Збільшення мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму з 1 грудня: що необхідно врахувати роботодавцям

Соціальні стандарти, до яких належать мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, на кожний календарний (бюджетний, податковий, фінансовий) рік встановлюються законом про Державний бюджет України. На 2021 рік соціальні стандарти встановлено статтями 7 та 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ (далі — Закон про Держбюджет-2021).

Мінімальна заробітна плата з 1 грудня 2021 року

Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2021 мінімальна заробітна плата протягом 2021 року становить:

– у місячному розмірі: з 1 січня — 6000 грн., з 1 грудня — 6500 грн.;

– у погодинному розмірі: з 1 січня — 36,11 грн., з 1 грудня — 39,12 грн.

Таким чином, у порівнянні з січнем – листопадом збільшення у грудні 2021 року мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становило 500 грн. (6500 – 6000), у погодинному розмірі — 3,01 грн. (39,12 – 36,11), тобто 8,33%, хоча інфляція в січні – листопаді 2021 року становила 9,4%.

Відповідно до вже прийнятого Закону про Держбюджет-2022 з 1 січня 2022 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становитиме 6500 грн., у погодинному розмірі — 39,26 грн., а з 1 жовтня 2022 року вони становитимуть відповідно 6700 грн. і 40,46 грн.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтею 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата (далі — МЗП) встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Відповідно до статті 3-1 Закону № 108 якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісяця одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір МЗП, проводиться доплата до рівня МЗП.¹

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці (далі — «пропорційна» МЗП). При цьому якщо з будь-яких причин заробітна плата за відпрацьований час є нижчою за «пропорційну» МЗП (наприклад через те, що у працівника розмір окладу є меншим за розмір МЗП у місячному розмірі), працівникові нараховується доплата до «пропорційної» МЗП.

МЗП у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, (далі разом — роботодавці) у разі застосування погодинної оплати праці.

Таким чином, з 1 грудня 2021 року при роботі на умовах повної зайнятості працівникам, яким встановлено посадові оклади (оклади, місячні тарифні ставки) з нормою праці — місяць, за повністю виконану місячну норму праці роботодавці повинні виплачувати заробітну плату в розмірі не менше МЗП у місячному розмірі — 6500 грн., а працівникам, яким встановлено погодинну оплату праці, за повністю виконану годинну норму праці роботодавці повинні виплачувати заробітну плату в розмірі не менше МЗП у погодинному розмірі — 39,12 грн. (з 1 січня 2022 року — 39,26 грн.).²

Оскільки для працівників, яким встановлена погодинна оплата праці, мінімальною державною гарантією в оплаті є встановлення годинної ставки у розмірі не менше МЗП у погодинному розмірі, то місячна заробітна плата таких працівників може бути меншою МЗП у місячному розмірі та доплата до рівня останньої їм не нараховується.

Наприклад, у січні 2022 року місячна норма робочого часу для підприємств з 40-годинним 5-денним робочим тижнем з вихідними днями у суботу та неділю становить 151 робочу годину.³ Якщо працівнику з погодинною оплатою праці годинну ставку встановлено на рівні МЗП у погодинному розмірі — 39,26 грн., то при виконанні місячної норми праці у січні 2022 року місячна заробітна плата працівника становитиме 5928,26 грн. (151 відпрац. г. х 39,26 грн.), що менше за розмір МЗП у місячному розмірі (5928,26 грн. < 6500 грн.). Але в цьому випадку роботодавець не зобов’язаний нараховувати працівнику, якому встановлено погодинну оплату праці, доплату до МЗП у місячному розмірі (до 6500 грн.), оскільки для такого працівника роботодавцем виконано іншу мінімальну державну гарантію — годинну ставку встановлено не нижче (на рівні) МЗП у погодинному розмірі — 39,26 грн.

Прожитковий мінімум з 1 грудня 2021 року

Відповідно до статті 7 Закону про Держбюджет-2021 прожитковий мінімум з 1 грудня 2021 року збільшився та з цієї дати становить:

• для дітей віком до 6 років — 2100 грн. (з 1 липня до 30 листопада становив 2013 грн.);

• для дітей віком від 6 до 18 років — 2618 грн. (з 1 липня до 30 листопада становив 2510 грн.);

• для працездатних осіб — 2481 грн. (з 1 липня до 30 листопада становив 2379 грн.);

• для осіб, які втратили працездатність — 1934 грн. (з 1 липня до 30 листопада становив 1854 грн.);

• усереднений на одну особу — 2393 грн. (з 1 липня до 30 листопада становив 2294 грн.).

Всі вищезазначені (грудневі) розміри прожиткового мінімуму діятимуть і в січні – червні 2022 року.

З перерахованих вище показників для роботодавців важливим є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО), який з 1 грудня 2021 року, як зазначено вище, збільшився до 2481 грн.

З 1 грудня 2021 року не змінився ПМПО, який встановлено з 1 січня 2021 року статтею 7 Закону про Держбюджет-2021 для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, посадового окладу прокурора окружної прокуратури.

Якщо роботодавець за виконавчим документом із доходів працівника відраховує аліменти на дитину у мінімальному розмірі (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку — ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України), то мінімальний розмір таких аліментів з 1 грудня 2021 року становить:

– для дітей віком до 6 років — 1050 грн. (2100 грн. х 50%);

– для дітей віком від 6 до 18 років — 1309 грн. (2618 грн. х 50%).

Мінімальний посадовий оклад у 2021–2022 роках

Госпрозрахункові підприємства

Збільшення розмірів МЗП і ПМПО з 1 грудня 2021 року не вплинуло на розмір мінімального посадового окладу, оскільки відповідно до частини шостої статті 96 КЗпП і частини шостої статті 6 Закону № 108 мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Оскільки статтею 7 Закону про Держбюджет-2021 ПМПО на 1 січня 2021 року встановлено у розмірі 2270 грн., протягом всього 2021 року мінімальний посадовий оклад (місячна тарифна ставка) становить 2270 грн.

Відповідно до Закону про Держбюджет-2022 у період з 1 січня по 30 червня 2022 року ПМПО дорівнюватиме розміру ПМПО, встановленому з 1 грудня 2021 року, — 2481 грн., тому протягом усього 2022 року мінімальний посадовий оклад (місячна тарифна ставка) становитиме 2481 грн.

Якщо в колективному договорі (іншому «зарплатному» документі) госпрозрахункового підприємства визначено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні поточного розміру ПМПО (без прив’язки до його розміру, встановленого на 1 січня), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) повинен становити з 1 грудня 2021 року не менше 2481 грн.

Підприємства, які через своїх представників (як зі сторони роботодавця, так і зі сторони профспілки підприємства, що представляє трудовий колектив) брали участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 – 2021 роки від 14.05.2019, повинні дотримуватися норми пункту 2.3 цього документа, згідно з якою на підприємствах небюджетної сфери тарифна ставка робітника I розряду встановлюється відповідною галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою та на їх основі колективним договором. Для підприємств галузей, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених угод не регулюють розмір тарифної ставки робітника I розряду, її розмір встановлюється на рівні, що не менше як на 10% вище встановленого на законодавчому рівні розміру ПМПО.

Отже, для підприємств зазначених галузей розмір тарифної ставки робітника I розряду з 1 грудня 2021 року має становити не менше 2729 грн. (2481 грн. х 110%).

Якщо в колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) підприємства встановлено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні МЗП у місячному розмірі, то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) з 1 грудня 2021 року має становити 6500 грн.

Бюджетні установи

Частиною п’ятою статті 96 КЗпП і частиною п’ятою статті 6 Закону № 108 визначено, що схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету (далі — бюджетні установи), формується на основі:

– мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

– міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Абзацом четвертим пункту 1 приміток до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — ЄТС), наведеної у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298), встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2021 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду — 2670 грн., з 1 грудня 2021 року — 2893 грн.

Таким чином, з 1 грудня 2021 року посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду (мінімальний посадовий оклад у бюджетних установах) збільшився і з цієї дати становить 2893 грн.

Оскільки згідно з абзацом першим пункту 1 приміток до ЄТС посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами ЄТС визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт (тарифні коефіцієнти для всіх тарифних розрядів наведено у додатку 1 до Постанови № 1298), то з 1 грудня 2021 року збільшилися розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС.⁴

Враховуючи вищевикладене, керівники бюджетних установ мають внести зміни до штатного розпису своїх установ та встановити з 1 грудня 2021 року нові (збільшені) розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 1 – 25 тарифних розрядів ЄТС.

Починаючи з 1 грудня 2021 року, якщо працівнику бюджетної установи за виконану місячну норму праці нараховано місячну заробітну плату, розмір якої менший за 6500 грн. (тобто менше МЗП у місячному розмірі), то такому працівнику нараховується доплата до 6500 грн.

Індексація заробітної плати

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 № 1282-XII та пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі — Порядок № 1078), індексація заробітної плати, у тому числі працюючим пенсіонерам, здійснюється у межах ПМПО. Отже, збільшення ПМПО з 1 грудня 2021 року до 2481 грн. призвело до збільшення розміру заробітної плати, що підлягає індексації. Тобто з 1 грудня 2021 року за повністю відпрацьований місяць за наявності підстав (відповідної величини приросту індексу споживчих цін⁵) індексується сума заробітної плати, що становить 2481 грн. Частина заробітної плати, що перевищує ПМПО, не підлягає індексації.

Крім того, слід пам’ятати, що підвищення окладів (тарифних ставок) призводить до зміни «базового» місяця. Оскільки в бюджетних установах, які встановлюють посадові оклади (тарифні ставки) згідно з ЄТС, з 1 грудня 2021 року відбулося збільшення посадових окладів (тарифних ставок), то у працівників таких установ грудень 2021 року став «базовим» місяцем.

Якщо у зв’язку із збільшенням МЗП або ПМПО на госпрозрахунковому підприємстві з 1 грудня 2021 року відбулося збільшення посадових окладів (тарифних ставок), то у працівників такого підприємства грудень 2021 року став «базовим» місяцем.

Нагадаємо, що сума індексації в «базовому» місяці — місяці підвищення окладу (тарифної ставки) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу (в частині постійних складових заробітної плати — надбавки, доплати, премії) перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення окладу (тарифної ставки).⁶

Якщо розмір підвищення грошового доходу (в частині постійних складових заробітної плати) не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення окладу (тарифної ставки), сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації, що склалася в такому місяці, та розміром підвищення доходу (п. 5 Порядку № 1078).⁶

Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення окладів (тарифних ставок), не є підставою для зміни «базового» місяця.

Єдиний соціальний внесок

У зв’язку зі збільшенням МЗП з 1 грудня 2021 року збільшилися розміри показників, від яких залежить сума єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), що підлягає сплаті.

Зокрема, максимальна величина бази нарахування ЄСВ, яка згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ) дорівнює 15 розмірам МЗП, з 1 грудня 2021 року становить 97 500 грн. (15 х 6500 грн.). Відповідно, якщо з 1 грудня 2021 року ЄСВ буде сплачуватися з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, то сума ЄСВ повинна становити 21 450 грн. (97 500 грн. х 22%).

Нагадаємо, що в період з січня по листопад 2021 року максимальна величина бази нарахування ЄСВ становила 90 000 грн. (15 х 6000 грн.), а сума ЄСВ, що підлягала сплаті з неї, становила 19 800 грн. (90 000 грн. х 22%).

Розмір мінімального страхового внеску (далі — МСВ), який згідно з пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ визначається як добуток розміру МЗП та встановленої ставки ЄСВ, з 1 грудня 2021 року становить 1430 грн. (6500 грн. х 22%). У період з січня по листопад 2021 року МСВ становив 1320 грн. (6000 грн. х 22%).

Нагадаємо, що суму ЄСВ в розрахунку на місяць не менше МСВ мають сплачувати: фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування; фізичні особи  – підприємці, які є платниками єдиного податку; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Якщо фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають основне місце роботи, то вони звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено ЄСВ за таких осіб у розмірі не менше МСВ (ч. 6 ст. 4 Закону про ЄСВ).

Сума ЄСВ, яка згідно з частиною 5 статті 8 Закону про ЄСВ та підпунктом 6 пункту 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі — Інструкція № 449), підлягає сплаті з МЗП (визначається як добуток розміру МЗП і ставки ЄСВ) у разі, якщо за основним місцем роботи база нарахування ЄСВ у звітному місяці не перевищує розміру МЗП за умови перебування працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, з 1 грудня 2021 року становить 1430 грн. (6500 грн. х 22%). Нагадаємо, що в період з січня по листопад 2021 року зазначена сума ЄСВ становила 1320 грн. (6000 грн. х 22%).

Звертаємо увагу, що згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу IV Інструкції № 449 застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі — «лікарняні»), допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретні»), оплати щорічної відпустки (далі — відпускні), період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Отже, якщо працівнику нараховуються «декретні», а також «лікарняні», відпускні, що переходять з одного місяця на інший (зокрема, що переходять з листопада на грудень 2021 року), то такі виплати з метою визначення бази нарахування ЄСВ у конкретному місяці повинні бути віднесені до місяців, за які вони нараховані. Після такого віднесення визначається остаточний місячний дохід працівника для його порівняння як з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ, так і з розміром МЗП у відповідному місяці.⁷

Звертаємо увагу, оскільки згідно із Законом про Держбюджет-2022 МЗП у місячному розмірі у січні – вересні 2022 року буде такою самою, як у грудні 2021 року — 6500 грн., то вищезазначені розміри максимальної величини бази нарахування ЄСВ (21 450 грн.), МСВ (1430 грн.) та суми ЄСВ, що підлягає сплаті з МЗП, якщо за основним місцем роботи база нарахування ЄСВ у звітному місяці у працівника не перевищує МЗП (1430 грн.), діятимуть і протягом січня – вересня 2022 року.

Оподаткування доходів працівників

Згідно з нормами статей 164 і 165 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ) окремих доходів фізичних осіб, в тому числі працівників, залежить від розміру МЗП. Але порядок оподаткування переважної більшості таких доходів залежить не від розміру МЗП в конкретному місяці, а від розміру МЗП, встановленого на 1 січня календарного (звітного податкового) року. Тому збільшення МЗП з 1 грудня 2021 року не вплинуло на порядок оподаткування таких доходів. Це стосується, зокрема, оподаткування подарунків у негрошовій формі (пп. 165.1.39 ПКУ), путівок, що надаються роботодавцем працівнику і членам його сім’ї першого ступеня споріднення (пп. 165.1.35 ПКУ), вартості навчання (підготовки, перепідготовки) у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах (пп. 165.1.21 ПКУ), добових витрат при відрядженнях у межах території України (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеної (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.55 ПКУ).

Водночас ПКУ передбачено один вид доходу, оподаткування якого залежить від розміру МЗП, встановленого в поточному місяці.

Так, згідно з підпунктом «в» пп. 164.2.16 ПКУ не обкладається ПДФО і ВЗ сума пенсійних внесків, що сплачується роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку (працівника), якщо така сума не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку (працівнику) протягом місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру МЗП у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Отже, з 1 грудня 2021 року звільняється від оподаткування сума зазначених пенсійних внесків, якщо вона не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати працівнику за місяць, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більше 16 250 грн. (6500 грн. х 2,5) у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків. У січні – листопаді 2021 року ця гранична сума становила 15 000 грн. (6000 грн. х 2,5).

Крім прив’язки оподатковуваних сум доходів до МЗП, оподаткування заробітної плати залежить від розміру ПМПО, встановленого на 1 січня календарного (звітного податкового) року, оскільки від цього показника залежить розмір податкової соціальної пільги (далі — ПСП) і граничний розмір доходу, до якого вона застосовується. У свою чергу від граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, залежить оподатковувана сума цілої низки інших доходів. На порядок оподаткування таких доходів і на порядок застосування ПСП збільшення МЗП і ПМПО з 1 грудня 2021 року не вплинуло.⁸

Водночас згідно із Законом про Держбюджет-2022 відбудеться збільшення розмірів МЗП і ПМПО станом на 1 січня 2022 року в порівнянні з їхніми розмірами станом на 1 січня 2021 року.

Оскільки МЗП станом на 1 січня 2022 року дорівнюватиме 6500 грн., а ПМПО станом на 1 січня 2022 року дорівнюватиме 2481 грн., то протягом усього 2022 року важливі для роботодавців податкові показники будуть такими:

• ПСП, що надається у розмірі 100%, — 1240,50 грн. (2481 грн. х 50%), у розмірі 150% — 1860,75 грн. (1240,50 грн. х 150%), у розмірі 200% — 2481 грн. (1240,50 грн. х 200%); ПСП, що надається у розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — добуток 1240,50 грн. та кількості дітей;

• граничний розмір доходу, який дає право на застосування ПСП, — 3470 грн. (2481 грн. х 1,4), а для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) та «б» (для особи, яка утримує дитину з інвалідністю) підпункту 169.1.3 ПКУ, — добуток 3470 грн. та кількості дітей;

• максимальна сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги сукупно за рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ, — 3470 грн. (пп. 170.7.3 ПКУ);

• максимальна вартість подарунків (призів переможцям та призерам спортивних змагань) у негрошовій формі у розрахунку на місяць, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.39 ПКУ), — 1625 грн. (6500 грн. х 25%);

• максимальна сума добових витрат, понесених працівником у зв’язку з відрядженням у межах України, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), — 650 грн. (6500 грн. х 0,1) за кожний календарний день відрядження;

• максимальна вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка надається його роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.35 ПКУ), — 32 500 грн. (6500 грн. х 5).

Страхові виплати працівникам

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) та Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266), для сум страхових виплат («лікарняних» і «декретних») встановлено низку обмежень, застосування яких залежить від розміру МЗП.⁹

Оскільки з 1 грудня 2021 року по 30 вересня 2022 року МЗП становитиме 6500 грн., а максимальна величина бази нарахування ЄСВ в цей період становитиме 97 500 грн. (див. вище), розглянемо обмеження в наданні страхових виплат («лікарняних» і «декретних») працівникам у листопаді 2021 року – вересні 2022 року з урахуванням зазначених показників (див. таблицю).

Таблиця

Обмеження при наданні страхових виплат у 2021–2022 роках

¹ Обчислюється шляхом ділення максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяця, що передує місяцю настання страхового випадку) на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 4 Порядку № 1266, ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

² Відповідає максимальній величині бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяця, що передує місяцю настання страхового випадку) (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, п.п. 2, 4 Порядку № 1266).

³ Обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

⁴ Обчислюється шляхом ділення двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).

Відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю

Оскільки встановлені частиною другою статті 265 КЗпП розміри штрафів для роботодавців за порушення трудового законодавства «прив’язані» до розміру МЗП в конкретному місяці (місяці виявлення порушення), то збільшення МЗП з 1 грудня 2021 року призвело до збільшення з вказаної дати розмірів зазначених штрафів.

Так, згідно з частиною другою статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю (далі — роботодавці) несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків — у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 65 000 грн. (10 х 6500 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. Але вчинення цих порушень повторно протягом двох років з дня виявлення порушення (незалежно від категорій роботодавців) тягне за собою накладення штрафу у 30-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 грудня 2021 року цей штраф становить 195 000 грн. (30 х 6500 грн.)) (абз. другий, третій ч. другої ст. 265 КЗпП);

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплати їх не в повному обсязі — у 3-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 19 500 грн. (3 х 6500 грн.)) (абз. четвертий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у 2-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 13 000 грн. (2 х 6500 грн.)) (абз. п’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — у 4-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 26 000 грн. (4 х 6500 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження (абз. шостий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у 3-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 19 500 грн. (3 х 6500 грн.)) (абз. сьомий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків, — у 16-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 104 000 грн. (16 х 6500 грн.)) (абз. восьмий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, — у розмірі МЗП за кожне таке порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 6500 грн.) (абз. дев’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– вчинення вищевказаного порушення (інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини) повторно протягом року з дня виявлення порушення тягне за собою накладення штрафу у 2-кратному розмірі МЗП за кожне таке порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 13 000 грн. (2 х 6500 грн.)) (абз. десятий ч. другої ст. 265 КЗпП).

У разі виконання припису органу Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці) та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим – шостим, дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення роботодавця до відповідальності не застосовуються (ч. шоста ст. 265 КЗпП).

Таким чином, у разі своєчасного виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, що стосуються обсягів (розмірів) виплаченої заробітної плати, мінімальних гарантій в оплаті праці, гарантій працівників, які є військовослужбовцями і військовозобов’язаними, та інших вимог законодавства про працю (крім зазначених в абзацах другому, третьому, сьомому, восьмому, десятому частини другої статті 265 КЗпП), відповідальність роботодавця не настає.

У той же час заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої статті 265 КЗпП, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень (ч. сьома ст. 265 КЗпП).

Отже, штрафи застосовуються відразу (незалежно від факту і часу усунення порушення) за фактичний допуск до роботи неоформлених працівників, оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи повний робочий час, виплату заробітної плати без сплати ЄСВ, податків і повторне вчинення цих видів порушень протягом двох років з дня виявлення першого такого порушення, за недопущення інспекторів праці до проведення перевірки, за повторне порушення інших вимог законодавства про працю протягом року з дня виявлення першого порушення.

У разі сплати роботодавцем 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого статтею 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною (ч. п’ята ст. 265 КЗпП).

Наприклад, якщо роботодавцю за результатами перевірки органом Держпраці вручено постанову про накладення штрафу за допуск до роботи неоформленого працівника в розмірі 65 000 грн. (10 х 6500 грн.), то в разі сплати роботодавцем половини цієї суми — 32 500 грн. (65 000 грн. х 50%) протягом 10 банківських днів, постанова вважається виконаною.

Сплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушень законодавства про працю (ч. десята ст. 265 КЗпП).

Вищезазначені штрафи накладаються на роботодавців Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (п. 2 цього Порядку, ч. четверта ст. 265 КЗпП).