Щодо виключення неоплачених днів тимчасової непрацездатності з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних
Працівник тривалий час хворів, але електронний листок непрацездатності по ньому сформований не був. В середині лютого 2022 року він надав підприємству виданий лікарнею паперовий листок непрацездатності з датами хвороби з 27 вересня по 10 січня 2022 року. В ньому також є відмітки про порушення режиму (несвоєчасна явка на прийом до лікаря) в періоди з 5 по 7 листопада 2021 року (3 к. д.) та з 31 грудня 2021 року по 3 січня 2022 року (4 к. д.), тому «лікарняні» за ці 7 к. д. (3 + 4) йому не нараховуються. Чи потрібно виключати ці 7 к. д. з розрахункового періоду при нарахуванні відпускних за щорічну відпустку, що надається працівнику з 14 лютого 2022 року? Інший працівник хворів в період з 5 по 23 грудня 2021 року. У сформованому по ньому електронному листку непрацездатності зазначено, що захворювання сталося внаслідок алкогольного сп’яніння. Чи потрібно виключати період такого захворювання з розрахункового періоду при нарахуванні відпускних за щорічну відпустку, що надається працівнику з 21 лютого 2022 року?
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням.
Частиною 2 статті 23 Закону № 1105 встановлено, що застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Згідно з пунктом 4 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 440, перші 5 днів тимчасової непрацездатності не оплачуються з підстав, передбачених статтею 23 Закону № 1105.
Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, при порушенні хворим призначеного режиму лікування в листку непрацездатності лікарем вказується вид порушення (наприклад, несвоєчасна явка на прийом до лікаря; алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння під час лікування; вихід на роботу без дозволу лікаря та ін.).
Таким чином, оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомога по тимчасовій непрацездатності, що фінансується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, (далі разом — «лікарняні») не виплачуються за календарні дні тимчасової непрацездатності, що сталася внаслідок алкогольного сп’яніння, та за календарні дні тимчасової непрацездатності, в які відбулося порушення режиму лікування хворим, що відображено в листку непрацездатності.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток (далі — відпускні) проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
Абзацом шостим пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
До цього часу (який виключається з розрахункового періоду) належить, зокрема, період (календарні дні) тимчасової непрацездатності, підтвердженої листком непрацездатності, за який працівнику не нараховувалися «лікарняні».
Отже, неоплачені календарні дні тимчасової непрацездатності, яка сталася внаслідок алкогольного сп’яніння, та неоплачені календарні дні тимчасової непрацездатності, в які відбулося порушення режиму лікування хворим, про що наявні відмітки в листку непрацездатності, як час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток, виключаються з кількості календарних днів розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.