому календарному році не користувалась, оскільки зазначена відпустка надається тільки одному з батьків дитини-інваліда.¹⁰

Додаткова відпустка без збереження заробітної плати для «чорнобильців»

Для «чорнобильців» 3 категорії передбачено щорічне надання відпустки тривалістю до 14 робочих (16 календарних) днів без збереження заробітної плати — одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення (п. 3 ч. першої ст. 22 Закону № 796).

Законодавство (в тому числі Закон № 796, Порядок № 936, Закон про відпустки) не містить норми про те, що вказана неоплачувана відпустка надається тільки за місцем основної роботи, тому можна зробити висновок, що за сумісництвом зазначена відпустка також може бути надана, але тільки один раз протягом календарного року.

Щорічна відпустка осіб, які працюють на територіях радіоактивного забруднення

Згідно зі статтею 47 Закону № 796 працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу:

– у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення — 44 календарні дні. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56 календарних днів;

– у зоні гарантованого добровільного відселення — 37 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів.

Зазначені відпустки надаються без урахування додаткових відпусток, передбачених законодавством України.

В усіх випадках тривалість щорічної відпустки не повинна бути меншою за передбачену законодавством України для будь-якої категорії працівників (тобто не повинна бути менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік). За працівниками, які отримують відпустку більшої тривалості (за іншими підставами), зберігається більша тривалість відпустки.

Враховуючи, що відпустка, яка розглядається, визначена статтею 47 Закону № 796 як щорічна, то на неї поширюються всі норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток (в т. ч. щодо поділу, перенесення на інший період, виплати грошової компенсації при звільненні тощо).

Оскільки право працівника на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві (ч. п’ята ст. 10 Закону про відпустки), то працівник, який працює, наприклад, в зоні гарантованого добровільного відселення, після 6 місяців роботи має право на щорічну відпустку тривалістю 37 календарних днів.

Що стосується фінансування щорічної відпустки, що надається працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, то, як зазначено в підпункті 10 пункту 4 Порядку № 936, органи соцзахисту компенсують лише ту частину зазначеної щорічної відпустки, яка перевищує тривалість щорічної відпустки, встановлену Законом про відпустки або іншими законами.

Наприклад, якщо відповідно до статті 47 Закону № 796 працівник має право на щорічну відпустку тривалістю 37 календарних днів (далі — к. д.), оскільки працює в зоні гарантованого добровільного відселення, а відповідно до Закону про відпустки тривалість його щорічної відпустки становить 24 к. д., то за рахунок роботодавця буде оплачуватися щорічна відпустка тривалістю 24 к. д., а орган соцзахисту за рахунок коштів держбюджету оплачує решту 13 (37 – 24) к. д. щорічної відпустки.

Щоб уникнути непорозумінь з органами соцзахисту, 13 к. д. відпустки, які відшкодовуються за рахунок держбюджету, доцільно використовувати у відповідному робочому році і в повному обсязі, тобто ці дні не рекомендується використовувати частинами і переносити на інший період, а 24 к. д. відпустки можуть використовуватися частинами і переноситися на інший період (у разі потреби).¹¹

Якщо працівник з будь-яких причин не використав щорічну відпустку за кілька попередніх років (у т. ч. 13 к. д. щорічної відпустки, які відшкодовуються за рахунок держбюджету), він має право використати їх, а при звільненні, незалежно від підстав, йому має бути виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.¹¹

Якщо згідно зі статтею 47 Закону № 796 працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 44 к. д., оскільки працює в зоні відчуження, а відповідно до Закону про відпустки — тривалістю 24 к. д., і при цьому він згідно з колективним договором має право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю 7 к. д., то за рахунок роботодавця оплачується 24 к. д. щорічної основної відпустки, а орган соцзахисту оплачує решту 20 (44 – 24) к. д. цієї відпустки.¹¹ Щорічну додаткову відпустку (7 к. д.) працівника оплачує роботодавець.

Обчислення суми відпускних

Як і за період будь-якої іншої оплачуваної відпустки, середня заробітна плата для оплати додаткової «чорнобильської» відпустки, щорічної відпустки осіб, які працюють в «чорнобильській» зоні, розраховується відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, у загальновстановленому порядку.¹²

Оподаткування «чорнобильських» відпускних

1. Податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовий збір (далі — ВЗ).

Відповідно до підпункту 14.1.48 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) для цілей розділу IV ПКУ, тобто для цілей оподаткування ПДФО, заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються ) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Якщо оплата відпусток передбачена законодавством, то така оплата є гарантійною виплатою, яка належить до додаткової заробітної плати (ст. 2 Закону України «Про оплату праці»).

Відповідно до пункту 3.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), не належать до фонду оплати праці виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, крім зазначених у пп. 2.2.1 і 2.2.12 Інструкції № 5.

Підпунктом 2.2.12 Інструкції № 5 встановлено, що оплата щорічних (основної та додаткових) відпусток і оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону № 796, включається до додаткової заробітної плати.

Отже, оплата особам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, щорічних відпусток (в т. ч. у вигляді різниці, яка відшкодовується органами соцзахисту), оплата додаткової «чорнобильської» відпустки у складі додаткової заробітної плати оподатковуються ПДФО¹³ та ВЗ з відображенням в розділі І Податкового розрахунку ф. № 1ДФ за ознакою доходу «101».

2. Єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ).

Пунктом 7 розділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170, передбачено, що виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім, зокрема, оплати додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону № 796), не є базою нарахування ЄСВ.

Отже, оплата щорічних і додаткових відпусток, які надаються відповідно до Закону № 796, є базою нарахування ЄСВ.¹⁴

Якщо роботодавець нарахував «чорнобильські» відпускні і виплатив їх за свій рахунок (не чекаючи фінансування від органу соцзахисту), то ПДФО, ВЗ і ЄСВ сплачуються при виплаті таких відпускних. Якщо роботодавець нарахував «чорнобильські» відпускні, а їх виплату здійснює після надходження фінансування від органу соцзахисту, то ЄСВ сплачується роботодавцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відпускних (ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»), а ПДФО і ВЗ сплачуються при виплаті отриманих з держбюджету коштів працівникам (пп. 168.1.2 ПКУ).¹⁵

У бухгалтерському обліку кошти, що надходять підприємству від органу соцзахисту для відшкодування витрат на «чорнобильські» відпускні (разом з ЄСВ), відображаються на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» і не включаються ні до складу доходів, ні до складу витрат (якщо не було виплати відпускних «чорнобильцям» підприємством за власний рахунок раніше).